Реферати українською » Социология » Зміни в сістемі цінності росіян. Соціальні спільності


Реферат Зміни в сістемі цінності росіян. Соціальні спільності

>Реферат із тими:

>Зміни всистемі ціностіросіян.Соціальніспільності


>Зміст

>Вступ

1.Зміни всистеміцінностейросіян

2.Соціальніспільності

>Висновок

Списоквикористаноїлітератури


>Вступ

>Системі "людина -індивід -особистість -індивідуальність" внабагатобільшоюмірою, ніжбудь-хтоінший, урозвитку (>соціалізації тасамореалізації)властиваавтономність,стійкість, нечасткова, аповнаспадкоємність йякісневзаємозбагачення всіхїїелементів. Уцілому впроцесістановлення тарозвиткуприродно-людськезберігається йперетворюється через, а чи не позасутніснолюдського.Сказанедозволяєхарактеризуватиособистість якутворене впроцесісоціально-історичного іонтогенетичногорозвиткуєдністьзагального (родовоголюдини),окремого (>індивіда) йнеповторно-особливого (>індивідуальності). особистістьємірарозвитку тареалізаціїродовихвластивостейлюдини вконкретнійсоціальнійреальності.Такийпідхідлежить врусліпошуківшляхівліквідаціїрозривуміжпоняттями "людина" - ">особистість" й синтезурізнорідних, частопротилежнихсегментівсоціальноїреальності, котрівиражаютьціпоняття.Однією ізнайбільшзначних характеристикособистостієпритаманналюдині системацінностей,їїеволюціяпротягом життя, і залежність відсоціальних умів, в котріцяособистістьпотрапляє.

>Проблемисоціальноїструктуризавждиграли всоціологіїключовезначення.Соціальнаспільність, якважливийелементсоціальноїструктури,розглядаєтьсябагатьмарозділамисоціології.Взаємодія,виникнення йрозпадсоціальнихспільнот -основнийпоказниксоціальноїдинаміки,розвиткусоціуму. Так,соціокультурніпроцесипострадянськогоперіодухарактеризувалисязмінами, як віндивідуальному, то й вмасовійсвідомості.

Одним із такихзмінєзагостренняміжнаціональнихвідносин, щопосилюютьсяекономічними йсоціальними проблемами,пережитими теперколишнімиреспубліками СРСР,крім того,відбулосяформування «>класів»,розшаруваннясуспільства зафінансовоїзабезпеченості, чого не було браніше, йценаклалосвійвідбиток на системуцінностей,мотивацій шкірногоросіянина, щопоказуєважливістьвивченнясоціальнихспільнот на всіхрівняхорганізаціїсуспільства.


1.Зміни всистеміцінностейросіян

>Численнідискусії про ті, що жєбазовимвихіднимпоняттям длядослідження такого феномена, як культура,дозволяютьзробитивисновок, щоїмможе бутитакийважливийелементсуспільноїсвідомості, як ціності. Не результаттворчоїдіяльності,навіть неїї процес, некажучи про «>речових»виразникомматеріальної йдуховної культури, асаме ціності, в якіконцентрованомувиглядівиражаєтьсясенс культури. УвітчизнянійсоціологіїцейпідхіднайбільшвдалосформулювавН.І.Лапін. На його думку, «системацінностейутворюєвнутрішнійстрижень культури,духовнуквінтесенцію потреб таінтересівіндивідів йсоціальнихспільнот.Вона, у своючергу,робитьзворотнийвплив насоціальніінтереси йпотреби,виступаючи одним ізнайважливішихмотиваторівсоціальної дії,поведінкиіндивідів. Таким чином,кожнацінність йсистемицінностеймаютьдвоєдинепідстава: вособистість як самеціноюсуб'єкті й всуспільстві яксоціокультурноїсистеми ».Пострадянськийперіодрозвиткунашої країнихарактеризуєтьсязначнимизмінами всистеміцінностейросіян, що можнапомітитинавіть напобутовомурівні.

Усоціологіїдуже частовикористовуєтьсяпоняттябазові ціності, котріхарактеризуютьосновніорієнтації людей як вжитті вцілому, то й у сферіїхньоїдіяльності - в роботи, вполітиці, впобуті й т.д. Томуцібазові ціності, щомаютьпредметнийзміст,можуть бутиосновою длятипологізації яксвідомості, то йповедінки, йдавати характеристикуінтелектуальномубагатствалюдини. Добазовихцінностей, котріформуютьособистість,відносяться:здоровийспосіб життя;нове «>якість життя», щовключає у собізміну характеру роботи та йогосенсу,іншийрозподілінтересівміжпрацею йдозвіллям -нову культурудозвілля тощо;гуманістичний культураспілкуванняміж людьми, вякійінша людина - незасібдосягненняутилітарнихцілей, а позначка,самоціль,стимулюючаособистийінтерес;нарешті,найбільшважливе, -зростаюча потреба всамореалізаціїособистості, у творчости, урозвиткуздібностей, у духовномузбагаченні й т.п.

>Ціціннісніорієнтиридоситьпомітні йвідзначаютьсявченими як одна ізпровідних (>хоча йсуперечливих)тенденцій.Вони жвідзначають недовгостроковістьцінностейодносторонньогоегоїзму йзростаннязначеннясоціальних формспілкування,духовноїспорідненості,людинолюбства.Ціннісні установки кардинальнозмінюються, коли людинапочинаєвіддаватиперевагу «>речові» чидуховніформибагатства,хоча ані та, анііншаавтоматично недаєстійкогосоціального стану.Більш того,соціальніціннісніорієнтації,пов'язані ізречовоюформоюбагатства,можутьпідвищуватисоціальний статус, але й непокращуватисоціальнийнастрій.

Зіншого боці,нерідко ііншепротиріччя.Якщоорієнтація надуховно-моральні ціності незабезпечуємінімум чидекларованийсуспільством статок, товідбуваютьсясерйозніколізії всоціальномунастрої людей. Так, заданимилабораторіїсоціальноїпсихологіїНДІкомплекснихсоціальнихдослідженьСанкт-Петербурзькогоуніверситету, вієрархіїцінніснихорієнтації населеннянайбільшрізкознизилосязначенняоднієї з самихнайважливіших у 60 -80-ті роктацінностей - «роботи» уформулюванні «>цікава робота».Вонаопустилася на 12-темісце із 2 - 3-го, якузаймала на початку 80-Х років. (>Опитування 1990-гороціохопив 1000осіб -представників всіхсоціально-демографічних груп населенняС.-Петербурга.) У короткому списку із 9цінностей «>матеріальний статок»виявився на 3-гомісці (после «>здоров'я», «сім'ї»).Виходилиякісь «>ножиці»: людивиправданохочуть жити в статку, але й при цьомуголовнийзасіб йогодосягнення - роботу -відносять усвоємужиттєвідчування назадній план.

Уставленні до роботи системацінностейросіян неодноразовозазнаваласерйознихзмін.Незважаючи тих, щовідразу послеЖовтневоїреволюціїпріоритетністьпрофесійфізичної роботи (із нимпов'язувалосяположення впершучергуробітників й селян)постійнопідкреслювалася, престижрозумової роботипродовжувавзалишатисязначним, його рольвисокооцінюваласясуспільноюсвідомістю.Більш того,відчуженістьміжрізними видами роботипродовжувалазберігатися.Помилковоінтерпретованеположення пропровідну роль робочого класупризвело донігілістичноговідношенню доінтелігенції, щосерйознопослабилоінтелектуальнийпотенціал країни. Урезультатіпостраждав престиж якрозумового, то йфізичної роботи.

>Професіїфізичної роботи ізофіційної точкизорувизнавалисяпріоритетними, але впрактиці, вгромадськійдумцівважалисяменшгідними. У тієї ж годину людирозумової роботинерідковідчували своюнезначність усоціальному йполітичномуплані.Деформований,спотворенеуявлення пропрацюрозумовому йфізичномупрацюпризвело додивнихпарадоксів. Так,дослідженнями,проведенимище в 60-70-хрокахвідомимвченимсоціологом В.М.Шубкіньм, було б доведено, що «сходи»професій й «сходи»домаганьфактично булипротиставлені один одному:бажання статі космонавтом, артистом,ученим-фізиком й т.д. багаторазівперевищувало потребусуспільства кадрів.Потреба ж упрацівникахмасовихпрофесій непідкріплюваласяреальнимбажанням людейзайматисяцими видами роботи. Алі, тім неменш,об'єктивний процесрозвитку народногогосподарстваневблаганноприводив їхньогосуб'єктивніустремління увідповідність із тім, що на самом деле було бнеобхідносуспільству.

Неменшважливоюхарактеристикою Сучасноїсистемицінностей,соціальноїдиференціаціїєрозшаруванняросійськогосуспільства за доходами, якуперевищило граничнодопустимі дляправових державнорми. У 10%найбільшвисокоприбуткового населеннязосередилося 34%грошовихдоходів. У 20% населенняРосії, щомаєвисокідоходи, у 90-ті роківзосередилося 46%грошовоїмаси країни, у 20%росіян ізнизькимдостатком-в 10разів менше. Заоцінками Всесоюзного центрурівня життя приМінпраці РФ, 10%найбільшзабезпеченихверств населення малідоходи 1996-гороці, в 15разівперевищуютьдоходи 10%найменшзабезпечених.Досвідінших державсвідчить, щодесятиразоварізниця прибутківнайбагатших йнайбіднішихверств населенняєкритичнимпоказником,перевищенняякогозагрожуєсоціальними йполітичнимипотрясіннями всуспільстві.Розрив урівняхзарплати 10%найменшоплачуванихпрацівників й 10%найбільш,оплачуванихдосяг 1994-гороці 27разів. Упромисловорозвиненихкраїнах такадиспропорція неперевищує 6-8разів. Урезультаті, Незважаючи тих, що всистеміцінностейбагатствозаймаєпровідне становище,ставлення дозаможних людейскорішенегативне.

>Іноді всоціологіївикористовуютьсяпоняття «>позитивні» та «>негативні ціності», атакож «>схвалювані» й «>заперечуєцінність». разом із тімдиференціаціїцінностей насхвалювані йзаперечується немаєнічогоспільного ізподілом їхні напозитивні йнегативні. Мовайде проінше:різні людипо-різномуставляться до одних й тихий жцінностей,вибудовують їхньогоієрархію всвоїйсвідомості. У цьомуполягає одна ізтруднощіврозуміння тавивченняціннісноїсвідомості.Подоланняцихтруднощівєоднією ізнайважливішихзавданьсоціології культури.

Так, заданимиН.І.Лапіна,зіставленняданих двохвсеросійськихдосліджень 1990 й 1994 року показало, що, Незважаючи напотрясіння, через котріпройшлиросіяни в 1991-1993роках,принциповіоцінки -згоду чинезгоду,схвалення чизапереченняцінностей -залишилисямайженезмінними. як у 1990, то й 1994-гороці вгрупусхвалюванихпотрапилисудження ізключовими словами:самоцінність життя, свобода,турбота проближніх йслабких,взаємодопомога,спокійнасовість йін. Учислізаперечуванихвиявилисясамовільнепозбавлення життяіншоїлюдини, життя для собі ( а чи не длянащадків),рівністьдоходів,боротьба доперемоги надопонентами, уладові з людей й т.д.

>Потребиособистості,соціальних груп,спільностейзавждипов'язані ізрозвитком культури. У тієї ж годину, очевидно, щопрагнення до культуривиявляється уформі потреб. Усіце дозволиловченим, до тогочислі йсоціологам,оперуватипоняттями «>матеріальні» й «>культурніпотреби», котрі, у своючергу,можуть бутикласифіковані зарізнимипідставами.

Вочевидь, щобазовіпотребиформуються впроцесіпервинноїсоціалізаціїіндивіда, до 18-20 років, апотімзалишаютьсядоситьстабільними,зазнаючиістотнізмінилише вкризовіперіоди життялюдини таїїсоціальногосередовища.Подальшізміни вжиттізачіпають не скільки складу, стільки структуруцінностей,тобто їхніієрархічніспіввідношенняміж собою віндивідуальному,груповому тасуспільнійсвідомості: самі ціностіотримують болеевисокий статус чи ранг,іншістаютьменшзначимими. Так було вумовахкризовоїекономікиРосіїрізко впалацінністьморальних нормповедінки - їхньогозамінилапристрасть донаживи, дозбагаченнябудь-якоюціною, дорізкоїдевальвації зрозумітичесті,совісті,боргу. Аліодночаснозрослазначимість таких рисособистості, яксамоповага,самостійність,незалежність.

>Соціологічнідослідженняпоказують, що всучасномуросійськомусуспільствідоситьзначна потреба взнаннях,інформації, а й уформуванні свогоестетичного таетичногобачення світу, потреба вспілкуванні, а й упевнихзасобахзадоволеннісвоїхсмаків йнахилів.

>Більшість населення втій чиіншіймірізалучене доцінностей культури.Масовіопитування вкінці 80-х роківсвідчили, щолише у 10% населення нещеплена смак допостійногочитання книжок, газет,журналів. Іхочакіно йтелебаченнязаймають вонидоситьзначнемісце вдозвіллі,однакцеще невтомно говорять проглибину йрозвиненістькультурних потреб як таких. При такомупідході додослідження культурифіксуютьсяформизалучення донеї, але й їхніінтенсивність йякість нерозкриваються.

>Аналізкультурних потребпоказує, що смердотіперебувають упрямійзалежності віддоходів населення. При всіхприватнихвідхиленнях сам пособізростанняматеріальноїзабезпеченостізумовлюєзростанняінтересу йвитрат надуховнеспоживання.Якщо гакзваніпервиннікультурніпотреби (втелебаченні, радіо,відеотехніки,магнітофонах) практичнооднакові длясімей ізрізними доходами, тоіншіатрибути культури (>наприклад,бібліотека), щовиконують болеескладнукультурнуфункцію -функціюінтелектуального таестетичногорозвитку,дужедиференціюються: смердотізалежать віддоходів,соціального стану,професійноїдіяльності. разом із тімвисокийдохід убільшостівипадківпов'язаний із такимивитратами, якпридбанняавтомашини,дачі,відеотехніки,підкреслюютьстатуснеположеннялюдини всистеміматеріальних, а чи недуховнихцінностей.

Однак при всіхпротиріччях йвади «>середні»культурніпотребидомінуютьсередінших потреб людей. Упершучергу смердотіпрагнутьпридбатиречікультурно-побутовогопризначення,віддаючиїмперевагу перед промовамиутилітарноговластивості. Алі у тій годинудуже слабкорозвинена потреба в предметахвисокогоестетичногорівня.

Прихарактеристиціцінностейдужеважливийоблік умів їхньогореалізації. як йранішеобмежений доступ населення докультурнихцінностей. Так,вибір книжок усільськихбібліотеках,малихмістахнезначний, їхніфондидублюють один одного, а багато новиноклітературикупуються із великимитруднощами. У музеяхдемонструєтьсялише 14%експонатів,величезні запасникинакопичені вхудожніх музеях,вивезення їхні таекспозиції за межамикультурнихцентрів практично невиробляються.

Одна із проблемрозвиткудуховних потреб -цеперекоси у засобах їхнізадоволення. У70-80-ті роктафіксувався так званькнижковий голод.Ситуація був така, що вособистихбібліотекахнакопичилося понад 40 млрд. книжок,тобто в 10-12разів більше, ніж у всіхдержавних,колективних тагромадськихбібліотеках.90-ті рокта принеслиіншіпроблеми.Книжкова справа вчомувиявилося увладімасової культури,низькопробнихсмаків. У тієї ж годинунаукова йхудожнялітературавиявилася закишенібагатьомпотенційнимспоживачам.

>Аналізсучасних потребдозволяєстверджувати, що протягом годинизріс темппояви нових йдиференціації старих потреб. І справашвидше над бо люди й не маліцих потреб, а бо їхньогозадоволеннястримувалося самимирізнимиобмеженнями,надуманимизаборонами,орієнтацією тих, що аби із одного центру можнарегулюватисмаки йнахилилюдини.

Алівідкритістьмає й своївитрати.Отрималипевнепоширення й булизвеличенітакі ціності,вік «>вміння жити»,користь,нерозбірливість узасобахнаживи й т.п.Крім того, сталиексплуатуватися йнавітьпропагуватися задопомогоюзасобівмасовоїінформаціїпорнографія,патологічнінахили.Є ііншівитрати врозвитку культури,зокрема увиглядірізнихпроявівмолодіжноїсубкультури -хіпі, панки,рокери й т.п. Свободатворити привела й допожвавлення далеко ще небезперечнихтечій вхудожній творчости.

У тієї ж годину, очевидно, що вумовахстановленняновоїмораліважливезначеннямає незаборона, апостійнапідтримкаістиннихдуховнихцінностей урозрахунку тих, що годинувнесе поправки в проблемуцінностейлюдини.

2.Соціальніспільності

>Соціальнаспільність чисоціальна групаєключовимелементомсоціальноїструктури. Р. Мертонрозуміє подгрупоюсукупність людей, котріпевним чиномвзаємодіють один із одним,усвідомлюють своюприналежність доданоїгрупи йвважаються членамицієїгрупи із точкизоруінших.Такі характеристикивластивібезлічі груп,проте далеко ще не усім.Скорішецериси такзванихпервинних йлишепевноюміроювторинних груп.

>Первинна групаскладається ізневеликого числа людей,міжякимивстановлюютьсяпряміконтакти, щовідображають багатоаспектівїхньоїдіяльності,тобтодіютьбезпосередні,особистізв'язки (>сім'я, групадрузів,дослідницька група й т.д.).Вторинна групаутворюється із людей,міжякимимайжевідсутніемоційнізв'язки, їхнівзаємодіязумовленапрагненням додосягненняпевнихцілей. Такихгрупахосновнезначеннянадається неособистіснимякостям людей, а їхніуміннювиконуватипевніфункції.Саме такформуються йдіютьсоціальніорганізаціїпідприємств зсвоїмипідрозділами йпосадовимиієрархіями. особистість шкірного із людеймайженічого задляорганізації. Ос-кількиролі увториннійгрупічітковизначені, частоїї членидуже малознають один про одного. Усоціальнійорганізації підприємства не лишеролі, а іспособикомунікаціїчітковизначені. Алі й вцихзнеособленихвториннихгрупахутворюються наосновінеформальнихвідносинновіпервиннігрупи.

Однак далі мовапіде проіншісоціальнігрупи, котрівірніше було б бназватисоціальнимиспільнотами. Увітчизнянійтрадиціїсоціальнимигрупаминазиваютьсоціальнікласи, шари таіншівеликіодиниці макро -соціальноїструктуривсьогосуспільства, атакожодиницімезо -соціальноїструктуритериторіальнихспільнот (>міста,агломерації й т.д.). Повідношенню перед тим «>соціальна група» -родове,збірнепоняття. Уконтекстісоціологіїнерівностісамецігрупимаютьвизначальнезначення.

>Соціальнігрупи макро - тамезо -рівняоб'єднаніспільністюстійких йвідтворюютьсявластивостей йспівпадаючимиінтересамисвоїхчленів.Вонивиконують (зпритаманнихїмвластивостей)певніфункції, без якіданігрупи неможутьіснувати (>відтворюватися).Соціальнігрупи якелементисоціальноїструктури вкожен даний моментрозвиткусуспільстває впевному і доступному дляоглядукількості, але йнескінченнобезліч їхньогозв'язків, їхнівзаємин й т.д.,тобто всі ті, щоробитьсоціальну структурусутнісноюхарактеристикоюконкретно-історичногосоціальногоорганізму. Авизначальним усоціальнійструктуріє характервзаємозв'язкуелементів.

>Соціальніспільності (>групи) можнарозділити настатистичні йреальні.Практикуючісоціологичастішемаютьсправузістатистичнимигрупами,тобтовиділеними забудь-якоїпіддаєтьсявимірюваннюхарактеристиці. (>Наприклад,городяни -це люди, котріживуть упоселеннях, формальнозареєстрованих якміста.) Чи реальна ж групаволодіє, як правило, набором характеристик, заякимиховаєтьсяіманентнаданогосоціальногосуб'єктусутність. (>Городянамивважаються люди, щоживуть умісті йпровідніміськийспосіб життя ізвисокимступенемрізноманітностітрудової тадозвільноїдіяльності,переважноіндустріальним таінформаційнимпрацею,високоїпрофесійної тасоціальноїмобільністю,високоющільністюлюдськихконтактів прианонімності йформалізованностіспілкування й т.д.). Зрозуміло, що при цьомустатистична група «>городяни»лишеякоюсьсвоєючастиноювідповідаєкритеріюурбанізованості,тобто не усіживуть умістівідносяться дореальноїгрупі «>городян».

>Реальнігрупивиступаютьсуб'єктами йоб'єктамиреальнихвідносин (влади,експлуатації й т.д.).Вонимаютьінтересами, котрі можнавиміряти;взаємноїідентифікацією;загальнимирисамиментальності;схожоюмотивацією; символами; стилем життя; їмхарактернісамевідтворення,відмінна відінших груп системасоціальнихзв'язків.

>Термін «група»зазвичайзастосовують до такихсукупностям людей, члени якінайчастішевзаємодіють один із одним, ніж із людьмиззовні, але йце неозначає, що усі смердотізнаходяться в прямомуконтакті, як членипервинних груп. Івітчизняні, йзарубіжнідослідженняпідтверджують, що,скажімо,рольовівідносиниміжкерівниками йпідлеглимивідрізняються відвідносинміжпідлеглими, щовідмінності всоціально-економічномустатусіперешкоджаютьдружнімвідносинам йскладаннюшлюбнихзв'язків.Дружністосункипереважаютьміж членамиоднієї йтієї жгрупи (>етносу, класу,прошарку).

>Особливемісцезаймаютьсоціальнінорми якзасобисоціальноїрегуляціїповедінкиіндивідів, щооб'єднують їхнього вгрупи (>спільності).Цінормизабезпечуютьвідтворення груп в їхньогосоціальних позиції,забезпечуютьпідтримкупроцесівфункціонуваннясуспільства яксистемивзаємодії груп. З їхнідопомогоюгрупи ізрізними (до тогочисліантагоністичними)інтересамиінтегруються встабільне сус-пільство.Запитисоціальноїспільностіобмежуються вмежахпевноїчасткиресурсів,переводяться веталони,моделі,стандартиналежноїповедінкипредставників (>членів)спільності.Засвоєння йвикористаннясоціальних нормєумовоюформуванняіндивіда якпредставникатієї чиіншоїсоціальноїспільності (>групи).

У своючергу, реальна групатакожмаєвнутрішню структуру: «ядро» (адеякихвипадках - «ядра»),периферію ізпоступовимослабленням вмірувіддалення від ядрасутніснихвластивостей, заякимиатрибутує дана група й заякими вонвідокремлюється відінших груп , щовиділяються із того жкритерію.Зонитрансгресіїпоступовопереходять взонитяжінняінших «ядер».

>Конкретніпредставникитієї чиіншоїгрупиможуть й не матір усісутніснимирисамисуб'єктівцієї спільноти, але й ядробудь-якоїгрупискладається ізіндивідів -носіївцихсутнісних рис.Іншими словами, «ядрогрупи» -цесукупністьтиповихіндивідів,найбільшповнопоєднуютьвластивіційгрупі характердіяльності, структуру потреб, ціності,норми, установки ймотивації. Тому ядроєконцентрованимвиразником всіхсоціальнихвластивостейгрупи (>спільності), щовизначаютьїїякіснувідмінність від всіхінших.Немає такого ядра - немає йсамоїгрупи (>спільності).

Ядрогрупиявляє собоюодночасно йісторичнорухоме, йвідносностійке учасісоціальнеутворення.Вономоже чизникнутивзагалі (у томувипадку, колизникає даний виддіяльності чи данарізновидцінніснихуявлень), чипридбатиновуякість подвпливоміманентнихзмін узмістідіяльності чи (й)цінніснихуявлень. Однаквнаслідок того, щозазвичай темпцихзмінаналогічний (чизіставимо) із темпамизмініншихсоціальних груп,зберігаються йякіснувідмінністьцієїгрупи людей відінших, й «>соціальнадистанція», й характерміжгруповихвідносин.

>Соціальна група незбігається ізсумоюіндивідів, щоволодіютьподібнимифункціями йвластивостями.Ще меншепідставставити знакрівностіміж нею й людьми ізподібним (чи одним й тім ж) статусом. якнауковаабстракція йреальність,соціальна групаєносіємсистемнихякостей, що незводиться до характеристикіндивідів, щовходять у склад.Ціякостівиводяться ізаналізувсієїсуспільно-історичної практикирозвитку йфункціонування конкретногосуспільства.Вонирозкриваютьмісцегрупи всистемівідносин усуспільстві,їїфункції векономіці,культурі,політиці,ідеології, атакожтенденціїїїрозвитку,її минуле ймайбутнє.Системнеякість группроявляється неперетинання їхнього ядер. Наемпіричномурівніцевиявляється у формах йінтенсивностідій людей, актахреальноїповедінки,типових дляпредставниківданої й лишеданоїгрупи.Системніякостігрупивимагаютьтривалого години дляпридбаннявластивостей,властивихіндивідам, котрівходять в ядроспільності.Цятривалість неможе бутивизначенаапріорно,її можнавстановитилише врезультатідослідження.

Таким чином, реальна група, напротивагустатистичноїсукупності людей,виділених заякою-тоокремо взятомуознакою,єсоціальнацілісність, Якахарактеризуєтьсяспільністю умівіснування,причиновзаємопов'язанимиподібними формамидіяльності у сфері життя,єдністю норм,цінностей, рис образу життя.

>Особливим виглядомреальних групєетноси, проетнічнігрупи. На територї СучасноїРосіїживутьпредставники понад станацій, народностей йетнічних груп.Етнічнуспільність можнавизначити якособливуісторичновиникла формусоціальноїугруповання людей.Основнимиумовамиїївиникненняєспільність територї ймови,звичайновиступаючихпотім й вякостіознакетнічноїспільності.Нерідко,наприклад, придодаваннінацій Америки,спільністьмовидосягалася входірозвиткугосподарських,культурних таіншихзв'язківміжрізномовними компонентами,тобтоявляє собою не скількипередумову, стільки результатетногенезу.

Уякостідодаткових умів чифакторівскладанняетнічнихспільнотможевиступатиспільністьрелігії, атакожблизькістькомпонентіветносу в расовоговідношенні чиосвітузначнихперехідних (>метисне) групміжрізкорізними в расовоговідношенні компонентами, яксталося,наприклад, приформуваннібразильців,кубинців таіншихлатиноамериканськихнацій. Уходіетногенезу подвпливомрізнихфакторів, до тогочисліособливостейприродних уміветнічної територї,складаютьсяхарактерні дляетнічноїспільностірисиматеріальної йдуховної культури,побуту,груповихпсихологічних характеристик,поряд ізцимвиробляєтьсяетнічнасамосвідомість,з'являєтьсяосновназагальнасамоназва -етнонім, й усіціелементиетнічноїспільностіможуть бутитакожвикористані вякостіїїознак.


>Висновок

>соціальний структураспільністьетнос

>Розглядаючи проблемуцінностей всучасномуросійськомусуспільстві, не можна невідзначити, що,перш на,ціпроблемипов'язані іздеградацієюкультурнихцінностей. Нашакраїнапомітновідстає вматеріальнійзабезпеченостікультурних потреб, воцінцізмін, щовідбуваються вхудожнійкультурі.Частканаціонального прибутку, щовитрачається для культури,зменшилася вкількаразівнавіть порівняно ізперіодомпершихп'ятирічок.Порівняння ізпоказникамирозвитку культуриіндустріальнихкапіталістичнихкраїнтакож не так накористьнашої країни. Однакматеріальназабезпеченість культури -це лишечастинапроблеми,інша - й болееважлива -полягає до того, що духовна культура перестала бутиоднією ізвизнанихцінностей,втратиласвійатрибутивний статус приформуванніособистості.

>Соціальна структурасуспільства -доситьдинамічнеявище, врозумінняякогоповинніпостійновноситисякорективи. З новихпідходів допоясненняцієїструктури вартовідзначитианаліз груп (>Л.А. Гордон й О.К.Назимова),пов'язаних із доіндустріальним,індустріальним йнауково-індустріальнимвиробництвом, щодаєможливість болеечіткоуявити всерізноманіттясоціальних груп,професійно йіншим чиномдиференційованих, щоіснують всуспільстві.Дужеважливоюхарактеристикоюсоціальноїдиференціаціїєрозшаруванняросійськогосуспільства за доходами.Дослідженнясоціальних групмаютьважливезначення длярозвиткусоціології як науки, азапобіганняможливихконфліктівміжсоціальнимигрупами, щозагрожуютьпорушеннямсоціальноїстабільності.


Списоквикористаноїлітератури

1.КапітоновЕ.А.Соціологія ХХстоліття - Ростов-на-Дону:Фенікс, 1996. – 512 з.

2. КравченкаА.І.Введення всоціологію:навчальнийпосібник. - М.: Нова школа, 1995 р.

3.Радугин А.А.,РадугинК.А.Соціологія. Курслекцій. М., 1999.

4.Смелзер М.Соціологія. - М.: Думка, 1994. - 688 з.

5.Соціологія. Курслекцій. / Під ред. Ю.Г. Волкова. - Ростов-на-Дону:Фенікс, 1999. – 510 з.

6.Сучасназахіднасоціологія:Словник. М., 1990.

7.ТощенкоЖ.Т.Соціологія.Загальний курс. - М.: Прометей, 1999. – 512 з.

8.ТощенкоЖ.Т.Пострадянськийпростір:суверенізація таінтеграція. М., 1997.

9. ФроловС.С.Соціологія. - М.: Наука, 1994. – 255 з.

10.ШилінаЛ.М.Потреби, культураспоживання йціннісніорієнтаціїособистості (>соціологічний аспект). М., 1988.


Схожі реферати:

Навігація