Реферати українською » Социология » Тенденції соціально-економічних процесів сучасної України


Реферат Тенденції соціально-економічних процесів сучасної України

Страница 1 из 2 | Следующая страница

ПЛАН

 

>Вступ

>Розділ 1.Тенденціїсоціально-економічнихпроцесів Сучасної України

1.1Соціальніаспектисучаснихекономічнихпроцесів в Україні

1.2Соціально-економічне становище України в 2008році

а)Валовийвнутрішній продукт

б)Промисловість

в)Сільськегосподарство

р)Ціни йтарифи

ґ)Доходи населення

буд)Ринок роботи

е)Демографічнаситуація

>Розділ 2.Регіональніособливостісоціально-економічногорозвитку України насучасномуетапі1

2.1Диспропорційний характеррегіональногорозвитку

2.2Регіональнасоціально-економічнадезінтеграція України

>Висновки

Списоквикористаноїлітератури

>Додатки

 


>Вступ

>Актуальністьпроблеми.Перехіднийперіод, уякомуперебуває теперукраїнське сус-пільство, –ценестабільнийісторичний процес, входіякоговідбуваєтьсясуспільнатрансформація відтоталітарного стану до демократичного. Уекономічномуаспектісутність цогоетапуполягає узмініекономічноїмоделі країни,поняттяякоїхарактеризуєтьсяспіввідношенням формвласності тазаснованих нимисекторівекономіки,ринковихмеханізмів йдержавнихважеліврегулюванняекономіки,лібералізованості тасоціальноїорієнтованостіекономіки тощо.Власноїекономічноїмоделі Українапоки що немає.Вонавідмовилася відплановоїекономіки, але й доякогосьпевногоіншого типуекономічного улаштую неперейшла.Метоютрансформаціїекономічноїсистеми країни було бпроголошенопобудовузмішаної й, разом із тім,соціально-орієнтованоїекономіки. Алі навряд чи можнасказати, щосьогодні усуспільствідоситьглибокоусвідомленосутністьтієїгосподарчоїсистеми, доякоїпроголошеноперехід.

Сам процесекономічноїтрансформаціївідбувається в Українівкрайнепослідовно тасуперечливо.Затягування реальногореформування,задекларованогоще у 1992 р.,призвело не дуже допогіршенняекономічного стану країни, а і до негативногосприйняттясамої його ідеї.Результатисоціологічнихобстеженьостаннього години,говорять про ті, що для всебільшоїчастини населенняпострадянських держав ціностідемократичних реформпоступововтрачають своюпривабливість.

Зогляду наце,доситьактуальним йважливимєдослідження реальногосоціально-економічноготрансформування в стране.

Мета й заподіяннядослідження. >Метоюкурсової роботиє— наоснові комплексногооб’єктивногоаналізурізноплановихджерелз’ясуватизміст, характер йзакономірностісоціально-економічнихпроцесів всучасній Україні та їхньогозначення впереході доринковоорієнтованоїекономіки.

>Метою продиктованонаступні заподіяння:

-охарактеризуватисучаснісоціально-економічніпроцеси всучасній Україні;

-дослідитипричинно-наслідковівзаємозв’язкинегативнихпроцесівміжрізнимигалузяминародногосподарського комплексу,політичними іекономічними сферамисуспільного життя тасвітовоюкон’юнктурою;

-проаналізуватинаслідкиреформуваннявладними структурамисоціально-економічнихвідносин удержаві.

>Об’єктомдослідженняєсоціально-економічніпроцеси всучасній Україні.

Предметомдослідженняєвизначеннязакономірностей іособливостейсоціально-економічнихтрансформацій в Україні удосліджуванийперіод, їхньогопричинно-наслідковихзв’язків.

>Методидослідженняєісторико-хронологічний,проблемний,порівняльний тастатистичний. Упроцесідослідженнязастосованопринципиісторизму таоб’єктивності ізврахованнямконкректно-історичнихобставинрозвиткуукраїнськогосуспільстваозначеногоперіоду.

>Практичнезначенняодержанихрезультатівполягає увисвітленнімісця йролісоціально-економічнихперетворень всучасній Україні, щосприятимепоглибленнювивченняекономічної тасоціальноїісторії Українизагалом.

Структура роботивизначенаїїметою тазавданнями йскладається звступу, двохрозділів (4параграфів), з висновками,додатків й спискувикористанихджерел талітератури (30найменувань).


>Розділ 1.Тенденціїсоціально-економічнихпроцесів Сучасної України  

1.1Соціальніаспектисучаснихекономічнихпроцесів в Україні

>Формування засідокринковоїекономікистворило в Україніпринциповоновусоціальну таекономічнуситуацію,зумовило іпевнізміни всоціально-психологічній сфері, убагатьохсуспільних таекономічнихінститутах: формахвласності,механізмахрозподілудоходів, забезпеченняосновнихсоціальнихгарантій,соціальногострахування тамотиваціїтрудовоїдіяльності,структурнійперебудовіекономіки йформуванніринковоїінфраструктури.

>Такізміни неможутьвідбутисяраптово —необхіднийпевнийперехіднийперіод.Головнісоціально-економічніриси такогоперіоду —поліморфізмвласності ізперевагою державної;активне, аінколи ібезпосереднєрегулюваннядержавнимиінститутами такихекономічнихпроцесів, якціноутворення,формуваннязаробітної плати,економічнихзв'язківміжокремимисуб'єктами у сферівиробництва йфінансів,співіснуваннярізних формсоціальнихгарантій"Аджежоднуекономічнупрограму не якщореалізовано,якщо вона неторкатиметьсяінтересів населення, несприятимезміцненнюсоціальноїсферисуспільства. [4, 22]

Заданниминаведеними умонографії КулінічаР.О., як йраніше,дієсоціально-демографічнадиференціація людей застаттю тавіком.Важливимсоціальнимкритеріємєпрофесійно-кваліфікаційний статус,належність дорізнихгалузейгосподарства.Продовжуєдіятирозмежування людей замісцемпроживання, типомнаселенихпунктів.Зберігаєтьсявплив насоціальні тасуспільно-політичнівідносинирізнонаближеності людей доджерелрозподілу,перерозподілуресурсів йпродуктіввиробництва.Освіта, стаж,місце роботизалишаютьсякритеріями,формуютьповедінку людей.Водночаспомітну рольвідіграютьтакічинники, якрівеньприбутку та формавласності.Відчутнішимстаєкритерійподілу людей напрацюючих табезробітних. [17, 23]

>Ранішесоціальна структурасуспільстваскладалася іздекількох великих груп селян,робітників,інтелігенції,службовців таправлячоїпартійно-господарськоїеліти.Зараз всебільшогозначеннянабуваєподілсуспільства зарівнем таджереломбагатства,наявністю чивідсутністюприватноївласності.

На думку, Дейнеки Л,самеприбуток й форма йогоотриманнястаютьголовнимструктуроутворюючимчинникомукраїнськогосуспільства, щосвідчить простановлення в Україніринковихвідносин тапервинногокапіталізму.Одночаснонабираютьсили інегативнічинники;формуванняновоїсоціальноїдиференціації тавідповіднихкритеріївїїоцінкисвідчить пронездоровівідносини усуспільстві;надторізкийподіл набідних табагатих;процесизбідніння тазбагаченнямаютьдеформований характер. [4, 26]

Дейнеки Лвважає, що назмінутрадиційнимджереламформуваннябагатства, таким якпраця,спадщина,ощадливість,підприємливість,ініціатива,ризикприйшликримінальна діяльність,використання державноївласності,ресурсів тапрацівниківдержавнихустанов,держпідприємств тощо. При цьому процеспервинногонагромадженнякапіталуздійснюється вельмистрімко,протягомдекількох років, а чи недесятків чинавітьстоліть, якце було б убагатьохкраїнах світу. [4, 28]

Новасоціальна структураскладається із такихсоціальних груп:дужебагаті,багаті,середні,бідні тазлиденні.Специфічноюрисою Сучасноїструктуриєнадмірно великийрозривміждужебагатими йдужебідними.Процесусвідомленнябагатими,бідними, Державою новихструктурнихзмін невстигає забурхливимрозвиткомсоціальноїдиференціації"Поряд із великоюсоціальноюгрупоюлюмпенівпосталапроміжнаверстваміжбідними таслабкимсереднімкласом —маргінали, котрістановлятьнайбільшугрупу населення України.Щекілька років томуці людивважалисядостатньозабезпеченими.Сьогодніїм доводитисяпрацюватизначно більше, ніжраніше, аспоживатизначно менше.Становищеускладнюється тім, щоце активна,кваліфікована тапрацездатначастинаукраїнськогосуспільства, котра немаєзмогизаробляти напристойнеіснування. Ценайбільш критичноналаштованамаса людей.

УдослідженняхЗлупкоС.М.вказується, що за такихобставинрізкозростаютьформи тарозміридевіантноїповедінки (>злочинність,самогубство,наркоманія,алкоголізм,проституція тощо).Ці та багатоінших формзбоченоїповедінки вумовахзанепадусистемисоціального контролю стализагрозливими длясуспільства. Невиключено, щошвидкість ймасштаби їхньогопоширеннянезабаромпереважатимутьможливості їхністримування йпрофілактики. [7, 121]

>Водночас вукраїнськомусуспільствііснуютьпроцеси таявища, котрі можнавіднести докатегорії ">соціальнізахворювання". Це, на думкуЗлупкоС.М.,передусімслабкістьморальної,етичної таправовоїціннісно-нормативноїсистеми. [7, 123]Соціальнаанеміявластиваперіодамкризи, але йрозмірїїпоширення впоєднанні ізіншимисоціальнимихворобами (>агресивністю,егоїзмом,цинізмом таапатією)єреальноюзагрозою дляукраїнськогосуспільства.Блискавичністьсуспільнихзмінпризвела доруйнуваннятрадицій,породившивідчуженістьміжпоколіннями.

>Соціальноїреабілітації тасоціалізаціїпотребує нелише молодь, а і старшепокоління, яку абсолютно не вже були наготові доновоїповедінки вжорсткихумовах "дикого"капіталізму.

Отже,глибиннадезорганізаціяекономічноїсистемиспричиняє йпевнудезорганізаціюсоціальноїсистемисуспільства. Томусвідоме,грамотнездійснення політики державного тасоціальногоуправліннявимагаєвизнання того, щоекономіка — несамоціль, алишезасібвирішення проблемсоціального характеру.Водночас, як утверждаетекономічнасоціологія йсвідчитьдосвідлюдства,ігноруваннялюдського,соціального,психологічногочинників векономіціможезвести до абсурдубудь-якеекономічнерішення.


1.2Соціально-економічне становище України в 2008році  

а)Валовийвнутрішній продукт

>Економічнийпотенціал країнихарактеризуєможливості національноїекономікивироблятиматеріальні блага,надаватипослуги,задовольнятиекономічніпотребисуспільства.Ціможливостідають усінаявні в странересурси —виробничі,матеріальні,трудові,природні,фінансові,науково-технічні,інформаційні таін.Відповідноекономічнийпотенціалвключає якскладовічастинивиробничий,трудоресурсний,фінансовий, науковий таіншівидипотенціалів.

Ролькожної держави всучасному світівизначається,насамперед,їїекономічноюмогутністю, Якаєнаслідкомреалізаціїекономічногопотенціалу.Найбільшуніверсальнимипоказниками, щохарактеризуютьекономічнумогутність країни,єїїваловийвнутрішній продукт (ВВП) йваловийнаціональний продукт (ВНП).

>Валовийвнутрішній продукт держави —цесукупнавартість заринковимицінамиусьогообсягукінцевихтоварів йпослуг,виробленихуданій страневпродовж одного року (>враховуючинадходження від їхньогоекспорту). ВВПохоплюєрезультатиекономічноїдіяльностіпідприємств,організацій,закладів й окремихосіб,незалежно від їхнього державноїприналежності тагромадянства, котрізайнятіпідприємництвом на територїданої країни.Валовийнаціональний продуктвідрізняється від ВВП тім, щовраховуєдоходифірм йгромадянданої країни,отримані за кордоном,протевиключаєдоходизарубіжнихкомпаній таосіб, котрізаймаютьсядіяльністю вданій стране.

Отже, застатистичнимиданими,наведеними ужурналі ">Праця й зарплата"приріст реального валовоговнутрішнього продукту усічні–квітні2008р. порівняно ізвідповіднимперіодомпопереднього рокустановив 6,2%. [24, 1-2] [Див.Додаток І]

>Номінальнийваловийвнутрішній продукт, заорієнтовноюоцінкою,досяг 266575 млн. грн.

Най-більшийприрістваловоїдоданоївартостіспостерігався уторгівлі – на 15,3%,переробнійпромисловості – на 9,4%,транспорті – на 8,2%. [24, 2]

 

б)Промисловість

>Промисловість –найважливішаструктурна ланка (сектор)господарського комплексу України. Нанеїприпадає 1/3основнихфондів, понад 35% населення,зайнятого в народномугосподарстві.

>Провідна рольпромисловості векономіці Українивизначається,перш на, тім, що,забезпечуючи усігалузі народногогосподарствазнаряддями роботи тановимиматеріалами, вонаєнайбільшактивним чинникомнауково-технічногопрогресу йрозширеноговідтворення вцілому.Середіншихгалузейгосподарствапромисловістьвирізняється комплексно- йрайоноутворюючимифункціями.

>Темпи зростанню,рівеньрозвитку й структурапромисловості –важливіпоказники не лишекількісної, але й йякісної характеристики народногогосподарства тажиттєвогорівня населення.

Зарівнемпромисловогорозвитку Україназаймає 2місцесередкраїн СНР.Більше 8 тис.промисловихоб’єднань,комбінатів йпідприємств працює наїї територї.Основнимирисамипромисловості держави, на думкуБіляцького З.є:

-розгалужена структура ізфункціонуванням всіх великихгалузей;

- консервативна структура ізвисокоючасткоюгалузейважкоїпромисловості (>зокремавидобувної) йвійськово-промислового комплексу;

-недосконалістьтехнологій (>високавідходністьвиробництва,ресурсо- таенергоємність (>енергозатрати наодиницюпромисловоїпродукції в 6-8разівперевищуютьаналогічнийпоказник урозвиненихкраїнах);

-значназношеністьосновнихфондів;

-надмірнезабруднення природногосередовища. [2, 5-6]

Уквітні2008р.обсягивиробленоїпромисловоїпродукціїзрослипротивідповідногомісяцяпопереднього року на 8,3%, за 4місяці – на 8% (усічні–березні2008р. – на 7,8%). [Див.Додаток ІІ]

Недивлячись настатистичнідані,приведенівище,погіршенняекономічноїситуації в 2008році та збільшенняінфляції в странесуттєвовплинуло не так наобсягипромисловоговиробництва, але й і на йогоефективність. Тому,дужеважливими дляекономічноїстабілізації йподальшогозростанняєструктурнізрушення впромисловості,реформуванняїїструктури на засідкахвипереджаючогорозвиткунаукоємнихгалузей,виробництватоварів народногоспоживання тагалузей, щозабезпечуютьнауково-технічнийпрогрес в всіхланках народногогосподарства,експортних таімпортно-замінюючихвиробництвах.

 

в)Сільськегосподарство

>Внаслідокреформування аграрного сектора набазіколишніхколективнихгосподарств тачастинидержавнихвиниклиновіформування,засновані наприватнійвласності на грішну землю тамайно. Системавиробничихвідносин усільськомугосподарствістає болееадаптованою до умівринковоїекономіки.Водночасситуація вгалузізалишаєтьсядужескладною.Збитковістьбільшостісільськогосподарськихпідприємствєнаслідкомнизькоїефективності їхнідіяльності.Підприємствагалузімаютьвеликузаборгованість передпостачальниками, бюджетом, із оплати роботи. Але вонинедостатньофінансовихресурсів для забезпеченнянеобхідногорівняінтенсифікаціївиробництва,оновленняматеріально-технічноїбази.

На думкуКорецького М., востанні рокта ваграрнійполітиці державивідбулисяпевніпозитивнізміни: введеносприятливий для аграрногобізнесу режимоподаткування,пільговий режимкредитування,простежуєтьсяпокращанняціновоїситуації тощо. [16, 396] Це дозволилополіпшитиекономічніпоказникисільськогосподарськихпідприємств, щозасвідчилонаявність очевидногозв’язкуміжполітикою державного аграрногопротекціонізму таекономічноюефективністюпідприємствгалузі. Так,загальнийобсягвиробництвапродукціїсільськогогосподарства в всіхкатегоріяхгосподарств засічень–квітень2008р. порівняно ізаналогічнимперіодом2007р.зріс на 0,1%, у томучислі усільськогосподарськихпідприємствах – на 6,9%, угосподарствах населення –скоротився на 4,2%. [Див.Додаток ІІІ]

>Водночасвтрати ресурсногопотенціалусільськогогосподарствавпродовжтривалоїкризиєнастількизначущі, щовжиті заходь незмогли забезпечитисуттєвогооздоровленняситуації.Сільськегосподарство беззовнішньоїфінансовоїпідтримки ненормальнорозвиватись.Підприємствагалузіповинні матір доступ не дуже докороткострокових, а і додовгостроковихкредитів, без чогонеможливевідновлення їхньогоматеріально-технічноїбази.Потрібнозміцнюватиінвестиційнупривабливістьгалузі, до тогочисліпрацювати надзалученняміноземнихінвестицій.

 

р)Ціни йтарифи

>Індексспоживчихцін (>індексінфляції) засічень–квітень2008р.становив 113,1% (увідповідномуперіодіпопереднього року – 101,3%).

>Продуктихарчування табезалкогольнінапоїподорожчали на 20,4%.Найбільше (на 57,7% та 37,4%)підвищилисяціни наовочі тафрукти. На 26,7%подорожчалим’ясо там’ясопродукти йнайбільше – свинина таяловичина (на 41,6% та 32,6%відповідно).Олія тажириподорожчали на 22,4%, у томучислітваринніжири – на 41,5%,олія – на 25,9%.Крім того 14,6–5,3% сталидорожчимихліб йхлібопродукти,цукор,риба тапродукти ізнеї,сири.Водночас на 6,3%знизилисяціни наяйця.

>Ціни нажитло, воду,електроенергію, газ таіншівидипаливапідвищилися на 0,9%, у томучислі Платаводопостачання – на 10,4%,каналізацію – на 9,5%,квартирна плата – на 7,4%. разом ізцим на 8,4%знизилася платугарячу воду,опалення.

У сферіохорониздоров’яцінизросли на 9,2%, при цьомунайбільшеподорожчалисанаторно-курортні таамбулаторніпослуги (на 15,3% та 9,6%відповідно).

На 13,0–3,4%подорожчалипослугиресторанів таготелів,закладіввідпочинку й культури,освіти. [24, 19-20]

 

ґ)Доходи населення

>Номінальнідоходи населення засічень–березень2008р. порівняно ізвідповіднимперіодом2007р.збільшились на 46,4%.Наявний дохід,якийможе бутивикористанийнаселенням напридбаннятоварів тапослуг,збільшився на 46,8%, ареальнийнаявний,визначений ізурахуваннямцінового чинника, – на 19,8%.

Хочастатистичнідані,наведенівищесвідчать про збільшеннядоходів населення України,доходиукраїнців невстигаютьпідвищуватися рістінфляції в стране.Зростанняреальнихдоходівукраїнців упершомупівріччі 2008 рокусповільнилося.

На думкуекспертів,основна причинауповільненнязростаннядоходів цого року –інфляція, Яка всередньорічномувимірі запідсумками Першого півріччясклала 13,5%. [24, 17]

>Прямий результат цого –громадянивідкладають назаощадження на 20% менше, ніж фатальністюраніше,відзначається впідсумкахсоціально-економічногорозвитку Українипершомупівріччі2008р. [23, 8]

>Змінилася й структурадоходів населення.Якщоранішеосновнимджереломдоходів для населення булисоціальніплатежі із бюджету, то тепердобробутукраїнцівформується зарахунокзаробітної плати.Збільшилисянадходження й відтакої з статтеюдоходів, якприбуток йзмішанийдохід.

Таким чином, занинішньоїполітичноїситуаціїнаселенню варто понадрозраховувати нарезультатисвоєї роботи ймоторність убізнесі, а чи не насоціальнудопомогу держави.

При цьомуукраїнцям доводитисяплатити понадподатків – у 2008році на13% більше, ніж фатальністюраніше.

Статистикасвідчить, що ізурахуваннямпенсіонерів йдітей усередньомумісячнийдохідукраїнцядорівнює 686 гривень.

Усічні–березні2008р.розмірсередньоїномінальноїзаробітної платиштатнихпрацівників (безурахуваннянайманихпрацівниківстатистичномалихпідприємств та уфізичнихосіб–підприємців)становив 1618 грн., що в 3,1 разуперевищуєрівеньмінімальноїзаробітної плати (515 грн.) та у 2,6 разу –рівеньпрожитковогомінімуму дляпрацездатної особини (633 грн.). При цьому порівняно ізвідповіднимперіодом2007р.середнязаробітна платазбільшилась на 39,4%. Уекономіці країнизалишаєтьсязначноюдиференціаціярівня оплати роботисередвидівекономічноїдіяльності тарегіонів.Найбільшоплачуванимиєпрацівникифінансовихустанов таавіаційного транспорту, асередпромисловихвидівдіяльності –зайняті удобуванніпаливно-енергетичнихкориснихкопалин, навиробництві коксу,продуктівнафтоперероблення таготовихметалевихвиробів.Рівень оплати роботи уцих видахекономічноїдіяльностіперевищивсередній поекономіці в 1,4–2,1 разу.Значнонижчоюзалишаєтьсязаробітна платапрацівниківсільськогогосподарства тамисливства,рибальства тарибництва,установохорониздоров’я тасоціальноїдопомоги, атакожпідприємств повиробництву текстилю,одягу,виробів ізхутра ташкіри, деїїрозмір неперевищив 64% відсереднього поекономіці. [24, 21]

Чи реальназаробітна плата усічні–березні2008р. порівняно ізвідповіднимперіодомпопереднього рокузбільшилась на 13,3%. [Див.ДодатокІV]

>Упродовж І кварталу2008р.загальна сумазаборгованості ізвиплатизаробітної платизросла на 3,5%, чи на 23,7 млн. грн. Дляпорівняння: ваналогічномуперіоді2007р.їїприрістскладав 9,2%, чи 74,4 млн. грн.


буд)Ринок роботи

>Безробіття –цескладнесоціально-економічнеявище, заякого люди, щохочуть йможутьпрацювати, неможутьзнайтивідповідну роботувнаслідокнездатностісуспільства з якоб’єктивних, то йсуб’єктивних причинстворитиумови дляраціональногозастосуванняздібностей й таланту людей. Такими причинамивиступаютьтехніко-технологічні,організаційно-виробничі,соціально-економічні таіншіфакторирозвиткуекономіки.

>Ситуація ізофіційнимрівнембезробіття невідповідаєвідомому всвітовійпрактиціположенню про залежністьміжрівнембезробіття й темпамиінфляції, це у Україніпроцесибезробіття таінфляції незалежать вповнійміріодне від одноговнаслідок дисбалансуміждинамікоюцихпоказників тавідсутностібагатьохскладових, котрірегулюютьекономічністосунки яктакі, щовластивісуторинковійекономіці, томузв’язокміж нимиможе бутивизначенийформальними характеристиками.

>Упорядникизбірки ">Економічний йсоціальнийрозвиток України вХХIстолітті"вважають, щонинішній стан українськоїекономікитакий, щопопит напрацюмаєвластивістьнизькоїеластичності чинавітьповноїнееластичності, воснові чоголежить по однійстворенезаниженнярівня оплати роботи, щодаєзмогунаймачамнавіть вумовахкризиутримувати резервробочоїсили. [9, 24] Цепризводить довиникнення йзростанняприхованогобезробіття.Низькийрівень оплати роботи українськоїробочоїсили,посилений доти жневиплатамизаробітної плати,ліквідував,власнекажучи,стимули дозаміниїїдорогоюуречевленоюпрацею.

Навідміну відвисокорозвиненихкраїн, дерівеньосвітибезробітнихєістотнонижчим порівняно іззайнятими, в Україні зарівнемосвітиофіційнозареєстрованібезробітні практично непоступаютьсязайнятим.

Заданими державноїслужбизайнятості, усічні–квітні2008р.їїпослугамискористалися 1177,6 тис. незайнятихтрудовоюдіяльністюгромадянпроти 1344,3 тис. усічні–квітні2007р.

>Кількістьзареєстрованихбезробітних порівняно ізданими на 1 января2008р.скоротилася на 4,8%, а ізвідповіднимперіодомминулого року – на 16,6% й на 1травня2008р.становила 611,7 тис.осіб, чи 43,2% всіхбезробітнихпрацездатноговіку (заметодологієюМОП).

>Рівеньзареєстрованогобезробіття вцілому по стране на 1травня2008р.становив 2,2% відкількості населенняпрацездатноговіку, що на 0,4відсоткового пунктунижче, ніж навідповідну дату2007р., та на 0,1відсоткового пункту – ніж на 1 апреля2008р.Зменшення зазначеногопоказника уквітні2008р.відбулося в основному зарахунокбезробітнихсільськоїмісцевості, девінскоротився на 0,3відсоткового пункту йстановив 3,9%сільського населенняпрацездатноговіку. При цьомурівеньзареєстрованогобезробіттясередміського населення був більше, ніжудвічінижчим – 1,5%. [24, 27]

 

е)Демографічнаситуація

На 1 апреля2008р. в Україні, заоцінкою,чисельністьнаявного населеннястановила 46287,1 тис.осіб.Упродовжсічня–березня2008р.чисельність населеннязменшилась на 85,5 тис.осіб, щостановило 7,4 особини урозрахунку на 1000 населення.

>Загальнескорочення населення відбулосявиключно зарахунок природногоскорочення – 90,0 тис.осіб, якучастковокомпенсувалосьміграційним приростом населення – 4,5 тис.осіб.Природний рух населення у Iкварталі2008р.характеризувався якзростаннямкількостінароджених (на 4,9 тис.осіб), то йпомерлих (на 4,8 тис.осіб). Урозрахунку на 1000 населеннянароджуваністьзбільшилась із 9,8 до 10,2осіб, арівеньсмертності – із 17,6 до 18,0осіб. Усічні–березні2008р. порівняно ізвідповіднимперіодомминулого рокуміграційнийприріст населеннязріс із 3,6 тис. до 4,5 тис.осіб. Кількістьприбулих в Україну напостійнепроживаннязменшилось із 10,7 тис. до 9,6 тис.осіб, акількістьвибулих – із 7,1 тис. до 5,1 тис.осіб. [24, 29]

>Каревіна Про. усвоїй з статтею ">Динамікасоціально-економічнихорієнтацій населення України"вказує, щодемографічнаситуація в Україніпостійнопогіршується. [12, 36] Цезагрожуєзнелюдненнямсільськоїмісцевості,зменшеннямпитомої ваги людейпрацездатноговіку,труднощами ззабезпеченнямобороноздатності країни тощо. Безпроведенняглибокихсоціально-економічних реформ,ліквідаціїколгоспів йпередачіземлі вприватнувласність тім,хтоїїобробляє,реалізаціїефективноїдемографічної політики державидемографічнаситуація в Україні якщопогіршуватися інадалі.Вирішальну роль увиправленні такого стануможевідігратилише держава,сприяючи зростанню національноїсвідомостіукраїнського народу,відновлюючитрадиційніродинні ціності українськоїнації,матеріально й моральнопідтримуючи сім'ї, в якінароджується йвиховується по 3 й понаддітей.

>Великезначеннямаєвідновленнязруйнованогокомуністичним режимомгенофонду українськоїнаціїствореннямсприятливих умів длябагатодітнихсімей й забезпечення Державоювихованняїхніхдітей вдусітрадиційнихцінностей українськоїнації,вивченнярідноїмови, культури,звичаїв,поваги добатьків. Усіце дозволитипокращитидемографічнуситуацію в Україні, Якаєнайгіршою в світі йзагрожує самомуіснуванню українськоїнації й держави.

>Автори,збірки,науковихпраць ">Соціальнівимірисуспільства",вважають одним зважливихчинниківдемографічноїкризиєекономічніпроблемимолодих батьківщин, щомаютьнедостатні чиненадійнізасобиодержаннясімейного прибутку. [26, 13] Цепризводить довідкладаннянародженняпершоїдитини напізніше, довідмови віднародженнядругої.

>Зростаєчасткадітей,народжених позашлюбом.Середнійзаробітокжінокскладаєблизько 88% відзаробітку чоловіків. Томунезаміжніжінки неможутьсобі Дозволити матір более, як однудитину. Ацевідповіднопризводить дозменшеннянароджуваності.

>Демографічна політика держави виннаспрямовуватись наекономічнупідтримкумолодих батьківщин,створення новихробочих місць длямолоді,виділеннясубсидій матерям, котрі самвиховуютьсвоїхдітей.Демографічна політика держави винна бутиспрямована не так наматеріальну, але й і наморальнупідтримкумолодих батьківщин,маєвключати у собіроз'яснювальну йвиховну роботу.


>Розділ 2.Регіональніособливостісоціально-економічногорозвитку України насучасномуетапі

>Зміцненнядержавності Українивимагаєстворенняєдиногогосподарського комплексу ізефективнимвикористанняммісцевихресурсів,перевагтериторіальногоподілу роботи тазапобіганняускладнень наполітичному,економічному,міжетнічномупідґрунті, що винна забезпечитирегіональна політика тазагальнодержавна політика.

 

2.1Диспропорційний характеррегіональногорозвитку

>Динамікаекономічногорозвиткурегіонівпротягомостанніх 14 роківвизначалася станом татенденціямимакроекономічнихпроцесів у стране,зокрематривалимперіодомекономічного спаду,труднощамиринковихтрансформаційнихпроцесів,кардинальноюзміноювідносинвласності,трансформаціямисистеми державногоуправління тощо.

>Шубравська О.Ввказує тих, щотенденціїекономічногозростання, щосформувалися вдержавівпродовжкількохостанніх років,реалізуються черезактивізаціюекономічного життярегіонів.Проведений уїїроботі ">Основнііндикаторисоціально-економічногорозвитку України"аналізсвідчить прозростання у 2001-2004роках практично в всіхрегіонахобсягівпромисловоговиробництва,обсягівінвестицій восновнийкапітал,рівняреальноїзаробітної плати тощо. При цьомуспостерігається позитивнатенденція болеевисокихтемпівекономічногозростання уменшрозвиненихрегіонах.Темпи приростудеякихосновнихмакроекономічнихпоказників у 2003-2004 рр. наведено утаблиці 1. [29, 26]

>Жаліло Я.Белінська Я.проаналізували, щопротягом 2003-2004 рр.промисловий секторекономіки Українизабезпечувавдоволівисокітемпирозвитку –обсягпромисловоговиробництва вцілому по Українізріс порівняно ізпопереднім фатальністю у 2003 р. на 15,8%, у 2004 р. – на 12,5 %. Най-більшийприріст здобуто вмашинобудуванні (35,8% у 2003 р. та 28,0 % у 2004 р.),целюлозно-паперовій таполіграфічнійпромисловості (25,7% та 25,9 %відповідно),виробництвідеревини тавиробів знеї (23,6% та 25,5 %),харчовійпромисловості тапереробцісільськогосподарськихпродуктів (20% та 12,4 %). [5, 27]

Усвоїй роботи ">Особливостісоціально-економічногорозвитку України 2004-гопершійполовині 2005 р."Жаліло Я.Белінська Я.,дослідили, щогалузевіособливостізростанняпромисловоговиробництваобумовили йогорегіональнудиференціацію.Середрегіонівнайбільшийприрістпромисловоговиробництва у 2003 р.відбувся уЗакарпатській (44,3%), тернопільській (34,6%),Черкаській (28,3%),Івано-Франківській (27,7%),Чернівецькій (26,9%) таКіровоградській (24,3%) областях. У 2004 р.забезпеченоприрістпромисловоговиробництва в всіхрегіонах, завиняткомОдеської таХерсонської областей,найбільшезрослиобсягипромисловоговиробництва вАвтономнійРеспубліці Крім (на 28,2%),Кіровоградській (33,8%),Закарпатській (27,4%),Волинській (22,5%) областях, м. Севастополь (25,8%). [5,31][Див.Додаток V]

На думкуцих жвчених, структурапромислового комплексурегіонів за межі незазналавагомихзмін, тому длябільшостірегіоніввирішальнезначенняпродовжуєвідіграватиодна-двігалузі. [5, 32] Так,пріоритетноюгалуззюпромисловоговиробництва для 16реґіонівєхарчовапромисловість тапереробленнясільськогосподарськихпродуктів; дляДніпропетровської,Запорізької таДонецької областей –металургія таобробленняметалу; дляЗакарпатської таСумської областей –машинобудування, дляЛуганської таПолтавської областей –виробництво коксу,продуктівнафтопереробки та ядерногопалива; дляІвано-Франківської,Миколаївської,Рівненської областей та м. Севастополь –виробництво тарозподіленняелектроенергії, газу та води.

Удослідженні ">Особливостісоціально-економічногорозвитку України 2004-гопершійполовині 2005 р."Жаліло Я.Белінська Я.,наводятьданні про ті, щонайбільшрозвиненимипромисловимирегіонамиєДніпропетровська,Донецька,Запорізька,Луганська,Полтавська,Харківськаобласті та м.Київ,сумарначастка якістановить понад 60%загальнодержавногопромисловоговиробництва. Разом із тім,питома вагиВолинської,Закарпатської,Кіровоградської,Тернопільської,Херсонської,Чернівецької областей та м. Севастополь недосягає 1,0% відзагальногопромисловоговиробництва по стране. [5, 34]Водночасзберігаютьсясуттєвірегіональнідиспропорції заобсягомпромисловоговиробництва однією особу –коефіцієнтваріації зацимпоказникомвпродовжостанніх роківстановить понад 10разів.Регіональнадиференціація запоказникомобсягуреалізованоїпромисловоїпродукції однією особу засічень-листопад 2004 р. показано на рис. 1. [Див.Додаток VI]

>Зростаннявиробництваспричинилозначнуактивізацію в всіхрегіонахдіяльності угалузібудівництва. У 2003 р.прирістобсягупідряднихробіт убудівництві о 7-йрегіонахперевищував 40%, а 3регіонах – 30%. У 2004 р.приріст цогопоказника в 3регіонахстановив понад 60 %,ще в 6регіонах – понад 20 %. [9, 411]

Дейнеки Л.зазначає, щопоказникитемпівзростання упромисловості табудівництві у 2004 р. булинижчими, ніж у 2003 р., що обумовлене надостаннючергускладнимиполітичнимипроцесами в страневосени й вгрудніминулого року. Цепідтверджуєвідомийвисновок, щоважливимчинникомекономічногозростанняєсуспільно-політичнастабільність вдержаві. [4, 23]

Заперіодкризизнизиласяконкурентоспроможністьрегіонів назовнішніх ринках. Узагальноукраїнськомуекспортіпитома вагитрьох областей –Донецької,Дніпропетровської,Запорізької –становитьмайже половину,протелевовучастку вїхньомуекспортістановитьпродукціягірничорудної,металургійної тахімічноїпромисловості.Водночаспитома вагиполовинирегіонів узагальноукраїнськомуекспорті неперевищує 1%.

>Існує великарізниця уінвестиційнійпривабливостірегіонів дляіноземнихінвестицій.Найвищийінвестиційний рейтингмає м.Київ (йогочасткастановить понадтретину всіхіноземнихінвестицій), атакожДніпропетровська,Київська,Запорізька,Донецька,Одеськаобласті.Водночаспитома ваги узагальномуобсязііноземнихінвестицій 6регіонівстановить менше 1 %. [9, 425]

>Відбулисякардинальнізміни вструктурівласності нарегіональномурівні. Урезультатіприватизаційнихпроцесівсуттєвозменшиласячастка державного сектораекономікирегіонів:виробництво двохтретинтоварів йпослуг уполовинірегіонівздійснюютьприватизовані підприємства. Зарахунокдоходівнедержавного секторазабезпечується понад 65%доходівбюджетів всіхрівнів.Кардинальнізміни увідносинахвласностівідбулися в аграрномусекторі.

>Спираючись надослідженняЖаліло Я.Белінської Я., можнасказати, щоважливоюознакоюінституційнихзмін векономіцірегіонівєрозвиток малого тасередньогопідприємництва. На шкода,сьогодніцей секторекономікище надповнійміріпритаманнихйомуфункцій врозвиткурегіонів. В частности,часткамалихпідприємств узагальнихобсягахвиробленоїпродукціїстановить від 15-21% уЧернівецькій,Закарпатській,Івано-Франківській, тернопільській областях та м. Севастополь доменш ніж 5% вДніпропетровській,Донецькій,Запорізькій,Луганській областях.Близько 55 %загальноїкількостімалихпідприємств (>офіційна статистика врегіональномурозрізііснуєлишещодомалихпідприємств)зосередженолише о 7-йрегіонах: м.Київ,Донецькій,Дніпропетровській,Харківській,Львівській,Одеській областях таАвтономнійРеспубліці Крім. Намалихпідприємствахцихрегіонів працює понадполовинипрацівників всіхмалихпідприємств України. Закількістюмалихпідприємств на 10 000осіб населенняпоказниквищесереднього по Українімаютьлише м.Київ,Миколаївська, Львівска,Харківськаобласті таАвтономнаРеспубліка Крім.Найнижчізначенняданогопоказниказафіксовано в тернопільськійобласті, арізницяміжмаксимальним ймінімальнимпоказникамистановить 4,7 разу.Диференційованою порегіонахєтакождинамікамалихпідприємств.Найбільшдинамічнимє процесствореннямалихпідприємств уВінницькій,Чернігівській,Київській,Запорізькій,Волинській,Дніпропетровській,Одеській областях та м.Київ.Водночас уКіровоградській таЗакарпатській областяхспостерігаєтьсяїхнійнайнижчийприріст. [5, 36]

>Одночасно ізактивізацієюекономічноїдіяльностівідбувалосядеякепокращаннясоціальнихпараметріврозвиткурегіонів. В частности, 2004-го р. в всіхрегіонахзбільшивсярозмірсередньомісячноїзаробітної плати, в 24регіонахприрістстановив понад 20 %. При цьомурегіональнадиференціаціятемпівзростанняєнезначною, що, на форумі нашу думку, обумовленереалізацією єдиної державної політикипідвищеннязаробітної плати убюджетній сфері.Суттєварегіональнадиференціація зарозміромсередньомісячноїзаробітної платиобумовленаструктурнимиособливостямиекономікирегіонів.Варіація у 2004 р.становила 2,5 разу (рис. 2). [Див.Додаток VII]

На думкуавторівколективноїмонографії ">Економічнийрозвиток України:інституціональне таресурсне забезпечення" —економічнезростаннязакономірновідобразилося узменшеннімасштабівбезробіття, але йпоки що несупроводжуєтьсявідповіднимскороченням йоготривалості.Середньомісячначисельністьзареєстрованихнезайнятихгромадян, котрі малі статусбезробітних,становила за 9місяців 2004 р. 993,9 тис.осіб, чи 4,9%економічно активного населенняпрацездатноговіку.Спостерігаєтьсязначнадиференціація цогопоказника зарегіонами, дерівеньзареєстрованогобезробіттяколивається від 10,5% у тернопільській та 7,8% уРівненській йЧернівецькій областях, до 0,6% у м.Київ. [10, 78]

Уцій жмонографіїнаводятьсядані прорівеньбезробіття населення —цейрівень,визначений заметодологієюМОП, уцілому по странескоротився із 8,7% до 7,8%, уміського населення – із 8,8% до 8,1%, усільськіймісцевостівідповідно із 8,5% до 7,2% (>Рис. 3).Серед населенняпрацездатноговікурівеньбезробіття заметодологієюМОПскладав 8,4%. Однакзазначенадинамікавиглядаєдещонеоднозначною,якщоврахувати, щопротягом 2002-2004 роківзменшуваласькількістьекономічно активного населення. [10, 83]

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація