Реферати українською » Социология » Держава в сістемі соціального партнерства


Реферат Держава в сістемі соціального партнерства

Держава всистемісоціального партнерства


>Зміст

>Вступ

1.Місце держави усоціальномупартнерстві

2. Роль держави всистемісоціального партнерства

3. Держава й консенсус впартнерськихвідносинах

4. Держава яквиразникзагальноїволі народу

5.Соціальне партнерство йрегулюваннябезробіття

6.Державниймінімальнийсоціальний стандарт

>Висновок

Списоклітератури


>Вступ

Усвітовійпрактиці все болеерельєфновиявляютьсядвіосновнімоделі держави ізрізними їхнімодифікаціями.Перша - так кликаналіберальна модель.Вонаґрунтується намінімізації державноївласності. Івідповідно -абсолютизаціїприватної, щопередбачаєрізкескороченнясоціальноїфункції держави.Ліберальна модельґрунтується напринципісамевиживання,формуванняособистості -незалежної, якоїналежить лише у собі, ізпевноюсистемоюморальних зрозуміти (">якщотиживешбідно, тоти сам в цьому йвинен"). Допершоїмоделіближче на держава США. УРосіїця модельнаполегливовпроваджуваласяспочаткуурядом Гайдара, азгодом - іздеякимимодифікаціями -урядомЧерномирдіна.

Друга модель -соціально-орієнтована.Вонаґрунтується навільномуспівіснуваннірізних формвласностісильноїсоціальноїфункції держави.Соціально-орієнтоване державабере у собіцілий рядзагальнонаціональнихфункцій,наприклад, вгалузіосвіти,охорониздоров'я,пенсійного забезпечення.Воно вбільшіймірізахищаєлюдину. Друга модель склалася основному дляєвропейських, й особливо дляскандинавськихкраїн:Ізраїлю,Канади.

>Найбільшконцентрованевираженнясоціально -орієнтована модельрозвиткуотримала в такомупонятті як ">соціальна держава".Воназакладена й вКонституції Ро-сійськоїфедерації, девстановлено, щоРосійськаФедерація -соціальна держава, політикаякоїспрямована настворення умів, щозабезпечуютьгідне життя, івільнийрозвитоклюдини.Соціальна державамаєпряме ставлення досоціального партнерства, босамесоціальне партнерство йпередбачаєсоціально -орієнтовануполітику, що проводитися Державою.


1.Місце держави всоціальне партнерство

>Соціальна відповідальність державипроявляється до того, що воно тавиконує ряднайважливішихсоціальнихфункцій:коригуєстихійніпроцесиполяризаціїбагатств, недопускає того,щобсоціальнадиференціація всуспільствіперейшладопустимімежі. Усоціальнійполітиціцеозначає перерозподіл (наоснові закону)частинибагатств дляпідтримкинезаможнихверств - у цьомуполягаєістотнезначеннясоціальної держави;визначаєпрожитковиймінімум,якийреалізує черезвстановленізакони промінімальнірозміризаробітної плати,пенсій,допомоги побезробіттю; -забезпечуєгромадянампевний комплектбезкоштовнихпослуг угалузіосвіти,охорониздоров'я,екологічної безпеки,доступності докультурних благ;створюємінімальнінеобхідніумови длясоціальногострахування.

>Виступаючи яксуб'єктсоціального партнерства, держававиконує в необходимихвипадкахтакож своїадміністративні таінформаційніфункції. Держава,наприклад, котра взяла у собіобов'язокрозвиватипідприємницьку культуру,здатне череззасобимасовоїінформації,мистецтво таіншіканаливпливу наочнорекламуватипідприємництво як благо длясуспільства.Якщо всуспільствікультивуєтьсяуявлення про ті, щоствореннявласноїфірми - справапрестижне йдостойне, але влюдину,якийствориввласнусправу,дивляться ізсхваленням,бажаючихнаслідувати його прикладзнайдетьсячимало.

>Саме держава, й лише воно та,об'єднує всіхгромадян країни йздатне (ізцієї заподій)представляти їхньогоспільніпотреби,інтереси тацілі,висловлюватизагальну волю народу,закріплюватиїї задопомогоюзаконодавства таінших формправотворчості,забезпечувативтіленняїї в життя,застосовуючинайрізноманітнішіметоди, аж до прямогопримусу.

Державаєдине йєдиноуособлює собою ">становий хребет" йодночасно форму ("обруч")суспільства.Прибери держава - йрозвалиться сус-пільство наконкуруючі йборютьсяміж собоючастини,загрузне внескінченнихсуперечках,з'ясуваннівідносин,затвердженнякожнимсамесвоєї ">правди" вкривавихсутичках йнавіть угромадянськихвійнах.Послаблюючи йогорегулюючу,законотворчу таправоохороннуфункції,неможливо прийти доцивілізованогосоціально -орієнтованогоринку.Місце держави усоціальномупартнерствівизначається не лише йогозагальноекономічнимифункціями йрегулюючоюроллю.Воновиступає втрьохіпостасях:власника,законодавця іарбітра (>посередника). Державапродовжуєзалишатися великимвласником йроботодавцем. Уційякості держава черезорганивиконавчої владивиступає якрівноправна сторонапереговорів,укладанняугод ізіншимисуб'єктамисоціального партнерства,регулюваннясоціально-трудовихвідносин.

>Далі, роль державиполягає,зокрема, урозробцівідповідного трудового тасоціальногозаконодавства. У годину правова базасоціального партнерства вРосіїслабка.Розвиваючиїїважливо систематичновпроваджуватинормиміжнародного права,ратифікувати низкуконвенційМОП, котріпередбачають болеепільгові дляпрацівників йроботодавцівумови порівняно ізіснуючимросійськимзаконодавством. Держава виннавідмовитися відполітичногоманеврування йтискувідносно двохіншихпартнерів усистемі ">трипаратизму",передатиостаннімповноваження, котрі належатиоб'єднаннямпрацівників йпідприємців.Втручання держави в їхнівідносинипредставляєтьсядоцільнимлише в тихийвипадках, колитією чиіншоюстороноютрудовихвідносинпорушуєтьсятрудовезаконодавство; колиобидвіконфліктуючісторони неможутьвиробитикомпромісногорішення; колидосягнутийкомпромісзавдаєшкодидержавнимінтересам.

2. Роль держави всистемісоціального партнерства

>Основніскладові політики держави у сферісоціального партнерства:узгодженняміж партнерами, навищому (>національному)рівніосновнихнапрямківсоціально-економічної політики вцілому,включаючирозробкуосновнихкритеріїв тапоказниківсоціальноїсправедливості,заходівщодозахистусуб'єктівтрудовихвідносин;формування тавдосконаленнямеханізмів таінститутів,сприяютьузгодженнюінтересівсоціальнихпартнерів нарізнихрівнях;створеннявідповіднихорганів,комісій,покликанихзайматисявирішеннямзавданьрозвиткусоціального партнерства йрегулюваннясоціально-трудовихвідносин;сприяннярозширеннюучасті трудящих вуправлінніпідприємствами,галузямивиробництва,справами держави йсуспільства,розвиток йстимулювання переговорного характерупроцесуврегулюваннявиникаючихміж сторонамисуперечностей йрозбіжностей;зниженнярівня йпом'якшеннягостротисоціальнихконфліктів задопомогоюрозвитку йвдосконалення законностосовно практики,примирних йпогоджувальних процедур.

>Соціальність держави вумовахформуванняринковоїекономіки тагромадянськогосуспільствапроявляється до того, що воно табере у собі відповідальністьзабезпечуватидотриманняіндивідуальних свобод шкірного громадянина йсоціальний захист окремихсоціальних груп йпрошарків.Формуваннясоціальної державитісновзаємопов'язане ізрозвиткомсистемисоціального партнерства, якуздатнезначнорозвантажити державу відбагатьохсоціальнихфункцій.Багатоприватнихфірм такомпаній,наприклад,заявляють, щоїмнеобхідні болеетісніконтакти ізмісцевимивладними структурами длявирішеннярізноманітнихвузькоспеціалізованих йсоціальних, проблем. У своючергу,місцевіоргани влади непротиналагодженнятіснихвзаєминзісвітом приватногобізнесу врозвиткусоціальноїсфери. Однакситуація, системаподілусоціальноївідповідальності, як правило,перешкоджаєнормальнимробочимстосункаммісцевої влади ізприватними,недержавнимипідприємствами йорганізаціями. У зв'язку ізцимцільовіпрограми державноїпідтримки йрозвиткупідприємництваможуть статінадійноюосновою дляздійсненнябагатьохконкретнихпроектів уекономічній йсоціальній сферах.

>Об'єктивніумовискладаються таким чином, щовладніструктури,розвиваючи системусоціального партнерства,повинніпостійновдосконалюватитехнології тамеханізмпартнерськихвідносин. яксвідчитьсучасна практика,найбільшепоширення вдіяльностіорганів державногоуправлінняотрималиукладеннядоговорів,угод наосновідосягнення консенсусу унайважливішихнапрямахсоціально-економічного таполітичногорозвитку, шляхом згодиінтересіврізних груп,верств йкласів.

Консенсус упартнерськихвідносинахвиявляється внаступнихтрьохосновних видах:позитивний,тобтодостатній длязапобіганнярозростаннясоціальнихконфліктів,недопущеннямасовихсоціальниххвилювань,воєн;негативний, приякомудоситьвисокийрівеньнедовіриміжосновнимисуб'єктамисоціального партнерства;неоднозначний тадвосічний,характеризуєтьсястійкоютенденцієюзростаннясоціальнихконфліктів,страйків,масовихакцій протесту.

3. Держава й консенсуспартнерськихвідносинах

>Провідним чинникомдосягнення консенсусу впартнерськихвідносинахєдотриманнязаконності вдіяхсторін,формування вониздібності тавміннядомовитисяміж собою. Таким чином, мовайде посуті проузгодженняпозиційсторін прирозробці таздійсненнівсієїекономічної йсоціальної політики держави. Уситуаціях, колинеобхіднопроведеннятерміновихринкових реформ, асуспільствівідсутняполітичнастабільність,міцнетристороннюзгодастаєпершочерговоюпотребою.Досягненнязгоди вперіод реформдозволяєздійснити їхнівідповідно докоріннимиінтересамисуспільства йзменшуєймовірність того, щоосновнамаса населення,повірившиобіцянкампротивників реформ,піде заекстремістамилівого чи правогоспрямування.

>Процесузгодження тазахистуінтересівпрацівників йроботодавців,підприємцівможездійснюватися якбезпосередньо, шляхоморганізаціївзаємодіїорганів державного тамуніципальногоуправління ізпредставникамипрофспілок таоб'єднаннямироботодавців, то йопосередковано врезультатіобмінуінформацією,створеннясприятливих умів длявирішеннявиникаючих проблем,веденняпереговорів йпідписанняколективнихдоговорів,угод.

>Опосередкований характервзаємодіїорганів державної влади ізгромадськимиоб'єднаннямивиражається до того, що смердоті,встановлюючизв'язки,фактично просто убільшостівипадків невзаємодіють із членамипрофспілок,працівникамитрудовихколективів,усімапідприємцями,роботодавцями. Томуоргани державного тамуніципальногоуправлінняповинніпостійно матір наувазі,який авторитет йвплив тихий чиіншихпрофспілок,громадськихоб'єднаньпідприємців, їхньогокерівних структурсередтрудовихколективів,працівниківгалузей,інтереси які смердотіпредставляють.

>Органи державної влади та місцевого самоврядування,взаємодіючи в сферісоціального партнерства,виступають не лише якпосередники чиарбітри, котріздійснюютьузгодженняінтересівпрацівників йроботодавців, але й й яквласникивиробничихпотужностей,організаторивиробничогопроцесу й якроботодавці. З цого приводутриваютьсуперечки,даєтьсярізнаоцінкаролі держави,владних структур усистемісоціального партнерства.Чим жмаєзайматися держава?Виконувати рольмедіатора (>посередника) чиучасника йповноправного партнера всистемітрудовихвідносин? У рамкахросійськоїмоделісоціального партнерства держававиконуєролі йроботодавця, йпосередника, взалежності відпитомої ваги контрольного пакетуакцій напідприємстві, вакціонерномуоб'єднанні чи вгалузі.

>Зазначеніобставини багато вчомувизначаютьможливості,межідіяльності йповедінки якінститутів державного тамуніципальногоуправління, то йпрофспілок, йоб'єднаньроботодавців,підприємців, у сферівзаємодії із Державою ізрізних проблемполітичної,економічної,соціальної та духовного життясуспільства.Ці жобставинитребавраховувати прианалізіосновнихнапрямів,цілей тазавданьрозвиткупартнерськихвідносин нарізнихрівнях. Усуб'єктівсоціального партнерстваможуть йповинні бути якзагальні, то йвідмінні один від одного метидіяльності, що не лише природно, а іжиттєвонеобхідна длякожноїзісторінпартнерськоївзаємодії.

4. Державу яквиразниказагальноїволі народу

>Зв'язкиінститутів державного тамуніципальногоуправління ізпрофспілками таоб'єднаннямипідприємців,роботодавців можнарозглядати ізрізнихпозицій: із точкизоруузгодження чиконстатаціїзагальнихцілейвзаємодії, атакож характеристикиспецифічнихнапрямків,осмисленняособливостейповедінки шкірногосуб'єкта взалежності від станусправ у сферісоціально-трудовихвідносин у даний момент чи впрогнозованомумайбутньому.

>Об'єктивно усі тристорони -владніструктури,профспілки таоб'єднанняроботодавців - усвоїйдіяльностіпрагнуть до забезпеченняекономічного йсоціальногопрогресу, дораціональноговикористання трудовогопотенціалу,поліпшення умів роботи йпобутупрацівників, достворенняефективноїсистемиколективнихдоговорів таугод й т.д.Відбуваються векономіці, навиробництвіпроцесинайчастішеперешкоджаютьдосягненнюназванихцілей,створюютьситуацію, приякійдержавніоргани,об'єднанняпідприємців надзмозісприятидинамічномурозвиткувиробництва,втрачають контроль надсоціально-економічноюобстановкою. Урезультатівиникаютьконфліктніситуації, котрінерідкозмушуютьпартнеріввступати вконфронтацію,займатипозиціюпротистояння, чиорганізовуватиакції протесту.

Держава,об'єднуючи всіхгромадян країни,здатнепредставляти всистемісоціального партнерства їхньогозагальніінтереси йцілі,висловлюватизагальну волю народу,забезпечувативтіленняїї в життя,застосовуючинайрізноманітнішітехнології, до тогочисліумиротворення,стримування,розколу "погоризонталі" й "повертикалі ".Реалізаціютехнологіїумиротворення можнапростежити наприкладахзалученнядержслужбою, органами влади насвій біклідерів окремихпрофспілок ізметоюстворення свого родупротивагменшлояльнимпрофспілковимоб'єднанням йорганізаціям.Головним компонентомтехнологіїстримуванняєпринциповавідмовавладних структур,роботодавців відбудь-яких вчинок усоціально-економічнійполітиці,передусім упитанняхфінансування.Технологіїстримуванняпідкріплюютьсянайчастішефактичноювідмовоюінститутів державної влади припевнихумовах відвзаємодії ізпрофспілками,групами йкомітетамитиску.Інодінавітьоголошуються свого родузаборони налобіюванняконкретнихсоціальнихпитань. Напрактицітехнологіїстримуванняреалізуютьсявладними структурами шляхомвикористанняпревентивнихзаходів: а й увідповідь,зустрічноготиску напрофспілки,реорганізації окремихланоксистеми державногоуправління. яквідомо,реорганізація,приміром,міністерств,відомств,комітетів,зниження статусу одних йпідвищенняролііншихорганів державногоуправлінняускладнюютьвхід груптискупрофспілок увладніструктури,усуваютьпевноюміроюзатвердилисяпроцедуриприйняттяспільнихрішень,договорів,угод, атакождезавуюєранішеприйняті. Усистемісоціального партнерстваінститутами державної владидостатньоефективновикористовуютьсятехнології ">розколу погоризонталі", щовиражаються узадоволеннігруповихдомагань одних -меншслабких тапротидіюіншим - болеесильним -профспілковимоб'єднанням таорганізаціям; уствореннівиконавчоювладоюальтернативних груптиску та забезпеченню нимипідтримки вінтересахпроведенняекономічних реформ.Технологіїстримування, яксвідчитьдосвід,здійснюються й шляхом ">розколу повертикалі". Цевиражається вперенесеннівзаємодії влади ізконфліктуючимикорпоративнимигрупами наіндивідуальнийрівень.


5.Соціальне партнерство йрегулюваннябезробіття

>соціальнийтрудовийцивільнийзаконодавство

У 1998 р.прийнята йреалізується ">Федеральнацільовапрограмасприяннязайнятості населення РФ за 1998-2000 рокта". Уній включеньспеціальнийрозділ ">Соціальне партнерство наринку роботи". Уньомувизначено рольроботодавців йпредставниківколективівпрацівників увирішенні (безпрямоїучасті держави)питаньорганізаціїробочого години,заробітної плати, забезпеченняпідготовки,перепідготовки тапідвищеннякваліфікаціїпрацівників. Однакситуація наринку роботипродовжуєзалишатисяскладною. Убагатьохрегіонахсклалася критичнаситуація намісцевомуринку роботи,намітиласятенденціястихійноговідтвореннякризового стану татривалоїтривалостібезробіття.

>Політиказайнятостімаєістотнезначення дляформуванняцивілізованогоринку роботи тазапобіганнясоціальнихвибухів.Вонатіснопов'язуєтьсязіструктурноюперебудовою, ізперетворенням формвласності йзагальноюстратегієюрозвиткуекономіки, із заходамищодорозвиткудрібногопідприємництва.

Урегулюваннібезробіття акцент переноситися ізпасивнихзаходів наактивні.Пасивні заходьспрямованіголовним чином навирішення проблем ">надлишків"робочоїсили.Сформованийрівеньзайнятостірозглядається як реальноіснуючаданість.Активні заходьпередбачаютьпозитивнийвплив нанаявнийрівеньзайнятості шляхомстворення необходимих умів для збільшення числаробочих місць, у томучислі зарахунокпідвищеннякваліфікаціїробочоїсили.Виплатадопомогибезробітнимув'язується ізпроведеннямактивнихзаходів ізпідвищенняпридатностіцих людей дляринку роботи.Великезначеннянадаєтьсямісцевимініціативам ізпрацевлаштування,заохоченняінноваційної тапідприємницькоїдіяльності. Зметоюрозвиткурегіональноїсоціальноїмобільності врядірегіонівзастосовуютьсякомпенсаціївитрат напереїзд нановемісце роботи йпроживання.

Держава всоюзі ізроботодавцями,підприємцями,профспілкамивиконуєвпливову роль увирішеннібагатьохіншихсоціальнозначимих проблем якудосконаленнясистеми оплати роботи,охорони й забезпечення його безпеки.Незважаючи тих, щоскладна системапартнерськихвідносин,досить активноадаптується до новихекономічних умів,ще надповніймірівдаєтьсявстановити балансінтересівнайманихпрацівників йроботодавців тареалізувати заходь,спрямовані напідвищенняекономічнихрезультатів роботипідприємств йгалузей урегіонах.

6.Державнихмінімальнихсоціальнихстандартів

>Піддержавниммінімальнимсоціальним стандартомрозумієтьсявстановлений законом РФмінімальнонеобхіднийрівеньсоціальнихгарантій, котрівисловлюються всоціальних нормах.

Урезультатівстановлення тазастосуваннядержавнихмінімальнихсоціальнихстандартівз'являєтьсяможливістьпроведення болееефективнихзаходівщодо: забезпеченнязадоволеннянайважливіших потреб населення восновнихматеріальних благах тасоціальнихпослугах;використаннякоштівбюджетів всіхрівнів тадержавнихпозабюджетнихфондів насоціальніпотреби; державноїпідтримкирозвиткусоціальноїсфери йсоціальноїзахисту населення;вирівнюваннярівнясоціальногорозвитку на територїсуб'єктів РФ;концентраціїфінансовихресурсів напріоритетнихнапрямках державноїсоціальної політики.

Узаконопроектіпропонуєтьсявстановлюватидержавнімінімальнісоціальністандарти вякостіоснови для нормативногозакріпленнядоходів йвитрат насоціальнийрозвиток зарівнямибюджетноїсистеми РФ ймісцевими органами самоврядування. До складусистемидержавнихмінімальнихсоціальнихстандартіввключеністандарти у сферідоходів таСЗН,освіти,охорониздоров'я, культури,юридичноїдопомогигромадянам тажитлово-комунальній сфері. Номенклатуратипіввідповіднихдержавнихмінімальнихсоціальнихстандартів йнормативівфінансовихвитрат на забезпечення їхніреалізаціїсформовані запропозиціямизаінтересованихміністерств йвідомств.

Системадержавнихмінімальнихсоціальнихстандартіввисувається вякостібази дляформування йвиконаннясоціальних статейбюджетів всіхрівнів йміжбюджетнихвідносин, атакожформування тавикористанняпозабюджетнихфондів. Привизначенні бюджетногофінансуваннягалузейсоціальноїсфери начерговийріккожномурозпоряднику бюджетнихкоштів наосновідержавнихмінімальнихсоціальнихстандартів йнормативівпоточних йкапітальнихвитрат на їхнього забезпеченнянеобхідновстановлюватидержавні тамуніципальні заподіяння ізнаданнясоціальнихпослуг.Пропонуєтьсявикористовуватипрограми,прогнози, йсхемисоціально-економічногорозвитку, атакожплани йпрограмирозвиткугалузейсоціальноїсфери навідповідній територї.

Узаконопроектівстановлюється відповідальністькерівників тапосадовихосіб занедотримання йненалежневикористанняфінансовихкоштів,виділених на забезпеченняреалізаціїдержавнихмінімальнихсоціальнихстандартів. Контроль зазабезпеченням тадотриманнямдержавнихмінімальнихсоціальнихстандартіврекомендуєтьсяздійснювати уформіпарламентського,адміністративного тагромадського контролю наоснові принципугласності.


>Висновок

>Які ж уроки можна було б ботримати ізросійськогодосвіду нарубежі XX-XXI ст. дляорганів державної влади тареалізації нимисвоїхфункцій усистемісоціального партнерства?

>По-перше, -усвідомлення, щосучасна державамаєзвільнитися відгосмонополізма векономіці й,використовуючимакроекономічнірегулятори,задавати "правилагри",забезпечувати їхньогодотриманнянезалежнимисуб'єктамисоціального партнерства.

>По-друге, -подоланнягосмонополізма векономіціможливелишецілеспрямованимиспільнимизусиллямивладних структур,представниківоб'єднаньпрацівників,роботодавців йбізнесу. Усистемісоціального партнерстваоргани державної владиповиннізабезпечувативідповідністьрезультатівпереговорів,договорів,угодцілям державноїсоціально-економічної політики,сприятисуспільно-політичномусамовизначеннясоціального куліроботодавців,підприємців.Зусилляорганіввиконавчої владимають бутиспрямовані наузгодженняінтересіврізнихсоціальних груп,верствсуспільства, їхнігромадськихорганізацій по вирішеннюактуальнихзавдань усоціально-трудовій сфері.

>По-третє,необхідночітковизначитимежі тафункції державноїслужби,владних структур повідношенню допрофспілкам,громадськимоб'єднаннямпідприємців,роботодавців.Завданнямполітичногокерівництва все понадстає організація йвдосконалення напрактиці ужедосягнутоїзгодищодоцілей реформ. У зв'язку ізцимдоцільно:

підготуватиконцепціювзаємодіїорганів влади ізпрофспілкамигромадськимиорганізаціямипідприємців,роботодавців, Якасприяла бподоланнюполітичноговідчуження,удосконаленняорганізаційних формсоціального партнерства;

сформувати системуколективно-договірногорегулюваннясоціально-трудовихвідносин наосновісоціальнихстандартів таіндикаторів;

розробитизагальніпринципиведенняпереговорів,підготовки йукладанняугод на федеральному,регіональному татериторіальномурівнях,приєднання доукладенихугод,поширення їхні дії наорганізації, що не брали доля в переговорногопроцесі;сформуватикритеріївизначенняпоказностіоб'єднаньпрофспілок тароботодавців, їхньогоповноважності наведенняколективнихпереговорів;

підготуватиправовіоснови, щозабезпечують доляпредставниківоб'єднаньпрофспілок тароботодавців урозробцізаконодавчих таосновнихнормативнихактів, щовідносяться досоціально-економічної політики.

>Встановленняпартнерськихвідносин зсуспільно-політичними тасуспільно-цивільнимиформуваннями на територїдозволяєвладі не лишеуспішновирішуватиелекторальніпроблеми,сприяєзниженнюсоціальноїнапруженості врегіоні ймуніципальнійосвіті, а ізнизитифінансовівитрати зарахунок:побудовимеханізмівадресноїсоціальноїдопомоги;сприяння переходугромадськихорганізацій ізпозиціїпрохачів донаданнянаселеннюрізного типусоціальнихпослуг йвиходу насамозабезпечення;передачінекомерційниморганізаціямтретього секторудеякихадміністративнихфункцій наосновіконкурсностісоціального ймуніципальногозамовлення;залучення в місто (район, округ,муніципальнеутворення) шляхомстворення силами НКОсоціальнозначущихпроектів йпрограм,інвесторів тадонорів,додатковогофінансування ізфедеральнихпрограм й відвітчизняних тазарубіжнихблагодійнихФондів;використанняресурсівблагодійництво тапотенціалуволонтерськоїдіяльності.

Урезультатізвернення до новихресурсівможлива змінуіснуючогосьогодні стереотипу, щорозглядаєекономіку якпоповнюватидохіднучастину бюджету, асоціальну сферу - яквитратну йогоскладову. При цьомувиникаєновебачення територї тарегіону яксфери не лише ">реальної" чи ">соціально-орієнтованої"економіки, а іцілісною - ">соціальноїекономіки", що, у своючергу,можеусунутипоблажливо-патронуєставленнямісцевої влади до населення тагромадськості ,мобілізуватиактивністьжителів нарозвитокміста, району, територї, атакожрозкритиможливостілюдськогопотенціалу длявирішенняспільнихнагальних проблем.

>Ідея партнерства станірушійною силою, увипадкуякщо ">опануєнароднимимасами".Довіраміж партнерами -різнимисуб'єктамисоціально-економічногорозвитку територї,виникає при ">прозорості" тавідкритостівзаємнихнамірів йдій.Особливоцестосуєтьсяприйняттястратегічних,життєвоважливихрішеньщодоміськогорозвитку: місцевого бюджету,містобудування,ринку роботи тазайнятості,міграцій, безпеки та правопорядку,житлово-комунальноїреформи,соціальнихпрограм,економічної йпромислової політики й т.д.


Списоклітератури

1.Юр'єваТ.В.Соціальнаекономіка:Учеб. длястуд.вузів, котрінавчаються заеконом, спец. - М.: Дрохва, 2001. - 352 з. ISBN 5-7107-4289-9

2.СеріяЕКОНОМІКА.Соціальна політика.ДержавнийУніверситетВИЩА ШКОЛАЕКОНОМІКИ.Підручники дляВищої школи. 2003 - 2005.ТОВ ">ВДРІВНОВАГА". Програму ">Електронна книга".

3.СеріяЕКОНОМІКА.Економікасоціальноїсфери.ДержавнийУніверситетВИЩА ШКОЛАЕКОНОМІКИ.Підручники дляВищої школи. 2003 - 2005.ТОВ ">ВДРІВНОВАГА". Програму ">Електронна книга".

4.Іванова В.М.,БезгрошовихТ.І.Управліннязайнятістю населення намісцевомурівні:Учеб.посібник. - М.:Фінанси й статистика, 2002. - 192 з.:Іл.

5.Соціальна політика:Підручник / Зазаг. ред.Волгіна Н.О., М.: Вид-во РАГС, 2003. - 548 з.


Схожі реферати:

Навігація