Реферати українською » Религия и мифология » Вплив християнства на мистецтво Волині


Реферат Вплив християнства на мистецтво Волині

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>МІНІСТЕРСТВО НАУКИ ТАОСВІТИ УКРАЇНИ

>ВОЛИНСЬКИЙНАЦІОНАЛЬНИЙУНІВЕРСИТЕТ

>ІМЕНІЛЕСІУКРАЇНКИ

>ІНСТИТУТСОЦІАЛЬНИХ НАУК

>КАФЕДРАФІЛОСОФІЇ ТАРЕЛІГІЄЗНАВСТВА

>Курсова робота

на задану тему

«>ВПЛИВХРИСТИЯНСТВА НАМИСТЕЦТВОВОЛИНІ»

>Виконанастуденткою33РФ-гр.Шкарлатюк А.В.

>НауковийкерівникКресакЮ.Ю.

>Робота допущена дозахисту__________________

>ЛУЦЬК – 2010


>ЗМІСТ

>Вступ

>Розділ 1.Розвитокмистецтва ухрамі.

1.1Релігія тамистецтво

1.2 Обряд ймистецтвохрамооблаштування на Україні

>Розділ2.Волинь таїї духовнамистецькаспадщина

>Розділ 3.Поглядисучасників напроявхристиянськихучень черезцерковнемистецтво

>Висновки

Списоквикористаноїлітератури


>Вступ

>релігіямистецтво храм

Зприйняттямхристиянства наРусі,візантійськевіруваннясправляловеличезнийвплив нарозвитокматеріальної тадуховної культури.Церква побувала в центрі, уякомуорганічносинтезувалисявитворимайстріврізнихкультурних сфер - архітектури,живопису,музики,скульптури,літератури. Так саме якправославнарелігія був поставлена на службудержаві, культура маласлужитицеркві,свідченням чогоєабсолютнедомінування вмистецтвібіблійнихсюжетів, улітературі -релігійної проблематики, вархітектурі -культовихспоруд. Укняжудобусамецерквастає одним ізнайдоступніших місцьзадоволенняестетичних потреб народу.

>Релігія,якою б вона не був,завждимаєсвоєвчення,певні заподіяння,функції,свій культ та сферувпливу.Особливимпитанняммоєї роботиєвияврелігійних доктрин черезрізнівидимистецтва.Християнство вкраїмаєвеличезнийрозвиток, так як наш народпалкобережеусінастанови нашихпредків йзберігає їхні із роду врід.Зберігаєтьсяособливанабожність укожнійродині. Ізавдяки цьому, мибачимо, яксьогоднібудуютьсяновіхрами,реставруютьсястарі щоє ужепам’ятками архітектури,розвиваєтьсяхрамовеслужіння,спів,церковнемистецтво.

Проблемаспіввідношення культури йрелігіїзавждивикликалавеликузацікавленістьсередвченихрізнихнауковихшкіл йсвітогляднихорієнтацій.Цю проблемувисвітлювали: П.Флоренський,М.Бердяєв,Б.Рибаков, Є.Тайлор,Д.Фрезер таін. [14], котрівисвітлюютьісторію та характернаціонально-церковного руху на Волині.Відомиморганізатором церковного руху на Волині були А.Річинський, А.Колодний, А.Гудима та Про. Саган, котріпіднімали запитання про стан Сучасноїхристиянської церкви,впливрелігії накультурнуспадщинунашого краю. Та усе-такинедостатньовисвітлювалось запитання прозначенняхристиянства урозвиткумистецтва.

>Єдиної думищодоспіввідношення культури йрелігії увчених неіснує.

Одна ізкультурологічнихконцепцій -богословська, чирелігійна;майже усіїїпредставникивиходять із того, щорелігіяєосновою культури.

Томуактуальним уданійкурсовійроботіпостає запитаннявпливухристиянства нарозвиток культури,мистецтва таформуваннясвітогляду.Аджезавдякихристиянськимідеям добра,краси тасправедливостісформовувавсясвітогляд нашихпопередників й наштакож. Наосновіхристиянськихдогматівзберігаєтьсявчення, якуоб’єднуєсьогоднітисячівіруючих людей, й неважливоякоговіросповідання,важливозбагнути ті, щосамехристиянство породилогігант духовнотворчогомистецтва.

>Об’єктдослідження:Впливхристиянськоїрелігії наВолинськікультурніфеномени.

Предметдослідження:Впливхристиянського культу нарозвитокмистецтва.Основні проявихристиянськогомистецтва у обрядах,храмооблаштуванні,архітектурі,музичномумистецтві тахудожньому.

Метадослідження:Вивчити йнауковообґрунтуватизакономірностімистецтва ухристиянськомукульті. Роль йзначеннямистецтва ужиттівіруючоїлюдини.

>Завданнядослідження: Наосновізразківхристиянськогомистецтвавзятих із територї Волині, появити суть предметадослідження.Розглянутирелігію тамистецтво, якєдине,нероздільнеявище культури.


>Розділ 1.РОЗВИТОКМИСТЕЦТВА УХРАМІ

1.1Релігія тамистецтво

>Релігія ймистецтвомаютьспільнівитоки йкорені.Джереламистецтвамістяться влюдській роботи, особливо втійїїчастині, денайбільшепроявляєтьсялюдськаініціатива.Внаслідоксвободи творчости людинастворюєзнаряддя роботи,розвиваєспілкування ізподібнимисобі,естетичноосвоює світло. Та усе-такирелігіяпочалавикористовуватипослугимистецтва неодразу, такнаприклад, до IX ст.,християнськацерквадужеупереджено ізневажливо ставилася довикористання уцерковнійслужбі та провиконаннірелігійнихритуалівсвітськогомистецтва.Вважалось, що Бога не можнавиразитихудожнімизасобами, а чи не допускали ухраминавітьмузики. Упершомутисячоліттімузичніінструментицерковнослужителівважали мало не було заєретичнедійство. Орган, якінструментцерковноїлітургії,впершепочавзастосовуватисялише вXIст.,хоча наньомугралищестародавніримляни. З Богом, так гадалося, людина виннаспілкуватися «тихо ізосереджено», без пісень ймузичнихсупроводів. Ценазивалосябезсловесним, сутодуховнимспілкуванням із Богом.

>Проте,невдовзіслужителі культупересвідчилися, щорелігійніканонипростіше ідохідливіше донести її додушіпростоїлюдини образамимистецтва.Тому-торелігійнийідеалпереформувався упочуттєвесприймання,створюючипевніемоційниймолитовний заряд, щосильнішевпливав насвідомість мирянина.ВіруючікращесприймаютьБожі істини тоді, коли смердотівпливають не так нарозум, але й і насерце людей.Отут йприслужилисяцерквіархітектура,музика,живопис, театр, тощо.Театральнимизасобами,зокрема, надавали обрядамурочистості,утаємниченості.Будувалихрамиталановитіумільці, аоздоблювали їхні найкращіживописці.Архітектори прибудівництвіхрамівумілистворити добру акустику у яких.Молебніздійснювалисьвитонченимиприйомами ходи,пози,священнослужителіодягали у собігарний,вражаючийприсутніходяг.

>Цікаво, вБіблії значитися, щомузикаєтворінням Бога, а звуки, як й світло уцілому,спочатку були внеупорядкованому хаотичногостані. Богпривніс порядок уцейбезладзвуків. першийтризвук ізгармонії -терція -творінняБога-Отця (>пріма), Богасина (велика чи мажорнатерція) й Святого Духа (>квінта).Мажорнийтризвуквиділяєтьсясередіншихчистотою йсвітлом,мінорний (малатерція) -вираженняболі,гріховності,покаяння ітяжіння до Бога.Подібно доти, як Божий Сінзвільнивлюдину відгріхопадіння, то йкожнамінорнамелодіяпрагне мажорногозавершення. Зцієї заподій вцерковнихтворах,написаних вХІ-ХУІІ ст. умінорі,останнійакордзавжди бувмажорним.Цимвиражалось примирення із Богом,втіха таблагодатність Бога.Квінта вхристиянствісимволізує Святого Духа,ознакувідпущеннягріхів.

>Найбільшусвятістьхристияниприписуютьцифрі «7»:сімслів Христа,сім печалей й радостейСвятоїДіви,існуєсімсвятихтаїнств йсімсмертнихгріхів,сімтижнів посаді передПасхою,Свя того Духа Бог відправивши доапостолів насьомевоскресіння после Великодня й т.д. Кількість «7»складається із двохдоданків «З» й «4»Трійка -це святаТрійця, ачетвірка -чотиристорони світу.Вони разомсимволізуютьєдність йгармонію самого Бога.Великоюпошаноюобдарованатакож цифра «12». Умузиціхроматична гамускладаєтьсясаме із 12півтонів, щознаменуютьдванадцятьапостолів Христа, деперший звук (вухогами),якийповторюється, -це самХристос.[15, 306]

>Релігійнемистецтво, якусягнулонайбільшихвисот усередньовіччі,яскравовідобразило життянашого краю, йогонаціональнуспецифіку.Вонодійшло до відома нашихднів,подарувавшилюдині ті, що могла бїйдати лише книга,якої у тихчасище не було б.Середньовічнісобори сталисвоєрідними «>підручниками» ізісторії йприродознавства,тобто малізначненавчально-пізнавальнезначення. Це бостіни їхнього булипокриті не лишесвященнимизображеннями, а іпобутовими сценами, девідображенікнязівськіполювання,портретивидатнихвоїнів йвчених, дерева, квіти,звірі тощо.

>Мистецькавартістькультовихспоруд,століттямитворених нашими предками, неоднозначна.Одні із нихгарні,життєрадісні, їхньогогармоніясвідчить протворчуодержимістьїхніхтворців.Іншіпохмурі,еклектичні, немаютьособливоїкультурної йхудожньої ціності. Такбувалозавжди в всіххристиянськихнародів. Цезакономірністьтворчихпошуків.

>Церква мала великийвплив натворення йрозвиток народниххорів, котрі незавжди маліцерковнийзміст. При церквахпереважно служиликращіфахівцімузики іживопису, їхніспіви уцерквімають своюнеповторнуспецифіку: смердотізавжди були (й теперє)благоговійними,навертали домолитви.Сюди недопускалисянаспівисвітського характеру:пристрасніарії назразокоперних,акомпанементи ззакритим ротом,непотрібніповторення,перекликання голосів тощо. Управославних храмах Українизаохочуєтьсязагальнийспіввіруючих,присутніх навідправі.

МитрополитГ.Цимблакще на початку XV ст. ставши не лише реформатором церковного співи в Україні,внісши у його практикуболгарськийрозспів, а істворив понад сорокрізноманітнихтворів:похвальнихспівів,проповідей,житійсвятих.

За Петра І, колипозиції церквище булидоситьсильними, культура, вросійськомусуспільстві, до тогочислі й в Україні,помітноеволюціонізує в напрямкусвітськості.Вітчизнянемистецтвошвидше, ніж упопередніперіоди,звільняється відрелігії, а сутоцерковнемистецтвовіддаляється відрелігійнихканонів.Щоправда, вУкраїно-Русі воно таніколи нечистерелігійним.[15, 307]

Провпливмистецтва на свою душу іпомислилюдини говоритилітописець,передаючинащадкамрозмову назустрічі князяВолодимира-Хрестителя (>він тодіще не бувхристиянином) ізправославними греками. Удовгій йзмістовнійбесіді із князем один ізпроповідниківхристиянстварозповівйому протворення світу ілюдини; прогріхопадінняпершихгромадян йгіркінаслідки його длялюдства, провсесвітній потоп йрозселення людей повсійземлі, пропершихпатріархів йпророків, через якіВсевишнійвідкривобраному народуізраїльськомувіруістинну; провеликі дива йзнамення,даровані цьому народу длязбереженнявіри вньому; пропророцтва,якими Богзвістив людямсвійприхід на грішну землю,якиймаввідбутися; СінаБожого, Спасителя світу, й самприхід його у світло; проблаговіщення архангеломсвятійДівіМарії, що вон народити Спасителя; про йогохрещеннівчення, дива,страждання,розп'яття, смерть на хресті,воскресіння,вшестя.Нарешті про ті, щоІсус Прийдездійснитиостаннійстрашний суд над праведниками ігрішними. При цьому грекпроповідникнесподівановідкрив картину страшного суду, що був приньому, іззображенням нанійправоруч -праведнихпокликаних довічного блаженства, аліворуч -грішних,засуджених навічні борошна. КнязьВолодимирглибокозітхнув ймовив: «Добреоцим справа, горі тім, щозліва».Проповідник сказавши: «>Якщохочеш бути справа, тохрестись».Ця картиназробилабільший злом удуші князя й навернула йогосимпатіїближче дохристиянства, ніж усісловесніпроповіді іагітації, разомузяті.Він щедрообдарувавпроповідника-філософа івідпустив його із великими почестями. [15,308]

У очахнавітьпростих людей,ікони тасвятіє болеереальніми ісприйнятними, ніжвіддаленийабстрактниймогутній Бог.

У Україніпобутуєособливий видікон-вишиванок, девиразнопроглядається образсвятих. Уперших числах января 2002 року в Палаці мистецтв «>Українськийдім»відкриласяхудожнявиставка «Українськісвятіобрази».ТворцемцихшедеврівєвишивальницяАгнеса Ляшенко, щонародилася в 1936році вЧернігові. Тутобразисвятих тавидатнихдіячівправослав'я.Особливовиділяється рядіконБогоматері:Вишгородська.Єлецька,Любецька, Оранта,Волинська,Казанська,Почаївська,Демницька таінші. їхніоб'єднуєсвященнепокликання материнства,ніжналюбов додитини, до життя, щомаєтривативічно.Обличчя одуховлені,інодіскорботні.

>Технічна орнаментика -напівхрестик,рідше гладь,тамбурний шов.Майстриня в основномувикористовуєсинтетичні нитки,трапляється йбісер, йшовк, йметалева нитка. Навиставцівпершеекспонуютьсябісерніікони.Обличчя й рукисвятихвишиті нитками «>муліне», всеінше,крім фону, -бісером.Окремовпадають увічі рамки, щоудостоєнівинятковоїуваги їхньоготворця, щопильнопідбираємалюнок,обов'язковимелементомякогоєхрестик.

Зпоглядутеології, все, щонаближаєлюдину до Бога ідаєспроможність йогоглибшепізнати, як відмистецтво,євиправданим йдоцільним. Тімзнаходятьсвоєсхвалення вБогослужбовійпрактиці.Шляхи дляпредковічноїмудростірізні, але й смердотіпередусімповинні бутизрозумілівіруючиму,сприяннюсутівищоїправди. Зогляду нацечленонероздільналементація увідправахп'ятидесятників навряд чиістотновпливає намолитовний станвіруючих їхні громад. Так саменевиправданимєзапереченняіконєговістами,аджепоявабудь-якогохудожньоготворунадихається самим Богом.Цейпотужний сплесктворчоїенергії -даруноксвище.Ігнорування нимнеприпустиме, бо ішкідливе.

>Істинно-благотворнадіямистецтва нарелігійніпочуттялюдини не проти того,хтовитворив тієї чиінший його шедевр. Авторможеналежати добудь-якоїетнічної чисоціальноїверстви населення, бутизабезпеченим чивкрайобтяженимжиттєвимиобставинами,важливолише ті, що б йоготвір буввисокохудожнім йпройнятийвірою йлюбов'ю донашого ПановеВсевишнього.[15, 309]

>Отож, як мибачимо,зв’язокрелігії змистецтвомє особливотісний.Вони й вчасіпостаютьодночасно.Деякідослідникивважають, щосамемистецтвовиникло зрелігійноїсвідомості тарелігійногоставлення до світу: „Мистецтвоєбезпосередньоюорганізацієюсуб’єктивнихрелігійнихпереживань”.Прикладомможе бути трипільська культура. Устінах Церквизароджувалися,наприклад,такіжанримузичногомистецтва як:реквієм,прелюдії,ораторії,кантати таін.Підвпливомрелігіїформувалисясучаснілітературнімови.

>Можнасказати, щорелігія йЦерквашукали в мистецьких видах (>музиці,архітектурі,живописі,скульптурі)засоби дляпосилення своговпливу,даючиїмпотужнийгуманістичнийімпульс тафілософськийзміст. А митці задопомогоюрелігіїробили свої творидоступнішими длязагалу.Релігія ймистецтво абизнаходятьодне одного. Аліпозитивнийвзаємовпливможливийлише за межі не такбукви, як духурелігії. [19]

1.2 Обряд ймистецтвохрамооблаштування на Україні

>Від самого початкупоширенняхристиянства на теренах Україниоблаштування храмустаєнародноюсправою.Опікавіруючих надцерковним майном (>храмовебудівництво,іконнемалярство,іконостаснарізьба,мистецькевиготовленняпредметівбогослужбовоговжитку) -цезагальнаєвропейська йсвітоватрадиція.Українствозовсім Герасимчукавинятком. як йскрізь ухристиянськихкраїнах, меценатство із боці структур владидоповнювалосядопомогоюцеркві широкихкіллюдності, особливомайстрових людей,творців народногомистецтва. Українська культурадавнинизнає багатоприкладів таіменжертвування нацеркву: князь ЯрославМудрий -ктитор кафедрального собору Св.Софії;князіВолодимир Мономах, ДанилоГалицький -покровителіцерковно-книжкової справ;князіОстрозькі -організаторидуховноїосвіти на Волині,митрополити Петро Могила й ВарлаамЯсинський -донатори (>жервувателі) ймеценатиобразотворчогомистецтва;гетьмани ПетроСагайдачний таІван Мазепа -будівникихрамів,фундаторицерковнихбратств.[12,748]

І усе ж такилевову часткуопіки,ктиторства йдонаторства надцерковним майномузяв у собі народ -отічисленніжертвувателі на храм, частобезіменнімайстритеслярської тамалярської справ,майстрирізьби іпензля,золотарі,срібляники,гаптувальниці,вишивальниці, твори якістановлятьцентральну йпровіднувісьісторіїдавньогоукраїнськогомистецтва.

>Ця жива ниткапіклування народу про своюцеркву неперериваласяніколи, від самогоВолодимировогохрещення 988 р.Навіть задуже тяжкихчасів, таких, якмонголо-татарська навалу,литовська,польська іугорськаокупації земель України,зберігалисявизначніпам'ятки церковногомистецтва, котрі породившитворчийнароднийгеній. Інавітьвтрата православнуцерквою Києвасвоєїсамостійності у XVII ст. невплинулапопервах нацютрадицію ->любові народу до церкви, докрасотиїїхрамів.

>Архітектура йвнутрішнєхрамооблаштуваннялишаютьсяупродовждругоїполовини XVII йвсього XVIII ст.сутоукраїнськими,відмінними й відгрецьких,болгарських тасербських, й відросійських, - дарма що нашацеркваопинилась "улоні" РПЦ. Так бі воно татривало і у XIX ст.,якбицар разом із ">правітєльствующім" сенатом й ">святєйшім" Синодом невирішили на початку XIX ст.усунути народ відучасті вцерковнихсправах.Низкоюуказівзаборонялосяцерковнебудівництво забудь-якимиіншими проектами,крімказенних,спущенихзгори:малюватиіконитреба було б зановимиіконографічнимизразками устилікласицизму, котрірозробилипрофесориПетербурзькоїАкадемії мистецтв; ті жсамещодоіконостасів,престолів,тетраподів,плащаниць,антимінсів, чаш йвсьогоін. Усі було бпідігнане под один ранжир -уніфіковане,конвеєризоване,відділененевидимимбар'єром від живого пульсу народногомистецтва.[12,749]

Для України ізїїглибокимизв'язками церковного та народногомистецтвацягостра йжорстка політикауніфікації церковногомистецтва і архітектури був особливоболючою й практичнонездійсненною уповномумасштабі. ">Збудовані наЛівобережжі на початку XIX ст.пам'яткисвідчать, - писавшивідомиймистецтвознавець Стефан Таранушенка, - щонародніархітектори всеще булисповненітворчих наснаги в реалізації їхньогобудівлях немаєприкметстаріння,втратижиттєвості. Алінаприкінці XVIII й на початку XIX ст.народнебудівництвозазналоутиску із боціцерковної йцивільної улад.Урядзаборонив будувати застаримизразками,примушував будувати церкви лише заказенними ">апробованими" проектами. Це йвідбилося надолі народного монументальногобудівництва".

>Російськіархітекториопрацьовувалипроекти церков, у якіцілком булизігнорованівікові укра-їнськіархітектурнітрадиції.Щоправда,це булипереважномурованісобори вмістах, але йнадалі по селах було б покаранонаслідуватикласицизм,навіть удерев'яних храмах.Поряд звиплеканими за XVI-XVIII ст.ренесансними ібароковимигрушоподібнимибагатограневими верхами у панораму наших міст йсілвходять церкви ізкласицистичними портиками (щоінодінагадуютьнавітькостьоли),невластивішатрові верхи,цяцькованікраплевидні лазнички на тонких барабанах іінше, чого в Українініколи не було б.Протенавіть вонивнутрішнійвиглядзалишавсяукраїнським.Інтер'єр храму інадалієсередовищемзастосування народного мистецькогоелементу -декоративноїрізьби,орнаментальнихрозписів ізтрадиційнимирослинними мотивами і, особливо, народноївишивки.

>Вишитий рушник наіконі -цедавняукраїнськатрадиція йсвятиня.Рушник як прикрасаікон, якелементобрядівхрещення,вінчання іпохорону проник уцеркву іздомівки.Жоднаправославнакраїна не знала й незнаєподібної ">рушникової"формимасового народногодонаторства, як Україна:вишивання дляхраміврушників іпошанування нимиіконпоширене повсій Україні.Рушники ізвишитимирослинними чигеометричними орнаментамипосилюютьвеселковуполіхроміюінтер'єру української церкви, котравідрізняєїї відтьмяних йприсмерковихправославниххрамів Балкан, відсуворихінтер'єрівгрузинських церков чироззолоченихросійських.

На процесстановлення ірозвиткуукраїнськогоіконопису великийвпливзробилаполемічнацерковналітература,покликана до життярішеннямиБерестейського церковного собору 1596 р. проуніюПравославної церкви ізРимським престолом.Ще одниммістком дозахідноєвропейськоїобразотворчоїсистеми стала гравюра.Православне духовенство незаперечуваловикористання вдрукованих книгах новихіконографічнихсюжетів, щоспонукаломайстрів дозвернення доапокрифічнихджерел.

>Підвпливомренесанснихзрушеньпанівногосвітогляду вукраїнськійіконізмінюєтьсязнаково-символічна форма,стаютьпомітнішимитрансформаціїхудожньо-образноїсистеми,персонажі іпростір віконінабуваютьконкретно-матеріальноїпереконливості,використовується нова живописнатехніка.Релігійнийживопис Українистановитьунікальнийваріантгармонійноїєдності новогоспіввідношенняпростору, години,форми зтрадиційноюсхідноюіконою.Примітноюрисою українськоїікони, як йєвропейськоїрелігійноїкартини,єтеатральність.Їїпоявапояснюєтьсяспільністюпогляду нарозуміння ісприйняттямистецтва яквидовища, а й уперіодзагостренняконфесійноїборотьби, саматеатралізаціясвященноїісторіїсприялаемоційнопіднесеномусприйняттю старихістинвіри.

>Одначе віднадтораціонального іприземленого характеруукраїнськуіконузахищалаособливамірадуховноїнаповненості,майжемагічноїсакральності.Воназавжди малатіснийзв'язокзісхіднохристиянськоюфілософієюікони ізасобамимистецтвастверджувалареальністьнадприродного світу,тлумачачилюдинуцілкомзалежною віднього, тім понад не допускалапорушень врозповідяхЄвангелій ісмисловоїлогіки,чимнерідкогрішилизахідноєвропейські художники.Підтвердженням цого служитикритичнийпогляд нацерковно-історичнийживописіталійськихшкіл йвзагалі нановітнємалярствоА.Мартиновського в роботи “Проіконопис”, як йіншихмислителівминулихстоліть [13].

>Унікальністьобразотворчоїманери ірізноманіттястилівдопомоглинайбільшповновиразити вмистецтві суть українськоїдуховності. Однакприхильникивізантійськихтрадицій несхвалювалищирогоінтересу українськихмайстрів достилівренесансу йбароко,вбачаючи в цьомунедоречнуоригінальність.Релігійнійсвідомостівластивепрагненняідеалізуватиобразотворчісистемиминулого,наділяючи їхнього статусомреліквії ізабуваючи, що подивися новогопоколіннязавжди будутьвідрізнятися відсвітоглядупредків.Прикладом цогоможеслужитистилістикаХVI–ХVIII ст., Яка не бувчимосьзавершеним длясвоїхсучасників,оскільки взображенні сакральногопредставники духівництвазнаходилизасобипередачібезконечноїреальності духовного світу, що моглазмінювати формузалежно від способусприйняття.Адже вон бувпроповіддю, Яка невимагала від тихий,хтосприймавїї,більшихзусиль длярозуміння.Саме такапередумовадоступностісприялапоявірізноманіттястилів,зокрема,християнськогомистецтва.

Унашідніактуалізується проблемастворення новихікон й новихрозписівхрамів.Їхпоявазумовлена характеромставленнясучасників донебогослужебногоживопису нарелігійні тими як дочогосьменшцінного, із точкизорутрадиції.

>Незважаючи навитісненнявсьогоукраїнського ізхрамів,їхнійінтер'єрзалишавсябагатобарвним. І нелишезавдякивишивкам.Постійно давала про собі знатівікова практикаполіхромнихіконостасів України, в якізолотіполиски недомінували, як уросійськихіконостасах, а булипідпорядкованізагальнійбагатоколірнійлексиці, що маласимволічнезначення й доброузгоджувалася ізбагатоголосимпартеснимспівом українськихцерковниххорів. Золото було бнеобхіднеостільки,оскільки воно тасимволізувалоналежністьсвятих до небесного царства, тому йоговикористовували лише длянімбівнавкологолівсвятих й годиною длятлаікон. Уіконостаснійрізьбі XIX ст. золотомробилися лишенезначніакценти - впоєднанні ізіншимицерковнимикольорами -блакитним,білим,пурпуровим,малиновим,зеленим йжовтим, котрівідповідали символів,опрацьованиммислителями іестетикамисхідної церкви.Ненаданняжоднійбарвіпереваги надіншимиробилополіхромію українськиххрамівсоковитою йдинамічною,узгодженою ізрепрезентованим (нехай й вскромнихпропорціях) ухраміукраїнськимдекоративниммистецтвом -гаптуванням,вишивками,різьбою.[12,750]

У зв'язку ізнаближенням900-річчя ">крещєніяРусі"імперськіструктуриРосіїпочаличинитищебільшийтиск на Україну,щоб заместибудь-якісліди ізгадки проколишнюнезалежністьКиївської Митрополії. Для Києва йгубернських таіншихбільших міст Україниопрацьовуються вМоскві таПетербурзіпроектисоборів у модному ">нововізантійськомустилі", що бувеклектичним наборомелементів архітектури і декору (>ліпного,різьбленого тамальованого) іздавнішихстилів. У такомудусі булизбудовані вКиєвіВолодимирський собор (1862—1882),Покровськацерква (1888— 1889),Трапезнацерква вКиєво-Печерськійлаврі (1893—1895) таін.

>Приклад зспорудженням уЛавріТрапезної церкви -це не лишезапереченняукраїнськогобароко, вякомувитримані приміщенняСоборного майдану головногомонастиря Києва йвсієї України, а ідемонстраціянесмаку. Проект церквивиконавпровіднийнасаджувачросійського ">нововізантійського стилю" вКиєвіВолодимирНіколаєв.Місце для церквивибралидужепомітне -біляпівденного фасадуУспенського собору. Колізнялибудівельніриштування, людипобачилиприземкуватубудівлю, вусьомунеузгоджену ізархітектурнимдовкіллям - собором,дзвіницею,Ковнірівським корпусом,друкарнею,келіямикліриків.Східначастина приміщення -цеквадратна впланіцерква,накритасферичнимвізантійським куполом. Узахіднійчастині -двоповерховатрапезна палата із великоюзалою дляприйомів напершомуповерсі таслужбовимикімнатами - на іншому.Вікна ідверіспорудивиконані увигляді арок.Хочіноді контраст вархітектурівикористовують дляпосилення того чиіншого образу,проте тутце було бзроблено ізнедобримзадумом:уневажнити,скреслити красу стилюукраїнськогобароко. УрезультатіпостраждалагармонійнацілістьСоборного майданудовколаУспенського собору.

>Подібніречічинилися й ізцерковниммалярством. У XIX ст. нерозмальованожодного храму вукраїнськомустилі.Навпаки, под претекстом ">оновлення" старихрозписівнездарні,непрофесійніреставратори-мальовилизнищилиунікальні фрескиСофійського собору вКиєві:стінирозмалювали наново. Анаприкінці XIX ст.подібнийзлочинвчинили й із фрескамиУспенського соборуКиєво-Печерськоїлаври:бароковийстінопис 20-30-х рр. XVIII ст. (>майстра СтефанаЛубенченка та йогоучнів)замалювалипосередніми,нецікавими образами вакадемічнійманері.

>Цінищенняпроводилисяпередусім уКиєві, уголовних українськихсвятинях,кудитисячнимигрупамиз'їжджався йсходився ізусієї України (й не лише)віруючий народ навеликі свята - на такзваніпрощі.Задум був тієї,щобмасам українських людейпоказати, щоїхнєвіковічнемистецтвовикидається геть якнепотрібне й ">неблагословенне".Замістьньоговпроваджуєтьсяінше,нібито ">краще" й ">благословенне".Іншими словами,щодо архітектури імистецтвапровадилася та самаімперська політика, як йщодомови,суспільства України.

>Протецетотальневторгнення чужого вукраїнськуцерковну культуру не справилоочікуваноговраження на широкийзагал. Малі,повітове місто і селозоставалися навідтинку церковного життяукраїнськими.Ніхто упровінції особливо непоспішаванінаслідуватибуколічних колонок йстрільчастих арокпсевдовізантизму,аніпереходити відузвичаєних українськихполіхромій досріблястих,бронзових чизолотавихполисківмосковсько-петербурзькихцерковнихмальовил. Уцеркві в Україні бувпотужнатечія, що непіддаваласязовнішньомувиявленню.Цієютечією був самправославний Український народ,якийберігстарутрадицію української церкви так, якбережуть фольклор:передаючи вуснійформі чи взображенні (>навчанні прикладом,дією,передачеюнавичок)досвід відпокоління допокоління.[12, 752]

>Незнищеннимивиявилися не лишетакіцерковніатрибути, якукраїнськаіконадавніхстилів,наскрізнаіконостаснарізьба,вишитий рушник, - а ічисленні колядки,щедрівки, веснянки;пасхальні писанки;купальськіобряди і пісня;врочистінародніобряди уднісвяткуванняпам'яті св. аз. Петра і Павла,Андрія, св.Варвари, св. Миколи;різдвянівертепи,післяпасхальнірозваги.Усецеофіційна РПЦ в Українізабороняла іпіддавалацькуванню як ">небла-гословенне", ">поганське" (>язичницьке), ">ідольське".Багато що із українськоїкалендарноїобрядовостісправдідохристиянськогопоходження.Церкваборолася не лишезаборонами,церковнимипроповідями,антиобрядовимистаттями убогословськихвиданнях, а інасиланням в Українученців йчерниць ізглибиннихрайонівРосії,спровадженням в Українустарообрядців, ">філіпповців", котріпровадилишалену іфанатичну пропагандупротивсьогоукраїнського;дезорієнтували,залякували, бо і моральнотероризувалипростолюддя свої, що воно тасвяткуєвласнівікопам'ятні свята й,звичайно, увласнійнаціональнійманері.[12,753]

Іцяакціятеж неувінчаласьочікуваноюперемогою: Український народ, не давшипозбиткуватися наднаціональними формамирелігійноїобрядовості.Виступипроти колядок йщедрівокпіддавалися людьмиглузуванню;засудженняпи-санкарства небралося доуваги;залякування карами заспорудженнявертепів, закупальські,микільські,варваринські іандріївські пісня тарозваги неспрацьовували.Фактично завісься комплексцерковнообрядової культурипобутував йздійснювавсявдома, по хатах, поза храмом (>іноді -біля храму). І від,власне, бувпідводнатечіявіри,непідвладнанакидуванимзмінам. Те бувіншаправославнацерква -неказенна,неофіційна, але йсправжня і народна за духом йформоюпобутування.


>Розділ 2.Волинь таїї духовнаспадщина

«>МайорятьціСвяті,мов прапори,

>Волиньвіроюпахне, якцвіт,

Уджерелахвідбилась вселено

Тамклинами сходитися світло»

(У. Мельник )[17,5]

ЗсивоїдавниниславитьсяВолинська землячисельністю,багатством,красоюсвоїхмонастирів,храмівБожих,глибокоюпобожністю самихволинян.СвічкувіриХристової -святеукраїнськеПравослав’я,засвітили на нашійземлі в IX ст.учнісвятихбратівКирила йМефодія,щоб вонаосвітлювала ізігріваладушівірнихВірою,Надією йЛюбов’ю,щоб малі мивічнесвітло життя. З того години Рятівник нашІсус Христосупродовжвіків дляправославних ВолинієСвітлим для світу, йбільшістьволинянхочуть матірЙогосвітло життя. Символомсвітла життя із добихристиянізації Волині нашимпрадідів, як,врешті, й нам,залишаєтьсясвітловосковоїсвічки, якоївпродовжвіківзапалювали в храмахБожих:вірні занароджених,одружених,померлих, неслиїї досвятинь як своюофіруБогові.

На Волинізбереглосячималодерев'яних тамурованих церков, йсеред нихє широковідомі влітературі, особливо тих, щоприкрашаютьВолодимир-Волинський,Білосток,Низькеничі, Острог,Межиріч,Кременць,Луцьк,Почаївську лавру. Та ними,звичайно невичерпуєтьсяволинськабудівельнаспадщинабагатьохстоліть. Бо жіснують,скажімо,такіархітектурнікомплекси якМілецькиймонастирСтаровижівського району, ізцерквоюпобудованоюблизько 1542 р.Свого годиниволинськимспорудам багатоувагиприділивО.Цинкаловський, але йвидана у двох томах уВінніпезі в 1984-1986 рр. його книга ">СтараВолинь йВолинськеПолісся" на Україні небагатьомприступна, йїїперевидання не було б бзайвоюсправою.

>Щеніхтонавіть неспробувавзаговорити пророзвиток пластичногомистецтва на Волині.Напевно,цеважко було б бзробити,якбищойно не було бвіднайденовиключну за своїмзначеннямпам'ятку:дерев'янийрізьблений хрест із церкви з.Іваничі, всрібнійоправідатований 1576 р.,офірованийЛаріономІваницьким.Його вдова, Мотря, в 1579 р.замовила маляруФедускові із Самбора добро знаньхрамовий образБлаговіщення.Згаданий хрест,одначе,набагатостаріший за оправу: ужевстиглазмінитисявживана формаподібнихвитворів, й томувиникла потребадоробитиверхнючастинуабиперетворити ізшестикінцевого навосьмикінцевий.Іконографія і стильрізьбленнявказують наполовину XV ст.Супроводжуючінаписи слов'янське, ізвиразнимиознакамиукраїнськогоправопису, але й вприйомахдосить багатоуспадковано відВізантії.Дещоподібнестановитьдвобічнаіконка,виконанаАнанією дляпінського князя ФедораІвановича Ярославовича (1499-1525), напідставі чогоспішнозалученозгаданогорізьбяра до колабілоруськихмайстрів.Протеобидва творипоходять із одногорегіону, й уже такаобставинаспонукає до болееретельногоаналізу йобережнішихвисновків.[19,96]

Знайяскравіших пам'ятокцерковної архітектури можнаперерахувати:

-Свято-УспенськийНизкиницькиймонастирХVІІ ст. -пам''ятка архітектуринаціональногозначення (з.НизкиничіІваничівського району)

>БудівництвоУспенської церкви тамонастиря в 1643році освятивши сам митрополит Петро Могила. Уїїпідземеллізнаходитьсятруна-саркофаг із прахом Адама Киселя.

- КостелСвятої Анні XVIII ст. -пам''ятка архітектуринаціональногозначення (м. Ковель).Єдиний усвоємуродідерев''яний костьол на Волині. Храм було б перенесено ізРожищенського району до Ковеля у 1994році.

-Свято-Успенський собор XII ст. -пам`ятка архітектуринаціональногозначення (м.Володимир-Волинський).Побудований у 1156-1160 рр. вперіодправління у м.Володимирі князя МстиславаІзяславича (томумісцевімешканціщеназивають соборМстиславовим храмом).

-Церква-Ротонда СвятогоВасилія XIII - XIV ст. -пам''ятка архітектуринаціональногозначення (м.Володимир-Волинський).УнікальністьВасилівської церкви до того, щоце Єдинийдавнійхрам-ротонда уВолинській обл. (>споруд такого типузбереглося в

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація