Реферати українською » Строительство » Планувально організація об'єктів комунального господарства Міста


Реферат Планувально організація об'єктів комунального господарства Міста

Страница 1 из 5 | Следующая страница

>МІНІСТЕРСТВООСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

>НАЦІОНАЛЬНИЙАВІАЦІЙНИЙУНІВЕРСИТЕТ

>ІНСТИТУТМІСЬКОГОГОСПОДАРСТВА

>ФАКУЛЬТЕТЕКОЛОГІЧНОЇБЕЗПЕКИ

>КАФЕДРАЕКОЛОГІЇ

 

>КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

іздисципліни «>Міськекомунальнегосподарство»

На тему: «>Планувальна організаціяоб’єктів комунальногогосподарстваміста»

>Варіант №11

>Виконала: студент 401 –ФЕБгрупи

>НікончукК.С.

>Керівник:доц.БовсуновськийЄ.О.

>Київ 2010


>НАЦІОНАЛЬНИЙАВІАЦІЙНИЙУНІВЕРСИТЕТ

Кафедраекології


>ЗАВДАННЯ

навиконання курсового проекту

Тема курсового проекту: «>Планувальна організаціяоб’єктів комунальногогосподарстваміста»

>Термінвиконання роботи: із до р.

>Завданнявидав _______________ (________________)

 (>підпискерівника (>П.І.Б.керівника)

“____” ____________2010р.

>Завданняприйняв довиконання_______________________________

(>підпис студента)

>Курсовий проектзахищена ізоцінкою __________________________

Головакомісії: _______________________________________________

>Членикомісії: ________________________________________________


>ЗМІСТ

>Вступ

1. Мета йзадачі курсового проекту

2.Визначеннячисельності населення

3.Попередній баланс територї

4.Функціональнезонування

5.Планувальна структураміста

6.Параметривулично-дорожньоїмережі

>7.Озелененняміста

8.Зв'язокжитловихрайонів ізпромисловими

>9.Складаннямаршрутноїсхемиміста

10.Об’єктизовнішнього транспорту тазакладиобслуговування транспортуміста

11.Розробкаінженернихмереж

12.Санітарнеочищенняміста

>Висновки

Списоквикористаноїлітератури

>Додаток А

>Додаток Б

>Додаток У

>Додаток Р


>ВСТУП

>Проектуваннясхемимістапотребує роботи натопографічномуплані,пов'язаної ізоцінкою територї,розміщеннямфункціональних зонміста, їхньогоструктурноюпобудовою,формуваннямпромислових зон тазонизовнішнього транспорту,утвореннямвуличноїмережіміста тасистемигромадськихцентрів.Вихідніданінаведені на рис. 1.




1.МЕТА ІЗАВДАННЯКУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Мета:визначення наосновімістобудівних нормструктури йкількостізакладів комунальногогосподарства, їхнірозміщення впланіміста.

>Задачі:

-визначеннячисельності населенняміста;

-визначеннятериторіальнихрозмірівфункціональних зон ізурахуванняммістобудівних норм наділянці, Якавідведена подбудівництвоміста;

-визначення йобґрунтуваннярозміщенняелементівміста й йогозагальноїплощі;

- наосновірозрахунковоїчисельностіміста й балансу територївизначитипланувальноїструктуриміста;

- наосновірозрахунківобґрунтувати тарозмістити йпланімістазаклади комунального характеру.

2.ВИЗНАЧЕННЯЧИСЕЛЬНОСТІНАСЕЛЕННЯ

Усі населеннямістаможе бутиподілено надвічастини: >зайняте всуспільномувиробництві йнесамодіяльне (>дітидошкільного йшкільноговіку,непрацюючіпенсіонери,інваліди,учніденнихвідділеньучбовихзакладів, особини щозайняті вдомашнімгосподарстві).

>Усіпрацюючи на свійчергуподіляються надвігрупи -містоутворюючу йобслуговуючу.

До >містоутворюючоїгрупи населення належати люди, щопрацюють напідприємствах,установах й заставах,значення які >виходить замежіданогоміста:

• напромислових йсільськогосподарськихпідприємствах.

• внауково-дослідних йпроектнихорганізаціях

• вбудівельно-монтажнихпідприємствах;

• напідприємствах йустановахзовнішнього транспорту,

• вадміністративних,громадських,господарських йлікувальних заставахпозаміськогозначення;

• увищих йсередніхучбових заставах (>педагогічний йучбово-допоміжний склад - 20...25%чисельностістудентівденноговідділення, 10%чисельностістудентівтехнікумів).

До >обслуговуючоїгрупи населення належати особини, щопрацюють вдитячихдошкільних заставах, школах, заставах культури ймистецтва,охорониздоров'я,фізкультури та спорту,працівникторгівлі,громадськогохарчування,закладівуправління тафінансуванняміста,підприємств зв'язку,побутовогообслуговування, комунальногогосподарства.Розвитокмістазнаходиться впрямійзалежності відтемпів ймасштабіврозвиткупідприємств йзакладівмістобудівноїгрупи. Цедозволяєвизначитиперспективнучисельність населення за методом трудового балансу - почисельностімістоутворюючоїгрупи таїїпитомійвазі взагальнійчисельності населення

 

>Розрахунокчисельностіміста

>Попередній баланс територїміста:

N –загальначисельність населення

А –загальнакількістьпрацівниківмістоутворюючоїгрупи

а – відсотокпрацівниківмістоутворюючоїгалузі

100% нас.= %містобуд. + % обслуг.+ %несамодіял. населення

а = 100 – (45 + 25) = 30 %

А =Акол.мет. +Ахім.пром. +Амаш.буд. +Аін.

А = 12 000 + 10 000 + 9 000 + 12 000 = 43 000чол.

N = 43 000 * 100 / 30 = 143000чол.

Длясередньогомістарозрахованаокругленачисельність населення = 143000чол.

 

3.ПОПЕРЕДНІЙ БАЛАНСТЕРИТОРЇЇМІСТА

Дляпопереднього балансувикористовуютьсядані про територїпозасельбищноїзони,розміри які чивідомі із заподіяння напроектування, чиможуть бутивизначені черезпитоміпоказники:

I. Норма територї длязакладівобслуговування 15 – 16 м2/>чол. ( до тогочислізагальноміський центр 5 – 6 м2/>чол).Центрижитловихрайонів 3 – 4 м2/>чол.

>Площазагальноміського центру, га:

P.S = 6 * 143 000 / 10 000 = 85,8 га

Норма територїзеленихнасадженьзагальногокористування (>загальноміських тажитловихрайонів)складає 16-18 м2/>людину.

>Загальнуплощу територївулиць йплощвизначаютьзалежно від їхньоговідсотка від їхнізагальноїсельбищної територї – 16-18%.

Таким чином,площасельбищної територї якщоскладати:

P.Sз = P.Sм + P.S>обсл + P.S>з.н + P.S>в.п /0,82,

де P.Sз –загальнаплощасельбищної територїзакладівобслуговування, га; P.Sм –площа територїмікрорайонів, га; P.S>обсл –площа територїзакладівобслуговування, га; P.S>з.н –площатериторійзеленихнасадженьзагальногокористування, га; P.S>в.п –площатериторійвулиць таплощ, га.

P.Sз = 328,9 + 228,8 + 257,4 /0,82= 994 га

P.Sм = 328,9 га

P.S>обсл = 228,8 га

P.S>з.н = 257,4 га

>Sв.п. = 994* 0,18 = 178,9 га

II.Площапромислових територї сумаплощпідприємствмістоутворюючоїгалузі.

6.1. Норма длязакладівобслуговування 0,5 – 1 м2/>чол.

6.2. Норма длястанції очищенняміського водопроводу 5 – 7 га / місто.

6.3. Норма територїполігонупобутовихвідходів 0,1 – 0,15 м2 /чол.

6.4. Норма 8 -12 га / місто

6.5. Норма 0,4 м2 /чол.

6.6. Норма 5 м2 /чол.

7. Норма 5 м2 /чол.

8.Територіїс/гпризначення до 20 %освоєної територїміста.

9.Резервні територї длярозвиткуміста з перспективи до 30%освоєної територї.

 

>Таблиця 1

Норма територїжитловихкварталів однієюлюдину (м2/>людину)залежно відсередньоїповерховостізабудови

>Середняповерховість 4 5 6 7

8

9 12 16

Норма територї м2/>людину

32 28 26 25

23

21 20 19,5

 


>Таблиця 2

>Попередній баланс територїміста

>Населенняміста 143 тис.чол.

>Середняповерховістьзабудови 8поверхів

>Статті балансу га %

м2/>людину

>СЕЛЬБИЩНАТЕРИТОРІЯ:
>Мікрорайони йквартали 328,9 18,5 23
>Заклади й підприємстваобслуговування 228,8 12,9 16
Зеленінасадженнязагальногокористування 257,4 14,5 18
>Вулиці йплощі 178,9 10,08 12,5

 

994

100

69,5

>ІНШІТЕРИТОРІЇ:
>Промислові територї 529 29,81 36,9
>Санітарно-захиснізони*)
>Спорудизовнішнього транспорту*)
>ТериторіїНДІ тавищихнавчальнихзакладів
>Складські територї 35,6 2 2,5
>Комунальні територї:
>закладиобслуговуваннякомунальнихгосподарств 14,3 0,8 1
>очисніспоруди водопроводу 7 0,4 0,5
>полігонипобутовихвідходів 1,4 0,08 0,1
>очисніспорудиканалізації 10 0,56 0,7
>квітниково-парниковегосподарство 5,7 0,32 0,4
>розсадникизеленихнасаджень 71,5 4 5
>Кладовища 34,3 1,9 2,4
>Лісопарки 71,5 4,0 5
>Водніповерхні*)
>Територіїс/гпризначення*)
>Резервні територї*)
>Лісозахиснісмуги*)
>Усього 1774,3 100

4.ФУНКЦІОНАЛЬНЕЗОНУВАННЯ

Схемафункціональногозонуваннявиконується послепопередньоїоцінкиприродних умів. Упершучергувирішуєтьсярозташуваннятрьохнайважливіших зон:сельбищної,промислової тапристроївзалізничного транспорту,оскільки припроектуваннімістанайбільшяскравовисвітлюютьсяпротиріччявимогсаме до їхньоговзаємногорозміщення. Так, із одного боці,наближеннязалізничноїстанції йвиробничоїзони досельбищноїскорочуєтранспортнікомунікації таінженернімережізменшуєвіддаленість місць роботи віджитла,забезпечуєзв'язокзалізничного вокзалу ізмістом. Алі разом із тім, черезпогіршеннядовколишньогосередовища (шум,вібрація,шкідливівикиди,розділення територїзалізничнимиколіями)бажановідділяти їхнього одна відодної.Крім того,залізничніколії,промислові майданчики тапід’їзнішляхи перед тимможутьстримуватиподальшийрозвитоксельбищної територї.

Длясельбищноїзонибажані ділянкимісцевості,найбільшпридатні длярозміщеннязабудови ізнайкращимисанітарно-гігієнічнимиумовами.Рельєфмісцевостіможезаздалегідьвизначитиструктурнупобудовусельбищноїзони.Окреміструктурніелементи (>загальноміський центр,житловірайони, парки й сади)можутьрозміщатись напагорбах,відокремлених один від одногонеглибокимитальвегами.Протікання у якихмалихрічок чиструмківдастьзмогу вподальшомустворитиштучніводойми. Урезультатізабудоварозміщується нанайбільшсприятливомурельєфі, але вділянках із великими ухиламирозміщуютьсяелементиміста ізменшсуворимивимогами доуклонівповерхні (>наприклад,зеленінасадження,санітарно-захиснізони).

Упроектімістапереважаютьпівнічно-східнівітри. Узв’язку ізцимпромисловіоб’єктирозміщуємо це урезультаті їхньогодіяльностізабруднюючіречовини не переносилисявітром у бікжитловихбудівель:підприємствокольоровоїметалургіїрозташоване напівднімістабілязалізниці,щобнапрямокнайпотужнішихвітрівнеторкавсясельбищної територї;електротехнічнапромисловістьрозміщена напівдніміста;деревообробнапромисловістьрозташована напівденномузаході ізвиходом дозалізної дороги.Залізниця проходитибіляпромисловихточок, нерозділяєсельбищної територї. На територїсельбищарозташованізеленінасадження.Місто ізоднієїсторониомиваєтьсярічкою а із іншого морем.Загальноміський центррозміщений вгеометричномуцентріміста. (>Додаток А ).

5.ПЛАНУВАЛЬНА СТРУКТУРАМІСТА

>Населеннямістаскладає 143 тис.жителів при8-поверховійзабудові.Передбачено 5житловихрайони ізприблизним числомжителів у 28,6 тис.кожний. Прирозрахунку балансусельбищноїзони буввстановленаплощамікрорайонівусьогоміста – 994 га. Отжеплощамікрорайонів одногожитлового району – 994*0,82 / 5 = 163 га. Привиконанні курсового проектуплощажитловихрайоніврозраховується шляхомскладаннябалансів їхнітериторій.

>Формуванняпромисловихрайонівполягає воб'єднанні до одного районпідприємствпорідненогопрофілю. Не можнавключати до одного району підприємства, щошкідливовпливають натехнологічний процесінших.

Приформуванніпромисловихрайоніввраховуєтьсятакож йнеобхідністьвведення натериторіюпідприємств із великимвантажообігом (понад 40 автомашин надобу в одному напрямі)залізничнихколій відстанційзалізниці.

>Відповідно довпливувиробництв надовколишнєсередовищепромислові підприємстваподіляють нап'ятькласівшкідливості (>І...V) ізвідповіднимисанітарно-захиснимирозривамиміж ними йсельбищноютериторією: 1000, 500, 300, 100 й 50 м.Включення до одного районупідприємств ізрізнимикласамишкідливостідозволяє болееекономневикористовуватитериторію: при двох- чинавітьтрьохрядномурозташуванніпідприємствскорочуєтьсяплощасанітарно-захисних зон. Алі ввипадкахпромислові підприємства всанітарно-захиснійзоні неповиннізаймати понадполовиниширинизахисноїзони болеешкідливого підприємства.

Приформуванніпромисловихрайонівтребавраховувати, щочисельність трудящих не виннаперевищувати 30 тисчол.Більшаконцентрація трудящихпризведе донадмірно великихтрудовихпасажиропотоків в напряміпромислового району таускладнить йоготранспортнеобслуговування.Більшрівномірненавантаженнятранспортноїмережімістадосягається прирозміщенніпромисловихрайонів ізпротилежнихбоківсельбищноїзони

>Промислові територї (особливо підприємства, щовиділяютьзначнівиробничішкідливості)розміщуються ізпідвітряноїсторонивідносножилоїзони, чи таким чином,щобнапрямокнайпотужнішихвітрівлишеторкавсясельбищної територї. Принаявностіріки підприємстваповиннірозміщатисянижче затечієювідносносельбищноїзони.

>Підприємства ізневеликоютериторією,малимвантажообігом, котрі невиділяютьзначноївиробничоїшкідливості,можутьрозміщуватись вмежахсельбищної територї. Намежі ізсельбищноюзоною можнарозміщуватипромисловірайониплощею до 1000 га.Збільшеннярозмірівнедоцільно черезтруднощірозвиткусельбищноїзони вподальшому.Площапромисловихрайонів, щовіддалена відсельбищноїзони, не обмежена,проте принадмірно великихрозмірах (понад 1000 га)можутьутворюватисьтруднощі вдоставці трудящих доконкретних місць роботи.

>Траса >залізниці не виннарозділятисельбищну зону:кращимрішенням якщорозміщенняпасажирськоїстанції із вокзаломвпритул досельбищноїзони. Уразіобслуговуваннязалізничним транспортом йпідприємств упромислових районах, дляскороченняпід'їзнихколій перед тим, привзаємномурозміщеннісельбищноїзони йпристроївзалізничного транспортуодночаснотребавраховуватитяжіння доостанніх йдеякихпромисловихрайонів.

>Відображаючи територї окремих зон настані розробкисхемифункціональногозонування,небажанонадавати їхні контурамправильнігеометричніформи.Геометризм увідображенніфункціональних зон на початку розробки плануможепризвести до формального характерупроектування нанаступнихетапах:потімпланувальнерішеннямимоволіслідуєнічим непов'язанимгеометричним формам,жорсткийнапрямкампрокреслених між окремих зон.Важливовстановитилишевзаємнерозміщеннятериторійзаданоїплощі навстановленихвідстаняхміж нимимежахреальнихприродних форм.

>Складськірайони >розміщуютьпоблизупромислових,використовуючи їм й ділянкималосприятливі чинесприятливі дляжитлового йпромисловогобудівництва,окремі територїрізнихрозмірів таконфігураціїміжіншими зонами тавздовжсмугивідведеннязалізниці тапід'їзнихколій.

>Територія >водозабору йочиснихспоруд водопроводупризначаєтьсявідповідноджереламводопостачання -вище затечієюрікивідносноміськоїзабудови ізвіддаленням неменш 1000 м.Важливо,щобділянка незабруднюваласьповерхневим стоком ізіншихтериторійміста.

>Місцерозташування >очиснихспорудканалізації >визначаєтьсярельєфоммісцевості:стічні води побезнапірнимколекторампрямують доочиснихспоруд.Віддаленість їхнього досельбищноїзони винназнаходитися вмежах 500...1000 м ізурахуванням напрямівітру.

>Полігони >твердихпобутовихвідходіврозміщують нанепридатних длязабудовиділянках,доступнихвпливусонця йвітру,віддалених відводойм йводотоків.Поверхневийстік із територї неповиннийіти в біксельбищнихрайонів й місцьмасовоговідпочинку.Санітарно-захиснасмуга - 500 м.

>Міське >кладовище >розміщується наділянцідостатньонаближеній досельбищноїзони й у тій година задеякійміріізольованій (>санітарно-захиснасмуга 300 м.) -щобкладовище Герасимчукаперепоною приподальшомурозвиткусельбищноїзони.

>Розсадники >зеленихнасаджень й >квітково-оранжерейнігосподарства >звичайнорозміщують за межамиосвоєноїчастиниміставздовждоріг, щоведуть доміста.

>Резервні територї >передбачаються длярозвитку всіхфункціональних зонміста за межами перспективного рядок.Резервисельбищноїзони зарозмірами територї таконфігурацієюповиннідатиможливістьрозміщення нимицільнихжитловихструктурниходиниць (длямістаданоївеличини -житлового району). Прирозміщеннірезервнихтериторійнеобхіднонамагатисьотримання компактного плануміста й неприпускатиперешарування зон.

>Післянанесення на план всіхпередбачених балансомтериторійвизначається межаміста.

Урезультатіпрокладаннявулично-дорожньоїмережі напланувальнійструктурі містоприйнялотакіформи (>Додаток Б), дерозміщено 9житловихрайонів,загальноміський центр,промисловіоб’єкти.Найнебезпечнішапромисловість –кольороваметалургія (1класнебезпеки),розташована напівденномузаходівідносносельбищноїзони,білязалізниці.Її СЗЗскладає 1000 м.Електротехнічнапромисловістьрозміщена напівночі (3класнебезпеки), СЗЗ – 300 м.Деревообробнапромисловість (4класнебезпеки) – насходіміста, СЗЗ – 100 м.Залізниця нерозділяєсельбищну зону.

>Територіяводозабору йочиснихспоруд водопроводупризначаєтьсявідповідноджереламводопостачання -вище затечієюрікивідносноміськоїзабудови ізвіддаленням неменш 1000 м (>Додаток Б).Очисніспорудиканалізаціїрозміщені напівдні, ізурахуванням напрямівітру (>Додаток Б).Полігонитвердихпобутовихвідходіврозміщені нанепридатній длязабудовиділянці,віддаленій відводойм– в СЗЗпідприємствкольоровоїметалургії (>Додаток Б).Розсадники >зеленихнасадженьрозташовані за межамиосвоєноїчастиниміставздовжвантажної дороги, таміжпідприємствамиелектротехнічної тадеревообробноїпромисловості.Квітково-оранжерейнігосподарстваназаходівздовж дороги, що Веде замежіміста.Резервні територї >передбачаються длярозвитку всіхфункціональних зонміста за межами перспективного рядок.

>Елементамиексплікаціїєсклади,лісопарк,розсадникизеленихнасаджень тощо. (>Додаток Б).


6.ПАРАМЕТРИВУЛИЧНО-ДОРОЖНОЇМЕРЕЖІМІСТА

>Крім забезпечення руху транспорту тапішоходів,вулицівиконуютьважливіфункції, котріслідвраховувати припроектуваннівуличноїмережі:

•відіграють роль осей,вздовж якіформуєтьсязабудова;

• повулицяхвідбуваєтьсявідведенняповерхневого стоку,вздовж нихтрасуютьсябезнапірніколекторидощової тапобутово-виробничоїканалізації;

• подповерхнеювулицьтрасуютьсяпідземніінженернімережі;вулицівідіграютьістотну рольобмініповітрямміжмістом таприміськоюзоною.

>Мережавулицьпроектується увигляді єдиноїсистеми ізурахуваннямфункціональногопризначення окремихвулиць,планувальноїорганізації територї й характерузабудови,вимогохоронинавколишньогосередовища. Основувуличноїмережімістаутворюютьмагістратізагальноміського >значення - із них йпочинаєтьсяїїпроектування.Принциповийнапрямок трасзумовленийприйнятимфункціональнимзонуванням територї йструктуроюсельбищноїзони:промисловірайони йокремі підприємства,житловірайони йзагальноміськіцентри,зонивідпочинку,вокзалиє фокусамитяжіння населення йпотребуютьзв'язківміж собою понайкоротшимнапрямкам.Між тімпомічені насхемізонуванняокреміструктурніодиниціпередбачались як територї, що неповинніперетинатисьмагістралямизагальноміськогозначення. Тім самимвизначаютьсякоридори длятрасуванняосновнихмагістралейміста.

>Значнуувагу притрасуваннівулицьсліднадаватизаниженимчастинам територї -тальвегам. Ос-кільки потальвегуприкладаютьсяканалізаційніколектори йвідбуваєтьсявідведенняповерхневих вод, із нихнеобхіднопрокладати йвулиці. Привизначенні місцьструктурнихелементівобирались ділянкиміжсусіднімитальвегами томунайчастішетрасивулиць, щоформуютьконтуриструктурнихелементів,враховуютьнаявністьтальвегів. Уіншомувипадкуслід матір наувазінаявністьтальвегівпотім, припрокладеннівулицьменшогозначення.

>Поздовжнісхили на окремихділянкахвулиць неповинніперевищуватиприпустимі длявідповіднихкатегорій. Дляпом'якшеннясхилів вумовах їхньогокрутизни трасузмінюється шляхом збільшенняїїдовжини йнаданняїйкриволінійного характеру (придуже великихсхилах - серпантин).

>Раціональна організація транспортного рухуможлива принаявностіпростихтранспортнихвузлів. До шкірногоперехрестя не виннепідходити понадчотирьохнапрямківвулиць. Перехрестябажаноздійснювати подпрямимкутом.Цимзабезпечуєтьсяможливістьраціональноїорганізації руху транспорту наперехресті принеобхідності -створеннятранспортноїрозв'язки врізнихрівняхОдночасно йміжмагістральнатериторіяпоступовонабуваєчіткихправильних форм . Увипадкахперетинаннянапрямківвулиць подгостримкутомдоцільнобезпосередньоперехрестявиконуватипрямокутним, после чого на перегонахмагістралі (>магістралей)зробитикриволінійні вставки, що дозволятивитриматибажані напрями.

Системамагістралейміста винна забезпечититранспортнеобслуговуванняміського центруодночасно із йогоізоляцією відтранспортнихпотоків.

>Вуличнамережа вжитловомурайоні представленамагістралями районногозначення йжитловимивулицями.Першіформуютькістяк територї -проходятьповз центр району йз'єднують його йприлеглімікрорайони ізмагістралямизагальноміськогозначення, щооточують район.Житловівулицілишевідокремлюютьокреміелементи району один від одного йпризначені для місцевого руху.Проектуваннявнутрішньорайонноїмережівулицівідбуваєтьсяодночасно ізплануванням району,оскількивулицірозмежовують йогоструктурніелементи (>мікрорайони, громадський центр, сад,сквери таін.)Особливістьтрасуваннявулиць ужитловомурайоніполягає внеприпустимостівнутрішнього транзиту -проїздунаскрізь його територї непов'язаного із ним автотранспорту. Це якщозабезпечено,якщовулиці будутьвиконуватилишефункції зв'язку району ізмагістралями, що йогооточують. Тому їхнітрасуваннявирішується локально,відповідно доконфігурації територї,планувальногорішення району йбезпосередньоприлеглих доньогоструктурнихелементівміста.

>Вуличнамережа впромислових районахпроектується затими ж принципами, що й всельбищнійзоні. Упроцесіїїформуваннявідбуваєтьсяконкретизаціяконтурівпромислового режимові уціломуї його окремихелементів

>Аналізуючирозглянутіпринципипроектуваннявуличноїмережі, можнадійтивисновку проітераційний характер роботи -послідовненаближення до оптимальногорішення. Упроцесіуточненнядеталізаціїваріантівпостійно доводитисязмінювати йуточнювати нелише напрями окремихвулиць йдоріг, але й йранішвиконані розробки -структурнупобудову -сельбищної територї,місцеположення йконфігураціюструктурнихелементів плану, аіноді – йфункціональнезонування територї.

>Оцінкаправильності розробки планувулично-дорожньоїмережімістаздійснюється защільністю:

.>=/ P.S>с.т

l –довжинавідокорегованоївулично –дорожноїмережі (км).

>Таблиця 3

>Вулично-дорожнямережаміста

>Категоріявулиць

>Довжина, км

>Площа P.S>с.т, км2

>Загальноміські

31,58

17,74
>Районні

15,13

>Місцевогозначення 4,14

разом

50,85

> = 46,71 / 17,74 = 2,6 км / км2

Нормащільностіскладає 2,5 – 3,0 км / км2.Обрахованащільність 2,6 вмежахнорми.Вонапов’язана ізкомпактністюрозміщенняжитловихоб’єктів (>Додаток Б).Такавулично-дорожнямережазабезпечуєстабільне та ефективногофункціонуванняміського транспорту (>безперервнийшвидкий табезпечний рух транспорту йпішоходів)

 

7.ОЗЕЛЕНЕННЯМІСТА

Зеленінасадженняєпотужним регулятором температурного режиму,сприятливовпливають складу й чистотуповітря,використовуються дляборотьби із шумом,газовимизабруднювачами,справляютьсприятливийестетичнийвплив,маютьсанітарне тапсихологічнезначення.

>Зеленегосподарство –це комплексоб’єктівозеленення територїрізногофункціональногопризначення таспеціалізованихпідприємств зеленогогосподарства,комбінатівблагоустрою,жеків, котріздійснюютьутримання,поточний такапітальнийремонтиоб’єктівзеленихнасаджень.

>НаказамДержавно-житлового комунальногогосподарства від 29.07.94затверджено «Правилаутриманнязеленихнасаджень міст таіншихзеленихпунктів України». Уцих правилах рекомендованостворювативеликізеленімасиви упоєднанні ізприродними таштучнимиводоймами.

>Міськізеленінасадженнязалежно від свогопризначення тарозміщення впланімістарозподіляються на 3категорії. (У дужкахнаведенінормативніпоказникирівняозеленення ,%).

А.Насадженнязагальногокористування:

>центральні йрайонні парки культури йвідпочинку,призначені длявідпочинку населення йорганізаціїмасовихкультурно-просвітницьких,політичнихзаходів, дляфізкультури йрозваг;

>спортивний парк ізрозміщенням вньомуспоруд ймайданчиків длятренувань йзмагань ізрізнихвидів спорту (15 – 30 %);

>ботанічний парк й сад,призначений длякультурно-просвітницької танауково-дослідної роботи вгалузіботаніки тарослинництва (40 – 70%);

>зоологічний парк чи сад,призначений длякультурно-просвітницької танауково-дослідної роботи вгалузізоології ізрозміщенням вньомуспеціальнихспоруд йприміщень дляутримання йдемонстраціїтварин (15 – 40%);

>міський парк дляпрогулянок й тихоговідпочинку (65 – 80%);

>дитячий парк,призначений длявідпочинку,розваг,фізкультури,культурно-просвітницької,політичної роботи іздітьми,головним чином,шкільноговіку (40 – 55%);

>міський сад длявідпочинку населення,ігор йрозваг,культурно-просвітницької,політичної роботи;

сквер наплощі, щовикористовується длякороткочасноговідпочинку йархітектурно-декоративнихцілей (75 – 85%);

>меморіальні парки (30 – 65%);

бульвар навулицях, щовикористовується для руху йкороткочасноговідпочинкупішоходів (60 – 75%);

>насадження навулицях йплощах;

>лісопарк внезабудованійчастиніміста іздомінуванням вньомулісовихнасаджень, щовикористовується длявідпочинку й спорту;

>лугопарк позазабудованоючастиноюміста іздомінуванням вньомулугів;

зонамасовоговідпочинку –зелениймасив вприміськійзоні, дерозміщуютьсяпансіонати,наметнітабори,спортивніспоруди й сув'язькультурно-побутовогообслуговуваннявідпочиваючих.

Б.Насадженняобмеженогокористування:

>насадження при школах,технікумах,вищихнавчальних заставах –озеленені ділянки для зайнятифізкультурою тавідпочинку (45 – 50%);

>насадження придитячихсадках й яслах – озелененоюділянказізатіненими йвідкритимимайданчиками дляігор,фізкультури й снудітей (45 – 55%);

>насадження при клубах,Палацах культури,громадськихбудинках - озелененоюділянка,призначена дляфізкультурних зайняти,культурно-просвітницької роботи йвідпочинку (40 – 60%);

>насадження принауково-досліднихустановах – озелененоюділянка, щовикористовується дляфізкультурних зайняти йвідпочинкуспівробітників (>близько 50%);

>насадження прилікарнях таіншихлікувально-профілактичних заставах - озелененоюділянка дляспеціальнихлікувальних процедур,прогулянок йвідпочинку (55 – 65%);

>насадження на територїпромисловихпідприємств;

>насадження на територїжитловихмікрорайонів –внутрішнімікрорайонні сади,прибудинковісквери (не менше 25%);

>заповідники, щорозміщуються вприміськійзоні, в які природаохороняється в природногостані (>рельєф територї, флора й фауна). Узаповідникахпровадитьсянауково-дослідна робота вгалузіприродознавства.Туристидопускаютьсялише попевних маршрутах подкерівництвомспівробітниківзаповідника;

парки й сади присанаторіях,будинкахвідпочинку тощо,призначені длялікувальних процедур,прогулянок,фізкультури тавідпочинку;

ділянкиспортивнихпристроїв йспоруд (30 – 50%).

У.Насадженняспеціальногопризначення:

навулицях (не менше 25%);

>санітарно-захиснізониміжпромисловими таскладськимипідприємствами,пристроямизовнішнього транспорту йжитловими районами (60 – 80%);

>водоохороннізони >водозабірних йочиснихспорудміського водопроводу (60 – 80%);

>протипожежнінасадження >навкругискладівпального таіншихнебезпечних впожежномувідношенніматеріалів (60 – 80%);

>насадженняінженерно-меліоративногопризначення – посадки по берегахрічок,озелененняярів ізметоюприпиненняїхнього зростанню,лісонасадження околицяхселевихпотоків (60 – 80%);

>насадженнявздовжавтомобільних йзалізнихдоріг ізметоюзахисту відсніжних чипіщанихзаметів, а декоративногооформлення дороги (25 – 50%);

>насадження накладовищах;

>міськірозсадники йквітниковігосподарства.

>Наведенакласифікаціядаєуявлення провеликерозмаїттяоб’єктівміськихзеленихнасаджень й проїхнюзначнупитому ваги взагальномукомплексіблагоустроюміста,бо смердотіє одним ізважливішихвидівблагоустрою територїміста.

ЗарекомендаціямиДБН, уструктуріозелененихтериторійзагальногокористуваннявеликі парки (>площею понад 100 га йлісопаркиплощею 500 га й понад)повинністановити не менше 10%. Часдоступностіміськихпарків припересуванні натранспорті виненстановити не понад 20хв., апарківпланувальнихрайонів – не понад 15хв.

Унайзначніших,значних й великихмістахпоряд із паркамиміського й районногозначеннятребапередбачатиспеціалізовані –дитячі,спортивні,виставочні,зоологічні таінші парки,ботанічні сади.

Натериторіях ізвисокимступенемсхоронностіприроднихландшафтів, котрімаютьестетичну йпізнавальнуцінність,требаформуватинаціональні йприродні парки.

Прирозміщенніпарків йсадівтреба максимальнозберігати ділянки ізіснуючиминасадженнями йводоймами.

Упроектованомумістізеленінасадженняскладають:

-зеленінасадженнязагальногокористування ( 1167,49 га, 56,04%, >81,64м2/>чол.);

- СЗЗ ( 1093 га);

-лісопарки (189,6 га). (>Додаток Б)

8.ЗВ`ЯЗКИЖИТЛОВИХРАЙОНІВ ЗПРОМИСЛОВИМИРАЙОНАМИ

>Якістьжиттєвих умівмістазалежить не лише відякості транспортногообслуговування, а і відрозміщеннясистемиміського транспорту впланувальнійструктуріміста, атакож відшвидкостіперевезення.

>Основні характеристикиміського транспорту:

-комплексневикористаннярізнихвидів транспорту ізперевагоюавтомобільного;

-розвитокшвидкісних позавуличнихвидів транспорту;

-посиленнятранспортнихсполучень ізприміськими зонами тамістамисупутниками;

-загостренняконфліктміжмасовим таіндивідуальним транспортом.

>Перспективним із струмизорузагальногорозвиткуміставважається неіндивідуальнийлегковий, амасовий позавуличний транспорт.

Длязв’язку ізпромисловими районами:

>П=Т * * До>зм / >t троянд.

П –кількістьпрацівників, що щопрацюють упершузміну, котрікористуютьсяпасажирським транспортом,осіб;

Т –кількістьпрацюючого населення упромисловомурайоні;

> –коефіцієнткористування транспортом ( дляпроїзду ізтрудовимицілями = 0,85 );

До>зм –коефіцієнт, що щовизначаєчасткупрацюючих упершузміну:

До>зм = 1 – 1 зміну

До>зм = 0,7 – 2зміни

До>зм = 0,5 – 3зміни

>t троянд –тривалістьперіодуприбуттяпрацівників на підприємства ізрізнимигодинами початку роботи упершузміну ( 1; 1,5; 2 рік ).

П>кол.мет. = (12000*0,85*0,7)/1,5 = 4760 (>осіб)

П>елекр.пром. = (10000*0,85*1)/1,5 = 5666 (>осіб)

П>деревооб.. = (9000*0,85*1)/1,5 = 5100 (>осіб)

Дляпоїздок на роботу населеннякористується якгромадським, то й транспортоміндивідуальним.

>Кількістьпрацюючих, котрікористуютьсяіндивідуальнимлегковимавтомобілем дляпоїздок на роботу,визначається заформулою:

П>інд. = П /

Страница 1 из 5 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація