Реферати українською » Социология » Соціально-класового структура суспільства


Реферат Соціально-класового структура суспільства

>Соціально-класова структурасуспільства.Теоріястратифікації


>Вступ

>Поняттясоціальноїструктурисуспільства таїїелементи.Соціальні спільноти, їхньогорізновиди.Первинні йвториннісоціальнігрупи.Соціально-демографічніспільності.Соціально-професійніспільності.Соціально-територіальніспільності.Приписаний йдосягнутий статус.Систематизаціясоціальних ролей.

>Теоріястратифікації.Соціальнастратифікація.ТеоріяелітГ.Моски йВ.Парето.Класоватеорія К.Маркса.Неомарксизм.М.Вебер просоціальнівитокиполітичної влади. КонцепціюсоціальноїстратифікаціїП.Сорокіна.Соціальнамобільність,їївиди.Типистратифікації.Середнійклас.

>Суспільство вполітологіїрозглядається якпевнаісторична,інтегративна та системнацілісність, Якаскладається ізрізнихпідсистем,способіввзаємодії та формоб'єднання людей.Суспільствоє результатомлюдськоїдіяльності, а людина, якістотасоціальна,спроможнарозвиватися йдосягатиуспіхулише врезультаті співпрацю ізсобіподібними.

>Будь-яке сус-пільствоєсоціальноструктурованим. Уньомуіснуютьвищі йнижчі прошарки,нерівномірнийрозподіл благ йпривілеїв,відповідальності йобов’язку,керуючі йкеровані. І длявизначеннямісцялюдини всоціальномупросторінеобхідно нелише знатіїїсімейний стан,громадянство,національність,ставлення дорелігії,професію,належність дополітичнихпартій,економічний статус,походження, а імісцецієїлюдини всерединікожної ізосновних груп.Саме впроцесі ставленнялюдини допевноїгрупи та ставленняцих груп одна доодноївсерединісуспільствавиникаютьсоціальнівідносини.

>Соціальнівідносини –цевідносиниміжісторичносформованимиспільностями людей.Суб’єктамисоціальнихвідносинвиступаютьспільності людей, а їхніінтересисоціальними засідками політики.

>Проте,суб’єктамисоціальнихвідносинможутьвиступатилише тихспільності, щовиниклиоб’єктивно впроцесісоціальногорозвитку.Виокремлюютьп’ятьосновних груп:

1)соціально-класові (>класи,верстви,групи);

2)соціально-етнічні (>народності,нації);

3)соціально-демографічні (>жінки,чоловіки,сім’я);

4)соціально-професійні (>робітники,селяни,службовці);

5)соціально-територіальні (>міське,сільське населення).

>Такожсуб’єктомсоціальнихвідносинвиступає йокрема людина –представниксоціальноїспільності.

>Соціальна структурасуспільства - системавзаємозв'язаних тавзаємодіючихспільнот чипобудовасуспільства вцілому.

>Соціальна структурахарактеризуєрізнівидисоціальнихспільнот йвідносиниміж ними. Це,зокрема,соціально-демографічні,класові,соціально-етнічні таінші спільноти. Томуключовим урозуміннісоціальноїструктурисуспільстваєпоняттясоціальної спільноти,соціальноїгрупи.

>Соціальнігрупи -цевідносносталіспільності людей, щосклалисяісторично йвідрізняютьсяроллю ймісцем усистемісоціальнихзв'язківсуспільства.Соціальнігрупивиникають набазіоб'єднання людей запевноюоб'єктивноюознакою чи привідстоюванні їхніінтересів.

>Соціальнігрупиподіляються, на >первинні йвторинні.

>Первинні >соціальнігрупицетакі, члени якіконтактуютьміж собоюбезпосередньо.Цігрупивідзначаютьсястабільністю йзгуртованістю,емоційнимзабарвленнямконтактівміж членами.Їхщеназиваютьмалимисоціальнимигрупами. Домалоїсоціальноїгруписоціологивідносять:сім'ю,навчальний читрудовийколектив -академічнугрупу, бригаду,сусідів й т.д.

>Вторинні >соціальнігрупискладаються із окремихмалих груп:нація,жінки,колектив вузу й т.д.Вони неможуть забезпечитибезпосередніхособистихконтактівміжіндивідами, котрі перед тимвключені.Масовістьвториннихсоціальних групдозволяєїмістотновпливати нажиттєдіяльністьсуспільства.

>Соціальнігрупиформуються зпевнихоб'єктивнихобставин, аналежність допевноїгрупипов'язана ізоб'єктивнимстановищем усистемісоціальнихзв'язків,виконаннямпевнихсоціальних ролей.

Вочевидь, що доля вполітиці вбудь-якихїї формахберуть усісоціальнісуб’єкти.Інша справа –ступіньцієїучасті,наданнясуб’єктовівладнихфункцій.Така доляможеколиватися від пересічноговиборця домайже необмеженогоповноваженнямиглави держави. Дляосновикласифікаціїсуб’єктівполітичноїкомунікаціїоптимальною, на форумі нашу думку,є система Р.Алмонда, щопередбачаєвиокремленнятрьохступенівучасті уполітиці, асаме:

>стихійна доля вполітиці – діяльність безусвідомлення мети,шляхівдосягнення,можливихнаслідків;

долянапівсвідома –розуміннясенсу ролей забезпечногопідпорядкуванняїм якчомусь напередзаданому,безспірному;

>цілкомсвідома доля –утвердженнясвоїхусвідомленихінтересів йцінностей.

>Загалом, >суб’єкт уполітиці –джерелосвідомої,цілеспрямованої,предметноїполітичноїдіяльності, щомаєвласніполітичніінтереси тазасоби їхньогореалізації.

>Здатністьтворитиполітикухарактеризуютьтерміномполітичнасуб'єктність, Яказалежить відоб'єктивнихможливостейдіяти (>обмеженихструктуроюполітичних сил йрівнемрозвиткусуб'єкта) йсуб'єктивнихможливостей (>мотивації, знань,умінь,послідовностідій).

>Суб'єктів політики можнакласифікувати зарозглянутими даліознаками.

1. >Інтересом,який смердотіпрагнутьреалізувати черезполітичну уладові:

>громадянське сус-пільствозагалом;

>соціальні,етнічні таконфесійнігрупи;

>окреміособистості.

2. >Соціально-становоюприналежністю:

>стани (>робітничий,селянський тощо);

>політичнілідери (>еліта)станів.

3. >Соціально-професійноюприналежністю:

>громадяни, котрімаютьполітичні права й неєпрофесійнимиполітиками;

>громадяни, якітимчасовопрофесійноздійснюютьполітичну діяльність якобрані допредставницьких,виконавчих чисудовихорганів влади;

>громадяни, котріпрофесійноздійснюютьполітичну діяльність (>теоретичну чипрактичну);

>громадяни, котріпрацюють удержавно-адміністративномуапараті, щорепрезентує державу.

4. >Належністю доорганізованихетноконфесійних груп:

>етнополітичніоб'єднання тарухи (>етносів, щодомінують, чинаціональнихменшин);

>конфесійно-політичніоб'єднання тарухи.

5. >Ступенем йміроюорганізованості:

>державніорганізації таінституції;

>політичні партії;

>громадсько-політичніорганізації,об'єднання,рухи;

>політичні блоки,фракції,угруповання.

>Суб’єкт йоб’єкт вполітиці –взаємозаміннівеличини: один й тієїсамийінституту чисоціальна група чи особа тільки вситуаціяхможутьвиступатисуб’єктом, вінших –об’єктом політики.Ціпоняттяєвзаємозалежними:об’єктвпливає насуб’єкт,визначаючиметоди йспособивпливу, правилаполітичноїдіяльності,обмежуючипростірдійсуб’єкта,який, у своючергу,такожвпливає наоб'єкт,змінює його. Усуспільствісуб'єкт йоб'єкт—це люди, котрімаютьсоціально-політичніякості,діють чиполітичнопасивні. Томувирізняютьсуб'єкт політики,якийможе бутиактивним тапасивним, й "політичнийсуб'єкт",якийдієсвідомо, активнореалізує своїцілі. Длясуб'єкта йоб'єкта політикивеликезначеннямаютьсвідомість таактивність, котрізабезпечуютьрізнітипиполітичногопроцесу йполітичного життя (>демократія, авторитаризм,тоталітаризм,олігархічна влада тощо). Уполітичнійдіяльностівиокремлюють дваосновнихтипивідносин:суб'єкт-об'єктні йміжсуб'єктні (>суб'єкт-суб'єктні).Суб'єкт таоб'єкт уполітицієважливимиелементамиполітичного життя, імаютьконкретно-історичний характер.


>Теоріястратифікації

>Термінстратифікація,запозичений ізгеології (>положення окремихчастинутворень у вертикальномурозмірі), всоціальних наукахпозначаєструктурованінерівностіміжрізнимигрупами людей.

>Соціальнастратифікаціяозначає процес,якийбезперервнотриває усуспільстві, йє нелише методомвиявленняверствданогосуспільства, але й і «>дзеркалом» цогосуспільства.Простратифікувавши все населення країни затими чиіншимикритеріями, можнавиділитистрати (>верстви), із якіце населенняскладається. Томустратифікація — рисубудь-якогосуспільства:рабовласницького, феодального,капіталістичного,соціалістичного.Вонанаявна в всіх державах, бо тих чиіншіверствинаявні вбудь-якомусуспільстві, убудь-якій стране. Так було б, то й так якщо. Колі миставимо запитання,чомуіснує вбагатомусуспільствібідність,чомуіснуєрасовасегрегація,статеванерівність, котрішансимає людина, що народилася всередовищіробочого класу,досягтипозиції всередньомукласі чипіднятися на її вершинуекономічної тасоціальноїпіраміди, то миставимо запитання, щостосуютьсястратифікаціїсуспільства.

>Якщорозглядатирівність якюридичнурівність,рівністьможливостей чидоходів, тодінерівністьвиступає якобов'язковаознакасуспільства.Питання, чиєнерівністьнеминучоюрисоюсуспільства,повертає нас дотривалихсуперечокміжлібералами й марксистами.

Владавиявляється черезматеріальнувинагороду,диференціюючижиттєвішанси задопомогоюринку,статусноїпозиції, доступу дополітичноговпливу.Виходячи із цого,такіліберали, якФрідріх Хаєквважаютьнерівністьціною, котра платити задинамічнеекономічнезростання,характерне длякапіталізму.Суспільствакомуністичних державРадянського блоку, будучиприхильними ідеїкласовоїборотьби,прагнулизменшити,якщо неліквідувати,цівидинерівності.Проте напрактиці смердоті простопороджували йогоновіформи, котрігальмувализростанняекономіки йсоціального забезпечення.

>Головне в всіхцихпитаннях —співвідношеннярівності танерівності. Тому,аналізуючинерівність,говорять проіснуваннясоціальноїстратифікації, подякоюрозуміютьструктуруваннянерівностіміжрізнимисоціальнимиспільнотами,верствами,прошарками тагрупами людей.

 >Соціальнастратифікація — процессоціальноговідтворення,внаслідокякоговерстви (>страти),групи,класивиявляютьсянерівнимиміж собою йгрупуються вієрархічнорозміщеністрати ізрізним престижем,власністю тавладою.Соціальнастратифікаціяозначає непросторізне становище усуспільстві окремихіндивідів, батьківщин чицілихкраїн, асаменерівне їхні становище.

Отже, >соціальнастратифікація — >цеструктуруваннянерівностіміжрізнимигрупами людей,тобто їхньогорозміщення (>рангування)відповідно до «>ресурсів», котрі смердотіконтролюють:багатства (прибутку),власності, престижу (>соціального статусу), влади (>могутності), чице системарегульованоїнерівності, заякоюформуютьсярізні прошаркисуспільства.

Алістратифікаціяце непростосукупністьпрошарків й страт (>соціальних груп), аієрархіяцієїсукупності.

>Виділяютьчотиритипистратифікації: рабство,касти,стани,класи.Вонирозташовані вісторичній йчасовійпослідовності.

Рабство –юридична,соціальна йекономічна форманерівності заякою самііндивіди належатиіншим яквласність. Насучасномуетапімайжеповністюзникло.

Каста –організована й замкнутасоціальна група, членство вякійобумовлюється своїмнародженням.Касти булипоширені вІндії, напівдні США,ПівденнійАфриці.

Стан –соціальна група, котрамаєзакріпленізвичаями чиюридичними законами права йобов’язки, щопередаютьсяспадково.Поділсуспільства настанихарактерний для середьновічноїфеодальноїЄвропи.

Клас – великасуспільна група людей, щохарактеризуєтьсямайновим,владним йосвітнім статусом у вертикальномузрізісоціальноїструктури, ймаєспільнийспосіботримання йрозмірчасткисуспільногобагатства.

>Перші тритипиєзакритимисуспільствами, акласи –відкритим. Рабство,касти,станибазувалися направових йрелігійних нормах й маліофіційнібар’єри такихпереходів, йлишекласова системаскасувала їхньогоюридично.

>Відрізняють спільноти,пов'язані ізрозподіломтрудовоїдіяльності,зіспецифікоюсоціально-економічного стану,розвиткомпоселенськихутворень. Тому всуспільствівиділяютьтакісоціальніпідструктури яксоціально-демографічна,соціально-професійна,соціально-класова таінші.

>Економічнастратифікація (>розподіл набідних йбагатих)полягає до того, щосереднійрівеньдобробуту таприбутківзмінюється відгрупи догрупи, відсуспільства досуспільства,причому в одному і того самогосуспільствівіннепостійний.

Політичнастратифікація – типсуспільногорозшарування, деголовнимкритеріємєступіньвпливовості наприйняттярішень,обов’язкових длявиконанняпевним коломосіб.Чим понад колопідлеглих, тімбільша влада.

>Професійнастратифікація >базується нанерівномірномуоцінюваннісуспільством престижурізнихпрофесій, а означати йдиференційованійоплаті завиконану роботу.

Застатевими йвіковимивідмінностямирозрізняють >соціально-демографічніспільності. Мовайде простатевийподіл на чоловіків йжінок,поділ завіком на молодь,осібсереднього,старшого йпохилоговіку. Доувагиберуться не лишефізіологічнівідмінності, але й йрізний статус і всуспільстві (>дискримінаціяжінок,працевлаштуваннямолодихспеціалістів,пенсійне забезпечення людейпохилоговіку).

>Важливимсуб’єктомполітичнихвідносин є >соціально-професійніспільності –великіпрофесійнігрупи, котріпосідаютьособливемісце всистемісуспільногоподілу роботи (>робітники,селяни,службовці, інтелі-генція,підприємці).

>Робітники – особинифізичної роботи, котрітрудяться за найманням.

>Селяни –самодіяльне населення,зайняте усільськомугосподарстві (>найманіробітники,дрібні,середні,великівласникизасобіввиробництва йземлі).

>Службовці – особининефізичної роботи, котрізаймаються простоюрозумовоюпрацею йтрудяться за найманням (>торгові йофісніпрацівники, штаторганіввиконавчої влади).

>Інтелігенція – >соціальна група людейскладноїрозумової роботи ізнаявноюсередньоюпрофесійною чивищоюосвітою (>інженери,науковці, педагоги, медики,діячі культури й мистецтв,військові).

>Підприємці –власникизасобіввиробництва, котріфункціонують як йогоорганізатори йзаймаютьсядіяльністю ізметоюотриматиприбуток навласнийризик.

>Суспільство можнаподілити на >соціально-територіальніспільності. Цемешканцінаселенихпунктів (>сіл, селищ, міст), окремихадміністративно-територіальниходиниць (областей,районів),сільське йміське населення вцілому. Черезнерівномірнийекономічнийрозвитокрізнихрегіонів, населенняцихрегіоніввідрізняєтьсярівнем життя,умовами роботи,побуту.Відповіднополітичніуподобання населеннятежвідрізняються.

>Сучасне сус-пільство неєсталим йзакритим, вньомупостійновідбуваєтьсяпереміщенняіндивідів напозиції із болеевисоким престижем,прибутком,владою,освітою йнавпаки.Такий рухдосягається внаслідокрозширенняканалівмобільності,тобтошляхівсоціальноїциркуляції.

>Соціальнамобільність —цепереміщення усуспільстві із однихсоціальнихверств чипрошарків доінших, атакожпросування їхнього напозиції ізвищим чинижчим,залежно відїхніхіндивідуальнихякостей тасоціальних умів, статусом.

>Соціальнамобільністьподіляється на —горизонтальну тавертикальну.

>Горизонтальнамобільність — >цеперехідіндивіда чисоціальноїгрупи відоднієїсоціальноїпозиції доіншої, щоперебуває на такому самомурівні,тобто беззмінисоціального статусу.

>Вертикальнамобільність — >цесукупністьвзаємодій, щосприяє переходуіндивіда чисоціальноїгрупи ізоднієїсоціальноїверстви на болеевисокий чи болеенизькийрівень.Вертикальнамобільністьподіляється на >індивідуальну йгрупову та >висхідну йнизхідну.

>Становленнясоціальноїгрупи -цетривалий йскладний процес,пов'язаний зусвідомленням свого стану,спільностіінтересів,цінностей,формуваннямгруповоїсвідомості й нормповедінки.

>Такісоціальнігрупи, яксоціально-класові спільноти (>класи,верстви,соціальні прошарки):соціально-демографічні спільноти (>чоловіки,жінки,діти, батьки й т.д.);етносоціальні спільноти (>нації,народності, племена,національності йетнографічнігрупи):соціально-територіальні спільноти (місто, село,регіон):соціально-професійні спільноти (>інженери,вчителі,металурги) таінші йформуютьсоціальну структурусуспільства.

>Більшістьучених-політологіврозглядаютьстратифікацію яквідмінністьміжполітичнодомінуючимигрупами (>елітами) тамасами. Вертикальполітичноїпірамідивибудовуєтьсякрізь призмуналежності допевнихполітичних сил, аголовнимкритеріємвиокремленнятієї читієїполітичноїстратиєрівеньволодіннявладою.

>Наведімо подивисядеякихучених на цю проблемуполітичноїстратифікації.

У. Парето й Р.Москавважали, щополітичнастратифікаціязумовленабіологічноюнеоднорідністю,оскільки не усі люди віднародженнямаютьелітарніпсихологічніякості.Протевнаслідоксоціальних умів лишечастина із тихий,хто віднародженнянаділений такимиякостями,домагаютьсякерівного стану. Результатомцієїсуперечностіміжпсихологічнимиякостями людей тавимогамисоціальноїструктуриєциркуляціяеліти.Цідослідникидійшливисновку, щополітичнастратифікація —цевідмінністьміжполітичнодомінуючимигрупами імасами. >Нерівність та >мобільність —нерозривнопов'язаніаспекти одногоявища —циркуляціїіндивідівміжправлячим (>елітою) танижчим (>пасивнимипідлеглими)класами,причому безцієїмобільностістабільністьполітичноїсистеми таправлячоїелітинеможлива.

>Німецький навчань До. Маркс >критерієм вертикальногорозшаруваннясуспільствавважавволодіннявласністю. За йоготеорією,стратифікаційна (>соціальне-класова) структурасуспільствазводиться до двохрівнів (>класів): класувласників (>рабовласників,феодалів, буржуа) та класу,позбавленоговласності назасобивиробництва (>рабів,пролетарів чи тихий,хтомає нанеїобмежені права).Відношення довласностівизначає усінаступнізасобикласів,тобтостратифікація —це результатдефіцитуекономічнихресурсів.Саме ізкласами марксизм тасучаснийзахіднийнеомарксизмпов'язуютьсоціальнудиференціацію таїїполітичнінаслідки:клас,якийдомінуєщодовласності,єдомінуючим йполітичне. як правило,такітеоріївиокремлюють дваосновнихкласи,відносиниміжякими вантагоністичномусуспільствівизначаютьсяексплуатацією таборотьбою.Всііншікласи ісоціальнігрупиєпроміжними.

>Характеризуючикласи,М.Веберураховував не лише ставлення дозасобіввиробництва, а ірозмірибагатства,доходів,рівеньосвіти,юридичніпривілеї таіншіознаки,характерні дляпевного способу життя, атакожпочуттяналежності дотієї читієїгрупи. При цьомурозглядав не лишеоб'єктивнісоціальніпоказники, а ісоціальнісамооцінки, котріохоплюютьрізніціннісніорієнтації.Відносиниміжкласами незводяться доборотьби за уладові та доексплуатаціївласникамизасобіввиробництвавиробниківматеріальних благ.Класиможуть матірвпливовізв'язки,спільніінтереси вполітиці та будувати своївідносини напринципі співпрацю. Вебервиокремив триаспектисоціальноїстратифікації —економічний,соціальний та політичний, котрідаютьможливістьсхарактеризувати триджерелаполітичної влади.

перший аспект,пов'язаний ізпоняттям «>клас»,відображаєекономічнівідмінностіміж людьми.Класованалежністьвизначається не лише контролю зазасобамивиробництва, а іекономічнимивідмінностями, котрі невипливають з ставлення довласності,наприкладперсональними такваліфікаційними.

Інший аспектстратифікації уявленьпоняттям «статусу»,якийзалежить відповаги та престижу,здобутихіндивідом упевномуспівтоваристві. Статусможехарактеризуватиоб'єктивніможливостііндивіда удосягненніжиттєвогоуспіху,наприклад,отриманнявисокого прибутку незавждизалежить віднаявностівласності (>лікар, адвокат).Водночасвіндаєсуб'єктивнуоцінкусоціального стану,тобтоважливезначеннямаєсамоідентифікація тазіставлення свогосоціального стану ізсоціальнимстановищемінших груп таіндивідів. Статусвиражається йпідтримується черезтаку практикувиключення, як шлюб,умовності йзвичаї,загальніумови життя.

>Будь-якусоціальнупозиціюіндивідзаймає врезультатіособистихдосягнень увідкритійформальній чиринковійконкуренції ізіншими.Позиція,наприклад,викладачауніверситету,лікаря чиавтомеханіказвичайнозаймається врезультаті конкурсногоіспиту, послеуспішноговиходу наринок роботи.Такий статусназивають >досягнутим.

Статус, що частодосягається,протиставляється >приписуваному статусу -соціальнійпозиції, в якоїіндивідпоміщений чи понародженню, чи поположенню сім'їбатьків; вона неможе бутизміненаунаслідокособистихдосягнень.Прикладомєстатуси, щовитікають ізприналежності дораси,етносу,підлоги.

>Третій аспект -джерелом владиможуть бути яккласові характеристики, то йстатусніпозиції, атакожінститути, щовизначаютьналежність людей допартій,профспілок,релігійнихконфесій тощо.Ціінститутихарактеризуютьтретій аспектстратифікації,вираженийпоняттям «>партія»,тобто група людей, котрімаютьспільніцілі таінтереси,наприкладрелігійні чинаціональні.

Кожна людиназаймаєодночаснодекількапозицій всуспільстві.Наприклад, чоловікможе бути художником,інженером,чоловіком,батьком.Соціальнапозиція, котрапов'язана зпевними правами йобов'язками,називається статусом.

>Приписаністатуси -цетакістатуси, котріінколи ужевизначені віднародження.Наприклад,расоваприналежність, стати,етнічнепоходження,місценародження,прізвище родини. >Досягнутий (>набутий) статусвизначається тім, що людиназдійснила всвоємужитті. Статус композиторадосягаєтьсявнаслідокстворення новихмузичнихтворів, статус студента - послевступу увищий чисереднійспеціальнийнавчальній заклад.

>Роллю можнаназивати туочікувануповедінку, Якаобумовлена статусомпевноїлюдини.Кожний статусвключає ряд ролей.Наприклад, людина, Якамає статусвикладачапо-різному Веде собі з студентами,іншимивикладачами, ізпредставникамиміністерства чи ректором.Сукупність ролей,щвідповідаютьданому статусу,називається >рольовим набором.

Усуспільствііснуєвеличезнакількістьформальних ролей. Кожна людинаможегратирізніролі: студента, спортсмена, членапрофспілки,виборця й т.д.

>СоціологТ.Парсонсздійснивсистематизаціюсоціальних ролей,виходячи з такихосновних характеристик:

>деякіролівимагаютьемоційноїстриманості, у тому годину якіншідозволяютьвідвертевираженняпочуттів;

>деякіроліприписані, абуваютьдосягнуті;

>деякіроліпередбачаютьспілкування із людьми заформальними правилами,іншідозволяютьвстановлювати неформальні,особистівідносини;

>різнівиди ролейпов'язані ізрізноюмотивацією.

Колі людинастикається ізпротилежнимивимогами двох чи понаднесумісних ролей,виникаєрольовийконфлікт.Суперечливівимоги, котріпред'явленіоднією йтією жроллю,можуть статі причиноюрольовінапруги,існуєдекількаспособівподоланнярольовогоконфлікту:вважатидеякіролі болееважливими, ніжінші,розділятидім тамісце роботи, атакож своїролі у яких;розряджатиконфліктнуситуаціюдопомагаютьжарти тагумор.

>Виконанняпевнихсоціальних ролей йпередбачаєналежністьіндивідів до тихий чиіншихсоціальних груп чиспільнот.

>Виділяють дваосновнішляхиздобуття нимипевного рангу:аскрипція йдосягнення.

>Аскрипція —просуваннясоціальними «>сходинками»завдякизовнішнім,незалежним відіндивіда,групи,властивостям (>соціальному становищу,фізичнимданим таін.).

>Досягнення —здобуттяіндивідом,групоюпевного статусузавдякибезпосередньовласнимуспіхам. У Україні, щобудуєринковуекономічну систему,відбувається змінусоціальноїструктурисуспільства черезформуванняверств населеннявідповідно до новихмайнових тасуспільнихвідносин.Можливі дваальтернативнінапрямисоціальнихзмін:формуваннясереднього класу, як основногопрошарку населення, чиутвореннясуспільства іздвомаосновнимисоціальнимигрупами:багатими йбідними. першийнапрямок -це рух по так званомуєвропейському шляху,другий - полатиноамериканському.

>Ознакамисереднього класу всуспільствіє: активнажиттєвапозиціягромадян, щосамостійнозабезпечуютьдобробут своїмродинам;існуваннявнутрішніхджерелінвестування (>бізнес,житло,освіта);високаплатоспроможність населення, збільшеннязайнятості;демократичніпринципиуправління.Натомістьполяризоване сус-пільствоозначатимеконцентраціюкапіталів й влади до рукобмеженого колаосіб,безконтрольність влади,масовубідність,корупцію.

>Приналежність доукраїнськогосереднього класувизначається за такимиознаками:рівеньдоходів,власність,високийрівеньпрофесійно-освітньоїпідготовки,ідентифікація собі ізсереднімкласом.

>Середнійклас — >це нелишеекономічнонезалежні люди, котрімаютьвласнусправу. Це тих,хто активновтручається всуспільно-політичне життя.Вони самвирішують, до чогозастосуватисвійхист, смердоті —господарівласноїдолі.

Уціломусереднійкласзадоволений своїмстановищем,маєпристойнийрівень життя, йоговлаштовуєіснуючий порядок промов йцінностей.Йомує щовтрачати, томувінпротибудь-якихрадикальнихзмін,суспільнихпотрясінь йсоціальнихекспериментів.

>Самеці люди,уникаючи яккрайньоголівого, то йкрайнього правогофлангів,єрушійною силою Сучасноїполітичноїсистеми.Лише смердотіздатністабілізуватисоціальнуситуацію в стране. якосновнийплатникподатків,середнійкласформуєдержавний тамісцевийбюджети,визначаєспоживчуповедінку населення,забезпечуєінвестиційнийпотенціал,визначаєповедінкуелекторату,формуєморальністандартисуспільства.Вони —основнінаймачі всіхдержструктур, а томумають право за своїподаткивимагати у державивиконанняїїзобов'язань перед народом. Отже,формуваннясереднього класу —це шлях достворенняматеріальноїбазисоціальнихпрограм йпобудовигромадянськогосуспільства.


>Висновки

Таким чином,основоюсоціальноїстабільності всучасному світієпотужний йчисленнийсереднійклас -головнаскладовагромадянськогосуспільства. якосновнийплатникподатківвінформуєдержавний тамісцевібюджети,визначаєспоживчуповедінку населення йвнутрішнійринок країни, черезнакопичення та доля врізноманітних системахстрахуваннязабезпечуєінвестиційнийпотенціал,завдякидомінуванню вгромадських таполітичнихорганізаціяхвизначаєповедінкуелекторату йзначноюміроюформуєморальністандартисуспільства, шляхомучасті увиборчомупроцесівиконуєфункціїносіядемократи таполітичних свобод.Взагалірозвитокдемократії,становленнягромадянськогосуспільства йформуваннясереднього класу -цеідентичніпроцеси.


>Використаналітература

1.Брегеда О.Ю.Політологія:Навч.-метод,посібник длясамост.вивч.дисц. -К.:КНЕУ, 1999. - 108 з.

2.Гелей З,Рутар З.Політологія:Навч.посібник. 3 вид.,перероблене йдоповнене. - До.: Знання, 1999. -427с.

3.Політологія у схемах,таблицях,визначеннях:Навч.посібник / За ред.І.С.Дзюбка,І.Г.Оніщенко,К.М.Левківського,З.І.Тимошенко. - До.:УФІМБ, 1999. - 161 з

4.Політологія:Підручник / Зазаг. ред.І.С.Дзюбка,К.М.Левківського. - До.:Вища школа, 1998. -415 з.

5.Політологія.Підручник длястудентіввузів / За ред.О.В.Бабкіної,В.П.Горбатенка. - До.:Академія, 1998. – 360.


Схожі реферати:

Навігація