>Ранчин А. М. Зображуючи смерть князя Андрія Болконського зі сторінок «Війни та світу», Толстой звертається до банальної здавалося б парі метафор «життя — сон» і «смерть — пробудження». У нинішньому вигляді чеканної формули перша з цих двох метафор винесено в заголовок драми П. Кальдерона, Одне з її героїв, король >Басилио, укладає свій монолог словами: «<…> У світі кожен, // Живучи, лише спить і якими бачить сон» (Кальдерон де >ла Барка П....

(Читати…)

>Ранчин А. М. Деякі міркування щодо послідовності «поміщицьких» глав першого тому поеми Н.В. Гоголя «Мертві душі» 1. >ОБЗОР >ИСТОЛКОВАНИЙ Серед численних тлумачень смислового принципу, визначального розташування глав, присвячених візитам Чічікова до поміщиків, у першому томі поеми Н.В. Гоголя «Мертві душі» виділяються два найбільш відомі та впливові. Перше найрельєфніше було сформульовано Андрієм Білим: «Відвідання поміщиків – стад...

(Читати…)

У своєму автобіографічному романі М. Алексєєва “>Драчуни”, написаного 1981 року, дія яких відбувається наприкінці 20-х — початку 1930-х років селі Монастирському. Надскладні час у життя російської села — період колективізації — автор показує через сприйняття дитини >Миханьки Хохлова. Тому сільський світ розкривається маємо дитячими очима. Саме ця надає особливу жвавість в сприйнятті читачем життя села, а автобіографічність роману робить гірке розповідь ...

(Читати…)

Волошина Про. А. Микола Васильович Гоголь - уродженець Полтавської області – дитячі роки провів в Україні. Від самого дитинства він був зачарований виразністю і образністю українського народного промови. Інтерес Вільгельма до українського народного пісні, українському народної творчості зберігся у Гоголя до останніх днів його життя. Ще шкільні рік він почав збирати матеріали для малоруської словника. Збереглася записник під назвою «Книжка...

(Читати…)

>Ничипоров І. Б. Роздуми щодо книжки >свящ. Георгія >Ореханова Заявлена в назві книжки тема неодноразово ставала предметом кола міждисциплінарних і спеціальних досліджень – історичного, богословського, >культурфилософского, літературознавчого планів. Науковий працю >свящ. >Г.Ореханова має фундаментальний характері і націлений на системне вивчення як світоглядних основ проповіді >Л.Н.Толстого, і історичним контекстом його протистояння із Пр...

(Читати…)

Казки Андерсена є єдиними датськими творами, ввійшли у світову літературу. Час не позбавило їхній сили, і вони перетнули все національні кордону. З багатого літературної спадщини датського письменника можна нарахувати щонайменше десятка казок, про які не чув хіба що фахівцям-філологам глухий. Але якби Заході безумовним фаворитом цього хіт-параду є "Русалонька", те в нас явно лідирує "Снігова Королева". Важливо, що в країні про...

(Читати…)

>Ранчин А. М. Прототипи Одна з найбільш пам'ятних і яскравих персонажів другого плану в толстовському творі – відчайдушно сміливий воїн, хвацька гуляка і холоднокровний дуелянт >Долохов, з першого згадці про >аттестуемий >автором-повествователем як «>семеновский офіцер». У Долохова є дві очевидних реальних прообразу — граф Ф. І. Толстой, прозваний «>Американецем», двоюрідний дядько Л. М. Толстого, скандально відомий дуелянт, і...

(Читати…)

>Ранчин А. М. Есхатологічні, пов'язані із тим кінця світу, і апокаліптичні, укладені собі ставлення до прийдешньому Страшному суді, мотиви, природно, проходять через безліч творів старообрядців XVII в., що сприйняли обрядові зміни, здійснені за вказівкою патріарха Никона, як свідчення зрослої влади диявола над лежить у зло світом як і знаки прийдешнього пришестя антихриста, які мають статися незадовго остаточно світла. Никон спочатку було ус...

(Читати…)

>Ничипоров І. Б. За відправну точку розуміння особистості Чехова в присвяченому йому >произведении[i] служить осмислення витоків формування письменницької індивідуальності, які у тісному переплетенні чинників містичних, спадкових («східна спадковість») і соціально-психологічних, що з впливом атмосфери повітового міста, з «сидінням в >лавке»[ii], яке «дало йому раннє знання людей», сприяло розвитку природних «сприйнятливості і спостережливості». В...

(Читати…)

>Кибальник С.А. Існує, очевидно, якась закономірність у цьому, що поети романтичної доби Росії багато й найбільш серйозно займалися естетикою і літературному критикою. Карамзін, Жуковський, Батюшков, >Гнедич, Вяземський, Пушкін, Кюхельбекер – словом, майже всі значні поети на той час, за рідкісними винятками. Причому лише поети, а й прозаїки: >А.Бестужев, >О.Сомов, >В.Одоевский… Звісно, почасти це було пов'язано з певною свободою на області ...

(Читати…)

Назад 1 ... 3 4 5 6 7 8 9 10 11 ... 525 Вперед

Навігація