Реферати українською » Таможенная система » Загальна характеристика Митний режімів України


Реферат Загальна характеристика Митний режімів України

Страница 1 из 3 | Следующая страница

План

>Вступ

1.Загальна характеристикамитнихрежимів України

1.1Визначенняпоняття, система,змістмитного режиму

1.2Класифікаціямитнихрежимів

1.3Митнірежими вмеханізмі державногорегулюваннязовнішньоторговоїдіяльності (>історичніаспектирозвитку наприкладіФранції)

2.Проблемизастосування ташляхивдосконалення окремихмитнихрежимів

2.1Спеціальнамитна зона

2.2Переробкапоза/намитній територї України

2.3Реімпорт тареекспорт

2.4Тимчасовеввезення (>вивезення)

>Висновок

Списоквикористанихджерел талітератури

>митний режимреімпортреекспорт


Уступ

>Докорінна зміну основного закону, щорегулюємитнусправу,обумовиланормативний вакуумпідзаконнихактів.Найбільшецепозначилося напроцедурімитногооформленнявантажів татранспортнихзасобіввідповідно до метипереміщеннятоварів черезмитний кордон України.

>Актуальністьдослідження проблемправовоїприроди тазмістукатегорії «>митний режим»,класифікаціїмитнихрежимівзумовлена тім, щоцякатегорія увітчизнянійлітературі тазаконодавстві неєчітковизначеною. Знабраннямчинностіякісно новогоМитного кодексу України від 2002 р.виявиласявідсутністьефективноїсистеминормативнихактівщодо порядкупереміщеннятоварів йтранспортнихзасобів черезмитний кордон України ззастосуваннямконкретнихмитнихрежимів, понад тогоцінормативніактимістятьдужевеликукількістьколізій, щозумовлюєпроблеми взастосуваннімитнихрежимів.

>Метоюмоєї роботиєвизначитипоняттямитного режиму, як одного звидівадміністративно-правового режиму,який на свійчергує виглядом правового режиму, систему тазмістмитнихрежимів в Україні,розглянутикласифікаціюмитнихрежимів,дослідитиісторичніаспектирозвиткумитнихрежимів наприкладіФранції вмеханізмі державногорегулюваннязовнішньоторговоїдіяльності,дослідитипроблемизастосування ташляхивдосконалення окремих, на мойпогляднайбільш недосконалихмитнихрежимів.

>Митний кодекс Українивизначаємитний режим яксукупність норм,встановлених законами України ізпитаньмитної справ, щозалежно відзаявленої метипереміщеннятоварів йтранспортнихзасобів черезмитний кордон Українивизначають порядок такогопереміщення таобсягмитних процедур, котрі при цьомуздійснюються.

>Митний режим —основнакатегоріяукраїнськогомитногозаконодавства.Процесмитногооформленнязалежно відобраногомитного режимуобумовлюється (а)вимогамизаконодавства дозовнішньоекономічної догоди,тобто метипереміщення товару й (б)здійсненнямдеякогообсягумитних процедур —операцій, щопов'язані зздійсненняммитного контролю запереміщеннямтоварів йтранспортнихзасобів черезмитний кордон України,митногооформленняцихтоварів йтранспортнихзасобів, атакожзісплаченнямпередбачених закономподатків йзборів (п.19 ст. 1 МК України).

>Обраниймитний режимвпливає наможливістьпереміщеннядеякихкатегорійтоварів, порядокмитногооформлення тамитного контролю,обкладеннямитними платежами, атакожвизначаєобсягмитних процедур, щомаютьтрансформуватися упроцесімитногооформленнятоварів татранспортнихзасобів уконкретниймитний режим.

Задопомогоюмитного режимувизначають:

- порядокпереміщення товару черезмитний кордон Українизалежно від йогопризначення (метипереміщення);

-умовизнаходженнятоварів таможливевикористання його на (>поза)митній територї;

- права іобов'язкикористувача (>беніфіціара)митного режиму;

-обсягповноваженьмитнихорганів.


1. >Загальна характеристикамитнихрежимів України

 

1.1Визначенняпоняття, система,змістмитного режиму

Насучасномуетапіпоняття «режим» усе понадутверджується вюридичнійнауці як одна ізнайважливішихїїкатегорій.Взагалі,поняття «режим», «>правовий режим» й «>адміністративно-правовий режим»єтісновзаємопов'язаними як «>загальне», «>особливе» та «>часткове», щодаєможливістьз'ясуватисутністьпоняття «>митний режим»,застосувавши методдіалектики,основоюякогоєрозкриттячасткового череззагальне.

>Французьке слово «режим» -управління,можевживатися взначеннях:державнийустрій; точновстановленийрозпорядок життя;умовиіснуваннячого-небудь; система правил,заходів,запроваджуваних длядосягненняпевної мети.

>Визначенняознак, щохарактеризуютьпоняття «режим»,утруднено тім, що вюридичнійлітературі,залежно відавторськогопідходу,вкладаєтьсярізнийзміст уцепоняття, воно татрактується увузькому й в широкомурозумінні. А.Є.Наташев та М.С.Стручковвисловили думку, що "режим" увузькомузначенні —цесукупність правилповедінки, а широкому - всю системузаходів, щовикористовується длядосягненняпоставленоїмети[23, з. 100].

>Слідзазначити, щоширокетлумаченняє болееприйнятним длявизначенняпоняття «>правовий режим»,оскількиохоплює якправовий статуссуб'єктіввідносин, то йвстановлені Державоюметоди забезпеченняпередбачених закономправовідносин.Б.В.Ісаковвизначаєправовий режим яксоціальний режимпевногооб'єкта,закріпленийправовими нормами ізабезпеченийсукупністюправовихзаходів[2, з. 258].

>Правовий режим можнавизначити як систему норм права, щорегулюєсуспільнівідносини задопомогоюзасобів правовогорегулювання (>дозволів,заборон,позитивнихзобов'язань). При цьомукритеріємподілу нагалузевівидиєнайхарактерніший дляпевного режимузасіб правовогорегулювання.

Ос-кільки в правовомурежимідієособливийюридичний порядок,характерний длякожноїгалузі права, можнастверджувати, щоправовий режимгалузі праваявляє собоюсукупністьюридичнихзасобіврегулювання,опосередкованихгалузевим методом правовоговпливу іхарактерними длягалузі принципами.

>Адміністративному правупритаманнігалузевірежими,засновані назаборонах,приписах йпозитивнихзобов'язаннях[23, з. 101].

В.В.Ласточкінкваліфікуєадміністративно-правовий режим яксукупністьправових засідок й необходимихорганізаційнихуправлінськихзаходів, щозабезпечують порядокреалізаціїокремимигромадянамисвоїх прав та обовязків, атакожтакий порядокдіяльностідержавнихорганів,якийнайадекватнішевідповідаєінтересам безпеки іохоронигромадського порядку насуворообмеженійділянці державногоуправління[12, з. 55-56].

>Адміністративно-правовий режимвпливає на діяльністьдержавнихорганів уїхнійвзаємодії ізгромадянами таорганізаціямищодореалізаціїкожнимсвоїхфункціональних обовязків урегулюваннірізнихсоціальнихоб'єктів йпроцесів.Вінможе бутисхарактеризований якзагальний режимдіяльностідержавнихорганів,розрахований наповсякденнуадміністративну роботу,типовіуправлінськіситуації. Колі жвимагаютьсяособливі заходьвиконавчоїдіяльності, дезастосовуютьсящодопевногооб'єкта начітковизначеній територї, тодівстановлюютьсяспеціальніадміністративно-правовірежими[1, з. 412].

>Говорити проспеціальніадміністративно-правовірежими можналише тоді, коли смердотіотрималисвоєзаконодавчезакріплення. як правило, взаконівизначаються вид режиму та йогоносій,умовизапровадження,суб'єкт, щоздійснюєрежимнеуправління,режимнізаходи[9, з. 42-43].

>Найважливішимкритерієм дляздійсненнякласифікаціїнаявнихадміністративно-правовихрежимівєоб'єктспрямування дії «>режимних норм», їхніспеціальнаспрямованість надотримання національної безпеки.Різновидомспеціальнихадміністративно-правовихрежимів,спрямованих,зокрема, на безпечуекономічну,ємитний режим ізусімапритаманнимийомуфункціями[23, з. 102].

>Притаманною лишемитному режимуознакоюєспецифіка йогооб'єкта -правовідносинищодовстановлення порядкупереміщеннятоварів йтранспортнихзасобів черезмитний кордон.Митний режимрозглядаєтьсябільшістюправознавців як один звидівадміністративно-правового режиму,якийзнаходитьсвоєвідбиття внауковихпрацяхД.М.Бахраха,О.П.Альохіна,Ю.М. Козлова,К.К.Сандровського,Ю.О. Тихомирова, С.В.Ківалова, О.М.Козиріна,М.І.Матузова, О.В. Малька таіншихучених. Уюридичнійлітературі,присвяченіймитним режимам,розглядаються, як правило, лишедеякі йогоособливості,властивімитним режимам.Наприклад, О.М.Козирін утверждает, що задопомогоюмитного режимувизначаються: порядокпереміщення товару черезмитний кордон;умови йогознаходження намитній територї чи поза нею; права іобов'язкикористувача (>бенефіціара)митного режиму;додатковівимоги до товару і до статуту особини, Якапереміщує товар, таін. [10, із сьомої].Ю.О. Тихомиров доелементівзагальногомитного режимувідносить: заходьекономічної політики,тобтоадміністративнийвплив наввезення івивезеннятоварів шляхомвстановленнязаборони іобмежень, щопередбачаєліцензування,квотування ізастосуванняіншихадміністративнихважеліврегулюванняекономічнихпроцесів;митнеоформлення;митніплатежі;митний контроль; правилавикористання ірозпорядженнямитними товарами йтранспортнимизасобами [26, з. 411]. С.В.Ківаловзробиввисновок про ті, щосукупність правил, щовстановлюютьмитний режим,визначається нормамиміжнароднихугод,правовими нормаминаціональногозаконодавства і нормами ізтехнічнимзмістом, котрірегулюють права іобов'язкиосіб у зв'язку ізпереміщеннямтоварів таіншихпредметів черезмитний кордон [8, з. 20].

>Визначенняпоняття «>митний режим», йоговидів, порядку їхньогозастосуванняєоднією ізнайважливішихновел нового СКУ. УМитномукодексі України 1991 р. нероз'яснювалосяпоняття «>митний режим», ненаводився їхніперелік (>лише врозділі IVвказувавсязагальний порядокстосовно пропуску черезмитний кордон Українитоварів таіншихпредметів)[13].

Унауковійлітературікатегорія «>митний режим»вживається взначеннізагального таспеціальногомитнихрежимів.Загальниймитний режимрозуміється як постійназагальнодержавний режим,якийвстановлює засади порядкупереміщення черезмитний кордон Українитоварів йтранспортнихзасобів.

Уюридичнійнауцітриваєполемікастосовнорозмежуваннякатегорій «>митний режим» й «>митно-правовий режим». В частности, В.С.Нерсесянц подчеркивает, щозмістмитного режимустановлять не лишеположення, котрізнайшлисвоєвираження в нормах права і,відповідно,єзагальнообов'язковими, формальновизначеними,охоронюваними Державою, а ітехнічнінорми (под годинуфункціонуваннямитного режимупосадова особамитного органуздійснюємитнийогляд ззастосуваннямтехнічнихпристроїв) таіншінорми (>наприкладкорпоративні) [21,с.246].

>Підмитно-правовим режимомрозуміютьсукупністьправових норм, котрі,залежно відзаявленої метипереміщеннятоварів таіншихпредметів,визначають порядок такогопереміщення;умовиперебуваннятоварів таіншихпредметів намитній територї держави;встановлюють права таобов'язкиучасниківправовідносин, що при цьомувиникають;обсяг йзмістмитних процедур, котріздійснюютьсямитнимиорганами[22,с.6].

>Слідзазначити, що «>загальниймитний режим»єлишенауковоюкатегорією,оскількичиннезаконодавство України іншогопоняття [23,с.103].

>Використовуючи яккритерійкласифікаціїобсяг процедурмитного контролю, щозмінюєтьсязалежно відоб'єктів тасуб'єктів -користувачівмитного режиму, Про.Нападистийподіляєзагальниймитний режим назвичайний (>передбачаєзагальні правилапереміщеннятоварів черезмитний кордон України іпоширюється протягом усьогомитнутериторію України);особливий (>пільговий),якимпередбачаєтьсяможливістьзвільнення від окремих форммитного контролю (>ввезенідипломатичнимипредставництвамиінших державмитнутериторію Українитовари дляслужбовогокористування,звільняються відмитногоогляду), йпосилениймитний режим (>використовується длязахистунаціонального культурногонадбаннявідповідно в Україну «Проввезення (>вивезення) та Поверненнякультурнихцінностей» від 21вересня 1999р.)[19, з. 70].

>Звичайниймитний режимпередбачаєвстановленізаконодавством Українизагальні правилапереміщеннятоварів йтранспортнихзасобів черезмитнутериторію України (>діють навсіймитній територї України), до яких, можназастосувати усізасобимитного контролю.

Порядокрозміщеннятоварів у конкретномумитномурежимісвідчить про ті, щокожниймитний режиммає своювнутрішню структуру, котраєскладною, що іобумовлюєрізні характеристики,підходи при йогодослідженні. Таким чином,вирішення цого заподіяннящепотребує своговираження.

Доприйняття нового МК України незнаходилавідбиття вукраїнськомузаконодавстві іМіжнароднаконвенція проспрощення ігармонізаціюмитних процедур (1974 р.) - так кликанаКіотськаконвенція. У 1999 р.РадоюВсесвітньоїмитноїорганізації вона бувзмінена ізметоюмодернізаціїмитних процедур для їхніефективноговикористання у ХХІ ст.ЦяКонвенція невикористовувалась,хоча іпроте бувврахована в новому МК,орієнтованому наміжнароднінорми йстандарти. Вісьчомуприйняття нового МК України -цеважливийкрок на шляхуприєднання України дозміненоїКіотськоїконвенції.Вінвідповідаєсучасномурозвиткумитногозаконодавства,орієнтованому наміжнароднінорми йстандарти, котрісаме ізабезпечуютьділовустабільність йдієвістьсвітовоїторгівлі[28, з. 60].

Про.Нападистий,зазначив, що привизначенніпоняття ">митний режим"насампереднеобхідновідобразитинайважливішіположення, котрістановлятьзміст цогопоняття. На його думку,це а)сукупність правил, щозастосовуютьсямитними органами (>залежать відзаявленої метипереміщеннятоварівфізичними чиюридичними особами черезмитний кордон), й б)сукупність правил, щорегулюютьбезпосередньо сам порядокпереміщеннятоварів йзастосування перед тиммитних процедур.Вінзапропонував при правовому забезпеченнюмитного режимувиходити із того, щоспочаткунеобхідно назаконодавчомурівнізакріпитивизначеннязагальногомитного режиму, але в йогопідставівирізнятиіншівидимитнихрежимівзалежно відоб'єктамитного контролю у сферіторговельного,неторговельного обороту іцілейпереміщення цогооб'єкта черезмитний кордон [19, з. 71].Єтакож роботи, в якіелементимитного режимурозглядаються вконтекстітеоріїмитного контролю,митногооформлення таін.

>Можнапогодитися іздумкою О.М.Козиріна прозмістмитного режиму, доякоговінвідносить:

>а)умовимитного режиму —обставини, котріобумовлюютьможливістьрозміщення подньоготоварів татранспортнихзасобів;

>б)вимоги — дії, под годинувиконання якієможливістьзавершитимитний режим;

>в)обмеження —прямі чинепрямізаборониздійснення із нимидеякихдій [10, з. 15]

Отже,більшістьвченихвважають, щомитний режимє виглядомадміністративно правового режиму, а томумає своїособливості.НовийМитний кодексзначнорозширив колодозволених довикористаннярежимів,хоча і неліквідувавнаявностічисленних прогалин й недозволивповноюміроюзастосовуватиокремімитнірежими.Прийняті нарозвиток Кодексупідзаконніакти (>постановиКабінету міністрів,відомчіактимитноїслужби таін.) нестворили комплексного правовогорегулювання для шкірного режимувизначеного в МК України

>Крім того,застосування шкірного ізвизначених назаконодавчомурівнімитнихрежимівнеобхідно детально ідокладнорегламентувати.Регулюваннюпідлягаютьусіаспективідносинпоміжкористувачеммитного режиму імитним органом.Розкриттязмісту шкірного режиму виннезабезпечуватисьокресленням його уміввикористання,встановленимиобмеженнями взастосуванні івимогами, котрісупроводжують йогореалізацію.Підумовамимитного режимурозуміютьсяобставини, котрізумовлюютьможливістьрозміщеннявідповідно доньоготоварів йтранспортнихзасобів, подобмеженнями -безпосередні чиопосередкованізаборони наздійсненнящодо нихвідповіднихдій, а подвимогами — дії,зіздійсненням якіпов'язанаможливістьзавершеннямитного режиму. При цьому у межах одногомитного режимуможутьустановлюватисьвимоги,умови,обмеження й не лишезагального характеру, а і тих, що належати до окремихвидівтоварів.Відсутністьсистематизованогозаконодавстващодозастосуваннямитнихрежимівзаважаєзакріпленню режимузаконності вмитній сфері.

1.2Класифікаціямитнихрежимів

Дляглибшогорозуміннязмістукатегорії «>митний режим»необхіднозвернутися донаявної влітературікласифікаціїмитнихрежимів.

В. Г.Драгановподіляємитнірежими,залежно відїхньоїролі впроцесігосподарськоїдіяльності, надвігрупи. діяпершоїєхарактернимзагальний, безбудь-якихвинятків таобмежень, порядокзастосуваннямитнихзасобів йметодіврегулювання. Зекономічногопоглядумитнірежимицієїгрупиєвідносносамостійними ізавершенимикомерційнимиопераціями (>випуск длявільногообігу,реімпорт,експорт,реекспорт).

Друговігрупускладають такзвані «>економічні»митнірежими, котрівирізняютьсягнучкішимвикористанняммитно-правовихінструментіврегулювання йє результатом їхніадаптації дорізних потребучасниківзовнішньоекономічноїдіяльності.Пропонуючи своїмкористувачампевніекономічнівигоди (>наприкладзвільнення відсплатимита),митнірежимицієїгрупидопускаютьвикористаннятоварівлише ізчітковизначеноюметою[5, з. 656].

М.М.Салогорподіляємитнірежими за такимикритеріями:

1)жорсткістьвпливу наекономічнівідносини (>звичайний,якийпередбачаєзагальні правилапереміщеннятоварів,транспортнихзасобів таіншихпредметів черезмитний кордон України;пільговий, щопередбачаєзвільнення від окремих форммитного контролю -особистомуоглядові непідлягаютьнароднідепутати України припереміщенні черезмитний кордон України;посилений,якийвикористовується длязахисту,наприклад культурногонадбання України); 2) заознакоюоб'єкта (>наприклад,режимитранспортнихзасобів,режими валют йвалютнихцінностей,товарівтощо)[24, з. 60-64];

>Класифікацію заознакоюоб'єкта можнадеталізувати івиокремити,наприклад,особливірежимипереміщення черезмитний кордон Українинафти,нафтопродуктів тощо.

3)обсяг прав та обовязківіноземнихсуб'єктівгосподарськоїдіяльності порівняно ізсуб'єктамигосподарськоїдіяльності України татериторіязастосування.

>Відповідно до метипереміщеннятоварів черезмитний кордон України ст. 185 СКУзапроваджуютьсятаківидимитного режиму: 1)імпорт; 2)реімпорт; 3)експорт; 4)реекспорт; 5) транзит; 6)тимчасовеввезення (>вивезення); 7)митний склад; 8)спеціальнамитна зона; 9) магазинбезмитноїторгівлі; 10)переробка намитній територї України; 11)переробка за межамимитної територї України; 12)знищення чируйнування; 13)відмова пакористь держави.

>Незважаючи насуттєвівідмінності, умитнихрежимівє багатоспільного, їхні можнаподілити втричіосновнігрупи.

Допершоїгрупи належатимитнірежими: «>імпорт» «>експорт», «>реімпорт», «>реекспорт», «>спеціальнамитна зона», щопередбачаютьперехід прававласності натовари впроцесіздійсненнязовнішньоекономічнихоперацій ймають завершень характер.

Додругоїгрупи можнавіднестимитнірежими, щозастосовуються вмежахнаданняпевнихпослуг упроцесізовнішньоекономічноїдіяльності ідопускаютьвикористаннятоварів лише завизначеноюметою ідотриманнямобмежень,установленихзаконодавством України («>митний склад» -зберіганнятоварів подмитним контролем; «магазинбезмитноїторгівлі» -зберіганнятоварів йторгівля ними у пунктах пропуску черезмитний кордон; «транзит» -перевезеннятоварів подмитним контролемтериторією України: «>тимчасовеввезення» -переміщеннятоварів дляпроведеннявиставок).

Доцієї жгрупивходятьмитнірежими: «>переробка намитній територї України», «>переробка позамитноютериторією України».

Дотретьоїгрупи належатимитнірежимизнищення чируйнування,відмови накористь держави йреімпорту (запевних умів), котрізастосовуються уразіприпиненнязовнішньоекономічнихоперацій черезнеефективність чинеможливістьздійсненняподальшихдій із товарами навнутрішньомуринку (>наприклад черезвідсутність необходимихдокументів, втрачу товарамиспоживчоїякості)[23, з. 104].

>Залежно відзначення тамісцямитнихрежимів узагальномупроцесігосподарськоїдіяльності їхньогоподіляють надвігрупи. Дляпершої —характернийзагальний, без жаднихвинятків йобмежень, порядокзастосуваннямитних процедур. Зекономічногопоглядумитнірежимицієїгрупиєсвоєрідними регуляторамивідносносамостійних тазавершенихкомерційнихоперацій, що непотребуютьподальшогомитного контролю завикористаннямтоварів после їхньогомитногооформлення (>імпорт,реімпорт,експорт,реекспорт).

Друговігрупускладають такзваніекономічнірежими, котрівідрізняються болеегнучкимвикористанняммитно-правовихінструментіврегулюваннязовнішньоекономічноїдіяльності тапотребуютьподальшогомитного контролю послездійсненнямитногооформленнятоварів, атакожє результатомїхньоїадаптації дорізних потреббеніфіціарівмитного режиму [5, з. 656].

>Економічнімитнірежимипропонують своїмкористувачамдеякіекономічнівигоди тапереваги увиглядіповного чичастковогозвільнення відсплатимита таіншихподатків, атакожнезастосуваннязаходів нетарифногорегулювання. Алівикористовуватитовари вцих режимахдопускається лише ізвизначеноюметою.

Доцієїгрупи можнавіднести усііншіпередбаченіМитним кодексом Українимитнірежими.

Уаспектімитно-правової проблематикизастосуваннямитнірежими можнакласифікувати зазавершеністюмитного контролю.

Допершоїгрупивідносятьрежими, под годинузастосування якітовари послемитногооформленняпереходять уповнерозпорядженнявласника безподальшого контролю із боцімитнихорганів за їхньоговикористанням (ч.5 ст.43 МК України) [14]. Цережимиімпорт,реімпорт,експорт,реекспорт.

>Митнірежими, щовідносяться додругоїгрупи,допускаютьвикористаннятоваріввідповідно довизначеної мети та ззабезпеченнямсуворогододержання умів, котрівстановилимитніоргани: транзит,тимчасовеввезення (>вивезення),митний склад,спеціальнамитна зона, магазинбезмитноїторгівлі,переробка намитній територї України,переробка за межамимитної територї України,знищення чируйнування,відмова накористь держави.Згідно ізвимогами дозастосуваннявказанихрежимів смердотіпотребуютьподальшого контролю із боцімитнихорганів за їхньоговикористанням й послевиконання свого заподіяннявимагаютьзавершеннямитного контролю шляхомоформленнявантажноїмитноїдеклараціївідповідно домитного режиму щозабезпечуєзняття товару із контролю вмитних органах.

>Деякінауковцівикористовуютьіншікласифікаційнікритерії:територія дії (>митний склад,спеціальнамитна зона, магазинбезмитноїторгівлі), годину дії (>триваючі —тимчасовеввезення (>вивезення),переробка намитній територї України,переробка за межамимитної територї України),напрямпереміщеннятовару[25, з. 59].

На думкуЄ.А.Болибока,митнірежими,визначені МК України,доцільнокласифікувати нап'ять груп.

Допершої належатирежими, котрівикористовуються приздійсненні основногообсягузовнішньоторговельнихоперацій,пов'язаних ізпродажемукраїнськимисуб'єктамизовнішньоекономічноїдіяльностітоварів вінші країни й іззакупівлеютоварів для потребвітчизняного виробника. Цеекспорт,реекспорт,тимчасовеввезення (>вивезення),імпорт;реімпорт,спеціальнамитна зона.

Додругоїслідвключитимитнірежими, за якіпереміщеннятоварів через кордонпоєднується ізвиконанняммитними органамиконкретнихоперацій вінтересахвідповіднихорганізацій чиосіб ізнаданням їмпевнихпослуг. Цережимимитного складу, магазинубезмитноїторгівлі.

Дотретьоїдоцільновіднестирежими, у рамках якітовариперемішуються через кордон у зв'язку із їхніпереробкою віншій стране. Цепереробка намитній територї чи за межамимитної територї.

>Четвертаоб'єднуєрежими, котрівикористовуються приприпиненнізовнішньоекономічнихоперацій у зв'язку ізнеможливістюдозволуреалізації транзиту чи йогонеефективністю наринку України. Цетакі, якзнищення чируйнування,відмова накористь держави.

Доп'ятоїгрупивідносятьмитнірежими, при якітовари некупуються й нереалізовуютьсясуб'єктамизовнішньоекономічноїдіяльності України, апереміщуються черезтериторію України ізметою доставки ізоднієїіноземної країни віншу. Доцієїгрупиналежитьтранзит[3, з. 164].

>Класифікація запрофесоромГребельником:

1. Режим основногообсягузовнішніхоперацій (>Імпорт,Експорт,Реімпорт,Реекспорт,Тимчасовеввезення/вивезення)

2.Режимивідповідно до яких, можнанадаватипослуги (МБТ, МС)

3.Режимипереробки (>Переробкапоза/намитній територї України)

4.Режимиприпиненняоперацій у сферімитно-тарифнихвідносин (>Знищення чируйнування,Відмова накористь держави)

5.Спеціальнірежими (транзит,Спеціальнамитна зона).

Науменка У.Поділяє їхні на 2групизалежно відзавершеностімитного режиму:

·Завершенімитнірежими (>експорт,імпорт,реекспорт,реімпорт,знищення чируйнуваннявідмова накористь держави,спеціальнамитна зона)

·Незавершенімитнірежими (>тимчасовеввезення/вивезення,режимипереробки,митного складу, транзиту) [15, з. 126]

>Запропонованийкількістькласифікаціймитнихрежимівдастьзмогуповнішерозкрити йвнутрішнюпобудову, йспецифікуврегулювання ізастосуваннядозволяючих чинедозволяючихдій, йвикористаннязаходівекономічної політики і умівсплатимитнихплатежів, йкласифікаціювідповідальності замитними режимами.

1.3Митнірежими вмеханізмі державногорегулюваннязовнішньоторговоїдіяльності (>історичніаспектирозвитку наприкладіФранції)

 

>З'ясуваннямісцямитного режимові умеханізмімитногорегулювання й —розкриттязміступоняття «>Митний режим»представляєтьсяважкоздійснюванимзавданням беззвернення доісторіїстановлення йрозвиткуданогоінституту. Длярозглядунайбільшістотнихісторико-правовихаспектівеволюціїінститутумитного режиму даліпередбачаєтьсяпроаналізуватизагальнозначущіправові запитання йогорозвитку уфранцузькомумитномуправі.Такаувагасаме дофранцузького праваможе бутивиправдананаступнимиобставинами.По-перше,митнезаконодавствоФранціїрозвивалося, можнасказати, «>природним чином,тобтозберігаючи, аж доствореннямитного союзуЄС, своюсамобутність,національніриси,ніколи невтрачаючи при цьому зв'язку ізекономікою,заснованою наринкових принципах.По-друге,враховуючидануобставину, атакож тієї факт, щомитнерегулювання уФранціїзавждизаймаловажливемісце всистемізасобівреалізації державної політики,історіямитного праваФранціїдає прикладунікальногодосвідувикористаннямитногорегулювання вцілому йзастосуваннямитнихрежимівзокрема.Свідоцтвом «>визнання»значенняданогодосвідуможеслужити йогоширокевикористання пристворенніправових основмитного союзуєвропейських держав.

>Категорія «>митний режим»довгий годину —приблизно докінця в XIX ст. — практично невикористовувалася длявизначенняінститутумитного права, щомаєсамостійнезначення.Такеположенняможе бутипояснене впершучергуабсолютнимпереважаннямпротекціоністськихцілей вдіяльностіфранцузькоїмитноїсистеми того години й якнаслідок —відносноюнедосконалістюмитногоінструментаріюрегулюваннязовнішньоторговельноїдіяльності. Уцихісторичнихумовахфункціїмитниціфактичнозводилися до забезпеченнязахистунаціональногоринку відконкуренціїіноземнихтоварів,застосуваннювиключнопротекціоністськихзасобів дії назовнішньоторговельні потоки, атакожвиконаннюфіскальнихзавдань.

>Проте, недивлячись натакувузькуспрямованістьдіяльностімитниці, уже вепохупануванняпротекціонізму можнапобачити Першісвідоцтвазародженняінститутумитного режиму.Цілкомзакономірно, щоосновою йогостановлення йвідправноюточкоюподальшогорозвитку сталирізні «>модифікації»митнихпризначень, щозазвичайвикористалися:остаточнийвивізнаціональнихтоварів замежімитної територї (>тобтоекспорттоварів) йввезенняіноземнихтоварів нанаціональнумитнутериторію (>випуск дляспоживання (чи увільнезвернення), що частотакожпозначається якімпорттоварів).Поступово разом ізцими, можнасказати,простими, «природно»обумовленимрівнемзовнішньоторговельнихзв'язківмитно-правовими статусамитоварів вмеханізмімитногорегулювання стализастосовуватисяспеціальнімитніпризначенняекономічного характеру,покликані забезпечитидеякепослабленняжорсткоїспрямованостімитноїсистеми напротекціонізм йфіскальніцілі.

>Спеціальний,особливий, характерданихмитнихпризначеньвизначався тім, що їхньогозастосування,безумовно,виходило далеко за межітрадиційногосприйняттямитниці,їїпротекціоністськогопризначення йспочаткурозглядалося яквиняток всталійсистемімитно-правовогорегулювання.Такий характер «>винятковості» новихмитнихрежимів, щопоступововводяться,обумовлювавсярегламентацією, щоголовним чиномдопускалася, їхнівикористанняможливістю незастосовуватипротягомвстановленихтермінів (>і/або придотриманнідеяких умів) до окремихтоварів,переміщуваних черезмитний кордон ізпевноюметою,зазвичайвикористовуванізасобирегулювання (>перш намитний тариф, атакожзрівняльніподатки,адміністративніобмеження й т.п.). При цьому не можна невідзначити, щоспробимодернізаціїмитногорегулювання йвведення новихмитнихрежимів були непростовиразомпрактичнійреалізації окремихреформаторськихконцепцій, адиктувалисяоб'єктивноюнеобхідністюактивізаціїмитногорегулювання йусвідомленоюзатребуваністюекономічногопотенціалу,закладеного в нових режимах, щопізнішецілкомобґрунтованоотрималивизначення «>економічних».

Уумовах активногорозвиткупромисловоговиробництва йрозширеннязовнішньоторговельнихзв'язківзівсієюочевидністювиявиласяобмеженістьучастімитноїсистеми впроведенніекономічної політики держави,оскількиспочаткумитниця буворієнтована навикористаннялише «>класичних»,найбільшпростихмитнихрежимів —експорту йімпорту (>випуску увільнезвернення).Потребапідвищенняефективностіфункціонуваннямитногомеханізму вумовахринковогогосподарства йагресивноїзовнішньоторговельної політики привела домодернізації арсеналумитнихінструментіврегулювання йпереглядуосновоположнихпринципівдіяльностівсієїмитноїсистеми. Одним ізнайбільшзначнихнапрямівїїреформування,засобомактивізаціїекономічногопотенціалумитниці можнавважати щоробляться ізсерединикінця в XIX ст.спробизбагатити гамувирішуванихоперацій, дляпроведення якітовари моглипереміщатися черезмитний кордон.Данийспосібреформуванняздійснювавсяголовним чином задопомогоювведеннярізнихваріантівзастосуваннятрадиційнихрежимівекспорту йімпорту, «>модифікацій»правовоїоснови їхньоговикористання, щопередбачаютьмінімізаціюнегативнихнаслідків дії тихий чиіншихінструментіврегулюваннявідноснотоварів, щодопускаються дляпереміщення черезмитний кордон, вціляхпроведенняпевнихоперацій (>тимчасовеввезення дляпевної мети,проведенняпереробки й т.п.).

>Використання новихмитнихпризначень (>режимів),продиктованепотребою забезпеченнятимчасовий «>пільговий» допуск нанаціональнумитнутериторіюіноземнихтоварів,спочаткуобмежувалося вельмивузькимперелікомтоварів йоперацій, котрівідповіднодопускалися дляприміщення подновірежими й моглипроводитися в їхнього рамках (>наприклад,достатньовузькийперелікдозволенихспособівмитногоскладування,обмеженівидипереробки намитній територї).Основна проблемаполягала вствореннілегітимноїоснови такого «>пільгового»переміщеннятоварів черезмитний кордон йїїгармонійноїінтеграції взагальнийправовий длямитницімеханізмпротекціонізму. Тому напершихетапах свогорозвиткупрообразисучаснихекономічнихрежиміврозглядалися якекстраординарнаміра, щодопускаєзвільнення відмитнихплатежів ймерівторгової політикидеякихтоварів,призначенихнадалі дозворотноговивозу чи (послевиконанняпевних умів) довипуску увільнезвернення навнутрішньомуринку. Це багато вчомупояснює ті, щоновірежимиекономічного характеру йофіційноїтермінологіїмитногозаконодавстваФранції й вмитнійдоктрині сталивизначатися як «>режимивідстрочення» чи «>звільнення», «>суспенсивнірежими».

Таким чином, можнасказати, що напершихетапахрозвиткумитнихрежимів (впершучергуекономічного характеру) нимипозначавсявпливпротекціонізму, щозакономірнообмежувало сферу їхнізастосування.Більше того,нерідко черезпевнітрадиції, консерватизмузаконодавчоїтехнікиперелікрежимівобмежувався формально:положеннямимитногозаконодавстваномінальнофіксувалисяосновнівидирежимів, але йфактично їхні склад бувширший,оскільки до «схожих» побагатьом параметрами (>тобто, щоволодієосновними «>режимотвірними»ознаками)митнимситуаціямзастосовувалися де-фактозагальні правилавикористаннямитнихрежимів.Протетакіпризначення поформальнихпідставахдовгий годину було неможливовідноситися:митним режимамвідстрочення.Наприклад, довведення вдіюмитногозаконодавстваЄС промитнірежими уфранцузькомузаконодавствіпроводиласявідмінністьміж товарами,поміщеними подмитний режимвідстрочення, й товарами, щоперевозяться подмитним контролем (транзитом), що ізпотреби призводило довиключенняостаннього ізперелікурежимів «>відстрочення». При цьому практичнонеможливодатискільки-небудьзмістовнихдоводів, щовиключаютьвіднесення транзиту доданим режимам.

>Митнірежими із моменту їхністановлення яксамостійнийінститутмитного права в Першіперіодирозвиткузалишалися практичнонезмінними всвоїйпервиннійструктурі. Це, із одного боці, було б причиною їхньогопоганоїадаптованості до новихекономічних умів, а ізіншої —позбавляломожливостімитнуадміністрацію забезпечитиефективністьмитногорегулювання.Лишепротягомтривалоїеволюціїфункціймитнихорганівпоступовоусвідомлювалася й додругоїполовини XX в., можнасказати,повністю буввизнанаважлива роль йце, «>економічне»,призначеннярежимів,визначених якрежими «>відстрочення».Найбільшістотний «>поштовх»розвитокінститутумитного режимові умитномуправіФранціїотримав врезультатіпроцесумитноїінтеграціїзахідноєвропейських держав. як й віншихпитаннях правового длямитницімеханізмурегулювання,установаспільногоринку й ЄС привело доглибокихпотрясінь врозвиткумитнихрежимів.Новели,привнесені до областімитногозаконодавства,диктувалисяпотребамиполіпшеннянаціональнихмитних систем,здатних адекватновідповідатиекономічнійситуації, щосклалася, йвідкриттюмитних між. Уумовахорієнтації наствореннямитного союзукраїн —членівЄСбільшоюмірою,чим у межах ГАТТ чи -Європейськійасоціаціївільноїторгівлі,позначилася проблемаактивізаціїмитнихінструментіврегулювання, їхні комплексноговикористання вціляхнаданнядопомогидеяким секторамекономікикраїнмитного союзу, котрі моглипостраждатиунаслідокпосилювання умівконкуренції, астворенняосновиінтенсифікаціїзовнішньоекономічнихзв'язків йактивізаціїпідприємницькоїдіяльності вцілому. Уданомувипадку мовайшла не прообмежене йпоступовепом'якшеннямитнихбар'єрів, а проповне йшвидкезнищеннямитних міжусередині новогоекономічногопростору.Враховуючи рольекономічнихмитнихрежимів й їхніможливості увирішенніданоїпроблеми, вумовах, щостворилися,почавсячерговийетап розробкиправовоїбази їхнізастосування, щозабезпечуєдосягненняпоставленої метиефективніше йприйнятнішими формами, ніжцепрактикувалосяраніше.Цізусиллязнайшлисвійвираз увдосконаленнітрадиційнихмитнихінструментіврегулювання, арозширенніперелікумитнихрежимів йзастосуванні в їхнього рамках нових формул йінститутів,кращепристосованих додеякихспецифічних потребекономіки.

У годину західноевропейськемитне право,увібравши у собібагатийдосвідмитногорегулюваннядержав-членів йпродовжуючипостійноудосконалюватися,єоднією ізнайбільшрозвиненихмитно-правових систем.Важливемісце вмитномуправіЄС ужевпродовжбагатьох роківвідводитьсявикористанню комплексумитнихрежимів. У текстахправовихактівЄС, то й уфранцузькомузаконодавстві, про що ужемовилосявище, немає позитивноговизначенняданогопоняття.Проте,враховуючидостатньодетальнурегламентаціюрізнихмитнихрежимів,цедозволяє практично однозначновизначати їхніюридичнийзміст й неперешкоджає їхнього активномувикористанню в правовомумеханізмізовнішньоторговельногорегулювання ЄС. УсучасномумитномузаконодавствіФранції (>приймаючи доуваги, щочастиноюостанньогоє правова длямитниці системаЄС)митний режимвиступає одним ізосновнихінституційнихелементів правового длямитницірегулюваннязовнішньоторговельноїдіяльності.Використанняінститутумитного режимудозволяє вконцентрованому йсистематизованомувидіструктуруватиокреміскладовімеханізмумитногорегулювання. При цьому можнавідзначити, що востанньомувінграєдвояку роль. З одного боці,інститутмитного режимумаєважливеорганізаційно-методологічнезначення вправовійосновіздійсненнямитногорегулюваннязовнішньоторговельноїдіяльності,оскількиданепоняття вузагальненомувиглядівикористовується як щопозначаєсукупністьположень, щовизначають статустоварів длямитнихцілей. Зіншого боці,митний режим всистемі державногорегулюваннямаєзначне за своїмзмістомфункціональне йпрактичнепризначення.По-перше, данийінститут дляпозначеннянайбільшпростихмитнихпризначень, непереслідуючицілейрішенняяких-небудьекономічних завдань,окрімвивозу йввезеннятоваріввідповідно із національноїмитної територї чи заїїмежі.По-друге,митний режим (частоуточнюваний задопомогоюспеціальнихвизначень — «>економічний», «>відстрочення» й т.п.)використовується яккомплекснийспосібздійсненнямитногорегулювання приздійсненні окремихвидівекономічноїдіяльності (>економічнихоперацій),пов'язаних ізпереміщеннямтоварів черезмитний кордон й щопередбачаютьвикористанняособливого порядкузастосуваннямитнихінструментіврегулювання (>наприклад,звільнення відмитнихплатежів,попереднєнаданняфіскальнихподаткових чифінансовихпільг й т.п.).

>Розвитокінститутумитнихрежимів вмитномуправі йзаконодавствіможерозглядатися якпевний результатеволюціїфункціймитнихорганів,підвищення їхніролі всистемі державногорегулюванняекономіки.Розширеннясферизастосуваннямитнихрежимівтакожвідображаєрезультатипроцесупостійногопошуку оптимальногопоєднання, із одного боці,вирішенняммитницеюзавданьпротекціоністського йфіскального характеру, котрівпродовжвсієїпопередньоїїїісторіївважалинайбільшважливими, а ізіншої —широкоїучастімитноїсистеми вактивізаціїсприяннязовнішньоторговельноїдіяльності йекономічноїактивності вцілому[27, з. 26-30].


2.Проблемизастосування ташляхивдосконалення окремихмитнихрежимів

 

2.1Спеціальнамитна зона

>Здобуттянезалежності,розвитокзовнішньоекономічнихвідносин та

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація