Реферати українською » Строительство » Архітектура та історія Створення найстарішіх УНІВЕРСИТЕТІВ Європи Гірськолижний


Реферат Архітектура та історія Створення найстарішіх УНІВЕРСИТЕТІВ Європи Гірськолижний

>МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


>Наукова робота на задану тему:

«>Архітектура таісторіяствореннянайстаріших

>університетівЄвропи»

>Шифр роботи: «>НайстарішіуніверситетиЄвропи»

 

 

 

2008


>Зміст

 

>Вступ

>АрхітектуранайстарішихуніверситетівЄвропи

>Харківськийнаціональнийуніверситетімені В.М.Каразіна

>УніверситетФранції. Сорбонна

>Болонськійуніверситет –найстарішийуніверситетІталії

«>Червонокорпусні»університети

>Університети Оксфорду таКембриджу

>Висновки

Списоквикористаноїлітератури

>Додатки


>Вступ

«>Творчість вархітектурідужче,

ніж вінших видахмистецтва,

>пов’язана ізжиттям»

О.В.Щусєв

>Будівництво – один ізнайстарішихрізновидівлюдськоїдіяльності, чипринайміцетакийїїрізновид, проякий ми маємодужедавнівідомості. Ми незнаємо, про щорозповідалиодне одномупервісні людибілявогнища, як від що й із чого смердотібудували –знаємо.Адже археологами булизнайденізалишкинаметів,поселень напалях йнавітьдомівок, основу якіскладаликісткивелетенськихтварин –мамонтів чикитів.Звичайно,будівництво йархітектура –це неодне й тісаме. Тут,мабуть,сліднагадативисловлювання одного із найвідомішихархітекторів XXстоліття – ЛеКорбюзьє.Він писавши: «Вівикористовуєте якбудівельнийматеріалкамінь, дерево чи бетон, візводите ізньогобудинки чипалаци. Цеєбудівництво. Тараптом візворушилимоєсерце, й Мені стало добро. Язахопленнівигукую: «як гарно!» Це ужеархітектура» [>4,c.3]

>Творимистецтва -неоціненненадбаннялюдства, безякогонеможливоуявитисобісвітової культури.Важливемісце в цьомунадбаннізаймаєархітектура,цей „>кам’янийлітопис світу”, вякомувтілилисяпровідні ідеїминулого йсучасності,колективнийгенійнародів, їхні слава йгордість

>Кожний народпишаєтьсякультурнимиздобуткамисвоїхпредків,бо у якихвінбачить не лишесвоє минуле, асучасне ймайбутнє.Витворомархітектораможе бути йцілеретельносплановане місто, й храм, щоздіймаєтьсяокремо на зеленомупагорбі.Архітектураємистецтвом, щовикористовує усідосягненнялюдства йстворюєсередовище, вякому миживемо.Вонаєтакожособливою мовою, наякійможе до насдійтирозповідь про життяіншихнародів уіншічаси. Тому такважливонавчитисярозумітицюмову,ознайомитися ізісторичнимрозвиткомбудівельногомистецтва.

>Архітектураємистецтвом, щовикористовує усідосягненнялюдствастворюєсередовище, вякому миживемо.Вонатакожєособливою мовою, наякійможе до насдійтирозповідь про життярізнихнародів віншічаси. Тому такважливонавчитисярозумітицюмову,ознайомитися ізісторичнимрозвитком архітектури. [4,c.6]

У Україніохоронанадбань культури сталадержавноюсправою.Надається великогозначенняохороні тареставраціїпам’яток архітектури. У з статтею 66Конституції Українизазначається, щокожензобов’язаний незаподіювати шкодукультурнійспадщині,відшкодовуватизавдані нимзбитки.[6,c.16]

Перед намистоїтьскладне заподіяння: як ізбагатющоїскарбницісвітової архітектуривідібратиневеликукількістьнайвизначніших длятієї чиіншоїепохипам’яток.

>Метоюнауковогодослідженняєаналіз,узагальнення йосмисленняетапіврозвитку архітектурикраїнЄвропи таісторіїстворенняїїнайстарішихуніверситетів.

Про’>єктомнауковогодосдідженняєархітектураспоруднайстарішихуніверситетівЄвропи.

Предметдослідження –найстарішіуніверситетикраїнЄвропи.

Длядослідженняпоставленої мети,використовувалисьтакі >методи:

1)вивченнянеобхідноїлітератури тадокументів,зокрема «>Спільнадекларація прогармонізацію архітектуриЄвропейськоїсистемивищоїосвіти» (>Додаток 1);

2)спостереження літописурозвитку архітектурикраїн;

3)аналізісторіїствореннянайстарішихуніверситетівЄвропи;

>Основніположення йрезультатидослідженнядоповідались йобговорювались накафедрісоціально-економічнихдисциплін.


>АрхітектуранайстарішихуніверситетівЄвропи

«якпам’ятники,університетівбудинки:

У шкірногоісторія своя,

>Вивчаю доостанньоїсторінки

>Який ужерік про нихлітопис я!»

 

>Архітектура –мистецтвоневіддільне відповсякденного життялюдини.Вонообслуговуєнашіпобутові йрізного родугромадськіпотреби. Іводночасдоставляє намрадість,створюєнастрій,впливає напочуття людей. [9, з 111]

З точкизорувиникнення,історичногорозвитку іорганізаціїЄвропейськауніверситетськаосвітахарактеризуєтьсянаявністюнайстаріших й найвідомішихуніверситетів, котрізахоплюютьсвоєюархітектурою.

Колінавчальнихзакладів вімперії невистачало -потрібно було бстворюватинові.Царвважав, що Українівистачить одного новогоуніверситету - уКиєві, набазіКиєво-Могилянськоїакадемії. У.Каразін,виходецьзіСлобожанщини,переконавОлександра І, щоХарків понадпідходить в роліуніверситетськогоміста.По-перше,географічновін болеевигіднорозташований, апо-друге...

як й ввипадку ізпобудовоюЧернівецькогоуніверситету, неостанню рользігралофінансове запитання:Каразінпереконував, щобільшучастинувидатків містовізьме у собі.Цяновина бувдоситьнесподіваною дляхарківських дворян -гроші смердоті не дуже-то ідають.Каразін ізкрасномовнстю Цицеронапереконує громаду, щоуніверситетперетворить місто нановіАфіни, а чи неподіяло -встає наколіна й просити неробити його вцарських очахбезчеснимбрехуном. (>ПізнішевіннапишепрофесоруТимковському: "Япогоджуюся бутисмішним,абилишевстигнути бутикорисним").

Ну, после ТАКОГОвиступу громадапосоромиласясказати "ані" - йпочавсязбір 400 000 крб. (>коштидовелосязбирати самому У.Каразіну,об'їжджаючипоміщика запоміщиком таобіцяючи комунагороду, кому орден), ахарківське козацтвоподарувало 125 десятинземлі подмайбутнійнавчальний заклад.Грошінадходилиповільно,Каразін невилазив ізборгів,неодноразовозакладаввласниймаєток, та свогодобився.

>Бібліотеціуніверситетувіндаруєраритети ізвласноїколекції.З-за кордонувиписуютьсяпрофесори, котрівикладатимуть унавчальномузакладі. Та не всевбереглоКаразіна від кляуз,якимизаздрісникизасипали царя. Через розгардіяш уфінансовихсправахуніверситету Олександр Івідсторонює Василя Назаровича від всіхсправ,пов'язаних ізуніверситетом.Кошти, котрі подвижниквкладав убудівництво ізвласноїкишені,йому такніхто ініколи неповерне.

Таголовним було б ті, що 17 (29) лютого 1805 р.Харківськийуніверситет було бвідкрито -щоправда, безучасті У.Каразіна (>Додаток 2).Спочаткупрацювалолишечотирифакультети:моральних йполітичних наук,фізичних йматематичних наук,медичних тамовних наук, плюсйшлонавчаннявійськовійсправі.

>Будівлюспоруджено на початку 30-х років XXстоліття за проектомархітекторівС.С.Серафімова та М.А.Зандберг-Серафімової, послеДругоїСвітовоївійниреконструйовано за проектомархітекторів В.П.Костенка таВ.І.Ліфшиця. Уоснові архітектуриспоруди – контрастміжцентральноювисотноюдомінантною,підкресленоювертикальнимипрорізамизіскла, йбоковимипросторовими «>крилами», депереважаютьгоризонтальнікомпоненти.

>Старийуніверситетський корпусзнаходитьсядосить далеко відпам’ятникаКаразіну й,відповідно, нового головного корпусууніверситету.

>Класицистичнуспорудузвели за проектомархітектора М. Тихменьова в1766-1777рр. У тихчаси вонаслугувалабудинком губернатора.

Забудівництвомслідкувалиархітектори І.Вільянов й П.Ярославський. З 1805 по 1958 рокта тутрозміщавсяХарківськийуніверситет. Тут багато чоговідбувалося.Вчився І.Мєчніков (1862-64),зустрічалисяГулак-Артемовський таМіцкевич (1825),виголошувавпромовиідеологнаціоналізму М.Міхновський. У 1905 р. передбудинкомз'явилисябарикади...Коротше,цікава часткавипаласпоруді. Зпівночістарий корпусфланкуєхімічний корпусуніверситету (>кінець XVIII ст),зведений якфлігельбудинку. Зпівдня - та сама картина, але й там ужефізичний корпус.Міжстарим корпусом тафізичним йхімічнимзбереглисядвібрами. Повул.Університетськійрозташованийновий корпус ізуніверситетськоюцерквою (1823-1831),збудований за проектомпрофесораХарківськогоуніверситетуЄ.Васильєва. У 1804 р.професоромДелявиним тасадівникамиСтровальдом йЦетлером було бзаснованоУніверситетськийботанічний сад. Нема за порожньомумісці - набазіКонтемирівського саду,закладеного в 1792 р.

>Вже в 1811 р. заслуги У.Каразіна передХарківськимуніверситетом буливизнаніофіційно, апізніше (1907)йому поставилипам'ятник,присвятивши йоговстановленнясторіччюзаснуванняуніверситету. Монументвиявивсясправжніммандрівником:спочаткувінпереїхав ізУніверситетського саду навул.Університетську, але в йогомісце поставилипам'ятник ТарасуШевченку, в 1963 р. У.Каразінзновупереїжджає -тепер до нового корпусуучбового заставі.

Передсвяткуванням200-річчяуніверситету (2005) монумент було б перенесено до головного входу доуніверситету.

 

>УніверситетФранції. Сорбонна (>SORBONNE)

Сорбонна –цеісторичнаназвавсесвітньовідомогоПаризькогоуніверситету,якийрозташований уцентріЛатинського кварталу (>Додаток 3).Найстаріший ізуніверситетівЄвропистворений у XIIIстолітті, коли булиоб’єднаніцерковніколеджі, котрізнаходилися налівомуберезіСени, недалеко від соборуПаризькоїБогоматері.Скромнийучбовий заклад,заснованийканоніком Робертом деСорбоном у 1257році длябіднихстудентів, котрівивчалитеологію, скоро ставшиголовним центромвивченнябогослов’я у стране.

У 1470році уСорбоннівідкриласяпершапаризькатипографія. Доцієїепохивідноситься іствореннянайбагатішоїбібліотеки, дляякої у 1481році було бзбудованоокремубудівлю. У 1625році кардиналРишельє,якийочолював Сорбонну,доручивреконструкціюготичної приміщенняархітекторовіЛемерсьє. З тихийпірзбереглася лише каплиця, куполякої ізчотирмадзвіницямистворений подвпливомітальянської архітектури.Усерединічасовні, Якаприкрашена фресками,знаходитьсягробниця кардиналаРишельє.

>Сьогоденнікорпусидатуються XIXстоліттям. З боцівулиціЕкользнаходяться вестибуль,монументальні сходи і великааудиторія-амфітеатр, Якаприкрашена статуямиСорбона,Ришельє і великихфранцузькихвчених, атакожвиконанаПюві деШаванном велика, живописнаалллегоричнакомпозиція «Священний ліс, наякійзображена Сорбонна воточенніосновнихдисциплін.

Алі далеко ще не зразууніверситетнабув титулкращогонавчального заставіФранції. Уепоху Відродження Сорбонна некористуваласяпопулярністю –достатньозгадатиісторію, якої Франсуа Раблевкладав у слово «>сорбоністи».Лише на початку XIXстоліття Сорбоннапоступовонабуласправжньоїслави.

>Будівляуніверситету бувперебудована у 1884-1901роках за проектомархітектораЕно, априміщенняприкрашені фрескамиПюві деШаванна, котрі несливідбиткиакадемізма уживописі. З боці бульвару Сен-Жерменпишні сходиведуть умонументальну залі ректоратовіПаризькоїакадемії, котрітакожрозташовані уцій приміщення. Упрямокутномудворі,поручзі статуямиВіктора Гюго іВіктораКузена,розташована церков, депоховано кардиналаРишельє, заступника і «іншогозасновника»університету.Цей храм, де частопроходятьконцертикласичноїмузики, багатобачив упродовж свогоісторію, і,хочадеякіелементи йогоінтер’єру буливтрачені под годинуВеликоїфранцузькоїреволюції,вінзалишаєтьсясправжнім шедевромкласичної архітектури XVIIстоліття.

У 1625році, кардиналРишельєдоручаєархітекторуЛемерсьєперебудуватибудівлюуніверситету.Роботи булизавершені у 1642році.Відцихбудівльзбереглася лишекапела, куполякої ізчотирмадзвіницямистворений подвпливомітальянської архітектури.Усередині капелі,прикрашеної фресками ПилипаШампаня,знаходитьсягробниця кардиналаРишельє.Протягомтривалого годиниПаризькийуніверситет бувнайбільш великим уЄвропі учбовим закладом йнауковим центромтеології іюриспруденції. УчасиРеволюціїрішеннямКонвентууніверситет було бзакрито, але в початку XIXстоліттявідновлений нановійоснові уякостівищої школи.

Фасад приміщення,якийвиходить навулицюдезЕколь (>Шкільну),декорованийфігурами, щосимволізують науки. Увестибюлівстановленістатуї Гомера іАрхімеда.Двігалереїоточують Великийамфітеатр на 2700 місць,якийприкрашений статуями Роберта деСорбона,Ришельє, Декарта, Паскаля іЛавуазьє, атакожкомпозиціямиПюві деШаванна. Увеликійакадемічнійзалізнаходятьсяп’ять панно,виконаних укінціминулогостоліття художникомБенжаменом-Констаном.ПараднийдвірСорбонниприкрашаютьсучасністатуї. Зуніверситетомпов’язана діяльністьвидатнихвчених,імена яківідомівсьому світу:Лавуазьє,Гей-Люссака, Пастера,Кюрі,Перрена,Ланжевена.

>Композиційний центрархітектурного ансамблюСорбонни –Капела.Воназбудована за наказом кардиналаРишельє у 1642роціархітекторомЛемерсьє,який до цогопрацював уРимі. УПарижівінзробивспробунадатисвоїйневеликій приміщеннясхожість з Собором Св. Петра.РозписивиконаніПилипомШампанським.ГробницяРишельєвикорбована ізмармуруЖирардоном у 1694році замалюнком ЛеБрена.

>Сорбонськакапела, деніяких служб ізчасівреволюції понад не було б, стала у наш годинувиставковоюзалою.Білянеї наПлощіСорбонни –кількакнижковихкрамниць ірізних кафе. Цеодне ізнайбільшнаселених місцьстудентськогоПарижу.[7, з. 253-265]

>Болонськийуніверситет –найстарішийуніверситетІталії

(>AlmaMaterStudiorumUniversitadiBologna, >UNIBO)

 

>Болонськийуніверситетзасновано в XIстолітті (>Додаток 4). Це один ізнайстарішихуніверситетівЄвропи.Навітьгордістьфранцузів Сорбоннапосіла у світілише одномумісце за годиноюзаснування.ОсобливістюБолонськогоуніверситету було б ті, щовін бувюридичним учбовим закладом, де заголовніпредмети було бримське йканонічне право.Лише у XIVстоліттіз’явилисяфакультетифілософії,медицини татеології.

Це бувпершийуніверситет,заснований уЗахідному світі (у 1088році дон.е.)УніверситетБолоньїотримавХартію (тут: декларація прозаснуваннявищогонавчального заставі уСередньовічнійЄвропі) відФредеріка IБарбаросси у 1158році, але й у XIXстолітті,комітетісториків начолі ізДжиосуКардуччі (>GiosueCarducci),вивчившиісторичнідокументизробиввисновок, щоУніверситет бувзаснований у 1088році, щоробитьцейуніверситетможливонайбільшдовгостворюванимзахіднимуніверситетом (70 років).УніверситетБолоньївідомийсвоїмицерковними курсами і курсамигромадянськогоправа.[7,c.146-156]

«>Червонокорпусні»університети

 

>Термін «>червонокорпусні»пояснюєтьсякольоромчервоноїцегли, ізякої булизбудовані приміщення, що входили доцієїгрупиуніверситетів.Поширеннюназви узначніймірісприялапраця БрюсаТраскота «>Краснокирпичние університети». Унійвін давшигострукритичнуоцінкуцимуніверситетам,підкреслюючинаявністьвеликоїбезодніміжОксбриджем іуніверситетами із «>червоноїцегли,брудногосірогокаміння іблакитної йжовтоїчерепиці. [10]

Доперших «>червонокорпусних»університетіввідносяться: Київськийуніверситетімені Т.Г.Шевченка (>Додаток 5),Оксфордський,Кембриджський,Манчестерський,Бірмінгемський,Ліверпульський,Лідський,Шеффилдський,Бристольський,Гулльський,Ексетерський,Лістерський,Ноттінгемський,Саутгемптонський,Редингський.[3,c.23]

>Будинок Головного («>Червоного») корпусууніверситетузбудований у 1837-42 рр. у формахкласицизму за проектомархітектораВікентіяІвановичаБеретті (1781-1842 рр.).Будівляявляє собоювеличезнийзамкнений корпус ізвнутрішнім двором,довжина фасадусягає 145.68 м.Стіни корпусупофарбовано учервонийколір,чавуннібази такапітелі колон – учорний. Цевідповідаєкольорамстрічок ордена СвятогоВолодимира (>заснований у 1782 р.),чиєім’я носившиуніверситет, томудевіз ордена «>Користь, честь й слава» (латів: ">Utilitas,Honor et Gloria") був й йогодевізом.Зведений навершиніпагорба,будинокуніверситетусуттєвовплинув наформуванняархітектурногообличчя Києва у ХІХстолітті.

>БудинокГуманітарного («>Жовтого») корпусууніверситетуТ.Шевченка,збудований в 1850-52 рр. у формахкласицизму за проектомархітектораОлександраВікентійовичаБеретті (1816-95 рр.),синаВ.І.Беретті, автора проекту Головного корпусууніверситету.БудинокналежавПершійгімназії (вгімназіївикладаливизначніісторики М.Берлінський та М. Костомаров,середвихованців – художникиМ.Ге таВ.Левандовський,історик М.Закревський,економіст М. Бунге, співаєМ.Гербель, скульптор П.Забелло,письменники М. Булгаков та До.Паустовський,майбутніакадемікиЄ. Тарле та Про.Богомолець, А.Луначарський). У 1919 р. вбудинкугімназії живийперший президентАкадемії наук Україниакадемік У.Вернадський. З 1959 рокубудівляєучбовим корпусомуніверситету.


ФасадУніверситетьськоїНауковоїБібліотекиімені М. Максимовича

>БудинокБібліотекиуніверситету ім.М.Максимовича,збудований у 1939-40 рр. устилінеокласицизму за проектомархітекторівВ.О.Осьмака таП.Ф.Альошина якгуманітарний корпусуніверситету.Бібліотечніфондискладають 3.52 млн.видань. Ценайбільша зарозмірамисвоїхфондівнауковауніверситетьськабібліотека в Україні.Будинокбібліотеки разом ізбудинкомфілії №1 Національноїбібліотеки УкраїниіменіВ.І.Вернадського,збудованим за проектом тихий жархітекторів у 1929-30 рр., таГоловним («>Червоним») корпусомуніверситетускладаєціліснийархітектурний ансамбль.Корпусирадіофізичного тамеханіко-математичногофакультетівКиївськогоуніверситету. Корпусбіологічного тагеографічногофакультетівКиївськогоуніверситету.Забудова комплексу новихкорпусівуніверситетуведеться із 60-х років XXстоліття напівденно-західнійоколиці Києва (>навпротиНаціонального ЦентруВиставок й

>Ярмарків (>автори проекту —архітекториВ.Є.Ладний, М.П.Будиловський,В.Є.Коломіець,інженерВ.Я.Дризо). Проект комплексуспорудінститутівміжнароднихвідносин йжурналістикирозробилиархітектори «>Київпроекту» Про. Носенко, І.Шпара, Ю.Духовичний, Про.Кліщук та Я.Віг.Їх проект у 1995 р. бувудостоєнийДержавноїпремії України вгалузі архітектури.

>Університети Оксфорду таКембриджу

>Університет Оксфорду (>Додаток 6)бересвій вушко ізкінця XIстоліття,хоча точна дата йогозаснуваннязалишаєтьсяневідомою.Після того, як у 1209роціміж студентами і городянамивибухнуласуперечка,деякі із академікам вОкфордізбігли у місто Кембридж, де бувзаснованийУніверситетКембриджу (>Додаток 7 )

З тихийпір двауніверситети раз в раззнаходяться вконкуренції один із одним.

>Академічно, Оксфордвважається одним ізнайкращихуніверситетів світу.

>МістуКембриджублизько 2000 років.Початок далиримляни,розташувавши одного разу наберезірічки Кимсвійвоїнськийгарнізон.Місце, якпотімвиявилося,гарне: від Лондона недалеко (60міль),зручнийвихід до моря.Сюдипотягнулисяторговці, по них – ченці, котрівідкрили уКембриджі (такназивалицемісце: «>Міст черезрічку Ким»)кількамонастирів. Амонастирі усереднівіки, яквідомо, булисховищами знань.

>Була і така «>професія» -мандруючийвчитель.Ці люди бродилимістами ікраїнами тарозповсюджувализнання,переважно ізтеології,церковним ігромадянським (в тієї годинуримським) законам,логіці.Вони-то,власне, і дали вушкоуніверситету,який ставшипотімвідомим все світло.Йвизначили часткуміста. Цесталося на самому початку XIIIстоліття. як основу взялиоксфордську модель (>університет вОксфордіз’явивсяраніше) –це колиуніверситетмає усвоємускладікількаавтономнихколеджа,кожен із якіє учбовим,науковимйадміністративним центром інікому непідкорюється.

Самуніверситет – яксередньовічний замок (він,власне, то йбудувався): закам’яним муром –свій світло, чужихтуди непускають,всюди стояти таблички «>Private».

Кембридж – упершучергууніверситет,діючийнавчальний та науковий заклад, й ужепотім –пам’ятникісторії та архітектури.

>Архітектура Кембриджа, Яканалічуєблизько 700 роківбудівництва іперебудов, гордовписується унавколишнійсельський пейзаж. УКембриджібезлічвідкритихзеленихпросторів й, незвертаючиувагу тих, що смердотізнаходяться уцентріміста, ниминерідко можнапобачитикорів, щопасуться.

>Кожен коледжміставідомийчимось своїм. Так,найперший коледж Кембриджа –Пітерхаус – бувзаснованийу1284році. УбібліотеціКоледжа КорпусКрісті,заснованому у 1352році,міститьсянезрівнянна колекціяманускриптів.КвінсКоледжвідомийсвоєючудовоюбаштоюголовнихворіт ідивовижнимсонячно-місячним циферблатом XVIIстоліття.ГонвілльєндКиз Коледжвідомийсвоїмитрьома воротами, котрісимволізуютьакадемічністадії життя студента:він входити у ВоротаСмирения, проходитикрізь ВоротаДобродетели івиходитькрізь Ворота Честі.

>Вузькимисередньовічнимивулочками таплощамиходятьсучаснімолді люди –гарні,інтелектуальні,стильні.Однікудись раз в разпоспішають,ковтаючи в процесі лікуваннясендвич ізапиваючи йогомінеральною водою,інші – непоспішають,зупиняютьсябілявітрінкрамниць,заглядаючи уриночні крамниці,зустрічаються іздрузями. А Кембриджтакий, як йдвітисячі років тому.


>Висновки

 

>Архітектуру можнавважати одним зспособівестетичногосамовираженнясуспільства.Здавнамислителінамагалисядатипояснення цьому феномену. ЛеонБатістаАльберті усвоєму знаменитомутрактаті проархітектурувизначивїї як „>мистецтво, безякогоніяк не можнаобійтися й яку приноситикористь,поєднану ізнасолодою тагідністю” (1,с.5).Віннаголошував нагуманнійспрямованості архітектури,виділившиголовнуїї мітку –служіння людям.

Цеслужінняполягає ввикористанні запризначенням.Архітектурнесередовище дляорганізаціїлюдськоїдіяльності:визначаєпростори дляїїпроцесів,ізолює їхні чипоєднує внеобхіднійпослідовності,забезпечуєможливостіспілкування чиусамітнення.

>Можнасказати, щоархітектура –матеріалізована вмонументальних формахінформація про годину, сус-пільство, людей,стосункиміж ними, їхнього культуру,смаки,спосібмислення.Цяінформація нелише активновпливає наформуванняповедінки людей одного години, але й іпов’язуєрізніпокоління таепохи,утворюєважливучастинуколективноїпам’ятілюдства.Кращі, такзвані „>знакові”спорудикожноїепохивтілюютьїїідеали,етичні таестетичні,надаючиїмматеріальності.

>Перелікфункцій архітектуринастількибагатоплановий, щовін практичноспівпадає ізосновнимифункціями культури. як й культура, вона проходити черезпостійнеоновлення,зберігаючинаступність,використовуючидосвідминулого та йогоспадщину.Створеніархітектуроюпросторовіструктуринабуваютьобрисів,відповіднихукладеним схемамидіяльності, тафіксуютьпов’язані із нимизначення. У тієї ж годину система вціломузалишаєтьсявідкритоюподальшимзмінам,щобзадовільнятиновіпотреби.Поєднання нового й старого воточеннілюдини,досягнутогофізичним тадуховнимзусиллямрізнихепох,становить одну із форм „>пам’яті” культури, Яказабезпечуєнеперервністьїїрозвитку танеповторнийзмістїїнаціональних ймісцевихтипів.Недаремно годинуназивають „>четвертимвиміром”буття культури, а,отже, і архітектури якособливого способуматеріальноїфіксаціїкультурнихкодіврізнихепох.

>Естетичні ціності архітектуривпливають тих, якскладаєтьсяставленнялюдини до життя,їїціннісніорієнтації.Організованеархітектуроюоточеннявпливає наемоції,свідомість таповедінку людей.Естетичнийвплив –необхідначастинафункціїсоціалізаціїособистості, якоївиконуєархітектура.Втілені вархітектурі ідеї,уявлення про життя та йогозакономірності належати донайактивнішихзасобівствердженняпевногосвітогляду таідеології.Завдякиматеріальностітворів архітектури та їхньогопрямійучасті вжиттєвихситуаціяхархітектурніхудожніобразистаютьнадзвичайновпливовими.

>Середіншихвидівмистецтваархітектурапосідаєособливемісце. як й дизайн,їївиділяє доля вформуваннісередовищалюдськоїдіяльності.Системністьостанньоївизначаєсистемний характер того, щоїй служити. Томутворам архітектуривластивеіснування всистемі, вансамблі.Звідси скидатисяорганізуючафункція архітектури повідношенню доінших мистецтв.Архітектураутворює основусередовища, вякомуіснують їхні твори,визначаєможливості їхнього синтезу.

Усистемівидівмистецтваархітектурузвичайновідносять до мистецтвпросторових, у які образіснує упросторі і незмінюється із годиною.Архітектурніструктуритривимірні, їхнівеличинизначні;уявлення про нихскладаєтьсявнаслідокспівставлення картин, котріпослідовновідкриваються ізрізнихточокзору. Образархітектурноготворунабуваєповнотилише уєдностіматеріально-просторових структур та тихийжиттєвихфункцій, котрі смердотізабезпечують.

>Об’єктомсприйняття, черезякий людинаосягаєархітектуру, служити форма. Черезнеївисловлюються тасприймаютьсяобрази, що несутьзагальнокультурнуінформацію, нанеїспрямованіестетичнатворчість таестетичнаоцінка. Формаархітектурноготвору –це „>внутрішнійзв’язок таспосібвзаємодіїматеріальнихелементів йпросторівтвору архітектуриміж собою таоточенням,дані нам учуттєвомусприйнятті... Разом із тім,цеестетичновпорядкованаконструкція,створена за „законамикраси” інаділенаестетичноюцінністю” (3,с.10).Незмінноюосновою дляуявлень проархітектурну формузалишаєтьсякласичнатріадаВітрувія –firmitas,utilitas,venustas ( „>міцність,користь, краса”) (2, С.28).

>Матеріальні тапросторовіелементи архітектури можнарозглядатитакож як знаки –носіїінформації. Системаархітектурних формвиступає вякостізасобукомунікаціїміж людьми імаєвласнесеміотичнезначення.Окрімсигналівсутопрактичноїспрямованості,існує комплексзначень, щостановитьідейно-образнийзмістспоруди.Самевінутворюєхудожнюмову архітектури.

>Цяхудожня мованевіддільна від національної культури, щовтілюється черезархітектуру вхарактеріпредметно-просторовогосередовища.Свого годинитенденціїсамоствердженнянаційспонукалирозвитоксамобутніххудожніхзасобів архітектури вмежахнаціональнихшкіл (вукраїнськомуісторичномуареалі були тритакіперіоди:Київська Русь,козаччина, вушко ХХстоліття).Інтерес донаціонально-своєрідногопіднявся ізновою силою у наш годину якспосібпротистояннянівелюючимглобалізаційнимтенденціям.

Усамобутнійархітектурі Українизнайшоввідображеннядовгий йскладний шляхїїісторичногорозвитку.Вонасягає своїмкорінням вдохристиянськудобу,багатуспадщинуКиївськоїРусі,барокову культуру,період „нового години”. Упроцесіїїстановленняніколи непереривавсязв”язокчасів,зберігаласьісторико-культурнаспадкоємністьбагатовіковихнаціональнихтрадицій.

За словами доктора архітектуриВіктораСоченка, „проблема національноїнеповторності,своєрідності,спадкоємності тарозвиткунаціональнихтрадицій вукраїнськійархітектуріпротягомбагатьох роківпривертаєглибокуувагунауковців,майстрів архітектури тамистецтва. Це одна ізнайбільшскладнихтеоретичних проблем, котрамаєвеликепрактичнезначення длясучасногорозвитку української архітектури як великогомистецтваформуваннягармонійногожиттєвогосередовища.Ця проблематіснопов”язана ізосвоєнням тадбайливимставленням довітчизняноїісторико-культурної спадщини –творчихнадбань народногогенія тамайстрів архітектурирізнихепох, без чогонеможливийусталенийрозвитокучасногоархітектурногопотенціалунашої країни” (5,с.19).


Списоквикористаноїлітератури:

1.АльбертіЛ.Б. «Десять книжок про зодчество»,Т.1. М.: ВсесоюзнаАкадемія архітектури, 1996. –318с.

2.Асєєв Ю. С. «>Шедеврисвітової архітектури» До.:Радянська школа, 1982. –87с.

3.Барбарига А.А. «Британські університети» М.: Просвітництво, 1979.

4.БезпаловаН.Ю.Дитячаенциклопедія «>Архітектура» Х,: «Фоліо», 2002.-318с.

5.Вітрувій «Десять книжок проархітектуру» М.: ВсесоюзнаАкадеміяАрхітектури, 1996. –288с.

6.Конституція України Х.: «Фоліо», 2006. –46с.

7.Мирошнікова В.В.Дитячаенциклопедія. «>Країни світу.Європа» Х.: «Фоліо», 2005. –316с.

8.ПономарьоваГ.Ф. «>Вищаосвіта України впарадигміЄвроінтеграції» Х.:, 2008. –336с.

9.Толстих В.В. «>Естетичнівиховання» М.: «>Вищі школа», 1987.

10.BruceTruscotRedbrick University London, 1943.


>СПІЛЬНАДЕКЛАРАЦІЯ ПРОГАРМОНІЗАЦІЮАРХІТЕКТУРИЄВРОПЕЙСЬКОЇСИСТЕМИВИЩОЇОСВІТИ

>чотирьох Міністрів, котріпредставляютьВеликобританію,Німеччину,Францію іІталію,м. Париж, Сорбонна, 25травня 1998 року

УЄвропейськомупроцесізовсімнещодавно було бзробленодекільканадзвичайноважливихкроківуперед. Завсієїїхньоїдоречності не вартозабувати, щоЄвропа -це не лишеєвро, банки іекономіка: вона винна статітакож йЄвропою знань. Отженеобхідно будувати йпосилюватиінтелектуальну,культурну,соціальну ітехнічну базунашого континенту.Більшоюміроюцестосуєтьсяуніверситетів, щопродовжуютьвідіграватипереломну роль у такомурозвитку.

>Університетиз'явилися вЄвропі,окремі із них понад тристоліття.Нашічотири країнипишаютьсядеякиминайстарішимиуніверситетами, що теперповсюдносвяткують своїважливірічниці, якцеробитьсьогодніУніверситет Парижа. У тихчасистуденти йвчені могливільнопереміщатися йшвидкопоширюватизнання націлімконтиненті.Сьогодні ж багатохто із нашихстудентівзакінчуєсвоєнавчання, неодержуючивигоди відчастковогонавчання позанаціональними кордонами.

Ми ідемо доперіодуістотнихзмін восвіті іумовах роботи, дорозмаїтостішляхівстановлення фаховоїкар'єри ізочевидноюнеобхідністюнавчання іпідготовкипротягомусього життя. Мизаборгували нашимучням (й нашомусуспільству до системивищоїосвіти, уякійїмдавалися бкращіможливостішукати ізнаходитигалузі, в які смердоті малі бперевагу людей.

>Відкрита Зонаєвропейськоївищоїосвітинесебагатствопозитивних перспектив,звісно ж, зповагою до відома нашихрозходжень, але йпотребує, ізіншого боці,продовженнязусиль дляліквідаціїбар'єрів й розробки таких рамок длявикладання інавчання, щорозширили бмобільність йзробилиспівробітництво болееблизьким, ніжбудь-колидосі.

>Такеміжнародневизнання йвисокийпотенціал наших системосвітибезпосередньопов'язані із їхньогозовнішньою йвнутрішньоюзрозумілістю.Здається, щоз'являєтьсянеобхідність усистемі, вкотрій дляміжнародногопорівняння іеквівалентностіповиннііснувати дваосновнихцикли: доступеневий й послеступеневий.

Уційсистемі багатоновизни йгнучкостіможе бутидосягнуто черезвикористаннясеместрів йкредитів (якцезроблено всхеміЕСТ8). Цезабезпечитьперевіркуправильностіотриманихкредитів для тихий,хтовибираєпочатковуосвіту чипродовженнянавчання врізноманітнихєвропейськихуніверситетах й тихий,хтохотів бі матірможливістьодержатиступінь убудь-якийзручний для собі годинупротягом життя.Дійсно, тих, якінавчаються,повинні матір правоввійти вакадемічний світло убудь-який годинуїхньогофахового життя танезалежно відїхньоїпопередньоїпідготовки.

>Студенти доступеневого циклумусять матір доступ додиверсифікованихпрограм, щозалучаютьможливістьміждисциплінових зайняти,розвиткузнанняіноземнихмов йвикористання новихінформаційнихтехнологій.

>Міжнародневизнання Першого,якийвідповідаєсумірномурівневікваліфікації,важливе дляуспіхуцієїспроби, вякій михотіли бзробитинашісхемирозвиткувищоїосвітизрозумілими для всіх.

У послеступеневомуциклімусить бутивибірміж болеекороткою затривалістюпрограмоюотриманняступенямагістра й болеетривалоюпрограмоюодержаннядокторськогоступеня ізможливістю переходу відоднієїпрограми доіншої. І втій й віншійпрограмахвідповідний акцент винен бутизробленим надослідницькій йсамостійнійроботі.

>Студенти якдоступеневого, то йпісляступеневогоциклівмаютьзаохочуватися донавчання,принаймні один семестр, вуніверситетах поза межамисвоєївласної країни.Водночас, усебільшакількістьвикладацького ідослідницького персоналу виннапрацювати вєвропейськихкраїнах,відмінних відсвоєївласної.ПідтримкаЄвропейськоюспілкоюмобільностістудентів йвикладачівмаєвикористовуватисяповністю.

Убільшостікраїн, надмежахЄвропи, сталадужевідчутною потреба втакійеволюції. Колиспонукало до широкогообговоренняцієїпроблеми наконференціяхєвропейськихректорів,президентівуніверситетів, групекспертів йвчених в українськихкраїнах.

>Торік уЛісабоні бувузгодженаконвенція провизнання вЄвропікваліфікаційвищоїосвіти дляакадемічнихцілей.Вонавпровадилавеликукількістьбазовихвимог йпідтвердила, щоокремі країниможутьбрати доля в болееконструктивнійсхемівизнання.Приймаючицюпозицію, можнакористуватисявимогамиКонвенції ййти далі. Вже теперє багатоточокдотику у сферівзаємноговизнанняступеніввищоїосвіти дляфаховихцілей звикористаннямперспективних директивЄвропейськоїспілки.

>Нашіуряди,однак,продовжуютьвідігравативизначальну роль удосягненніцихцілей,заохочуючизасобипідтвердженнянадбаних знань йкращоговизнаннявідповіднихступенів. Миочікуємо, щоце якщосприятиподальшимміжуніверситетськимугодам.Прогресивнагармонізація всіх нашихступенів йциклівнавчанняможе бутидосягнута череззміцнення ужеіснуючогодосвіду,спільнідипломи,експериментальніініціативи, й черездіалог зусімазацікавленими особами.

Ми, тім самим,погоджуємосясхвалитиствореннязагальноїсистеми,націленої наполіпшеннязовнішньоговизнання іполегшеннямобільностістудентів, але врозширенняможливостей їхньогопрацевлаштування.Сьогодні тут уСорбонніювілейУніверситету Парижадає нампрекраснуможливістьбрати доля вспробістворенняЗониєвропейськоївищоїосвіти, денаціональніособливості іспільніінтересиможутьвзаємодіяти іпосилювати один одного длявигодиЄвропи,їїстудентів, та в болеезагальномусенсі,їїгромадян. Мизакликаємоінші держави,членів спілки таіншієвропейські країниприєднатися до нас длядосягненняцієї мети, а усієвропейськіуніверситети -об'єднатися дляпідсилення стануЄвропи у світі через плавнорегульованеполіпшення імодифікаціюосвіти длясвоїхгромадян.

 

КлодАЛЛЕГРІ

>Міністр усправах національноїосвіти,досліджень йтехнології (>Франція)

 

>ЛущжіБЕРЛІНГУЕР

>Міністрсуспільногорозвитку,університетів йдосліджень (>Італія)

 

ТессаБЛЄКСТОУН

>Міністрвищоїосвіти (>Великобританія)

 

ЮргенРУТТГЕРС

>Міністр усправахосвіти, науки,досліджень йтехнології (>Німеччина)


Схожі реферати:

Навігація