Реферати українською » Социология » Державна молодіжна політика як найважливіше напрям діяльності держави


Реферат Державна молодіжна політика як найважливіше напрям діяльності держави

Страница 1 из 2 | Следующая страница

ЗАПРОВАДЖЕННЯ.


Ситуація Республіка Білорусь, що характеризується економічну кризу, зниженням рівень життя, зростання бідністю населення вимагає докладного аналізу усіх сторін життя людей тому числі молоді. Вочевидь, що успішне реформування держави можливе лише за активної участі молоді. Це нових підходів до вироблення та здійсненню молодіжної політики. У зв'язку з цим виникла потреба періодичного дослідження молоді, збору достовірну інформацію про її життя, потребах і інтересах. Лише на самій основі об'єктивних даних про становище молоді можна здійснити молодіжна політика.

І саме молодь у сформований соціально-економічної обстановці є найнезахищенішої і підданого радикальним різним і экстримистким ідеям. Тому є сенс говорити про необхідність на молоде покоління з формування фізично й дуже розвиненого індивіда.

Сьогодні Республіка є велика кількість міністерств та, які тією чи іншою мірою приймає рішення про долю покоління. Проте, в усіх вони здійснюють своєї діяльності відповідно до єдиної стратегією. Відсутність загальної координації й єдиного центру дозволяє нам розглянути реалізацію молодіжної політики у республіці через аналіз діяльності усіх зацікавлених державних органів, які, однак, беруть участь у долі покоління.


1. МОЛОДЕЖНАЯ ПОЛІТИКА. СУТНІСТЬ І ОСНОВНІ НАПРЯМКУ.


Молодь- це з прихованих ресурсів нашого суспільства та від мобілізації яких залежить його життєздатність.

Товариства діляться на статичні і динамічні. Статичні суспільства, що розвиваються поступово при повільному типі змін, спираються головним чином досвід старших поколінь. Вони пручаються реалізації прихованих можливостей молоді. Освіта в суспільствах зосереджено на передачі традицій. Таке суспільство свідомо нехтує життєвими духовними резервами молоді, оскільки має намір порушувати існуючі традиції.

На противагу їм динамічні, котрі прагнуть нових можливостей, незалежно від в них соціальної чи політичної філософії, спираються головним чином співробітництво з молоддю. Особлива функція молоді у тому, що вона - оживляючи посередник, свого роду резерв, промовець на чільне місце, коли така пожвавлення стає необхідним пристосування до швидко мінливим чи якісно нових обставин.

Розглядаючи значення молоді суспільству, потрібно з'ясувати характер потенціалу, що робить ця молодь, і форми інтеграції, необхідних перетворення цього потенціалу до функцію. Вони ж просто з відповіддю: що маємо у вигляді, коли кажемо, що молодь- це оживляючи посередник.

Помилково стверджувати, що молодь прогресивна за своєю природою. Адже консервативні і реакційні руху можуть також захопити молодь. Молодь ні прогресивна, ні консервативна за своєю природою - вона потенція, готова до будь-якого починанню. Бути молодим означає стояти край суспільства, бути під багатьох відносинах аутсайдером. І можна стверджувати, що підліток- ця та громадська сила, яка може здійснити різні починання, оскільки не сприймає встановлений порядок чимось належне і вона має закріпленими законом інтересами ні економічного, ні духовного характеру. Ця характеристика молоді передбачає необхідність політичної соціалізації молоді.

Завдання молоді у країні може полягати у тому, що вона повинна переважно покласти край духовному кризи. Нині молодь неспроможна уникнути втілення своїх прагнень у життя. І допомогти їм у тому може лише держава.

З вище сказаного, можна сказати, що завдання молодіжної політики - створення соціально-економічних умов реалізації молоддю своїх можливостей в динамічному суспільстві .

Нині ми можемо визначити значення терміна “молодіжна політика”.

Спочатку позначимо що входить у поняття молодіжна політика. По-перше, це надзвичайно широка багатофункціональна політика, куди входять багато заходів, які порушують молоде покоління з його й до 25 років (дитячі садки, підтримка сім'ї, освіту, соціального забезпечення, зайнятість, житло). По-друге, під “молодіжної політикою” мається на увазі діяльність спеціалізованих центральних урядових установ, комітетів, комісій у справі молоді. По-третє, термін “молодіжна політика” охоплює лише політику щодо вільного часу й освіти молоді.

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Стаття 1 - зі змінами, внесеними Законом від 9 липня

1997 р. N 56-З


Державна молодіжна політика -- це система

соціально-економічних, політичних, організаційних і

правових заходів, вкладених у підтримку молодих громадян

Республіки Білорусь у до 25 років, здійснюваних

державою для соціального становлення, розвитку молоді

і найповнішої її потенціалу до інтересах

всього суспільства.

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ Мета молодіжної політики полягає у створенні сприятливих економічних і полі-тичних умов, правових гарантій, здатних підвищити якість життя молодіжної популяції (над збитки життєдіяльності інших груп, і верств українського суспільства).

Мета визначає дві взаємозалежні завдання: створення об'єктивних умов цивілізованого соціального становлення та розвитку підростаючого покоління (як об'єкта молодіжної політики); створення сприятливих умов інноваційної, самостійної діяльності у різні сфери суспільства і інтересах самої суспільства; практичної відпрацювання нових громадських взаємин держави і форм життєдіяльності молоді (як суб'єктів політики).

Ведучи мову про державних заходах, покликаних розв'язувати проблеми молоді, слід підкреслити, що молодіжна політика нерідко технічно нескладне собою якийсь закінченою системи, детально котра регламентує взаємовідносини покоління в усьому що склалося різноманітті сучасного життя.

Можна стверджувати, що державна молодіжна політика - це інтегрування окремих програм, тож проектів, що стосуються молоді, у єдине ціле при посиленні регулюючої ролі сучасної держави.


2. ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД МОЛОДЕЖНОЙ ПОЛІТИКИ.


Нині приділяють значну увагу вивченню досвіду низки країн, які у цьому питанні досягли поставленої мети. Тому аналіз молодіжної політики у західні країни відіграє й чимале значення визначення курсу нашої Республіканської молодіжної політики, не заперечуючи у своїй особливостей, сформованих з нашого культури і менталітеті. Тобто, необхідний якийсь синтез західних течій і вітчизняних напрямів із формування цілеспрямованою державною молодіжної політики.

Аналіз закордонного досвіду дозволяє: зробити такі висновки:

  1. Молодіжна політика в розвинених країн перетворилася сьогодні у самостійне напрям діяльності держави.

  2. Держава молодіжну політику системою органів управління і координації, причому, втручання тим більше, ніж слабше активність регіональних “вільних носіїв” молодіжних послуг.

  3. Ефективність реалізації програм залежить від врахування інтересів, потреб, бажань молоді, її мінливих вимог до якості освіти, працевлаштування, дозвілля, сфери послуг.

Відбувається перехід від всеосяжних, єдиних, централізованих загальнодержавних (національних) програм для всієї молоді до локальних, цільовим, гнучким проектам. При реалізації, яких наголошується на зусиллях місцевих (районних) органів влади як більше наближених до конкретних споживачам та які враховують демографічні, соціальні, економічні та політичні особливості й конкретної території, де формується й реалізується молодіжна політика.


3.СТАНОВЛЕНИЕ І РОЗВИТОК МОЛОДЕЖНЫХ ОРГАНІЗАЦІЙ У БІЛОРУСІ ТА ЇХНІ РОЛЬ У ФОРМУВАННІ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА.

Білоруське суспільство, яка була по дорозі трансформації, шукає ідей, інститутів, соціальних організацій, які б формування цілісності і загальну стабільність громадських відносин. Коли на початку шляху основний тягар проблем як і розробці стратегії формування у Білорусі громадянського суспільства, і практичного реформування у сфері економіки, політики та фізичної культури брали він представники старшого й середнього поколінь, то ХХІ столітті він лягає на його плечі молодий когорти. Саме тим, яким сьогодні 16-25, доведеться вирішувати найважчі завдання. У разі, коли основні людській потребі неможливо знайти задоволені, практика громадських відносин виробляє різні шляху подолання даного протиріччя. Однією з таких способів є діяльність партій та рухів, зокрема і молодіжних. Їх виникнення і розповсюдження висловлює незадоволеність значної частини населення — особливо молоді — умовами свого матеріального і соціально-політичного життєустрою. Молодь є і суб'єктом, і об'єктом громадських трансформацій: по-перше, самі молодь із з підвищення ефективності їхнього впливу життя суспільства прагнуть об'єднуватися, організуватися в громадські структури, і, по-друге, самого суспільства проводить молодіжну політику. Однією з ефективних механізмів здійснення цих перетворень є молодіжне рух, що можна порівняти зі своєрідною політичною системою такий специфічної категорії суспільства, як молодь. Воно, як і політичний система суспільства загалом, принаймні включає у собі такі три підсистеми:

--інституціональну чи организационно-институциональную (це державні та суспільні структури, які розв'язують проблеми молодіжної політики); --регулятивну чи нормативну (це законодавство у частині молодіжного руху, і програмні і статутних документах самих організацій); --комунікативну чи інформаційну (це молодіжні засоби інформації, молодіжні видання тощо.). Центром соціологічних і розширення політичних досліджень Белгосуниверситета провели дослідження "Специфіка становлення та розвитку молодіжних рухів у умовах затяжного перехідного періоду Республіка Білорусь". Об'єктом цього дослідження є молодь (населення віком від 16 до 29лет) Республіки Білорусь у і держава сама молодіжними організаціями і рух, а предметом — особливості становлення та розвитку молодіжних рухів, механізми і знаходять способи соціально-політичної інституалізації у сучасних умовах. Загалом у Білорусі нині є близько 160 молодіжних громадських організацій і об'єднань, які працюють у різним напрямам. Слід враховувати, що його організацій постійно змінюється: утворюються нові, деякі припиняють своєї діяльності, відбувається розподіл чи об'єднання вже існуючих. Останнім часом дуже активно впливають йде зростання регіональних структур молодіжних об'єднань. Та навіть якщо республіканські організації мають більші можливості заявити про діяльність у ЗМІ, наприклад, то регіонах молодики іноді навіть не здогадуються, що поруч у тому провінційному місті успішно працює кілька молодіжних організацій корисною і ініціатив. У молодіжного руху Білорусі сьогодні є дві варіанта її подальшого розвитку - елітарний і масовий. При елітарному варіанті проекти молодіжних організацій будуть доступні лише заради вузьке коло молоді переважно у Мінську та обласні центри. Але інший шлях - коли молодіжними організаціями йтимуть у регіонах, області й навіть райони, організовувати програми, розраховані широке коло молоді. Серед основних напрямів діяльності молодіжних організацій Білорусі можна назвати три найрозвиненіших. Найбільше організацій (20,8%) називають основним напрямом своєї діяльності освіту, просвітництво, виховання, 16,8% займаються соціальний захист і реабілітацією молоді, і 13,3% - це організації, займаються спортом, туризмом і відпочинком. Усі ці напрями - області, пріоритетні серед молоді, тому можна пояснити, більшість організацій обрали їх як основних. Дані дослідження свідчать, що, попри яскраво виражену тенденцію збільшення кількості молодіжних організацій, молодь як рветься ввійти у їхні лави, а й, найчастіше, не знає наявності. У анкеті респондентам було запропоновано питання: "Які молодіжні громадські організації Ви знаєте?" Понад третина респондентів (39,1%) не дали відповіді, продемонструвавши, в такий спосіб, свою повну непоінформованість. Проте, отримані результати дозволили побудувати рейтинг молодіжних громадських організацій і рухів країни.


Таблиця 1. Знання респондентами молодіжних громадських об'єднань є (в %):

Молодіжні організації %
Білоруська асоціація клубів ЮНЕСКО 4,4
Білоруська асоціація молодих політиків 2,1
Білоруський Патріотичний Союз молоді 48,3
Білоруський Союз молоді 25,0
Білоруський Союз молодих підприємців

2,7

Цивільний форум

0,9

Ленінський Комуністичний Союз Молоді Білорусь

1,6

Ліга добровільного праці молоді

0,5

Ца.та.чат 1Т»"Я^

3,0

Малады фронт

10,8

Як свідчать дані таблиці, двома найвідомішими білоруськими молодіжних організацій є Білоруський Патріотичний Союз Молоді і Білоруський Союз Молоді. 48,3% опитаних молоді знає про БПСМ, 25,0% - про Білоруському Союзі Молоді (БСМ). Соціальні бази частку двох провідних молодіжних організацій дуже близькі. Проте Білоруський союз молоді користується більшою підтримкою середовищі робочої молоді та молоді люди віком від 26 до 30 років. Про діяльність Молодого Фронту (МФ) знає 10,8% респондентів, Білоруську асоціацію клубів ЮНЕСКО знають 4,4% опитаних, і 3,0% - Молоду Грамаду. Всі інші організації, хто був згадані респондентами, набрали менше 3%. Найвища на даний момент проведення опитування інформованість про таку організації, як Білоруський патріотичний союз молоді (БПСМ). Вона була створена 21 травня 1997 року. Відповідно до його статуту, це незалежна молодіжна організація, але багато людей та інші організації вважає її державної структурою. Президентський указ № 380 від 9 липня 1997 р. оголосив, що пріоритетом державної молодіжної політики є надання всілякого сприяння БПСМ. Це створює серйозний дисбаланс між цією організацією та інші молодіжних організацій, особливо у фінансовому відношенні. Структура організації, засоби вербування нових членів, характер діянь П.Лазаренка та роль, яка приписується їй державою, значною мірою нагадує Комсомол радянських часів, У БПСМ багато осередків у школах і університетах, і на початку 1999 року був 150 тисяч членів, У державних засобах масової інформації цієї організації дана "зелену вулицю". Вищесказане пояснює причину те, що БПСМ - найчастіше згадуване та відома з молодіжних організацій. Таблиця 2. Ставлення молоді до молодіжним громадським об'єднанням (в %).

Молодіжні організації позитивне

негативне

байдуже

Білоруська асоціація клубів ЮНЕСКО

45,8

1,1

17,1

Білоруський Союз молоді 38,4 4,1 28,6
Білоруський Союз молодих підприємців

30,7

2,7

25,2

Ліга добровільного праці молоді

25,4

3,7

21,5

Білоруська асоціація молодих політиків

16,2

5,2

29,0

Білоруський Патріотичний Союз молоді

30,7

17,8

31,4

Цивільний форум 6,0 2,5 23,3
Маладая грамада 12,1 8,3

28,2

Малады фронт

13,5

11,9

27,7

Ленінський Комуністичний Союз Молоді

3,7

23,1

25,6

Слід зазначити, що з що сьогодні у Білорусі партій лише двом - Білоруському народному фронту і Партії комуністів Білорусі - удалося створити справді дієві, справді політичні молодіжними організаціями. Всім молодіжних організацій Білорусі, судячи з результатів опитування, найважливішої проблемою є зростання кількості їх активних МОднако Але тільки 10,3% респондентів назвали себе членами будь-якої молодіжної організації.

Як логічно випливає зі сказаного вище, найбільше молоді складаються членами таких організацій, як БСМ і БПСМ. Поки не можна говорити про можливий добровільному масовому припливі молодих людей організації різної спрямованості. Молодь року поспішає в існуючі організації. З огляду на пріоритетність молодіжної політики, заявлену керівництвом республіки і закріплену у низці документів, що ситуація виглядає парадоксальною. Адже відповідність до державної стратегією через свої об'єднання молодь має брати участь у прийняття рішень, проводити громадські процеси, реалізовувати свій творчий потенціал. Якщо це немає, те, що причина?

Причин цього кілька. По-перше, кожна гілка молодіжних організацій неспроможна або вміє донести її до молодіжних мас свої ідеї, роз'яснити цілі й завдання. По-друге, важко переборний стереотип свідомості,

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація