Реферати українською » Таможенная система » Суб'єкти провадження в справах про Порушення Митний правил


Реферат Суб'єкти провадження в справах про Порушення Митний правил

Страница 1 из 3 | Следующая страница

>Державнамитна служба України

>Академіямитноїслужби України

Кафедраадміністративного тамитного права


>КУРСОВАРОБОТА

іздисципліниМитне право

на задану тему:

>Суб’єктипровадження всправах пропорушеннямитних правил

>Дніпропетровськ

2008 р.


План

>правовепорушеннямитне правило

>Вступ

1.Правовий статусучасниківпровадження всправах пропорушеннямитних правил

1.1Особи, котріпритягуються довідповідальності запорушеннямитних правил

1.1.1Фізичні особини

1.1.2Посадові особинипідприємств

1.2Представникиосіб, котріпритягуються довідповідальності запорушеннямитних правил

1.3 Долязахисника урозгляді справ пропорушеннямитних правил

1.4 Права таобов’язкиексперта увипадку йогопризначення

1.5Свідки,поняті таперекладач якучасникипровадження всправах пропорушеннямитних правил

>Висновки дорозділу

2.Посадові особинимитнихорганів, котріздійснюютьпровадження усправах пропорушеннямитних правил

2.1Визначенняпосадовихосібмитнихорганів, котріздійснюютьпровадження усправах пропорушеннямитних правил

2.2Особливостіреалізації прав йвиконанняобов’язківпосадовими особамимитнихорганів, щоздійснюють діяльність ізпротидіїмитнимправопорушенням

>Висновки дорозділу

>Висновок

Списоквикористаноїлітератури


>Вступ

Усвітлісучаснихдержавотворчих таправотворчихпроцесів в Україніважливоїактуальностінабувають запитання нормативногозакріплення правового статусуучасниківмитно-правовихвідносин, до тогочислі, і приздійсненніпровадження усправах пропорушеннямитних правил.Приймаючи доувагиважливість нормативногозакріплення йподальшоїреалізації прав таобов’язківсуб’єктівпровадження усправах пропорушеннямитних правил, я завжди занеобхіднедослідитиці запитання,висвітлитинаявнінедолікизаконодавства тазапропонуватиможливішляхи їхньогоусунення. Проблема прав,обов’язків тавідповідальностіосібзавжди бувактуальною, й, Незважаючи напостійнізмінизаконодавства, незавждивдаловирішувалася. Упорівнянні ізпопередньоюредакцією МК України,чинний кодексзробивкрокуперед на шляху до покращанняякості правовогорегулюванняпроцесуального статусусуб'єктівпровадження. Алі впроекті Закону України «Провнесеннязмін доМитного кодексу України» змінуположень щорегламентують статуссуб’єктівпровадження усправах пропорушеннямитних правил непередбачена.

>Перш ніжпідійти до запитанняаналізу нормативногозакріпленняпроцесуального статусусуб'єктівпровадження всправах пропорушеннямитних правил,необхіднозазначити, щоодностайністьпоглядівадміністративістівщодоосіб, котріприймають доля впровадженні всправах проадміністративніправопорушеннявідсутня. Уконтекстіданої роботи явикористалазагальновизнанукласифікаціюсуб'єктівпровадження,відповідно доякої упровадженні всправах пропорушеннямитних правилпропонуєтьсявиокремлювати:

-лідируючихсуб'єктів -державніоргани та їхньогопосадовихосіб, котрімаютьдержавно-владніповноваження йуповноважені наприйняттярішень усправі;

-учасниківпровадження -осіб, котрі немаютьвладнихповноважень,маютьрізнийступіньзацікавленості усправі, тазобов'язанісприятипровадженню з свогослужбового чигромадськогообов'язку.

>Метоюданої роботи, як ужезазначалося,єаналіз статейМитного кодексу України, котрівизначаютьпроцесуальний статуссуб'єктівпровадження усправах пропорушеннямитних правил, щонадаєможливістьвиявитипрогалини у йогоправовійрегламентації тасформулюватипропозиціїщодо їхніподолання. Принаписанніданої роботи я поставила заподіяннядослідитиправовий статусосіб, котріпритягуються довідповідальності запорушеннямитних правил, їхніпредставників,захисників,свідків,перекладачів,експертів,понятих якучасниківпровадження тапосадовихосібмитнихорганів, котріуповноважені наскладанняпротоколів усправах пропорушеннямитних правил й котріздійснюютьпровадження усправах пропорушеннямитних правил.

Уадміністративно-процесуальнійнауці до проблемпровадження всправах проадміністративніправопорушення (амитніправопорушенняєрізновидомадміністративних)зверталисьД.М.Барах, О.П.Клюшніченко, В.Д.Сорокін,Н.Г.Саліщева.Питанняпроцесуального статусусуб’єктівпровадження всправах пропорушеннямитних правилрозглядали Д.В. Приймаченко, А.В.Дусик таіншідослідники.

Принаписанніданої роботи явикористовувалатакінауковіметоди яканаліз тапорівняння. В частности япорівнюваладосліджуванінормичинногоМитного кодексу ізвідповіднимиположеннямипопередньоїредакції таположеннями проектуновоїредакції.


1.Правовий статусучасниківпровадження всправах пропорушеннямитних правил

 

1.1  >Особи, котріпритягуються довідповідальності запорушеннямитних правил

 

1.1.1  >Фізичні особини

>Згідно ст. 320Митного кодексусуб’єктамивідповідальності запорушеннямитних правилможуть бутигромадяни, котрі на даний момент скоєння такогоправопорушеннядосягли16-річноговіку, атакожпосадові особинипідприємств.

>Підпоняттям «>громадяни», згідно п. 4. ст. 1Митного Кодексурозуміютьсяфізичні особини:громадяни України,іноземці, особини безгромадянства.Громадянин –загальнийсуб'єктадміністративноївідповідальності,найпоширенішийпорушником-учасникомпровадження.Маємо наувазі не громадянинавзагалі, а громадянина як особу, якоїзвинувачують упорушеннімитних правил й котра в зв'язку ізцимбере доля впровадженні усправі пропорушеннямитних правил.Він под годинуадміністративно-процесуальноїдіяльностіреалізуєелементи свогопроцесуального статусу ізметоюдосягнути конкретного результату,якийздебільшогоототожнюється ізвирішенням справ на йогокористь.

>Іноземці і особини безгромадянства, котріперебувають на територї України,підлягаютьпритягненню довідповідальності запорушеннямитних правил на тихий жпідставах, що ігромадяни України.

>Питання про відповідальність запорушеннямитних правил,учинені на територї Україниіноземцями, котрі згідно зчинними законами іміжнародними договорами України,згода наобов’язковість якінаданаВерховноюРадою України,користуютьсяімунітетом відадміністративноїюрисдикції України,вирішуютьсядипломатичним шляхом.

>Згідно ізматеріальними нормами МК відповідальність запорушеннямитних правилнастає від 16 років.Поприце,нормиКУпАПвстановлюютьдеяківідмінностіщодопритягнення доадміністративноївідповідальностінеповнолітніх —осібвіком від 16 до 18 років;зазначають, щоповнапроцесуальнадієздатністьнастає после того, якособівиповнилося 18 років.Процесуальний статуснеповнолітніхмаєтакіхарактерніознаки:

>1)справи пропорушеннямитних правил з боцінеповнолітніхрозглядаютьвиключно судинезалежно від того, якуправопорушення було бскоєно;

>2)у такихсправахможе бутизастосованийспецифічний видпостанов — прозастосуваннязаходіввпливу, котрі за межі неєадміністративнимистягненнями ймаютьздебільшоговиховний характер;

>3)інтересинеповнолітніх на всіхстадіях справможутьзахищатиїхнізаконніпредставники — батьки чипіклувальники.Цихосібдопускають доучасті усправі напідставідокументів, щозасвідчуютьїхнєбатьківство чи фактвстановленняпіклування.

>Адміністративно-процесуальні праваскладаютьзначнучастину статусу громадянина якучасникапровадження пропорушеннямитних правил. Це нормативнозакріплений вид таміраможливоїповедінки впроцесі. Це,зокрема:

- праводаватипояснення тависловлюватизауваженнящодозмісту протоколу проправопорушення;

- правоознайомитися із протоколом, якує гарантомознайомлення громадяниназізвинуваченням, якуйомупред'являють, атакож праводоповнити протоколінформацією, котравідсутня (зрізних причин);

- правовідмовитисяпідписувати протокол;

- правописьмововикластимотивисвоєївідмови відпідписання протоколу;

- декларація пропредставника чи адвоката;

- праводаватипояснення, заяви таклопотаннярідною мовою, атакож декларація пропослугиперекладача;

- правоотриматипримірникадміністративного протоколу. Протокол можнавручитиособисто (подрозписку) чинадіслатипоштою;

- правовимагатидозволу наособистийогляд тадотримання всіхвимогщодопроцедури такогоогляду;

- декларація просповіщення про годину тамісцерозгляду справ;

- декларація про доля врозгляді справ;

- декларація прооскарженняпостанови усправі;

-ціла низька прав,пов'язаних зрозглядом справ, котрізгруповані уст.366 МК «Праваосіб, котріпритягуються довідповідальності запорушеннямитних правил»,однак з текстуцієї з статтеювипливає, щойдетьсясуто про права, котріреалізуються надругійстадіїпровадження й котріпов'язані ізрозглядом справкомпетентниммитним органом чи судом. В частности вцій з статтеюзазначено, що громадянинмає правоознайомитися ізматеріалами справ,робити із нихвитяги,одержуватикопіїрішень,постанов таіншихдокументів, щоє усправі, бутиприсутнім под годинурозгляду справ умитномуоргані табрати доля всудовихзасіданнях,подаватидокази,брати доля в їхнідослідженні,заявлятиклопотання тавідводи,даватиусні йписьмовіпояснення,подавати свої доводь,міркування тазаперечення,оскаржуватипостановимитного органу, суду (судье), атакожкористуватисьіншими правами,наданимийому законом. [7;c.38]

>Згіднозісвоєюназвою ст. 366 МК України, вон виннавизначатипроцесуальні права особини, Якапритягається довідповідальності ігарантії забезпеченняїї прав тазаконнихінтересів.Протезміст з статтеюсвідчить, що вніййдетьсявиключно про права, котріможуть бутиреалізованілише наоднійстадіїпровадження всправах пропорушеннямитних правил -стадіїрозгляду справ.Крім тоговикликаєподиввідсутністьсеред правданогоучасникапровадженняможливості прирозгляді справкористуватисяюридичноюдопомогою адвоката,іншогофахівця угалузі права,який за закономмає декларація пронаданняправовоїдопомогиособисто чи задорученнямюридичної особини, чи прававиступатирідною мовою такористуватисяпослугамиперекладача,якщовін неволодіє мовою,якоюздійснюєтьсяпровадження.БезумовновідсутністьцихгарантованихКонституцією України прав у з статтею можнапояснитинаявністюнаступногоформулювання: «особини, котріпритягаються довідповідальності запорушеннямитних правил, под годинурозгляду справ умитномуоргані чисудімають право...такожкористуватисьіншими правами,наданимиїм законом».Протевідсутністьпрямоївказівки нанаявність прав, котрімаютьсуттєвезначення длязахистузаконнихінтересівданої особини,єнезрозумілою.

>Правовіможливості,якиминаділені особини, котріпритягаються довідповідальності,крімзгадуваної з статтеюпередбачені ііншимистаттями кодексу. Зметою болеечіткого таповноговстановлення правового статусу цогоучасникапровадження в ст. 366 МК України було б бдоцільносформулюватипринаймніосновніпроцесуальні права,якими особазмогла бкористуватись на всіхстадіяхпровадження всправах пропорушеннямитних правил.

>Адміністративно-процесуальніобов'язки іадміністративно-процесуальні праваєосновоюпроцесуального статусу громадянина.Ціобов'язки — нормативнозакріпленівидинеобхідноїповедінки, якої державамає правовимагати від громадянина для законного іоб'єктивногоздійсненняпровадження.Правовінорми, щовстановлюютьобов'язки громадянина упровадженні усправах пропорушеннямитних правил, у МКрозсіяні порізнихстаттях й розділах.Середосновних обовязківслідназвати:

->обов'язокдобросовіснокористуватисяпроцесуальними правами.Щоправда,цейобов'язоквстановлюєстаття, дейдетьсяпереважно про права,пов'язані ізрозглядом йвирішенням справ, але й, на мойпогляд,доцільновстановити, щоцейобов'язокмаєстосуватися всіхадміністративно-процесуальних прав, котрівиникають набудь-якійстадіїпровадження;

->обов'язок непізніше як через 5днів податідокументи, котріпотребуємитний орган, й котрінеобхідні длярозгляду справ;

->обов'язок податізразкипідпису,листи, атакожпроби тазразкитоварів, необходимих дляпроведенняекспертизи;

-обов'язоквиконатипостанову усправі;

-обов'язоквідшкодувативитрати усправі,якщо громадянинавизналивинним. [7;c.39]

 

1.1.2  >Посадові особинипідприємств

>Відповідно до год. 2 ст. 320Митного кодексу України,суб'єктамивідповідальності запорушеннямитних правилможуть бутигромадяни, котрі на даний момент скоєння такогоправопорушеннядосягли16-річноговіку, атакожпосадові особинипідприємств.Згідно п. 29 ст.1Митного кодексу Українипідприємство -будь-якаюридична особа, атакож громадянин,якийздійснюєпідприємницьку діяльність безстворенняюридичної особини. Утакійтрактовці миможемоприпускати, що подпідприємствамизаконодавецьрозуміє підприємства,установи таорганізації

>Необхідновідмітити, щосуб'єктамизовнішньоекономічноїдіяльності Закон України «Прозовнішньоекономічну діяльність»поряд ізіншимисуб'єктамивизначаєюридичнихосіб,зареєстрованих в Україні, котрімаютьпостійнемісцезнаходження на територї України (підприємства,організації,об'єднання всіхвидів таін.).Згідно ст. 80Цивільного кодексу Україниюридична особа –це організація, Якастворена йзареєстрована увстановленому законом порядку.Крім цого, ст. 83визначає, щоюридичні особиниможутьстворюватися уформі товариств,установ, таінших формах,встановлених законом. [25] Таким чином, можнаконстатувати, що убагатьохзаконодавчих актах подюридичноюособоюзустрічаютьсятакітерміни якпідприємство,установа, організація.Наприклад уКодексі законів пропрацю України уряді норм мизустрічаємо «>тріаду»цихтермінів, асаме підприємства,установи,організації.[8]

>Господарський кодекс України в ст.62даєвизначенняпідприємству, яксамостійномусуб'єктугосподарювання, щостворенийкомпетентним органом державної влади, чи органом місцевого самоврядування, чиіншимисуб'єктами длязадоволеннясуспільних таособистих потреб шляхомсистематичногоздійсненнявиробничої,науково-дослідної,торговельної,іншої .господарськоїдіяльності в порядкупередбаченомуцим Кодексом. [3]

>Установа - організація, котрастворенаоднією чикількома особами (>засновниками), котрі неберутьучасті вуправлінні нею, шляхомоб'єднання (>виділення)їхньогомайна длядосягнення мети,визначеноїзасновниками, зарахунок цогомайна.

>Згідно із п. 30 ст. 1Митного кодексу Українипосадові особинипідприємств -цекерівники таіншіпрацівникипідприємств (>резиденти танерезиденти), котрі ізогляду напостійно читимчасововиконувані нимитрудові (>службові)обов'язкивідповідають завиконаннявимог,встановленихМитним кодексом України, законами таіншиминормативно-правовими актами України, атакожміжнародними договорами України ізпитаньмитної справ,укладеними вустановленому законом порядку.

>Аналіззаконодавства, щовстановлюєправовий статуспосадовихосіб,свідчить про ті, щотермін «>посадова особа»застосовується до всіхпрацівників, котрінаділеніхоча бдеякимиуправлінськими йрозпорядчимиповноваженнямищодоорганізації роботиіншихосіб. Цеможуть бутифункції ізкерівництватрудовимколективом уповномуобсязі; ізорганізації роботи івиробництва в конкретномупідрозділі підприємства чифірми; із контролю іперевіркивиконаннябудь-якихрішень чиактів; із прийому,звільнення йпереведення наіншу роботуспівробітниківвідповідноїорганізації;застосуваннязаходівзаохочення чистягнення тощо.Посадові особинипідприємствзосереджують усвоїх рукахрозпорядженнязначнимиматеріальними,фінансовими татрудовими ресурсами,здійснюютьважливіорганізаційно-управлінськіфункції, асаме,внаслідок цого,наділяютьсявладнимиповноваженнями і несутьпідвищену відповідальність зарезультатисвоєїслужбовоїдіяльності. [17;c.195]Потрібнозауважити, щопротиправнаповедінкапосадової особини підприємстваможезаподіятизначнобільшу шкоду, ніжадміністративнапровиназвичайного громадянина.Саме тому,санкції окремих статейМитного кодексу України, щопередбачають відповідальність запорушеннямитних правил,значносуворіші,стосовнопосадовихосібпідприємств, ніж догромадян. [2, з. 46]

>Посадові особинипритягуються доадміністративноївідповідальності лише занаявності їхнього звинувачуй уздійсненніправопорушення. Однак, в окремихвипадкахможливе іумиснескоєнняпосадовоюособоюадміністративногоправопорушення, коли вонасвідомодопускаєнастанняпевнихшкідливихнаслідків, хоч й небажає (>непрямийумисел). При цьому,Митним кодексом Українивстановлено рядсанкцій дляпосадовихосібпідприємств запевнівидипорушеньмитних правил. Отже,посадові особинипідприємствєсуб'єктамимитного права ймають при цьому права таобов'язки.

>Тобто, вмитномузаконодавствіпростежуєтьсятенденція, щолишепосадові особинипідприємствєсуб'єктамипорушеньмитних правил й несуть при цьому відповідальність. Аліекспортно-імпортнимиопераціямиможутьзайматисяустанови таорганізації, йможливийваріантнедодержання ними нормМитного кодексу, щопризведе до скоєнняпорушеннямитних правил. На шкода, як уже було бзазначеновище,суб'єктамивідповідальності запорушеннямитних правилможуть бутилишепосадови особинипідприємств.[4; з. 114]

На мою думку, для однозначного та болееефективногозастосуваннязаконодавства, щорегламентує відповідальністьсуб'єктів запорушеннямитних правил,необхідно внестизміни у п. 29 ст. 1Митного кодексу України, вякомудеталізувати, щоце заюридичні особини, асаме: підприємства,установи,організації.Звідси, нарівніМитного кодексу Українислідзакріпити відповідальність не лишепосадовихосібпідприємств, а іпосадовихосібіншихсуб'єктівзовнішньоекономічноїдіяльності, на якіпокладенообов'язокдотриманнямитногозаконодавства припереміщенніцимисуб'єктамитоварів йтранспортнихзасобів черезмитний кордон України. В частности,необхідно доповнити п. 2 ст. 320Митного кодексу України, депередбачити відповідальність запорушеннямитних правил не лишепосадовихосібпідприємств, атакож йустанов таорганізацій.

 

1.2  >Представникиосіб, котріпритягуються довідповідальності запорушеннямитних правил

У розділі ст. 367 МКпередбачаєможливістьучасті упровадженніпредставниківосіб, котріпритягуються довідповідальності запорушеннямитних правил.Особиста доля всправі громадянина непозбавляє його права матір поційсправіпредставника.Інтереси особини, Якапритягається доадміністративноївідповідальності, Якаєнеповнолітньою чиособою, що через своїфізичні чипсихічнівади неможе самаздійснювати свої права усправах проадміністративніправопорушення,мають правопредставляти їхньогозаконніпредставники (батьки,усиновителі,опікуни,піклувальники).

Докатегоріїосіб, що неможутьсамостійноздійснювати свої права,відносять йгромадян,визнанихнедієздатнимивнаслідокдушевноїхвороби чинедоумства чиобмеженодієздатнимивнаслідокзловживанняспиртниминапоями чинаркотичнимизасобами.

>Законніпредставникимають правознайомитися ізматеріалами справ;робити із нихвитяги,одержуватикопіїрішень,поставно таіншихдокументів, щоє усправі, бутиприсутніми под годинурозгляду справ умитномуоргані табрати доля всудовихзасіданнях,подаватидокази,брати доля в їхньогодослідженні,заявлятиклопотання тавідводи; відімені особини,інтересиякої смердотіпредставляють,подавати доводь,міркування тазаперечення,приноситискарги нарішення органу (>посадової особини),якийрозглядаєсправу.

>Законніпредставники неможуть бутисвідками пообставинам, котріїм сталивідомі узв’язку ізвиконаннямобов’язківпредставника.

>Законніпредставникикористуються под годинуучасті усправіусіма правами,зазначеними у з статтею 366Митного кодексу.

>Інші особиниможуть бутипредставниками напідставінотаріальнопосвідченоїдовіреності.Громадяниможутьтакожпосвідчитидовіреність на доля всправі напідприємстві, де смердотіпрацюють, чи вуправліннібудинками, де смердотіпроживають;військовослужбовці - увідповіднійвійськовійчастині; особини, котріпроживають унаселених пунктах, де немаєнотаріальних контор, - увиконавчомукомітетісільської,селищної,міської заради; особини, котріперебувають налікуванні, - увідповідномулікувальномузакладі.Довіреності на право бутипредставником особини, щопритягується довідповідальності запорушенняммитних правил, відіменідержавнихпідприємств,установ,організаційвидаються запідписомкерівника чиіншоїуповноваженої нимслужбової особини й ізприкладенням печатки підприємства,установи,організації.

>Довіреності відіменікооперативнихорганізацій, їхніоб'єднань,іншихгромадськихорганізаційвидаються запідписомслужбовихосіб,уповноважених статутом (>положенням), й ізпечаткоюорганізації.

>Повноваженняцихпредставників на доля всправідаютьїм декларація про скоєння відіменіосіб, які смердотіпредставляють, всіхдій,зазначених у з статтею 366 Кодексу,крімпередачіповноваженьіншійособі (>передоручення),оскарженняпостановимитного органу чи суду (судье),одержаннятоварів чигрошових торб уразі їхнього Повернення.Повноваженняпредставника на скоєннякожної ззазначенихдійповинні бутиспеціальнообумовлені увиданіййомудовіреності.

>Представникамиосіб, котріпритягуються довідповідальності неможуть бути особини, котрі недосяглиповноліття; особини, надякимивстановленоопіку,піклування;адвокати, котріприйнялидоручення проподанняюридичноїдопомоги ізпорушенням правил,встановленихзаконодавством України про адвокатуру, атакож особини,виключені ізколегіїадвокатів.

>Посадові особинимитноїслужби України, атакож судье,слідчі йпрокурори неможуть бутипредставникамиосіб, котріпритягуються довідповідальності,крімвипадків, коли смердотідіють як батьки,усиновителі,опікуни,піклувальникицихосіб.

 

1.3  Долязахисника урозгляді справ пропорушеннямитних правил

>Згідно із год. 1 ст. 368 урозгляді справ пропорушеннямитних правилможебрати долязахисник,якогосамостійновизначає особа, щопритягується довідповідальності, із числаосіб, котрієфахівцями вгалузі права й за закономмають декларація пронаданняправовоїдопомогиособисто чи задорученнямюридичної особини. Долязахисника урозгляді справ пропорушеннямитних правилє одним ізвидівфакультативноїучасті йцілкомзалежить відволі особини, котрапритягається довідповідальності.

>Науково-теоретична тадовідково-енциклопедичналітература немістить однозначноговизначеннятерміну «>захисник».Захисником усправі пропорушеннямитних правилможе бутипрофесійний адвокат,тобто особа, Якамаєвищуюридичнуосвіту, стаж роботи заспеціальністю юриста чипомічника адвоката не менше двох років,склалакваліфікаційнііспити, здобуласвідоцтво на правозаняттяадвокатськоюдіяльністю таприйняла присягу адвоката України (ч.1 ст.2 Закону України «Про адвокатуру»).

Для допуску доучасті усправі адвокат виненпред’явити ордерадвокатськогооб’єднання чидовіреність наведення справ,видану йогоклієнтом.

>Відповідно в Україну №>13-рп/2000 від 16 листопаду 2000 рокузахисниками усправі, до тогочислі йтієї, котраперебуває вадміністративномупровадженні,може бутибудь-якийфахівець вгалузі права,який за закономмає декларація пронаданняюридичноїдопомогиособисто чи задорученнямюридичної особиниПроцесуальноюпідставоюучасті такезахисникаєнотаріальнопосвідченедоручення, вякомузазначаютьсяконкретні правазахисника татермін діїдоручення.

>Відповідно до год. 2 ст. 368захисникмає право:

1)знайомитися ізматеріалами справ;

2)заявлятиклопотання;

3)подаватискарги;

4)здійснюватиінші права,передбачені законом.

>Більш широкийобсяг прав адвокатаперелічений в ст. 6 Закону України «Проадвокатуру»,відповідно доякої приздійсненніпрофесійноїдіяльності адвокатмає право:

–представляти йзахищати права таінтересигромадян йюридичнихосіб за їхнідорученням у всіх органах,підприємствах,установах йорганізаціях, докомпетенції які входитивирішеннявідповіднихпитань;

–збиративідомості профакти, котріможуть бутивикористані якдокази вцивільних,господарських,кримінальнихсправах йсправах проадміністративніправопорушення,зокрема:

-запитувати йотримуватидокументи чи їхнікопії відпідприємств,установ,організацій,об’єднань, а відгромадян – за їхньогозгодою;

-ознайомлюватися напідприємствах, вустановах йорганізаціях ізнеобхідними длявиконаннядоручення документами йматеріалами, завинятком тихий,таємниця якіохороняється законом;

-отримуватиписьмовівисновкифахівців ізпитань, щопотребуютьспеціальних знань,опитуватигромадян;

-застосовуватинауково-технічнізасобивідповідно дочинногозаконодавства;

-доповідатиклопотання йскарги наприйомі упосадовихосіб тавідповідно до законуодержувати від нихписьмовімотивованівідповіді націклопотання йскарги;

- бутиприсутнім прирозглядісвоїхклопотань йскарг назасіданняхколегіальнихорганів йдаватипоясненнящодосутіклопотань йскарг;

-виконуватиінші дії,передбаченізаконодавством.[16]

>Захисникєсамостійнимучасникомрозгляду справ пропорушеннямитних правил,він незаміняє особу, Якапритягається довідповідальності, адієпоряд із нею.Навіть,якщопорушниквизнає собівинним,захисниквправі занаявності для цогопідставвідстоювати перед органом,якийрозглядає йогосправу,невинність чименшувинність.Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про адвокатуру» приздійсненнісвоїхпрофесійнихобов’язків адвокатзобов’язанийнеухильнододержувативимогчинногозаконодавства,використовувати усіпередбачені закономзасобизахисту прав йзаконнихінтересівгромадян таюридичнихосіб й помиляюсявикористовувати своїповноваження на шкодуособі, вінтересахякоїприйнявдоручення, тавідмовитись відприйнятого у собізахиступідозрюваного,обвинуваченого,підсудного.[16]

Кодекс України проадміністративніправопорушення (>ст.268) йМитний кодекс (>ст.366,368)одностайні увизначенніпроцесуального моментувступузахисника усправу пропорушеннямитних правил. Нимє моментрозгляду справ посуті.

 

1.4 Права таобов’язкиексперта увипадку йогопризначення

У межахпровадження пропорушеннямитних правилздійснюєтьсязначнобільшакількістьекспертиз, ніж узвичайнихпровадженнях проадміністративніправопорушення. Цезумовленоособливостямиправопорушень,адже убагатьох складах якобов'язковийелементпередбачений предмет,знаряддя чизасобискоєнняправопорушення,об'єктивнаоцінка які частопотребуєспеціальних знань.

>Процесуальний статусекспертавизначається ст. 369 МК України.Експертомможе бути особа, Якамаєнеобхіднізнання длянаданнявідповідноговисновку. На думку В. Г.Драгановаекспертами (латів.expertus -знаючий,досвідчений)прийнятоназиватиуніверсальноосвічених людей, щоволодіють, якенциклопедичнимипізнаннями, то йспеціальнимизнаннями,персональнимизнаннями йдосвід.Експертпризначаєтьсяпосадовоюособою органу, впровадженніякоїперебуває справа пропорушеннямитних правил, уразіпотреби вспеціальнихзнаннях.[5; з. 229]

>Проводячидослідженняексперт задопомогоюспеціальних знаньмаєотриматинеобхідну дляподальшоговирішення справінформацію йдативідповіді напоставлені проти нього запитання, провести їхнідослідження,формалізованимпідсумкомякогоєекспертнийвисновокТакийвисновокнадаєтьсяекспертом уписьмовійформі відвласногоімені. Уньомумає бутивикладена сутьпроведеногодослідження (>експертизи) та поданообґрунтованавідповідь напоставленізапитання.

>Якщоексперт под годинупроведенняекспертизивстановитьобставини, щомаютьзначення для справ, із приводу якійому не було бпоставленезапитання,вінвправі, але й незобов'язаний,викластитакуінформацію усвоємувисновку. [6; з. 41]

>Посадова особамитного органу, упровадженніякогознаходиться справа пропорушеннямитних правил, яквідзначалосявище,може непогодитися ізвисновкомексперта, ймотивовановідобразити своюнезгоду впостанові, щовиноситься всправі пропорушеннямитних правил.

Уразіненалежноїякості чиповнотиекспертноговисновкуможе бутипризначенаповторнаекспертиза,проведенняякоїдоручаєтьсяіншомуфахівцеві. [23]

>Важливоюпроблемоюєпорушенняекспертомсвоїхпроцесуальних обовязків. Узаконодавствіпередбачена відповідальністьекспертів (доречі іадміністративна) затакіпорушеннялише до тоговипадку, коли смердотівиникають у сферікримінальногопроцесу чи негативновпливають на діяльність суду. Так, ст. 384Кримінального Кодексупередбачає відповідальністьексперта за наперед свідомийнеправдивийвисновок под годинупровадженнядізнання, досудовогослідства чипроведеннярозслідуваннятимчасовоюслідчою читимчасовоюспеціальноюкомісієюВерховної Заради України чи всуді, а ст. 185-3КУпАП - відповідальність зазліснеухиленняексперта від явки всуд.[9]

>Тобтосклаласьситуація, колипорушенняекспертомсвоїх обовязків вмежахдосліджуваногопровадженняможе матіррізнінаслідки. Колірозгляд справвіднесений докомпетенції суду, тоекспертможе бутипритягнений доправовоївідповідальності, а колирозгляд справ проводитисямитними органами длязастосуваннятакоївідповідальності немаєпідстав.Такий стан промов навряд чи можнавизнатиправильним.Він несприяєефективнійучастіексперта всправі й йоговідповідальності завласнийвисновок.

Алі так чиінакше,експертобов'язково винен нести відповідальність занаступніпорушення:надання наперед свідомішого неправдивоговисновку таухилення віднаданнявисновку посправі пропорушеннямитних правил,оскільки такаповедінка,експерта якщоістотноперешкоджатиефективному йсвоєчасномуздійсненнюпровадження усправі.Запровадженнявідповідальності заухилення віднаданнявисновку посправівимагаєзаконодавчоговизначеннявипадків, колиекспертможевідмовитись відпровадженняекспертизи назаконних засідках.

Коли жстосуєтьсяпідстав, котрівиключаютьможливістьпроведенняконкретноюособоюекспертизи вокремовзятійсправі, тодоцільнозакріпити назаконодавчомурівні їхньоговичерпнийперелік. До такихпідстав вартовіднестинаступні:

-некомпетентністьексперта;

-відсутністьнеобхідного дляпроведенняекспертизизнаряддя таобладнання;

-наявністьродиннихзв’язківміжекспертом таким-небудь ізосіб,зацікавлених в результатахекспертизи;

- пряма чипобічназацікавленість в результатах справ;

- прямаслужбова залежністьексперта віддомінуючогоучасникапровадження,якийініціювавекспертизу.

З одного боці,слідвстановитиобов’язокекспертаповідомитимитному органу пронаявністьпідстав, щовиключаютьможливістьздійснення нимекспертизи усправі, а ізіншого,наявністьцихпідставдаєекспертові правоцілком законновідмовитись відпроведенняекспертизи.[6;c.42]

як,цілкомслушновважає Д.В. Приймаченко,визначаючипроцесуальний статусексперта,потрібно було б бзаконодавчозакріпити йогообов’язокз’явитися завикликом органу (>посадової особини), упровадженніякоїперебуває справа, атакожнадатийому правоставитиособі, Якапритягається довідповідальності,свідкамзапитання, щостосуються предметаекспертизи, й бутиприсутнім прирозглядісправи.[15; з. 6]

>Узагальнююческазане,требаще разпідкреслити, що запитанняекспертизи упровадженні посправах пропорушеннямитних правилпотребують болееуважноїрегламентації йузгодження ізчиннимзаконодавством проекспертну діяльність. Умірунагромадження практичногоматеріалу,зв’язаного ізпроведеннямекспертизи врозглянутомупровадженні,доцільно более точно та однозначновизначити праваексперта,встановити відповідальність йогосвоїхобов’язків.

 

1.5Свідки,поняті таперекладач якучасникипровадження всправах пропорушеннямитних правил

>Відповідно доположень ст. 371 МК України >свідкомможе бутибудь-яка особа,якщоєпідставивважати, щоїйвідоміобставини, щопідлягаютьвстановленню усправі пропорушеннямитних правил.

Завикликом органу, упровадженніякогоперебуває справа пропорушеннямитних правил,свідокзобов'язанийз'явитися упризначений годину до вживання цого органу йдатидетальні таправдивіпояснення,повідомити всевідомейому усправі тавідповісти напоставленізапитання.

>Аналіз правового статусусвідкасвідчить, що йогопроцесуальні права іобов’язки вціломузбігаються ззагальновстановленими вадміністративномузаконодавстві.Свідокмаєобов’язокз’явитись упризначений годину завикликомпосадової особини, упровадженніякоїперебуває справа чи котрауповноважена наїїрозгляд, йдатидетальні таправдивіпояснення,повідомити всевідомейому усправі,відповісти напоставлені запитання незабезпеченийможливістюзастосуванняпримусовихзаходів (>зрозуміло, щоцейобов’язок непоширюється навипадки,передбачені ст. 63Конституції України, Якавизначає, що особа ненесевідповідальності завідмовудаватипоказання чипоясненнящодо собі,членів сім'ї чиблизькихродичів) У МК Україницяпозиціятакож неврахована.

Уякостісвідківможуть бутизалученінеповнолітні особини але й вобов’язковійприсутності педагога чиблизьких длясвідкаосіб (>батьків,усиновителів,опікунів,піклувальників),якщо смердоті всправі.

Неможуть бутисвідками особини,нездатні через своїфізичні чипсихічнівади правильносприйматиобставини, щомаютьзначення для справ, чидавати про нихправильніпоказання.

>Свідок непідлягаєзамінііншоюособою,оскількисамейомувідомапевнаінформація.[12; з. 266]

>Згіднозі

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація