Реферати українською » Русский язык » Співаючий поет Юрій Візбор


Реферат Співаючий поет Юрій Візбор

Співаючий поет Юрій Візбор

 Юрій Візбор — особистість мистецтво багатогранна. я вже ж не кажу про його першокласних, пам'ятних ролях в кінофільмах, про його прозі... Але головне все ж з що вона ввійшов у наше мистецтво, — авторською піснею, рух, однією з зачинателів якого заслужено є. Булат Окуджава Хто перший взяв гітару і, підійшовши до мікрофона, став не-читати вірші, а співати їх? Хто був охарактеризований першим бардом, співаючим поетом сьогодення? Багато хто вважає: Окуджава. Ще частіше кажуть: Висоцький. Люди є підстави вважати так. Але коли бути точним, те в витоків сучасної пісенної лірики стоїть Юрій Візбор. Були часи недовге, півтора-два роки наприкінці п'ятдесятих, коли він, яскраво выделившийся, хіба що выплывший з хвиль широко разлившейся тоді студентської пісні, одноосібно опанував увагою і серцями слухачів. Магнитофонные стрічки, передані з дому до будинку, і живі голоси, подхватывающие пісню від багаття до вогнищу, були ніби відбитком образу самого Візбора, веселого, желтоволосого, круглолицього хлопця у ковбойці, який то співав, чи шепотів, чи розповідав з бере за душу простотою:

Лижі біля печі стоять,

Гаснет захід за горою...

Він був навдивовижу, прирожденно артистичний, цей співак біля вогнищ, у його артистизмі вже був нащупана своя довга тема, своя інформація, знайдена відразу й точно. Тоді жартували: у Візбора навіть гітара сміється! Через десятиліття проніс Візбор це своє усмішку. Поруч із пронизливою елегійного сумом Окуджави, поруч із затятим, гнівним напором Висоцького не повторювалася сяюча усмішка Візбора, й народні пісні його впізнавані саме з відсвіту сміху. Життя його виявилася недовгою. Усього років. Він устиг багато. Написав кілька сценаріїв, видав пару книжок оповідань, зіграв кілька кіноролей. Залишив купу чарівних акварельних, гуашевых пейзажів, "зелені озера так рисочки лісів...". Його пісні існують на живу пам'яті людей напевно, їх співають в студентських гуртожитках, біля вогнищ, на зимівниках, в кубриках й у кают-компаниях. Він поет товариства, поет тісних людських зв'язків. Герой Візбора завжди у зв'язці, в ланцюжку. Він — співак чоловічої доблесті. Його герой — людина з рюкзаком би і льодорубом. Людина на крутому схилі. На накренившейся палубі. За кермом мчащейся машини. За штурвалом взмывающего літака. Його символи — стежка, що йде в туман, стежка, по крутіше взбирающаяся до сонця. Його мову — скупі жести. Чоловіча небагатослівність, злегка стесняющаяся себе, хіба що прячущая чинність. Юрій Візбор з тих самих дітей війни, що вижили в страшні роки, зросли на "горбатих вулицях", і потім, вивчивши, освоївши книжкові премудрості, закинули поза плечі рюкзаки і пішли освоювати цю землю. Візбор з його нехитрими мелодіями, з його душевністю — романтик цього покоління. Він — поет покоління, не втратив юнацької мрійливості. Він — поет епохи, яка заповідає омріяне сильним людям майбутнього.

Список літератури

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту http://sochok.by.ru/

Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація