Реферати українською » Социология » Соціальні групи. Віді соціальніх груп


Реферат Соціальні групи. Віді соціальніх груп

>КОНТРОЛЬНАРОБОТА

ізнавчальноїдисципліни

>Соціологія

на задану тему: «>Соціальнігрупи.Видисоціальних груп.»


>Зміст

1.Поняттясоціальних груп.Квазігрупи

2.Видисоціальних груп

2.1.Видисоціальних груп заприналежністю перед тиміндивідів

2.2.Видисоціальних груп за характеромвзаємозв’язківміж членами

>Висновки

>Переліклітератури


1. >Поняттясоціальних груп.Квазигрупи

Недивлячись тих, щопоняттягрупиє одним ізнайважливіших усоціології,середнауковців немаєцілковитоїзгодивідносно йоговизначення.По-перше,труднощівиникають узв’язку із тім, щобільшість збагнути всоціологіївиникає входісоціальної практики: смердотіпочинаютьзастосовуватися внауці послетривалого їхнівикористання вжитті, й при цьому смердотівикористовуються унайрізноманітнішихзначеннях.По-друге,труднощіобумовлені тім, щоутворюється багатовидівспівтовариств, урезультаті чого для точноговизначеннясоціальноїгрупинеобхідновиділити ізцихспівтовариствпевнітипи.

>Існуєдекількавидівсоціальнихспільнот, до які впобудовомузначеннізастосовуєтьсяпоняття «група», але й внауковомурозумінні смердотієчимосьіншим. У одномувипадкутермін «група»означаєсукупністьіндивідів, щознаходяться в одномумісті упросторі. При цьомурозподілспільностейвідбуваєтьсяпросторово задопомогоюфізичновиділенихкордонів.Наприклад,сукупність людей, що йдуть сьогодні в одномувагоні,перебувають впевний момент навулиці чимешкають в одномумісті.Такітериторіальніспільності неможутьвизначатисясоціальнимигрупами внауковомурозумінні.Соціологічна наукавизначає їхні як >агрегації –певнукількість людей, щозібрані упевномупросторі й нездійснюєсвідомихвзаємодій.

>По-друге, впобутовомурозумінніпоняттягрупизастосовується досоціальнихспільнот, щопоєднуєіндивідів ізоднією чикількомаспільнимирисами. Так було впобутідосить частоговорять прогрупувипускниківшкіл, чоловіків, атакож “>віковугрупумолоді від 18 до 22 років”.Такевизначеннятеж неєнауковим. Длявизначення такихспільностей понадпідходитьтермінкатегорія (>віковакатегоріямолоді від 18 до 22 років).Категорія –зібрання людейзіспільноюрисою, щорозцінюється яксоціальновагома.Зазвичайкатегоріїлишестатистичніугрупування.

Усоціологічномурозумінні >соціальна група –цесукупністьіндивідів, щовзаємодіютьпевним чином наосновіспільнихочікувань шкірного членагрупищодоінших.

Усоціальнихгрупахкоженіндивідвиконуєпевнісоціальніролі. Колівідносини вспільнотіпідтримуютьсятривалий годинуїмзазвичайприписуютьсярисигрупи. Урезультаті:

· особапочинаєрозглядативідносини як дії, щоздійснюються впевнихмежах, таким чином людиопиняються чивсередині, чизовнігрупи;

·приписуєгрупам “>об’єктивне”існування тасприймаємо їхні такякби смердоті булиреальними;

·сприймаєгрупу якносіяособливоїсубкультури чиконтркультури – наборуунікальних норм тацінностей; мирозвиваєтьсяпочуттявідданості щодаєвідчуття того що миє однимцілим, щомає своївідмінності.

>Виходячи ізданоговизначення можнавиділитидвіумовинеобхідні у томущобсукупністьвважаласягрупою:

vНаявністьвзаємозв’язківміжїї членами;

vПояваспільнихочікувань шкірного членагрупивідносноіншихчленів.

>Відповіднодві особини, щочекають автобуса назупинці неєгрупою доки нерозпочнутьбесіду,бійку чиіншувзаємодію звзаємнимиочікуваннями.Пасажирилітака неможуть бутигрупою.Вони будутьвважатисяагрегацією до тихийпір,покисеред нихутворятьсягрупи людей, щовзаємодіютьміж собою.Буває так, щоусяагрегаціяможе статігрупою.Припустимо,певнакількість людейздаходиться вмагазині, де смердотіутворюютьчергу й при цьому невзаємодіютьміж собою.Продавець йти йтривалий годину неповертається.Чергапочинаєвзаємодіяти длядосягненняоднієї мети –повернутипродавця на йогоробочемісце.Агрегаціяперетворюється нагрупу.

разом із тімзазначенівищегрупивиникаютьстихійно, у якихвідсутнєстійкеочікування, авзаємодіязазвичайбуваєодносторонньою (>наприклад,лишебесіда).Такіспонтанні,нестійкігрупиназиваються >квазигрупами.Вониможутьперетворитися насоціальнігрупи,якщо входіпостійноївзаємодії якщозростатиступіньсоціального контролюміжїї членами. Дляздійснення цого контролюнеобхіднийпевнийступінькооперації йсолідарності.Дійсно,соціальний контроль угрупі неможездійснюватися до тихийпір,покиіндивідидіютьстихійно тарозрізнено.Неможливоефективноконтролюватинатовп чи дії людей, щовиходятьзістадіону послезакінчення матчу, але й можнажорсткоконтролювати діяльність колективу підприємства.Саметакий контролю наддіяльністю колективу йвизначає його яксоціальнугрупу,оскільки діяльність у цьомувипадкускоординована.Солідарністьнеобхіднагрупі, щорозвивається, дляідентифікації шкірного членагрупи ізколективом.Лише у томувипадку,якщо членигрупиможуть говорити «ми»,формуєтьсястійке членствогрупи ймежісоціального контролю.

Усоціальнихкатегоріях йсоціальнихагрегаціяхсоціальний контрольвідсутній,це сутоабстрактневиділенняспівтовариств заоднієюознакою.Звичайно, уіндивідів, щовходять дооднієїкатегорії, можнапомітитипевнуідентифікацію ізіншими членамикатегорії (>наприклад, завіком), але й,знову ж таки,соціальний контроль тут практичновідсутній.Доситьнизькийрівень контролюспостерігається й успільнотах, щосформовані за принципомпросторовоїблизькості.Соціальний контроль у цьомувипадку скидатися просто відусвідомленняприсутностііншихіндивідів.Потімвінпосилюється приперетворенніквазігруп насоціальнігрупи.

>Власнесоціальнігрупитакожхарактеризуютьсярізнимступенемсоціального контролю. Так,середсоціальних групособливемісцепосідають такзваністатуснігрупи –класи,верстви йкасти.Цівеликігрупи, щовиникають наосновісоціальноїнерівності,мають (завиключенням каст)низькийвнутрішнійсоціальний контроль,який у тій годинуможепідвищуватися приусвідомленніособистостямисвоєїприналежності достатусноїгрупи, атакожусвідомленнягруповихінтересів йвключення доборотьби запідвищення статусусвоєїгрупи.Зізменшеннямгрупипосилюєтьсясоціальний контроль йпідвищуєтьсяміцністьсоціальнихзв’язків. Цевідбувається бозізменшеннямрозміругрупизбільшуєтьсякількістьміжособистіснихвзаємодій.

>Квазигрупимаютьнаступніознаки:

vспонтанністьутворення;

vнестійківзаємозв’язки;

vвідсутністьрізноманіття увзаємодіях(це чилишеотримання чи передачаінформації, чилишевираження протесту чизахоплення);

vкороткостроковістьспільнихдій.

>Квазигрупипереважноіснуютьнетривалий годину после чого чирозпадаються, чиперетворюються встійкісоціальнігрупи. Усоціальнійнауцівиділяютькількарізновидівквазигруп.

>Аудиторії.Підаудиторієюрозуміютьсоціальнуспільність людей, щопоєднані ізкомунікатором –індивідом чигрупою, щоволодіютьпевноюінформацією тадоводятьїї довідома спільноти.Аудиторіяможездійснювати якбезпосереднювзаємодію ізкомунікатором(слухання оратора), то йопосередковано,анонімно(впливЗМІ). Таким чином,найбільшхарактерноюрисоюаудиторіїє практично однобокавзаємодія ,слабкийзворотнійзв’язок ізкомунікатором особливо увипадку із великоюаудиторією.Аудиторія –цескладне танеодноріднесоціальнеутворення. Цепов’язано упершучергу із тім, щорізні людипо-різномусприймають тазасвоюютьінформацію.Якщо одначастинааудиторії несприймаєінформацію черезпевніособистіякості чикультурніпереконання, тоіншачастинашвидкозасвоює ту ж самуінформацію. Таким чином.Будь-якааудиторіямаєтенденцію дорозподілу наокреміспільності, всередині якіпочинаєтьсявзаємнийобмін думками,спілкуванню. Цедозволяєкожній ізвиокремившихсяспільнотскластиспільну думкувідносно тихий чиіншихподій.

>Натовп.Натовп –цетимчасовезібрання людей,об’єднаних вфізичнообмеженомупросторіспільністюінтересів.Соціальна структуранатовпудуже простазазвичай вонавключаєлідера тарешту.Натовпидужерізняться за характером таповедінкою.Натовп одного типуможе бутишвидкотрансформований внатовпіншого типу.Спільними для всіхвидівнатовпуознакамиє:

1.         >Сугестивн>ість. Люди, щоперебувають внатовпі, як правило, болеепіддаютьсявпливу, ніж тих щознаходяться поза нею .Вони ізбільшоюімовірністюприймають думи,почуття й діїбільшості.

2.         >Анонй>мнй>сть.Індивідпочуває собінезначним йневпізнаним унатовпі.Натовп частодіє якціле, йїїіндивідуальні члени невиділяються й несприймають собі як окремихіндивідів.

3.         >Спонтанність. Люди, щоскладаютьнатовп,маютьтенденцію до болееспонтанноїманериповедінки, ніж узвичайнихумовах. як правило, смердоті незадумуються надсвоїмидіями й їхньогоповедінка внатовпізалежитьвинятково відемоцій.

4.         >Невразливість. Ос-кільки люди, щоскладаютьнатовп,анонімні, смердотіпочинаютьпочувати собі позасоціальним контролем,розуміючи, що перед тимважко ">добратися".Наприклад, приздійсненніактіввандалізмушаліючимифутбольнимиболільниками (>биття шибок,псуваннякрісел у вагонах метро тощо)кожний ізучасниківзнімає з собі заце відповідальність,діючи ізусіма разом якоднеціле.

>Існуєдекількавидівнатовпузалежно від способу їхніформування таповедінки.

>   >Випадковийнатовпмаєнайбільшневизначену структуру.Прикладом такогонатовпуможе бутисукупність людей навулиці девідбулася неординарнаподія(автомобільна катастрофа,пожежа усупермаркеті тощо). У такомунатовпі людейпоєднує чинезначна позначка, чи жвзагалібезцільнегаяння години.Індивіди слабкоемоційновключені втакийнатовп йможутьвиділитись ізнього за годину.

>   >Обумовленийнатовп –>зібрання людей, щоплануєтьсязаздалегідь тавідносноєструктурованим. Уданомувипадкунатовп “>обумовлений” тім щоповедінка йогочленівзнаходиться подвпливомвизначених,заздалегідьобумовленихсоціальнихфакторів(натовп, щозібрався на шоу тощо).

>   >Експресивнийнатовп – >соціальнаквазигрупа, щоформуєтьсязазвичай ізметоюотриманняособистоїнасолоди йактивність людей такомунатовпі у нассобієціллю тарезультатом(релігійнізбори,рок-фестивалі тощо).

>   >Діючийнатовп.Підтерміном “>діючий”розуміють сув'язьдійнатовпу. Цезбіговисько чиіншіформиспільностей ізекстремальними типамиповедінки.Діючийнатовпподіляється назбіговисько(емоційнозбудженийнатовп, щообираєнасильницькі дії) таповсталийнатовп(меншструктурований ніжзбіговисько).

>Соціальні кола –соціальніспілостістворені ізметоюобмінуінформацієюміж їхнього членами.Ціспільності неставлятьцілей, немаютьвиконавчогоапарату.Головнафункція такихквазигруп –обмінпоглядами,новинами,коментарями, аргументами.Відсутністьєдностіробитьсоціальні коланестійкимиутвореннями.Індивіди, щоформуютьтакі колапроходятьвідбір подвомкритеріям:

vспільназацікавленість втемідискусії (колофутбольнихвболівальників);

vприналежність допевноїсубкультури(ділові кола, щооб’єднуютьбізнесменів).

>Існуєдекількарізновидівсоціальнихкіл:

>   >контактні кола –соціальніспільності людей, щопостійнозустрічаються на конкурсах, втранспорті чичергах.Наявністьспільнихінтересівдозволяєзав’язуватикороткізнайомства.Кордони такихспільнотвкрайневизначені, їхні складвизначаєтьсяпросторовими контактами, смердоті легкоутворюються та легкорозпадаються;

>   >професійні кола –соціальніспільності ліні якізбираються дляобмінуінформацією запрофесійнимиознаками.Вонивиникають вмежахформалізованих груп напідприємствах,зустрічах,нарадах,середвчених,акторів тощо.Крім того, відучасниківпрофесійнихкілвимагаєтьсявиконанняпевних норм й, ним у нихзбільшуєтьсяступіньсоціального контролю;

>   >дружні кола –цесоціальні спільноти пообмінуінформацією, щовиникаєміжіндивідами, котріпоєднанівідносинамидружби.Дружнєсоціальне коломожетрансформуватися вдружнюгрупу,якщо його члени будутьдіятипогоджено й матір системуочікуваньвідноснодій один одного;

>   >статуснісоціальні кола –>соціальніспільності, щовиникають із приводуобмінуінформацієюсередіндивідів, щомаютьприблизнооднаковісоціальністатуси(аристократичні кола, колажінок, чоловіків,пенсіонерів тощо).Статусні колаформуються за принципомналежності дооднієїсубкультури йєважкодоступними дляосіб ізіншим статусом.

>Всісоціальні коламожуть матірлідерів –осіб, щоакумулюють,узагальнюютьрізні подивися, думка якімаєзначення длячленів кола йвпливає на їхніповедінку.Цілідеризазвичай неформальні й немаютьзмогиконтролюватиповедінкучленівсоціального кола.


2.         >Видисоціальних груп

 

2.1Видисоціальних груп заприналежністю перед тиміндивідів

 

Упроцесівивченнясуспільстваіндивідстикається із великоюкількістю груп, щорізняться зарозмірами,ступіннюорганізованості, характерувнутрішніхвзаємодій,поведінкоючленівгрупи тощо.

>Залежно відприналежності до групіндивідів всоціологіївиділяютьінгрупу тааутгрупу.Коженіндивідвиділяєпевнукількість груп, до яківінналежить й котрівінвизначає як «>мої». Цеможе бути «моя батьківщина», «мояпрофесійна група», «моякомпанія», «мойклас».такігрупи будутьвважатисяінгрупами,тобтотими, до яківінвідчуває своюприналежність й в яківінідентифікується ізіншими членами таким чином, щооцінюєчленівгрупи як «ми».Іншігрупи, до які неналежитьіндивід –інші родини,іншікомпаніїдрузій,іншіпрофесійнігрупи,іншірелігійнігрупи, - будуть дляньогоаутгрупами, для які відпідбираєсимволічнізначення: «не ми», «>інші».

Услаборозвиненихсуспільствах людиживутьмалимигрупами,ізольованими один від одного, щопредставлені в основномуродинами-кланами.Родиннізв’язки вбільшостівипадків йвизначають природуінгруп тааутгруп уціхсуспільствах. Колізустрічаються дванезнайомці смердоті впершучергушукаютьродиннізв’язки.Якщо їхньогопов’язуєякийсь родич, то смердотіобидває членамиінгрупи.Якщо жродиннізв’язки незнаходяться, те вбагатьохсуспільствах такого типу людивідчувають собіворожими повідношенню один до одного.

Усучасномусуспільствівідносиниміж членамиґрунтуються набагатьох видахзв’язків, але йвідчуттяінгрупи тапошукїїчленівзалишаютьсявкрайважливими длякожноїлюдини. Колі людинапотрапляє в колонезнайомихосіб, вона впершучергунамагаєтьсязнайтиосіб, щоскладають йогосоціальнийклас,притримуються йогополітичнихпоглядів,розділяє йогоінтереси. Про те,наприклад,хтозаймається спортом,цікавлять люди, котрірозбираються успортивнихподіях, ащекращевболівають на тому ж саму команду, що йвін. Таким чином,ознакою людей, що належати доінгрупимає бути ті, що смердотіподіляютьпевніемоції й подивися (>сміються над одними йтими ж промовами ймаютьвідноснооднакову думкущодожиттєвоїактивності тацілей життя).Члениаутгрупиможуть матір багато рис,спільних для всіх групсуспільства,можутьподіляти багатоспільних для всіхпочуттів йпрагнень, але й вонизавждиєпевніриси йознаки, атакожпочуття, щовідрізняють їхні відчленівінгрупи.Такіриси людипомічаютьнесвідомо, й наційпідставіділятьранішенезнайомих людей на “ми” та “>інші”.

Усучасномусуспільствііндивідналежить добагатьох груп, тому великакількістьінгрупових тааутгруповихзв’язківможутьперехрещуватись. Студент болеестаршого курсу якщорозглядати студентамолодшого курсу якіндивіда, щоналежить доаутгрупи, але й студентмолодшого курсу разомзі студентомстаршого курсуможуть бути членамиоднієїспортивноїкоманди, де смердотівходять доінгрупи.

>Дослідникивідмічають, щоінгруповіідентифікації,перехрещуючись забагатьма напрямами, незнижуютьінтенсивністьсамовизначеннявідмінностей,причомускладністьвключенняіндивіда угрупуробить болееболіснимивиключення ізінгруп. Так, людина, щонесподіваноотрималависокий статус,має усіатрибути,щобпотрапити довищогосуспільства, але й неможе цогозробити;підлітоквідчайдушносподівається на доля вмолодіжнійкоманді, але й вон його неприймає;робітник, щоприйшовпрацювати добригати, наднійприжитися й годиною служити предметомкепкування. Таким чином,виключення ізгрупиможе бутидужежорсткимпроцесом.Наприклад,більшістьпримітивнихсуспільствважаютьсторонніх людейчастиноютваринного світу, багато із нихрозрізняють слова «ворог» й «>стороння особа»,вважаючиціпоняттяідентичними. Недужевідрізняється відтакої точкизору установканацистів, котрівиключалиєвреїв ізлюдськогосуспільства. РудольфХосс,якийкерувавконцтабором вОсвенцимі, де було бзнищено 700 тис.евреїв,характеризувавцюбійню як «>видаленнячуждихрасово-біологічнихтіл». Уданомувипадкуінгрупові йаутгруповіідентифікаціїпризвели дофантастичноїжорстокості тацинізму.

>Підсумовуючисказане, вартовідмітити, щопоняттяінгрупи тааутгрупиважливі босамовіднесеннякожноїособистості перед тиммаєістотнийвплив наповедінкуіндивідів вгрупах.Відчленівінгрупикожен можначекативизнання,лояльності,взаємодопомоги.Очікувана відпредставниківаутгрупиповедінка призустрічізалежить від видуцієїаутгрупи.Від одних миочікуємоворожогоставлення, відінших –більш-менш дружелюбного, відтретіх –індиферентності.Очікуванняпевноїповедінки відчленіваутгруп із годиноюзначнозмінюються.Під годину спортивного матчупредставникирізних групставляться один до одного ізворожістю йможутьнавітьвдарити один одного, але й вартопролунатифінальному свистку, їхньогоставленнярізкозмінюється,стаєспокійним йнавітьдружнім.

Мипо-різномувключені до відома нашихінгруп.Хтосьможе,наприклад, бути душеюдружньоїкомпанії, але й вколективі замісцем роботи некористуватисяповагою й бутислабковключеним увнутрішньогруповізв’язки. Неспостерігаєтьсяоднаковоїоцінкиіндивідомоточуючих йогоаутгруп.Завзятийпослідовникрелігійноговчення якщозакритим дляконтактів ізпредставникамикомуністичногосвітогляду більше, ніж ізпредставникамисоціал-демократії. У шкірногоіснуєвласна шкалаоцінкиаутгруп.

Р. Парком й Є.Берджесом (1924) буврозробленаконцепціясоціальноїдистанції, Якадозволяєвимірятивідчуття йставлення, щопроявляютьсяіндивідом чисоціальноюгрупою дорізнихаутгруп. Укінцевомурахунку буврозроблена шкала Богардуса, Якаслугуєвимірювачемступеняприйняття чизакритостівідносноіншихаутгруп.Соціальнадистанціявимірюється шляхомрозглядувзаємозв’язків, у котрі людивступають ізпредставникамиіншихаутгруп.Існуютьспеціальніопитувальники,відповідаючи на котрі, члениоднієїгрупиоцінюютьвзаємозв’язки,відмовляючись, чи,навпаки,приймаючипредставниківінших груп.Поінформованихчленівгрупипросять призаповненніопитувальниківвідмітити, кого ззнайомихїмчленівінших груп смердотісприймають яксусіда,товариша пороботі, як партнера дляшлюбу, й таким чиномвизначаютьсявзаємозв’язки.Опитувальники длявимірюваннясоціальноїдистанції неможуть точнопередбачити дії у томувипадку,якщо членіншоїгрупи дійсно станісусідом читоваришем пороботі. Шкала Богардуса –целишеспробавимірятивідчуття шкірного членагрупи,несхильність доспілкування ізіншими членамиданоїгрупи чиінших груп. Колиробитимеособистість уякійсьситуації, великоюміроюзалежить відсукупності умів чиобставинданоїситуації.

>Аутгрупизазвичайсприймаютьсяіндивідами задопомогоюстереотипів. >Соціальний стереотип –це образіншоїгрупи чикатегорії людей, щоподіляється.Оцінюючи діїпевноїгрупи, ми частомимоволінаділяємо шкірногоіндивіда, що входити догрупи,рисами, котрі, на форумі нашу думку,характеризуютьгрупу вцілому.Наприклад,існує думка, щофранцузилегковажні,англійці –замкнуті тамовчазні тощо.Стереотипможе бутипозитивним (доброта,мужність,чесність),негативними (>підлість,жорстокість) тазмішаними (>німцідужедисципліновані, але йжорстокі).

>Виникнувши одного разу, стереотиппоширюється на всіхчленіввідповідноїаутгрупи безврахуванняпевнихіндивідуальнихособливостей. Томувінніколи небуваєповністюістинним.Дійсно,неможна,наприклад, говорити прорисинеохайності чижорстокостістосовновсієїнації чинавіть населенняякогосьміста. Алі у тій годинустереотипиніколи небувають йповністюпомилковими,оскільки смердотізавждиповинніпевноюміроювідповідати характеристикам особини ізгрупи, щостереотипізується, віншомувипадку смердоті просто більше не могли б бутирозпізнані.

>Механізмвиникненнясоціальнихстереотипів докінця недосліджений, дотеперішнього годининезрозуміло,чому одна із риспочинаєпривертатиувагупредставниківінших груп йчомуцестаєпоширенимявищем. Алі убудь-якомуразістереотипистаютьчастиною культури,частиноюморальних норм йролевих установок.Соціальністереотипипідтримуютьсяселективнимсприйняттям (>відбираютьсялишеінциденти, що частоповторюються, котріпомічаються тазапам’ятовуються),селективноюінтерпретацією (>інтерпретуютьсяспостереження, щостосуютьсястереотипів,наприклад,євреї –підприємці,багатії –жадібні тощо),селективноюідентифікацією (“>тивиглядаєш як аристократ,тивиглядаєш якциган тощо”) таселективнимвиключенням (“>вінзовсім не схожий навикладача”). Задопомогоюцихпроцесіввідбуваєтьсянаповнення стереотипу.

>Стереотипипостійнозмінюються.Наприклад, всучасномусуспільствізник стереотипжінки якслабкої,тендітної йбеззахисноїістоти.

>Постійневиникнення, зміну тазникненнястереотипівобумовлена їхньогонеобхідністю длясоціальноїгрупи. З їхньогодопомогою миотримуємолаконічнуінформацію прочленіваутгруп, котра на свійчергувизначає нашеставлення доінших груп тавизначатилініюповедінки із їхньогопредставниками. Людизавждисприймають стереотипшвидше, ніжістиннірисиособистості,оскільки стереотип –це результатбагатьох, годиноювлучних й тонкихсуджень, недивлячись тих, щолишедеякіособистості ваутгрупіповністюйомувідповідають.

>Референтнігрупи.Цейтермін,вперше уведень вобігсоціальним психологомМустафоШерифом в1948р.,означаєреальну чиумовнусоціальнуспільність, ізякоюіндивідспіввідносить собі як ізідеалом та нанорми, подивися та ціностіякоївінорієнтується усвоїйповедінці йсамооцінці.Наприклад,робітник підприємства,метоюякогоєкар’єрнийріст,орієнтується наповедінкукерівництва. А люди, щонесподіваноотримали багато грошей,намагаються вдягатися таповодитись якпредставникивищихкласів.

>Інколиреферентна група таінгрупаспівпадають (колипідлітокорієнтується на подивисясвоєїкомпанії більше, ніж набудь-якіінші). На тому годину йаутгрупаможе бутиреферентною.Наведенівищеприкладидемонструютьце.

>Розрізняютьнормативні тапорівняльніреферентніфункціїгрупи.

>Нормативнафункціяреферентноїгрупиполягає до того, щоця групаєджерелом нормповедінки тацінніснихорієнтаційіндивіда. Так, маленький хлопчик,бажаючискоріше статідорослим,намагаєтьсянаслідуватинорми й ціностіорієнтації,прийняті усередовищідорослих, аемігрант, щоприїздить дочужої країни,намагаєтьсяякумогаскорішеосвоїтинорми й установкимісцевихмешканців,щоб не бути «>білоювороною».

>Порівняльнафункціяполягає до того, щореферентна групавиступає вякостіеталону, задопомогоюякогоіндивідможеоцінити собі таінших.Відповідно доконцепціїдзеркального “Я” Ч.Кулі (1864 – 1929),якщодитинасприймаєреакціюродичів тавірить їхніоцінкам, то более доросла особавідбираєокреміреферентнігрупи,належність чиненалежність до які дляньогоєбажаною, йформує “Я”- образ наоснові їхніоцінок.

2.2.Види груп за характеромвзаємозв’язківміж членами

>Первинні тавториннігрупи. >Різниця увзаємозв’язкахміжіндивідаминайбільшяскравопомітна впервинних тавториннихгрупах.Термінпервинна групавпершевикориставЧ.Кулі дляпозначенняневеликоїасоціації людей,пов’язанихзв’язкамиемоційноїприроди.Досягнення такогосприйняттявідбувається черезсоціальніконтакти, щонадаєвнутріогруповимзв’язкамособистісний характер, в котрівключаютьсячисленніелементиособистісногодосвіду. У цихгрупах яксім`я тадружнякомпаніяїї членинамагаютьсяпридатисоціальнимзв’язкамнеформальний,невимушений характер.Воницікавлять один одногоперш на якособистості. Увториннихсоціальніконтактиносятьнеособистій,односторонній характер.Дружніособистісніконтакти неєобов’язковими, але й усіконтактифункціональнівідповідно досоціальних ролей.Вторинна групаможе бутитрудовим союзом чиасоціацією, клубом,командою тощо.Такожвторинноюгрупою можнавважати й двохосіб, щоторгуються набазарі. Удеякихвипадкахвторинна групаіснує длядосягненняспецифічнихцілей, щовключаютьпевніпотребичленівцієїгрупи якособистостей.

>Первинна групаможеслугуватидосягненнюоб’єктивнихцілей, але й вона понадвідрізняєтьсяякістюособистіснихвідносин,емоційноюзадоволеністюїїчленів.Тоді як увториннійгрупі апершомумісцістоїтьвиконанняспецифічнихфункцій.Тобтопервинна групазавждиорієнтована назв’язкиміжїї членами авторинна націль.

>Первиннігрупи >зазвичайформуютьособистість, у яких вонасоціалізується.Кожен членвторинноїгрупиможезнайти внійефективниймеханізмдосягненняособистихінтересів, але й часто зарахуноквтратитеплоти тащиростівідносин.Вториннігрупи практичнозавждискладаються ізпевноїкількостіпервинних груп. Команда,трудовийколектив,студентська група впроцесівзаємодіїділиться нагрупи людей щосимпатизують один одному.

>Такожсоціальнігрупиподіляютьсязалежно відкількостічленівгрупи намалі тавеликісоціальнігрупи.

>Малігрупи. >Аналізсоціальноїструктурисуспільствапотребує,щоб вякостіодиниці щовивчаєтьсявиступалаелементарначастинка, Якаакумулює всобі усівидисоціальнихзв’язків. Уякостітакоїодиниці бувобрана мала група, Яка сталапостійнимнеобхідним атрибутом всіхвидівсоціологічнихдосліджень.

>Погляд на малугрупу якреальнусукупністьіндивідіввиниклише в 60-хроках до цого мала групарозглядалась яксукупністьідеалів,уявлень тазвичок, щоповторюються вкожномуіндивідуальнійсвідомості таіснуютьлише вційсвідомості (>Ф.Олпорт, 1954).Малігрупи –цегрупи в якііндивідимаютьособистісніконтакти один із одним.Наприкладстудентиоднієїгрупи котрімають постійна контакт один із однимємалоюсоціальноюгрупою, астуденти вузу – великою.

Мала групаможе бути якпервинною, то йвторинноюзалежно від тогоякий типзв’язківпревалюєсеред йогочленів; велика групаможе бутивиключновторинною.Численнідослідженнямалих груп,проведеніР.Бейзом йДж.Хомансом в 1950 р. таК.Холландером йР.Міллсом у 1967 р., показали,зокрема, щомалігрупивідрізняються від великих нелишерозмірами, але й йякісноінимисоціально-психологічними характеристиками.

Таким чином можнавиділити рядознак щохарактеризують малугрупу:

vця група неорієнтована нагруповіцілі;

vнаявнагрупова думка якпостійнодіючий чинниксоціального контролю;

vконформізм догрупових норм.

>Вивченнямалих груп насьогодні широкорозповсюджено. Ос-кільки із нимилишезручнопрацювати через їхні невеликийрозмір, смердотітакожєелементарнимиодиницямисоціальноїструктури в якізароджуютьсясоціальніпроцеси,відслідковуютьсямеханізмивиникненнялідерства,рольовівзаємовідносини.

>Великігрупи в соючергухарактеризуються такимирисами:

vнаявністьраціональних,ціленаправленихдій;

vгрупова думкарідковикористовується, контрольздійснюєтьсязверху на засідкахсубординації;

vконформізм до політики, що проводитисяактивноючастиноюгрупи.

Таким чином,найчастішемалігрупи усвоїйпостійнійдіяльності неорієнтуються накінцевугрупову мітку, у тому годину коли діяльність великих групраціоналізована втакіймірі, щовтрата метизазвичайпризводить до їхньогорозпаду.Крім цього умалійгрупіособливогозначеннянабуваєтакийзасіб контролю йздійсненняспільноїдіяльності, якгрупова думка.Особистісніконтактидозволяють всім членамгрупибрати доля вствореннігрупової думи йконтролі законформізмомчленівгрупищодоцихпоглядів.Великігрупи узв’язку ізвідсутністюособистіснихконтактівміжусіма їхні членами, як правило, немаютьможливостінапрацюватиєдинугрупову думку.


>Висновки

 

>Соціальна група –цесукупністьіндивідів, щовзаємодіютьпевним чином наосновіспільнихочікувань шкірного членагрупищодоінших.

Упобутовомусенсігрупаминазиваютьтакожагрегації (>певнакількість людей, щозібрані упевномупросторі й нездійснюютьсвідомихвзаємодій) такатегорії (людизіспільноюрисою, щорозцінюється яксоціальновагома).

>Утвореннюсоціальних группередуєутворенняквазігруп.Існуютьтаківидиквазигруп, якаудиторії,натовпи (>випадковий,обумовлений,експресивний,діючий) тасоціальні кола (>контактні,професійні,дружні,статусні).

>Залежно відприналежностііндивідів до групвиділютьінгрупи (до які особа входити напровахучасника) йаутгрупи (до якііндивід неналежить).

>Аутгрупизазвичайсприймаються людьми задопомогоюстереотипів.Соціальний стереотип –це образіншоїгрупи чикатегорії людей, щоподіляється.

>Референтна група – реальна іумовнасоціальнаспільність, ізякоюіндивідспіввідносить собі як ізідеалом та нанорми, подивися та ціностіякоївінорієнтується.

За характеромвзаємозв’язківміж членамисоціальнігрупиподіляються напервинні тавторинні,малі тавеликі.

Мала групаможе бути якпервинною, то йвторинноюзалежно від того,який типзв’язківпревалюєсеред йогочленів; велика групаможе бутивиключновторинною.


>Переліклітератури

1. Лукашевич М.П.,Туленков М. В.Спеціальні тагалузевісоціологічнітеорії:Навч.посібник. — До.: МАУП, 1999.

2.Соціологія:Підручник длястудентіввищихнавчальнихзакладів / За ред. В. Г.Городяненка — До.: «>Академія», 2002.

3.Соціологія:Підручник / Зазагальноюредакцією проф. В.П.Андрущенка, проф.М.І.Горлача.Харків –Київ. 1998.

4.Соціологія.Підручник / За ред.ПечіІ.М. – До., 2000.

5. ФроловС.С. Соціологія. – М.: Наука, 1994.


Схожі реферати:

Навігація