Реферати українською » Сексология » Джерела і характеру сексуальної інформації


Реферат Джерела і характеру сексуальної інформації

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Противники шкільного сексуального освіти вважають, що це - справа сім'ї батьків. Насправді, так і був. "У первісних суспільствах, де функції чітко розподілені, підготовкою підлітків до статевого життя також займалися не батьки, інший з старших членів роду, спеціально наділений цими обов'язками. Інформація настільки інтимного характеру, коли його повідомляє близька людина, створює напружене эмоционально-эротическое полі якому ніяково почуваються і батьки, і. Часом не тільки батьки почуваються незатишно при розмовах на теми, а й підлітки воліють отримувати цю інформацію якимось інакше, це з батьками для цієї теми їх бентежить і шокує" (Кон, 1979, з. 137).

У суспільстві сімейний розмова на "сексуальні" теми став культурно і психічно більш прийнятним, ніж раніше. Проте порівняльні дослідження свідчать, що незалежно від рівня терпимості й освіченості батьків, сучасні підлітки більше на норми власного покоління.

На конференції у Амстердамі "Sexuality beyond boundaries" (1997) американська дослідниця Ami Shalet розповідала, що вона опитала невелику групу американських і голландських батьків, які мають дітей тінейджерів, про його ставлення до сексуальності. Небо і Земля! Для американських батьків підлітковий секс - слідство "бурхливих гормонів", приносять різноманітні жахи, яких дітей слід усіляко оберігати. Голландські батьки ставляться до всього спокійно і готові погодитися навіть тим, щоб шістнадцятирічні хлопчик і одна дівчинка спали лише у кімнаті у хаті, не єдина вимога - щоб секс був безпечним. Щасливі юні голландці, позбавлені батьківського піклування? Але не зовсім так.

Yanita Ravenslut, опросившая велику групу голландських батьків та його дітей, знайшла, хоча голландські батьки думають, що вони досить терпимі і найчастіше розмовляють із дітьми на інтимні теми, їхні діти цієї думки не поділяють. Понад те - які й не потребують для батьківської опіки. Необхідні інформацію про сексуальності голландські підлітки одержують у школі, і з спеціальної літератури, а свої інтимні проблеми воліють обговорювати з і вирішувати самостійно: "Спасибі, мама (тата у ці справи звичайно встряють), але нинішнього я розберуся сам (сама)". Конфліктів з батьками тут справді менше, але не рахунок кращого розуміння, а й за рахунок більшої автономії. Також ставляться до цієї проблеми і 15-18 літні французи.

Інакше кажучи, хоча рівень батьківського авторитету й контролю над сексуальним поведінкою підлітків за кордоном є неоднаковим, батьківська сім'я ніде перестав бути ключовим каналом сексуального освіти, і це сприймається як катастрофа. Батьківська сім'я - важливий чинник морального і емоційного дітей, але власне сексуального освіти, як і будь-якого іншого освіти, вона зіпсований і не дасть. Це роблять інші соціальні інститути - суспільство однолітків, засоби інформації, а насамперед - школа.

Цікаві у плані дані опитування, проведеного на 1998 р. Германским центром по сексуальному з освітою (Youth sexuality 1998). У цілому нині роль сім'ї батьків для німецьких підлітків вище, ніж у деяких інших країнах (можливо, позначаються особливості проведення цього опитування) . Як найважливішого джерела сексуальної інформації батьківську сім'ю назвали 69% опитаних хлопчиків і 43% дівчаток. Але суд каже для цієї теми переважно мати. Батька згадали лише 33% хлопчиків і 13% дівчаток, вчителя - 34% і 29%. А 25% хлопчиків і одинадцять% дівчаток сказали, що вони з ким що неспроможні обговорювати питання сексу.

У родинах дівчаткам із освіченішими батьками підлітки отримують більше інформації. Проте з віком предпочитаемые підлітками джерела інформації змінюються, причому вони хотіли б отримати більше інформації з позасімейних джерел. Серед 14-летних хлопчиків 30% назвали предпочитаемым джерелом інформації мати, серед 17-річних - 22%; батька назвали відповідно 30% і 16%. У дівчаток бажання обговорювати це питання з матір'ю зменшується з 49% в 14 років до 30% в 17 років, і з батьком - із сьомої% до запланованих 4%. У цьому сексуально досвідчені підлітки схильні менше довіряти батькам й частіше воліють звертатися до консультативні центри.

Багато найважливіші проблеми сексуальності з розмов батьків із дітьми практично випадають. Хоча, з їхньої словами, на сексуальні теми з дочками говорили 72% , і з синами - 55% батьків, визнають за краще спілкуватися з дітьми скоріш про ціннісних, моральних аспектах сексуальності, ніж про сексуальної техніки і про що з сексом небезпеку. Досить цього робити невпевнені в ефективності свого виховання і хочуть, щоб сексуальною просвітою займалася ще й школа.

Останніми роками у Німеччині такому випадку досягнуто певних успіхів. Якусь форму сексуального освіти у шкільництві отримали 87% опитаних дівчат і 83% хлопчиків, причому 69% дівчат і 70% хлопчиків вважають шкільні курси важливим джерелом інформації.

Проте якість шкільного, як і сімейного, сексуального освіти, залишає бажати кращого. Хоча 75% опитаних дівчат і 80% хлопчиків вважають, що мають достатньої сексуальної інформацією, на контрольні питання (наприклад, як і стадії менструального циклу зачаття найімовірніше), багато дівчинки і особливо хлопчики відповісти або взагалі було неможливо або відповідали неправильно.

Сексуальне просвітництво, як і освіту, створює певні нормативні обмеження і самообмеження. Існуючі переважно західноєвропейських країн шкільні курси сексуального освіти не послаблюють підліткових сексуальних бажань, але де вони кілька отсрочивают сексуальний дебют і, найголовніше, роблять його безпечним. Зокрема, ці курси значно підвищують ймовірність використання контрацепції вже за часів "першому разі". З опитаних у 1998 р. юних німців не скористалися контрацепцією "з першого досвіді" лише 11% дівчат і 12% хлопчиків, значно менше, ніж торік роки. Найбільшу популярність у підлітків користується презерватив (його використовували при сексуальному дебюті 68% дівчат і 55% хлопчиків). Надалі, із накопиченням сексуального досвіду, німецькі підлітки починають користуватися презервативами регулярно, хоча усе й який завжди.

Порівняння досвіду Великій Британії та Нідерландів (Ingham and van Zessen, 1998) показує, що шкільне сексуальне просвітництво одна із головних чинників соціального добробуту у цій сфери життя, але при цьому він повинен починатися задовго перед тим, як підлітки входять у сексуальні стосунки. З думкою згодні майже всі європейські та американські фахівці: "Сексуальне утворення має починатися рано, доти, як учні почнуть свої сексуальні кар'єри, щоб обрати шанс підготуватися до цього ключового життєвому переходу. Тому необхідно націлити його за молодші вікові групи, 12-ї= чи 13-річних, а чи не на 15-ти чи 16-річних" (Bozon and Kontula, 1998, р..63).

Що це може і чого неспроможна сексуальне просвітництво?

Коли сексуальне просвітництво у країнах лише розпочиналося, воно скрізь викликало палкі суперечки, з його приводу існувала безліч необгрунтованих страхів і стільки ж безпідставних сподівань. Клерикалы і консерватори були непохитно впевнені у цьому, будь-яка сексуальна інформація розбещує підлітків, підвищує їх сексуальну активність, збільшує кількість дошлюбних зв'язків, вагітностей та інші жахів. Радикали так само категорично стверджували, що варто тільки запровадити статевий просвітництво, й усе проблеми підліткової, та й дорослої сексуальності зникнуть, ніхто нікому нічого очікувати гвалтувати, дівчини будуть суворо дотримуватися принципу "помри, але з давай поцілунок без любові", а шлюбах запанує небувала сексуальна та інших гармонія.

Реальний педагогічний досвід беззастережно розсіює як ірраціональні страхи, і завищені очікування (див. Кон, 1997).

Насамперед були розсіяні побоювання вчителів та батьків, що шкільне сексуальне просвітництво заохочуватиме підлітків до більш раннього сексуальнлму дебюти. У 1993 р. на замовлення Всесвітньої організації охорони здоров'я, група учених проаналізувала, як різні програми сексуального освіти впливають на сексуальне поведінка школярів. (Baldo, Aggleton, Slutkin; D. Kirby et al.,1994). Виявилося, жодна з шести діючих програм не сприяє прискоренню початку статевого життя учнів: шкільний курс або отсрочивает початок статевого життя, або робить її більш упорядкованим. Сексуально активні школярі, минулі відповідний курс, надходять менш ризиковано, ніж їх менш освічені однолітки. У цьому програми, які просто закликали підлітків не поспішати з початком статевого життя, а й навчали їх правилам безпечного сексу, значно ефективніший тих, які пропагували лише сексуальне утримання. Найбільш успішними є програми, які а) починаються раніше, ніж школярі входять у статеві стосунки, і б) озброюють учнів як знаннями (анатомія і фізіологія репродуктивної системи, інформацію про контрацепції тощо.) , а й психологічними навичками і социально-нравственными нормами (як треба чинити в критичних ситуаціях, як опиратися тиску однолітків тощо.)

Сексуальне просвітництво робить сексуально-эротические встановлення і цінності підлітків единообразными, відповідними бажанням і нормативним очікуванням старших. Рецептів загального сексуального щастя добробуту взагалі немає й можуть бути неспроможна. Сексуальне просвітництво - не чорна і біла магія, нерозумно очікувати від нього чудес. Проте воно корисне ефективно.

Діти і підлітки, минулі систематичний курс сексуального освіти, більше знають сексуальності, та його знання більш вірогідні. Не знімає труднощів і труднощів психосексуального розвитку, але полегшує дозвіл які виникають за цьому конфліктів. Знання полегшує розуміння і толерантність до чужого поглядам і поведінці, що дуже цінно як і особистому, і громадському плані. Якщо курс сексуального освіти включає інформацію про контрацепції і викладається досить рано, він різко зменшує кількість підліткових вагітностей і абортів. Майже всі сучасні програми сексуального освіти містять у собі, поруч із наукової сексологической інформацією, обговорення морально-психологічних питань, із якими стикаються підлітки й їхні батьки. Школярі охоче відвідують ці інтерактивні заняття.

Крім своїх безпосередніх результатів, які у тому, що його робить підлітковий секс цивілізованішим безпечною (самих підлітка та інших людей), сексуальне просвітництво має також довгостроковий, історичний ефект: люди, що у дитинстві хороше сексуальне виховання, як самі живуть краще, а й передають знання і навички дітям, що зменшує напруженість у взаєминах між дітей і сприяє загальному зростанню соціальної терпимості й культури.

Сексуальна нетерпимість і супутня їй агресивність відбиває не тільки загальний дух соціальної нетерпимості, а є одній з її причин. Невипадково серед противників сексуального освіти переважають люди а) які від власної психосексуальной скутості, б) менш освічені й на політично консервативні. Противники сексуального освіти, зазвичай, виступають як проти, а й проти жіночого рівноправності, визнання цивільних прав сексуальних і етнічних меншин, за заборона абортів, збереження страти, тілесних покарань тощо. Ставлення до сексуальному з освітою, як не важливо він сам собою, - лише лакмусовий папірець чи, якщо хочете, верхівка величезного соціально-політичного айсберга, підводна частину доходів якого значно більше й небезпечніше видимої.

З причин, викладеним у запровадженні до цього звіту, мені вдалося проаналізувати, як конкретно поставлено сексуальне просвітництво у різних країн і як із цьому взаємодіють школа, сім'я, медичні заклади, державні та общинні інститути та засоби інформації. Картина ця складна й найвищою мірою строката. Проте фахівцям ясно, що жодного окремо узятий соціальна інституція, без координації, причому не адміністративно-бюрократичної, а творчої, своїх зусиль з діяльністю від інших інститутів, своє завдання не впорається.

Особливо велике значення надається у плані Інтернету, у якому сучасні підлітки проводять дедалі більше часу. Цікавий у плані досвід роботи Німецького федерального центру медичного освіти, Bundeszentrale fuer gesundheit Aufklaerung (DzgA), що у Кельні й відповідає за сексуальне просвітництво від населення Німеччини. я вже цитував його звіт про сексуальному поведінці 14- 17-річних школярів, заснований на опитуванні 2500 юнаків та дівчат з обох частин Німеччини) і такої кількості інтерв'ю зі своїми батьками. Цей національний опитування - вже четвертий (попередні проводись в 1980, 1994 і 1996 роках).

Але це не головна робота Центру. Він видає і безплатно, по першій же його проханні, надсилає всім бажаючим чудово видані науково-популярні тогочасні книги й методичні посібники, з урахуванням етнокультурних відмінностей різних груп населення (наприклад, турків, чия традиційна культура відрізняється від німецької). Абсолютно усі його видання і матеріалів представлені у Інтернеті, причому як німецькою, а й у англійській. Існує особлива консультативна служба для підлітків. На сайті http://www.loveline.de розміщений відмінний сексологический словник для підлітків. а ця служба у Німеччині - не єдина. Німецький підліток, яка має виникли якісь сексуальні тривоги, може цілком безкоштовно й анонімно, не "засвечиваясь", отримати Інтернетом грамотний у відповідь будь-які є питання, а разі потреби - продовжити розмова особисто з фахівцями.

Адже Німеччина не така ліберальна, як Голландія, де сексуальне просвітництво починається вже у початкових класах, і соціальна статистика по "небезпечному" сексу - найкраща у Європі. Великий позитивний досвід сексуального освіти молоді та підлітків має сусідня Фінляндія, причому фінські фахівці охоче діляться своїм досвідом з російські колеги (Косунен і Римпела, 1997).

Крім національних організацій, сексуальною просвітою розробляють і численні міжнародних організацій. Зовсім випадково я знайшов у Інтернеті сайт http://www.europeer.lu.se/ , де представлена міжнародна асоціація AIDS peer education, з центром у Швеції, у якій беруть участь 14 країн, і який активно втягує самих підлітків в профілактику страшної епідемії. Добре представлено Інтернеті американський SIECUS. Було бажання і грошей оплату Інтернету, а міжнародного досвіду всім доступний.

Зрозуміло, я - не сказати, що у всіх країни сексуальне просвітництво поставлено добре. Крім змістовних і методичних труднощів, вона перебуває під пресом із боку консервативних сил, передусім - католицькій Церкві. Сьогодні вже з майже хто б вимагає скасувати і заборонити сексуальне просвітництво, та його хочуть зробити менш

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація