Реферати українською » Таможенная система » Аналіз впливим мітної політики на здійснення діяльності суб'єктами ЗЕД України (на прікладі ВАТ "Херсонські комбайни")


Реферат Аналіз впливим мітної політики на здійснення діяльності суб'єктами ЗЕД України (на прікладі ВАТ "Херсонські комбайни")

Страница 1 из 5 | Следующая страница

>ДИПЛОМНАРОБОТА

">Аналізвпливумитної політики наздійсненнядіяльностісуб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України (наприкладі ВАТ ">Херсонськікомбайни")"


Херсон – 2006


>Вступ

Насучасномуетапістановленняторговихвідносинважливезначеннямаєдержавнерегулюваннязовнішньоекономічноїдіяльності. У зв'язку ізнеобхідністю Українізайнятисвоємісце уміжнародному державномурегулюваннізовнішньоїторгівлі, вонамаєвивчати тавикористовуватиекономічнімеханізми таінструменти,серед якінайбільшцивілізованим одну годинуємитно-тарифнерегулювання,якнайважливішиймеханізм державногорегулюваннязовнішньоїторгівлі. Увсьому світі воно тає прикладомекономічногорегулювання йвідповідаєвимогамринковоїекономіки.

якпереконуєісторичнийдосвідбагатьохрозвинутихкраїн,митна службаєнеодміннимелементомвисокоефективноїорганізації життясуспільства йперш нафункціонування йогоекономіки.Вирішуючицілу низкуконкретнихзавдань,митна системастаєзначнимважелемпідтримкирівноваги йстворення усуспільномувиробництвінайсприятливіших умів длярозвиткувласноїекономіки. Коли донашої країни, топоряд зцимизавданнямимитна система винна статі й ужестаєвагомимчинникомринковихперетворень.

>Майже увсьомуспектрінайважливіших проблемперехідноїекономіки вона вносити своючастку впозитивне їхнівирішення. Це неважкопомітитинавіть запобіжногоаналізунайбільшузагальненихрезультатівдіяльностімитноїслужби України. Такодною з характеристикекономічногорозвиткуявляється «правильна»митна діяльність. Томупотрібно,аналізуючи діяльність та залежність віднеїекономічнихпоказників,звертатиувагу надосвідкраїнучасниць зовнішньоекономічної діяльності ізрозвинутоюекономікою (заостанні 50 роківобсягсвітовоїторгівлізбільшився у 14разів, авиробництво лише у 5,5 рази,каталізаторомрізкого збільшенняобсягівсвітовоїторгівлієзначнезменшеннясередньозваженихтарифів уторгівліпромисловорозвинутихкраїн.


яквідомо,митна службаробитьвагомийвнесок до державного бюджету. При цьомузагальнінадходження відДСМУзростають. Так,якщо у 2004році до державного бюджету було б внесено 3,42 млрд. грн., то "за 6місяців поточного року уже 3,35 млрд. грн. При цьому особливосліднаголосити, щойдеться в основному про «>живі»гроші,кончепотрібнідержаві вумовахкризового стануекономіки.

>Зрозуміло, щовідсутністьвласногодосвіду,особливостіперехідногоперіоду танедостатняготовністьсуспільства доринковихвідносин – усєцепомітновплинуло нанедосконалістьприйнятихправових норм,проте смердоті ужедіють, йцеєсуттєвимдосягненнямнашої держави.Постійнотриває процесподальшої розробкимитногозаконодавства. Алі длястворенняефективноїмитноїсистемипотрібнозвертатиувагуперш на навпливмитноїсистеми назовнішньоекономічну діяльність країни та на станекономіки ізцілому. Томуаналізмитноїдіяльностіпосідаєодне ізперших місць як унаціональній то й усвітовійекономіці.

>Метоюдипломної роботиєвивченнямитної політики України,впливїї нарегулюваннязовнішньоекономічноїдіяльності, тавнесенняпропозиційщодоудосконаленнямитноїсистеми в Україні наосновідосліджень тааналізумитноїдіяльностікраїн –учасницьзовнішньоекономічноїдіяльності.

Длярозкриття зазначеногодослідженняслідвирішититакізадачі:

1.Проаналізуватимитнуполітику таосновнізасобиїїздійснення на Україні.

2.Впливмитної політики наекономічніпоказники в стране.

3.Вивчитиосновніметодимитногорегулювання та їхньоговплив назовнішньоекономічнівідносини.

4.Визначитисильні таслабкісторонимитноїсистеми на Україні.

5. Провестикомплекснийаналіззасобіврегулюванняторговихвідносин як вкраїнах СНР то й віншихкраїнах –учасницях зовнішньоекономічної діяльності.

>Об'єктом, наосновіякого проводитисяаналізмитноїдіяльностіявляєтьсясуб'єктзовнішньоекономічноїдіяльності ВАТ «>Херсонськікомбайни».

Так як одну годинуця тема носитиактуальний характер, тому вондосліджується вбагатьохзарубіжних тавітчизнянихвиданнях:Хетес О.Н. «Українськамитниця у 2005–2010 рр.», Яковенко О.Н. «Українськамитниця –аналіз таперспективи».

>Крімвищенаведеноїлітератури удипломнійроботівикористовувались роботи такихавторів як:Герчикова,Смітт,Котляренко.

>митний політиказовнішньоекономічний


1.Теоретико-методологічні засадиуправліннямитними платежами приздійсненнізовнішньоекономічноїдіяльності

1.1Особливості Сучасноїсистемирегулювання зовнішньоекономічної діяльності

>Однією ізнайважливішихособливостейсучаснихнаціональних системрегулюваннязовнішньоекономічноїдіяльностіє їхньоговисока правовазабезпеченість. Так було в УкраїніПостановоюКабінету міністрів у 1994роціутвореноМитно-Тарифну раду України,наданочинності Закону «ПроЄдиниймитний тариф».Окрім тогозовнішньоторгова політикарегулюєтьсяпостановамиВерховної Заради України іУказами Президента [2].

Друга, неменшважлива,особливістьуніфікаціясистемирегулюваннязовнішньоїторгівлі, котрабазується наміжнародних договорах,конвенціях,угодах й правилах. То взаконодавчомуплані системарегулюванняспирається на ГАТТ, «>Конвенцію ООН про домовміжнародноїкупівлі-продажутоварів», «>Міжнароднуконвенцію проспрощення йгармонізаціюмитних процедур» тацілу низкуінших, котрідозволяютьсуб'єктамзовнішньоекономічноїдіяльності України веститорговельні догоди,використовуючинакопиченийсвітовийдосвід.

>Наступнаособливістьсучаснихнаціональних системрегулюваннякомплексний характер,якийполягає узастосуваннібагатьохвзаємодіючих йвзаємодоповнюючихінструментіврегулювання, таких якекономічне йадміністративнерегулювання, атакожвалютно-фінансові заходь.

Структураінститутів, котрікеруютьзовнішньоекономічноюдіяльністю як упромислово –розвинутихкраїнах, то й у тихий, щорозвиваються,приблизнооднакова. Донеї зазвичайвходятьКабінет міністрів,Міністерствозовнішньоїторгівлі чизовнішньоекономічнихзв'язків,митніоргани.Центральний банк,Експортно-імпортний банк,Центральнестатистичнеуправління,Міністерствозакордоннихсправ,податковівідомства.

>Міністерствозовнішньоїторгівліздійснюєфункціїкерування,регулювання й контролю вобластізовнішньоїторгівлі. В частности,деякими із йогофункційє:

1)розробкапроектівторговихдоговорів,угод йконвенцій ізпитаньзовнішньоїторгівлі;

2)регулювання й контрольдіяльностіекспортно-імпортнихоб'єднань,торговихпредставництв за кордоном й на територї України;

3)регулюваннямитної політики;

4)вивченняпитаньстосовноперевезеньзовнішньоторговихвантажів й контрольвиконанняпланівперевезеннятоварів;

5)видачаекспортних таімпортнихліцензій,реєстраціяконтрактів.Торговіпредставництва країни уіноземних державахзахищають за кордоном правацієї країни уобластізовнішньоїторгівлі.

>Центральний банкбудь-якої країнивідіграєважливу роль укеруваннізовнішньоекономічноюдіяльністю задопомогоювалютно-фінансовихінструментів йперш на задопомогоюрегулювання курсу національноївалюти,впливякого приздійсненнівалютнихопераційдосить великий. [15]

>Експортно-імпортні банкиздійснюютькредитні ірозрахунковіфункції відімені держави, бокредитуваннязовнішньоїторгівлієважливимчинником узовнішньоторговомупроцесі.

>Митніорганидержавнаустанова, Якаконтролюєекспортно-імпортні намитномукордоні країни смердотіведутьмитну статистику,розробляють правила йпроцедури,справляютьмитнізбори,мито йподатки.Митніоргани Українибезпосередньоздійснюютьмитнусправу.Вонистановлять системуорганівуправліннямитноюсправою (>митну систему), котравключаємитно-тарифну раду України, на свійчергуДержавниймитнийкомітет Українивиконуєфункціїробочогоапаратумитно-тарифної заради,територіальнімитніуправління,митниці таіншімитніустанови України.

Намитно-тарифну радупокладаються:

– розробкапропозиційщодоосновнихнапрямівмитно-тарифної політики України,включаючипропозиції провстановлення,скасування чизмінумитних ставок,наданнятарифнихпільг йпреференцій, атакож прозміни вноменклатуріЄдиногомитного тарифу України;

–підготовка тарозглядпроектівзаконодавчихактів України йміжнароднихдоговорів Українищодомитно-тарифногорегулювання;

– розробказаходів,спрямованих на захистукраїнськогоринку приперевезенні намитнутериторію України йвивезенні замежіцієї територїтоварів.

>Автомобільний транспорт,морські,річкові таповітряні суднамитнихорганівмаютьрозпізнавальний знак й прапор.Опис прапору йрозпізнавального знакузатверджуютьсяВерховноюРадою України.

>Державниймитнийкомітет Українистворюється Президентом України.Положення проДержавниймитнийкомітет України затверджується Президентом України.

>ТериторіальнімитніуправліннястворюютьсяКабінетом міністрів країни.Створення,реорганізація йліквідаціямитниць таіншихмитнихустанов УкраїниздійснюєтьсяДержавниммитнимкомітетом України запогодженням ізМіністерствомфінансів України.

>Митніоргани України усвоїйдіяльностівзаємодіють ізіншимидержавними органами,підприємствами,установами,організаціями тагромадянами.

>Державніоргани,установи тагромадськіорганізації помиляюсявтручатися вслужбову діяльністьмитнихорганів України,крімвипадків,передбачених законами України. (>Стаття 5 ззмінами,внесеними Законом №>3892-ХЯ від 28.01.94)

>Митніоргани України припроведенні в життямитної політикипозв'язуютьтакіголовні запитання:використаннязасобівмитно-тарифного тапозатарифногорегулювання припереміщенні черезмитний кордон Українитоварів таіншихпредметів;

>вдосконаленнямитного контролю йоформленнятоварів таіншихпредметів, щопереміщуються черезмитний кордон України;

>комплексний контроль разом ізНаціональним банком України завалютнимиопераціями;

>здійсненнязаходівщодозахистуінтересівспоживачівтоварів йдодержанняучасникамизовнішньоекономічнихзв'язківдержавнихінтересів назовнішньомуринку заучастюМіністерствазовнішньоекономічнихзв'язків України;

>боротьба ізконтрабандою іпорушенняммитних правил;

>співробітництво ізмитними таіншими органамизарубіжнихкраїн, атакож ізміжнароднимиорганізаціями попитанняммитної справ;

>веденнямитної статистики;

захистекономічнихінтересів України.

>Міністерствозакордоннихсправздійснюєзовнішньополітичне забезпеченнязовнішньоекономічнихінтересівнаціональнихекспортерів таімпортерів, аКабінет Міністрів країникоординує діяльністьорганів, котріберуть доля вкеруваннізовнішньоекономічноюдіяльністю. [19]

1.2Здійсненнямитно-тарифної політики

>Тарифнерегулюванняміжнародноїторгівлі в Україніздійснюється задопомогою Закону України «ПроЄдиниймитний тариф».

>Єдиниймитний тариф України –цесистематизованийзвід ставокмита,якимобкладаютьсятовари таіншіпредмети, щоввозяться намитнутериторію – країни чививозяться замежіцієї територї.

>Єдиниймитний тариф Українивизначається згідно ізцим Законом таміжнародними договорами України.Вінбазується наміжнароднихвизнаних нормах йрозвивається у напрямкумаксимальноївідповідності дозагальноприйнятих уміжнароднійпрактиціпринципів й правилмитної справ. СтавкиЄдиногомитного тарифу Україниєєдиними для всіхсуб'єктів:зовнішньоекономічноїдіяльностінезалежно від їхнього формвласності татериторіальногорозташування.

>Цей законвизначає порядоксправляннямита приекспорті таімпортітоварів,видимита,тарифніпільги йпреференції [4].Вінтакожвизначає, щонарахуваннямитавідбувається набазімитноївартостітоварів, Якаявляє собоюціну,фактичносплачену чи ту, щоналежить до оплати затовари на даний моментперетинумитного кордону України.

>Загалом,митнітарифибудь-якої країниявляють собоюперелікитоварів, із якісправляєтьсямито.Цітовариоб'єднані угрупи за характеромпоходження (>рослинні,тваринні,промислові йт.ін) й заступенемобробки товару.Проти шкірного товару (читоварноїпозиції)зазначаєтьсярозмірмита, яку ізньогосправляється.

>Імпортниймитний тариф –центральнийінструментмитно-тарифногорегулюваннязовнішньоекономічноїдіяльності,який разом ізвнутрішньоюподатковоюсистемоюрегулюєекономічнийклімат країни.

>Імпортниймитний тарифзастосовується ізметою:

–створеннясприятливих умів длярозвиткувітчизняноговиробництва;

–регулювання конкурентноговпливуіноземнихтоварів наринок України ізметоюрозвиткурівної тасправедливоїконкуренції;

–формуванняраціональноїструктуриспоживчогоринку наосновіфінансованоїпропозиціївнутрішніх тазовнішніхресурсів;

– збільшеннядоходноїчастиниДержавного бюджету України;

– покращанняспінуплатіжного балансу держави;

–вирішенняторгівельно-політичнихзавдань увзаємовідносинах України ізпоземними державами,їхніми спілками тагрупами, до тогочислі припроведенніпереговорівщодоприєднання України до ГАТТ тавступуїї доСвітовоїорганізаціїторгівлі (СОТ).

>Реалізаціїзазначенихцілейпевноюмірою виннавідповідати структурамитного тарифу,котруумовно можнарозподілити втричірівня ставокмита котрііснують одну годину.Кожнийрівень виненвідповідатистадіїобробкипродукції-сировина,напівфабрикати таготовівироби. Церозподілення нарівнітакож вціломувідповідає основампобудовиГармонізованоїсистемиопису такодуваннятоварів (далі – ГС) таТоварнимноменклатурам (ТН зовнішньоекономічної діяльності)багатьохкраїн світу.

>Якщорозглядати структуру зарівнем ставок, те вякостімоделі можнавзяти структуру,граничнийрівеньякої одну годинунайбільшпристосований доекономічних умів та проблемкраїнколишньогоРадянського Союзу,зокрема:

–сировина таматеріали – 0–5%,

–напівфабрикати такомплектуючивироби – 5–15%,

–готовівироби – 15–30%.

>Імпортний тариф в Україні [8]будується на такихосновнихположенняхмитно-тарифної політики, як:

1) «>ескалаціямитного тарифу» –цепідвищення ставокмита в мірузростанняступеняобробкипродукції;

2) «>ефективниймитний тариф» –цевстановленнянизьких ставок для –товарів, необходимих длярозвиткувиробництва ізвисокоючасткоюновоствореноївартості;

3)поповненнядоходноїчастиниДержавного бюджету зарахуноквстановленнявисоких ставокмита длятоварів ізмалоюеластичністюпопиту;

4)відповідно дотеоремисиметріїЛернераімпортнемито –цеподаток й на й наекспорт,оскільки воно тапідвищуєреальний курс національноївалюти йробитьекспортменшкорисним;

5)здійсненняструктурноїперебудови національноїекономіки йїїрозвитокповинніпризвести дораціоналізації тарифу йпоступовомузниженню ставокімпортногомита в мірупідвищенняконкурентоспроможностівнутрішньоговиробництва, що поперед всімвідображається назростанні йогоекспорту.Якщоекспорт товарузбільшується, тонеобхідноробитизниження ставокімпортногомита насировину такомплектуючи, котрівикористовуються для йоговиробництва, азниження ставок накінцевупродукціюможе бути обумовленеторгівельно-політичнимиміркуваннями.

>Формуваннядіючого впевнийвідрізок годинимитного тарифу виннепроводитись ізврахуванням реального стануекономіки країни. Для цогонеобхідновраховуватитакіфактори:конкурентоспроможностівітчизняноїпродукції,можливостівнутрішньоговиробництва тастроківосвоєнняпродукції,ступенідефіцитності товару,рівень йоговиробничої тасоціальноїважливості,збереження тастворення новихробочих місць,можливостізалученняіноземних тастимулюваннявнутрішніхінвестицій тощо. На тому годинуврахуванняцихфакторівможепризводити довідхилень віднаведеноївищевізовоїсхемипобудови тарифу.Такожперіодичністькоригуваннядіючих на даний момент години ставокімпортного тарифувизначається набазідинамікирозвиткуекономіки країни.

>Експортниймитний тарифзастосовуєтьсяобмеженим коломкраїн, котрімаютьвиключніприродніресурси. То в 2000році в Україні буливведеніекспортнемито нашкірянусировину,брухткольоровихметалів, щопотім було бскасовано.

>Експортнімитанакладаються наекспортнітовари привипуску їхні замежімитної територї держави. Убільшостірозвитихкраїнекспортного тарифу просто більше неіснує, а США йоговведеннянавітьзабороненеконституцією.Експортний тарифзастосовується в основномукраїнами, щорозвиваються, йкаїнами ізперехідноюекономікою йнакладається натоваритрадиційногоекспорту (кава вБразилії, какао вГані,нафта вРосії).Основнимифункціямиекспортного тарифу вцихкраїнахє:

–фіскальна –збіркоштів до бюджету держави дляфінансуваннявидаткових статей. У окремихкраїнах, щорозвиваються, зарахунок йімпортного тарифузбирається дополовиниприбутків бюджету;

–балансувальна –застосовується як правило увипадкуіснування йвідповідноїрізниці урівнівнутрішніхрегульованихцін йвільнихцінсвітовогоринку наокремітовари.

До 1994 року в Українізастосовувавсяекспортниймитний тариф надостатньошироку номенклатурутоварів, щомав наметіфіскальніфункції.Починаючи із 1994 в Україні проводитисяліберальнаекспортна політика, котрамаєнаступніпринципи:

–нарощуванняекспортногопотенціалу таліберальнийекспортний режимрегулювання;

–діяекспортногомитастосуєтьсяневеликоїноменклатуритоварівпротягом 2000 року –металобрухт; одну годинузастосовуються ставкиекспортногомита навеликурогату худорбу ташкірянусировину, атакож йпроваджені ізвересня 2003 року ставкинасіннядеякихвидіволійних культур);

– із 2000 рокувведенняекспортногомитамає наметізаборонніфункціїщодовивезеннязазначенихвищетоварів,оскількифіскальнінадходження від йоговведенняуданомувипадкунезначні [8].

>Виходячи із цого,митомназиваєтьсяподаток,якийсправляється у зв'язку ізперетином товару кордону держави,здебільше, приввезеннііноземного товару вкраїну.

>Обкладеннямитомтоварів таіншихпредметів, котріпереміщуються черезмитний кордон України,здійснюєтьсявідповідно в Україну «Промитний тариф». СтавкимитнихзборіввизначаютьсяКабінетом міністрів України напідставіМитного кодексу України.

Міта ймитнізбори належати України,якщоінше невипливає ізїїдоговорів.

>Економічнадіямитаполягає у бо воно тазбільшуєцінуіноземного товару,який ввозитися україну,створюєрізницю, частодоволізначну, в однієї й того ж товару насвітовомуринку, іводночаснадаючинаціональнимвиробникамідентичного товарупереваги уконкурентнійборотьбі іззарубіжнимивиробниками навнутрішньомуринку.Митовстановлюєтьсянаступними методами:

1) ставкамитавстановлюється уформі відсотка відціни товару.Такемитоназиваєтьсямитом відціни чиадвалерним;

2) ставкамитавстановлюється угрошовомувиразі увиглядіпевноїсуми, Якасправляється ізмаси,обсягу чи штуки товару.Мито,виражене таким чином,називаєтьсяспецифічним;

3)мито якупоєднуєобидвапопередніхвидимитногообкладеннязветьсякомбінованим.

Усучаснихмитних тарифахвикористовуються усіцівидимита,протезонипо-різномуреагують назмінуцін. Призростанніцінгрошовізбори відадвалерногомитазростаютьпропорційнозростаннюцін, аоскількиінфляціяявищедоволіпоширене практично у всіхкраїнах, то ставкиадвалерногомитає болееефективними, ніжспецифічнемито.

За своїмпоходженняммитоможе бутиавтономним чиконвенційним.Автономнемито – ті, якуутворюєтьсяпостановами державної владинезалежно відбудь-якихугод ізіншимикраїнами.

>Конвенційнемитостворюється шляхомпідписання догоди чи договору ізіншою Державою.

>Залежно від країнипоходження товару ставкамитаможе бутипільговою,повною чипреференційною;окрім того,існуєіщерегулюючемито,таке якантидемпінгове,спеціальне йкомпенсаційне.

>Спеціальнемитозастосовується:

– якзахиснийзахід,якщотовариввозяться намитнутериторію України такимкількостях чи на такихумовах, котрізавдають чизагрожуютьзавдати

>шкодивітчизнянимвиробникамподібних чибезпосередньоконкуруючихтоварів;

– якзапобіжнийзахідщодоучасниківзовнішньоекономічноїдіяльності, котріпорушуютьзагальнодержавніінтереси вційгалузі, атакож якзахід дляприпиненнянедобросовісноїконкуренції увипадках, щовизначаються законами України;

– якзахід увідповідь надискримінаційні дії та (чи)недружні дії із боцііноземних державпроти України чи увідповідь на дії окремихкраїн та їхньогосоюзів, котріобмежуютьздійсненнязаконних прав таінтересівсуб'єктівзовнішньоекономічноїдіяльності України.

Ставкаспеціальногомитавстановлюється вкожномуокремомувипадку.

>Антидемпінговемитозастосовується увипадках:

–ввезеннязавдає чизагрожуєзавдатишкодивітчизнянимвиробникамподібних чибезпосередньоконкуруючихтоварів чиперешкоджаєорганізації чирозширеннювиробництваподібнихтоварів в Україні;

–вивезення замежімитної територї Українитоварів заціною,істотнонижчою заціниіншихекспортерівподібних чибезпосередньоконкуруючихтоварів на даний момент цоговивезення,якщотакевивезеннязавдає чизагрожуєзавдатишкодизагальнодержавнимінтересам України.

Ставкаантидемпінговогомита неможеперевищуватирізниціміжконкурентною оптовуціноюоб'єктадемпінгу в странеекспорту на даний момент цогоекспорту йзаявленоюціною при йоговвезенні намитнутериторію України чирізниціміжціноюоб'єктадемпінгу із України йсередньоюціноюукраїнськогоекспортуподібних чибезпосередньоконкуруючихтоварів тогоперіод години.

>Компенсаційнемитозастосовується увипадках:

–ввезення намитнутериторію Українитоварів, привиробництві чиекспорті які прямо чипобічновикористовуваласясубсидія,якщотакеввезеннязавдає чизагрожуєзавдатишкодивітчизнянимвиробникамподібних чибезпосередньоконкуруючихтоварів чиперешкоджаєорганізації чирозширеннювиробництваподібнихтоварів в Україні;

–вивезення замежімитної територї Українитоварів, привиробництві чиекспорті які прямо чипобічновикористовуваласясубсидія,якщотакевивезеннязавдає чизагрожуєзавдатишкодидержавнимінтересам України.

Ставкакомпенсаційногомита неможеперевищувативиявленогорозмірусубсидій.

Длявстановленняфактів, щодаютьпідстави длязастосуванняспеціального,антидемпінгового йкомпенсаційногомита, проводитисярозслідування.

>Розслідування проводитисяМіністерствомзовнішньоекономічнихзв'язків зазаявою українських чиіноземнихзаінтересованихдержавнихорганів,підприємств,організацій, атакож ізініціативиМитно-тарифної заради України.

За результатамирозслідування напідставах,передбаченихстаттями 12 13 й 14 цого Законузастосовуютьсяспеціальне,антидемпінгове,здебільшкомпенсаційнемито [21].

>Основнимнедолікоммитного тарифу того години бувкласифікаціятоварів лише дочотирьохзнаківТоварноїноменклатуризовнішньоекономічноїдіяльності.Подібна структурапобудови тарифуперешкоджалаприєднанню України доДержавноїУгоди ізтарифів йторгівлі. Томувиникла потреба уформуваннівласної українськоїверсії, при цьому в основі був б узятагармонізована системаопису йкодуваннятоварів.

Наступного дня введенадев'ятизначнакласифікаціятоварноїноменклатури. Цедаєможливістьупроваджуватигнучкерегулюваннязахистувнутрішньогоринкузахисними методами.

У тієї ж годину дляефективногофункціонуваннямеханізму тарифногорегулюваннянеобхіднеупровадженняметодіввизначеннямитноївартостітоварів, котріімпортуються в Українувідповідно допринципів ГАТТ.

Одним ізінструментіврегулюваннязовнішньоекономічноїдіяльностієнетарифнерегулювання, якуполягає в одного чиіншогодозвільного документанезалежнимдержавним органом,якиймає те щоповноваження згідно ізчиннимзаконодавством України.

>Ліцензії йквоти –головний метод нетарифногорегулюваннязовнішньоекономічноїдіяльності.Вониобмежуютьсамостійністьсуб'єктівзовнішньоекономічноїдіяльності увідношеннівиборуринку йобсягторгівлі,протесамецівидизовнішньоекономічного нетарифногорегулюваннямають тепернайбільшепоширення.

>Рішення провведення режимуліцензування йквотуванняекспорту (>імпорту)приймаєтьсяКабміном заподаннямМіністерстваекономіки ізвизначенням спискуконкретнихтоварів, щопідпадають под режимліцензування йквотування, тастроків дії цого режиму.Квотизатверджуються –Кабміном, а їхніреалізаціяздійснюєтьсяМіністерствомзовнішніхекономічнихзв’язків йторгівлі України.

>Кабмінщорічноприймаєпостанови, у яківідображенопереліктоварів,експорт таімпорт якіпідлягаєквотуванню йліцензуванню употочномуроці. НавиконанняцихпостановМіністерствозовнішніхекономічнихзв'язків йторгівлі Українивидає наказ,якийвизначає порядокоформленняліцензій йделегуєповноваження своїмміським йобласним Управлінням.

>ПостановоюКабінету міністрів України від 5 января 2002 року №7Затвердженіперелікитоварів,зокрема передбаченеліцензування йквотуванняекспортукоштовногокаміння йдорогоціннихметалів, атакож їхнівідходів йбрухту.

>Згіднозістаттею 16 Закону України «Прозовнішньоекономічну діяльність»,ліцензії наекспортзазначенихтоваріввидаютьсяМіністерствомзовнішніхзв'язків йторгівлі, але й,враховуючивиключний статус НБУ, урядзробиввиняток для цогоінституту ідозволивйомуздійснювати уразіпотребививізкоштовногокаміння йдорогоціннихметалів без квот йліцензій.

>Головною причиною, Яказмушує урядзберігати режимліцензування йквотування увідношеннівивозуцихтоварів,є ті, що Українапоки що немаєдостатнього запасукоштовногокаміння йдорогоціннихметалів, аокремі їхнівиди невидобуваються у нашій странезовсім.

Зцієї заподій Президент Українинавітьвидав Указ від 7травня 1999 року №561,якимзабороняввивізбрухту йвідходівцихтоварів, але й,оскільки в Україні немаєналежнихпотужностей для їхньогопереробки, тоцей указ було бтрохизмінено, що давалозмогувивозитибрухтдорогоціннихметалів йкоштовногокаміння, але й якдавальницькусировину.Окрімзазначенихтоварів забраноліцензування йквотуваннятакож наекспортпродукціїтекстильноїпромисловості івиробів ізчорнихметалів.Введення квот назазначенітовари було бспричиненообмеженнямиЄС, США таІндонезії увідношенні допевнихвидівтоварів із України.

Приздійсненніекспортно-імпортнихопераційособливаувагаприділяєтьсясертифікаціїпродукції,тобтонаскільки вонвідповідаєзразковимвимогам норм йстандартів, котрідіють утій чиіншій стране.Відповідністьпродукції (товару), що ввозитися йреалізується на територї України,обов'язковимвимогам норм йстандартів, щодіють в Україні,маєпідтверджуватисясертифікатомсвідченням провизнанняіноземногосертифіката,виданим чивизнанимДержавнимкомітетом України постандартизації,метрології йсертифікаціїуповноваженим (>акредитованим)їм органом.

>Державнийкомітет України постандартизації,метрології йсертифікації напідставівиданихсертифікатів чисвідченьвідповідності провизнанняєдиногосертифікатавключаєсертифікованупродукцію вЄдиномуреєстрісертифікованої в Україніпродукції.

>Органимитного контролюздійснюютьмитнеоформленняімпортнихтоварів напідставі зазначеногоЄдиногореєстру в порядку,установленомуКабінетом міністрів України.

>Державнийкомітет України постандартизації,метрології йсертифікаціїздійснює контролю наднаявністюсертифікатів длятоварів, щореалізуютьсяюридичними чифізичними особами намитній територї України. (>Стаття 18 уредакції Закону №>333/97-ВР від 11.06.97)

>Сертифікація в Україніподіляється наобов'язкову, йдобровільну тапровадиться ізметою:

1)запобіганняреалізаціїпродукції,шкідливої для життя,здоров'я ймайна –громадян танавколишньогосередовища;

2)сприянняспоживачеві у компетентномувиборіпродукції;

3)створення умів дляучастісуб'єктівпідприємницькоїдіяльності уміжнароднійекономічній співпрацю таміжнароднійторгівлі.

>Державну системусертифікаціїстворюєДержавнийкомітет Українизістандартизації,метрології йсертифікації –національний орган,якийздійснює роботу позабезпеченнюфункціонуванняцієїсистеми.

>Обов'язковасертифікаціямає наувазісертифікацію навідповідністьобов'язковимвимогамнормативнихдокументів йпровадитьсявинятково удержавнійсистемісертифікації.

>Під годинупроведеннясертифікації і уразі позитивногорішення органу зсертифікаціїзаявникувидаєтьсясертифікат на правомаркуватипродукціюспеціальним знакомвідповідності, агроші,витраченізаявником наобов'язковусертифікацію,відносяться наїїсобівартість.

>Згідно ззатвердженим «Порядкоммитногооформленняімпортнихтоварів, котріпідлягаютьобов'язковійсертифікації в Україні» від 11.04.97 №1211,обов'язковійсертифікації непідлягаютьтовари, щоввозяться:

1) якподарунок;

2) урежимітимчасового ввезення;

3) якгуманітарна йтехнічнадопомога;

4) якінвестиції устатутний фондучасниківгосподарськоїдіяльності;

5) урежиміреімпорту;

6) урежиміімпорту дляподальшогореекспорту.

>Підставою длямитногооформлення увільнекористуваннятоварів, щопідлягаютьобов'язковійсертифікації,єсертифікатвідповідності товару,виданийДержстандартом наконкретнупартію товару.

>Окрім того,існуєтакожекологічний контроль,якомупіддаютьсятранспортнізасоби,вантажі,промисловасировина,відходивиробництва,токсичні,хімічні,радіологічні таіншішкідливі длянавколишньогосередовища йздоров'я людейречовини.

Упрактицікраїн-членів ГАТТіснують тавикористовуються,окрімщойноназваних,такінетарифніспособирегулювання як:

–адміністративніобмеженнязовнішньоїторгівлі ізметоювиходу ізважкоїекономічноїситуації (>порушеннярівновагиплатіжного балансу,дефіциттоварів навнутрішньомуринку йт.ін);

– заходьпротинедобросовісноїконкуренції;

–добровільніобмеженняекспорту іімпорту;

–обмеження, котрівводять ізнеекономічнихміркувань: длязахисту національної безпеки,охоронинавколишньогосередовища йт.ін.

1.3Митнерегулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні

сучасниймеханізммитногорегулюваннязовнішньоекономічноїдіяльності в Україні уявлень такимиосновнимиелементами як:митнавартість,вантажнамитнадекларація,механізмрозрахунку ісплатимитнихзборів,мита,акцизнихзборів й ПДВ.

>Згідно ізПостановоюКабінету міністрів України від 05.10.98 «Про порядоквизначеннямитноївартостітоварів таіншихпредметів»,митнавартість –цеціна, Якафактичносплачена чипідлягаєсплаті затовари чиіншіпредмети на даний моментперетинаннямитного кордону України.

Привизначеннімитноївартості унеївключаєтьсяціна товару,зазначена урахунку-фактурі, атакожнаступніфактичнівитрати,якщо смердоті невключені урахунок-фактуру, узалежності від умів поставкицихтоварів згідно із ПравиламиІнкотермс (уредакції 1990 року):

– натранспортування,завантаження,розвантаження,перевантаження йстрахування до пунктуперетинаннямитного кордону України;

–комісійні йброкерські;

– Платавикористанняоб'єктівінтелектуальноївласності, Якавідноситься доцихтоварів таіншихпредметів й Якамає бутисплаченаімпортером (>експортером) прямо чиопосередковано якумова їхні ввезення (>вивозу).

Таким чином,правильнеоформленнямитноївартості багато вчомузалежить як відфактурноївартості, то й від умів поставки.Згідно із Указом Президента України «Провикористанняміжнародних правилінтерпретаціїкомерційнихтермінів» від 04.10.94застосування правил «>Інкотермс-90»єобов'язковим для всіхсуб'єктівпідприємницькоїдіяльності принаданні нимизовнішньоекономічнихдоговорів. Правиламиобговорюютьсяконкретніумови поставки,тобтохто, зачийрахунокздійснюєтранспортуванняпродукції, фрахт,страхуваннявантажу,оформляємитнідокументи, проводити оплатуподатківзборів, яквизначаєтьсяризиквипадковоїзагибелі товару йт.ін.

>Митноюслужбоюпропонуєтьсярозроблена наоснові правил системарозрахункумитноївартості йосновнихвидіввитрат, котрівпливають нанеї. Так,якщо пункт поставкизнаходиться намитній територї України, тофактурнавартістьзбільшується навитрати із доставки товару домісцявивозу ізмитної територї України. Аякщо пунктпризначення – за межамимитної територї України, тофактурнавартістьвідповіднозменшиться навитрати й доставку дляперетинаннямитного кордону України.

Так самоважливим дляформуваннямитноївартостіє запитання: доякоїгрупи валютвідноситься валютаціни контракту.Требапам'ятати, щостановленняціни услабкійвалюті ставити в болеевигіднеположенняпокупця. У своючергу,експортервиграє привиборісильноївалюти, Якамаєтенденцію допідвищення.

>Інодівиникаютьпроблеми із приводуможливості правильноговизначеннямитноївартостітоварів таіншихпредметів. Уразінеможливостівизначеннямитноївартості наосновінаданихдокументів,митнавартістьвизначається напідставіцін наідентичнітовари,митнеоформлення якіздійснювалосяраніше. Уразінеможливостівизначеннямитноївартостітоварів напідставінаданихдокументів й завідсутностіінформації проввізідентичнихтоварівмитнавартістьвизначається напідставіціни наподібнітовари,митнеоформлення якіздійснювалосяраніше. Уразі жвідсутностідостовірноїінформаціїорганимитноїслужбимають правовикористовуватиціновуінформацію, котраміститься у їхні базахданих, у каталогахторговихфірм таінших йзвідниках.

>Вантажнамитнадекларація згідно ізПоложенням проВантажнумитнудекларацію –цезаява, котраміститьвідомості протовари таіншіпредмети йтранспортнізасоби та мітку їхніпереміщення черезмитний кордон України чи прозмінимитного режимустосовноцихтоварів, атакожінформацію,потрібну дляздійсненнямитного контролю,оформлення,митної статистики,нарахуваннямитнихплатежів.Воназастосовується под годинудекларуваннясуб’єктамизовнішньоекономічноїдіяльностітоварів таіншихпредметів,переміщуваних черезмитний кордон України.

>Вантажнамитнадеклараціязаповнюється натовари,фактурнавартість якіперевищує суму,еквівалентну 100 дол. США, але втовари, не відзалежно від їхньогофактурноївартості.

разом ізВМДподаєтьсяїїелектроннакопія, котравикористовується дляприскоренняпроведенняпроцедуримитногооформленнятоварів ймитної статистикизовнішньоекономічноїдіяльності.

Прививозіекспортноїпродукції ізмитної територї Українимитнавартістьє базою длянарахуваннямитнихзборів.Розміри й ставкимитнихзборіввстановлюютьсяКабінетом міністрів України, ставкививізногомитапередбачені Законом України «ПроЄдиниймитний тариф», аакцизнийзбірнепрямийподаток нависокорентабельні ймонопольнітовари,якийвключається уціну товару) затверджуєтьсяВерховноюРадою України.

Принарахуванніподатку надоданувартість базаоподаткуванняоперацій із продажтоваріввизначаєтьсявиходячи із їхнідоговірноївартості,визначеної завільними чирегульованимицінами ізурахуванням акцизногозбору,вивізногомита,іншихподатків йзборів, завинятком ПДВ, котрівключаються вцінутоварів.Товари,імпортовані в Україну, то й приекспортіпродукції,оподатковуютьсямитнимзбором,ввізниммитом, ПДВ йакцизнимзбором.

>Ввізнемитосправляється приздійсненнімитногооформленнятоварів, котрівозяться повантажніймитнійдекларації натериторію України ізметоювільноговикористання націй територї.Ввізнемитоєдиференційованим:

– дотоварів таіншихпредметів, щопоходять із держав, котрівходять разом ізУкраїною домитнихсоюзів чиутворюють із неюспеціальнімитнізони, й вразівстановленнябудь-якогоспеціальногопреференційногомитного режиму згідно йміжнародними договорами заучастю України,застосовуютьсяпреференційні ставкиввізногомита,передбаченіЄдиниммитним тарифом України;

– дотоварів таіншихпредметів, щопоходять ізкраїн чиекономічнихсоюзів, котрікористуються в Україні режимомнайбільшогосприяння,котрийозначає, щоіноземнісуб'єктигосподарськоїдіяльностіцихкраїн чисоюзівмаютьпільгищодо мст, завиняткомвипадків, колизазначенімита тапільгищодо нихвстановлюються у межахспеціальногопреференційногомитного режиму,застосовуютьсяпільгові ставкиввізногомита,передбаченіЄдиниммитним тарифом України;

– дорештитоварів таіншихпредметівзастосовуютьсяповні (>загальні) ставкиввізногомита,передбаченіЄдиниммитним тарифом України.

ПДВ йакцизнийзбірсплачуються разомзісплатоюмита ймитнихзборів.

>Проте, згідно ізПостановою ВРУ від 19.09.97 «Простимулюваннявиробництваавтомобілів в Україні»ввізнемито і ПДВ несправляються приімпортітоварів, котрівикористовуються длябудівництва йвиробничоїдіяльностіпідприємств ізвиробництваавтомобілів йзапаснихчастин перед тим ізінвестицією (у томучислііноземною) не менше 150 млн. дол. США [15].


1.4Особливостіпроходженнямитного контролю тамитногооформлення в Україні

>Відповідно до порядкуведенняоблікусуб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умитних органах,затвердженомуНаказомДержавногомитногокомітету України від 31.05.2000 р. №237 дляздійснення зовнішньоекономічної діяльності,зокремамитногооформленнятоварів,суб'єктугосподарюваннянеобхідно статі наоблік умитномуоргані помісцюсвоєї державноїреєстрації. Дляпостанови наоблік вмитних органахсуб'єкт зовнішньоекономічної діяльностіподаєнаступнідокументи:

1.Установчідокументи ізнотаріальнозавіренимикопіями.

2.Свідчення продержавнуреєстраціюсуб'єктапідприємницькоїдіяльності.

3.Свідчення прореєстрацію якплатника ПДВ.

4.Довідкаорганів статистики прозанесенняюридичної особини вЄдинийдержавнийреєстрпідприємств йорганізацій України йприсвоєннякодів територї йкодівформивласності.

5.Довідкауповноваженого банку пронаявністьрозрахункового (гривнєвого) й валютногорахунків звказівкоюпрізвища,ім'я та по-батькові головного бухгалтера, атакожтелефоннихномерів підприємства.

6. Наказ попідприємству пропризначенняпрацівників,відповідальних за роботу ізмитницею ізвказівкоюїхніхпрізвищ,імен та по-батькові,паспортнихданих,зразківпідписів.

7.Довідка пропроведеннядекларуваннявалютнихцінностей (>рахунків), що належати резиденту України йзнаходяться заїї кордоном.

8. Документ, щопідтверджує правовласностісуб'єктагосподарювання на йогоюридичну адресою.

9.Карткизізразкамипідписів головного бухгалтера,керівника йзразками печатки.

>Згіднозістаттею 83 Кодексуторговельногомореплавства України (>КТМУ),введеного вдіюпостановоюВерховної Заради (ВР) №>227/94ВР від 09.12.1994 р.,Херсонськийморськийторговельний портзабезпечуєдержавніорганинагляду,митніоргани,органиприкордоннихвійськнеобхіднимиприміщеннями йстворюєнормальніумови для їхні роботи.

Порядокперетинаннявантажів черезмитнуграницю

Страница 1 из 5 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація