Реферат Митна вартість товарів

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Зміст

Запровадження

Глава 1. Система визначення митної вартості ввезених товарів

Глава 2. Правову базу визначення митної вартості товарів

2.1 Методи визначення митної вартості товарів

2.2 Порядок ухвали і заяви митної вартості товарів     

2.3 Динаміка надходжень митних платежів

Укладання

Список використаної літератури

 


Запровадження

Актуальність теми дослідження. Однією із визначальних напрямів сучасної політики Росії є розвиток зовнішньоторговельних зв'язків, забезпечення економічних інтересів Росії, регулювання зовнішньоторговельної діяльності. Істотну роль реалізації цього напрями грає митне регулювання зовнішньоторговельних операцій, що у вона найчастіше здійснюється із застосуванням стягування митних платежів.

Основним виглядом ставок мит є адвалорні, тому митна вартість надає пряме впливом геть повноту стягування митних платежів. Натомість ставки мит впливають на правильність і достовірність визначення митної вартості.

Метою контрольної роботи є підставою вивчення митної вартості товарів, вивезених із території РФ.

Рішення сформульованої мети забезпечується рішенням наступних завдань:

> Розглянути систему визначення митної вартості ввезених товарів 

> Визначити правову базу визначення митної вартості товарів 

> Виявити методи визначення митної вартості товарів

> Розкрити порядок ухвали і заяви митної вартості товарів

> Аналізувати динаміка надходжень митних платежів.

Об'єкт дослідження - митна вартість ввезених товарів.

Предмет дослідження - методи визначення митної вартості.

Структура роботи. Контрольна робота складається з запровадження, п'яти розділів, ув'язнення й списку використаної літератури.

Глава 1. Система визначення митної вартості ввезених товарів

Вартість товару (продукції) є важливим його характеристикою й значним умовою угоди. Ціна (вартість) товару повинна бути вказана із необхідною і з достатньою влучністю і повнотою описи з усіма роз'ясненнями і з застереженнями. Саме ціна (вартість) товару, певна у зовнішньоторговому контракті, і є вихідної базою визначення митної вартості товару. Документальним підтвердженням заявленої декларантом вартості товару є рахунок-фактура (інвойс), що має бути пред'явлено декларантом разом із митної декларацією і зовнішньоторговельним контрактом, чисчет-проформа для угод, через яку стоїть оплата ввезеного товару (наприклад, бартерні і компенсаційні поставки, постачання рахунок гарантії, безоплатні постачання російської та т. п.), або акредитив про фактичної оплаті. Присдаче-приемке вантажу, зокрема в останній момент його митного оформлення, можуть бути встановлені відхилення за кількістю якості ввезеного товару та умовами контракту, здатні спричинити зміну контрактної ціни товару. Наявність знижки в контракті він може спричинити зміну контрактної ціни товару. При здійсненні угод купівлі-продажу можливі ситуації, коли постачання ввезених товарів враховує кредит, наданий продавцемпокупателю[1]. У разі кредит утворює частина ціни, фактично сплаченої чи підлягає сплаті за ввезені товари та, отже, може бути входить у ціну угоди та в митну вартість. Проте дохід за відсотками на кредит ні входитимуть у митну вартість, оскільки вона є ціною, фактично сплаченої чи підлягає сплаті. Це у тому випадку, якщо:

• кредитну угоду складено в письмовій формах;

• встановлений розмір відсоткового доходу вбирається у фактично сформований країни рівень.

Дані становища застосовуються незалежно від цього, ким надається кредит: продавцем, банком чи якоїсь іншої організацією.

Залежно та умовами (базису) поставки витрати з доставки товару або вже входить у ціну, фактично сплачену чи що підлягає сплаті, або повиннідоначисляться до цієї ціні додатково. Нині основне розмаїття можливих варіантів розподілу обов'язків з доставки товару від продавця до покупця описується міжнародними правилами тлумачення торгових термінів «>Инкотермс-2000».

Під час укладання зовнішньоторговельної угоди партнери мають чітко розподілити між собою численні обов'язки, пов'язані із доставкою товару від продавця до покупця (транспортування, страхування шляху, оформлення митних документів і майже т. буд.). Кожна з цих обов'язків передбачає різні витрати. При транспортуванні товару є й ризики, пов'язані з пристрітом чи втратою товару. Зазвичай, з усіма угодами міжнародної купівлі-продажу супроводжуються обов'язковим страхуванням вантажу.

Якщо існує два договору страхуванні товару, наприклад, страховка за морської фрахт і страховка перевезення товару автомобільним транспортом, повинно бути обидві включені у митну вартість. Витрати з доставки товару дуже великі й можуть становити до 50% ціни товару, у випадках вартість авіаперевезень може бути вищим ціни товару. Умови поставки припускають різні місця, де відбувається розмежування обов'язків продавця та покупця. Адже шлях складу продавця до складу покупця включає вантаження й розвантаження, можливу перевантаження з однієї виду транспорту в інший, Витрати транзит країнами, які товар повинен перетнути, Витрати митне оформлення у країнах, витрати на страхуванню вантажу та інших.

Зміна контрактної ціни товару через відхилення за кількістю якості ввезеного товару та умовами, передбачених зовнішньоторговельним контрактом, часом з організацією зовнішньоторговельних операцій передбачено, що покупець повинен зробити прийомку товару про кількості і якістю за його прибуття. У контрактікупли-Продажи встановлюються вимоги до якості товару і вказується спосіб визначення кількості товару, фактично поставленого продавцем і що підлягає оплаті покупцем. При невідповідність кількості і забезпечення якості відвантаженого товару умовам контракти з урахуванням базису поставки потрібно здійснити врегулювання можливих претензій покупця. У комерційної практиці можна назвати два способу визначення ваги ввезеного товару:

• на вагу відвантаженого товару;

• вазівигруженного товару.

Підотгруженним розуміється вагу, який установлюють у пункті відправлення і зазначений перевізником у транспортній документі (коносаменті, накладної тощо. буд.). Вага, вказаний у транспортному документі, визнається остаточним, і за ним визначається (фактурна ціна).

Під вивантаженим розуміється вагу, встановлений пункт призначення, т. е. країни імпорту.Взвешивание товару виробляється звичайно під час розвантаження товару чи через певна кількість днів після закінченнявесовщиками (лічильниками,тальманами). Результати зважування фіксуються у "вагових сертифікатах, які зізнаються арбітражем явним доказом ваги. У контракті може бути відбито припустиму межу відхилення ваги.

Можливі три випадку відхилення за якістю ввезеного товару:

• ушкодження товару при транспортуванні;

• помилкова постачання;

• постачання неякісного товару.

У разі, тоді як процесі митного оформлення виявлено невідповідності даних про кількості і/або ролі товару, заявлених декларантом відповідно до представленим документами та фактично встановлених митницею під час огляду товару, ці розбіжності оформляються у порядку. Однак у декларацію митної вартості мусить бути внесено початкова вартість ввезеного товару. Перерахунок митної вартості, внесення уточнених даних в митні декларації у відповідно до встановлених правилами, і навіть уточнення розрахунків з платежах здійснюються за письмової заяви декларанта після врегулювання їм претензій з особою, відповідальних допущене невідповідність поставленого товару (продавцем, перевізником тощо. п.).

Якщо втрата чи псування товару відбулася досі заяви митної вартості, то початкова «фактурна ціна» то, можливо скоригована на величину, відповідну розмірам псування чи втрати товару лише за поданні митному органу, здійснюючому митне оформлення товару, у порядку документів, підтверджують факт псування (втрати) товару й узгодження претензій по втраті чи псування товару з особою, відповідальних схоронність товару, і навіть наявності доказів, підтверджують факт врегулювання претензій (митний документ надопоставку товару, виставляння нового рахунки замість виставленому раніше й підтвердження фактичного платежу банківськими документами тощо. п.). Відхилення за кількістю якості, розмір яких немає виходить поза межі узгодженої у договорі, контракті, угоді суми франшизи (певній його частині збитків страхування, яка підлягає відшкодуванню страховиком відповідно до умовами страхування) чи обговорено угодою ціну, не зізнаються митним органом як підставу зменшення ціни.

Облік знижок, передбачених зовнішньоторговельним контрактом, щодо контрактної (фактурної) ціни ввезеного товару як вихідної бази (основи) при розрахунку митної вартості

У комерційної зовнішньоторговельної практиці мають місце випадки, коли формування ціни впливають різноманітних знижки, надані продавцем покупцю. У таких випадках виникає запитання: чи маємо всі ці знижки якимось чином враховуватися щодо митної вартості? Загальна вимога, необхідне обліку щодо митної вартості таких знижок, — це факт їх застосування покупцем. Отже, ми знову повертаємося до поняття «ціни, фактично сплаченої, чи підлягає сплаті». І тут, якщо покупцем то, можливо однозначно доведено, що справді за товар сплачено ціна з урахуванням відповідної знижки і це знижка усталена у комерційній практиці (як у її величині, і умовам надання), те й при розрахунку митної вартості повинна враховуватися реально використанаскидка[2].


Глава 2. Правову базу визначення митної вартості товарів

Зростання міжнародної торгівлі спонукав до створення уніфікованої методології визначення митної вартості товару і технічних норм, регулюючих митні формальності.

Оцінка вартості імпортного товару з метою визначення розміру мит є ще однією із найскладніших процедур митної практики, оскільки, варіюючи способи визначення митної вартості товару, можна істотно змінювати розмір стягнутої мита.

Методологія визначення митної вартості товару у різних країнах може мати відчутні відмінності. У практиці одних держав поширена система стягування мит з ціниСИФ (вартість, страхування, фрахт), що підвищує платежі на 5-10%. У багатьох інших країнах можливо літочислення мит і з ціни, зазначеної експортером товару втоваросопроводительних документах, і з ціни, через яку аналогічні товари продаються на світовому ринку.

Методологія митної оцінки товару класифікувалася у багатьох документахЮНКТАД і ГАТТ як і складний додатковий протекціоністський бар'єр (нетарифного характеру). Усе це призвело до прагненню створити, загальну всім держав методологію оцінки товарів для митних цілей.

Важливе значення для функціонування системи митної оцінки, щоб він не перетворилася на прихований бар'єр у міжнародну торгівлю, має положення статті 13, що встановлює, що й процес визначення митної вартості затягнеться, то імпортер може мати простий товари під гарантію оплати мита. Це стаття підкреслює, що законодавство кожного члена СОТ повинна утримувати становища, які стосуються подібним ситуацій.

Під час підготовки Угоди серйозні суперечності викликала питання, хто несе тягар докази справедливості декларованою митної ціни – митниця чи експортер. Рішення, прийняте на уругвайському раунді, що стосується випадків, коли митниця обгрунтований сумніватися у точності чи достовірності декларованою вартості, переносить відповідальність як свідчення справедливості митної ціни на всі імпорт.

Російське законодавство з питанням визначення митної вартості товарів полягає в загальні принципи митної оцінки, які у міжнародній практиці, й поширюється на товари, ввезені на митну територію РФ.

Порядок застосування системи митної оцінки товарів, ввезених на митну територію РФ, встановлюється Урядом РФ виходячи з положень Федерального закону РФ «Про внесенні змін у Закон РФ «Про Митний тариф»» (від 08.11.2005 р. № 144) і Митного Кодексу РФ (2003 р.).

Питанням митної вартості товару у цьому Законі присвячені два розділу: третій розділ «Митна вартість товару» і четвертий розділ «Методи визначення митної вартості товарів, ввезених на митну територію РФ».

Стаття 322 ТК РФ визначає функціональне призначення митної вартості товарів, стаття 323 ТК РФ встановлює порядок ухвали і заяви митної вартості товарів.

Відповідно до статтею 19 ФЗ РФ «Про внесенні змін у Закон РФ «Про Митний тариф»» (від 08.11.2005 р. № 144) митної вартістю товарів, ввезених на митну територію РФ, є вартість угоди, тобто, фактично сплачена чи підлягаючий сплаті за товари за її продажу експорту до.

Функціональне призначення митної вартості товарів у тому, що вона використовують у цілях оподаткування, тобто. є підвалинами обчислення митних платежів й підвищення податків, що закріплено 322 статтею ТК. Митна вартість використовується з метою ведення зовнішньоекономічної і митної статистики, застосування інших заходів державного регулювання торгово-економічних відносин, пов'язаних із вартістю товарів, включаючи здійснення валютного контролю зовнішньоторговельних операцій та розрахунків банків за цими угодами, оподаткування товарів митом.

2.1 Методи визначення митної вартості товарів

Відповідно до ФЗ від 08.11.2005 №144-ФЗ «Про внесенні змін у Закон РФ «Про митний тариф»» всі положення, що стосуються митної вартості товарів, ввезених на митну територію РФ, і навіть принципи та фізичні методи визначення митної вартості товарів діють з липня 2006 року.

Визначення митної вартості товарів, ввезених на митну територію РФ, полягає в принципах визначення митної вартості товарів, встановлених нормами міжнародного правничий та загальноприйнятої міжнародної практикою, і виробляється шляхом застосування однієї з наступних методів визначення митної вартості товарів:

1) методу за вартістю операції зввозимими товарами;

2) методу за вартістю операції з ідентичними товарами;

3) методу за вартістю операції з однорідними товарами;

4) методу вирахування;

5) методу складання;

6) резервного методу.

Перелічені методи застосовують у наступному порядку:

а) першоосновою для митної вартості товарів є вартість угоди значенні, встановленому методом за вартістю операції зввозимими товарами. У цьому зазначений метод діє з урахуванням додаткових нарахувань до ціни, фактично сплаченої чи підлягає сплаті;

б) якщо митна вартість товарів може бути визначену за вартості операції зввозимими товарами, митна вартість товарів визначається застосовуваними послідовно методом за вартістю операції з ідентичними товарами і методом за вартістю операції з однорідними товарами;

в) якщо митна вартість товарів може бути визначено переліченими вище методами, вона визначається застосовуваними послідовно методом вирахування і методом складання. При визначенні митної вартості товарів декларант проти неї вибрати черговість застосування методу вирахування і методу складання;

р) для визначення митної вартості товарів неможливо використати жодного з зазначених вище методів, то митна вартість товарів визначається по резервному методу.

Митна вартість товарів хороших і відомості, які стосуються її визначенню, мають грунтуватися на кількісно обумовленою і документально підтвердженої достовірною інформацією. Процедура визначення митної вартості товарів мусить бутиобщеприменимой, тобто. має різнитися залежно від джерел постачання товарів.

Процедура митної оцінки ввезених товарів має використовуватися для боротьби з демпінгом.

Положення ФЗ від 08.11.2005 №144-ФЗ «Про внесенні змін у Закон РФ «Про Митний тариф»» що неспроможні розглядатися як обмежують повноваження митних органів перевіряти гаразд, передбаченому митним законодавством РФ, справжність документів, представлених декларантом з метою визначення митної вартості товарів, і достовірність які

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація