Реферати українською » Социология » Соціологія особістості


Реферат Соціологія особістості

>Кіровоградськийбудівельний коледж

>РЕФЕРАТ

ізсоціології

на задану тему: “>Соціологіяособистості ”


>Виконав студент грн.

>Перевірив

>Кіровоград 2010 р.


План

 

1.Поняття йсутністьособистості.

2. Структураособистості яксоціальна проблема.

3.Основні напрямидослідженьмеханізміврегуляціїжиттєдіяльностілюдини.

>Використаналітература.


1.Поняття йсутністьособистості

>Соціологіяособистості —галузьсоціології, Якавивчаєособистість якоб'єкт йсуб'єктсоціальнихвідносинкрізь призмусуспільно-історичногопрогресу,цінніснихсуспільних систем,взаємозв'язків особини йсоціальнихспільнот.

>Поняття «>особистість»давніримлянизапозичили ветрусків.Латиною воно та означало — «персона».Римляниназивалицим словомритуальну маску, якоїзнімали ізобличчяпомерлого йзберігали упомешканні йогонащадків. Зцієюмаскоюбезпосередньопов'язувалиім'я,індивідуальні права йпривілеї, котріпередавалися від батька досина. З годиноюцепоняття означало маску наобличчі актора, атакожвикористовувалося якознакасуспільноїфункціїпомітних тавидатних людей, діяльність якістосуваласясфери політикиземлеробства,різнихгалузей творчости та військовихсправ.

Нарізнихетапахрозвиткупізнання, було ббезлічспроб чибезмежнорозширитиуявлення пролюдину, чи ж,навпаки,звузити його до окремихчасткових зрозуміти. Так,представникиантичноїфілософіїздебільшогонаголошували наєдностілюдини й світу,ототожнюючи при цьомувсесвітньо-космічнусубстанцію йрозум. Увченні Платона людинатлумачиться яккомбінація двохсуперечливихскладовихчастин —душі ітіла. Душаналежить до світубезтілеснихбогів-ідей, аїїприхід утутешній світлоєнаслідком «>падіння». Аристотель,навпаки,стверджував провзаємозалежністьдуші ітіла.Вельмицікаворозгортаєуявлення Платона про «>світову душу»Плотін.Згідно із йоготеорією душаєдина засвоєюсутністю й лише нарівні окремихявищнібиторозпадається наіндивідуальнідуші.

>Започаткованеепохою Відродженняновебаченнялюдини якживоїцілісності (П.Мірандола, Дж. Бруно, М.Фічіно, М.Кузанський таін.)доситьшвидко заступилизагальнопо-ширеніуявлення, котрівипливали звчення Р. Декарта проіснування двохпротилежнихсубстанцій —мислячої тапротяжної.Тлумаченнямислення якєдинодостовірногосвідченняіснуваннялюдини (>cogitoergosum) було бпокладено основоюуявлень протіло як машину, щомаєспільну природу влюдини йтварини, й душу, якої сталиототожнювати зсвідомістю.Самецейпідхід надовгі рокта абизатиснувдослідників упсевдотеоретичнихлещатах такзваної «>психофізичноїпроблеми», котра із годиноюнабуладещомодифікованої, а, посутітакожзбоченої «>біосоціальноїпроблеми.

Так, багатофахівцівпсихологічногоспрямуваннястверджують, щопріоритетна роль упізнанніособистостіналежитьпсихології.Залежно відорієнтаціївченихпоняття «>особистість»розкриваєтьсяпереважно утрьохосновних аспектах:

1. як щосьціле,висновок чиєдність окремихідей,відчуттів, потягів,цілей,мотивів,вольовихактів, установок таіншихознак.

2. якутворення, якузумовлюєреакцію набезлічзовнішніхподразників йвпливів,гарантуючиістотіадаптацію йвиживання.

3. як щосьунікальне,неповторне,найцінніше,найвище вприроді тасоціальномубутті.

>Визнаючицінністьлюдськоїособистості,неприпустимістьобмеженьщодопізнанняїїзасобамилишеоднієїнауковоїдисципліни,більшістьдослідниківакцентуєувагу насоціальнійсутностібуття, навзаємозалежностіособистості ісоціального улаштуюсуспільства. Однактакийпідхіднерідкопризводить доповногорозчиненняунікального духовного складуокремоїлюдини вузагальненихсоціальнихутвореннях.

>Поняття «>індивід»допомагаєглибшезрозумітиознаки, заякими людинавідрізняється відіншихживихістот. Насоціальномурівнізагальнепоняття «людина»конкретизується черезуявлення проконкретнулюдину,тобтоіндивідапевногозросту,статі,маси,віку,освіти таіншихпредметнихознак.

>Сутністьлюдини у широкомусоціальномуконтекстівідображаєпоняття «>особистість», уякомусконцентрованірисиєдності тапротирічміж «>мікрокосмом» особини шкірногоокремогоіндивіда йпотенційнимиможливостямиіндивідуальностейвідтворювати йзмінювати не лише собі, але й і завісься світло.Тобтопоняттяособистості —цесвоєрідний барометрсоціальноїзрілостісуспільства, вякомукожна людинаможереалізовувати собібільш-меншповно,надтовузько чидосить широко»вільно, активно йтворчо чи,навпаки, —підневільно йпасивно,нагадуючи при цьомугвинтикякогосьмеханізму.

>Безвідносногопоняття «>особистість»існувати неможе,босутністьлюдинизавжди «>прив'язана» доти чиіншогорівнярозвиткусуспільства,якийвідображає характервиробничихпроцесів тастосунківміж людьми, типполітичного улаштую держави йставлення докультурнихцінностей. особистість, таким чином,безпосередньо йводночасопосередкованобере доля вжитті як окремихклітинсуспільства (>сім'я,навчальні,трудові,науковіколективи,рухи, партії,організації), то йсоціальногоуніверсумузагалом,бо так чиінакшенаслідкидіяльностіокремої особини чи їхніспільнотпозначаються настанісоцієтальних (>глобальних)процесівжиттєдіяльностілюдства.

>Певнаріч,світосприйняттядитини чипідліткасуттєвовідрізняється відбачення світузрілими людьми. Неменшсуттєва залежністьцінностей йповедінки людей від низькіоб'єктивнихчинників,детермінуючихпроцесиформуванняособистості: вояків чиробітникпринциповоінакшеоцінюватимутьодне і тісамеявище, ніжпроповідник чинауковець й,певнаріч,інакшедіятимуть.

Єдність улюдинірізнихознак йсуперечливихскладовихчастинїїсутіпотребуютьрозуміння того, щоособистістьодночасноє йціле, йлишечастинацілого,виступаєносіємдобрих,прогресивних рис йзлих сил,відживаючихтенденцій. Та ж сама й та сама людинаможе бутидоброю,розумною,чуйною,кваліфікованимпрацівником,активнимпровідникомпевнихідей,залишаючисяводночасзаповзятим противником новихтехнологій,засобіввиробництва,жорстокою йневдячною досвоїхбатьків,носіємпідступних,злихнамірів»


2. Структураособистості яксоціальна проблема

>Дослідженняструктуриособистості належатидoновітніхгалузей комплексу наук пролюдину й сус-пільство,Становлення цогонапрямупізнаннямаєдавнюісторію,глибоке йретельнедослідженняякоїочікує свого години.Донедавна намонополію упізнанніструктуриособистостіпретендувалапсихологія.Зрозуміло, щоштучнеобмеженнятакоїінтегральноїпроблеми, якособистість предметом,лишеоднієї наукипозбавляломожливості системного й комплексногопізнанняїїструктури.

Структураособистості яксоціологічна проблемапотребуєвизначень ізусвідомленням «>обсягів»особистості.Самевідповідь на запитання,якою бувособистістьраніше,якоюпостає вона вконкретний годину й щоїїочікує вмайбутньому,допоможекращезрозуміти реальноіснуючіможливості людейтворитидійсність,перетворювати собі й світло.Невпинніспробилюдствазмоделювативсесвіт породилиуявлення проформи рухуматерії.Сьогоднівідомо, що модель реальноіснуючоговсесвітуохоплюєсім форм рухуматерії, структура якірозкриваєзмістнеорганічної,органічної тадуховноїприроди. В частности,неорганічну природурозкриваєвзаємодія структурновпорядкованихмеханічних,фізичних форм рухуматерії.Органічна природа представленагеологічною (Земля таіншікосмічнітіла),ботанічною (світлорослин) йзоологічною (світлотварин) формами руху.Духовна природаперебуваєще упочатковійфазістановлення й насьогоднівідомалише одна —соціальна форма рухуматерії, Яказапочатковує собоюпроцесирозгортанняуявлень проособистість.

Позасоціальнимсередовищем людинапозбавленаможливостівизначитисенс свого життя,хочаспрямованістьдій, щовиходять ізнього,може матірпротилежний характер: самівбачаютьсенс услужінніістині,інші — услужіннішлунку; самі — урозвитку культури,інші — уїївинищенні. Уостаннідесятиліття,наприклад, всебільшогопоширеннянабуваєсоціальний феноменгрупового,колективного,інституційного йнавіть державногоегоїзму, що,безумовно,деформує склад думок,почуттів йдійлюдини.

>Однією ізнайактуальніших й практичнонедослідженихзалишається проблемаякіснорізних структурдетермінаціїсоціокультурнихпараметрівстановлення йзмінособистості.Йдеться про залежністьрівнівемоційної,інтелектуальної,почуттєвої йрозумової культуриособистості від характеруосвоєння неюрізнихпластівдуховностісоціальногосередовища. Сферасоціокультурнихявищ як погоризонталі, то й повертикалі не виннарозглядатися як щосьоднорідне,позбавленереальноїможливості «>піднімати»окремуособистість до вершинсвітовоїцивілізації чи «>опускати»її достилівмислення йдій, давнопройденихлюдством.

>Найповнішевідносиниособистості ісуспільствавиражаєпоняття «>соціалізація»,однією ізнайпоширеніших формякоїєадаптація.

>Адаптація -пристосуванняіндивіда до умівіснуваннярізнихсоціальних структур йспільнот,внаслідок чоговінзасвоюєіснуючі у якихнорми, ціності таідеали.

>Відносиниокремоїособистості ірізнихсоціальних структурмаютьдіалектичний характер йнагадуютьвідносиниміжчастиною йцілим,міжлюдиною йсвітом.Цьомурозуміннюпередувалиуявлення проособистість якаморфно-пасивнеутворення, щолишереагує назовнішніподразники.

Урегуляціїжиттєдіяльностіособистостіважливу рольвідіграютьсоціальнінорми. Длясоціології особливоважливорозкритимеханізми їхнівпливу на діяльністьособистості. Уперекладі ізлатини «норма» — правило,взірець.Вонаєзасобомсоціальноїрегуляції та контролюдіяльностісуб'єктівсоціальногобуття.Формуютьсясоціальнінорми ізурахуваннямісторіїстановлення йрозвиткулюдствазагалом, окремих держав, їхньогоспільнот,інститутів,колективів,організацій таінших структур.Необхідноюумовоюформуваннясоціальних нормєсукупністьекономічних,географічних,правових,етнічних,культурних тапобутовихознакстановлення окремихсоціальних структур та їхньогосукупностей.

>Самесоціальнінормиформуютьуявлення людей пронеобхідне йможливе,прийнятне йнеприпустиме,схвальне йосудливе.Формуючисьпротягомстоліть,соціальнінормивиконуютьфункціївідтвореннялюдського роду,збереженняморальнихустоїв, контролюпевного типуінституційного улаштуюсоціальнихорганізацій тощо.Соціальнінормибезпосередньовпливають й напроцесимислення і характердійособистості.Визначаючизміст установок тадиспозицій,соціальнінормивиконуютьтакожфункціїупорядкування,диференціації таінтеграціївідносинміжокремими людьми та їхнісоціальнимиугрупованнями. Так,виховання утій чиіншійсистеміпоглядівпризводить дозмістовоївизначеності.

3.  >Основні напрямидослідженьмеханізміврегуляціїжиттєдіяльностілюдини

>Накопиченийостаннімирокамидосвідрізнихшкіл йнапрямівпізнаннямеханізмівжиттєдіяльностіособистостіпотребуєузагальнення йпереоцінкиролі тамісця шкірного збазових зрозуміти.Критерієм йсвоєрідноюпризмою їхньоговзаємо-впорядкування винна бутизагальна модель актуальноговсесвіту.Цявимогамає статізагальноприйнятною,оскількимеханізмстановлення,змін йфункціонуваннясоціальногобуття вструктурівсесвіту встислій йконкретнійформірозкриває сутьмеханізмівжиттєдіяльностіокремоїособистості чи їхньогосукупностей духовного складуособистості,зокремаформуєструктурнеспіввідношенняміжсвідомим тапідсвідомим,раціональним йчуттєвим.

>Нинівідомо понад двохдесятківдоситьефективних для окремихсоціальних структур (>колективів,корпорацій,країн,установ) системуправління.Серед нихконцепціїуправління зацілями,прийняттяоптимальнихуправлінськихрішень,урахуванняситуаційнихобставин, забезпеченнянауковихпринципів йметодів, системногопідходу тощо.Щодо цоговиникаютьзапитання: чиєвзагалісенс вестимову проякусьзагальну чисправдіуніверсальнууправлінськуконцепцію? Чивідповідаютьіснуючіпідходивимогампізнаннясутностімеханізмівжиттєдіяльностіособистості? Чиможливосьогоднінауковоуправлятипроцесамижиттєдіяльностіособистості?

На першезапитаннянайчастішезвучитьстверднавідповідь.Справді,кожен ізназванихпідходів «>визрівав» заспецифічних умів конкретногосоціальногоорганізму ізусіма йогоіндивідуальнимиособливостями. Однакпомилково було б бвідмовлятися відвикористаннядоситьузагальненогодосвіду,спираючись наякийлюдствозмогло брозраховувати насправдіуніверсальнуконцепціюуправліннясоціальнимипроцесами. Насьогоднітакоїуніфікованоїконцепції невироблено. Отже, насучасномуетапі забезпечення необходимих умівіснування людей,формуванняфізично й духовноповноціннихособистостейвченімаютьможливістьодночасновирішувати дваневіддільних заподіяння:вироблятинайбільшприйнятну ііндивідуальну засвоєюсуттюконцепціюуправліннясоціальнимипроцесами вмежах країни,беручиодночасно доля вобґрунтуванніположень й засідокуніверсальноїконцепціїуправління.

>Наступнірівнімеханізмівсаморегуляціїжиттєдіяльностіособистостітакожмають свою форму йсоціальнийзміст.Залежно від характеруоб'єктивних уміврозвитку такихкомпонентівуправлінських систем, якпрогнозуваннязмін,плануваннястратегічних йтактичнихзусиль,організаційнихможливостей,професійноїпідготовкикерівників тощо,формуютьсязмістпочуттів, стильмислення йдій якокремоїособистості, то йсоціальнихспільнот. Утипологічнерізнихсоціальних системахрозуміннясенсу свогоіснування,принципистосунків,мотиваціядіяльностіздебільшогосуттєворізняться.Водночаскожна ізцихскладових —віра,сенс,взаємостосунки,мотивація —єневід'ємнимискладовимисоціальнихмеханізмівжиттєдіяльностілюдини.

>Вищеозначенізагальні (>універсальні)складовімеханізмівсаморегуляціїсоціальних систем й забезпеченняжиттєдіяльностіокремої особинипотребуютьрозкриття йконкретизації нарівні окремихсоціальнихутворень.Дужеактуальною для України нарубежі II й IIIтисячолітьєнеобхідністьвизначеннязмістусоціальногоідеалу держави ізурахуваннямментальностірізнихверств населення.


>Література

 

1.Соціологія,посібник длястудентіввищихнавчальнихзакладівКиїв,Видавничий центр “>Академія”, 1999 р.

>WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я тутнавчаюсь


Схожі реферати:

Навігація