Реферати українською » Таможенная система » Режим робочого часу та Житлове забезпечення в сістемі соціального ЗАХИСТУ працівніків мітної служби України


Реферат Режим робочого часу та Житлове забезпечення в сістемі соціального ЗАХИСТУ працівніків мітної служби України

Страница 1 из 3 | Следующая страница

>ДЕРЖАВНАМИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

>АКАДЕМІЯМИТНОЇСЛУЖБИ УКРАЇНИ

Кафедрамитного таадміністративного права.


>Курсова робота іздисципліни

>Митне право України на задану тему:

«Режимробочого години тажитлове забезпечення всистемісоціальногозахиступрацівниківмитноїслужби України»


м.Дніпропетровськ 2008рік

 


План

 

>Вступ

>Розділ І. Режимробочого години яксоціальнагарантіяпрацівниківмитноїслужби України

1.1Поняття режимуробочого години та йогорізновиди

1.2 Режимробочого годині намитних органах,спеціалізованихмитнихустановах таорганізаціях

1.3Основніпроблеми правовогорегулюванняробочого годині намитних органах ташляхи їхнівирішення

>Розділ ІІ.Житлове забезпеченняпосадовихосібмитноїслужби України всистемісоціальногозахисту

2.1Правоверегулюванняжитлового забезпеченняпосадовихосібмитноїслужби України

2.2Проблемижитлового забезпеченняпосадовихосібмитноїслужби України ташляхи їхньоговирішення

>Висновок

Списоквикористанихджерел


>Вступ

>Соціальний захистпосадовихосібмитнихорганівєсукупністю нормативнозакріпленихекономічно-матеріальнихгарантій, щонадаютьїмдодатковіпільги чи права тазабезпечуютьмеханізмреалізації тазахистуцихпільг й прав.Соціальномузахиступосадовихосібмитноїслужби Україниприсвячено главу 67 МК.Відповідно до ч.1ст.427 МК державагарантуєпосадовим особаммитноїслужби Українисоціальний захист йматеріально-побутовезабезпечення.[2] Досоціальногозахисту можнавіднести режимробочого години, доматеріально-побутового забезпечення – оплату роботи, тажитлове забезпечення.Виходячи, із того, що ані режимробочого години, аніжитлове забезпечення ненаходять свого нормативногозакріплення вмитномузаконодавстві,пропонуєморозглянутиціелементисоціальногозахисту.

>Житлове забезпеченняпосадовихосібмитнихорганівзаймаєважливемісце усистемі їхньогоматеріального забезпечення, так яксамецей вид забезпечення разом згрошовимєтими стимулами, котрізаохочуютьданихосіб довисокоефективноїслужбово-трудовоїдіяльності,надаютьзмогувідчутитурботу та захист держави їхнісоціальнихінтересів.Важливість цого видуматеріального забезпеченняполягаєтакож у бо напрацівниківДМСУрозповсюджуютьсяпевніобмеження тазаборони,наприкладзайматисяпідприємницькоюдіяльності урізнихїїпроявах, котрівизначені уст.ст.1 й 5 Закону України “Проборотьбу ізкорупцією”. Отже у сферіжитлового забезпеченняпрацівникимитноїслужбиможутьрозраховуватилише на державу.Звідси, декларація прожитлове забезпеченняпрацівниківмитнихорганівкореспондується ізобов’язком державищодо йогореалізації.Крім того,піклуючись проматеріальне забезпеченняпрацівниківДМСУ, держава тім самимпіклується про забезпечення правопорядку ізаконності усвоїх сферахжиттєдіяльності.

>Протесьогоднівідсутнєкомплекснедослідженняцієї проблематики, що у своючергуобумовлюєактуальністьобраного напрямінауковогопошуку.Метою роботиєудосконаленнятеоретичних тапрактичнихаспектівжитлового забезпеченняпрацівниківДМСУ. Дляїїдосягненнянеобхіднорозглянути системунормативно-правовихактів, котрірегулюютьжитлове забезпеченняпрацівниківДМСУ,проаналізуватипроблемні запитання уцій сфері,окреслитиперспективні напрямиудосконаленняжитлового забезпеченняпосадовихосібмитнихорганів,зокрема й шляхомвнесеннявідповіднихзмін тадоповнень донормативно-правовихактів ззазначенихпитань.

>Виконуючи роботу,слідперш навизначитипоняттяробочого години, так як воно та не так назаконодавчомурівні. Для цогослідзвернутися дотеорії трудового права, вякій можнавизначитирізні думищодо цого запитання.Існуєпевнакількістьнауковців, дочиїх думокслід занеобхіднезвернутися под годинунаписання роботи. Цеперш наІ.Я.Кисельов, Александрова С.П.,Іванов С.А.,БолотінаН.Б. та ЩербинаВ.І..

Уданійроботідосліджується нелишетеоретичнепоняття режимуробочого години та йогорізновиди, атакож йоговплив на діяльністьмитнихорганів.Проблеми режимуробочого годині намитних органахєдоситьвагомими йневирішеними насьогоднішній день.

>Дані запитанняєактуальними йважливимисьогодні,адже роботамитниківвпливає на діяльністьусієїмитноїслужби.Багатоувагисліднадатиновітнім режимамробочого години, котрісклалися вкраїнахЗаходу.Такірежимиєдоситьперспективними насьогоднішній день, ароботірозглядається рядпропозиційщодозапровадження новихрежимівробочого годині намитних органах.Засоби длястимулюванняпрацівника практично невідповідають тімзусиллям, котрівін нерідкопокладає накористь держави.


>Розділ І. Режимробочого години яксоціальнагарантіяпрацівниківмитноїслужби України

 

1.1 >Поняття режимуробочого години та йогорізновиди

>Основнимзіскладовихсоціальногозахиступрацівниківмитноїслужби Україниє режимробочого години. Ті, що даний аспектєелементомсоціальногозахистувищезазначенихпрацівниківєбезспірним,адже режимробочого годинивизначаєперіод,протягомякого особавиконує своютрудовуфункцію.Відповідно до цого болееуточнюється годину длявідпочинку.Тобто,посадова особамитноїслужбичіткознаєсвійобов’язокпрацювати наробочомумісціпротягомвизначеного години, йвідповідно – декларація провідпочинок. У ч.1 ст.3 КУпроголошується, що людина,її життя, іздоров’я, честь йгідність,недоторканість й безпекавизнаються в Українінайвищоюсоціальноюцінністю.[1] якзазначено вч.4ст..43Конституції Україникоженмає декларація проналежні,безпечні йздоровіумовипраці…[1].Якщо режимробочого години невстановлено, то можнадійтивисновку, що людинаможепрацювати скільки, стільки цогобажатимекерівництво, а такапрацяможе привести дознесиленняпрацівника,зменшення йоготрудовоїактивності,погіршенняздоров’я. А якзазначеновищездоров’ялюдиниєнайвищоюсоціальноюцінністю,отже режимробочого годиниєелементомсоціальногозахистумитників. Режимробочого години винен бутизбалансованим,щобпрацівникмавможливістьдостатньопопрацювати йвідпочити.

>Такожзначенняданоїкатегоріїполягає до того, щопрацівник увільний від роботи годинумає декларація провикористанняостаннього насвійрозсуд. Так ч.1 ст.32 КУ говорити, щоніхто неможезазнавативтручання в йогоособисте йсімейне життя. Тому,посадова особамитноїслужби винначітковиконувати своютрудовуфункцію под годину свогографіку роботи, але й после йогозакінчення –ніхто помиляюсявтручатися вїїжиттєдіяльність.[1]

>Визначенняпоняттяробочого годинипредставляє яктеоретичний то йпрактичнийінтерес.З’ясування цого запитанняважливе у тому,щоб можна було б тих чиіншіперіоди роботивважативиконаннямтрудовоїфункції.

А,щобвизначитипоняттяробочого годининеобхідноперш назазначити, щородовоюознакоюробочого годиниє ті, щоце –частина доби,виражена вгодинах.Видовимиознакамивиступають:

-обмеження годиниконкретними рамками, котрівизнаються Державою чи сторонамиколективного договоруробочим годиною;

-обов’язоквласниканадати вмежахробочого годинипрацівникові роботу,обумовленутрудовим договором.

>Легальноговизначенняпоняттяробочого годині наКЗпП неміститься, томуслідзвернутися довизначень, котрісформульованівченими.

Так, У. І. Щербина наводитивизначення,відповідно доякогоробочий годину –це годинувстановлений законом чиколективним читрудовим договором наоснові закону,протягомякогопрацівниквідповідно до правилвнутрішнього трудовогорозпорядку,зобов’язанийвиконувати своютрудовуфункцію.СтичинськийБ.С., ЗубІ.В.,вважають, щоробочий годину – годину,протягомякогопрацівникзобов’язанийтрудитися згідно ізтрудовим договором йзаконодавством.[21]. Мисхиляємося до Першоговизначення,бо одномуєдоситьвузьким йчітко непояснює того, щоробочий годину винен бутичітковизначений законом, тутлишепояснюється ті, щопрацівник винентрудитися згідно ізтрудовим договором чи законом, а чи недаєдостатньогоуявлення проробочий годину.

>Тривалістьробочого години винна бутичітковизначна,тобто виннаіснувати норма йоготривалості.Така нормаявляє собою нормативробочого години. Тому, нормативробочого годиниявляє собоювстановлений законом чи на йогооснові нормупостійноїтривалостіробочого години, якоїнеобхідновиконатипротягомпевного календарногоперіоду.

>Найбільшпоширеним стандартом дляекономічнорозвиненихкраїнє40-годиннийробочийтиждень, зазаконодавством, та35-40-годинна неділя заколективними договорами. Урозвиненихкраїнах нормальнапродовжуванітьробочоїнеділівище йдосягає вдеякихкраїнах 48годин.[17].

>Відповідност.50КЗпП України нормальнатривалістьробочого годинипрацівників неможеперевищувати 40 часів натиждень.

>Підприємства йорганізації приукладенніколективного договоруможутьвстановлюватименшу нормутривалостіробочого години, ніж передбачене вчастиніпершійцієїстатті.[3].

>Надурочні роботи як, правило,компенсуютьсяпідвищеноюзаробітноюплатою (увідсотках доосновноїтарифної ставки), але йє країни (>Франція,Італія,Данія,Швейцарія), де законом чиколективним договоромвстановлено, що привизначенихумовахнадурочні роботиможутькомпенсуватисявідгулом.

Зрозвиткомекономічних татехнологічнихвідносин сталапоширеною роботазізмінами.Найбільшпоширеноює робота удвізміни, але й надеякихпідприємствах робота проводитися у тризміни й понад.Багатозмінна роботазабезпечуєбільшуефективність йрентабельність роботи зарахунок збільшеннякоефіцієнтавикористанняобладнання.

>Змінна робота, особливо увечірній йнічнийчаси,пов’язана із великиминезручностями,додатковимнервовимнапруженням й, як показалидослідження, негативновідображається наздоров’їпрацівників, їхнісімейномужитті,вихованнідітей. Цевимусилопосиленнястимулювання такихробіт,здатногокомпенсуватинегативністорони багатозмінності йвизвати люди згоди натакий режим роботи.Тривалістьнічної роботизрівнюється ізденною в тихийвипадках, колиценеобхідно заумовамивиробництва,зокрема убезперервнихвиробництвах, але взмінних роботів пришестиденномуробочомутижні із однимвихідним днем.Нічнимвважається годину із 10годинивечора до 6години ранку.

Привведеннібезперервноїбагатозмінної роботи багатоколективіввстановлюютьскороченупродовжуваністьробочоїнеділі (35-30 часів),обов’язковиймедичнийоглядосіб,зайнятих набагатозміннійроботі.Багатозмінний режим роботинерідковикликаєактивний чипасивний протестробітників, котрісприймають його як замах наякість життя, як чинник,підсилюючийнапруженість роботи,передчаснепониженняпродуктивностіробочоїсили. Подалірозширеннязастосування такого режимуможливе лише заумовискороченнятривалостіробочого години до 30-20 часів утиждень.Якщоздійснятьсяпрогнозифутурологів про ті, щосаме такою якщопродовжуваністьробочого тижня вдеякихкраїнах в ХХІ ст.,багатозмінна робота,супроводжуванаперебудовоюрежимів роботи йвідпочинку, стилю й способу життя,набуде,певно, более широкогопоширення.[22].

якзазначено вч.4ст..43Конституції Україникоженмає декларація проналежні,безпечні йздоровіумовипраці…[1]. З цоговипливає, щоповинні бутиствореніналежніумови роботи, у тому,щобкожензмігпрацювати.Крімнормуванняробочого годиниіснуєтакож режимробочого години. Режим роботиєістотноюумовою роботи, щовпливає нароботоздатністьпрацівника. Так,наприклад,протягомробочого дняпрацівник виненвідпочити,пообідати,аджевін впершучергу людина, котрамає підгримувати своїжиттєвісили.Раціональневикористанняробочого годининабуває великогозначеннясаметепер, вумовахрозвиткуринковихвідносин йускладненнягосподарськихзв’язків принеобхідності збільшеннямасштабіввиробництва.Підвищуєтьсязначеннякожноїгодини,кожноїхвилиниробочого години,суворогодотримання правилвнутрішнього трудовогорозпорядку.

Режим роботи напідприємствах, вустановах,організаціяхвизначається правиламивнутрішнього трудовогорозпорядку, котрізатверджуютьсятрудовимиколективами заподаннямвласника чиуповноваженого ним органу йвиборним органомпервинноїпрофспілковоїорганізації (>профспілковимпредставником) наосновітипових правил.

яквизначаєБабаскін О.Ю. «Режимробочого години – порядокрозподілунормиробочого годинипротягомпевного календарногоперіоду.»,таке жвизначення наводитиП.Д. Пилипенків.В.І. Прокопенковзагалівиходить із того, що режимробочого години –це вухо йзакінченнящоденної роботи,визначений правиламивнутрішнього трудовогорозпорядку.[23].Кожне ізнаведених зрозуміти невичерпуютьзміст режимуробочого години. Тому,ознайомившись із думкамивчених, хочузапропонуватитакевизначенняданогопоняття: режимробочого години –це порядокрозподілунормиробочого годинипротягомпевного календарногоперіоду,визначенийзаконодавством чилокальнимнормативно-правовим актом (правиламивнутрішнього трудовогорозпорядку).Режимробочого годинипередбачає структуруробочого тижня (5,6днів),тривалістьщоденної роботи, вушко йзакінченняробочого дня, годину йтривалістьперерви длявідпочинку йхарчування,кількістьзмін протягомобліковогоперіоду.

>Розрізняютьзагальні іспеціальнірежимиробочого години. Дозагальнихрежимів належатип'ятиденнийтиждень йшестиденнийтиждень. Зазагальним правилом,встановленим узаконодавстві. У Україніустановлюєтьсяп'ятиденнийробочийтиждень іздвомавихідними днями. При цьомутривалістьщоденної роботивизначається у правилахвнутрішнього трудовогорозпорядку чиграфікахзмінності, котрізатверджуєроботодавець запогодженням ізвиборнимпрофспілковим органом. На тихийпідприємствах, де за характеромвиробництва таумовами роботизапровадженняп'ятиденногоробочого тижняєнедоцільним,встановлюєтьсяшестиденнийробочийтиждень із однимвихідним днем (ст. 52КЗпП).

Доспеціальнихрежимівробочого години належатитакі:

1)змінна робота;

2)гнучкийграфік роботи;

3)роздробленийробочий день;

4)ненормованийробочий день;

5)вахтовий методорганізації роботи.

Прирежимізмінної роботипрацівникичергуються взмінахрівномірно.Найбільшпоширена робота удвізміни, надеякихпідприємствах роботапровадиться у трьох й понадзмін.Перехід ізоднієїзміни віншу, як правило, виненпроводитися черезкожнийробочийтиждень угодини,встановленіграфікамизмінності (ст. 58КЗпП).Тривалістьперерв уроботіміжзмінамивідповідно до ст. 59КЗпПмаєстановити не меншеподвійноїтривалості роботи впопереднійзміні (>включаючи годинуперерви наобід). У тихийвипадках, колитривалістьзміни понад 8 часів,міжзміннийвідпочиноккомпенсуєтьсязбільшеннямтривалостіщотижневогобезперервноговідпочинку. Недопускаєтьсяпризначенняпрацівника на роботупротягом 2змінпідряд.Графікизмінностівстановлюютьсяроботодавцем запогодженням ізвиборним органомпрофспілковоїорганізації йєобов'язковими длясторін трудового договору.

якзазначаєІ.Я.Кіселєв наЗаходіспостерігаєтьсятенденціязростаннязастосуваннябагатозміннихробіт.Найбільшпоширена робота удвізміни,хочазастосовуєтьсянавіть5-змінна робота.Багатозмінна роботазабезпечуєвеликуефективність йрентабельністьвиробництва, але йвикликаєопір із боціпрацюючих. Томупередбачаєтьсязначнестимулюваннябагатозмінного режиму.Перш нацепідвищена оплата увигляді надбавки врозмірі від 10 до 30 %залежно від видузміни.Встановленододатковувідпустку за роботу увечірню чинічнузміну,скороченутривалістьнічноїзміни,заборонузалучення до такихробітосібпохилоговіку. Подаліпоширення такого режимупов'язується ізнеобхідністюскороченнятривалостіробочого тижня до 30—20 часів натиждень.[17].

>Гнучкийграфік роботи — формаробочого години, заякої для окремихпрацівників чиколективівпідрозділівдопускаєтьсясаморегулювання початку,закінчення йзагальноїтривалостіробочого дня. При цьомувимагаєтьсяповневідпрацюваннясумарноїкількостіробочих часівпротягомобліковогоперіоду (>робочого дня,робочого тижня,робочогомісяця).Неодмінноюумовоюмає бутидотриманнярічного балансуробочого години, максимальнатривалістьробочого години — не понад 10 часів, а годинуперебування напідприємстві — не понад 12 часів,включаючиперерви.

>Наступного рокуцей режим роботи було б рекомендованозастосовувати і дляіншихпрацівників.

>Гнучкийграфік роботиєефективним режимомробочого години,якийвраховуєінтереси якпрацівника, то йроботодавця, йможе бутирекомендований для широкогозастосування.Гнучкийграфік роботивстановлюється запогодженнямміжвласником йпрацівником як приприйнятті на роботу, то й впроцесі роботи, запогодженням ізвиборним органомпрофспілки, щодіє напідприємстві, чиіншимпредставником трудовогоколективу.[18]. Так,слідзвернутиувагу нафранцузький Закон від 28 лютого1986р. прогнучкийробочий годину,якийдаєадміністраціїпідприємств правопротягомусього рокузалежно віднеобхідностівиробництвазмінюватипродовжуваністьробочого тижня від 37 до 44 часів,тобто, посуті, вводитисумованийоблікробочого години однієї року. У 1985 р. в ФРН робота «завикликом» бувлегалізована йотрималапевнузаконодавчурегламентацію.По-перше,встановлено, щозгодоюсторін винна бутипевнанедільнапродовжуваністьробіт «завикликом».Якщотакийдоговірвідсутній,продовжуваністьробочого тижня – 10 часів.По-друге,відомо, щопрацівник виненвийти на роботу «завикликом»,якщо бувпопереджений проце за 4години. Прикожномувиході на роботувін винен бутизалученимпротягом 3 часівпідряд. Дана модель режимуєдоситьперспективною вонвраховує якпотребивиробництва, то йпрацівника.Адже,коженмаєіндивідуальненавантаження (>протягом дня, тижня,місяця, кварталу, року,усієїтрудовоїдіяльності),залежно відспецифікиособистості (>біологічнихособливостей,генетичного коду,статі,віку,сімейного стану,психіки,життєвого ритму).

>Найбільшепоширенняотримав «>слизький»графік роботи, особливо вєвропейськихкраїнах, й «>стиснутий »робочийтиждень,головним чином США.

При «>слизькому»графіку роботи вухо йкінецьробочого дня для шкірногопрацівникавизначається ізврахуванням йогбажання заумови, щопротягомпевноговідрізкаробочого дня («годинуобов’язковоїприсутності») усіпрацівникиповиннізнаходитись нароботі. На початку й вкінціробочого днякоженпрацівникможе шкірного дняприходити йуходити узручний длянього годину, при цьомудопускаєтьсянедотримання (увизначених рамках) установленоїпродовжуваностіщоденної, аінодіщотижневоїпродовжуваностіробочого години заумови, щотривалістьробочого години заобліковийперіод (неділя,місяць, квартал,інодірік) неперевищує нормального числаробочих часів (>сумованийоблікробочого години).Врахуванняробочого години шкірногоокремогопрацівника проводитися задопомогоюспеціальнихавтоматичнихприладів (>лічильників).

При «>стислій»робочійнеділітижневийробочий годинувідпрацьовуєтьсяпротягомчотирьох читрьохробочихднів,тривалість яківідповіднозбільшується, апрацівникиотримуютьтривалийперіодтижневоговідпочинку (три чи понадднів).

Режим роботи ізроздробленимробочим днемпередбачаєподілробочого дня начастини,міжякимиєперерватривалістю понад 2 часів, чиєдві та понадперерв,включаючи іперерву наобід. При цьомузагальнатривалістьробочого дня неможе бутибільшою від установленоїзаконодавством чиграфікомзмінності [16].Такий режим роботирекомендуєтьсявводити длязручностіобслуговування населення,зокрема напідприємствах, деобсягробітнерівномірнорозподіляєтьсяпротягом дня:підприємствахторгівлі,громадськогохарчування, комунального тапобутовогообслуговування населення,підприємствах зв'язку, дляводіївміського транспорту таін.Роздроблений режим роботивстановлюєтьсяроботодавцем зазгодою ізвиборним органомпрофспілки. За роботу вумовахвстановлюється доплата дозаробітної плати.Умовиїїнаданнявизначаються увідомчихнормативно-правових актах проособливості оплати роботи в окремихгалузях чиколективномудоговорі підприємства,установи,організації.

>Міністерства таіншіцентральніорганивиконавчої влади запогодженням ізвідповіднимигалузевимипрофспілкамиможутьзатверджуватиорієнтовніперелікиробіт,професій й посадпрацівників ізненормованимробочим днем. Напідприємствах, вустановах,організаціях списокпрофесій й посад, на якіможезастосовуватисяненормованийробочий день,визначаєтьсяколективним договором.

яккомпенсація завиконанийобсягробіт,ступіньнапруженості,складність йсамостійність уроботі,необхідністьперіодичноговиконанняслужбовихзавдань понадвстановленутривалістьробочого годининадаєтьсядодатковавідпустка до 7календарнихднів.Колективним договоромвстановлюється конкретнатривалістьщорічноїдодатковоївідпустки із шкірного видуробіт,професій та посад.Додатковавідпустканадаєтьсяпропорційно години,відпрацьованому нароботі,посаді, щодають декларація процювідпустку.

Режим ізвахтовим методоморганізаціїробітрегламентуєтьсяОсновнимиположеннями провахтовий методорганізаціїробіт,затвердженимипостановоюДержавногокомітету СРСР із роботи тасоціальнихпитань,СекретаріатуВЦРПС,Міністерстваохорониздоров'я СРСР від 31грудня 1987 р. № 794/33-82, уредакції від 17 января 1990 р., атакож Тимчасовимположенням провахтовий методорганізаціїробіт напідприємствахМіністерства України ізпитаньнадзвичайнихситуацій та усправахзахисту населення віднаслідківЧорнобильськоїкатастрофи,затвердженим наказом МНС України 20травня 1999 р. № 147[23]. якзазначає КривийВ.І.вахтовий метод —цеособлива формаорганізаціїробіт, щоґрунтується навикористаннітрудовихресурсів позамісцем їхніпостійногопроживання за умів, колищоденна доставкапрацівників домісця роботи й тому домісцяпостійногопроживаннянеможлива.Вахтовий методорганізовується задопомогоюпідсумованогооблікуробочого години, аміжвахтовийвідпочинокнадається працівникам умісцях їхніпостійногопроживання. На роботувахтовим методомможутьпереводитись як підприємства вцілому, то й їхньогоокреміпідрозділи чистворюватисякомплекснібригади длявиконаннявизначеногообсягуробіт.

>Тривалістьвахти неможеперевищувати 1місяця, а окремихвипадках, іздозволуміністерства тавідповідноїпрофспілки, — 2місяців.Тривалістьробочого дня не виннаперевищувати 10 часів.

>Власникзобов'язаний забезпечити працівникамсоціально-побутовіумови —проживання, транспорт,спецодяг,щоденнегарячехарчування,медичнеобслуговування.[19].

Отже,підводячипідсумки,слідзазначити, що легальноговизначенняпоняття режимуробочого години немає в Україні.Враховуючирізні думи,наведенівченими (>І.Я.Кисельовим,Александровою С.П.,Івановим С.А.,БолотіноюН.Б. таЩербиноюВ.І.), можназробитивисновок про ті, щоробочий годину –це годинувстановлений законом чиколективним читрудовим договором наоснові закону,протягомякогопрацівниквідповідно до правилвнутрішнього трудовогорозпорядку,зобов’язанийвиконувати своютрудовуфункцію.

Режимробочого годиниєдоситьрізноманітним в Україні,найбільшпоширенимиєзагальні іспеціальнірежимиробочого години. У Україніустановлюєтьсяп'ятиденнийробочийтиждень іздвомавихідними днями. Доспеціальнихрежимівробочого години належатитакі:змінна робота,гнучкийграфік роботи,роздробленийробочий день,ненормованийробочий день,вахтовий методорганізації роботи.

якзазначаєІ.Я.Кіселєв наЗаходірозвиваєтьсятенденція доіндивідуалізації режимуробочого години,з’явилисяновірежими, асаме:найбільшепоширенняотримав «>слизький»графік роботи, особливо вєвропейськихкраїнах, й «>стиснутий »робочийтиждень,головним чином США. Унаступнійглаві якщорозглянутопереліченірежимиробочого годині наконтекстіналежноїорганізаціїдіяльностімитнихорганів.

>житлове забезпеченнямитнасоціальна


1.2 Режимробочого годині намитних органах,спеціалізованихмитнихустановах таорганізаціях

 

>Відповідно до ст. 43Конституціїкоженмає декларація пропрацю, щовключаєможливістьзароблятисобі на життяпрацею, якоївінвільнообирає чи на якоївільнопогоджується.Конституціязабезпечуєреалізацію права напрацю як шляхом роботи напідприємствах, вустановах,організаціяхрізних формвласності йгосподарювання, то й шляхомвступу надержавну службу.Частина 2 ст. 38Конституціїгарантуєгромадянамрівноправний доступ до державноїслужби.[1]

>Слідзауважити, що органів йустановахмитноїслужби Українизайнятіпрацівники,правовий статус яківизначаєтьсярізниминормативними актами. Так, ст.3 Кодексу законів пропрацю України (>КЗпП)вказує, щозаконодавство пропрацюрегулюєтрудовівідносинипрацівників всіхпідприємств,установ,організаційнезалежно від формвласності, видудіяльності йгалузевоїналежності, атакожосіб, котріпрацюють затрудовим договором ізфізичними особами. Аліправовий статуспрацівникамитнихорганів Українимає своїособливості, котрівизначаютьсяМитним кодексом, Законом України від 16грудня 1993 р. «Продержавну службу» татрудовимзаконодавством. [5].

як ужезазначалосявище, режимробочого годиниєістотноюумовоюпарці,аджебільшучастину свого життяпрацівник проводитисясвоємуробочомумісці. Режимробочого години винен бутинайбільшзручним для роботилюдини,бо коливінпідібранийневдало упрацівникашвидкозношуються якфізичні, то йдуховнісили.

>Відповідно до ст. 407 МКпосадовими особамимитноїслужби Україниєпрацівникимитнихорганів,спеціалізованихмитнихустанов таорганізацій, на якіцим Кодексом таіншими законами Українипокладеноздійсненнямитної справ,організаційно-розпорядчих таконсультативно-дорадчихфункцій йякимприсвоєноспеціальнізвання.[2]

>Посадовими особамимитноїслужби Україниє: ГоловаДержавноїмитноїслужби України та його заступники,керівники, їхнього заступники тапрацівникиструктурнихпідрозділів, атакожіншіпрацівники центральногоапаратуДержмитслужби,керівники та заступникикерівниківмитнихорганів,спеціалізованихмитнихустанов таорганізацій,керівники їхніструктурнихпідрозділів тапрацівникицихпідрозділів,іншіпрацівники, котрі напідставіМитного кодексу, Закону «Продержавну службу»,інших законів танормативно-правовихактівмаютьвідповідніпосадовіповноваженнящодоздійсненнямитної справ,іншихорганізаційно-розпорядчих таконсультативно-дорадчихфункцій йякимприсвоєноспеціальнізвання.

Додругоїкатегоріїпрацівниківмитнихорганів можнавіднестинауково-педагогічнихпрацівників,керівників таспеціалістівмитнихзакладівосвіти.Частина 2 ст. 419 МКвказує, що нацюкатегоріюпрацівниківмитнихорганівпоширюютьсяобов'язки, права тапільги,встановлені дляпосадовихосібмитноїслужбиУкраїни.[2]

>Третюкатегоріюпрацівниківмитнихорганівпредставляютьробітники йслужбовці, котріпрацюють затрудовим договором й на які уповномуобсязіпоширюєтьсятрудовезаконодавство.Йдеться протехнічний таобслуговуючий персонал (>прибиральниці,електрики таін.).

>Тривалістьробочого годинипосадовихосібмитноїслужби Україниєрізною. Цезалежить від виду режимуробочого години,якийєдоситьрізноманітний.Відповідно до ст. 411 МКтривалістьробочого годинипосадовихосібмитнихорганіввизначаєтьсявідповідно в Україну пропрацю.Відповідно до ст. 50КЗпП нормальнатривалістьробочого годинипосадовихосібмитноїслужбистановить 40 часів натиждень. Длявиконанняневідкладнихзаходів ізмитного контролю,митногооформлення,боротьби ізконтрабандою йпорушеннямимитних правил таіншихслужбовихзавданьпосадові особинимитнихорганів України за Розпорядженнямкерівникамитного органу чи його покровителяможутьзалучатися до роботи внадурочний, а й унічний годину, усвяткові йнеробочідні. Оплата роботипосадовихосібмитнихорганів України унадурочний,нічний годину, а й усвяткові йнеробочідніпровадитьсявідповідно дочинногозаконодавства.[3]

Дляпрацівниківмитнихорганівустановлюється, як правило,п'ятиденнийробочийтиждень іздвомавихідними днями.Тривалістьщоденної роботи (>зміни)визначається правиламивнутрішнього трудовогорозпорядку, котрізатверджуютьсятрудовимиколективами заподаннямкерівникамитного органу тапрофспілковогокомітету наосновітипових правил чиграфікамизмінності, котрізатверджуєкерівникмитного органу запогодженням ізпрофспілковимкомітетом іздодержаннямустановленоїтривалостіробочоготижні

Зурахуваннямспецифіки роботидеякихпідрозділів (>наприклад, набезперервнодіючихпитних посадах та пунктах пропуску накордоні), де за характером умів роботизапровадженняп'ятиденногоробочого тижня >єнеможливим чинедоцільним, йвідповідно неможе бутидодержанащоденна чищотижневатривалістьробочого години,встановлюється запогодженням ізпрофспілковимкомітетоммитного органузмінний режим роботи ззапровадженнямпідсумованогооблікуробочого години із тим, щобтривалістьробочого години заобліковийперіод (>місяць,рік) неперевищувала нормального числаробочих часів. При цьомупрацівникичергуються взмінахрівномірно в порядку,встановленому Правиламивнутрішнього трудовогорозпорядкумитного органу.Перехід ізоднієїзміни віншу, як правило,маєвідбуватися черезкожнийробочийтиждень вгодини,визначеніграфікамизмінності.

Отже,більшістьпосадовихосібмитноїслужбипрацюють зазагальним режимом,тобто зап'ятиденнимробочимтижнем іздвомавихідними днями. При цьомутривалістьщоденної роботивстановлюється у правилахвнутрішнього трудовогорозпорядку (зазаконодавством - по 8 часів заробочий день).Такий режимробочого годинипритаманнийпосадовим особамрегіональноїмитниці,митниці,спеціалізованихмитнихустанов йорганізацій,митнихлабораторій.Даніорганізаціїможутьфункціонувати ізприпиненням роботи надеякий годину, а тому діяльністьданихорганізаційможевідбуватись беззапровадженняспеціальнихрежимівробочого години.

Длявдосконаленнязаконодавства про службу вмитних органахнеобхіднорозглянутиокремівидиспеціального режимуробочого годині намитнійслужбі України.

>Залежно від того чиможефункціонування окремихпідрозділівмитноїслужбизупинитися надеякий годину,останніпрацюють зарізними режимамиробочого години. Такнаприкладмитний посаду «>Аеропорт-Дніпропетровськ» працюєзізмінним режимом (24години надобу ізперервою у 3дні), вданомупідрозділізатверджуютьсяграфікичерговості, котріоформлюються накоженрік за одниммісяцю, ізкількістю 2002години длявідпрацюванняпротягом року, Цепояснюється тім, що даниймитний посаду неможеприпинитисвоєфункціонування надеякий годину, борейсивідлітаютьцілодобово.Посадові особинипунктів пропускупрацюють заспеціальним режимомробочого години.

Так як вобов’язокмитноїварти входитиохоронатериторій,будівель,споруд таприміщеньмитнихорганів,охорони тасупроводженнятоварів йтранспортнихзасобів, забезпеченняохорони зонмитного контролю, товиходить, що данийструктурнийпідрозділтакож працюєзіспеціальним режимомробочого години –змінно.Прикладомможе бути діяльністьоперативнихчерговихДніпропетровськоїмитниці, котріпрацюютьзмінно (24години надобу ізперервою у 3дні),адже в їхніобов’язки входитиохорона приміщення, вякійрозташованамитниця, авиходячи із того, щоостанняпостійнознаходиться на одномумісці,їїпостійнослідохороняти. Отже, можназробитивисновок про ті, щопосадові особинимитнихпостів,пунктів пропуску,митноївартипрацюютьзмінами.

Аліслідврахувати ті, щомитний посадуможефункціонувати ізперервами,наприкладмитний посаду «>Дніпродзержинськ»займаєтьсямитнимоформленнямтранспортнихзасобів чимитний посаду «>Нікополь»здійснюємитнеоформлення.Даніструктурніпідрозділиможутьпрацювати занормальним режимомробочого години, босуб’єктимаютьзмогуоформлюватисьпротягомробочого дня (із 9 до 18години).Відділ контролю запереміщеннямтоварівДніпропетровськоїмитниці працює заспеціальним режимомробочого години (>змінно),цепояснюється тім, щопереміщеннятоварівтакожнеможливозупинити одну годину, томувідділ виненпрацюватицілодобово.

Допосадовихосібмитноїслужби Україниможезастосовуватись режим ізвахтовим методом (>вахтовий метод —цеособлива формаорганізаціїробіт, щоґрунтується навикористаннітрудовихресурсів позамісцем їхніпостійногопроживання за умів, колищоденна доставкапрацівників домісця роботи й тому домісцяпостійногопроживаннянеможлива).Прикладомзастосування такого режимуєперіодзалученнямитників до транспортногоекспедирування.

Отже, ізпереліченоговипливає, що вмитнійслужбі Українизастосовуютьсязагальний режимробочого години (8 часів на день, 40 часів натиждень),змінні роботи (24години надобу ізперервою у тридні),вахтовийспосіборганізації роботи.Митники не було загнучкимграфікомробои (завийняткомвагітнихжінок чижінок, щомаютьдітей дотрьох років),роздробленимробочим днем,ненормованимробочим днем.Данірежимиробочого годиниєнепідходящими дляфункціонуваннямитнихорганів. Хоча з такоготвердженнямслідщеподискутувати.

 

1.3Основніпроблеми правовогорегулюванняробочого годині намитних органах ташляхи їхньоговирішення

>Залишиласявеличезнакількість невирішених проблем у сфері правовогорегулювання режимуробочого годинипрацівниківмитноїслужби України.Працюючи убудь-якомупідприємстві,установі чиорганізації,працівникуважкозахистити свої права.Роботодавецьзавждимав ймає понад прав порівняно ізпрацівником.

>Правоверегулювання режимуробочого годині намитних органахєнедосконалимтакож. Умитниківпостійнозбільшуєтьсятрудовафункція, агарантії їхньогозахистузалишаються беззмін.Постійнозбільшуютьсяпопит нависококваліфікованихмитників, аправовий захистданихпрацівників под годинувиконаннятрудовоїфункціїзалишаєтьсябеззмінним.Відомо, щомитникзобов'язанийпрацювати за на благоусього народу,усієї держави. Те і держава винна йогоповажати йоцінювати його внесокналежним чином.

>Проблемоює ті, щопосадова особамитноїслужби незавждифізичновстигаєвиконатипокладену нанеїтрудовуфункцію. І справа над бо воннекваліфікована чибезвідповідальна, причиноює ті, щорозмірїїтрудвоїфункції невідповадаєтривалостіробочого години

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація