Реферати українською » Таможенная система » Митна політика Республіки Казахстан


Реферат Митна політика Республіки Казахстан

Страница 1 из 5 | Следующая страница

>СОДЕРЖАНИЕ

митний кордон мито транспортний

Запровадження

1. Митна політика Республіки Казахстан

1.1 Митна політика як частину державної політики РК

1.2 Значення діяльності митних органів у реалізації митної політики РК

2. Організація митного справи

2.1 Переміщення товарів і транспортних коштів через митний кордон РК

2.1.1 Визначення митної вартості

2.1.2 Нарахування мит

2.2 Митне оформлення

2.3 Митні платежі

2.4 Митний контроль

3. Аналіз діяльності митниці ">Майкапчагай"Восточно-Казахстанской області протягом 1 квартал 2005 року

Укладання

Список літератури


ЗАПРОВАДЖЕННЯ

Набуття Казахстаном суверенітету і визнання його повноправним членом країн світу ставить перед державою завдання, виконання яких вимагає і створення оптимального механізму їхнього реалізації. Однією з таких механізмів є митна політика як частину зовнішньою і внутрішньою політики Республіки Казахстан. У умовах вона лише виступає як інструмент і провідника зовнішньоекономічної діяльності, а й набуває важливіше значення, стаючи регулятором і законним способом формування нових економічних взаємин держави і зв'язків.

Із початком реформування Республіка Казахстан економічних і полі-тичних відносин і його реалізується нової демократичної концепція митної системи. Власне, за довгі роки митна система створюється не всупереч, але в базі світової традиції, багатовікового міжнародного і вітчизняного досвіду, що дозволяє раціонального використання всього "набору інструментів" митного регулювання, накопиченого світовий досвід і казахстанської практикою.

Новий статус країни настійно вимагав перегляду і здійснення відповідних радикальних змін - у організації управління економікою, правовому забезпечення її розвитку, організації податкової, митної, фінансово-кредитної і зовнішньоекономічної діяльності. Від масштабів, рівня, структури та ефективності державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в що свідчить залежить створення умов підтримки конкурентоспроможності вітчизняних виробників, насиченість внутрішнього ринку нафтопродуктів та економічна безпека країни.

Особливості структури наявного національного виробництва, споживання і до зовнішньої торгівлі, нерівномірність рівня економічного розвитку окремих секторів господарства і Казахстану вимагають комплексного підходи до розробці механізму зовнішньоторговельного регулювання, вдосконаленню методологічних основ його функціонування, посилення ролі митних органів у розробці й здійсненні зовнішньоекономічної політики.

Митна служба Казахстану за умов затяжного перехідного періоду економіки має стати реально чинним і дуже ефективним інструментом державного регулювання зовнішньої торгівлі. Усе це обумовлює необхідність удосконалення державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, зокрема і митної системи як однієї з її найважливіших елементів.

Актуальність теми даної роботи зумовлена тим, що лібералізація і інтенсифікація зарубіжних зв'язків Казахстану, постійне зростання числа учасників зовнішньоекономічної діяльності, значні експортно-імпортні потоки товарів зумовили необхідність розробки принципово нового підходи до механізму митного регулювання зовнішньоекономічного комплексу, й підвищення ефективності митного адміністрування країни.

Мета цієї курсової роботи – розкрити сутність митної політики РК, значення діяльності митних органів, і навіть розглянути організацію митного справи в самісінький РК, що включає такі питання: переміщення товарів і транспортних коштів через митний кордон РК, визначення митної вартості, нарахування мит, митне оформлення, митні платежі, митного контролю.


1. Митна політика Республіки Казахстан

1.1 Митна політика як частину державної політики РК

Митна політика Республіки Казахстан - це система політико-правових, економічних, організаційних та інших широкомасштабних заходів у сфері митного справи, вкладених у реалізацію та їхній захист всередині- і зовнішньоекономічних інтересів.

У Республіці Казахстан здійснюється єдина митна політика, що є складовою внутрішньої і до зовнішньої політики Республіки Казахстан. Митна політика належить до ведення центральних виконавчих органів Республіки Казахстан не більше їхніх повноважень. Основними цілями митної політики Республіки Казахстан є стимулювання розвитку і захист економічних інтересів Республіки Казахстан, забезпечення ефективної митного контролю та інші цілі, встановлені законодавчими актами Республіки Казахстан. (У розділі ст. 3 Митного Кодексу Республіки Казахстан, далі – Кодекс).

Проведення митної політики Республіки Казахстан має своєю метою захищати ринок кожної країни, інтереси казахстанських у виробників і споживачів, заохочувати конкуренцію - й протидіяти монополізму, заохочувати експорт нафти й розвиток імпортозамінного виробництва, забезпечувати приплив до країни іноземних інвестицій, вирішення завдань торгової політики та інших.

Митно-тарифна політика Казахстану захист інтересів споживачів, диверсифікацію національної економіки, забезпечення розвитку технологічних виробництв і виробництва товарів із доданою вартістю, сприятливого інвестиційного клімату й забезпечення надходжень у до державного бюджету. Митно-тарифна політика Республіки Казахстан є одним із найбільш ліберальних серед країн СНД передбачає найменше обмежень для зовнішньоторговельної діяльності.

Тактика побудови казахстанської митно-тарифній політики будується, виходячи з необхідності постійного контролю над станом ринку тієї чи іншої виду продукції, швидкого й гнучкого реагування на кон'юнктури ринку, забезпечення доцільного протекціонізму. У цьому правильно вибудувана митно-тарифна політика сприяє насиченню внутрішнього ринку виробництва і створення умов для сумлінної конкуренції з імпортованої продукцією, залученню іноземних інвестицій, забезпечення захисту та зростання доходів вітчизняних товаровиробників, як наслідок, залученню додаткових доходів у республіканський бюджет.

Сьогодні підтримка вітчизняних у виробників і стимулювання розвитку вітчизняних конкурентоспроможних товарів з вищим рівнем переробки на обробній промисловості одна із пріоритетів проведеної державноїиндустриально-инновационной політики. Так, максимальні ставки мит формуються на готові вироби, середні - на комплектуючі, мінімальні – сировини та соціально значимі товари, не вироблених у країні. Зміна і запровадження ставок мит виробляється у залежність від показників ефективності зовнішньої торгівлі, кон'юнктури світового ринку й відповідно до зобов'язаннями, прийнятими Республікою Казахстан у межах регіональних об'єднань (ЄврАзЕС), ні з процесом вступу Казахстану до СОТ частині формування тарифних пропозицій з доступу ринку товарів.

Слід зазначити, що у вона найчастіше зміни розмірів ставок імпортних мит, як свідчить практика, ініціюються виходячи з заявок вітчизняних товаровиробників. Заявки перегляд ставок мит направляються до Міністерства індустрії і торгівлі Республіки Казахстан за встановленими формам згідно з додатками 1 і 2 до постанови Республіки Казахстан від 14 серпня 2006 року № 765 "Про Митний тариф Республіки Казахстан". Доцільність зміни митного тарифу встановлюється Міжвідомчої комісією з питань торговельної політики й у міжнародних економічних організаціях.

Так, за 2004-2006 роки у цілях підтримки вітчизняних товаровиробників у межах реалізації Стратегіїиндустриально-инновационного розвитку Республіки Казахстан на 2003-2015 роки, виходячи з доручень Уряди Республіки Казахстан, звернень державних заявок вітчизняних товаровиробників Міністерством індустрії і торгівлі розроблено й прийнято Урядом Республіки Казахстан постанови, що передбачають підтримку розвитку автомобільної і машинобудівної галузей, металургійної промисловості, будівельних матеріалів, харчової та легку промисловість.

Застосування імпортних і експортних мит дозволяє регулювати операції з імпорту і експорту товарів, здійснювати захист внутрішнього ринку Республіки Казахстан і стимулюватиме прогресивні структурні зміни у економіці Казахстану, націлені для підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів.

Попередніми роками Республіка Казахстан проводила інтенсивні заходи для зміни і відмові своїх тарифних бар'єрів. Насамперед, скасувалиимпортно-експортное ліцензування, відповідно до прийнятими постановами з 1995 року було усунуті вимогами з ліцензування з експорту й імпорту всіх товарів, але, як та у багатьох державах, виняток склали зброю, наркотики, дорогоцінні метали, дикі тварини т.п. товарні групи, кількість яких охоплює 19. Водночас у 1995 року Казахстан усунув експортні квоти, обмеження охоплюють лише частково експортну інфраструктуру. Експортні тарифи до рівня 1996 року скоротилися з 5,3% до 4,1%, кількість ж продуктів, оподатковуваних такими тарифами, цей період знизилося з 733 до 259. Серед країн Митного Союзу все експортні тарифи було скасовано у середині 1996 року.

Входження Республіки Казахстан в Митний Союз зумовило зміна середньозважених імпортних тарифів з 3,0% до 7,5%, зовсім не сприяє розвитку зовнішньої торгівлі. Усе це, зрештою, ускладнює процес вступу республіки у Світову організацію.

З метою захисту внутрішнього ринку, підтримки вітчизняних товаровиробників, розширення внутрішнього виробництва та випуску конкурентоспроможної продукції Міністерством індустрії і торгівлі розробити й подати прийнято Урядом Республіки Казахстан наступні рішення.

Постановою Уряди Республіки Казахстан від 11 квітня 2007 року № 287 включені наступні зміни і в Митний тариф РК. З метою підтримки вітчизняних товаровиробників змінені ставки мит із ввезення:

- м'яса і м'ясопродуктів (яловичини, баранини, свинини, птахи) – з 15% до 25 (20) %, але з менш 0,35 (0,4) євро за 1 кг. ;

- рис – з 20% до 20%, але з менш 0,07 євро за 1 кг.;

- пряжі шерстяний – з 15% до 5%;

- скла загартованого безпечного – з п'ятьма% до 15%;

- спектрометрів,спектрофотометров іспектрографов, заснованих на виключно дії оптичного випромінювання – з п'ятьма% до 0%;

- іншої оцинкованої дроту із чорного металу, з максимальним розміром поперечного перерізу більше трьох мм, з покриттям – з 15% до 0%;

- вертольотів громадянських і частин 17-ї та приладь для цивільної авіації – з 20 (5) % до 0%;

- мила – з 0% до 10%;

- окремих видів лісоматеріалів – з десятьма% до 5%.

Задля будівельними матеріалами вітчизняних підприємств будівельної індустрії Урядом прийнято 26 липня 2007 року постанова Уряди Республіки Казахстан № 630 "Про внесенні змін у постанову Уряди Республіки Казахстан від 14 серпня 2006 року", яким змінені мита імпорту:

- цементу – з п'ятьма% до 0%;

- бітуму нафтового – з п'ятьма% до 0%;

- будівельних блоків з полегшеного бетону - з 15% до 0%;

- прокату плоского, арматури – з п'ятьма% до 0%.

З метою стабілізації ціни внутрішньому ринку нафтопродуктів ухвалено постанову Уряди Республіки Казахстан від 15 лютого 2007 року № 114 "Про внесення і доповнень в постанови Уряди Республіки Казахстан від 15 жовтня 2005 року № 1036 і зажадав від 14 серпня 2006 року №765".Данним рішенням Уряди Республіки Казахстан актуалізовані ставки мит експорту нафтопродуктів на відповідність до цінами на світові ринки на сиру нафту.

Постановою Уряди Республіки Казахстан від 20 жовтня 2007 року № 976 встановлено тимчасову заборону експорту насіння і олії, і навіть знижено імпортні мита до 0% на олію інші види масел, зокрема рапсова, соєвасафлоровое. Постанову вважають у цілях стимулювання ввезення олії у країну та забезпечення населення даним виглядом товару по доступними цінами.

З метою систематизації ставок мит і забезпечення їхніх відповідності принципам і правил Світової організації торгівлі розроблено й ухвалено постанову Уряди Республіки Казахстан від 28 грудня 2007 року № 1317 "Про Митний тариф і Товарної номенклатурі зовнішньоекономічної діяльності Республіки Казахстан". Постанова передбачає встановлення однакових ставок мит рамках груп товарів, котрі мають подібні характеристиками, які відповідають економічних інтересів вітчизняних у виробників і споживачів шляхом:

- стимулювання ввезення, не виробленого республіки устаткування і сировини, і забезпечення захисту, передусім, інтересів вітчизняних сільськогосподарських переробників;

- мінімізації можливостей для митних органів прокуратури та учасників зовнішньоекономічної діяльності маніпулювати митними кодами.

Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності Республіки Казахстан приведено у відповідність із оновленої версією (2007 року) Гармонізованій системи описи товарів.

Наказом Міністра індустрії і торгівлі Республіки Казахстан від 26 вересня 2007 року № 284 затверджені Правила зміни мит, розроблені з метою надання транспарентності митно-тарифному регулювання. Правилами визначено лад і терміни зміни мит, порядок розгляду заявок вітчизняних товаровиробників зміну ставок мит, механізм розробки та уявлення укладання на Міжвідомчу комісію Республіки Казахстан з питань торговельної політики й у міжнародні організації.

Постановою Уряди Республіки Казахстан від 16 листопада 2007 року № 1040 зняті обмеження експорту брухту кольорових металів автомобільним транспортом.

З метою стабілізації ціни основні продовольчі товари на внутрішньому ринку і забезпечення населення необхідним обсягом продуктів постановою Уряди Республіки Казахстан від 6 лютого 2008 року № 112 "Про внесенні доповнень та в постанови Уряди Республіки Казахстан від 14 серпня 2006 року № 765 і зажадав від 28 грудня 2007 року № 1317" знижено ставки мит на цілий ряд найвагоміших продовольчих товарів. Разом про те зниження мит на імпортовану продукцію скоротить витрати суб'єктів приватного підприємництва, котрі займаються ввезенням і реалізацією продовольчих товарів, як-от:

- цукор (зниження мита з 30%, але з менш 0,12 євро за 1 кг до 10%);

- рис (зниження мита з 20%, але з менш 0,07 євро за 1 кг до 10%);

- ковбасні вироби (зниження мита із 25-ма%, але з менш 0,4 євро за 1 кг до 10%);

- молоко (зниження мита з 15% до 5%);

- сири і сир (зниження мита з 15%, але з менш 0,3 євро за 1 кг до 10%);

- олію (зниження мита з 20 до 10%);- маргарин (зниження мита з 15%, але з менш 0,12 євро за 1 кг до 10%);

- риба (зниження мита з десятьма% до 0%);

- фрукти й овочі свіжі (зниження мита до 0%).

Постановою Уряди Республіки Казахстан від 28 січня 2008 року № 75 "Про внесення і доповнення вППРК від 15 жовтня 2005 року № 1036" збільшено експортні ставки мит нафтопродуктів з 83,3 до 123,3 і з 55,5 до 82,2 дол. США за 1000 кг., і навіть збільшений період моніторингу світових ціни сиру нафту до 3 місяців.

Розроблений Міністерством проект постанови "Про внесенні доповнень і у постанову Уряди Республіки Казахстан від 28 грудня 2007 року № 1317", який передбачає зниження мит на цілий ряд наступних товарів: фармацевтичної продукції (з п'ятьма% до 0%), дроту з заліза чи стали (з п'ятьма% до 15%), вати зтекститьних матеріалів і виробів із нього (з п'ятьма% до 15%), насіння ріпаку (з п'ятьма% до 0%),маслосемян ріпаку (до 15%, але з менш 40 євро за 1 тонну до 0%) терміном на 9 місяців внесений в руки вКанцеляриюПремьер-Министра Республіки Казахстан 3 березня 2008 року.

З

Страница 1 из 5 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація