Реферат Як можна жити?

У першому своєму романі «Звичайна історія», написан-я 1846 року, Іване Олександровичу Гончаров з прикладу двох героїв: Петра Іванича й Олександра Адуевых намагається вирішити питання: як і має жити людина — тверезо й йти до практичної діяльності чи дивитися на крізь романтичні мрії?

Спочатку здається, автора повністю за боці практичного Петра Іванича, іронічно розповідаючи про молодому романтиці Олександра, розвінчує його позицію, наводячи героя до краху юнацьких мрій. Не все це й однозначно у романі Гончарова. Так, Олександр не витримує сутички з реаліями життя, він молодий, розпещений, слухає промови дядька, не вірячи його охлажденному і тверезому розуму. А життя постійно доводить протилежне. Дядько мав рацію, коли радив робити справу, а чи не безплідними мріями і прожектами. Воно й від Наденьки застерігав «палкого закоханого», кажучи, що неодмінно «надме». Романтичному юнакові неприйнятне досвідченість дядька. Олександр гребує змінювати собі, зраджуючи своїх принципів, тому повертається у село, але «зерно кинуто», воно дає плоди, і донеччанин Олександр вирішує знову «завоювати Петербург», але їде зовсім іншим, перенародженим людиною; вона розуміє, «що скрізь, а тут у особливості, треба працювати, і багато працювати, до біль у попереку... квітів Жовтих немає, є чини, гроші: це набагато важливіше!».

Тепер він видається цілком успішним: «...в тридцять з гаком років — колезький радник, хороше казенне зміст». Посторонними працями заробляє «багато грошей ще й» одружується «багатій...». Але щось таки не складається у «ідеології автора». Він від початку була за діловитого і позбавленого романтизму Петра Іванича. Чому ж нині, досягнувши висот кар'єри, Аду- "старший все кидає для здоров'я дружини? На здивоване запитання племінника із жалем відповідає: «Так бачиш: таємна советница-то погана».

Письменник гребує висловлюватися однозначно, він залишає дуже героїв на роздоріжжі. Вони ніби помінялися місцями, читач ж має вирішити собі, як, що: подобається чи кар'єра, гроші мрія? Напевно, відповіді ці запитання немає, як абсолют» істини попри всі часи. Крім глибокого сенсу роману сучасного читача захоплює і стиль Гончарова, його тонкий гумор, майстерність у виконанні характерів героїв.

Список літератури

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту http://ilib.ru/

Схожі реферати:

Навігація