Реферати українською » Социология » Соціальні та психолого-педагогічні проблеми молоді


Реферат Соціальні та психолого-педагогічні проблеми молоді

Страница 1 из 3 | Следующая страница

План

 

>Вступ…………………………………………………………………… 3
І. >Соціальні тапсихолого-педагогічніпроблеминасилля надмолоддю……………………………………………………………….. 6
1.1. >Молодь яксоціальнакатегорія………………………………………. 6
1.2. >Умовижиттєдіяльностімолоді, котрапостраждала віднасильства……………………………………………………………... 10
>Висновок до Ірозділу………………………………………………… 15
ІІ. >Соціально-правовий захист яктеоретичнепідґрунтясоціальної роботи ізмолоддю…………………………………………………….. 16
2.1. >Соціально-правовий захист………………………………………….. 16
2.2. >Методисоціальної роботи ізмолоддю, щопостраждала віднасильства……………………………………………………………... 21
>Висновок до IIрозділу………………………………………………... 29
>Висновки……………………………………………………………..... 30
Списоквикористанихджерел………………………………………... 32

 


>Вступ

 

>Тисячолітняісторіяіснуваннялюдствазасвідчиланеспростовну,об'єктивнуістину -майбутнємає лише тієї народ й держава, котріпов'язуютьсвоєбуття йзавтрашній день ізмолоддю, ізнаступним,прийдешнімпоколінням.Можнашанувати молодь,пишатися нею,критикувати йнавітьзасуджуватиїї дії йвчинки, неподілятижиттєвупозицію,проте абсолютнонеможливо неприслухатися людям, доїхніхпоглядів, небрати доувагиособливостіідеалів,інтересів,запитів й потребюнаків йдівчат, доїхніхцінніснихорієнтацій йнавітьнетерпимості,безапеляційності,радикалізму. Забудь-якихобставин й вбудь-якічасиситуаціястосовномолоді й вмолодіжномусередовищіутворюваласясаме утакийспосіб.

>Мабуть,найстабільніші,найдосконаліші йнайдемократичніші тихсуспільства, дерізніпокоління людей, -незалежно відїхніхпринциповихвідмінностей йнавітьсуперечностей, -можутьсвідомозробитикрокназустрічодне одному,здатніспівпрацювати,самореалізуючись йдбаючи при цьому провзаємнусамореалізацію.Такаситуаціяможестатисялише заумови,якщомолодепоколіннявідповідним чиномсформоване йпідготовлене до життя.

>Питаннясутностімолоді, яквеликоїсоціально-демографічноїгрупи, характеру йособливостейїїсоціалізації,розвиткумолодіжного рухумаєвелике яктеоретичне, то йпрактичнезначення. Цедаєзмогу, із одного боці,створитиумови длясаморозвитку йсамореалізаціїмолоді, а ізіншого, -включитиїї вусісуспільніпроцеси ізметоюпрогресивногопоступусуспільства вперед. При цьому рольмолоді всуспільно-політичномужиттісамесуспільствперехідного стану особливоістотна. Неє тутвинятком й Україна.Адже молодь -це тачастинасуспільства, котра самоюлогікоюісторичногопроцесувідіграєважливу роль уподоланнікризи йформуваннігромадянськогосуспільства.Молодьспроможнашвидше, ніжіншісоціальнігрупи,опануватиновізнання,професії йспеціальності,необхідні вумовахперебудови й перспективногорозвиткуекономіки.

>Наприкінці XX - на початку XXI ст.проблемимолодістають особливоактуальними ірозглядаютьсябагатьмаміжнароднимиорганізаціями таурядамирізнихкраїн. Так,лише ООН запитання про станмолодірозглядала наспеціальнихзасіданнях у 1980, 1982, 1992pp., a у 1985 р. було бпроголошеноМіжнародним фатальністюмолоді подгаслом «Доля.Розвиток. Світ».Також ООН у 1995 р. було бухваленоВсесвітнюпрограмудіймолоді до 2000 р. й наподальшийперіод.

>Останнімироками в Україні, як й вбільшостіпосткомуністичнихкраїн,значнаувагаприділяєтьсярозв'язаннюконкретних проблеммолоді йїїсоціалізації.

>Однією ізактуальних проблем, котрі стояти передсучаснимукраїнськимсуспільством,єподолання йпрофілактикабудь-якихпроявівнасильстващододітей тамолоді.Слідвідзначити, що дана проблемалишестає предметом широкогогромадського танауковогообговорення в Україні.

>Незважаючи на нестачуданихщодомасштабівнасильства у сім'ї в інших формах,тієїінформації, щоєдостатньо у тому,щобпривернути до цогоявищаширокуувагу. Ос-кільки увипадкахнасильства у сім'ї вофіційнихстатистичнихджерелах,зазвичай невиділяються вокремукатегорію йскладаютьвагому часткулатентної (чиприхованої)злочинності, тоскластиуяву просправжнімасштабирізноманітнихвидівнасильства у сім'їдужеважко. (>Зазначимо, що вЄдинізвіти ззлочинності США введенокатегорію «>насильство у сім'ї»).

>Згідно ізоглядом,проведеним США, до 6,9мільйонадітей зарікзазналижорстокогоповодження із ними (1,5мільйонадітей -фізичногонасильства) із боцісвоїхбатьків.Від 1,9 до 2,1мільйонажінок став жертвоюфізичногонасильства із боцісвоїхпартнерів. Кількість жертвжорстокогоповодження із людьмипохилоговікускладає від 0,5 до 2,5мільйона (убільшості -цежінкистарші 75 років).

>Середдітей (до 17 років) - 80%скоюютьнасильство, понадполовини -жорстокенасильствостосовносвоїхбратів та сестер, аблизько 10% -стосовносвоїхбатьків.Вонобувало годиноютаке, щозакінчуєтьсясмертю.Взагалівстановлено, що, як урозвиненихкраїнах, то й у тихий, щорозвиваються, половина чи і понадвбивстввідбувається усім'ях йнайчастіше жертвамистаютьжінки. Невиключеннямє і нашакраїна, дебільшістьубивствспоюютьсясаме в сім'ї, на «>побутовомуґрунті» (яккажутьспеціалісти), апопулярноюзброєюєкухонний ніж.Якщо говорити пронасильство у сім'ї, тоскладностіотриманняоб'єктивноїінформаціїпов'язані не лише ізнаявністю чивідсутністювідповідноїзвітності, а і тім, як сама жертвасприймає ті, що сталося із нею.

Одним зосновнихджерелдомашньогонасильстває пережиткипатріархальноїсвідомості всучасному світі. Упатріархальномусуспільствіповністюдомінуваличоловіки, котрі булизобов'язані забезпечитисім'ю всіманеобхідними ресурсами для життя, атакожзахищатиїї відбудь-якоїзовнішньоїзагрози. При цьомужінки йдіти булизовсімбезправними йповністюпідкорялисячоловіку. Влада чоловіківпідтримувалась шляхомжорстокогонасильства.Культурнатрадиція, котрапідтримуваласьрелігією, непростовиправдовуваланасильство в сім'ї, але й йробила йогообов'язковимелементом життя.

У наше годинуіснує багато численністереотипи,успадковані відпатріархальногосуспільства, котрі усуспільнійсвідомостівиправдовуютьнасильство.Достатньозгадативідомеприслів'я «>Б’є - означати любити» чирозповсюджену думку про ті, щожінки сампровокуютьнасильство з них, невиконуючизаконнихвимогчоловіка. У основуцихстереотипівпокладенеуявлення продругорядну рольжінки,їїдругорядність.

>Об'єктивносприяєзбереженнядомашньогонасильства йекономічнанерівністьміжчоловіками йжінками. Українах ізринковоюекономікою, до тогочислі й внайдемократичнішихкраїнах,більшістьвласностізнаходиться до рук чоловіків.Подібнаситуаціясклалась й в Україні.Нерівноює й оплата роботи.

До цогосліддодати, щорівеньбезробіттясереджінокзначновищий, ніжсеред чоловіків.Цяекономічнанерівністьробитьжінкузалежною від чоловіків, щооб'єктивносприяєдомашньомунасильству.

Отже, теманашогодослідження: «>Технологіясоціальної робот ізмолоддю, котрапостраждала від сексуальногонасильства»єактуальною йобрана невипадково.

>Об'єктомкурсової роботиє молодь, котрапостраждала віднасильства.

Предметом -методисоціальної роботи, котрівикористовуються уроботі із такоюкатегорієюмолоді.

Метанашогодослідження –виявитиметодисоціальної роботи, котрієнайбільшефективними уроботі ізмолоддю, котрапостраждала віднасильства.

Перед собою миставимотакі заподіяння:

-охарактеризувати молодь, яксоціальнукатегорію;

-проаналізуватиумовижиттєдіяльностімолоді, котрапостраждала віднасильства;

-з'ясувати рольсоціального та правовогозахистутакоїкатегоріїмолоді.


І.Соціальні тапсихолого-педагогічніпроблеми

>насилля надмолоддю.

 

1.1.Молодь яксоціальнакатегорія.

 

>Молодь,їїпроблеми, яквеликої йспецифічноїсоціально-демографічноїгрупи,напрямисоціалізації тапроцесисамореалізації усуспільствівивчаютьрізні науки танауковідисципліни, томунайбільшоб'ємний,узагальнювальний «портрет»молодоїлюдини,молодоїгенерації (>покоління), понад усе вконкретно-історичний одну годину на конкретномусуспільстві, можнауявитилише наміждисциплінарномурівні,тобто ізурахуваннямданихбагатьох наук. Отже, вкомплексі феномен «молодь»даєзмогурозглянутилишесоціологіямолоді [7,с.15].

>Людина, й особливо молода, котрапоступововступає упродуктивне життя,завжди був йєпершопричиною,носієм,джерелом й результатом всіхсуспільнихвідносин йперетворень. якзауважуютьросійськівчені: «>Сучасне сус-пільствомаєвідкрити молодь якоб'єктісторії, яквиняткововажливийчинникзмін таносій новихідей йпрограм, яксоціальнуцінністьособливогоґатунку. Без фундаментальногопереосмисленняролімолоді всоціальних процесів, без перевороту усвідомостіщодоїї феноменалюдствонеспроможнепрорватися до новихвисотцивілізації» [>18,с.6].

>Сліднаголосити, щонаведеневищезауваженнямаєбезпосереднє ставлення добудь-якогосуспільства, але йзначноюмірою - досуспільствнестабільних, щотрансформуються,перебудовуються впланісвоїхполітико-економічних систем,принципів тамеханізмівфункціонування. У цьомуразібезпосередньойдеться пропострадянські,постсоціалістичні країни, атакож проновітню Україну. Цеважливо бопроблемимолоді, молодогопокоління убудь-якомусуспільстві, забудь-яких умів йобставинмаютьрозглядатися ізпоглядутрьохосновнихвзаємозв'язанихаспектів:

- щоможедатимолоді, молодомупоколінню сус-пільство, держава дляїхньогорозвитку,соціального,громадянськогостановлення йсамореалізації;

- щоспроможна йможедати сама молодь,молодепоколіннясуспільству,державі дляїхньогопоступального,прогресивногорозвитку тафункціонування;

- якнайповніше можнавикористати,зреалізуватипотенціалмолоді ввласних, а ісуспільнихінтересах.

>Поняття «молодь»пояснюєтьсярізними науками -соціологією,філософією,психологією таін.Розглянемовизначення цогопоняття.

ВеликаРадянськаЕнциклопедіявизначає молодь як «>соціально -демографічнугрупу, щовирізняється наосновісукупностівікових характеристик,особливостейсоціального стану йзумовленихтими чиіншимисоціально-психологічнимиякостями»[8,с.478].

Короткийенциклопедичнийсловник зсоціальноїфілософіївизначає молодь як «>соціально-демографічнуверству,групусуспільств, щовиділяється восновнійсукупностівіковими характеристиками,особливостямисоціального стану йзумовленимицимсоціально-психологічнимивластивостями».

ЗаСловникомсоціологічних йполітологічнихтермінів молодь -це «великасоціальна група, щомаєспецифічнісоціальні іпсихологічніриси,наявність яківизначається яквіковимиособливостямимолодих людей, то й тім, щоїхнєсоціально-економічне йсуспільно -політичне становище, духовний світлоперебувають установленні,формуванні».

Отже,визначенняпоняття «молодь»ємайжеідентичними,протемаютьмісце йпевні, вельмиістотнірозбіжності.Найперше,йдеться проособливостівіковоїперіодизаціїмолоді.

>Такіособливостівідмічали йпояснювали багатовидатнихдіячівминулого.Наприклад, своювіковуперіодизаціюмолодіпропонуваввидатнийфранцузькийфілософ,соціальниймислитель Ж.-Ж. Руссо. На його думку, на шляхудосягненнядорослості людина проходитип'ятьетапівстановлення: віднародження докінця Першого року; від 2 до 12 років; від 12 до 15 років; від 15 до 20 років; від 20 до 25 років.

При цьомуперіодомюності Ж.-Ж. Руссовважаввік із 15 років йхарактеризував його як моментпевноїкризи, коли молода людина невизнає із себекерівництва й нехоче бутикерованою[3 1, з 12].

Убагатьохрозвиненихкраїнах,насампередєвропейських,молодоювважаютьлюдинувіком до 25 років, тоді як уколишньому СРСР - до 28 років, анині практично до 30 років.Слідзауважити, щозменшеннямолодіжноговікусуспільству,державідоситьвигідні,оскількиправовий статус,соціальна відповідальністьмолодінаступає в такомувипадкураніше, ацеозначає, що державаранішепозбавляє собі відпіклування про молодь таїїсоціальнупідтримку.

>Соціологидеякихкраїн,зокрема США,періодмолодостівизначають із 12 до 24 років,розділяючи при цьому молодь на «>юнацтво» (12-18 років) й «>молодихдорослих» (18-24 рокта).

Утермінології тапрактиці ООНпослуговуються такимиосновнимивизначеннямистосовнодітей ймолоді:

-діти - особини, котрі недосягли18-річноговіку;

-підлітки - особинивіком від 10 до 19 років (>включаючимолодший,середній й старшийпідлітковийвік);

- молодь - особинивіком від 15 до 24 років;

-молоді люди - усі особинивіком від 10 до 24 років.

Хоча в окремихкраїнахвідповідно до практики та статусусоціальних службвикористовуютьсявласнікласифікаціїмолоді,віковімежі окремихїїкатегорій, груп практично малорізняться.

>Останнім годиною ізметою болеевиразної характеристикивідокремлених групмолоді, як ймолодізагалом,використовуються йнедостатньонауковообґрунтованітерміни йпоняття,наприклад: «>тінейджери» («>підлітки»), «>молодідорослі», «>дорослімолоді люди» таін.

У 70-80-хрокахунаслідокакселерації,продовження таускладненняпроцесусоціалізаціїмолодіїївіковімежі булиістотнорозширені.Наприклад,нижня межа - від 14 до 16 років;верхня - 25 до 30 років, а окремихкраїнахнавіть 25-35 років.

Уколишньому СРСР (у томучислі і в Україні)віковімежімолоді буливизначені умежах 14-28 років. Такими смердотізалишаютьсяфактично інині, будучизакріпленими,зокрема, Законом України «Просприяннясоціальномустановленню тарозвиткумолоді в Україні».

Отже,межімолодіжноговікузумовленінасампередособливостямипідготовки йвступумолоді упродуктивне життя. Наційоснові смердотіфіксуються увідповідних нормативно -правових документах, в яківизначаються право йможливістьмолодих людейзайматисясамостійноюпрофесійноюдіяльністю найрізноманітнішого характеру, нести відповідальність за своївчинки тощо.

Зарадянськимзаконодавствомосновнихсоціальних,політичних прав молода людинанабувала увіці 16-18 років, що ізумовлювалонижню міжмолодіжноговіку.Стосовноверхньоїмежі, торізнихкраїнахрізна,залежно відрівняїхньогосоціально-економічногорозвитку.Саме ізурахуванням цого ООН йвизначає молодь налише яквіковугрупу населення, а і як «>періодміжзакінченнямдитинства йпочаткомтрудовоїдіяльності»[26, с.2].

>Українськийвчений М.Перепелицявиокремлює триосновніперіоди вжиттімолоді:

-перший -періодпошуку (коли молода людинаобирає кім йякоюїй бути);

-другий -періодінтеграції у сус-пільство (вухотрудовоїбіографії убудь-якій сферісуспільнекорисної роботи);

-третій -період початкуінтенсивноїтворчої роботи (>завершенняпроцесусоціалізації) [25, з 13-14].

>Поняття «молодь» можнатакожохарактеризувати,беручи доувагикількавзаємопов'язаних характеристик -соціальну,юридичну,економічну,демографічну,психологічну,фізіологічну. Так,ученівизначають триосновнімолодіжніпідгрупи, щомаютьконкретніустремління,ідеали,життєвіпріоритети йпозиції:

-перша (>молодіжна) - 14-18 років;

- друга (>середня) - 19-23 рокта;

-третя (>старша) - 24-28 (до 30) років.

>Упродовжбагатьох років, особливо вмарксистськомувченні просуспільнийрозвиток,домінувавкласово-партійнийпідхід прививченнімолоді, яксоціальноїгрупи. Завизначеннямсоціолога М. Шуст,найістотнішими булитакіконцепції:

- молодьрозглядаласявиключно всистеміконкретноїсуспільно -економічноїформації, якпотенційний резервсуспільства (>біологічний,економічний,соціальний таін.);

- молодьвизнавалася як процес йзасібзмінипоколінь, як засідкавідтвореннясоціально-класовоїструктурисуспільства;

- молодьхарактеризуваласянестійкоючастиноюсуспільства, котрапотребуєорганізованоговиховноговпливу [>37,с.24].

як великасоціально-демографічна група, молодьхарактеризуєтьсядеякимизагальнимирисами, асаме:

- болеевисокимрівнемосвіти порівняно ізіншимисоціальнимигрупами;

- великимсоціальнимдинамізмом,мобільністю, романтизмом йсоціальноюнестриманістю;

-високимзначнимпотягом до нового,прогресивнішого способу життя.

>Усеценасамперед вартобрати доуваги, колипостає запитання просутність йособливості феномена «молодь». При цьомупринциповогозначеннянабуває запитаннящодометодології,основнихпринципів йпідходів увивченнімолоді.

>Аналізуючисутність йзмістпоняття «молодь»,їїсоціальне йсуспільно-політичнепризначення всуспільстві, йогофункціонуванні,слідпам'ятати, що молодь -цеспецифічнасоціально-демографічна групасуспільства, котрахарактеризується нелишевіковими межами, а іособливостямисоціальногостановлення тарозвитку.Потрібнотакожвиокремити роль йзначеннямолоді,беручи доуваги, що молодьєбіологічним йсоціальнимвідтвореннямсуспільства,єдинимджереломтрудовихресурсів,головнимносієм великогоінтелектуального йфізичногопотенціалу свого народу тазумовлюєсоціальну йпрофесійну перспективусуспільства [37, з десятьма].

>Молодь неєчимось (яксоціальна група) абсолютновиділеним зсоціальної спільноти,етносу, народу.Навпаки, молодь -цеспільність людей новогопокоління, котра природно йоб'єктивно включена урізнісоціально-демографічні,освітні,професійні,етнічні таіншісоціальнігрупи,існуючі вісторично конкретномусуспільстві.Завдяки цьому воназавершуєетаппервинної й проходитиетапвторинноїсоціалізації.

>Такаспільність необмежуєтьсяєдинимивіковими межами. Укожнійкогортіпокоління уфазімолодостіцімежіможутьістотновідрізнятися,

Усоціологічномуконтекстігенераційно-культурологічнийпідхідєнасампередспробоюрозв'язати проблемувзаємодіїсоціальних груп, ізприсутнімїмколективноюєдністю, атакожоточення, із йогоактивнимвпливом націгрупи.Такийпідхіддаєзмогурозглянутивпливсоціальних тасоціокультурнихзмін впроцесінакопиченнямолоддюпотрібногожиттєвогодосвіду таокреслитиголовним чином, щовідрізняєїї відпопередніхпоколінь [32,с.94].

Наосновігенераційно-культурологічногопідходу, на думкуН.Шуст, молодь варторозглядати нелише яквікову когорту, а і якгрупу, щоперебуває наособливійстадіїсоціокультурноїеволюціїпоколінь. Наційстадіїмолоді людинабуваютьстатусно-рольовихфункцій;завдякияким смердотізможутьбільшоюміроювідіграватиінституційно-організаційну роль у такомусуспільстві та матірстабільнийспосіб життя, і думок [>37,с.10].


1.2.>Умовижиттєдіяльностімолоді,

Якапостраждала віднасильства.

 

У даний годину уміжнародномупрофесійномуспівтовариствісоціальнихпрацівниківіснує такатипологіянасильства, котраґрунтується нахарактерінасильницькихдій ймістить усобітаківидинасильства, якфізичне,сексуальне,психологічне (>емоційне),економічне тамедичне.

Дофізичногонасильствавідносятьтакіформи, якпобиття,різкі й (чи)несподіваніудари,поштовхи,стусани,струси,ляпаси,небажанідотики,кидання влюдинурізнихпредметів,будь-якеневипадковонанесеннятілесногоушкодження й (чи)заподіянняфізичногоболю,насильницький примус дочого-небудь, атакожвведеннястосовнолюдинирізного родузаборон,обмежень його прав йволі.Фізичненасильствовключаєтакожпогрози (у томучислізброєю) йтакінепрямі дії, якруйнуванняприватноївласності,запирання уванній чикімнаті таіншихмісцях.

Зправової точкизоруфізичненасильство -цереальне чипотенційнезаподіянняфізичноїшкоди, подякимрозумієтьсяпорушенняанатомо-фізіологічноїцілісностілюдини задопомогоюзастосуванняфізичноїсили,холодної йвогнепальноїзброї чиіншихпредметів,рідин,сипучихречовин й т.п., атакожвплив навнутрішніорганилюдини безушкодженьзовнішніхтканин шляхомотруєння чиспоюванняодурманюючимизасобами [3,с.27].

>Фізичненасильство можнарозпізнавати ізособливостейзовнішньоговиглядудитини й характеру травм:

-зовнішніпошкодження, щомаютьспецифічний характер (>відбиткипальців,ременя,опіки й т.п.);

-пошкодженнявнутрішніхорганів чикісток, що було неможливо б бутинаслідкомнещасливихвипадків.

>Фізичненасильство, щомаєсистематичний характер,дозволяютьрозпізнатиособливостіпсихічного стану йповодженнядитини:

- страхфізичного контакту іздорослими;

-прагненняприховати причину травм;

-плаксивість,самітність,відсутністьдрузів;

-негативізм,агресивність,жорстокеповодження ізтваринами;

-спробавчинитисуїциднийвчинок.

>Зневага як один ізрізновидівсімейногонасильства -цесистематичнанездатність чинебажання забезпечитиосновніпотребизалежного члена родини (>наприклад,дитини, чиінваліда, старого) уїжі,одязі,медичномудогляді,захисті йприхильності, щоможепризвести допогіршенняфізичного чипсихічногоздоров'я,затримки чипорушеннярозвитку і упідсумкукваліфікуватися якпорушення правлюдини.Термін «>пасивназневагавикористовується тоді, колимаємісцеситуаціяізоляції мало - чинедієздатноїлюдини,залишення його насамоті й (чи)ігнорування [5,с.6].

>Психологічненасильство в сім'ї -насильство,пов'язане іздією одного члена сім'ї напсихікуіншого члена сім'ї шляхомсловесних образ чипогроз,переслідування,залякування,якиминавмисновикликаєтьсяемоційнаневпевненість,нездатністьзахистити собі йможенаноситися чи наноситися школапсихічномуздоров'ю.

>Психологічне (>емоційне)насильствореалізується в інших формах:ізоляція відчленів родини,друзів,погрозизастосуваннянасильства,приниженнягідності, лайка іобрази,ігнорування,знущання,заподіяннядушевнихстраждань,формування йрозвитокпочуттябезсилля й страху,зниженнясамооцінкилюдини,обвинувачення вбожевіллі,штучнестворенняситуацій, у які один зчленів родинипочуває собіпсихічноненормальним.Психологічненасильствовиражаєтьсятакож уформі образ,погроз,брутальності,висміювання,заборон назустрічі іздрузями йзаняттяулюбленоюсправою,знущанні іубивствітварин, дорогихлюдині, увідсутностірозуміння,підтримки іін. [4,с.12].

Спектрпсихологічногонасильствавключає:

а)психологічнівпливи (погрози,приниження,образи,надмірнівимоги,надмірна критика, неправда,ізоляція,негативнеоцінювання,фрустраціяосновних потребдитини й т.п.);

б)психологічніефекти (втратадовіри до собі й світу,дифузійнасамоідентичність,зовнішній локус контролю,занепокоєння,тривожність,порушення сну іапетиту,депресія,агресивність,поступливість, поганауспішність,комунікативнанекомпетентність,низькасамооцінка,схильність досамоти,суїцидальні прояви,затримкафізичного чипсихічногорозвитку,особистіснапсихопатологіярізноїетіології -наркотична залежність,анорексія,особистіснірозлади,амбулаторнашизофренія,соматичні іпсихосоматичнізахворювання -виразкашлунка,алергії,надлишкова ваги,енурез й т.п. ).

в)психологічнівзаємодії (>домінантність,ефективність,непередба-чуваність,непослідовність,неадекватність,неприйняття із боцібатьків,нечутливість,ригідність,безвідповідальність,невпевненість,безпорадність,самознищення із боцідітей).

>Психологічне (>емоційне)насильствонайчастішебуваєважкорозпізнати іідентифікувати, бо навідміну відфізичногонасильства в цьомувипадкуявніознакинасильстварідко можнаспостерігати, анаслідкиможуть бутинадзвичайноважкими.

Увітчизняномузаконодавствістосовнопсихічногонасильствавживаєтьсясловосполучення «>погрозазастосуваннянасильства», подякимрозумієтьсязалякуванняжертвизастосуваннямфізичногонасильства.Крім того,психічненасильствоможевключатизаподіяннядушевної чипсихічноїтравми іобмеженняволевиявлення (>незалежно відреальностінастанняфізичноїшкоди).

>Сексуальненасильство -будь-який виддомагання, що віражається як уформінав'язанихсексуальнихдоторків,примусу до сексу, то йздійсненнясексуальнихдій (>наприклад,зґвалтування,інцест)будь-кого зчленів сім'їпроти йоговолі.

>Сексуальненасильствозвичайномістить усобі якфізичне, то йпсихологічненасильство і особливотравмує жертву. Убагатьохпотерпілих від сексуальногонасильстварозвиваютьсяпочуттярозгубленості йзрадництва, туга йдепресія, їхньогомучатьнічнікошмари йспогади,підвищуютьсядратівливість таймовірністьпсихоемоційнихзривів, котріздатні привести досуїциду[5,с.9].

Дорізновидів сексуальногонасильствавідносять:

-мануальний,оральний,генітальний чибудь-якийіншийтілесний контакт зстатевими органамидитини, атакожпещенняерогенних зон;

-введення длястимуляціїпредметів упіхву, анус;

- сексуальнаексплуатаціядитини дляпорнографічнихцілей чизалучення впроституцію;

-невідповіднівіковідомагання,демонстраціяеротичнихматеріалів зметоюстимуляціїдитини;

-мастурбація із боцідитини чидорослого;

-єксбіціонізм -демонстраціяоголенихгеніталій, груд чисідниць переддитиною;

-вуайєризм -підглядання задитиною в останній моменткупання,перевдягання чиперебування втуалеті, атакож примусдитини дороздягання.

>Сексуальненасильство -цезалученняфункціонально-незрілихдітей досексуальнихдій без їхньогорозуміння йзгоди наце.Сюдивідноситься нелишезалучення достатевого акту, а іпростеспоглядання чиприсутність присексуальнихдіях.

>Діти тапідлітки, щозазнали вдитинстві сексуальногонасильства,відчувають насобі весьтягарнаслідків цогозлочинупротягом життя.Характернимє ті, щонайтяжчиминаслідками,наприклад,ґвалтуваньє не скількифізичні, стількипсихічнітравми [6,с.128].

>Фізичнітравмивиліковуються, апсихічнийстрес, щовиник черезпевнесексуальненасильство,можедеформувати всю структуруособистостідитини.Наслідкицієїтравми частовиливають тих,якою якщо часткадитини,насамперед у сферіінтимно-особистісних йшлюбнихвідносинах. Унауковійлітературі доосновнихнаслідків сексуальногонасильствавідносятьдепресію,самодеструктивнуповедінку,тривожність,відчуттяізоляції,низькусамооцінка,тенденція доти,щобзнову статі жертваминасилля, й дотоксикоманії.

Причинамизменшеннядобровільногоповідомлення просексуальненасильство в сім'їслідвідмітититакі:

-сутністьсамоїприродисімейногонасилля;

-їїсекретність й сміттям;

-юнийвік жертв сексуальногонасильства в сім'ї;

-залежнеположенняжертви.

>Фактори, котрірозглянутіокремо,можутьнічого неозначати йсигналізувати пронормальне,стабільнесімейнесередовище, але йзбігкількохфакторівможе бутиознакоюсерйозноїдисфункції в сім'ївідносять:

- батько чи матірпереживаютьзначнішлюбніпроблеми;

- один ізбатьківспільної іздитиноюстатівтрачаєдієздатність чи частовідсутній;

- дочкавступає встадіюфізичноїзрілості;

- один ізбатьків,протилежноїдитиністаті,переживає кризові, якнаприклад,безробіття чиудівство;

-соціальна чигеографічнаізольованість;

-алкоголізм чинаркоманія в сім'ї.

Часто после актунасилля жертва, тім понадякщоцедитина,відчуваєпровину свої, що незмогладативідсіч, щодовіряла насильнику, проводила собі «>спокусливо».Реакціяпідлітка насексуальненасильствоможе матір формувтечі із дому. Жертванасильстваможепочативживати алкоголь чи наркотики,щобутамуватибіль та образу.

Длязапобігання сексуальногонасильства в сім'ї батькиповинніусвідомлювати, щодитинамаєпочуття сексуального характерустосовнобатьківобохстатева батьки,відповідно,маютьаналогічніпочуттястосовносвоїхдітей.

Ззґвалтуваннямдитинипов'язані не лишетілесні іпсихічнітравми, але й ісоціальніпроблеми встосунках із членами сім'ї, встосунках ізсусідами, вучнівськомуколективі та ізіншими. У зв'язку ізцимпершочерговимзавданнямсоціальних тапсихологічних службєрозробкаспособів йметодівпрофілактикинасильства та роботи із жертвамисімейнихзлочинів [13,с.201].

>Віковіособливостіпсихікималолітніх Інеповнолітніхпотерпілих (>незрілість,підкорення авторитетудорослого,довірливість,недостатністьжиттєвогодосвіду йпоінформованості впитанняхстатевихвідносин,невмінняповно й критичнооцінюватисформовануситуацію йпрогнозуватиможливі діїіншихосіб)євизначеноюпередумовою до сексуальногонасильства наддітьми. У тієї ж годинуці жякостіслужатьприхованню сексуальногозловживаннядітьми, й более того,якщодитинарозповідає старшим про ті, щотрапилося, смердотіпровокуютьнедовіру доїїрозповіді.

>Практичноважковизначити котріформи контактуміждитиною і, власнестатевого акту,підлягаютьюридичнійзабороні, в яківипадках сексуальнастимуляціядитиниможерозглядатися якпроявбатьківськоїлюбові, й у яких - яксексуальнізазіхання додитини.

>Й. З. Конвідзначає, щодітизалежать віддорослих, смердотінайчастіше неусвідомлюють, що із нимироблять,їхня «>добровільність»може бутифіктивною.Вінтакожзвертаєувагу тих, що вобластісексуальнихзловживаньдітьмиіснує багатоневірнихуявлень.Серед них :

-сексуальні замахи надітейдужерідкіснеявище йєознакою моральногорозпаду йдеградаціїсуспільства;

-більшістьсексуальнихзамахіввчиняютьсторонні;

- усідорослі, що,розбещуютьдітей - «>збоченці», сексуальнохворі люди;

-сексуальні замахи надітейвідбуваютьсяголовним чином убідному,неосвіченомусередовищі йнеповних батьківщинах;

-розповідаючи просексуальні замахи,дітиобманюють,видаютьуявне задійсне;

-дитина -пасивнийоб'єктсексуальнихзазіхань [28,с.239].Насильствовчиняютьнасамперед особини, щовідносяться донаступних групризику:

- особини, в сім'ї якієдушевнохворі, чи батькиалкоголіки чинаркомани;

-підлітки, щовиховуються без контролю йвживають алкоголь й наркотики;

- особини ізаномаліямипсихіки чипедагогічнезапущенідіти;

- особини ізпроявомгіперсексуальності;

- особини,схильні досамогубства па сексуальномуґрунті;

- особини,схильні донасильницькихдій, щовиявляютьдеякісексуальніриси;

- особини, котріранішезалучалися довідповідальності заправопорушення сексуального характеру [28, з. 333].

Таким чином, ззазначених групризикубільшучастинускладаютьдіти йпідлітки, щосвідчить пронеобхідністьранньоїпрофілактичної роботи,починаючизішкільного, аможливо, й болееранньоговіку. Дляздійсненняповноцінноїдіяльностіщодопрофілактикисексуальнихзлочинів на цьомуетапінеобхіднапогоджена діяльністьпедагогів,психологів,батьків (там децеможливо),соціальнихпрацівників, й,якщоценеобхідно,службиохорони правопорядку.

>Економічненасильство -одноособовий контролю надвитратою грошей (>залежному члену сім'ївидається лише суворовизначена сума грошей, за якоївін виненповністювідзвітуватися),позбавлення права голосу привитраті грошей,присвоєння одними членами сім'ївласності чизаощаджень беззгодиінших, примус до роботи чизаборонапрацювати.

>Медичненасильство -недбалість йнесвоєчасність,проявлені привидачілікарськихпрепаратів,навмисневідмовахворому водержанні необходимихліків чи,навпаки,навмиснапередозування чинав'язуваннясубстанцій, щопризводять дозвикання йзалежності.

Отже, подсімейнимнасильствомрозуміютьагресивні йворожі діїстосовночленів сім'ї, врезультаті якіоб'єктунасильстваможуть бутизаподіяні школа, травма чиприниження, аіноді смерть.Такі діїможутьпредставляти собоюфізичне йсексуальненасильство,пошкодженняособистогомайна йнезадоволеннябазових потреб [29,с.12].

 

>Висновок до Ірозділу.

 

>Важливимчинникомвідтворення всіхелементівсоціальноїструктурисуспільстває молодь.

>Тож невипадково, що всоціологіїїї рольрозглядається якосновнасутнісна характеристикацієїсоціально -демографічноїгрупи.

Урезультатіпостійної,неперервноїзмінипоколіньвідбувається не лише процес простоговідтворення (>наступності)соціальноїструктури, а іістотногооновленняусієїсистемисоціальнихвідносин, атакожпередавання (>трансляції)оновленогосукупногосуспільногодосвіду від одногопокоління доіншого.

>Реалізуючи своїосновнісоціальніфункції (>відтворювальну,інноваційну,трансляційну)кожнемолодепокоління таким чиномінтегрується в сус-пільство,заповнюючирізніпозиції таніші йогосоціальноїструктури.

Заостаннєдесятиліттянасильство надмолоддюусвідомлюється яксерйозна й масштабна проблема, щопороджуєбезлічіншихсоціальних таіндивідуальних проблем.

В частности,сформувалосярозуміння того, щонедостатньо лишекаративинних,необхіднотакожреабілітувати жертвунасильства йпрацювати ізлюдиною, щоскоїланасильство,щобуникнутиповторенняситуації.


ІІ.Соціально-правовий захист яктеоретичнепідґрунтя

>соціальної роботи ізмолоддю.

 

2.1.Соціально-правовий захист.

 

Упсихолого-педагогічнійлітературііснує великийперелікзагальнихіндикаторів, котріпроявляються впереживаннях йповедінцідітей ізсімей, депрактикуєтьсянасильство. При їхньоговиявленні миможемодіагностуватинаявністьнеадекватнихвзаємостосунків в сім'ї,створеннясприятливих умів дляповноцінногорозвиткудитини. Минаведемолишедеякі із них, котрі, на нашпоглядєнайбільшінформативні для практичного психолога тасоціального педагога.

Страхи.Діти ізсімей, депрактикуєтьсянасильство,переживаютьпочуття страху.Цей страхможевиявлятисярізним чином: відзанурення у собі йпасивності донасильницькоїповедінки [9,с.5].

>Зовнішні проявиповедінки.Дім, уякомузустрічаєтьсянасильство,зовсімнепередбачуваний,цемісце, щолякаємаленькудитину, котра незнає, коливідбудетьсянаступнийспалахнасильства йнаскількисильнимвін якщо. Урезультатівразливість йвідсутність контролю надситуацієюпризводять допроявувпертості тамовчазливості вповедінці чи доагресивнихвчинків.

>Нездатністьвиразитипочуття вербально.Спостерігаючи запрактикоюнасильства в сім'ї,дітизроблятьвисновок, щонасильствоєспосіб,яким «>дорослі»вирішують своїконфлікти йпроблеми. У зв'язку із тім, щоніхто не показавшицимдітям, як варто говорити проїхніпочуття, смердотідуже часто вже незнають, що смердотіпереживають чивідчувають й як можнавиразити своїемоції йпочуття увербальнійформі.

>Залучення вборотьбубатьків.Багатодітейвтягуються вборотьбубатьків.Вони запеклохочутьзупинитинасильство йконфлікти, котрі смердотіпостійноспостерігають усвоїй сім'ї.Вониможутьпереживатипочуттявідповідальності запроблемисвоїхбатьків,їмприходять думи про ті, що смердоті -діти -є причиноюрозладу в сім'ї. Урезультаті того, щодіти такглибоковключені вконфлікт у сім'ї,їмважковідокремити своюіндивідуальність відособистостейсвоїхбатьків [12,с.140].

>Захисникматері.Багатодітей ізсімей, депрактикуєтьсянасильство,залучаються уконфлікт,намагаючисьзахиститисвоїхматерів відпобиття.Дитинавідчуваєгнівстосовно свого батька, свої, що тієїзаподіюєбільматері.Деякідітиможуть бутиобурені тім, що їхніматері слабкопротидіють йпідпорюютьсянасильству.

>Розчарування.Життя в сім'ї, депрактикуєтьсянасильство,дуженапружене.Постійнийстрес, щопереживаютьдіти, часто Веде доти, що смердотізасмучені,розчаровані, частовиходять з собінавіть принезначнихтруднощах.

>Почуттявиправданоїжорстокоїповедінки.Деякіматері, котрі нехочутьналаштовуватидітейпротисвоїхбатьків,намагаютьсязнайтивиправданнянасильницькимдіям.Дитина, матірякоїпостійновиправдуєїї батька, зазаподіяне нимнасильство, частопочинаєвідчувати, що вонтеж «>заслуговує»,щобїї били,можедійтивисновку, що бутиулюбленимозначає випробуватифізичнийбіль.

>Почуттянепотрібності. У зв'язку із

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація