Реферати українською » Социология » Закономірності Функціонування злочінності


Реферат Закономірності Функціонування злочінності

>Реферат із тими:

>Закономірностіфункціонуваннязлочинності


>Зміст

>Вступ

>Структурно-функціональнізакономірностізлочинності яксистеми

>Соціальневідхилення йстабільністьсоціальних систем

>Становленнясоціальнихкласів уРосійськійсоціальнійдержаві

>Висновок

Списоклітератури


>Вступ

>Посиленнякриміналогенності йкріміналоаналізації все более широкого спектрурізногалузевихсуспільнихвідносин вРосіївимагаєзвернутиувагунаукової спільноти на цілий ряд проблемфункціонуванняданогоявища всучаснихумовах.

Один ізосновоположнихаспектівнауковогопошуку -вивченняструктурно-функціональнихзакономірностейфункціонуваннязлочинності, котрізабезпечуютьїїжиттєздатність йрозвиток. Урезультатітеоретичногоузагальнення йемпіричнихдосліджень,проведених автором, можнасформулюватиданізакономірності внаступномувигляді.


>Структурно-функціональнізакономірностізлочинності яксистеми

Уідеальніймоделіструктурисоціумузлочинців,оптимальною длябудь-якого нормальнофункціонуючогосуспільства,елементи тамодулі, щовиконуютьфункціюїїзбереження тарозвитку,це тієїстрижень, ядро, якузалишаєтьсянезмінним при всіхзмінах,коливаннях як усамійсистемі, то й поза нею.Елементи тамодулісистеми, щовходять вїїдомінуючучастину, чи,інакше,домінуючачастинавсієїсистеми,тіснопов'язані чимало із одним намікрорівні, але й й іззовнішнімсередовищем, болеезагальноюсистемою - на макрорівні,тобто і повертикалі , й погоризонталі.

>Відзначимо, щодомінуючачастиназлочинногосоціуму яксистемивиконуєважливуфункцію: вонапідтримуєчисельністьелементівсистеми увизначенихмежах,залучаючи йвиховуючи всенові йновіпоколіннязлочинців.

>Цяфункція -залучення взлочиннеспівтовариство новихчленів, їхнівиховання йрозвиток -складається зсуми двохінших:функціїзбереженняструктурисоціумузлочинців йфункціїпідтримання балансуміж йогозбереженням йрозвитком.Виконаннядомінуючоючастиноюзлочинногосоціуму яксистемицієїфункціїробитьїїнадзвичайноважливою длянього як такого.Аналізструктурисоціумузлочинціввиявивміцнутенденцію - йогодомінуючачастинапостійнопрагне дозростання, а чи невідбувається, то, надопомогу приходитиротація вїї лавах.

Уданомувипадкувиникає запитання, котрікатегоріїзлочинціввходять недомінуючучастинусоціумузлочинців. На думкубільшостідослідниківпроблеми, їхнівсьогодві -неповнолітнізлочинці йрецидивісти.Цідвікатегоріїзлочинців усуміскладають 45% відзагальноїчисельностізареєстрованихзлочинців.Решта 55% -це люди,здійснивши -різнізлочину одного разу (>домінуючачастинасоціуму). Іцячастина - 55% -соціумузлочинцівнайбільшрухлива,постійнозмінюється, так яквідомо, щобільшістьзлочинців якщо всвоємужиттіпіддаютьсяпокаранню.

Наосновіаналізувищевикладенихположень, можнавиділити рядістотнихособливостей, щохарактеризуютьзлочинність як систему.

1.Соціумзлочинців як система вноситинеобхіднудисгармонію в сус-пільство як болеезагальну систему й служити, із одного боці,потенційнимджерелом йогосоціальнихзмін, а ізіншого - одним ізелементів йогосоціальноїстабільності.

2.Ідеальна модельсоціумузлочинців яксистеми оптимальна йсамедостатня. Цеозначає, із одного боці,можливість його нормальногофункціонування яксистеми, а ізіншого -наявність умів,достатніх для цого.Іншими словами,соціум незміг бііснувати,якщо б не бувоптимальний.

3.Оптимальністьцілогозумовлюєпропорційні,гармонійнівідносиниміж йогоякіснорізнимичастинами.

4.Пропорційністьміжелементами й модулямисоціумузлочинцівдозволяєйому нормальнофункціонувати всистемі болеевисокогорівня (>елементисоціуму яксистемивзаємодіють яквсередині його -між собою - погоризонталі, то й ізелементами й модулями более йменшзагальних систем повертикалі).

5.Пропорціяміжелементами й модулямисистемидозволяє говорити протакийсобістабільномустрижні,ядрі,скелеті, щозбираєнавколо собіінші -рухливі,мінливіелементи, йпрогнозуватирозвитокїїякісних характеристик.

>Межісередньоїпропорційностіміжелементами й модулямиплаваючі,іншими словами,існуютьпевнізаданіпараметри,всередині які смердотіможутьзмінюватися,варіюватися, але й вцілому система якщозалишатися врежимі оптимальногофункціонування.Абоспіввідношенняміжелементами й модулямикомбінуються таким чином, щодозволяютьсистеміфункціонуватистабільно, оптимально.

>Сукупністьданих характеристикдозволяє прийти довисновку, щопоряд ізвизначеннямзлочинності яксоціальногоявища вонарозглядається й черезіншіродовіпоняття,такі як стан йпараметрисуспільства,соціальна система,соціальний процес,побічний продуктцивілізації,показниксоціальноїпатології таін.Незважаючи наістотнівідмінностіперерахованихродових зрозуміти, щохарактеризуютьзлочинність,їївидовівідмітніознаки (>соціальність,мінливість,масовість,сукупністьдіянь таінші), як правило,збігаються.

>Нарешті,існуютьпевнізв'язки йвідносиниміжзлочинністю таіншимисоціальнимиявищами:економічними кризами,війнами,Алкоголізацією,самогубствами,психічнимизахворюваннями таіншими.

>Соціальневідхилення йстабільністьсоціальних систем

>Існуваннясоціальних системзаснована насоціальнихвзаємодіях, котрі, у своючергу,складаються іздій окремихсоціальнихакторів й їхні груп. Іякщо ціності,норми,соціальніпозиції й т.п.утворюютьформальну структурусоціуму, тосоціальні діїявляють собоюзмістовненаповненняцієїструктури.Щонайменшоїодиницеюсоціальної діїєповедінковий (чикомунікативний) актокремогоіндивіда.Соціальнадіязавждимаємісце вякоїсьсоціальноїситуації.

>Ситуаціяпостає якконстеляціяоб'єктів,міжякими винен бутизробленийвибір.Самедію -церішеннясерії проблемвибору, котрічекаютьакторові, вонає тім, щозбираєтьсяперетворитиактор входісвоєїподальшоїдіяльності увідповідності ізметою, доякоївінпрагне. Алідія неможе бути абсолютнодовільним -інакше воно та будесоціальним.

За М.Вебером,діяєсоціальним,якщо воно таспрямоване надосягненняпевної мети (>маєсенс) йорієнтоване наіншого (>інших) усвоємуперебігу (>тобтопідкоряєтьсяякимсь правилам).Вибір способудіяльності (>технології)здійснюється,виходячи ізоцінки набору альтернатив дії,прийнятних вданихумовах,тобтодію вданійситуаціїмаєузгоджуватися ізякимисьнормативними стандартами, щообмежують йзвужуючиминабір альтернативповедінки вконкретнихумовах дії.

Цеозначає, що процесдіяльностііндивідаєпостійневписуванняїмвласнихповедінковихактів у рамки, щозадаютьсясоціальноюсистемою.Існуютькордони, чимежіваріабельностісоціальних практик, котріорганізуютьповедінкаіндивідів й груп у рамкахсоціальноїсистеми,тобто тихмежі, котріслугуютьінструментом у тому, чиє данадіяприйнятним чи воно тавиходить далеко за межідозволеного. Уякості таких міжвиступаютьсоціальнінорми,засновані насоціальнихцінностях,прийнятих уданомусуспільстві.Порушенняцих рамокпорушуєстабільність йрівновагусоціальноїсистеми йзагрожуєїйдестабілізацією йруйнацією, й тому вон їхніретельноохороняє.Яким чином вонацеробить, й котрізасобислужать длязапобігання чиліквідаціїнаслідківсерйознихсоціальнихвідхилень?

>Соціальна системаскладається ізіндивідів,різних груп,спільнот й т.д. А,щоб підгримувативласнустабільність,їйнеобхідно матір точкиз'єднання окремихелементівусерединісистеми, щозабезпечуютьвзаємодію йвзаємозв'язокміжелементами, щоскладаютьсоціальнеціле.Саме тому придослідженністійкостісоціальних системважливовиходити не ізпоняттяособистості, а ізпоняттясоціальноїролі. Роль -місце йспосібзчепленняіндивіда зсоціальноюсистемою,засіборганізації окремихособистостей (й груп)навколосоціальнихфункцій.Суспільна системаіснуєзавдякирозподілусоціальнихфункційміжсоціальнимиодиницями.

>Вонарозподіляєсоціальніобов'язкиміжсоціальнимипозиціями, котрізаймаютьсоціальніагенти,наділяєцихагентів правами йобов'язкамивідповідно дозайманимипозиціями йстворює правилаповедінки у тому,щобстежити за тім,наскількиправильним якщоповедінкаіндивідів, котрізаймаютьданусоціальнупозицію йвиконуютьданусоціальнуфункцію.Суспільствовисуваєпевнийнабірвимог доносіїв ролей (>позицій) -рольовіочікування -інституційнозакріплені всоціальнійсистемі правилаповедінки у межахвиконаннятієї чиіншоїсоціальноїролі.

>Коженіндивід, як правило,маєдеяким набором таких ролей, котріскладаютьрольовоїнабірособистості. Убудь-якомусуспільстві мизнаходимоінституційнівизначення ролей,тобтовизнані всіма членамисуспільства (чи йогобільшістю)уявлення про ті, котраповедінкаочікується відданихіндивідів урізнихумовах йвзаємодію. Тутнеобхіднодиференціювати усівиди дії на тих, котрівважаютьсядопустимими йбажаними, й тих, котрі незаохочуються чинавітьзабороняються.Відносіяроліочікується, щовін вумовахданоїситуації якщо вести собідоситьконкретним чином чи,принаймні, увідносноконкретнихмежах.

Отже,реакціясоціуму наповедінку актора якщорізною:відповідністьочікуванням Веде дозаохочення чи,щонайменше, невикликаєнегативнихсанкцій;відхилення - дозастосуваннянегативнихсанкцій повідношенню допорушникасоціального порядку,причомусанкції будуть тімжорсткіше,чимсерйознішепорушення, т . е.чим более воно тазагрожуєзбереженнюрівновагисистеми. «>Правильне»,адекватнепроходження щоповедінковим,злагодженевиконаннясоціальнихфункцій нарівністатусно -рольовихпозиційфункціональнонеобхідно у тому,щоб системазалишалася встабільномуз-стоянні, щохарактеризуєтьсявисокимступенемінтеграціїелементівструктури, й бувздатнасправлятися ізвнутрішнімиконфліктами, котрі віншомувипадкуможуть статі длянеїфатальними.

>Стійкістьсоціальноїсистемиможлива лише до тоговипадку, коли вякихосьмежах людинадходятьвідповідним чином, увідповідний годину й увідповідномумісці.Крім того,дужеважливо,щобінші знали, чого можнаочікувати відданогоіндивіда. Мовайде провзаємністьсоціальнихочікувань,тобто про ті, щоіндивід, щодіє у межах припустимого вданомусоціумі,вважає собівправіочікувати відіншихчленівсоціуму такого жпослуху повідношенню до норм.

>Значить,соціальнінорми й ціностііснуютьлишеостільки,оскількиіснує група людей, щовизнає їхні якзразок йорієнтирдіяльності.Самезгодабільшостічленівсоціумущодобазових норм йцінностейробить сус-пільствожиттєздатним,стабільним,здатнимвирішувати своївнутрішніконфлікти йвідповідативикликамззовні. Такихсуспільствахнегативнідевіаціїносятьепізодичний й частовипадковий характер.

Отже,соціальна системаскладається ізрізноманітних ролей йрольовихочікувань,кожна із якізабезпечуєзадоволення тихий чиінших потребсоціальноїсистеми.Стабільністьпередбачає: а)певнийрівеньорієнтованостідіючихакторів напроходженнядеяким нормамдіяльності,тобто їхнісхильності до діївідповідно ізпевнимиочікуваннями, а чи неухилення чи опоруїм, й дозастосуваннявідповіднихсанкцій,позитивних чинегативних, доіншиходиницям у зв'язку із їхньогоочікуванимдією,ухиленням чиопором; б)пов'язаності йузгодженості ролей тафункційміж собою яквзаємодоповнюючихелементів єдиноїсистеми.

>Становленнясоціальнихкласів уРосійськомусоціальнійдержаві

Убагатьохкраїнах, стимуломпобудови державизагальногодобробутуз'явилисятруднощі,викликані кризами,війнами. УСкандинавії стимулом послужила ВеликаДепресіякінця1920-их - початку1930-их, вНімеччині - ДругаСвітовавійна, вРосії -розпадРадянського Союзу. Неіснує єдиноїмоделісоціальної держави, котра могла б бути представлена якуніверсальна й котра могла б бутизастосована до всіхкраїн,оскількикрімсвітовогодосвіду,існуєісторичнийдосвід йспецифічнірисикожної країни.

У роктаперебудовивідбулисязміни держави,суспільства у сфері: уполітичній,економічній,культурній,соціальній.Щодозмін востанній сфері, можнасказати, що усі прошаркиросійськогосуспільства малірізніцілі таінтереси. У тієї годинувзаємодіялирізнісоціальнісили. З одного боці, «>старі»структури, модель «два + один» (двадружнікласи йсоціальнийпрошарокінтелігенції), вякійсоціальний статусвизначався немайновимвідмінністю, авладою й престижем. І ізіншого боці, «>нові»класи,включаючиклас «>підприємців», щозароджуються наосновіприватноївласності.

>Хтосклавклас такзваних «>підприємців», що сталіназивати «>вищимкласом», «>елітою»?

>Природнозначначастинастароїпартійної, державної,господарськоїеліти, котрапоєднувала своїдержавні пості іззаняттямприватнимбізнесом.

Контроль завиплатоюподатківприватнихпідприємств таустанов практично неіснував,податкова система,законодавча база упроцесістановлення,процвіталакорупція, до тогочислі і державногоапарату.

Колистосується класу «трудящих», товінзасмутився.По-перше, тих,хтозміг появитидоситьактивнупозицію дозмін усуспільстві,склали, посуті, «>середнійклас». Такутворилася основа, наякій виннабудуватися політикасоціальної держави.По-друге, самактивні, котрівловили «запах»серйознихзмін,заміниличастково «номенклатуру», уже вновійякості,перехопивши уладові йзабезпечившисобіхорошуматеріальну базу.По-третє, були й тих,хто незмігшвидкоадаптуватися до нових умів життя,переламати своїзвички,перетворилися на «>нижчийклас».

>Основноюформоюзакріпленнягромадського порядку вРосійськійФедераціїєКонституція країни, згідно ізякоюРосійськаФедераціяоголошена «>соціальною Державою, політикаякоїспрямована настворення умів, щозабезпечуютьгідне життя, івільнийрозвитоклюдини».

На думкуА.Ф.Храмцовасоціальна держава -це ">особливий тип держави, щовиникла врезультаті широкогоісторичногокомпромісурізноспрямованихполітичних йсоціальних наснаги в реалізаціїінтересах всіхверствсуспільства,заснованого наусвідомленнізониоб'єктивнихзагальнихінтересівконтрагентівсоціальногопротиборства йнеобхідностіїїподальшогорозширення задопомогоюактивної, щоспирається наекономічнуефективність йполітичнустабільність,соціальної політики ».

>ПроголосившиРосіюсоціальною Державоюще в 1993, лише ізрокамиз'явиласяможливістьвибудовувати систему, якої вмайбутньому можна якщоназватисоціальною Державою, вповномурозумінні цого слова, на концептуального, нормативному та практичномурівні.

Уосновісоціальної держави виненлежати тієїдіапазон державної політики,якийнацілений напросуваннядобробуту його населення, напідвищенняєдності всуспільстві. Цеприпускаєістотнуурядову відповідальність у рамкахсоціальної безпеки,охорониздоров'я,освіти, забезпеченняжитла,соціального забезпечення,соціальногострахування ізбезробіття,допомогабагатодітнимсім'ям,пенсій й так далі.

Однак що можна говорити,якщо,наприклад,монетизаціяпільг лишепосилиласитуацію в стране. Урезультаті,значначастиназнаходяться замежеюбідностівзагаліпозбавлена доступу до державноїсоціальноїпідтримки.

>Відповідно докласичноговизначеннявищого класу Є.Гідденс,вінявляє собою «>незначнаменшість людей, котрімають йбагатством, йвладою, акрім тогоможливістюпередати своїпривілеїнаступногопокоління».

Так вісьрозглядаючиРосіюважливовідзначити, що нашвищийклас некласпотомственихаристократів йбагатіївзі «>старимигрошима» як,наприклад, уВеликобританії. У нашій странечленіввищого класузі «>старимигрошима» практично немає, смердотілишепочинаютьз'являтися, при цьомупоходженняїхніхстатків невідрізняєтьсяпрозорістю. Заматеріалами журналу Forbes, Т.Паніназазначила, що «>двітретини приватногокапіталу вРосії«виросло »із спадщиниколишнього СРСР, із того, що було бстворено рукамиіншогопокоління. Ілишетретинапідприємцівстворили своюсправу «напорожньомумісці», із нуля ».

>Середнійклас, хоч йутворювався, але йдоситьповільно. Так, на початку 90-х рр.. Указом Президента Ро-сійськоїФедерації був введена нова «межабідності», Якавстановлює кордон «>фізіологічноговиживання», зацимкритерієм 30 млн. Чоловік,тобто 20% населеннязнаходилося зацієюмежею.Якщовикористовуватизагальноприйняту методику, то "замежеюпрожитковогомінімумувиявилося 9 / 10 населенняРосії. Уостанні рокта виднопрогрес,принаймні, посамеототожненняіндивідів ізякою-небудь зсоціальних груп. 55%росіянвіднесли собі досереднього класу, 41% - добідних, йлише 1%відносить собі довищого класу.

УсучаснійРосії можна говорити проусталенійсистемістратифікації ізпрацею.Залишаютьсявідкритими запитання проїї численний склад не лишевсерединісвоєїгрупи, але й й пророзподілміжрегіонами.Росія не якщовважатисясоціальною Державою,поки незадовольнить усізагальноприйнятікритерії.


>Висновок

>злочинністьсоціальнийвідхиленнястабільність

>Статистичнозначимівідносиниміж компонентамизлочинності, атакожміжзлочинністю таіншимисоціальнимипроцесами (системами)свідчать про ті, щозлочинністьволодіє такимнайважливішимсистемноюцілісністю.

>Поряд ізцимзлочинністьнесепевнуфункціональненавантаження,характеризуєтьсяякісноювизначеністю,системнимякістю, «>одержуваним» відсуспільства й «>переданим» своїмелементам -окремимзлочинів. Однак длярозглядуцихпитаньнеобхіднопереходити до позначкасистемі -суспільству, у межахякого лише і можназрозумітизлочинність.

Люди й їхньогоспільна діяльністьскладаютьприроднупередумовусуспільства яксистеми. Якщовиникнувши, сус-пільстворозвивається за законамицілого.Злочинністьорганічна система й яксукупнецілемає своїпередумови, йїїрозвиток у напряміцілісностіполягаєсаме до того,щобпідпорядкуватисобі усіелементисуспільства чистворити ізньогощенедостатнійїйоргани.

Таким шляхомзлочинна система входіісторичногорозвиткуперетворюється вцілісність.


Списоклітератури

1.Аберкромбі М.,Хілл З., ТернерБ.С.Соціологічнийсловник. - До.:Вид-во Казан. ун-ту, 2007.

2.Соціологічнаенциклопедія: У 2 т.Т.2 /Національнийсуспільно-науковий фонд /Г.Ю.Семигин, В.М.Іванов. - М.: Думка, 2008.

3.Парсонс Т. Про структурусоціальної дії. М.:Академічний Проект, 2006.

4. Вебер М.Вибране. Образсуспільства. М.: «МАУП», 2008.


Схожі реферати:

Навігація