Реферати українською » Социология » Соціальна роль та Вплив бібліотечного фонду на Розвиток суспільства


Реферат Соціальна роль та Вплив бібліотечного фонду на Розвиток суспільства

>Документний фонд всистемідокументальнихкомунікацій

сучаснийетапрозвиткубібліотечної справ,зокремафондознавства,тіснопов’язаний ізпроцесамивідродження українськоїнаціональності. Стан культури йперш на,бібліотечнихфондів,визначаєрівеньрозвиткусуспільства.Самебібліотечніфондивідіграютьосновну рольсистемідокументальнихкомунікацій.

>Інформатизаціясуспільствапотребуєстворенняповноцінноїдокументальноїбази,здатноїзадовольнитипотребисуспільства.Бібліотечніфондивиступаютьтакожскладовоючастиноюдокументальноїбазилюдства, котразосереджена вбібліотеках країни.

Убібліотеках Українизосередженібагатікнижковіфонди, в якінайповнішевідбиваютьсянаціональнаісторія й культура.Фондивключають у собіунікальнідокументальніпам’ятки (рукописи,стародруки таін.)національного йсвітовогозначення,забезпечуютьнагромадженняісторичногодосвіду,спадкоємністьнаціональнихцінностей,відіграютьвеличезну рольпробудженнідуховноїпам’ятіукраїнського народу.

Нашесьогодення, минуле ймайбутнє незможе бути й були б бути непобудоване на тихийпрекрасних йчистихвитоках, на тихийміцних йзагартованихпідвалинах,якими нам й нашимнащадківє й будуть книжки,бібліотеки,музеї,театри.

>Питаннямтеорії,історіїфондознавства,розвитку його окремихгалузейприсвяченочималодосліджень,публікацій як у 20-30 рр., то й60-2000рр.нашогостоліття.Окремі таколективнімонографії,тематичнізбірники,науковіпублікаціїрозкриваютьтеоретичні,практичніпроблемирозвиткуфондів.

>Питаннярозвиткубібліотечнихфондів тафондознавстварозкривались вматеріалахнаукових,науково-практичнихконференцій,збірникахнауковихпраць. Вони,поряд ззагальнимипитаннямирозвиткубібліотечної справ на Україні,висвітлюютьсяактуальні запитання,пов’язані ізбібліотечними фондами.

Проблемамформуванняфондівприсвячені роботиМ.О.Рубакіна „Ось серед книжок”,Л.Б.Хавкіної „Керівництво для невеличких народів і середніх бібліотек”.

Надпитаннямипов’язаними із проблемамибібліотечнихфондівпрацювали йпрацюютьтакінауковці як:В.І.Терьошин,І.П.Штефан,П.В.Коломієць,К.Т.Сіліверстова,В.Д.Ясьмо,А.П.Корнієнко таін.Їх роботивідіграютьважливу роль урозвиткуфондознавства насучасномуетапі йявляють собоютеоретичну базурозвиткуфондознавства вмайбутньому.

>Об’єктдослідження –бібліотечний фонд.

Предметдослідження –функціонуваннябібліотечного фонду всуспільстві.

Мета -вивченнясоціальноїролі тавпливубібліотечного фонду нарозвитоксуспільства.

>Завдання –охарактеризуватибібліотечний фонд якдокументальну базусуспільства.Розкритимісце й рольбібліотечного фонду врозвитку науки, культури,освіти йтехніки.


Українська держава Ведерозбудовувласноїдержавності,відроджує свою культуру йсамобутність.

>БібліотекознавецьА.А.Покровськийпідкреслив, щоякби не було бпередачікультурнихцінностей від одногопоколінняіншому,кожнепоколіннязмушене було б бпочинати все із початку. Аця передачадосвіду проходити черезпосередництво книжок.

>Потікдокументів, котрівиробляє сус-пільствопотребуютькумуляції,упорядкованості тазбереження. Дануфункціювиконуютьдокументальніфонди, до тогочислі йбібліотечніфонди.Кумуляціядокументів таким чиномскладає суть йосновнусоціальнуфункціюбібліотечнихфондів. як бі неіснувалибібліотеки, - справедливопомітилаЛ.Б.Хавкіна, -існуючакнижковапродукціярозпалась йпролетіла черезглибинувіків,мов комета й віднеї вкращомувипадкузалишивсяхіба, щослід увиглядібібліотечногоопису.

Усукупномубібліотечномуфондісконцентровані творидруку таіншідокументи, щовідображають науковий такультурнийрівенькожної країни йвсього світу.Бібліотекипредставляють собоюкапітал, доти ж,самийціннийкапіталкожної країни в якізакладено усізнаннялюдства.

Насучасномуетапі всезбільшуєтьсяпотік тамасивдокументів, котрірозсіюються вчасі йпросторі.Підрозсіяннямінформаціїрозуміється яку б то ми не було бвизначеневузькотематичне, чигалузеверозсіянняінформації порізнопрофільнихпублікаціях.Сьогодні дляпошукуінформації, котразафіксованабезпосередньо лише у документах можназвернутись добудь-якогоінформаційного центру чи добудь-якоїінформаційноїустанови чимережі, але йнайчастішезвертаються добібліотек, дезібраномайже усідокументи, щомістятьпотрібнуінформацію.Бібліотечніфонди, щовиконуютьфункціюкумуляції,збирають поможливості усідокументи попрофілюбібліотеки, атакожбібліотекизбираютьінформацію продокументи ізсуміжнихгалузей, котрізнаходяться віншихбібліотекахмережі.

Напротивагустоїть запитанняконцентраціїінформації –цеозначає, що всявузькопрофільнаінформаціязібрана в одному чикількох однепрофільнихвиданнях.Збирання тазберіганнядокументівпотрібне у тому,щобвикористовувати їхні всуспільнихцілях.Бібліотечніфондизабезпечуютьнадійнезберігання книжок таіншихтворахдруку, що у якихзнаходяться.

>Проте не усібібліотекиможуть забезпечитинадійнезберіганнясвоїхфондів черезнестабільністьекономіки в стране, що негативновідображається привиконанняданоїфункції.

>Сьогодніпропонується перевести усііснуючідокументальніфонди нанетрадиційніносіїінформації, що дозволитизекономити не лишеплощу, а ізабезпечитьдовгостроковістьфункціонуваннядокументів йполегшитьоперативність їхньогопошуку.

>Функції, котрівиконуються фондомзабезпечуютьіснування не лишебібліотеки, а ііснуваннясуспільства вцілому.Бібліотечніфондиєосновою роботибібліотек, смердотіє базою забезпеченнязапитівспоживачів.

Уосновібібліотечного складумаєлежати схема наук, Якарозставляє усіявища життя, іприроди впевному порядку.Класифікацієюявищприродивизначився йбібліотечний склад,вірніше ядро. Це ядро, як правило,маєскладатиосновнуенциклопедію, котраскладається зтворіврізнихавторів,різнихчасів йнародів.Бібліотека не лишеможе матір книжкирозподілені погалузяхзнання, але йполегшитикожномубажаючому шлях дотієї чиіншої науки, котрайомуцікава в даний момент.

А,щобстворитиповноціннийбібліотечний фондпотрібновиконати рядоперацій йздійснитипевнукількістьпроцесів.

Планє фундаментом наякомубазується вся діяльністьфірми, підприємства чибібліотеки.Значнемісцеплануваннябібліотечнихфондівпосідало уперіод 60-80 рр.бібліотекирозроблялистратегічніплани п'ять й понад років. Насьогодніситуаціярізкозмінилася.Жодна ізіснуючихнинібібліотек неможестворитистратегічний план, смердотіобмежуютьсяствореннямпоточнихпланів.Основною причиною, щовикликалатакуситуаціюєзменшеннядержавнихасигнувань на сферу культури,цепризвело донеспроможностіплануваннярозвиткубібліотечнихфондів натакідовгітерміни.

Неменшважливоюпроблемоюнинізалишається проблемакомплектуваннябібліотечнихфондів тавідборулітератури перед тим. Парадоксполягає до того, щомасивкнижковоїпродукціїзбільшується, абібліотеки надзмозіпоповнити своїфондиновоюлітературою.Наступна проблемапов’язана ізджереламикомплектування.Зниканнябібліотечнихколекторівпризвело доти, щобібліотекисамостійномаютьшукатиновіджерелакомплектування,встановлюючиновізв’язки ізіншимибібліотеками,видавництвами,зв’язкиміжнародногозначення.

Проблемакомплектуваннязаймаєзначнемісце упрацяхбібліотекознавців тафондознавцівЮ.В.Григор’єва,Ю.М.Столярова таін.Найголовніша заслугаЮ.В.Григор’єва до того, щовін затвердившитакий теза: Правильноукомплектованийбібліотечний фондє основа роботикожноїбібліотеки відгігантської досамоїмаленької”,іншими словами ним був правильносформульованаголовнасоціальнафункція, котравиконується фондом всистемі „>бібліотека”.Саме данафункція бувпритаманна фондамбібліотекрізнихчасів йнародівсаме вправильностікомплектуванняфондіввбачалась сутьданоїфункції.

>Сьогоднімайже всіхтурбує проблемаринковихвідносин,яізалишаютьсвійвідбиток напоказникахякості йкількостікомплектуваннякнижковихфондівбібліотек.Дуже маловидаєтьсятворіввітчизняних тазарубіжнихкласиків.

>Поряд ізпроцесомкомплектуваннястоїть процесмоделюваннябібліотечнихфондів,якийпосідаєодне ізперших місць приствореннібібліотечного фонду.

>Щодомоделісукупногобібліотечного фонду Українислушною якщо думкаІ.Л. Штефана.Він говорити: „Модельсукупногобібліотечного фонду Українимаєпоєднувати всобіописову,бібліографічну,математичну таструктурнумоделі”.

Неменшважливимє запитання, якупробуютьвирішитибібліотекисьогодні –цезберіганняфондів. Дана проблемавивчалась теоретиками й практиками врізніперіоди години й наоснові їхньогоданихробилиськонкретнізміни,розроблялисьпропозиціїщодовдосконаленнязберіганнябібліотечнихфондів,міжнародніпрограми, щостосувалисьзбереженняфондів.

>Зберіганняфондівскладнарізноаспектна проблема, котраможерозглядатисьлише увзаємозв’язку йвзаємозалежностіосновнихскладовихчастиноднієїсистеми,спрямованих надосягнення мети.Головноюметоювиступає тутзбереженнязагальнодоступності доінформації,зафіксованої вдокументальнійформі.Основнимиелементамисистемиє:науково-методична база,збереження впроцесіобробки,збереження впроцесівикористанняфондів,зберіганняінформації шляхомїїрепродукування намікроносіях,матеріально-технічне йфінансове забезпечення.

Дана проблемаіснувала й якщоіснувати докиіснуєлюдство, якупробуєвирішити проблемупо-своєму,створюючирізніпрограми,застосовуючирізніметоди. Україна, як молода держава,може з прававідноситись до держав, котрі ужезробиливагомийвнесок урозв’язання цого запитання. Наступного дня в нашійдержавіфункціонуєцілий рядзаконодавчихактів, Українаприймає доля врозробках тавпровадженнірізнихміжнароднихпрограм.Бібліотечніфонди України можнавважатипам’яттю українськоїнації.Документальнаспадщинабібліотек таархівівскладаєосновнучастину йвідображаєрізноманітністьмови, культури.

Дляполіпшення станузберіганнябібліотечнихфондів Українистворено так званьстраховий фонд.

>Страховий фонд –цечастинабібліотечного фонду намікроносіях, щостворюється ізметоюзбереженнянайбільшціннихтворівдруку.Він непризначений для широкоговикористаннячитачами йпідлягаєретельномузбереженню вбезпечномумісці.Створення такого фондумає наметіпослідовневизначенняоригіналів тавключення їхні до страхового фонду намікроносіях.

>Незважаючи на тихпроблеми, котрінині стояти передбібліотечним фондом,він, усе ж таки таки,залишаєтьсяосновнимджереломінформації. А.А.Покровський усвій годинудужевлучновисловився із цого приводу:Бібліотечний фондзабезпечуєбібліотецівиконаннямайже всіхїїфункцій, але й знакрівностіміж нимиставити не можна.Аджебібліотечний фонд лишечастинабібліотеки йїї основа, безбібліотечного фондубібліотекаліквідується”.Ці слова невтратилисвоєїактуальності йсьогодні.

>Юридична базабудь-якої розвиненої країнибазується натрьохосновнихланках, таких як:Конституція,Закони,нормативно-правовіакти.Конституція –головнийнормативний акт,якийволодієнайбільшоююридичною силою,якийзахищає не лишесвободи й правагромадян, атакожкультурні ціності країни.Об’єктаминаціонально-культурногонадбанняє:музейні,бібліотечні таархівніфонди. Дозакладів,підприємств,організацій культуривідносяться:театри,філармонії,професійніколективи,кіностудії,організаціїтелебачення,редакціїрадіомовлення,музеї,художнігалереї,бібліотеки,архіви.

>Виходячи ізосновнихположень,данеконкретнерозкриттяосновних зрозуміти,якимиоперують вгалузібібліотечної справ,тобтопоняття „>об’єкти культурногонадбання”, „>культурні ціності”розкриті. Отже докультурнихцінностей належати йбібліотечніфонди.

>Залишаєтьсяневизначенимпоняття „документ”. УЗаконі „Проінформацію” говоритися „Документ –цепередбачена закономматеріальна формаодержання,зберігання,використання тапоширенняінформації шляхомфіксаціїїї напапері,магнітній,кіно-відео-плівках чиіншомуматеріальномуносієві”.Джереламиінформаціївиступаютьпередбачені чивстановлені Закономносіїінформації:документи таіншіносіїінформації, котріявляють собоюматеріальніоб’єкти, щозберігаютьінформацію, атакожповідомленнязасобівмасовоїінформації,публічнівиступи.

яквідомо,бібліотечніфонди,являють собоюнайбільшийпотенціаллюдства,який на свійчергу,складається іздокументів, аотже,правовий статуснадається йбібліотечним фондам.Фондибібліотеквиконуютьдвіважливісоціальніфункції:матеріальну йкультурну, котрізахищенічиннимзаконодавством України. То в з статтею 14 „Основзаконодавства України про культуру”чіткосформульованіосновніположеннящодовикористання тазберіганнякультурнихцінностей:

- держава вособіорганів влади йуправліннядбає прозбереження йвикористаннякультурнихцінностей, щознаходяться на територї України та заїї межами;

- державасприяєрозвиткумережідержавних,громадських,приватнихмузеїв,бібліотек таформуванню їхніфондів;

- державазабезпечуєохоронупам’яток культури таісторії, щознаходяться на територї України та заїї межами;

- державагарантуєвільний доступ допам’ятокісторії та культури,бібліотечних,музейних,архівнихфондів.

>Забороняєтьсявилученнядрукованихвидань,творів,експонатів ізбібліотечних,музейних,архівнихфондів тазнищенняматеріальної йдуховної культури.

Україназробилаважливийкрок вперед як вполітичному то й в культурномужитті.Урядпідготував тавтілив в життяцілий рядзаконодавчихактів,зокрема таких як: „>Концепціюрозвиткубібліотечної справ в Україні”, „Закон пробібліотеки табібліотечнусправу”, „>Положення про систему депозитарногозберігання” таінші.

>Згідно із „>Концепцієюрозвиткубібліотечної справ в Україні” –бібліотечніфондицескарбниця національноїдуховної спадщиниукраїнського народу,невід’ємначастинасвітової культури.

>Архівні,рукописні таокремідокументи,зібрані вбібліотеці,входять у складНаціональногоархівного фонду Українивідповідно в Україну „Проархіви таархівніустанови”.Такеположення промов говорити про ті, щобібліотечніфонди Українимають надійнаюридичний захист,якийбазується навказанихвище документах, а своючергу,розширюєправове полірозвиткубібліотечнихфондів в Україні.

>Правовий статусбібліотечнихфондівзабезпечуєтьсятакож базоюзагальноприйнятого стандарту. Устандарті ГОСТ 7.26-80даєтьсятежвизначенняпоняттябібліотечного фонду: „>Бібліотечний фонд –цесистематизованезібраннятворівдруку таіншихдокументівпідібраних увідповідності ззавданнямибібліотеки йпотребамїїчитачів”.

>Системоюбібліотечнихфондіввиступаєсукупністьвзаємопов’язаних йдоповнюючи один одногобібліотечніфондиоднієї чикількохбібліотек.

>Універсальнийбібліотечний фонд –це фонд, щоскладається зтворівдруку таіншихдокументів із всіхгалузей знань.

>Галузевийбібліотечний фонд –це фонд, щоскладається ізтворівдруку таіншихдокументів ізоднієїгалузізнання.

>Депозитарнийбібліотечний фонд –це фонд, щопризначений дляпостійногозберігання вбібліотеках-дипозитаріях.

>Обміннийбібліотечний фонд –це фонд, щопризначений дляобмінутворамидруку таіншими документами чи дляпередачі їхнього іншимбібліотекам.

>Бібліотечніфонди наданомуетапістановлятьдокументальну базурозвиткусуспільства, але й правова база, котразабезпечувала їхньогорозвитокбересвій вухоще ізпершоїтретининашогостоліття.

Хоча насучасномуетапі в Україніфункціонує рядзаконодавчихактів, але й без такзваних „>білихплям” необійшлося. У Україні немаєзаконодавчихдокументів, котрі бзабезпечувалиправове полі длярозвитку фонду „>Україніка”.

>Національно-культурневідображення йукраїнськійдержавіпосилилоувагусуспільства допроблемивітчизняноїісторії,витоків національної культури,досягненьминулого.

>Пізнатиісторію та культуруукраїнського народу позаісторієювітчизняноїписемності такнижкової культури практично неможливо.Бібліотечним фондам, якважливомукомпонентові національної культури,належитьвизначна роль духовномурозвиткунації.Бібліотечний фонд –цеінтелектуальнийзаповіт одногопоколінняіншому,він нефіксувавеволюціюлюдськогорозуму, а ізберіг його вдокументальнійформі.

Проблема „>Бібліотека й культура”глибокосоціальна іспрямовує науковийпошук наусвідомленняролі української книжки, українськоїбібліотеки врозвиткунації, віснуючомупроцесі ізметоювикористаннясуспільнихфункцій, як книжки то йбібліотеки вборотьбі запрогрес тадуховневідродження.Здійснювальні в нашій странеперетвореннядаютьможливість у новійпоглянути на цю проблемубібліотеки табібліотечнихфондів вконтексті національної культури.

>Бібліотечніфонди, аточніше їхніскладові книжки,розглядаються нарівні культурного тафілософсько-історичногопідходів, де смердотісприймаються, якдуховно-матеріальнацінність.Самебібліотечніфондисприяютьрозвиткусуспільства,формуваннюособистості, акінцевомурезультаті й сам світлосприяєформуваннюфондів.Тільки впроцесікомунікації книжки, як предметматеріальної культури йдуховнеявище,впливають нарозвиток культури.Бібліотечніфондивідображаютьдуховне життя народу й самвпливають на його життя. Знайдавнішихчасів смердотізберегли всобізразкитрадицій українськоїнації,мови,історії, у якихвідбилисьознакидуховностіукраїнського народу.

>Взаємозв’язокбібліотечнихфондів ізкультуроюдоситьскладний.Визначальним в цьомує ті, що із одного боці,фондиєносіємкультурнихцінностейнації, а із іншого,реальнимвідображеннямрівняїї культури.Бібліотечніфондивиконуютьважливукультурнумісію всуспільстві,оскількисприяютьзадоволеннюзагальнокультурних йпрофесійних потреб,підвищення культурного таосвітньогорівня народу.

>Визначну роль таважливемісцефондипосідають урозвитку всіхгалузей науки та всіх сферлюдського життя.Завдякиінформації, якої можнапередавати наматеріальнихносіях, людинадосягла нових вершин,їйвдалосястворитиновий світло – світло новихтехнологій, новихідей, новихвідносин.

Насучасномуетапііснуєчимало проблем,пов’язаних ізбібліотекою йбібліотечним фондом.Бібліотеки країниєвеличезноюдокументальною базою, Якапотребуєзахисту тауваги, котра неможереалізувати собі, якінтелектуальнийпотенціалналежним чином.Цьомузаважаєсправжня кризубібліотечної справ. Допоглибленняцієїкризипризвелинедооцінкабібліотечнихфондів,довголітнєіснуваннягалузі зазалишковим принципомфінансування.

>Перехід доринковихвідносин,порушеннясистемикнигопостачанняставлять подзагрозуоновленнябібліотечнихфондів,задоволеннячитацькогопопиту,створенняналежних умів дляобслуговування населення книгою. Усіцегальмує процесінформатизаціїсуспільства.Такожвиникає проблемареалізаціїфункційбібліотечнихфондів, причиною цогоєнедостатньорозроблені засади національноїбібліографії, щозабезпечуєпотреби вбібліографічнійінформації про весьдокументальниймасив українськоїнації.

>Незважаючи на цілий ряд проблем, котрівиникли уфондознавстві,бібліотечніфонди невтратилисвоєїактуальності.

Проблемафінансування, котрасьогодні нависла надбібліотеками,відбилась на їхні фондах.Воназалишилафонди безпоповнення їхніновоюлітературою, без правабібліотек надодатковівитрати.

>Духовнезбагаченнянації,розвитоккращихморально-етичнихтрадицій народу України, йогозагальнокультурногорівня,передумовою йкінцевоюметоювсебічних йсоціально-економічнихперетворень.Духовна таісторичнапам’ять народузакладені в багатоаспектнихбібліотечних фондах,маютьсприятирозвиткуінтелектуальногопотенціалунації,формуваннюнаціональнихідей.

У новихісторичнихумовахпідвищується рольбібліотечнихфондів,розширюютьсяфункціїмасовихбібліотек, яккультурно-освітніхустанов попропагандікультурнихцінностей,традицій йзвичаївукраїнського народу,задоволеннянаціонально-культурних потребчитачів укнизі.Бібліотечна справамаєрозглядатися надконтекстізагальної культури, а і яксамостійнагалузь,оскільки засвоїмифункціями йпризначеннямбібліотека йбібліотечніфонди –цескладовасистемидокументальнихкомунікацій,освіти,самоосвіти,задоволеннядуховних йпрофесійних потреб.

>Демократизаціясуспільства даламожливістьповернутинародовізабутіімена й твориписьменників, котрі буливтрачені годиною, по однійвилучені злітературного життя.

>Бібліотекимають статідійсним осередкомоновленнясоціальноїпам’яті народу,вивчення йогоісторії, культури,національнихтрадицій.

Узв’язку ізцим політикакомплектуваннябібліотечнихфондівмає бутиспрямована напоповнення фонду „>Україніка”виданнями іздіаспори,літературою, щовідбиваєдуховніздобутки народу,сприяє йогонаціональному й культурномувідродженню.

>Основна позначка фонду „>Україніка” –зберегти усіможливідокументи про Україну вбібліотеках України та за кордоном.

Структура фонду „>Україніка”складна.Вонастановитьціліснуміжвідомчуінтегральну системувзаємодії на територїнашої державидіючихбібліотек,архівів,органівНТІ.Йогопідсистемамиєфонди українськоїлітературирізнихвидів,суб’єктіводнієїмережі,галузі.

>Політикуформуванняфондів Українинеобхідноспрямувати настворення вкожнійбібліотеціповноціннихфондів національноїлітератури.Є потреба врозробцінауковоїмоделінаціонального фонду,бібліографічноїмоделі його ядра длябібліотек всіхвидів йтипів.

>Актуальнимзавданнямє забезпеченняповнотинаціонального фонду. На йоговирішеннямають бутиспрямованінауковіпошуковірозвідки повиявленню українськоїдуховної спадщини,рукописів,друкованої книжки,колекцій у фондахбібліотек таархівів;створитинаціональнубібліографію, системукнигообміну,документопостачання,фінансування.

>Створення убібліотекахфондівзарубіжноїекстеріоріки, якскладовоїчастининаціонального фонду „>Україніка”забезпечитьгромадянамнашої країни доступ доневідомоїранішеінформації, щосприятимедемократизаціїсуспільства.

Відродженнясамобутностінашого народу та всіхнаціональнихменшин, щопроживають на територї України –це Єдиний процесвзаємодії йвзаємозбагаченнянаціональних культур. Державагарантує права йсвободигромадян, а фондпоглиблюєконтакти йвзаєморозуміння,забезпечує доступінформації.Нація неможерозвиватисяізольовано,їйпотрібнаінформація про самунацію,погляд із боціінших держав, щовпливає наїїрозвиток.

>Бібліотеки Українизберегли фондівнеперервністьнашогобуття. Намсьогодніважливозбудуватинову державу, але й неменшважливимзалишаєтьсязберегти йпередатиукраїнську книжку, живу думкунації, Якає й якщоунікальназавжди. У фондахнайповнішевідбиваютьсявітчизняна культура таісторія,окреміетапи духовногорозвитку народу.Вонивключають у собіунікальнідокументисвітовогозначення [17]

>Реалізація державноїпрограми „>Україніка”передбачаєформування базданихісторико-культурнихфондів, котрімають статіавтоматизованоючастиноюінформаційнихресурсівавтоматизованоїсистеми України.Створеннядосконалихавтоматизованих системзберігання йпошукуінформаціїєважливим чинником вінформатизаціїсуспільства, іутвердження України яккультурної йдемократичної держави, авідтакпідвищенняінтересу доісторико-культурнихфондів.

>Попри все наша державамає рядневирішених проблем.Актуальним насьогоднізалишаєтьсявідтворенняісторико-культурнихфондівмонастирів йпершихнавчальнихзакладів. У цьому напрямірозпочатодослідженняфрагментівунікальнихвиданьстародруків йрідкісних книжок, що належатиОстрозькій таКиєво-МогилянськійАкадеміям,монастирям Волині йСлобожанщини.Важливогозначеннянабули заподіяннярозшукукнижковихпам’яток,відомихлише іздокументальнихджерел, забезпечення максимальногообліку танауковогоописупримірників, котрізнаходяться віншихкраїнах, атакож Повернення їхні в Україну.

>Повернення в Українукнижковихцінностейпередбачаєфізичне Поверненняархівних табібліотечнихфондів, атакожінформаційно-інтелектуальне тадуховне Поверненняпам’яток.

>Сучаснаепохахарактеризуєтьсяглибокими йсерйознимипротиріччями,обумовленимипротікаючи мипроцесамиінтеграції йдезінтеграції й всіх сферахлюдськоїдіяльності.Культурнийрозвиток країнизалежить відбагатьохфакторів, апершучергу відінформатизації йінтелектуалізаціїсуспільства.Важливемісце тутпосідаютьбібліотечніфонди країни, котрізосереджені вмасових танауковихбібліотеках.Вивчитипріоритетні напрямидіяльностімасовихбібліотек,вивчитинаціонально-культурніінтереси тапотребичитачів,виявитиефективніформи таметоди їхнізадоволеннядозволяютьдослідження, котріпроводятьсяспеціалістамикультурноїсфери.

До національноїкультурної спадщинизвертається понад 80%респондентів,більшість із якіпроявляєстійкийінтерес до української книжки.Реальнепробудження національної тасоціальноїсвідомостірізнихверств населенняпозначається напідвищеннічитацькогопопиту напубліцистику,історичнулітературу тавиданнякраєзнавчої тематики.Найвищупопулярність учитачівмають твори М. Аркаса, М.Грушевського, П. Загребельного, У.Крип’якевича, ЗСкляренка таінших.

Насьогоднішньомуетапі рольбібліотекзростає.Бібліотечніфондизавжди були й будутьвиконувати рольсвіточа внаціонально-культурному та духовному відродженнянації.


>Висновки

>Поступовевходженнябібліотек України вдемократичне сус-пільство й вміжнароднийінформаційнийпростір,розвиток національноїбібліотечної справ на нових принципах й засідкахвимагаєпереосмисленняорієнтирів,щододіяльностібібліотеквизначеннячіткихзавданьформування тарозвиткубібліотечнихфондів насучасномуетапі. Зутвердженням українськоїдержавностібібліотечним фондамвідводитьсяважлива рольнаціональнійкультурі, всоціально-економічномурозвиткусуспільства, узадоволенніпрофесійних потреб населення в документах. Усіцерозширюєсоціальний статусбібліотечнихфондів,підвищує їхнього роль всіх сферахсоціального життя,маєважливезначення для розробкипитань ізфондознавства.

1.Сьогоднібібліотечніфондивиступаютьдокументальною базоюрозвиткусуспільства,оскільки смердотівміщують книжки таінші творидруку, щозафіксувалирозвитоксуспільства.Вониєосновою, наякійбазується життя, і діяльністьвсьоголюдства.

2.Розвитокбібліотечнихфондів неможливий без правового забезпечення із боці держави. Українастворилаґрунтовнеправове полі, якунадаєюридичний статус й правозахисту фондам.

3. Великаувага із боцігромадськостіприділяєтьсявідродженню культури,духовності,історії.Важливемісце в цьомупроцесізаймаютьбібліотечніфонди, щоєдуховноюскарбницею українськоїнації.

4.Бібліотечніфондиєнаціонально-культурнимнадбаннямнації.Вонивідіграютьвеличезну роль урозвитку культури, науки,освіти, атакожпосідаютьодне ізперших місць упіднесеннідуховностіукраїнського народу насвітовийрівень.

Дляподальшоїоптимізаціїрозвиткубібліотечнихфондів якдокументальноїбазипотрібно:

1.Розробитистратегічніпланирозвиткубібліотечнихфондів в Україні.

2.Вирішити запитаннякомплектування тадокументопостачаннябібліотек насучасномуетапі.

3.Вирішити запитаннязберіганнядокументів.

Для збільшення поля діїфондів урозвиткунаціональноговідродженняпотрібно,щоббібліотекиакцентували свою роботу назалученнічитачів доджерел національної культури наосновісвоїхфондів.

Для оперативноговикористанняфондів вгалузі науки,освіти,техніки,потрібно провестиавтоматизаціюбібліотечнихпроцесів, що дозволитивиконуватибібліотечну роботу на новомурівні.

>бібліотечний фонддокументальний сус-пільство


Списоквикористаноїлітератури

1. Закон України пробібліотеки табібліотечнусправуБібл.Вісн. – 1996. - №2. – З. 1-5.

2. Концепціюрозвиткубібліотечної справ на Україні. – До., 1992. – З. 2-3.

3. Бабич У.Бібліотеки:новічаси,новіможливості //Вісн.Кн.Палати. – 1998. - №2. – З. 14-16.

4.ГодзикІ.І.Бібліотечнапрограмасвітового банку //Вісн.Кн.Палати. – 1997. - №10. – З. 19-20.

5.Грогов Про.Законодавство України тарегіональна політика вгалузібібліотечної справ //Бібл.Вісник. – 1998. - №3. – З. 51-53.

6.ДідковськаГ.Г. „>Україніка” вбібліотеціКонгресуБібл.Вісник. – 1997. – №2. – З. 17-19.

7.Єрмолаєва Р.Проблемиуправліннядокументальним потокомпублічнихбібліотек: стан йтенденціїрозвитку //Вісн.Кн.палати. – 2001. - №7. – З. 23-25.

8.Игуменова Н.П. бібліотеки в культурному стосунках народів // НТБ. – 1998. - №1. – З. 41-44.

9.КарандашоваГ.М.Комплектуванняфондів йринок //Бібл.вісн. – 1996. - №6. – З. 19.

10. Ковальчук Р.Традиційніколекціїстародруків тарідкіснихвидань.Проблемиформування //Бібл.вісн. – 2001. - №5. – З. 20-30.

11.Кумпан О.С.Зберіганнядокументальноїпам’яті України //вісн.Кн.палати. – 1997. - №2. – З. 30-31.

12. Омельченко М. Проблемазберіганнябібліотечнихфондів //Вісн.Кн.палати. – 2001. - №11. – З. 30-31.

13.ПрокошенаТ.Р.Державна політика вгалузібібліотечної справ //Бібл. планета. – 1998. - №1. – З. 6-7.

14. Соляник А.А.Оптимізаціясистеми місцевогообов’язковогопримірникадокументів в Україні //Вісн.УДІК: Зб. наук.праць. – Х., 1999. –Вип.1:Бібліотекознавство.Документознавство.Інформатика. – З. 50-54.

15.Стахевич А.М.Положення про систему депозитарногозберіганнябібліотечнихфондів //Вісн.Кн.палати. – 1997. – З. 17-19.

16.ЯрошикВ.Т. „Україніка”. Вчора. Сьогодні. Завтра Бібліотека. – 1997. - №6. – З. 72-73.

17.Ясьмо В.Д.Історико-культурніфондибібліотек України:проблемиформування йвикористання Українська культура: минуле,сучасне ташляхирозвитку: Зб. наук.праць. –Рівне, 1994. – З. 277-288.


Схожі реферати:

Навігація