Реферати українською » Социология » Соціальна робота з людьми, які пережили домашнє Насилля


Реферат Соціальна робота з людьми, які пережили домашнє Насилля

Страница 1 из 3 | Следующая страница

План

>Вступ

>Розділ І.Феноменологіянасильства

1.1Видинасильства

1.2Міф йреальність

>РозділIІ.Соціально-педагогічнапрофілактикажорсткогоставлення додітей усім’ї

2.1Типижорсткогоповодження іздитиною

2.2Насильницькаповедінкабатьків

2.3Профілактиканасильства наддитиною всім’ї

>Розділ ІІІ.Організація тафункціонування групсамодопомоги дляжінок, котрі пережилинасильство

>Висновок

Списоквикористаноїлітератури


>Вступ

 

>Домашнєнасилля -- >цезагальна >проблема,атакож одна ізнайбільшрозповсюджених у світі формпорушення правлюдини.Домашнєнасиллявважаєтьсясерйозноюпроблемою вкожній стране девивчаєтьсяце запитання

Українах дестатистичнийоблік,кількістьжінок, котрістраждають відпобиттяїхнімичоловіками чи партнерамисягає від 40% до 80%. Такогонасиллязазнаютьжінки всіхвікових йсоціально-економічних груп.

Самтермін “>домашнєнасилля” насьогоднідостатньорозпливчастий. незовсімзрозуміло, щомістить наувазінасилля,здійснене кимось вдомашнійобстановці чи віншомумісті, але й членамиоднієїсім’ї?Частішевсього поддомашнімнасиллямрозуміютьнасилля одного членасім’ї надіншим,насиллябатьків наддитиною,дорослоїдитини надбатьками тощо.

>Піддомашнімнасиллям чиповторюючидію одного ізчленівсім’ї (>чоловіка чидружини, батька чиматері,сина чи доньки,іншихродичів, друга чи подруги, гомосексуального партнера)направлену тих,щобзберегти уладові та контроль надіншими членами родини.

Програмупротидіїнасильства в батьківщинах, котра активнодіє вПольщі із 1992 рокудаєнаступневизначеннянасиллю всім’ї :

>Домашнєнасилля –це діяльність чибездіяльність одного ізчленівсім’їспрямованапротиінших.використанняіснуючої чиствореної,завдякиобставинам,переваги чисили, ті, щопозбавляєчленів родиниособистих прав й свобод, апередусімзагрожуєжиттю йздоров’ю (>фізичному йпсихічному)викликаючи вонистраждання йушкодження.

Навідміну відіншого видунасилля,домашнєнасиллямає своїособливості:

-ценасилляміж особами, котрі як правило,залежать один від одного;

–насильство всім’їзавждивідбувається навідлюдді йпротягомтривалогопроміжку години;

-ценеодноразовадія. Нез’являєтьсязненацька й нерідко колибуваєодноразовимепізодом;

-маєтенденцію допосилення;

- із точкизорувинуватцяєшвидким тарезультативним способомдосягнення мети ізнайменшими витратами.

>Слідтакожзазначити, щореакціясуспільства навипадкидомашньогонасилля частоєнеадекватною йнавітьворожою, акримінальніпокарання, зааналогічніпорушення,єнабагатом’якшими, упорівнянні ізпокараннями повідношенню досторонніхосіб.

>Сім’яєпервинним осередкомсоціалізації особини. Тому можназробити акцент на бо іздомашнімнасиллямможеформуватисянасиллясуспільства вцілому.Законодавча база, Яка насьогоднімаєзахищати жертвдомашньогонасилля, на шкода,дієлише напапері. Адопомогаїмпотрібна ужесьогодні.

>Саме тому, дана проблема насучасномуетапієдоситьгострою йпотребуєдослідження йпрактичнихдій, нами бувобрана темакурсової роботи “>Соціальна робота із людьми, котрі пережилидомашнєнасилля”.

>Об’єктомдослідженнянашоїкурсової роботиєжертвидомашньогонасилля, асамежінки йдіти.

Предметом >дослідженняє заподійвиникненнянасилля всім’ї.Проблеми ізякимистикаютьсяжертвидомашньогонасилля, атакожЇхпсихологічний стан йморальні ціності.

>Метою >нашогодослідженняєвивчення йаналізметодів роботи із людьми, що пережилидомашнєнасилля, атакождослідженнядіяльності структур йорганізацій, котріпрацюють із жертвамидомашньогонасилля.

>Виходячи із предмета й метидослідження, нами булипоставленінаступні заподіяння:

-дослідити йознайомитися із методами роботи структур йорганізацій, котріреабілітують жертвдомашньогонасилля;

-розглянутифеноменологіюдомашньогонасилля;

-розглянутивидидомашньогонасилля;

-дослідитидомашнєнасилля наддітьми;

-ознайомитися ізроботоюконсультантівжінок, щопотерпіли віддомашньогонасилля.

>Методидослідження:соціально-педагогічніметоди,спостереження,опитування,аналіз, синтез,узагальнення,аналіздокументів.

>Дослідницька роботапроводилася укризовомуцентріжінка дляжінки “Чайка”містаРівного.


>Розділ І.Феноменологіянасильства

 

>Раніше,говорячи пронасиллячастіше малі наувазіфізичненасилля всім’ї чисексуальненасильство (>зґвалтування) позасім’єю. Над тім, щошлюб недаєчоловікові праважадати віджінкисексуальноїблизькості безїїволі,ніхто незамислювався.Фізичне йсексуальненасильствостосовнодітейперіодичнозверталоувагугромадськості.

>Подібненасильство було бкримінальноюкарноюдією.Проте,аніпсихологічне, анісоціальнеконсультування вподібнихвипадках непроводилося.Тай закон частомовчав.Розробкапроблеминасильства чоловіків наджінкамипризвела доускладненняфеноменологіїнасилля.

>Насильствопочинається тоді коли, колистосунки,засновані налюбові йдовірі,змінюютьсястосунками влади й контролю.

Там, дестосункиспівробітництвапідмінюються “>Пануванням” й “>Прислуговуванням”, деставленнялюдини долюдини “Я” – “ТІ“підмінюєтьсяставленнямлюдини доречі “Я” – “>ВОНО”.

>ПатриціяЕванс,пише про ті, що “поворот “донасилля, донасильницькихстосунківприпускаєвибірміжрівністю йнерівністю,суперництвом й партнерством,маніпулюванням йєдністю,ворожістю йдоброю волею,запереченням йобговоренням. Альфред Адлервисловлює ті саму думкупростіше:ПОЧУТТЯСПІЛЬНОСТІЗАМІНЮЮТЬСЯСТОСУНКАМИПАНУВАННЯ ІПІДПОРЯДКУВАННЯ,ПОЗИЦІЄЮ “>НАГОРІ ІВНИЗУ”.

>Залежно від цього уякій сфері йякимизасобамиздійснюєтьсянасилля,виділяютьемоційне,вербальне,сексуальне йфізичненасильство, атакожекономічне йпсихологічненасилля.

 


1.1Видинасильства

 

>Емоційне йвербальненасилля >розмежовуєтьсяумовно –емоціїзанадто частовиражаються словами чиінтонацієюмовлення.Емоційненасильство, як компонент входити убудь-якунасильницьких,примусовихстосунків.Навіть,фізичненасилля вкінцевомурахункуєпроявомемоційногоспалаху.

>Емоційне йсловесненасилля –цеізоляція відчленівсім’ї,друзів,погрозизастосуватинасилля, крик,ігнорування,називання особинирізнимипрізвиськами.

>Навіть неговорячи ані слова, задармазваноїмовитіла –пози,міміки,поглядів – Чоловікзмушуєжінкудумати, що вона дурна чибожевільна.Прикладомемоційногонасиллящододітей чидружиниєізоляція – коликонтролюється усє, щоробиться, із кімзустрічаються, із кімрозмовляють, дебувають. Укінцевомурезультатідіти (дружина)знаходяться візоляції йвтрачаютьприроднуемоційнупідтримкузнайомих,родичів,друзів.

>Виділяютьчотирирівні словесногонасилля:

Критикаособистості. Весь годинупідкреслюютьсянегативніриси характеру.

Критика родини (>сім’ї, народу,групи, до тогочислі і з статтею яктакої!). “ Утвоїйсім’ї усі нетакі !”, “ Тічиниш так саме як твоя (>тітка, бабуся, матір) уцих формах особістаякістьстаєнемовбиродовимпрокльоном, тавром, якунеможливовідмити. Тутвідповіді немає, – анідорослої, анідитячої.

Критикавчинків. Тут пронасилля можна говорити лише тоді, коликритикується буквальнокоженвчинокусе,щозроблено, й усе щоще незроблено.

Лайки йобрази.Частішевсьогословесненасиллявідбувається зазакритимидверима. ізплином годинисловесненасильствостає все болееінтенсивним. жертвазвикає йадаптується доситуації.Словесненасилля багатоликове.Вономоже бутиприхованим чиявним.

>Сексуальненасилля -- >цепримушування досексуальнихдій,здійсненнясексуальнихдійпротиволі партнера,використанняпринизливихслів типу “повія ”, “>повія” тощо.

-Сексуальненасильствопоряд із самеруйнівноюповедінкоюробитьсяодночасно ізнайсерйознішихсоціальних проблемсуспільства.Було бцілковитоюпомилкоювважати, щонаведеніданівідображаютьповну картину,пов’язану зсексуальнимнасиллям, але й й такдостатньо дляоцінкисерйозностіпроблеми, Яка дотепер то й стала предметомвідкритогообговорення всуспільствівічного станужертви.

>Домагання – примус досексуальноїактивності засприятливих умів, у які відвідмовизалежитьдобробутжертви.

>Зґвалтування напобаченні.Об’єктамизґвалтувань напобаченнієжінки для якіте,щосталосяєцілком неприйнятним.

>Систематичнотипи сексуальногонасилляможуть бутикласифіковані втакийспосіб: >зґвалтування – примус достатевоїблизькостівсуперечволі ззастосуваннямфізичноїсили,погрозизброєю чифізичноюрозправою ізвикористаннямбезпомічності.

яклітературнідані, то й нашдосвідсвідчить про ті, що “>сімейнезгвалтування” неєізольованим феноменом.Воно “>доповнює”загальнийдеструктивний,садо-мазохістський стильстосунків усім’ї.Найчастіше зсексуальнимнасильствомпорядмаємісце йфізичне, йемоційне, йвербальненасильство. Убагатьохвипадках Чоловік,ґвалтуючи свою жертву,одночаснообсипаєїї потокомнецензурної лайки.Зловживанняспиртниминапоями й (>рідше)наркотичнимиречовинамидоповнюєпохмуру картинустосунків такимсім’ях.

>Актуальним виглядом сексуальногонасильстваостаннім годиною сталоспонукання дозаняттяпроституцією.Особливодраматичнимє становищежінок, котріопинилися за кордоном назапрошеннярізноманітних “>фірм”.Відібраний йзнищений паспорт,жорстокероз’яснення того, щосамевимагається віджінки,погрози, бо і йгрубефізичненасильствойдуть ухід.Досвід роботикризовихцентрівпоказує, що ізситуації сексуального рабстважінкавиходитьглибокотравмованою, вонмає потребу втривалій йпродуманійпрограміпсихологічноїреабілітації, якої наше сус-пільстворідкоможеїйзапропонувати...

>Першимзначним психологом, щозвернувувагу в ролі сексуальногонасилля всім’ї, був Зиґмунд Фрейд. Ураннійперіодсвоєїдіяльностівінвисунувтеорію “>інфальтильногорозбещення” (>тобторозбещеннядитиниблизькими родичами), якголовну причинуневрозів.Пізніше Фрейдвідмовився відсвоєїтеорії,розцінившитеоріюсвоїхпацієнтів як “>фантазії”, щопокриваютьреальнісексуальніпотребидитячоговіку,зокремаЕдипів комплекс.Сьогодні, багатофахівціввважають, що Фрейдзмінив своюпочатковуконцепцію,виступивши передсуспільноюдумкою.Знадобилося понад 70 років,щоб психологизновузвернулисерйознуувагу нанаслідки сексуальногозловживаннядітьми вранньомувіці.

>Сексуальненасильство всім’їмаєтакіознаки:

а)нерівноправнівзаємини;

б) однобока влада старших надмолодшими;

в)задоволеннястатевогопотягу із боцідорослого, якголовний мотив.

>Формизловживаньбуваютьрізними:ексгібіціонізм чи (й)дотик достатевихорганів,мастурбація,статевий акт чи йогоспроба,інше.

>Сексуальненасильство не лишепороджуєдисгармоніюсімейнихвідносин, але й,починаючись удитячомувіціпризводить догрубихзмінособливості.Існуєвизначенийзв’язокміжнасильством удитинстві йнаступноюгомосексуальністю,проституцією,схильністю дорозбещеннямалолітніх.З’являютьсячасті приступи страху,фобій,тривоги,гніву,хронічнам’язованапруга,депресій, що всукупностііменуєтьсядослідниками “синдромом жертвзгвалтування”.Вважається, що ізнасильствомпов’язаний йпідвищенийризиквиникненнясуїцидальнихтенденцій.

>Фізичненасилля всім’ї –умисненанесення одним членомсім’їіншому членусім’їпобоїв,тілеснихушкоджень, щомаєпризвести чипризвело до смертипостраждалого,порушенняфізичного чипсихічногоздоров’я,нанесенняшкоди йогочесті йгідності.

Там, дефізичненасильствовплітається до системивідносин,маютьмісце йіншіформинасильницькихстосунків.Спалахифізичногонасилля, щосупроводжуєтьсяжорстокимпобиттям, аінодікаліцтвом йнавітьвбивством невиростають знічого й нез’являютьсяраптово.

Психологивиділяють уфізичномунасиллідекілька фаз.Перша – фазанаростаннянапруги.Цей процес вартоназватизамаскованоюзалежністю. Одна ізфункційнасильства –це ті, що воно тадопомагає насильникузабути про свою залежність. Тутєочевиднимголовне:насильство невідриває насильника віджертви, азв’язує їхні.

Друга фаза коланасильства –цегострийвибухгніву,якийсупроводжуєтьсяасоціальними,руйнівними йвідвертоагресивнимидіями.Інтелект,знанняусікращіщиросердніякостінемоврозчиняються йрискають унападілюті. Самафізичнарозправасупроводжуєтьсясамозбудженням.Чим далі – тімслабшеконтролює собі гвалтівник.Насильстводопомагаєйомувідчути своюмогутність.Вонодозволяєйомувигратисуперечку ізжертвою йвстановити над неюжорстокий контроль.

>Третя фаза – фазакаяття. Тут вартонагадати, щокаяттямайженіколи небуваєповним. Насильникзавждизберігаєпереконання до того, що жертва самавинна до того, щотрапилося.Протенапругаспадає, йтепер можна “>розслабитися” – донаступноговибуху.

>Психологічнінаслідкифізичногонасиллянагадують ті, щовідбувається ізжінкою, котрабагаторазово пережиласексуальненасильство,втім, тутє й свояспецифіка.Крімпсихологічнихзмін варторахуватися й із сутофізичниминаслідкамипобиття.Фізичненасильствотакожможеспричинити зазагибелькривдника до тогоразі, колижінканамагаєтьсязахиститися від нападу, чи под годину нападу.

>Психологічненасильство всім’ї –ценасильство,пов’язане іздією одного членасім’ї напсихікуіншого членасім’ї шляхомсловесних образ чипогроз,переслідування,залякування,якиминавмисноспричиняєтьсяемоційнаневпевненість,нездатністьзахистити собі таможезавдавати чизавдається школапсихічномуздоров’ю.

>Психологічненасилляможепроявлятися унаступних формах:

-Приниження

-Залякування

-Вихованнянизькоїсамооцінки

-Використанняобразливихпрізвиськ

-Закиди упсихічнійнеповноцінності

-Демонстраціярозумовоїпереваги

-Ігноруванняпочуттів,переконань,віросповідань, національної чирасовоїприналежності

-Маніпуляція

- Контролькореспонденції,зустрічей,розмов.

>Економічненасилля всім’ї –цеумиснепозбавлення одного членасім’їіншим членомсім’їжитла,їжі,одягу,іншогомайна чикоштів, на котріпостраждалиймаєпередбачене законом право, щоможепризвести до його смерти,викликатипорушенняфізичного чипсихологічногоздоров’я.

>Економічненасильствопроявляється у:

-намаганніутримати від роботи чипрацевлаштування;

-примушенні довстановленняфінансовоїзалежності (>видача грошейлише запроханням й лише напрожиття, чивилучення грошей).

>Домашнєнасильство можнарозділити взалежності відосіб,міжякими воно таздійснюється.

1.Чоловік®жінка.

92-95%актівнасильства повідношенню дожінокчинятьчоловіки.Чому таквідбувається? Не бочоловікигірші, асистемі вякіймаютьперевагу:владну (>суспільну),фізичну,економічну.

2.Батьки®діти.

Уставленні додітейчоловіки йжінкиактинасильствачинятьпорівно. Повідношенню додитинитакож частоздійснюєтьсядомашнєнасилля. Ос-кільки, вона неможе собізахистити,оборонити.

3.Дорослідіти®батьки.

>Цістосункинасильства часто, хоч й незавжди,маютькорені уминулому. Цедіти, котрі ужевиросли йповертаютьбатькам тінасильство, яку лагодилипроти них. Притакійпатологічнійзалежностіміжбатьками йдітьмиможедопомогти лишепсихотерапія.

4.Старшідіти®молодшідіти.

Цевіддзеркаленняситуаціїбатько®мати.Старшідітивідчули смак влади.Вонивважають, що свою уладові, своїпереваги надслабшимипотрібновикористовувати.

5. Членсім’ї®інші членисім’ї.

Це виднасильствачленівсім’ї одинпроти одного:свекрухи,невістки,тещі, зятя,бабусі,дідуся,дитини, дядько й т.д.

 

1.2Міф йреальність

Усуспільствізавждиіснує “>міф”навколодомашньогонасильства. За уміввідсутностічіткої статистикиміфзамінює собоюреальність.Ціміфибазуються на “>науковихданих”.Можнасказати, щокожен звидівнасильствамає свою “>міфологію”.

першийміф:жінки –цемазохістки, щолюблять коли їхніб’ють.Жінкабуцімтопровокуєнасильствостосовно собі.Ще одинміф –насильствоіснує лише вбіднихсім’ях. Удійсності воно таіснує у всіхпрошаркахсуспільства.

>Поширена думка –релігійнавірарятуєсім’ю відзагрозинасилля. Алі багаторелігій,по-перше,підкреслюютьнерівність чоловіків йжінок, а,по-друге,закликають доти,щобпереноситистражданнятерпляче ймовчки. Немає реальногозначення йрівеньосвіти.Людина, Якапрактикуєнасильство всім’ї,можевиявитися йуніверситетськимвикладачем.

Думка про ті, щонасильство всім’їзавждипов’язане ззловживанням алкоголем чи наркотиками,також незовсімвірна.Безперечно,навітьневеличкідози спиртногопідвищуютьрівеньагресивності.Багатохто зґвалтівниківмаєпроблеми із алкоголем. Алі далеко ще не усітакі людип’ють – азіншого боці, не усіалкоголікиб’ютьсвоїх дружин йдітей.

>Дужепоширена думка – не можназґвалтуватидорослоїжінки безїїволі,іншими словами –усіжінкиякоюсьмірою “>згодні назгвалтування”.Популярнийжарт “>Якщо васґвалтують –розслабтесь йотримуйтезадоволення” –ілюструєцейміфякнайкраще.

>Якщо всуспільствінеобхіднозмінитиставлення донасилля,потрібнопоширюватизнання,розвінчуватиміфи тависвітлювати проблемудомашньогонасильства.


>Розділ II.Соціально-педагогічнапрофілактикажорсткого

>ставлення додітей усім’ї

>насиллядитинасім’ясоціальнийжінка

>Змістомданогоматеріалуєрекомендаціядорослим йдітямщододотримання правостанніх.Жорсткаповедінкадітей неєознакоюякихось окремихкраїн,факти про якої миотримували зЗМІ. На шкода, й у нашій странецеєочевидним йзростаючимявищем,дуженеприємним фактом,незручним длясвідомостібільшостідорослих людей тасуспільства,негативноюреальністю.

У 1991році УкраїнаратифікувалаКонвенцію ООН про правадитини, девідображені правадитини нафізичну,сексуальну,психологічнунедоторканість. Алі, на шкода, багатогарантованихКонвенцією правзалишаються напапері.Суспільствоще не вже були наготовівідкрито говорити про проблемужорсткогоповодження іздітьми, а тім понадвирішувати нарівнізаконодавчому, судновому.

>Особливістюситуації в Україніє тобі й маєшобговорення проблемнасилля наддітьми, як й вціломунасилляпроти особини, донедавнього години було бнакладено табу.Закритою був й темавнутрішньсімейнихконфліктів, вважалосьнепристойним “>нишпорити убруднійбілизні”.Окремівипадки котріставалинадбаннямЗМІ,практикувалися як діїкримінальнихелементів йманіяків.Лишетепер сус-пільствопочинаєусвідомлюватикатастрофічнімасштабипроблеми.

>Попередженнянасилля наддітьми вумовахпогіршеннязагальноїекономічної йсоціальноїситуації в Україністаєнадзвичайноактуальним.Вонопороджує багатопрактичнихпитаньетичного,гуманістичного,соціально-економічного, правового,медичного,освітнього характеру.

>Існує багато формжорсткогоповодження іздітьми й багатоспособів,якими воно таможестатися іздитиноюбудь-якоговіку: віднародження доти години,покидитина станінезалежною.Причиною такихвипадківє дії (чибездіяльність)дорослих.Дитинаможе бутипоранена,покалічена,зґвалтована.Іншіформипов’язані із тім, щодорослі непіклуються продитину чи незадовольняютьїїжиттєвіпотреби.

 

2.1Типижорсткогоповодження іздитиною

 

>Розрізняютьчотиритипижорсткогоповодження іздитиною:

1. >Нехтування –цехронічнанездатністьбатьків, чиосіб, щоздійснюютьдогляд задитиною, забезпечитиосновніпотребидитини, що недосягла 18 років, вїжі,житлі,медичномудогляді,освіті,захисті йдогляданні.Інший прикладнехтування: батькизалишаютьдітей без догляду.Психологічненехтування –цепослідовнанездатністьбатьків чиосіб, щоздійснюютьдогляд, забезпечитидитинінеобхіднупідтримку,увагу,прив’язаність,любов.

2. >Психологічнежорсткеповодження –хронічні проявиповедінки,такі якпогрози,приниження,образи,знущання йвисміюваннядитини. Усіцеможепризвести довтратидитиноювпевненості всобі йсамоповаги.Дитинастаєнервовою йзамкнутою.Вонаперестаєдовірятидорослим людям.

3. >Фізичнежорсткеповодження –визначаються якбудь-якеневипадковеспричиненняпошкодженнядитині увіці до 18 роківбатьками чи особами, щоздійснюютьдогляд чиопіку. Цеможевідбутися уформіпобоїв,струсів,стискання,припікання чиукусів.Такожсюдивідносятьсяситуації, колидитинідаютьотрути,неадекватніліки чи алкоголь, чивідбуваєтьсязумиснезадушення чивтопленнядитини.

4. >Сексуальненасилля наддітьми –цевикористаннядитини чипідліткаіншоюособою дляотримання сексуальногозадоволення.Дорослібудують своїстосунки іздитиною,пробуджуючи йспираючись наїїсексуальніпотреби.

>Окреморозглянемопсихологічне тажорстокеповодження,цепов’язано із тім, щоінодібуваєважкорозрізнити дедружнєпідсміювання, а дезнущання, дедоситьсильнепобиття, що невикликаєзаперечень ані ізчиєїсторони, а депростезамахуваннясприйняте, якважка образу йнасилля.

 

2.2Насильницькаповедінкабатьків

>Насильницькаповедінкабатьків:

- бацьки –господарізалежної від нихдитини.

-Тільки смердотівизначають, що добро, а що зле.

-Дитинанесе відповідальність загнівбатьків.Якщо смердотісердяться –виннадитина.

- бацькизавждиповинні бутизахищені.

-Дитячесамоствердження вжиттістворюєзагрозуавтократичномубатькові.

-Дитина винна бутизламана йчимраніше, тімкраще.

- Усіце винневідбуватися,покидитинащезовсіммаленька, що вона цого “непомітила” й не був б встанірозвінчатибатьків.

>Методи,якимидобиваютьсяслухняності:

-Психологічніпастки. –Неприйняттялюбовідитини.

- Обман. –Ізоляція.

-Дволикість. –Недовіра.

-Ухилення. –Приниження.Зганьбленнядитини.

-Відмовки. –Придирливінасмішки.

-Маніпуляції. –Примус аж дознущання.

-Залякування.

>Негативні установки,якимикеруються батьки.

-Любовдитини –обов’язок передбатьками.

- бацькизаслуговуютьповаги просто бо смердоті батьки.

-Діти незаслуговуютьповаги просто бо смердотідіти.

-Високасамооцінкадітей –шкідлива.

-Низькасамооцінкадитиниробить людейальтруїстами.

-Ніжність, сильналюбов –шкідливі.

-Задовольнятидитячібажання неправильно.

-Суворість,грубість йхолодність – хорошапідготовка до життя.

-Видаватисьвдячнимкраще, ніжчеснаневдячність.

- Ті, як ві собі поводіть,єважливішим від того,яким віє на самом деле.

- бацьки непереживуть,якщо їхньогообразити.

- бацьки неможуть говоритидурниці чи бутивинними.

- бацькизавждимаютьрацію.

>Мотивибатьківськихвчинків.

-Неусвідомлена потреба перенести накогосьіншогоприниження,якщозазнали колися сам.

-Потребазнайтивихід відпригніченихпочуттів.

-Потребаволодіти й матір всвоємувласномурозпорядженніживийоб’єкт дляманіпуляції.

-Самозахист, у томучислі потребаідеалізувативласнедитинство йвласнихбатьків черездогматичневикористаннябатьківськихпринципів досвоєївласноїдитини.

- Страхпояви того, що було бпригнічено, того щонатикаєшся усвоїхвласнихдітях, того, що винне бутизнищене в самомузародку.

- Реванш забіль,яким батько (матір) переживши колися.

>Принципипозитивноїпедагогіки:

-Повага додітей.

-Повага доїї прав.

-Терпимість доїїпочуттів.

-Бажаннядізнатися ізїїповедінки: проприроднуіндивідуальністьдитини; проемоційне життядитини.

>Суб’єктисімейногоконфліктувиконуютьсоціальнопозитивні заподіяння, але й,керуючисьідеєюзверхності (>вікової,досвіду,ролі) батькинамагаютьсядомінувати наддітьми,підкорювати їхнього своїмінтересам,схильніпорушувати іруйнувати ціності,ставитипроблеми йпозбавлятиволевиявлення прав.

>Конфліктнаповедінкаєтакожнаслідкомвідсутності самоконтролю.Дорослісхильні доконфлікту,дуже частоєімпульсивними, їхнівідміннимирисамиєнизькийрівеньвідчуттів,грубість,жорстокість (>фізична ісловесна),схильність доризику ігостротапереживань,недалекоглядність. Атакіякостісуб’єктуконфліктузасвідчують йогонизькупедагогічну культуру.

>Педагогічна культурасім’ї врізнихситуаціяхможепроявитися укомплексі чи вїї окремихскладовихознаках.Основнимиїї параметрами, яквстановлено,є моральна культура, культурамислення, культурамовлення,комунікативна культура, дидактична культура, культура роботи, культурарухів,фізична культура,естетична йекологічна культура. Зогляду наце миможемоаналізуватипедагогічну культуру якзміствзаємостосунківміжбатьками йдітьми черезвключеннямеханізміврізнихвидів їхнідіяльності йвтілення уційдіяльностіморальнихкатегорій,зміст й заподіяннясімейноговиховання.

>Складний заструктурою тадинамічний характерпедагогічної культурибатькамзумовлюєнеобхідністьдотримання такихвимог:

-цілісногопідходу довиборусукупностізасобів, щозабезпечуютьформування всіхкомпонентівпедагогічної культури;

-враховуватирівніпедагогічноїпідготовленостібатьків й їхнііндивідуальнихособливостей;

-дотриманнянаступності впоповненні знань йтісного їхньоговзаємозв’язку ізособистоюпрактикоювихованнядітей шкірного ізбатьків.

>Інтенсивніпсихологічнідослідження угалузінасилля всім’ї велися протягомбагатьох років,проте такатеорія, якраннєвиявленнясхильності донасилля й йогостійкості,залишились нерозробленою впсихолого-педагогічнійтеорії.

>Існуєдостатньоміцнийзв’язокміжсхильністю дозлочинності вдитячому йпідлітковомувіці, котразберігається й вдорослоїлюдини, й такими чинниками якбездоглядність вдитинстві,схильність доздійсненнязлочинів убатьків йнизькийкоефіцієнтінтелекту.

>Сімейненасилля, доля вякомуберутьдіти,відсутністьпозитивнихсімейнихтрадицій, злеорганізованажиттєдіяльністьдитини,відсутність єдиноїсистемивимог додитини із боцідорослихчленівсім’ї таіншінегативніявищасвідчать про ті, що батьки немаютьдостатньогорівняпедагогічної культури, Якаєнеодмінноючастиноюзагальної культури, непідготовлені до морально – правовоговихованнядітей.Інформація, якої миотримали ізпсихолого-педагогічних йсоціологічнихдосліджень йекспериментів далазмогувизначитипріоритетніформи йметоди іздітьми, що пережилидомашнєнасилля. Цезокрема:допомога психолога (>психологічнеконсультування),позбавленнябатьківських прав,вилученнядітей ізсім’ї тощо.

 

2.3Профілактиканасильства наддитиною всім’ї

У нашійкурсовійроботі мирозглянемо “>первинний”напрямок роботи іздітьми, що пережилидомашнєнасилля –соціально-педагогічнапрофілактикажорстокогоставлення додітей усім’ї. Це один ізефективнихзасобівподолання цого негативногоявища. Однак увітчизнянійнауковійлітературі заявлена проблемаєнедостатньорозробленою,оскільки немаєсталоїзагально –визнаноїмоделіпопередженнянасилля.Основні заподій на нашпогляд, цого у бопротягомтривалого години держава неприділяланалежноїувагипитаннямсім’ї, а теманасиллядорослих наддітьмивважаласязабороненою, необговорювалася,начебтоїї неіснувало. Томувважаємо, щонеобхідновсебічнопроаналізуватицю проблему.

>Термін “>профілактика”маєтакірівні:загальний йспеціальний,пояснювальний йпопереджувальний,первинний,вторинний,третинний таін. Усоціальнійроботі частовизначаютьзагальну йспецифічнупрофілактики.

>Підзагальноюрозуміють “діяльністьспрямовану напопередження йліквідаціюфакторів, щозумовлюютьнегативнеявищесеред широкого колапідлітків ймолоді”; подспеціальною “>діяльністю,спрямовану напопередженняподальшогорозвиткупроблемисеред групризику іосіб,схильних додевіантноїповедінки”.

>Безумовно,профілактичні заходьпроводять ізметоювпливу нафактори, щодетермінуютьнегативнеявище йпопередженнярозвиткупроблеми,пов’язаної іздевіантноюповедінкою. Однак, на нашпогляд,поділятипрофілактику наподібнірівнінедоцільно,оскількипрофілактичнінапрямиможутьдиференціюватися по нихлишеумовно.

Привсійраціональностігуманістичнихстратегій (>християнськевчення,філософські ідеї,толерантність, народнапедагогіка,соціальненавчаннянежорсткогоповодження,елепатія,гумор), щосприяютьпопередженнюнасилля всім’ї,ємалоефективними яксамостійні заходьнинішньоїширокомасштабноїпрофілактикинасилля вповодженні іздітьми.

Таким чином дляефективностіантинасильницької роботинеобхіднодані методикиоб’єднати йтрансформувати вокремінапрямисоціально-профілактичноїдіяльності, асаме:

-ознайомленнядітей йдорослих ізхристиянськимвченням йтрадиціями, котріформуютькращілюдськіякості ідаютьпрактичніальтернативижорстокомуповодженню;

-сприянняосмисленнюфілософськихідей, щорозвиваютьтолерантнийпогляд;

-сприяннявивченнюпозитивнихаспектів практики народноговиховання, щодаєзмогу наоснові українськихвиховнихтрадиціяхрозвиватинові, котрівідповідаютьсучасним нормамгуманності;

-навчаннятехнікнежорсткоїповедінки вконфліктнихситуаціях, щоформуєдосвідсоціальноприйнятихстосунків людей.

-Сприяннярозвиткугуманістичнихтенденцій, котрівиявляються вповазі дооточуючих,милосерді,готовностідопомогтиіншому;

-Розвитокпочуттягумору, щоздатнепослабитиворожістьміж людьми.

>Усіцінапрями роботи можнаоб’єднати всоціально –педагогічнійпрограміпрофілактикинасилля наддітьми усім’ї, якпервиннізасоби.

>Соціальніпрацівникинашої державиповиннірозробитипрограмупрофілактикинасилля всім’ї наддітьми ізурахуваннямісторичних,соціокультурних,економічних,політичних таін. умів країни, атакожзаконодавчоїбази держави.

>Істотним упопередженнінасилля наддітьми всім’їєусунення причин, що доньогопризводить. Мивизначили, щодомінують насучасномуетапісоціокультурні заподій (>бездуховність) й,загострюючисьекономічними йпсихологічними чинниками,зумовлюють донасилля. Отже,чим вищий культурасім’ї, тімгуманніші внійстосунки. Тому іважливоформувати убатьківпедагогічнізнання,знання тихийцінностей, котрітребапередаватипідростаючомупоколінню.

>Великезначення упрофілактиціжорстокостімає робота нелише ізбатьками, але й і іздітьми.Необхідноформувати у якихповагу дооточуючих, потребу в гуманногоставленні людям, щосприяєпереосмисленнюїхньоїповедінки.Дітиповиннізасвоюватитакінорми й правилавзаємодій всуспільстві, щодозволяють забудь-якихобставинзнаходитиконструктивніформиповодження.

>Потрібнотакожпроводитиспільні заходь длябатьків йдітей.Контактуваннябатьків іздітьми –цеспосібзближенняріднихсердець,якийдозволяєкращезрозумітипотреби тихий чиінших. бацькимаютьвраховуватиінтересидітей, адіти,відчуваючибатьківське тепло,турботу,любов,відповідаютьвзаємністю.Саме і томупроводитипрофілактичну роботу ізпопередженнянасилля наддітьми всім’ї якокремо ізбатьками,дітьми то йспільно.

Таким чином,проаналізувавшипоставлену проблему, можнастворити модельпрофілактикинасилля наддітьми в батьківщинах, Якаприпускає якзасібпрофілактикипрограму,забезпечуєкомплекснийпідхід довирішенняпроблеми,орієнтує наусуненняголовних причинжорстокості йпередбачаєдиференційовану роботу іздорослими йдітьми.


>Розділ III.Організація тафункціонування групсамодопомоги для

>жінок, котрі пережилинасильство

>Нинінасильство йобразливаповедінка всім’ї –серйозна йпоширена проблема, відякої як правилостраждаютьжінки. Заданимисоціологічнихдосліджень 97%жінок зазналисвоємужиттінасильстворізних форм, при цьому 20%жінокнасильствопереживають систематично.Причому, вбільшостівипадківприсутній чимало виднасилля, акомплексне.Найбільш часто в нашомусуспільствізустрічаєтьсяпсихологічненасилля – 80%випадків. Тому,сьогодні одним зосновнихзавданьсуспільства –усвідомитиусюреальністьнебезпеки, якоїнесенасилля всім’ї.Особливоцепотрібновизнати на державномурівні.

>Такемасштабнепоширеннянасильства всім’ї далопоштовх дляствореннявідповіднихкризовихцентрів, котрінадаютьрізноманітнівидидопомоги жертвамдомашньогонасилля.

>Щобознайомитися ізпрактичноюдіяльністюдопомоги жертвамнасилля, мидослідили діяльністькризового центружінка дляжінки “Чайка” вмістіРівному. Наосновіотриманоїінформації, якої миотримали при нашомудослідженні, мизробиливисновок, щонайкращими методами роботи із жертвами, котрі пережилидомашнєнасилляєформування групсамодопомоги жертвдомашньогонасилля, яку ми йрозглянули у нашійкурсовійроботі.

Усучасному світі одним ізнайбільшефективнихспособівподоланняхворобливоїзалежності (>адитивноїповедінки),викликаної алкоголем, наркотиками,азартнимиіграми чидеструктивними культами,вважаютьсягруписамодопомоги, які якпрограмудуховноїреабілітаціївикористовують «ДванадцятиКроків» й всвоїйдіяльностікеруютьсяДванадцятьмаТрадиціями.Прототипомцих групє «>АнонімніАлкоголіки»,історія якихпочалась США понадпівсторіччя тому й якісьогоднієнайбільшпоширеним рухомсамодопомоги, щооб'єднує середмайже 5мільйонівчленів. Наосновіпринципів,створенихцим рухомсьогодні ужефункціонуєбезліч групсамодопомоги, котріпропонуютьпідтримку приінших видахзалежності,Наприклад,Аланон – дляспівзалежних.АнонімніНаркомани,Алатін,АнонімніГравці,АнонімніСупержінки,АнонімніЖертвиКультів, тощо.

Невикликаєсумніву, щожінка, котрастикається ізнасильством (>фізичним,емоційним чисексуальним),опиняєтьсявтягнутою у його цикл й,отже,значноюміроюзалежною віднасильства.Хибне коло, вякомуопиняється вон, нею неусвідомлюється, а тому івибратися ізньоговласними силамистає длянеїсправоюнадтопроблематичною.

Дляцихжінокнайбільшдієвоюформоюреабілітаціїможуть статігруписамодопомогиАнонімніЖертвиНасильства (>АЖН), організація тафункціонування якихмаєчималоспільного ізіншимигрупамисамодопомоги,перш на ізАланоном,якийнадаєпідтримкуспівзалежним.

>Розглянемо,яким чином вроботіАЖНвикористовуються ДванадцятиКроків й ДванадцятиТрадицій.

>ПРОГРАМАДВАНАДЦЯТЬКРОКІВ.

>Спершу –декількавихідних думок.Основнаістинаполягає у бопотураннянасильствуєневикорінюваним. Тому статіжертвоюнасильствахоча б одного разу, означатизалишитися нею попри всі життя.Багатожіноквідповідали нанасильствонасильством, й результатзавжди був одним й тім самим: воно таповертало своївтрачені надеякий годинупозиції.Жінканіколи незможе самаприпинитипотуратинасильству, бо вонбезсила. Уусьомуіншому вонаєцілкомнормальною йздоровоюлюдиною.Отакареальність.Прагнення ж хочколи-небудьповернутися допотураннясвідчить прохворобливупристрастьзновупотерпітипоразку, ставшижертвоюнасильства.Жертовність, щовиникаєвнаслідокпотураннянасильству,неможливовикорінити,можливолише небратиучасті внасильстві.Таке заподіянняможездаватисядоситьскромним, та лише нетійжінці, Яканамагається йогорозв'язати всвоємужитті.По-друге,жінкаможевідчувати собіцілком комфортно,якщо непотураєнасильству йвідвідуєзбориАЖН.По-третє, неталан внасильстві нестановить одномоментного акту, авідноситься допозиції, котраохоплюєзначнучастину життя.

>ПЕРШИЙ КРОК. "Мивизналисвоєбезсилля переднасильством,визнали, щовтратилиздатністьрозпоряджатисясвоїми частками".

1.Життямжінкизамістьнеї уже давнорозпоряджаєтьсянасильство.Визнати своюпоразкузанадтоважко,хочетьсявтішити собідумкою, що усіпопереднінеприємності були ">востаннє".Повисає свого родугамлетівськезапитання: чи товизнати собінездібноюпротистояти насильнику йприйняти якнеминучість всюподальшупрограму, чи тознову,потураючи,включитися в циклнасильства,поразка вякомуєнеминучою.Визнання свогобезсилля переднасильствомєвисхідноюточкоюподальшогоособистісногозростання.Нерідко воно тапов'язане ізболісноювнутрішньоюборотьбою. Аліщирість йчесністьсприяютьвідмові відзабобонногопереконання,начебто вона -господинясвоєїдолі.Хіба жможе такповодитисязі своїмжиттямсправжнягосподиня? перший Крокє тімголовним йєдиним,якийможливо пройти докінця, усінаступніможливілишетією чиіншоюмірою. Парадоксально, але йвизнаючиіндивідуальнуслабкість,жінканабуваєколосальноїсили. Цевідкриттявикликаєполегшення йрозрядкунакопиченихемоцій ("Ві завісься годину кажете про свогочоловіка. А щовідбувається із Вами? УчомуВашітруднощі? як вірозв'язуєте своїпроблеми?").

2. Миприйшли допереконання, що лише Сила болеемогутня, ніж ми,можеповернути намздоровийглузд.

Кожна людинамаєресурси йсистемипідтримкиособистості.Вониможуть бути внійсамій,групі чиототожнюються із Богом. Не такважливо, щосаме смердотіявляють собою,важливо, що смердотііснують.Цейкрокдає старт допошуку тихий системпідтримки вжиттіжінки, котрііснують, але йніколираніше невикористовувались ("Коли могло бдопомогти Вам? Де Вівідчуваєтепідтримку?").

3. Миприйнялирішеннядовірити нашу волю й життя Богу, як миЙогорозуміємо.

>Пошукресурсів й системпідтримки не лишемусить бутирозпочатий, але й іпродовжений.Після йогозавершеннявиникаєусвідомлення, щодопомога дійсноіснує.Жінку насильника,наприклад,цезвільняє відпочуттяпровини черезприйняту у собі відповідальність зачоловіка йспрямовує дозайнятостісвоїми проблемами ("Коли б Візробили упошукахпідтримки? як бі Відіяли? як ставилися до Вас, коли Ві просили продопомогу?").

4. Миглибоко йбезстрашнопроаналізувалисвоє життя

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація