Реферати українською » Социология » Соціальність і культура. Життєвий простір


Реферат Соціальність і культура. Життєвий простір

>Соціальність й культура.Життєвийпростір

>Будь-якийсоціальний процесвикликаний до життяпрагненням людейзадовольняти своїжиттєвіпотреби, чи тіособистого,групового чисуспільного масштабу.Взаємодіючи одна впереслідуваннісвоїхконкретнихцілей, щовиникають при цьому, смердоті так чиінакшесприяютьформуваннютипових,стандартних парадигмтакоївзаємодії,своєріднихалгоритмівспільної дії.Назвемоїхнімтерміномсоціальність.Взаємини у такихвипадкахбудуютьсявідповідно довимогрізнихтипівсоціальності. Учитель йучні вситуаціяхнавчання,роботодавець йпрацівник уситуаціях роботи, влада і громадянин у сферідержавнихсправ,продавець йпокупець уситуаціїобміну іспоживання і т.п.керуютьсявиниклими вкультурівзаємнимиочікуваннями-вимогами, щовпорядковують, щонормалізуютьїхнівзаємини і дії.

>Соціальнадиференціаціязазначенихрольовихфігурформуєпевнусоціальнудистанціюміж ними,розмірякоївизначаєтьсянормативнимивимогами, щовстановилися вданійкультурі: сус-пільство, щопрагне досоціальноїрівності,скорочуєцюдистанцію, а сус-пільство, щоузаконюєсоціальнанерівність,навпаки,намагаєтьсячіткорегулюватитакесоціальнерозшаруванняміжгрупами чиїхнімипредставниками.Наприклад,соціалізмкультивуєособисті типутовариш чи громадянин, аінший лад - пан.

>Якщо мипідключимо доаналізу парадигмзовнішньоївзаємодії людейїхнійвнутрішній план (картину світу),тобтоїхнєособисте ставлення довиниклихстандартнихвзаємин, томожутьвиникнутидоситьрізніоцінки.Оглянемося наепоху Відродження.Настрою у які того годинудозрілипочуттядостоїнства ісоціальноїсправедливості,здається,краще всіхвиразив У.Шекспір:

>Кличу я смерть. Ябачити нездатнаДостоїнство, що проситиподаяння,Неправду, що знущатися зПростотою,Незначність урозкішномувбранні.Подібнебратанняпротилежностей,перевертаннялюдськихвідносин ізніг на головуможливілише при таких типахсоціальності, коли люди чиособистозалежні (як вумовахрабовласницьких,феодальнихвідносин, а й убюрократичних чимафіозних структурах), чизалежні (як уринковихвідносинах, колигрошіздобуваютьколосальну силу іпанування з людей). Налюдськівідносининакладаєтьсясоціальна чиекономічна маска, годиною доневпізнанностізмінюєїхнєродовеєство. Іякщо миобурюємося такоюнезгідністю,виходить, ми, нехайінтуїтивно,уловлюємолюдськийвимірданихсоціальнихвідносинсоціальності. Зповноюпідставою можнавважатиШекспірапіонеромтакоїекспертизи,проробленої впоетичнійформі.

ЗчасівШекспірапройшло понад 400 років,однак мало щозмінилося вжитті в цьомузмісті.Спробапобудови державногосоціалізму,спочатку романтична, апотім йбюрократично - далека,вирішитипроблемипрозоростілюдськихвідносинвиявиласялишеекспериментом,поставленим,можливо,занадто рано вісторичномузмісті.Панування надлюдиноюпродуктів йогодіяльності, аотже, йможливість йогопридушення задопомогоюцієїсили (>відчуженнялюдини), вісторіїпокипідсилюється.

>Згадаємо, що в культуру входитидосвіджиттєдіяльності людей,соціальновідібраний йвпорядкований,минулийетапзнаковоїсимволізації.Саме в цьомувипадку культураможепередаватися,їй можнанавчитися, нею можнакеруватися вситуаціяхвзаємодії людей. Отже,розвитоквнутрішнього світу уціломузбігається ізрозвиткомїхньогозовнішнього світу,рівнемїхньоївзаємодії.Цейзбігвідбувається зарахунокїхньоївзаємноїпідтримки, колирозвитокоднієїсторонизабезпечуєумови для рухуінший,повідомляючиїїстимули дляеволюції,створюючи полінапруженостіміж справжнім йналежним.

Тутперебуває полінашогоаналізу.Традиційне сус-пільство,формуючи істабілізуючирутиннітиписоціальності,тобтопарадигмивзаємодії іспільного життявеликоїкількості людей,прирікає назастій йїхнійвнутрішній світ.Енергія духу в такомусуспільствівикористовується дляформування в маснапруженогопроходження божественному. Дляокремоїособистості при цьому благом, певне,єформування вїївнутрішньому світі полянапруженостіміжпрофаним йсакральним,повсякденним йтрансцендентним (>повсякденним,рутинним, із одного боці, йсвященним,точніше,освяченим - ізіншої).Почуттяпровини передвищоюістотою зазробленігріхиформує внеїсовістьрелігійного характеру,з'являєтьсяідеяпорятункудуші,виникаютьнадії напродовження життя вінший світах чи душах. Чипозначаєтьсятакийвідрив духулюдини від умів йогоповсякденноївідчуженнялюдини. Нацю тему написанабезліч книжок; це уоднійроботі,присвяченійісторіїаналізуцієїпроблеми,налічується до 600бібліографічнихджерел.Гостротапроблемизростає в XX в., колидвісвітовихвійни,тоталітарні держави, диктаткапіталу принесли зазагибельмільйонам,обмеженняволі інаймане рабство.Нині практичнозначимимвисновкомтеоріївідчуженняєнеобхідністьповсюдноїборотьби зареалізацію прав й вольлюдини.Міратакоїреалізаціїоцінюється шляхомлюдськоговимірусоціальнихвідносин йдіяльностідержавних йінших структур.Природно, що сам мергель кодексу прав й вольлюдини із боці ООНсвідчить прорівеньрозвитку культури йїїуніверсалій усучаснихумовах життя назмінісоціальності, навиникненні новихїїтипів?Аналізбіблійних моралейпоказує, що усі смердотіадресованііндивідові,служатьсаморегулюваннюїм свогоповодження,своїхвнутрішніхвідносин людям, світу,суспільству ісобі. У тієї ж годину смердотіпроповідуютьтерпимість ужитті (Богтерпів й намвелів,усяке начальство від Бога і т.д.),заглушаютьприродний протестпротиексплуатації,несвободи,залежності,сваволівипадку,освячуютьіснуваннясоціальноїпіраміди ізїїтвердими структурами, щоформуютьсявнаслідокстихійновиниклогорозходження увідносинах статусу, престижу,багатства,власності,можливостей,санкцій.

як жз'явиласясвітська культура, яквідбувся поворот духу людей до землі? Стан духовного життяосновноїмаси уСередністоліття і на початкуепохи Відродження явновиражено вкартиніБрейгеля-Старшого «>ПадінняІкара» (середина XVIстоліття).Високо внебірозігруєтьсятрагедіяІкара, щобажаввирватися ізмережповсякденності вгору ізнайти волю. Однак,судячи ізкартини,цейпорив доволініким наземлі не бувзамічений -селяниорють землю,пасуть худорба, особини людейзвернені досвоїхповсякденнихсправ.Вимальовуєтьсятрагедія великого масштабу і характеру -героїчний прикладІкара не був,говорячисучасною мовою,соціальнооцінений йпідтриманий.

УепохуПросвіщенняменталітетєвропейців буврозбудженийзусиллямицілого сонмуфілософів,насамперед -французькихенциклопедистів.Поступово булизруйнованізабобони, котрінібито буливинні увідтворенні всіхсуспільнихбід. Критикапочалася ззапереченнябогословськихпояснень світу ісуспільства,релігії яктакий запривласнене нею декларація пробеззастережну уладові наддуховнимжиттям людей йзавершиласявсеосяжноюкритикою всіх законів йвстановленьабсолютистської держави. Попутно був виправлена і заподіяннязняття ореолу ізгероїчноїісторії.Святістьтрадицій бувсерйознопохитнута, смердоті стали предметомвибору, а чи небеззастережногопроходження ім. Ащобперетворити годину утворчу силу,треба було бвідкритиновіобріїсоціальногорозвитку. Аце було бможливолише увипадкуз'єднанняповсякденної культури ізвисокоюкультурою (І. Кант),тобтостворення полянапруженостіміж нормами іцінностямиповсякденного життя іорієнтирамивисокої культури зарахунокзведеннярозуму,творця істини і прекрасного, насвященнийп'єдестал (>сакралізаціязнання).

Талант йвмінняпрацюватиповинні були надатизмінуродовитості,клановості прирозподіліміж людьмивидівдіяльності,якими затрадицією моглизайматися тоділише людишляхетні покрові.Цяемансипація,говорячининішніми словами -демократизація,торкнуласябагатьохсторінгромадського життя.Особливочіткоцей моментпочавпроявлятися входіВеликоїфранцузькоїреволюції.Суспільна рольвипадковоїлюдини (>людини,зобов'язаного своїмсуспільнимстановищемтакоївипадковості, якнародження вродовитій чибагатійродині)поступово сталайти в минуле.Гаслореволюції - воля,рівність,братерство -захопивбагатьох,виступивши щоорієнтує імобілізуєзмістомсоціальнихзмін.

Новеспіввідношеннярозуму іпочуттів (>бажань) було б коротковираженеще XVIIстоліттіформулою: Воляєусвідомленанеобхідність (>Спіноза). Хочу було бобмеженорозумом, щопрагнеопануватинавкругижиттєвунеобхідність задопомогоюпізнання. Алі для цоготреба було бтакожвирішити запитання про волю духу - було б доведено, щолише привільномурусі духуможливийутвір новихорієнтирів,тобтоуніверсальнихцінностей,здатнихпритягати до собі іінтегрувати у собііндивідуальнісвідомості.Видамидіяльності, задопомогою якінароджувалисяціуніверсальні ціності ізмісти, булиоголошені наука імистецтво -сферивисокої культури. Отже, й люди, щозаймалисявідповідноюдіяльністю,повинні були бути людьмишляхетного,чесними,вільними, а тому -гіднимисоціальногонаслідування.

Так, зазадумоммислителівепохиПросвіщення,людствопоступовоперейшло б відтрадиційного,застійногосуспільства до культурного,причому беззіткнень,соціального хаосу ідуховноїдезорієнтації мас. Для цоготреба було б шляхомосвітинаділити людейрозумом,повернути особини селян ізкартини Брейгеля досонця, довільноговідчуттякожноюлюдиною новихпросторів дляособистоїактуалізації, щовідкриваються задопомогоюнауковогознання,тобто новогорозуміннязмістівсоціального ііндивідуального життя.

>Чим всецескінчилося - читачзнає.Політичнесамозвільнення людей відвідносинособистоїзалежності ізамінаїхнімивідносинамиречовоїзалежності принеслиновіпроблеми, понадглибокі іскладні.З'явиласянавітьприказка про ті, щореволюціюзамишляютьгенії,роблять фанатики,користуютьсяїї плодами -пройдисвіти. Цеозначає, щоякщо людиставлять позначка,ґрунтуючисьлише нарозумі, тодієприслів'я: Добриминамірамивимощений шлях у пекло. Томупізнішерозум бувзрозумілий теоретикамипрогресулише якпомічникінтересу.Іншими словами, сус-пільствотребаперебудовувати не так наосновірозуму, а й задопомогоюрозуму,опираючись наінтереси того чиіншого класу.

 

>Поняття іпоказникисоціокультурногопроцесу

>Будь-якаприйнята вданійкультурі парадигмавзаємодії людей,якщододатиїйдинамічність,виступає яксоціокультурний процес.Аналітичноюодиницею такогопроцесуєсоціальнадія.Класичнийвнесок утеоріюсоціальної дії внесла Т.Парсонс «Структурасоціальної дії» (1937), «>Соціальна система» (1951). Усуспільномувінбачить триголовнихкомпоненти:особистість, культуру ісоціальну систему.Покизберігаютьсявідносинивзаємодії (а чи непротиборства), системажиттєздатна. Унійпоряд ізіншимивиділяютьсяголовні,клінікиструктури, щопоєднують усобі іціннісніподання людей, йрегулятивнізразки, щокеруютьповодженням йобмежуютьособистоюсфероюінтересу.Суспільнарівновагадосягається, поПарсонсу,інтеграцієюмотивівдій,гармонізацією ролей черезнормативнікультурністандарти,загальні для всіх й котрієосновною силою, щомобілізуєєдністьсоціальноїсистеми ісоціальнуфункцію культури. У цьомупідходізакладененове для свого годинирозуміннясоціального: воно таєєдністьсуб'єктивнихмотивів йсоціальних ролей.

Уцей годинуклінікиструктури Т.Парсонсарозуміються яксоціокультурна структура ісоціокультурний процес.Будь-якасоціальнадіямістить усобікультурніатрибути.Будь-якийповедінковий актлюдини обладнаньрегулятивами ізмістами. Знання, ціності інорми,рольовий алгоритм,закони,символи ізнаковіпозначення, мова якголовнасеміотична система,соціальнізразки - всеце укладати арсеналдій Сучасноїлюдини.Ціелементи культуриперетворятьбіопсихічніосновилюдства всоціокультурнеявище ізясноюконфігурацією,позначенимицілями іприйнятими вданійкультурі мотивами іорієнтацією.Саме із такимкультурнимоснащеннямодиночна чигруповадіяможевключатися впотіксоціокультурнихпроцесів.Девіантнеповодженнялишепідтверджуєзагальне правило, норму,диктуємокультурою.

Отже, коли миведемомову просоціокультурнедослідження,треба матір наувазі, щоосновним йогозавданнямєвизначенняступеняоснащеностіелементами культури конкретногосоціального (атакожполітичного,економічного,міжособистісного,сімейного)процесу.Установлюючимірутакоїоснащеності,соціологможе задопомогоюнагромадженнякількіснихданих прийти до з висновками простабільність чинестабільністьсоціальноїсистеми,очікуванихнапругах ймайбутніх парадигмахвзаємодії.Зрозуміло, що в цьомувипадкуміракорелюєзістабільністю.

Так мивиходимо наповсякденнийрівеньзастосуванняпоняття культура,тобтокультурностітієї чиіншоїлюдини,групи,поведінкового акту і т.д.З'являютьсяпоняттяполітичної,сімейної,економічної,правовий й т.п. культури, щодозволяютьоцінюватикультурність тихий чиінших сфержиттєдіяльності людей.

 

>Життєвесередовище іекологіялюдини

>Константилюдськогоіснуванняреалізуються в конкретному природного ісоціокультурномусередовищі.Природнесередовище, позаякоюнеможлива життяорганізмулюдини,накладаєпомітну печатку наіснування людей не лише тім, що вон теперповсюднопочинає випробуватикризи, але й і тім, щотакіїїатрибути, якпростір й годину,неодміннознаходятьсоціокультурнузначимість,соціалізуючись вже якатрибутижиттєзабезпеченнялюдини.Теоретичнеосмислення цогопроцесуще лишепочинається.


>Поняття і структуражиттєвогосередовища.Екологічна культура

>Термінжиттєвесередовищеохоплюєтакіприватнісередовища, якприродне івиробничесередовища,середовищещоденнихпересувань,середовищевідпочинку ідомашнєсередовище.Всі смердотіможуть й засвоїмифункціями, йорганізаційнодоситьсерйозносуперечити один Одному, що, природно,впливає наздоров'я,психіку ісвітовідчуваннялюдини, щопереміщаєтьсяпротягом доби із одногосередовища віншу. Так,праця, щопротікає вумовахзагазованості чипідвищеного галасу,їзда впереповненомуавтобусі,нераціональнавитрата години начерзі і т.д.можутьпородитистресовий,депресивний станіндивіда (>утома від життя), щоперешкоджаєсприйняттюнавітьестетичнопрекраснихархітектурнихансамблів,історичнихпам'ятників,теплотилюдськихвідносин уродині чинайближчомусоціальномуоточенні.

>Зараз особливозагострилосяположення в природногосередовищі -екологічна кризу сталаглобальним йвимагаєтерміновихскоординованихдійурядів всіхкраїн світу. Тому наперший план ваналізіжиттєвогосередовищалюдинивиступаютьпроблемиприродокористування.

>Людина був ізалишається усвоїйосновіістотою, щоєчастиноюприроди –їїорганізмзароджується,розвивається іумирає за законамиприроди.Природоюйомувідпущено всередньому 700 тис. часів життя, із них як на сон,опікуванедитинство ібезпомічнустарість ідеприблизно 300 тис. часів. У годину, щозалишився, людина природнопрагне не лишеповнокровно жити, але й ісамоактуалізуватися. Алі іцемізерне впорівнянні ізвічністю годинускорочується черезпогіршенняприродних умів: так,здоров'ялюдини,виявляється,лише на 20% (>приблизно!)залежить відлікарськоїдопомоги, протеінше вчималомуступенівизначається тім,якимповітрямдихає людина, як йчимхарчується, уякомурежиміживе.Погіршенняекологічної обстановкипозначається і назахворюваннях: у нашій стране в 25-30%дітей -хронічніхвороби, аекологічнонесприятливих районахзахворюваністьдітей в 1,5-2 разивище, ніж у понадсприятливі.

>Розглянемотеоретичніаспектицієїпроблеми.Наукою, щовивчаєвідносиниміжживою інеживоюприродою,єекологія.Якщосудити поетимології словаекологія, то мова виннайти про науку, щоописує нашбудинок у найширшомузмісті цого слова (>грець. «>ойкос» -будинок). У XXстолітті зрозуміли, що безоблікуперетворювальноїдіяльностілюдини запитанняекологіївирішуватинеможливо - такз'явилосяпоняттясоціосфера (>слідом забіосферою), щовключає у собітехносферу,суспільнівідносини і культуру.Останнім годиноювиділенийтермінантропосфера, щоописуєпроблеми, щовиникаютьміжлюдиною іприродою. З йогодопомогоювивчаютьстворену людьмитехніку,свійськихтварина ікультурнірослини ізпоглядуїхньоговпливу на життялюдини якбезпосередніхфакторів йогожиттєзабезпечення.Нині втеоріїіснуютьпринаймнічотириконцептуальних напрями: консерватизм,охороннаконцепція,екологізм йекономізм.Соціологіяописуємеханізмфункціонуваннясоціоекосистеми івиявляє структурусоціально-екологічногопроцесу,тобтопристосуванняорганізованихлюдськихпопуляцій досередовищаперебування.Механізмцеймістить усобісоціальнуорганізацію, щоскладається ізкультурноїсистеми,соціальноїсистеми ісистемиособистості. Уцентріувагитеорії -взаємодія природногосередовища іусьогосоціального комплексу.Соціальна організація вціломузізнаєтьсяколективноюадаптацієюпопуляції досередовища.

Уруслілогікиантропологічногорозумінняжиттєвогосередовищаподальшийаналіз якщопроводитися наоснові двохсуджень: 1)життєва,тобтовітальна,середовищезабезпечуєнасамперед життяорганізмулюдини іфункціонування йогопсихіки. Томуниніосновнимпоказникомякостіжиттєвогосередовищавиступає характерекологічноїситуації; 2)природними координатамифункціонування ірозвиткужиттєвогосередовищаєпростір й годину, щоперетворюються люди (>володіння з праванародження і по нормах культури).

>Ниніплощарегіонів зукрайнесприятливоюекологічноюситуацієюдосягла 17%всієї територї Ро-сійськоїФедерації, щоприблизнодорівнює територї двохМексик чи шестиФранцій. У 58містахРосіївиявлено 517ділянокрадіоактивногозараження.Тільки 1992-го р.виникало 769надзвичайнихситуацій техногенного характеру. 4,7% із них -аварії ізвикидомсильнодіючихотруйнихречовин.Природоохоронна діяльністьстаєоднієї із жертвекономічноїдоцільності, й підприємстванасампередурізуютьфінансуванняекологічнихтехнологій.

>Зрозуміло,знанняекологічноїситуаціїще неозначаєїїдозволу. Алі воно танеобхідно дляприйняттяграмотнихпрограм федерального ірегіональногорівнів,спрямованих назниженнянебезпечнихтенденцій. Однаксоціальнийдосвідостаннього роківпоказує, що безборотьби самого населення зачистеповітря, воду іґрунт владибудь-якихрівнів неприймаютьвідповіднихрішень, аякщо смердоті іприймаються, тонайчастішелише декларативно. Доостаннього годині нарозуміннілюдством свого ставлення доприродипереважала парадигмапанування над нею,їїнасильницькогоперетвореннязасобамитехніки зазарадизадоволеннянескінченнозростаючих потреб людей йїхніхсуспільств.Технічнийпрогресуважався іуважаєтьсяосновним шляхом доблагоденства.Цей годину породилотехнократичнемислення, щовідрізняєтьсявузьким прагматизмом урішенні проблемспільного життявеликоїкількості людей.Виснаженняприроднихресурсів,забрудненнясередовищаперебуванняставлять перед всіма людьмидилему - чипасивнопродовжуватидіяти поколишньомуалгоритміпограбуванняприроди, чирізкомінятизагальне ставлення донеї.Такийвиклик години.Творчавідповідь наньогополягаєнасамперед уформуванніекологічної культури населення,тобто знань,морально-правовоїсистеми,навичокпозитивноївзаємодіїлюдини зприродою. Неюповинніопанувати все - від пересічного громадянина до самихверхніхповерхів влади, щоприймаютьрішення вцій сфері. При цьомунеобхіднопроводити удвічіпринципи: 1) культ життялюдини, щоє не паном, аорганічноючастиноюприроди.Цінність життявнутрішньопов'язана зцінністювсієїприроди.Благоговіння переджиттям -цейдевіз А. Швейцера винен бутиосновоюгуманізаціїсоціального життя івихованняекологічної культури в широких мас; 2) захистлюдини віднього самого, від йогохижацького ставлення доприроди. Ж.Дорст мовивши, що людиназ'явилася, якчерв'як уплоді, як міль у клубкувовни, йвигризсобімісцеперебування,виділяючи з собітеорії,щобвиправдати свої дії. Широкагуманітаризаціяфізико-технічнихтеорій упроцесінавчання всередній йвищійшколі -ефективний шляхпідготовки людей,здатнихприйматиграмотні ісвоєчаснірішення векологічній сфері усвоїйнаступнійуправлінськійдіяльності.

 

>Простір й годинужиттєвогосередовища

>Якщопроблемизабрудненняповітря, води іґрунтиможуть бутидозволенілишесоціальними способами, то запитаннявикористання вжиттєвомусередовищіпростору і годиниіндивідуалізованібільшоюмірою.Тільки недавно було бвиявлено, якпише авторпопулярної книжки «Моварухів» Алан Піз, що влюдини, як й утварин,є своїохороннізони і територї.Якщо мизрозуміємоїхнійзміст йвивчимо їхні, то более точнозможемоорганізовуватисвоєжиттєвесередовище.

АнтропологЭ.Т.Хол на початку 60-х рр.увівтермін «>проксімика» (відлатинського словаprocsimus -найближчий).Віннеобхідний длявиділення івивченняпросторових потреблюдини. Кожна держава,регіон, область, край й район, атакожсіло, місто, селищемають свої яснообкреслені ізафіксовані територї (>життєвийпростір). Через права ниминавітьвиникаютьвійни: усігеополітичніподання інавчаннязасновані наінтересах,зв'язанихзісфероюперебування тихий чиіншихнародів.Елементарноюодиницеюжиттєвогопростору народує його особістатериторія; под неютребарозуміти як біпростір, що тієї чиінша людинавважає своїм,немов воно таєпродовженням йогофізичноготіла (>будинок, квартира, машина удворі і т.д.), атакожчіткопозначенийповітрянийпростірнавколо своготіла.Розміриособистоїпросторовоїзонизалежать відщільності населення,тобтообумовленісоціально і національно.Якщояпонцізвичні доперенаселеності,іншіволіють йлюблятьзберігатидистанцію.

 

>Зониособистої територї

1.Юрбазвичайнонастроєнаагресивностосовно тихий,хтомаєнаміробмежитиїїтериторію.Відбуваєтьсянаступне: в одного якзбільшуютьсяюрба йїїщільність,особистийпростіркожноїокремоїлюдинистає усє менше, йвінприймаєворожустійку.Зізбільшеннямюрбинаростаєїїворожість йагресивність.Знаючице,міліціязавждипрагнерозігнатиагресивнуюрбу,щобкожна людиназновузнайшласвійзональнийпростір йзаспокоїлася.

2. Упредставниківрізнихнаційрізні ізональніпростори. Убагатьохєвропейськихнаційінтимна зонастановить 23 - 25 див, вамериканців -близько 46 див.Просування вінтимну зону особинипротилежноїпідлогиє способомвираженняінтересу доцієїлюдини іназиваєтьсязаграванням.Якщозагравання неприймається, то людинавідступає інадалідотримуєдистанції.Якщо жзалицянняприймаються, то людинадозволяєпорушниковізалишатисяусередині йогоінтимноїзони. Призустрічі жпредставниківрізних культур,скажемо,європейця іамериканця, черезрозходження вкультурних нормахможутьвиникнутипікантніситуації.Пікантніситуаціївиникають й призустрічіамериканців ізяпонцями, у якіінтимна зона черезперенаселеністьїхньої країни і норм, щосформувалися наційоснові, культурище менше.

Часдозволяєрегламентувати,синхронізувати і тім самимупорядковуватиспільне життя усередовищіперебування.Вононеоборотно,тобтотечелише в одному напрямі: ізминулого вмайбутнє.Різнігадання,передбачення шляхомосяянь,прогнози ііншівидипроникнення вмайбутнєвідрізняються друг від другалишеступенемвірогідності, але йніколи незможуть бутищирими.Істину увиглядіподій приносити годину, природаякого багато вчомузалишаєтьсязагадкової. Тому вартоознайомитися із поручтеорій години й йогофункцій ворганізаціїжиттєвогосередовища.

як,мабуть,відомочитачеві, годину поважалиабсолютної (Ньютон) чивідносної (>Ейнштейн)величиною.Філософськиорієнтованімислителіминулоготежпо-різномуоцінювалисутність години: Гегельуважав, що годинуєпородженнясвітовогорозуму;Берклі, Кант, Юм йМах ставилиіснування годині на залежність відіндивідуальноїсвідомості. Невдаючись ваналізцихтверджень,скористаємосядеякими із них длярішеннянашого заподіяння.

Нарівні конкретногожиттєвогосередовища годинуєабсолютноювеличиною,оскільки у тому,щоб воно таоб'єктивнозмінилося,необхідно,щобцесередовищерухалосязішвидкістю,близької дошвидкостісвітла. Отже, годину на цьомурівніоб'єктивно, воно та незалежить відчиїх-абобажань.Самеце йоговластивістьдозволяєсинхронізуватипроцеси, щопротікають ужиттєвомусередовищі,організувати (>регламентуючи)взаємодію людей помісцю і години. Для цогоіснуютьодиниці ісистеми йоговиміру:ера,століття,рік,місяць,тиждень,доба (>сонячний годину),місцевий годину (длядовготиданоїмісцевості),поясний годину,декретний годину,літній годину. Самвимір йзберіганняеталонів годиниздійснюєтьсярізнимигодинниками (системарахунку годинизаснована наатомнійсекунді,вимірюваноїквантовимигодинниками).

>Будь-якіпроцесиможуть бутиоцінені посвоїйтривалості: векономіці -це годинуобігутоварів чикапіталів, упсихології - годинуреакціїлюдини на тих чиіншістимули і т.д. Уплані жсприйняття години,обумовленогопереживаннямилюдини, вонєвідносноювеличиною.Щасливі часів неспостерігають -судження,засноване навірнихспостереженнях.Психологічний годинудоситьвідрізняється відастрономічного: воно тапов'язане звнутрішнім світомлюдини ізалежить від його стану. Частечеповільно, коли людиначекаєкого-небудь чичого-небудь чи колизустрічається зтруднощами, котрінеобхідноперебороти, -надія накраще,підсилюючипривабливістьмайбутнього,породжуєнетерплячеповодження,сповільнюючиплин актуального години. Інавпаки,захопленістьчим-небудь чиким-небудь,підсилюючипривабливістьсьогодення,скорочує годину - воно та проходитишвидко,непомітно.

Дляорганізаціїжиттєвогосередовища людейнеобхідно знаті однупростуістину -усякаекономіязводиться доекономії людьми свого години. Так,якщо Ві,плануючи,наприклад,будівництвомікрорайону,захопленіідеєюсиметрії імагістраліпішохіднихпересувань людейпроклали попрямокутних схемах, товважайте, що люди будутьзаощаджувати і своїзусилля, йсвій годину йнеодміннопрокладуть штрихи, щопсують весь Вашархітектурний ансамбль, нехайнавітьпрекрасний поестетичнимкритеріях. Не вартогніватися на у цьому -їхні діїоб'єктивні. Так самеє ізтимчасовимизв'язками сфер роботи іпобуту:якщо наробочомумісціведетьсяборотьба заекономію години (>продуктивність роботи!), але ймуніципальні влади несприяютьекономії години населення у сферіпослуг йпобуту, торезультатиборотьби заекономіюробочого години будутьжалюгідні - люди невиникнестійкоїзвичкизаощадження години усвоїйдіяльності іповодженні.Економія годинидіє як закон й в сферіпроектування ібудівництваустанов,зв'язанихтакож й ззадоволеннямосвітніх йхудожніх потреб людей, щоживуть у конкретномужиттєвомусередовищі.


>Література

>1.Пезешкин М. Психотерапія повсякденні. М., 1995

2.Холичер У.Людина іагресія. - До., 1995.

>3.Берн Є.Ігри, у котріграють люди... - До., 1999.

>4.КальвеЛ.Ж.Ігри всуспільстві. - До., 1992

5. Еліаде М. Священне і мирську. М., 1994.


Схожі реферати:

Навігація