Реферати українською » Таможенная система » Історія мітної справи та мітної політики


Реферат Історія мітної справи та мітної політики

>Державнамитна служба України

>Академіямитноїслужби України

Кафедра державного права тамитної політики

>РЕФЕРАТ

Історіямитної справ тамитної політики

>Дніпропетровськ2002р.


1.Торгівельні тамитнівзаємовідносини зачасівформуваннядавньоруської держави ( VII-IX ст)

Історіявиникнення на українських земляхмитної справсягаєсивоїдавнини.Вонабезпосередньопов'язана ізжиттямпраслов'янських йслов'янських племен, котрі велиторгівлюміж собою, атакожзісвоїмисусідами,навчалисянелегкійсправізахистувласнихекономічних йполітичнихінтересів.

>Значнийкрок у цьому напряміпраслов'янами бувзроблений у VI ст. дон.е., колирозпочавсядругийетапосвоєннягрецькимипереселенцямиПівнічногоПричорномор'я та Кріму.

Тутрозбудовувалисястаріміста -колонії й булизаснованінові -Ольвія (>поблизусучасного з.ПарутиногоОчаківського районуМиколаївськоїобласті),Пантікапей (>Керч),Феодосія.

У тієї ж годину узоні Правобережноголісостепу гаялисяскіфи -орачі (>праслов'яни), які Геродотназивавще ">борисфенами",тобто ">дніпрянами". Широковикористовуючи плуг,орачішвидкодосягли великихуспіхів у зерновомуземлеробстві,перетворивши його натоварневиробництво.Лишкихліба ">дніпряни" увеликійкількості продавалимешканцямгрецькихколонійПівнічногоПричорномор'яГреції.Завдяки цьомуОльвія,приміром, сталафактичнопраслов'янськоюгаванню наЧорномуморі йназивалася
">торжиськомборисфєнів".

>Купуючи ворачів зерно,продукціютваринництва іхутро, грекиекспортували упівнічні ">варварські"земліпрянощі,маслини, вина,олію,посуд,прикраси тощо. Хочагрецькіколонії не булипредставникамипраслов'ян йвикористовувалимісцеве населення усвоїхінтересах, смердотівідкрилиїм шлях дозв'язків ізпівденними народами.7'ому й послезанепадугрецькихколонійпраслов'янські племена велижвавуторгівлю ізкраїнамиМалої таСередньоїАзії йВізантії.

Упершійполовині VIII ст.посилиласяекспансія наземлісіверян,в'ятичів,деякихіншихпраукраїнськихслов'янських племенлісостепу таПолісся із боціХазарського каганату - держави, Якаутворилася усередині VIIстоліття.ВолодаріХазарії не лишестягали зслов'янських племенданину, але й ізбирали ізіноземнихкупцівторговемито вУтілі таіншихмістах, а й уКерченськійзатоці,чимперешкоджуваливільнійторгівліпраукраїнських племен ізВізантією ііншими державами.

На початкуЇХ ст.торуютьшляхи до українських земельскандинави. Один із них — шлях "зварягів у греки" —пролягав відБалтійського моря системоюрічок йволоків ізверхів'ївЗахідноїДвіни доДвіни і далі доЧорного моря.Вінвідігравважливу роль урозвиткуекономічнихвідносин в українських землях. Дляостанніхважливезначення мало і ті, щоцим шляхом ізкраїнПівнічноїЄвропинадходилосрібло, яку у тихчаси вважалосьміжнародноювалютою.

>Видатнийвітчизнянийісторик М.С.Грушевськийпов'язував зрозвиткомторгівлі вухо української держави.Вінвказував тих, щоторговельнікараванипотребувализбройноїохорони, аїї могланадати лишепевна організація. То вторговельнихмістахз'явилисявоєннівожді —князі із дружинниками. ЗчасівутворенняКиївськоїРусі до насдійшли Першівідомості проорганізаціюмитної справ.Воназдійснюваласявласними силами, йцей фактзафіксований утекстігімну українськихмитників:Щестольниймудрий князь Олегзбиравнайпершемито ". Князь й його дружина не лишезбиралимито ізруських йзаморськихкупців заперевезеннярізнихтоварів іхудоби черезкордонипевнихтериторій, але й ідобивалисярівних із греками прав уторгівлі. У 907 р. князь Олег прийшов із великимвійськом наЦаргород йспалив йогооколиці. якповідомляється у літопису ">Повістьвременнихліт",наслідком походу бувдужевигідний дляРусідоговір 907 - 911 рр.Віннадавав Олегу, йогодружині такупцям великих прав. ЗаРуссювизнавалося,зокрема, правобезмитноїторгівлі. "...>Нехай, - говоритися удоговорі проруськихкупців, -входять доміста ... йторгують стількиїмтреба, несплачуючиніякихзборів."

ЗачасівКиївськоїРусіторгівлеюзаймалися не лишекупці, але й ібояри такнязі.Відостанніхзначноюміроюзалежала безпеказовнішньоїторгівлі, якої вели такзвані ">гості".ВідомийросійськийісторикВ.Й.Ключевський писавши, що князь,якийсидів уНовгороді чиСмоленську,постійнодивився всамий далекий степ, відякого невідводив очей йогопівденний родич — князьПереяславський бо й статокпівнічних областейзначноюміроюзалежав від безпекипівденнихкордонів, земель,торговельнихшляхів, котріпролягалистепом.

>Крімназванихзбирачівданини імита,вказуються іінші.Наприкладмостника,якийзбирав плату запроїзд через мости, таосмника, що бувпобирачем торговогомита,займаючисудовополіцейську посаду.Немаєсумнівів, що узбираннімита на кордонахРусімитникамдопомагалитакож ">боярипутні" й "слугипутні" —тогочасніприкордонники, якізапобігали незаконномубезмитному провозутоварів черезоб'їзнішляхи.

У X — XIII ст. всебільшогозначеннянабувалиторговельнішляхи, котрізв'язували Україну зЗахідноюЄвропою.Головний із них лежавши від Києва наЛуцьк,Володимир,Завихост,Краків,Битом,Онполє, Вроцлав. Удругійполовині XIII ст. узовнішнійторгівлізростає роль Львова, ізякоготорговий шляхпролягав через Містечко,Любачів,Сандомир,Опатов,Радом.Тодізросло йзначенняВолодимире —Торунського шляху,якийпролягав черезГороділ, Холм,Люблін, Казімеж,Шеченов, понадВіслою. УселіГороділі,містахВолодимирі таінших стоялимитниці.

>Важливим регуляторомторговельнихзв'язків України зЗаходом ставшипершийфіксованийторговельний акт —Рафальштетенськиймитний статут 906 р. (>віннаслідувавзначностаріший статут 880 р.). Уньому,зокрема,згадувалося, що у IX ст. продавалируських коней уБаварії, а русі (із країни ">русів") малі право веститоргівлю на берегах Дунаю, а й уРотелі таРідуарсі ізпевниммитом: продаваливіск,рабів та коней. якбачимо, уданомувипадкумиторозглядалося уякостіповногообмеженняторгівліконкретними товарами.

>Пізніше, у 1288 р., буввиданийОстрогомськиймитний статут, уякомуперелічувалисякупці ізрізнихкраїн :Баварії,Польщі,Чехії,Австрії таРусі. Отже, укра-їнськімитникикерувалися усвоїйроботієвропейськимимитними статутами,діяли вєдиному длябагатьохкраїнЗаходу правовомуполі.

2.Порівняльнийаналізмитної справ в українських землях йМосковськомуцарстві XV-XVII ст

>ПісляпідписанняПереяславської догоди (1654 р.) таманіфестуімператриціКатерини ІІ 1793році Українаповністю бувпідпорядкованаРосії вполітичному тазаконодавчомуплані. А тому імитні запитаннявідповідали тімінтересам, котрізакріплювались узаконодавчих актахРосійськихцарів.

>Свійподальшийрозвитокмитна справа Україниотримала восновнихстаттяхНовоторговогоСтатуту 1667 року, згідно ізякиммитопочалисправляти золотом й ">ефімками". ЗацимСтатутом доРосіїзаборонялосяввозитипредметирозкоші йвивозитидорогоцінні метали тавироби із них.Більшсуворим був порядокввезенняіноземнихтоварів,мито на котрізбільшилось вчотири рази.Іноземці моглиторгувати лише вприкордоннихмістах — ізмстоюрозвиткуініціативиросійськихоптовиківскупщиків.Іноземцям подпогрозоюконфіскації товарузаборонялось вестироздрібнуторгівлю йобмін товарами,минаючимитницю.

>Лише увинятковихвипадках, принаявностіспеціальноїграмотії проторгівлю,іноземнимкупцям дозволялосяприїздити із товарами доМоскви.

>Досить детально буввідпрацьована процедурамитногооформлення,їїздійснював,спільно ізсвоїмипомічниками (">целовальниками"),вибраний ізверхівкикупцівпредставникправління —митний голова,якиймав правоздійснювати "будь-яку повну розправу вторгових справах" (У розділі ст. 2Статуту).Воєводи було неможливовтручатися в його діяльність,щоб "великого государя скарбниці в зборахпорухи був" (У розділі ст. 1Статуту).

>Встановлення такогосуворого режиму поввезеннюіноземнихтоварівсприялорозвиткуконтрабанди, котра до цого години носилавипадковий характер.Дужежорстокофізичношмагались йвсенароднеоганьблювалиськонтрабандиститютюну. Законтрабандневвезенняспиртнихнапоїв не лише биликанчуком, але йвідсікали руку чи ногу.

>ПісляПереяславської догоди часткаУкраїнської держависклалася так, що старшого брата в всіхпитанняхсуспільного життянав'язавукраїнському народу ">диктаторську волю", котраторкаласявсьогозаконодавства, атакож українськоїмови.Певними указами тазаборонами нарівніцарів та Міністрів Український народпринижували, бо ізнищувалибудь-якізародки українськоїдуховності. А чудово, що назміну словами:митниця,митник,митнийзбірприйшлонове слово — митниця.

Зісторіїфактів невикинеш.Післязавоюванняросійських земельтатаро-монголами вросійськіймовісередіншихз'явилось слово "тамга" — яку означало утюркськихнародів знак, тавро, тавро, щоставилося намайно, яку належало тому чиіншомуродові.Отриманняханськихярликівсупроводжувалосьзбором,який вРосіїпочавназиватисьтамгой.Пізніше то йпочалиназивати усімитні побори (оплати), котрі справлялися приторгівлі базарів й ярмарках.Від слова "тамга" було бутворенодієслово ">тамжить",тобтообкладати товармитом, амісце, децей товар ">тамжили", сталоназиватись "митницею".

>Служивулюдину, котра вминуломуназиваласьмитником,почалиназивати ">таможником" чи "митником". Упобутввійшлословосполучення ">таможенний голова" (старшиймитник), "митна грамота" —дозвілособі чиобщиніорганізовувати всвоїхволодінняхторгівлю йсправлятимито із товару,який завозитися.Історичнідокументизасвідчують, що XVIIстоліття вРосії було бстворенодостатньоширокубагатогілкову йцентралізованумитну службу.Збірмитнихдоходів бувзосереджений вНаказіВеликої страти. Уцей годину уМоскві ужедіяли Великамитниця,Посольська новамитниця, Яка оформлялатоваризарубіжнихкупців,Митна хата, вякій справлялосямито ізхудоби,сіна таіншоїпродукції,діялиКоніоіпспський наказ -здійснювавнагляд заторгівлеюкіньми.

>Помірна хата —здійснювалаторговіоперації із зерном,овочами ііншими товарами, атакож булиорганізовані ідіялимитніхати вуїздах. Але вони на основі служиликупціпершоїгільдії, яквибранімитні голови. Занарахуваннямита, якуперевищувалопевнісумизборів, смердотіотримувалигрошовувинагороду, а й занедобірнадходжень —стягувалисязбитки.Окрімкупців-цілувальників умитних хатахїмдопомагалидяки, котріпрацювали за наймом йзаписували вмитні книжкидані про товар,власника, атакож сумумитнихзборів.

Зрозвиткомрізнихгалузейсільськогогосподарства, ремесел йпромислів,мануфактурнихвиробництв в Українірозширювалисьторговельністосункикупців,частинифеодалів йзаможних селян.Виробничаспеціалізація окремихрайонів йрозвиток наційоснові товарноговиробництваобумовилиновіформування яквнутрішнього, то йзовнішньогоринку. Удругійполовині XVII й на початку XVIIIстоліттяторгівля, як йраніше,зосереджувалась на ярмарках та базарах. Уцей годинулише наЛівобережній Україніщорічнозбиралось 390ярмарків, але вСлобожанщині 219.Найбільші із них були пНіжині,Переяславі,Львові,Кам'янці-Подільському,Вінниці.Житомирі,Бару,Луцьку. УНіжині й Ромнах продавалосятоварів надекількамільйоніврублів. До нашихднівдійшовтакийісторичний факт, що в 1785роціторговийобіг наПокровському.Хрещенському йТроїцькому ярмаркахдосяг 40мли. крб. Українськіземлі все понадвтягувались у системуросійськогоринку. У центральних районахРосії всечастішебуваликупці із Києва,Ніжина, Переяслава,Харкова. Їх ужеіснувалигостиннідвори вСевську,Брянську.Розвиткуторгівлісприялиреформи Петра І, котріпередбачализвільнення українськихкупців відмита.Бахчисарайськиймирнийдоговір 1681 року завершившивійну сильногомита. У 1753роціЛівобережна Україна Україна був включено доєдинувнутрішнюмитну систему Ро-сійської держави. Уросійськомуекспорті Україназаймаладоситьвагомемісце.

Недивлячись надержавнікордони іперепони, котрі лагодилиокреміурядовідіячіАвстрії,Турції,Угорщини,РечіПосполитої,Правобережна Україна ізахідноукраїнськіземлітакож все понадзадійснювались у системуросійськогоринку. То в 1741році 348 селян ізПравобережної Українививезли 3тисячіпудівхліба наросійські ринки.ОдночаснозначнакількістьтоварівРосіїзбувалась уЛьвові,Фастові,Богуславі,БілійЦеркві.Тільки вчервні —серпні 1790 року черезВасильківськумитницю на ярмарки Львова, Броду, Дубноросійськікупцівивезлитоварів на сумублизько 11,5тисячрублів.

У 1817році в Україні відбулося 2346ярмарків, на якіпоруч ізпродукцією місцевоговиробництва продавалисявироби центральнихгубернійРосії (>Московської,Володимирської,Костромської). Най-більшийторговийобіг в Україні малі ярмарки так званоговсеросійськогозначення уКиєві,Харкові,Єлизаветграді, Ромнах,Полтаві. Київськийконтрактовий ярмарків,якийпроводивсящорічно всічні,запрошував до собітисячікупців ізрізнихмісцевостей Ро-сійськоїімперії, атакожАвстрії,Прусії,Франції,Англії. Тутукладались домов наоптовукупівлю-продажпродукціїсільськогогосподарства,промисловихвиробів,надавалисьпозички у трилітрові банки,сплачувалисьборги.

Учасицарювання Петра 1 одним ізпершихзаходівстосовномитної справ був Указ 1699 року просправляннямита вАрхангельську ізнапоїв, котрі привозилися."1 У тієїперіодрозвитокпромисловості, мануфактури,сільськогогосподарства давшиновийпоштовхвнутрішнійторгівлі. АвихідРосії вБалтійське море,численнізовнішньополітичніакції урядувідкрили шляхросійськиммануфактурним товарам вЄвропу.Активізуваласьзовнішняторгівля, вчомунемалу рольвідігравприйнятий в 1724роцімитний тариф. Уінтересахвітчизняноїпромисловостівисокимимитними ставкамиобкладалисьімпортнітовари,виробництво які уРосії уже було босвоєно, чи лишеналаштовувалось.Такітовари, якзалізо,шовковітканини, скипидар,віск, сухашкіра, пергамент та рядіншихобкладалисьмитом врозмірі 75відсотків; полотно,оксамит,золочене йпрядильнесрібло — 50%;окремівидитканини,зброя — 25% відціни. Натовари, котрі невироблялись у стране,накладалосьпомірнемито — від 4 до 10%,хірургічніінструменти,окуляримитом необкладалисьвзагалі.Товари, котрівивозились ізРосії,обкладались3%-ммитом,окрімпромисловоїсировини йнапівфабрикатів, котрі булинеобхідні дляросійських фабрик.Щодоцихтоварів було бзастосованезабороннемито.Цей тарифспочатку було б введено лише в портах, апізніше і на сухопутнійпольськомукордоні.

>Поступово організаціямитної справ вРосіїудосконалювалась.Управлятимитнимизборами із 1718 рокупочалазатверджена Петром ІКомерц-колегія, Яка бувсамостійнимуправлінськимвідомством. як йраніше,вибирались ізкупцівкеруючімитницями — смердоті тоді уженазивалисьмитнимибурмістрами, а із 1720 року -обер-цольнерами, котріотримувалигрошіпротягом року на правахслужбовців.

>Історичніфактизасвідчують, що в 1789—1790роках великийросійський письменник, авторзнаменитої ">Подорожі з Петербурга у Москві", ОлександрМиколайовичРадищевпрацював напосадіпомічника, азгодом йкеруючогоСанкт-Петербурзькоїмитниці.

А із 1794 по 1800рік посаду президентаКомерц-колегії вСанкт-Петербурзізаймаввидатнийросійський письменник й співаєГаврило РомановичДержавін.

З 1721 рокузаборонений дляперевезення через кордон товар дозволялосяконфісковувати.Уряд Петра І для забезпеченняуспішногопроведеннязаходів ізмитнихпитаньзміцнювавдержавнікордони. Назаході їхньогоохоронялорегулярневійсько. Докінцяцарювання Петра І тутіснувало 15фортець, до тогочислі 11морських (Петербург, Кронштадт,Шлісельбург таін.) й 4сухопутних (Псков,Великі Луки,Смоленськ,Брянськ).Поміж ними іпопереду них було боблаштованомережуфорпостів. Указ 1723 рокупередбачав, що: "на дорогах заснувати міцнізастави, малі дороги завалити лісом чи перекопати ровами та стилю всіх їдуть стороною від заставнаказувать вилученням того, із чим візьмуть".

>Правонаступники Петра Інамагалисьпродовжуватиполітикузаохоченнявивезенняросійськихтоварів,щобзбільшуватидоходи державної страти шляхомсправляннямита іборотьби ізконтрабандою. У 1731році було бприйнятоМорськиймитний Статут,якийвизначав порядокзаходженняіноземнихторговихкораблів уросійськіпорти. Усередині XVIIIстоліття вРосії справлялося 17різнихмитнихзборів. Процедураоглядутоварів йзапису у книжках бувдещоскладною. Усіцепевноюмірою негативнопозначалось нарозширеннізовнішньоїторгівлі. А тому, ізініціативи графа П. І. Шувалова,який вурядівів запитаннявнутрішньої політикиРосії йдотримувавсяпротекціоністськогозовнішньоторговельного курсу, в 1753—1757роках було б проведеновеликумитну реформу.

Указом 1753 року із января 1754 року було б скасованорубльовемито й усі 17митнихзборів ізвнутрішньоїторгівлі. Це буврадикальнийзахід.Щобкомпенсуватинедобір удержавну скарбницю, було бзбільшено всередньому на13%митні ставки ізоперацій, котрі проводилиросійські таіноземнікупці впортових йприкордоннихмитницях.1" Таким чином,внутрішнімитнікордони було бліквідовано імитніопераціївиносились налінію державного кордону. У 1754році бувзатвердженаприкордонна сторожа якособливий корпусвійська, щоохоронявкордони в Україні йФінляндії, апізніше, вдоповнення до цого — сторожа зЗапорізькихкозаків ймитна сторожа, Якаскладалась ізмитнихоб'їждчиків.

Реформа 1753 року, ЯкадоповнюваласьСтатутом 1751 року, принесла вдержавну скарбницюзначнийприбуток.Якщо приімператриціЄлизаветімитнізборискладали понад 900тисячрублів нарік, то, на початкуцарюванняКатерини IIприкордоннімитниці давали у скарбницю понад 2 млн. крб. Увідповідності ізмитним тарифом 1766 рокубільшістьтоварів, котрі ввозилися уРосію,обкладались невеликиммитом — від 12 до 30%, а тариф 1782 рокувзагалізвільнивбільшістьтоварів відмита, а тихий, щозалишилися,встановившитоварнийзбіррозміром 10% від їхнівартості.

>Маніфестом 1755 року та Указом 1767 року було б скасованомонополію йпроголошено свободупромисловості іторгівлі.Селянамнадаваласьможливістьзайматисявиготовленням йпродажемпромисловихвиробів;швидкозроставобсягзовнішньоїторгівлі.

>Охоронаросійськихкордонів не бувзосереджена до рук одного державного органу. У 1782році Катерина IIзаснуваламитну сторожу назахідномукордоні увигляді "особливої митної прикордонної ланцюга і варти відбиття потайної провезення товарів".Вонаскладалася ізмитнихнаглядачів — за одним накожні 10верств, котрі неслидозори насвоїйдільниці.Якщонаглядач чиоб'їждчик,якиййомупідпорядковується, були надзмозісамостійнозатримати контрабандиста, смердотізобов'язані булипереслідувати того донайближчогопоселення й тамзвертались задопомогою до місцевого самоврядування.Пошукконтрабандистимулювався:частинавилученого товару передавалася накористь тихийосіб, щозатримували.

Уперіод 1790 — 1822 років намитну системувідчутнийвпливздійснилиполітичнівідносиниРосії ізєвропейськими державами.

Цевідомство було бстворено яксукупністьустанов,підпорядкованихкерівництву центральногогалузевого органууправління. Цевідомство проводило справ,ввіренійому, напідставі закону ">Загальнеустановленняміністерств" 1811 року, атакож згідно з "Законом, статутом,установленням,власним своїм порядком й Управлінням". Напідставі цого Закону було бприйнято ">Установленнямитногоуправління ізЄвропейськоїторгівлі"'8' 24червня 1811 року.Цей закон ставшиосновою пристановленнієдиногоцентралізованогомитноговідомства.Йогоприйняття було бвикликано тім, що "потісному зв'язкумитногоулаштування ізправильним рухомторгівлі, давно ужеприйняте було б занеобхіднепостановититверді іоднакові правила".

Унаступні роктауправліннямитнимвідомствомкерувалосямитними тарифами 1819, 1822, 1857, 1892, 1904, 1910 років таіншимизаконодавчими документами,прийнятимиверховноювладою,нормативними документами, щовстановлювалисямитнимвідомством.

>Оформленняєдиногомитноговідомства означалонаявність уньому:

1.Централізованогогалузевогоапарату увигляді головногомитногоуправління ускладіМіністерствафінансів та Департаментузовнішньоїторгівлі (>митнихзборів);

2.Відомчоготериторіальногорозподілумитнихустанов ізвідповідниммісцевиммитним Управлінням,представленимуправліннямимитнихокругів чиінспекторськихмитнихдільниць,керівництвоммитниць;

3.Постійного складучиновників,спеціалістівмитної справ;

4.Розробленогоєдиногоадміністративного порядкувідомства, його бюджету.

>Головнеуправліннямитноючастиною навсьомупросторіімперії, до тогочислі і на українських землях, належалоМіністерствуфінансів та Департаментузовнішньоїторгівлі, із 1864 року — Департаментумитнихзборів."1

УвіданніМіністерствафінансів було буправлінняфінансовоюсистемоюусієї держави,усіджереладержавнихприбутків, у томучислі ">збори імитаусякого роду, справзовнішньоїкомерції йуправліннямитниць". У 1811роціМіністерствофінансівскладалося ізчотирьохдепартаментів таканцеляріїМіністра:

1. Департаменту державногомайна;

2. Департаментугірських тасолянихпорід;

3. Департаментузовнішньоїторгівлі (>включаючимитневідділення);

4. Департаментурізнихподатків йзборів.

29жовтня 1864 рокурішеннямДержавної Заради Департаментзовнішньоїторгівлі було бперейменовано у Департаментмитнихзборів.

>ЦентральнимиустановамиМіністерствафінансів були:

1. Департаментмитнихзборів;

2. ШтабОкремого корпусуприкордонноїварти,підпорядкованийбезпосередньоМіністровіфінансів;

3. Департаментмитнихподатковихзборів;

4. Департаментзалізничнихсправ, приякому бувтарифнийкомітет й Рада ізтарифнихсправ;

5. Департамент державноїскарбниці, увідомствіякогознаходиласьголовнаскарбниця;

6. Департаментторгівлі й мануфактури ізРадоюторгівлі і мануфактури;

7.Головнеуправліннянеподатковихзборів та казенного продажпитва.

У Департаментзовнішньоїторгівлінайголовнішимобов'язкомМіністрафінансів було б ">вдосконаленняуправліннямитниць,збереження прав тавигодзакордонноїторгівлі і особливоусунення, поможливості, всіхперешкодвільноїтечіїзупиняючих".

>митнийторгівельнийдавньоруський


>ЛІТЕРАТУРА

1.РисичЙ.,НовосадБ.,Морозов Про. Історіямитної справ тамитної політики вУкраїні.-Дн-ск.:АМСУ.,2000

2.Сторінкиісторіїмитної справ України /УкладачС.В.Гріх. ->Д-ск.:АМСУ.,1998

3.Чорний В.Б.Найдавнішістатути йзовнішньоторговельнішляхиКиївськоїРусі.-К:ДМСУ;АМСУ.,2000

4.Чорний В.Б. Україна ймитна справа :Історичнийнарис.-К.:КВІЦ.,2000

5.Чорний В.Б.Християнська десятина,Київська Русь,Митна справа йсьогодення .-До:КВІЦ.,2001


Схожі реферати:

Навігація