Реферати українською » Строительство » Аналіз проектних рішень 20-ти квартирного житлового будинку


Реферат Аналіз проектних рішень 20-ти квартирного житлового будинку

width=35>
 


>Рис.2.4. Розрахункова схема фрагмента зовнішньої стіни будинки визначення наведеного опорутеплопередаче ділянки з вікнами ібалконними дверима (вид із боку приміщення)


>Рис.2.5. Розрахункова схема фрагмента зовнішньої стіни будинки визначення наведеного опорутеплопередаче ділянки збалконними дверима (вид із боку приміщення)


>Рис.2.6. Схема завдання граничних умов фрагмента зовнішньої стіни визначення наведеного опорутеплопередаче

Таблиця 2.3

Приклад роздруківки результатів розрахунку наведеного опорутеплопередаче фрагмента зовнішньої стіни без отворів

 



Таблиця 2.4

Приклад роздруківки результатів розрахунку наведеного опорутеплопередаче фрагмента зовнішньої стіни з віконними прорізами при товщині утеплювача у зовнішній стіні 140 мм

 


Таблиця 2.5

Розрахункові значення наведеного опорутеплопередаче окремих ділянок зовнішніх стін 20-ти квартирного житловий будинок вр.п.Муромцево

Номер ділянки

Особливості конструктивного рішення

ділянки стіни

Умовне опіртеплопередаче >Rо,wусл ,м2оС/Вт

Наведене опіртеплопередаче >Rо,wr ,м2оС/Вт

Коефіцієнт теплотехнічної однорідності,r
1 >Глухой ділянку стіни (без отворів) 4,30 4,12 0,96
2

Ділянка стіни з віконними прорізами

(>ут стіни =140 мм)

4,30 3,27 0,76
3

Ділянка стіни з віконними прорізами

(>ут стіни =180 мм)

5,27 4,41 0,84
4 Ділянка стіни з вікнами ібалконними дверима (з урахуванням засклення лоджії) 4,30 4,24 0,98
5 Ділянка стіни збалконними дверима (з урахуванням засклення лоджії) 4,30 4,22 0,98

Таблиця 2.6

Характеристика розрахункових ділянок зовнішньої стіни середнього поверху

Номер ділянки

Особливості конструктивного

рішення ділянки стіни

Наведене опіртеплопередаче

>Rо,wr ,м2оС/Вт

Площа >Awi, м2

1

>Глухой ділянку стіни

(без отворів)

4,12 39,63
2

Ділянка стіни з віконними

прорізами (>ут стіни =140 мм)

3,27 73,2
2

Ділянка стіни з віконними

прорізами (>ут стіни =180 мм)

4,41 70,5
4 Ділянка стіни збалконними дверима (з урахуванням засклення лоджії) 4,24 63,1
5 Ділянка стіни з вікнами ібалконними дверима (з урахуванням засклення лоджії) 4,22 8,45
6

>Глухой ділянку стіни

(без отворів) виходить на засклену лоджію

4,27 59,55

Відповідно до планувальними рішеннями проектованого будинку середній розмір >Rо,wr,ср становить (з урахуванням площі ділянок стін по фасадам будинку)

2.1.3.2Чердачное перекриття

Дах - горищна з «холодним» горищем, збірні залізобетонні плити перекриття з утепленнямминераловатними плитами щільністюgо = 50кг/м3 завтовшки 250 мм заливанням поверхцементно-песчаним розчином завтовшки 40 мм.



>Рис.2.7.Схематичний розріз горищного перекриття

Опіртеплопередаче горищного перекриття розраховане відповідно до [2,3], як однорідноїограждающей конструкції.

При проектної товщині утеплювального шару зминераловатних плит 250 мм щільністюgо = 50кг/м3 з коефіцієнтом теплопровідності lА = 0,05Вт/(моС) [2] фактичне значення наведеного опорутеплопередаче покриття становитиме

                 1      0,04      0,25   0,005    0,22      1

>Ro,cr = + + + + + __ = 5,46м2оС/Вт.

               12       0,76     0,05      0,17   1,17    8,7

2.1.3.3 Заповнення віконних отворів

Відповідно до проектним рішенням заповнення віконних отворів передбачено – віконні блоки дерев'яні з потрійним заскленням враздельно-спаренних палітурках.

Відповідно до [2] наведене опіртеплопередаче заповнення віконних отворів прийнято рівним >Rоdes » 0,61 м2оС/Вт.

Слід зазначити, що фактичне опіртеплопередаче вікон, встановлюваних взапроектированном будинку, має бути підтверджено протоколами випробувань.


2.1.3.4 Цокольне перекриття

Цокольне перекриття - збірні залізобетонні плити перекриття з утепленнямполужесткимиминераловатними плитами щільністюgо = 50кг/м3 і дерев'яний підлогу полагам.


>Рис.2.8.Схематичний розріз цокольного перекриття

2.2 Опис технічних рішень системи опалення й вентиляції

Система опалення будинку –поквартирная,однотрубная з нижньої розведенням магістралей. Трубопровід з сталевих водогазопровідних труб. У кожній квартирі встановлюються лічильники обліку теплової енергіїТЕПЛОКОМТСК4 з витратомірамиПРЭМ.

Вузол управління системою опалення не автоматизований. У вузлі управління встановленотепловичислителиВКТ-4, циркуляційні насосиGRUNDFOSS і табличний теплообмінник фірмиАльфа-Лаваль.

Система вентиляції - природна з неорганізованим припливом повітря через віконні кватирки, фрамуги,неплотности огороджуючих конструкцій і організованим видаленням через витяжні вентиляційні канали санвузлів і кухонь.

До енергозберігаючим заходам системи опалення можна віднести:

- пристрійпоквартирной розведення із установкою лічильників теплової енергії у квартирі;

- установка в вузлі управліннятепловичислителей.


3. ОЦІНКАТЕМПЕРАТУРНОГО РЕЖИМУ ОКРЕМИХУЗЛОВОГРАЖДАЮЩИХКОНСТРУКЦИЙ

3.1 Коротка характеристика методики розрахунку

Оцінка температурного режиму окремих вузлів огороджуючих конструкцій проектованого житловий будинок проведена метою перевірки можливості випадання конденсату у місцях теплопровідних включень: у кутках зовнішніх стін, у зоні поєднання віконних і балконних блоків із віконними укосами, у зоні поєднання плит горищного перекриття з зовнішніми стінами.

Під час проведення розрахунків параметри внутрішнього й зовнішнього повітря приймалися відповідно доСНиПII-3-79* «Будівельна теплотехніки»,СНиП 23-01-99 «Будівельна кліматологія » рівними:

- розрахункова температура внутрішнього повітряtint = +20оС;

- розрахункова температура зовнішнього повітряtext = ->40оС;

- розрахунковий коефіцієнт тепловіддачі поверхніaint = 8,7Вт/(м2оС);

- розрахунковий коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні стінaext = 23Вт/(м2оС);

- розрахунковий коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні утеплювача в горищному просторіaext = 12Вт/(м2оС).

Теплотехнічні характеристики матеріалів приймалися для умов експлуатації «А» аналогічноп.2.1.3 справжньої пояснювальній записки.

Розрахунки виконані до таких вузлів:

- вузол поєднання зовнішньої стіни з плитою перекриття;

- вузол поєднання цокольного ділянки зовнішньої стіни з плитою перекриття;

- зовнішнє промовець кут (вертикальний стик у зоні поєднання плит горищного перекриття із зовнішнього стіною );

- вузол поєднання стіни з заповненням віконних отворів (дерев'яні вікна з потрійним заскленням враздельно-спареннихпереплетах);

- вузол поєднання стіни з балконній дверми і плитою перекриття (з урахуванням засклення лоджії).

3.2. Результати підрахунків

Розрахункові схеми реалізувати основні результати розрахунків представлені нарис.3.1 -рис.3.6.

Аналіз отриманих результатів дозволив зробити такі висновки:

1. Проектні рішення огороджуючих конструкцій забезпечують виконання умовневипадения конденсату лежить на поверхні зовнішніх стін. Температура поверхні стіни на глухому ділянці становитьtв = 18,8оС, що забезпечує виконання вимогСНиПII-3-79* понормируемому температурному перепаду (>Dtn = 4,0оС,Dtdes = 3,3оС) і температурі «точки роси» (приtint = 20оС,jint = 55%,td =10,7оС) з істотним запасом.

2. Температура поверхні в зовнішньому виступає розі верхнього поверху нижче мінімально припустимою (див.рис.3.3).

При проектному рішенні мінімальна температура поверхні у зоні перетину плити горищного перекриття з зовнішнім кутом будинку може пройти опускатися доtвmin = +7,9оС - при розрахункових значення температур зовнішнього й внутрішнього повітря (приtint = 20оС,text = ->40оС).

Дане зниження температури зумовлено геометричній формою кута (площатепловосприятия менша за площу тепловіддачі), стоком тепла по плиті перекриття, що у цьому жахливому місці.

Заради покращання температурного режиму даного вузла пропонується:


>Рис.3.1. Результати розрахунку розподілу температур: а- вузла поєднання глухого ділянки зовнішньої стіни з плитами перекриття, б- вузла поєднання цокольного ділянки зовнішньої стіни з плитами перекриття

- пристрій в зовнішньому виступає розітермовкладиша по торця плити перекриття завтовшки 60-80 мм довжиною 400 мм (від поверхні кута у кожну бік);

- пристрійтермовкладиша над плитою перекриття в товщі внутрішнього шару цегельною кладки завтовшки 40 мм перерізом250х700 мм від поверхні кута у кожну бік (див.рис.3.4);

Таке рішення необхідне всіх зовнішніх виступаючих кутів верхнього поверху.

На підвищення температури поверхні у зоні поєднання плити перекриття із зовнішнього стіною (за довжиною плити горищного перекриття) рекомендується збільшення товщини утеплювача до 150 мм - вздовж зовнішніх стін на відстань 400-500 мм.

3. Віконні блоки необхідно встановити в шарі утеплювача безпосередньо в чверті стіни. І тут необхідна температура поверхні віконних укосів забезпечується без устрою будь-якихтермовкладишей.

>Рекомендуемие схеми установки віконних блоків наведені у додатку 3.

>t>ext = -40проЗ;

a>ext = 12Вт/(м2 проЗ)

 

1

 

3

 

3

 

2

 

1

 

2

 

1

 

>t>ext = -40проЗ;

a>ext = 23Вт/(м2 проЗ)

 

>t>int = +20проЗ;

a>int = 8,7Вт/(м2 проЗ)

 
 

>Рис.3.2. Розрахункова схема і граничні умови вузла поєднання зовнішнього виступає кута з плитами горищного перекриття: 1 – цегляні мури з силікатного цегли gпро = 1800кг/м3, lА = 0,76Вт/(м проЗ); 2 –минераловатние плити gпро = 50кг/м3, lА = 0,05Вт/(м проЗ); 3 цегляні мури з звичайного глиняного цегли gпро = 1800кг/м3, lА = 0,7Вт/(м про>С);–Вт/(м проЗ) ; 4 –ЦПР lА = 0,76Вт/(м проЗ).


>Рис.3.3. Результати розрахунку розподілу температур вузла поєднання зовнішнього виступає кута з плитами горищного перекриття: а – горизонтальне перетин з відривом 20 мм від плити перекриття; б - горизонтальне перетин з відривом 600 мм від плити перекриття; в – вертикальне перетин з відривом 10 мм від кута


>Рис.3.4. Результати розрахунку розподілу температур вузла поєднання зовнішнього виступає кута з плитами горищного перекриття при устроїтермовкладиша по торця плити та контроль плитою в товщі стіни: а – горизонтальне перетин з відривом 20 мм від плити перекриття; б - горизонтальне перетин з відривом 600 мм від плити перекриття; в – вертикальне перетин з відривом 10 мм від кута


>Рис.3.5. Результати розрахунку розподілу температур вузла поєднання зовнішньої стіни з віконним блоком: а – вертикальне перетин; б - горизонтальне перетин у центрі вікна


>Рис.3.6. Результати розрахунку розподілу температур вузла поєднання зовнішньої стіни збалконними дверима


4. РОЗРАХУНОКВЛАЖНОСТНОГО РЕЖИМУНАРУЖНЫХСТЕН

4.1 Основні передумови розрахунку вихідні дані

Відповідно доСНиПII-3-79* [2] опірпаропроницанию зовнішньої стіни >Rп (не більше від поверхні до площині можливої конденсації) має не меншим необхідного опорупаропроницанию з умови неприпустимість накопичення вологи в товщіограждающей конструкції за річний період циклу експлуатації - >Rп1тр та потрібного опорупаропроницанию з умови обмеження накопичення вологи вограждающей конструкції у період року негативнимсреднемесячними температурами - >Rп2тр.

Відповідно до [2] величина >Rп1тр вираховується за формулою

 

(ївши - Є) > >Rпн

>Rп1тр = >, (4.1)

Є -ен

де ївши - розрахункова пружність водяної пари внутрішнього повітря,Па; Є - пружність водяної пари у площині можливої конденсації за річний період циклу експлуатації,Па; >ен - середня пружність водяної пари зовнішнього повітря за річний період,Па; >Rпн - опірпаропроницанию частиниограждающей конструкції, розташованої між зовнішньої поверхнею конструкції і площиною можливої конденсації,м2чПа/мг.

Відповідно до [2] величина >Rп2тр вираховується за формулою

 

0,0024 >zo > (ївши -Еo)

>Rп2тр = >, (4.2)

gw > >dw > Dwпорівн + h

де >zo - тривалість періодувлагонакопления,сут.; >Еo - пружність водяної пари у площині можливої конденсації за середньої температурі зовнішнього повітря періоду місяців від негативнимисреднемесячними температурами,Па; gw - щільність матеріалуувлажняемого шару,кг/м3; >dw - товщинаувлажняемого шаруограждающей конструкції, м; Dwпорівн - гранично дозволене прирощення розрахункового масового відносини вологи у вихідному матеріаліувлажняемого шару у періодвлагонакопления, %; h - величина, обумовлена за такою формулою

 

0,0024 >zo > (>Еo -ен.о)

h = >, (4.3)

>Rпн

де >ен.о - середня пружність водяної пари зовнішнього повітря періоду місяців від негативнимисреднемесячними температурами,Па.

Бо уСНиП 23-01-99 [4] дані, необхідних розрахунку >ен.о і >ен дано некоректно (наприклад, середньомісячне парціальний тиск січня місяці для Омська одно >ен=140Па, а середньомісячна температура січня становитиме >text= ->19°С, тоді відповідність до додатком Л СП 23-101-2000 [3] одержимо значення максимальної пружності водяної пари Єн=113Па. Вологість зовнішнього повітря jзв дорівнюватиме jзв=ен/Ен=100·140/113=124%, що у принципі неможливо), то визначення середньої пружності водяної пари зовнішнього повітря за річний період, і навіть середньої пружності водяної пари зовнішнього повітря періоду місяців від негативнимисреднемесячними температурами виконано підставі даних по середньої місячної відносної вологості зовнішнього повітря, які уСНиПII-А.6-72.

У цьому середня відносна вологість зовнішнього повітря протягом року визначалася за такою формулою

1

j>нср.год =jнср.мес ,

12

сама ж середня пружність водяної пари зовнішнього повітря - відповідно:

>jнср.год Є

>ен =.

100%

Відповідно до рекомендаціями [2,3] в багатошарових огороджуючих конструкціях з ефективнимутеплителем площину можливої конденсації збігаються з зовнішньої поверхнею утеплювача, тобто для аналізованої конструкції стіни - із зовнішнього поверхнеюпенополистирола (>рис.4.1).


>Рис.4.1 Розташування площині можливої конденсації


4.2 Результати розрахункувлажностного режиму зовнішньої стіни

При розрахункової температурі внутрішнього повітря >tвр = +20оС і відносній вологості внутрішнього повітря j>вр = 55% [2] величина максимальної пружності водяної пари внутрішнього повітря становитиме Єв =2338Па [3], а величина розрахункової пружності водяної пари внутрішнього повітря ївши = 0,55 2338 =1286Па.

Загальне опіртеплопередаче зовнішньої стіни (по гладіні) одно:

                1         0,02    0,38    0,14     0,12        1

>Ro,wr = + + + + _+ _= 4,3м2оС/Вт.

                8,7    0,76       0,7     0,041     0,76      23

Тривалість сезонів (зима, весна-осінь, літо) ісреднесезонние температури дляр.пМуромцево прийнято як р.Тари, найближчого назви населеного пункту, що уСНиП 23-01-99

- зимовий - >tср = -15,26оС (січня. >tср= -19,9оС,февр. >tср= -18,0оС; березень >tср = -11,4оС;нояб. >tср= -9,8оС; груд. >tср= -17,2оС);

- весняноосінній - >tср = +0,35оС (>апр. >tср=0,1оС,окт. >tср=+0,8оС);

- літній - >tср = +13,26оС (травень >tср=+9,1оС, червень >tср=+15,5оС; липень >tср = +17,7оС;авг. >tср=+14,8оС;сент. >tср=+9,2оС).

>Определим значення температурах площині можливої конденсації кожному за періоду:

>t1 =°З;

>t2 =°З;

>t3 =°З.

Відповідно пружність водяної пари у цій площині становитиме відповідно до [3]: Е1 = 188Па, >Е2 = 671Па, >Е3 = 1557Па.

Визначаємо пружність водяної пари у площині можливої конденсації за річний період:

        1

Є = (188 5 + 671 2 + 1557 5 ) = 839Па.

        12

Опір частини стіни, розташованої за площиною можливої конденсації

            0,12

>RПН = =1,09 (>м2·ч·Па/мг)

             0,11

Середня температура зовнішнього повітря протягом року >tнср.год = -0,8оС [2], у своїйЕнср.год = 573Па [3].

Середня відносна вологість зовнішнього повітря протягом року [4]:

j>нср.год= 1/12(81+79+79+74+61+65+74+78+79+82+82)=76%.

>Определим величину середньої пружності водяної пари зовнішнього повітря за річний період:

         jнср.год Є 76 537

>ен == = 435Па.

           100%         100%

Визначаємо необхідну опірпаропроницан

 

 
ію >Rп1тр

              (1286-839)·1,09

>Rп1тр= =1,21 (>м2·ч·Па/мг).

                     839-435

Розраховуємо опірпаропроницанию частини стіни, розташованої між внутрішньої поверхнею і площиною можливої конденсації >Rпв

           0,02      0,38    0,14

>Rпв= + + =6,48 (>м2·ч·Па/мг).

          0,09    0,11     0,05

 

>Rпв=6,48>>Rп1тр=1,21 (>м2·ч·Па/мг).

По [2] визначаємо тривалість на добу періодувлагонакопления, прийнятого рівним періоду негативнимсреднемесячними температурами зовнішнього повітря

Схожі реферати:

Навігація