Реферати українською » Социология » Соціальні Наслідки міграцій сільського населення України (1989-2001 рр.)


Реферат Соціальні Наслідки міграцій сільського населення України (1989-2001 рр.)

>СОЦІАЛЬНІНАСЛІДКИМІГРАЦІЙСІЛЬСЬКОГОНАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ (1989-2001РР.)


>Міграційніпроцеси –невід’ємна йпостійнаскладоваісторіїлюдства.Вониєнайголовнішимичинниками, щовпливають наперспективиекономічного,соціального та культурногорозвитку України. У одному зсвоїхвиступів головапідкомітету ВРУ узакордоннихсправах І. Ф. Курас назвавши Україну,починаючи із 1994 р.,країноюміграцій,оскількищорічнівтрати населення із цого року, заофіційнимиданими, зарахунокміждержавнихміграційнихпотоківстановили від 80 до 140 тис.чол.1

>Нинііснуєчималонеоднозначнихтлумачень самогопоняттяміграції таїївидів.Міграція населеннярозглядається яксоціально-економічний,демографічний стан, щоявляє собоюсукупністьпереміщень,здійснюваних людьми,пов’язаних, як правило, ззміноюмісцяпроживання.Тобто,міграція -цепереміщенняробочоїсили (>працездатнихмігрантів) черезкордони тихий чиіншихтериторій,країн,населенихпунктівзізміноюмісцяпроживанняназавжди чи натривалий годину. Уекономічномуаспекті І. Прибитковавизначаєміграцію, як рухробочоїсили увиглядітериторіального йміжгалузевогоперерозподілутрудовихресурсів, атакожпрофесійно-кваліфікаційногопросуваннякадрів2.Ясність увизначенняпоняттяміграції внеслаенциклопедія под ред. Ю.Римаренка, котраототожнюєміграцію, якуніверсальнепоняття, із такимсинонімічним поруч, як рух,переселення,пересування,переміщення.3. Уісторичномуракурсіміграціярозглядається якневід’ємна тапостійнаскладоваісторіїлюдства4,внаслідокякої люди, щовідносяться докатегоріїмігрантів,постійнопереходять ізоднієїсоціально-економічної спільноти віншу5.

>Загальноприйнятоїкласифікаціїміграційнихпроцесів в Україні насьогодні неіснує.Міграцію, яксоціальнумобільність населення,вивчаютьрізні науки:демографія, статистика,історія,філософія,політологія таінші. Томупостає багаторізнихнауковихпитанькласифікаціїміграцій за їхнімісцем чироллю уприроді тасоціумі, напрямамипоширення,сфероюсамовияву6.Відоміспробипрокласифікувати йвиділитиокремівидиміграції зарізнимиознаками.Головноюознакоюєперетинадміністративних чидержавнихкордоніврізнихтериторій –населеного пункту,області, держави.Відповідновиділяютьвнутрішні тазовнішні (міждержавні )міграції7. За способомздійсненняміграціюкласифікують якорганізовану йнеорганізовану8. Узалежності відтривалостіпереміщення населеннявиділяютьстаціонарну (безповоротну,постійну ) –переміщення напостійне чидовгостроковемісцепроживання, йтимчасову –переміщення навідносно короткий рядків.

>Крімпереселень,міграційніпроцесиохоплюютьусівидипереміщень впросторі.Середтимчасовихпереміщеньслідвиділити:сезонну,епізодичну,маятниковуміграції. Хоча,щодоприродимаятникової тасезонноїміграціїіснуєчималонеоднозначних думок. Так, В.В.Покшишевський утверждает, щомаятниковіпереміщенняєлишеособливоюформоюрозселення, приякіймісце роботивіддалене впросторі відмісця сну,відпочинку,спілкування ізсім’єю9. На його думку,данеявищеє неміграцією, а способом життя, щосупроводжуєтьсяпостійнимипереміщеннями. Просуперечність “маятниковоїміграції “ “істиннійміграції ” утверждает У. У.Перевєдєнцев,пояснюючи даний процеснеможливістюлюдинипереселитисяближче домісця роботи10.Власне,науковообґрунтованеставлення до проблеммаятникової тасезонноїміграційвисловили М. Б. Денисенко, А. І.Іонцев, Б. З.Хорев,стверджуючи, що усі триосновнівидиміграції –переселення,маятникова йсезонна –пов’язані ззміноюмісця роботи,тобтовходять у складтрудовоїміграції населення.

>Отож,визначимомаятникову,сезонну таепізодичнуміграції якдемографічніпроцеси, внаслідок яківідбуваютьсяякісні такількіснізміни ускладі населення11.Впливміграційнихпроцесів урізний годину, у якіберуть долясотнітисячсільськихмігрантівпозначається насоціально-економічному,політичному, культурномустановищі села та країни вцілому. Колистосується аграрного сектору України у 1989 – 2001 рр., томіграційніпроцеси у даний годинує особливовідчутними.Вони булиоднією зосновних причинпоглибленнякризи, уякійзнаходилосясільськегосподарство.

>Найбільше прокількісний таякісний склад,територіальнерозміщеннясільськихмігрантів мидізнаємося зщорічнихданих державногокомітету статистики України12.Новусторінку увивченніміграції населеннязагалом, та,зокрема, вукраїнськомуселі,перегорнуливітчизнянінауковці ізпроголошеннямнезалежності України.Найбільшціннимджерелом ізтеоріїміграційнихпроцесів, наднаціональному, але й й всвітовомувимірі,єенциклопедія заредакцієюЮ.І.Римаренка, якоїзгадувалираніше.Ґрунтовнийаналіздемографічнихчинниківзанепадуукраїнського сіла б у томучисліміграції селян,здійснилиісторики:С.М.Тимченко13,якийзавершуєсвоєдослідженняостаннімсоюзнимпереписом 1989 р., ПанченкоП.П.14,Вівчарик М.М15.

Великуувагувпливудинамікичисельності та складу селян насоціально-економічнийрозвиток аграрного сектораприділяютьекономісти:П.Т. Саблук16,І.М.Прибиткова17,О.А.Богуцький18 таінші. Уданихпрацяхавторироблятьспробувисвітлитиреальнудемографічнуситуацію вукраїнськомуселі,показативпливдемографічнихчинників нарозвитоксільськогосподарського комплексу.

>Перш ніжохарактеризуватипоказникирізнихвидівміграційсільського населення,визначимо заподійданогоявища.Основнимисеред нихє:безробіття селян,внаслідокзанепадусільськогосподарськихпідприємств,низьказаробітна плата,відставання культурногорозвиткусільського сектору,недостатнємедичнеобслуговування,занепадінфраструктури села. Урезультаті із 1989 по 2001 рр.міграційні потокисільськихжителівпосилились.Основноюознакоюданихпроцесів був їхньогоневрегульованість тастихійність.

>Найбільше наперерозподіл населенняміжмістом й селомвпливаютьвнутрішніміграції. Затринадцятирічнийперіод їхньогонапрямокзмінювавсятричі.Згідно із результатами Всесоюзногоперепису населення 1989 р.кількістьосіб, щохоча б одного разумігрували узагальнійчисельності населення умістахстановила – 52 %, а й усільськіймісцевості – 28 %19. На датуперепису 1989 р.кількістьосіб, щовибули у місто зсільськоїмісцевостіУкраїнськоїРСРстановила 533 264 тис.чол., а й узворотному напрямі у селамігрувалолише 310 055 тис.чол.20.

Таким чином, зарахуноквнутрішньоїміграції у 1989 р. села Українивтратили 223 209 тис.чол. До 1992 р.міграційне сальдо селян (>перевищенняприбулих усільськумісцевість надвибулими) було бвід’ємним,хоча буливинятки.Перевищенняприбулих селян надвибулимиспостерігалися удеякихПівденно-східних областях України:Дніпропетровській,Запорізькій,Кіровоградській,Луганській,Миколаївській таОдеській,однак даний відсоток бувнезначним й невпливав назагальнийперерозподілтрудовихресурсів села. У 1990 – 1991 рр.майже 80 %сільськихмігрантівзмінювалисвоєпостійнемісцепроживання вмежах України, в основному накористьміста.

>Починаючи з 1992 й до 1994 р., врезультатіпроведенняекономічних реформ, котрізапочаткувалиновий видгосподарювання наземлі,напрямокміграціїзмінився впозитивний длясільськоїмісцевості бік закількіснимипоказниками. То в 1992 р.перевищенняприбулих усільськумісцевість надвибулими було бнайвищим йстановило 78,7тисяч Чоловік. Однак,наступного рокуперевищенняприбулих усільськумісцевість надвибулимизменшилося на 40 %, а із 1994 р.міграціямолоді у напрямі “ село – місто ”зновупочалаперевищуватиміграцію у напрямі “ місто – село ”. З 1993 по 1996 рр. сальдоміграції (різницяміжкількістюприбулих йкількістювибулих напостійнемісцепроживання)21зменшувалося,проте усе ж такизалишалосядодатнім,відповідно: 1993 р. – 41,7 тис.чол.; 1994 р. – 0,5 тис.чол.; 1995 р. – 13 тис.чол.; 1996 р. – 7 тис.чол.22. За 1995 – 1996 рр.кількістьприбулих усільськумісцевість Україниперевищувалакількістьвибулих з села более як на 20 тис.осіб. 55 % з нихмігрувала до сіл з міст,рештутрудовийпотенціал селапоповнився зарахунокзовнішньоїміграції. З 1997 р. ( - 1,1 тис. Чоловік) й досьогодніміграційне сальдо носитивід’ємний характер.

>Наступним виглядомпереміщеньсільськоїробочоїсилиєсезонніміграції.Сезонніміграції селян –цетимчасовіміграції, для якіхарактернесезоннетериторіальнепереміщеннямігрантів.Вонивідбуваються вмежах областей,між областями,населеними пунктами.Сезоннимиміграціїназивають бо їхні частотазалежить відпір року.Даний видміграційпрацездатного населеннянайчастішепов’язуються зсільськогосподарськими роботами,оскільки доля в нихпереважноберутьселяни. Немаючи роботи вмісцях, демешкають, смердотізмушеніїхати уінші реґіони України чи за кордон.Прикладамисезоннихміграційєпоїздкисільського населеннязахідних таПівнічних областей назбірзернових,баштанних культур уПівденні (Миколаївську,Херсонську,Дніпропетровську ),обробітокцукровихбуряків уЦентральні (Вінницьку,Київську,Черкаську,Житомирську)області.ЧималосільськихжителівЗахідних таЦентральних областейоб’єднуються убудівельнібригади йїдуть набудівництвоздебільшого уПівденніобласті. Причинамисезоннихміграційєтакожнадлишокробочоїсили в тихий чиіншихрегіонах, деіснуєбезробіття,більшазаробітна плата умісцяхтимчасовогопрацевлаштування,різниця воплаті роботиміжокремимирегіонами23.Сезонніміграціїпротягомдосліджуваногоперіодумайже невизначались йвідносилися доіншихвидівміграції, до тогочислі йсезоннихпоїздок у країни СНР й далекогозарубіжжя,внутрішньо-обласнихміграцій.

Одним звидіввнутрішніхпереміщень населенняєтакожмаятниковіміграціїсільського населення.Маятниковуміграціювизначають яксистематичнепереміщення населення відмісцяпроживання домісця зайняти й тому, ізчастотою, щовідповідаєперіодичності зайняти24.Кількістьсільськихмаятниковихмігрантів на початку 90-х роківстановила 500 тис. Чоловік. На вушко 2001 р.середсільського населення було б 4, 4 млн.працюючих,коженчетвертий із якіпрацював за межами свогонаселеного пункту, із нихмайжекожендругий умістах йселищахміського типу.Найбільшемаятниковихмігрантів уЗахідних областях України:Івано-Франківській ( 201, 7 ),Закарпатській ( 157, 2 ) таЛьвівській ( 210, 4 ).Основною причиноюрозвиткуінтенсивнихмаятниковихміграцій в названомурегіонієдоситьвисокащільністьсільських йміськихпоселень.Наступним центроммаятниковихміграції удосліджуванийперіод було б містоКиїв.Київ, як великийнауково-культурний центр ізбагатьманавчальнимизакладами та великоюкількістюпромисловихпідприємств,притягує до собі населеннянавколишніхсіл та міст. На вухо 1990-х роківнайвищоюмаятниковаміграція був уКиївськійобласті. На 1000працездатнихсільськихжителів уКиєвімаятниковимимігрантамипрацювало 253чол25. На 1992 р.коефіцієнтсільськихмаятниковихмігрантів уКиївськійобластістановив 123, 0.

>Поряд звнутрішньоюміграцією селян ізпроголошеннямнезалежностіпосиливсяще одна часткаміграцій –зовнішні, чиміждержавніпереміщення.Доситьсумноює цифра 5 – 7 млн.громадян, щошукають роботу насьогоднішній день межами України26.Охарактеризуємоосновніджерелапоповненнякількісного складусільського населення зарахунокміждержавнихмігрантів зіншихкраїн.Починаючи із початку 90-х рр.,показникизовнішньоїміграція Державою практично невизначалися й нерегулювалися.Зовнішніміграції, котрівідбувалисяпротягом 1989 – 2001 рр. малісоціально-економічні,політичні чирелігійнімотиви. Неє секретомвисокийобігмігрантів в Україну зачасівРадянського Союзу зіншихсоюзнихреспублік.Щорічнийобмін населенняміжУкраїною таіншимиреспубліками СРСРстановив понад 1,5 млн.осіб27.Загальновідомо, що в Україніпрагнулиоселитисявійськовіпенсіонери.Впливу надинамікусільського населенняданіпроцеси не малі. Зарахунокданихпотоківмігрантівпоповнювалисяміськіпоселення,причомувіковий складпогіршувався.Основним потокомзовнішньоїміграції,якийнайбільшезаслуговує наувагу,єміграціяпрацездатноїчастинисільського населення у напрямікраїн далекого йблизькогозарубіжжя.Офіційніпоказники, котріфіксують таоприлюднюютьоргани державної статистики України, на самом делеєнабагатовищими,оскільки великачастина населеннявиїздить із України нелегально, чи подвиглядомтуристів. Однакнавітьданіофіційної статистикидемонструютьпротягомдосліджуваногоперіоду збільшеннякількостісільського населення, щопостійно чи сезоннопрацюють за кордоном.Додатними,хоча йнезначними (1,4)єпоказникивнутрішньо-регіональноїміграції умежах України, й у тій годинуневтішною бувзовнішня таміжрегіональнаміграціїсільського населення. Кількістьвибулих з села у країни СНР на 1503перевищувалокількістьприбулих.Щодокраїн далекогозарубіжжя, то данийпоказникстановив 3403 накористьостанніх.

>Проаналізуємоданіпоказникипротягом 1990-2000 рр. порегіонах.Додатнимиданіпоказникипростежувалисялише у семи областях у 1990 р.:Вінницькій ( 161),Івано-Франківській ( 67 ),Київській ( 127 ),Одеській ( 1 ),Полтавській ( 66 ),Чернігівській ( 37 ),Луганській ( 140 ). Зарік дорозрядурегіонів іздодатнимипоказникамизовнішньоїміграціїсільського населенняприєдналасяДонецька область, а зданого рядувийшлаЛуганська.Слідзазначити, щонайбільшнегативнимиданіпоказники у 2000 р. були усільськіймісцевості АРК,Волинській,Закарпатській областях.Майжевдвічіпротягом рокузрослонегативне сальдоміграції уЧеркаській,Запорізькій,Кіровоградській,Луганській,Харківській,Херсонській,Хмельницькій областях.

>Середосновнихсоціальнихнаслідківміграції селян України, щотісновзаємопов’язаніміж собою,слідвиділитинаступні:швидкітемпистарінняукраїнського села тапідвищенняпоказниківдемографічногонавантаження (ставленняосібнепрацездатноговіку доосібпрацездатноговіку); врезультатізменшеннялюдності (>густоти)сільськихжителівпришвидшили процесруйнуванняпоселенськоїмережі.

>Міграціяспричиниларізкестаріннясільського населення.Майже вполовині областей Україничасткасільськихжителів старших відпрацездатноговікунаблизилась дотретини чиперевищилацю величину. ЗапідрахункамиП.ППанченка, ззагальноїчасткимолоді, котравступає упрацездатнийвіклишеблизько 10 %залишається нароботі усільськомугосподарстві28.Особливоінтенсивнозменшуєтьсячисельністьаграрнихпрацівників увіддалених від містсільськихпоселеннях.

>Підтвердженням цогоєтакожрізниця усередньомувіцісільських таміськихжителів, щостановить 5 років. На вушко 2000 р. в українських селахсереднійвікстановив 40,6 років (39,5 у чоловіків, 42,9 ужінок), вмістах - 35,6 років (35,3 й 36,3відповідно). Колі у 1977 р.пенсіонером бувкоженп’ятий селянин, те в 1991 –кожентретій.Наймолодшийсереднійвік селянспостерігається узахідних тапівденнихрегіонах України:Закарпатській,Рівненській,Херсонській областях, АР Крім, тоді якстаріше населення - у центральних областях.

>Зменшеннякількостісільськихжителівтягне за собоюадміністративно-територіальніперетворення селищміського типу усільськіпоселення,об’єднаннясіл.Кількістьсіл з числомжителів понад 500 Чоловік заміжпереписнийперіодскоротилася на 11 %. У тієї ж годинукількістьнаселенихпунктів, у якіпроживає до 25жителів,збільшилася один, 5 рази (з 896 до 1336). У 1991 та 1995 рр.державнимкомітетом статистики було бобстеженоусі, безвинятку,сільськінаселеніпункти29.Обстеження показало, що 47,9 %сілмаютьнизькийрівеньзабезпеченостіоб’єктамисоціальноїсфери. Коли сталооднією ізнайважливіших причин цього у них мешкалолише 13,6 %сільськихжителів.Скорочення населення на свійчергуспричиняєобезлюднення тавідмираннясіл. Отже,протягом1989 – 2001 рр.тривав процесруйнуванняпоселенськоїмережі,збільшуваласякількістьспорожнілихселянськихосель.

>Достатня густота (>щільність)сільського населення –головнаумова забезпеченнясільськогогосподарстватрудовими ресурсами.Саме від їхньогокількості йякостізалежитьінтенсивністьгосподарювання,використанняземлі. У 1989 р.нараховувалосяблизько 28767 тис.сіл, густота населення однієюнаселений пунктстановила 595чол.чол.,всього у яких мешкало 17, 1 млн.сільськихжителів. За 13 роківчисельністьсілзменшилася на 117. І у 2001 р.кількістьсільськихнаселенихпунктів в Україніналічувалося уже 28. 651 ззагальноюкількістю населення 15, 9 млн.чол. Алюдністьсілтакож,відповідно,зменшилася до 542чол. наодне село. На вушко 2001 р. в Українінараховувалося 28. 651сіл. За ті десять років 233 села сталибезлюдними.Найбільше їхньогонараховується уКиївськійобласті – 78,Харківській – 23,Миколаївській – 19,Полтавській – 14,Чернігівській – 13. По Україні 3538сільськихнаселенихпунктіввідносять докатегоріївмираючих, 4216 – докатегоріїзанепадаючих. Урезультаті усільськіймісцевості вбагатьохрегіонахутворюються тарозширюютьсяслабозаселені територї, де черезцевилучаються зсільськогосподарського оборотузначні заплощеюземлі.

У 1990-х рр.знято ізобліку іоб’єднано ізіншими понад 300сільськихнаселенихпунктів.Близько 8тисячдеградуючихсільськихпоселеньвтратилиможливістьсамовідтворюватись й понад 120районівохопленодемографічною тапоселенськоюкризою.Середсілзнятих зобліку було б багато таких, котрі послездійсненняаграрноїреформи могли буспішнофункціонувати.

На характер всіхсоціальнихпроцесів, щовідбувалися вукраїнськомуселіпротягомдосліджуваногоперіоду,значноюміроювплинулаекономічнонеобґрунтована політикаліквідації “>неперспективних”сіл, щовідбувалася у 60 – 80 рр. ХХ ст. Дануполітикущодоукраїнського села детальнопроаналізували усвоїхнауковихпряцяхКривчик Р. Р30, Кузнєцов Про. А.31, Полякова Л. І32. таінші,зробившивисновок, що вонапризвела доруйнаціїпоселенськоїмережі в Україні,ускладниларозв’язаннязавданьблагоустроюсіл йсприялапосиленнюміграціїсільськихжителів до міст,загострила й такнапружену проблемутрудовихресурсівсільськогогосподарства.

Отже,проаналізувавшиосновніпоказники тавидиміграціїсільського населенняпротягом 1989 – 2001 рр.,можемозробитивисновки.Міграційніпроцесислідрозглядати як одну зосновних причинсоціальногозанепадуукраїнського селапротягомдосліджуваногоперіоду,оскільки смердотівпливають наперерозподіл населення, “>вимиваючи” зсілпрошарок не лишепрацездатних, але й ідітонароджуваних груп населення,загострюючи процесстаріння,знижуючиприроднийприрістсільськихжителів.

>Однією з формможливогорегулюваннязовнішньоїміграціїєрозвитоклегальноїтрудовоїміграції.Повинновирішитись запитання проповнийстатистичнийобліктрудовихмаятникових тасезоннихмігрантів зсільськоїмісцевості, організаціямоніторингупроцесутрудовихмаятникових тасезоннихміграцій населі тапроводитинауковідослідження ізданоїпроблеми.

Насьогодні процесміграції селянєоднією ізнайактуальніших проблемрозвитку аграрного сектору України.Поряд звнутрішньоюміграцією селян востаннєдесятиріччяпосилиласьзовнішняміграціяпрацездатноїсільськоїмолоді,погіршуючи й дотискладнудемографічнуситуацію.Щорічно за кордонвиїжджаєблизько 50тисяч селян,серед якіосновнимикатегоріямиє молодь йжінки.Особимолодшіпрацездатноговіку вструктурі тихий,хтовиїжджає,становлять понад 90 %, аспіввідношенняміжчоловіками йжінками – 52 й 48%.

>Сучасніміграційніпроцесивідбуваютьсястихійно,їмпритаманнийвищийрівеньосвіти тапрофесійноїкваліфікаціїтрудовихмігрантів, ніжце було б у роктапопередньогоперепису.

Насучасномуетапі дляуспішногореформуваннясільськогосподарського секторунайважливішимєсталістьдемографічнихпроцесів,припиненняміграціїпрацездатного населення.Незважаючи наприйняття Державоюпротягомостанньогодесятиріччяправовихактів, котрі б,здавалося,повинніпокращитиміграційнуситуацію населі, становище уцій сферізалишаєтьсякритичним.

Упроцесіподальшихдосліджень понадувагипотрібноприділитисамевивченнюкількісних таякіснихпоказниківсезонних,маятникових, таміждержавнихміграційсільського населення України.


>ДЖЕРЕЛА ТАЛІТЕРАТУРА

1.Демографічна кризу в Україніїї заподій танаслідки:Збірникматеріалів /Верховна Рада України.Комітет ізпитань національної безпеки й оборони. - До., 2003. – З. 40;

2. Прибиткова І..Сучасніміграційніпроцеси:теоретико-методологічніаспектидосліджень.//Соціологія:теорія,методи, маркетинг. – 1999. - №1. – З. 168;

3.Міграційніпроцеси всучасному світі:світовий,регіональний танаціональнийвиміри//Енциклопедія.Упорядник та редакторРимаренко Ю. І.– До., 1998. –С.85;

4. Там саме – З. 150;

5.ЗагробскаяА.Ф. Міграція, відтворення й рівень освіти буде населення. – До., 1982. – З. 14;

6.Міграційніпроцеси всучасному світі:світовий,регіональний танаціональнийвиміри//Енциклопедія.Упорядник та редакторРимаренко Ю. І. – До., 1998. – З. 85;

7.Соціально-економічнагеографія України:/ За ред. проф.ШабліяО.І. – Львів, 1994. –С.219;

8.НасибуллинР.Т.. Міграція із міста у село.// Соціс. – 1990.- №3. – З. 75 – 78; Чехович З. Б.Юридичніаспектиміграційнихпроцесів в Україні. – До., 2001. – З. 16;

9.Покшишевский У.В.Миграция населення, як громадська явище і завдання статистичного вивчення – М., 1973. – З. 15;

10.Переведенцев У. І. Методи вивчення міграції населення.-М.,1975. –С.34.;

11. ДенисенкоМ.Б.,Ионцев А.І.,ХоревБ.С.Миграциология. – М., 1989. – З. 5.;

12.Міграційніпроцеси в Україні у 1999 р. – До.: 2000. – 416 з.;Міграції населення України у 2000-муроці. – До., 2001. –425с.;

13. ТимченкоС.М. Українського села.Проблемиетносоціальнихзмін 1959 – 1989 рр. -Запоріжжя,1995; його ж:Етносоціальніпроцеси вукраїнськомуселі (60 – 80 рр. ХХ ст). Діс.докт.стор. наук. –Запоріжжя,1995;

14. ПанченкоП.П.Деформації до сіл у 80 – на початку 90 рр. //Українськийісторичний журнал (далі -УІЖ) – 1992. - №1. – З. 18-28;

15.Вівчарик М. М.Національніпроцеси вукраїнськомуселі вумовахдемократизаціїсуспільства //УІЖ. – 1992. - № 1. – З. 98 – 104;

16.Реформуваннясоціальноїсфери села:організаційно-методичні засади. ЗаредакцієюП.Т.Саблука. – До., 2000. – 475 з.;Ринковатрансформаціяекономіки АПК. / За ред.СаблукаП.Т.,АмбросоваВ.Я.,МазнєваГ.Є. Ч. І.Соціально-економічніпроблемирозвитку села. – До., 2002;

17. ПрибитковаІ.М. Чизагрожуєдепопуляціяукраїнському селу? //Філософська йсоціологічна думка. – 1989. - №3. –С.22-24;її ж: Україна 90-х:Демографічнаситуація.Вікова структура населення // Наука й сус-пільство. – 1998. - №1. –С.10-13;

18.БогуцькийО.А.Демографічнаситуація населі //Економіка АПК. – 1997. - №11. – З. 54-59;

19.Сільська молодь України вперіодполітичних таекономічнихтрансформацій:настрої,орієнтації,сподівання. /ВородінЄ. І.,ГанюковО.А.,Дупленко П. Ю. таінші. - До., 1998. – З. 25.;

20. Демографічна щорічник, 1990. – 1990.- З. 528 – 529;

21.УманецьТ.В.ПігарєвЮ.Б. Статистика. – До., 2003. – З. 206.;

22.Населення України - 1995.- До., 1997. –С.74;

23.Міграційніпроцеси всучасному світі:світовий,регіональний танаціональнийвиміри //Енциклопедія.Упорядник та редакторРимаренко Ю. І. – До., 1998. – З. 134.;

24. Старостенко Р.Взаємозв’язоктрудовоїмаятниковоїміграціїсільського населення йсоціально-демографічнихпроцесів. //Економіка України. - 1994.- № 2. – З. 71.

25. Там саме. – З. 55.;

26.Демографічна кризу в Україні: заподій йнаслідки. Зспівдоповіді головиКомітетуВерховної Заради України ізпитань національної безпеки й оборони Р. Крючкова напарламентськихслуханнях 21травня 2003 р. // Голос України. – 2003. – 3червня. – З. 8.;

27.Малиновська Про. А.Міграційнаситуація таміграційна політика в Україні. – До., 1997. –С.9.;

28. ПанченкоП.П.,Шмарчук У. А.Аграрнаісторія України. - До., 2000. –С.295. ;

29.Максим’юк Про.Структурнізрушення усільськійпоселенськіймережі України. // Україна:аспекти роботи. – 2000. - № 2. – З. 33;

30.КривчикГ.Г.Соціальнийрозвитокукраїнського сіла б у60-80-ті рр. ХХ ст. Діс…докт.істор. наук. –Дніпропетровськ, 2002.;

31. Кузнєцов Про. А. Українського села:проблемисоціальнихзмін (70-і –перша половина 80-х років ХХ ст.). Діс…канд.істор. наук. –Запоріжжя, 2003.;

32. Полякова Л. І.Етносоціальніпроцеси напівдні України у 60-80 x рр. ХХ ст. Діс…канд.істор. наук. –Запоріжжя,2000.


Схожі реферати:

Навігація