Реферати українською » Таможенная система » Митне співробітництво РФ і СНД


Реферат Митне співробітництво РФ і СНД

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Зміст

Запровадження. 3

1. Нормативно-правове регулювання співробітництво митних органів РФ країн СНД. 5

2. основні напрями співробітництва митних органів на теренах СНД 11

Укладання. 20

Література. 21


Запровадження

Актуальність дослідження. Інтеграційний процес сьогодні точиться на всіх країн і континентах і охоплює. У цілому цей процес включаться різні за рівнем політичного та розвитку держави. І Росія цьому плані свої не виняток.

Країни сучасного світу прагнуть інтеграції, що полегшує рух товарів і капіталів, сприяючи цим розвитку економіки. Однією з елементів такий інтеграції є уніфікація митних процедур і взаємна сприяння здійсненні функцій митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відомо, що є потреба у оформленні єдиного митного простору. Відповідно до угодою Білорусь, Казахстан, Киргизія, Росія та Таджикистан створюють необхідні організаційні і правові передумови реалізації взаємодії правових систем сторін і співробітництва державні органи законодавчої і виконавчої влади сторін.

Митне регулювання ввозяться відповідність до митним законодавством Російської Федерації і законодавством Російської Федерації про державне регулювання зовнішньоторговельноїдеятельности[1].

Мета роботи – охарактеризувати основних напрямів взаємодії і співробітництва митних органів Росії із митних служб держав-учасників Співдружності незалежних держав (СНД).

На виконання поставленої мети нами було вирішено такі: описати нормативно-правові акти, які регламентують співробітництво митних органів РФ країн СНД, охарактеризувати основних напрямів співробітництва митних органів на теренах СНД.

 


1. Нормативно-правове регулювання співробітництво митних органів РФ країн СНД

Відповідно до Конституцією Російської Федерації митне регулювання підпорядковано Російської Федерації й у встановленні порядку й правил, за дотримання яких особи реалізують декларація про переміщення товарів і транспортних коштів через митний кордон Російської Федерації.

Єдину митну територію митного союзу становлять території Республіки Білорусь у, Республіки Казахстан й Російської Федерації, і навіть виняткові економічні зони і континентальні шельфи держав-учасників митного союзу, штучні острова, установки, спорудження та інші об'єкти, проти яких держави -учасниці митного союзу мають виняткової юрисдикцією.

Межі митної території митного союзу, включаючи межі що у виняткових економічні зони і континентальних шельфах держав-учасників митного союзу штучних островів, установок, споруд й інших об'єктів, проти яких держави -учасниці митного союзу мають виняткової юрисдикцією, є митної кордоном митного союзу.

Митне законодавство митного союзу складається з:

Митного Кодексу митного союзу;

за міжнародні договори держав-учасників митного союзу, регулюючих митні правовідносини в митний союз;

рішень Комісії митного союзу, регулюючих митні правовідносини в митний союз, прийнятих у відповідність до справжнім Кодексом і міжнародними договорами держав-учасників митного союзу.

При митному регулюванні застосовується митне законодавство митного союзу, чинне на день реєстрації митної декларації чи інших митних документів, крім випадків, передбачених справжнім Кодексом.

При переміщенні товарів через митний кордон з порушенням вимог, встановлених митним законодавством митного союзу, застосовується митне законодавство митного союзу, чинне на день фактичного переміщення товарів через митнуграницу[2].

Якщо день фактичного переміщення товарів через митний кордон не встановлено, застосовується митне законодавство митного союзу, чинне на день виявлення порушення вимог, встановлених митним законодавством митного союзу.

Законодавством держав-учасників митного союзу можуть бути й інші завдання, можуть бути вирішені митні органи.

Система митних органів, їхніх прав, обов'язки, і відповідальність, і навіть умови проходження служби в митних органах визначаються законодавством держав-учасників митного союзу.

Митні органигосударств–участников митного союзу є органами дізнання у справах контрабанді, про ухиляння від митних платежів та інших злочинах, виробництво за що у відповідно до законодавствагосударств–участников митного союзу віднесено до компетенції митних органів.

Митні органигосударств–участников митного союзу здійснюють оперативно – розшукову діяльність у цілях виявлення осіб,подготавливающих, які роблять чи які вчинили протиправне діяння, визнане законодавством цих країн злочином, провадження з якому віднесено до ведення митних органів, і навіть при запитах міжнародних митних організацій, митних та інших компетентних органів інших держав відповідно до міжнародними договорами.

Оперативно – пошукова діяльність здійснюється митні органигосударств–участников митного союзу у відповідно до законодавствагосударств–участников митного союзу про оперативно-розшукової діяльності.

Митні органигосударств–участников митного союзу здійснюють виробництво (ведуть адміністративний процес) у справі про адміністративні правопорушення та притягують осіб до адміністративної відповідальності ще відповідно до законодавствомгосударств–участников митного союзу.

Правову основу такої співпраці становить передусім затверджений в 1993 р. Статут СНД, який серед інших намірів у діяльності Союзу закріпив і намір держав створити загальний ринок товарів та послуг, що організувати неможливо зробити й без участі у цьому митнихорганов.[3]

Очолює і направляє роботу з здійсненню взаємодії митних служб країн СНД спеціально при цьому створений орган — Рада керівників митних служб держав-учасників СНД. До компетенції цієї міжнародної органу належить створення умов уніфікації митних правив і що використовуються митних цілей документів, координація взаємодії митних служб, і навіть розробка єдиних принципів здійснення валютного контролю митних служб країн-учасниць Співдружності.

У процесі здійснення діяльності з метою практичного взаємодії сфері митного справи Радою були готові й затверджені 10 лютого 1995 р. Основи митних законодавств держав-учасників СНД. Цей документ, структура якого з 13 43 глави уряду та 234 статті, визначає основні засади правового, економічного і організаційного регулювання митного справи в самісінький державах-учасницях СНД.

Відповідно до Основами до сфери митного справи віднесено митна політика, лад і умови переміщення через митний кордон товарів і транспортних коштів, стягування митних платежів, виробництво митного оформлення і здійснення митного контролю (помилка той самий — виділення митної політики поруч із заходами щодо його реалізації як елемента митного справи).

Крім Основ, є базовим документів мають у сфері уніфікації митного регулювання країн-учасників СНД, є ще низку нормативно-правових актів, вкладених у розвиток співробітництва цих країнтаможенно-правовой сфері. Зокрема, наприклад, укладену 8 липня 1995 р. Угоду про порядок митного оформлення товарів, які з митних територій держав-учасників СНД і переміщуваних з-поміж них відповідно до митним режимом випуску для вільного звернення, метою якого стало створення необхідних технічних та інші умов практичної реалізації режиму вільної торгівлі між державами. А режим вільної торгівлі, передбачений відповідним Угоди про створенні зони вільної торгівлі на теренах СНД, своєю чергою, припускав визволення з мит, податків і зборів, мають еквівалентну дію, й усунення різного роду кількісних обмежень.

Крім загальної уніфікації митних процедур у межах країн СНД, з цих країн Росія встановила тісніші відносини утаможенно-правовой сфері. Тож з республіками Білорусь, Казахстан, Таджикистан та Киргизія в Росії освічений Митний союз. Спочатку угоду про Митний союз підписано між Росією і Республікою Бела русь (6 січня 1995 р.), а трохи згодом щодо нього приєднались і інші республіки — його учасники.

Формування митного союзу здійснювалося у два етапу. У завдання першим етапом входило усунення які були мали на той період обмежень у торгівлі між його учасниками, вироблення єдиних митних тарифів та дійових заходів нетарифного регулювання щодо відносин із третіми країнами. Цей етап формування союзу практично цілком завершився до кінця 1995 — початку 1996 р. Було розроблено єдина й уведено на дію Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності, визначено єдиний порядок спільного ведення митної статистики зовнішньої торгівлі в країнах-учасниках Союзу, створено представництва митної служби Російської Федерації при митних службах Республіки Білорусь у, у Казахстані Киргизії, і навіть аналогічні їх представництва нашій країні. Крім цього, проводилася ще й активну роботу поприсоединению інших країн СНД до Митного союзу і шляхом створення єдиного митного простору біля СНД, чого, на жаль, не вдалося поки зробити.

Відповідно до Положенням Раду керівників митних служб держав - учасниць СНД, затвердженим рішення Ради глав урядів СНД 23 грудня 1993 р., основними напрямами діяльності Ради є сприяння зближенню і гармонізації митних законодавств держав - учасниць СНД, координація їх взаємодії по основним аспектам митної політики, і навіть встановлення дієвої протидії митним правопорушень і контрабандітоваров[4].

Другим етапом планувалося об'єднання митних територій держав-учасників митного союзу на єдину митну територію, що дозволило не лише вільно переміщатися населенню колись братніх народів територією Союзу без жодних обмежень із боку митниці, а й у вигляді скасування митні пости межах цих країн вже лити більше уваги і коштів облаштування митниць й організацію митного контролю на зовнішніх рубежах країн-учасників.

Насправді ж скасувати митного контролю за українсько-словацьким кордоном, скасувати митного контролю за товарами, що відбуваються із території домовилися держав, і навіть створити дієвий механізм, дозволяє виробляти митне оформлення товарів третіх країн одному державами без його подальшого оформлення й інші державі (куди товар, власне, і призначено) вдалося лише у відносинах між Росією і Білоруссю. У відносинах з іншими державами в СНД — учасниками митного союзу досягти таких результатів зірвалася.

У взаєминах же Росії та Республіки Білорусь уунифицировались як технології митного оформлення і функцію контролю, методику визначення митної вартості товарів, але й відбувається і робота з уніфікації валютного законодавства, і навіть законодавства, який биюрисдикционную діяльність митних органів із метою зниження рівняправонарушаемости в митної сфері, і підвищення ефективності правоохоронної діяльності митних органів обох Держав.

У відносинах із іншими державами-учасниками митного союзу діє спрощений порядок митного оформлення товарів, які з цих країн. Спрощений порядок полягає у відмові від обов'язкового подання у митні органи вантажний митної декларації й у скасування стягування митних зборів митне оформлення таких товарів, а іншому — порядок митного оформлення і функцію контролю залишається єдиним.

2. основні напрями співробітництва митних органів на теренах СНД

Сучасна практика здійснення митного співробітництва у нашій країні йде з кількох напрямах:

>Международно-правовое співробітництво у в рамках СНД, розвиток економіки країн якої у досить схожих за своїм характером напрямах.

>Международно-правовое співробітництво з країнами — членами Світової організації торгівлі (СОТ), яка замінила з початку 1995 р. Генеральну асамблею (угоду) за тарифами й торгівлю (ГАТТ), основний принцип діяльності якої — надання країнами-учасниками одна одній режиму сприяння у торгівлі (що означає — надання одним державою іншій державі так само преференцій щодо мит, інших митних платежів і еквівалентних ним значенням податків і зборів, які їм надані будь-якої іншої державі-учасниці СОТ).

У той самий час, попри позірна розмаїття інтеграційних угруповань, закономірність етапів їхньої економічної інтеграції приблизно однакова і має так:

Створення зон вільної торгівлі, у межах якої держави — їх і учасники обмежуються скасуванням митних бар'єрів у торгівлі.

Створення митних спілок, неодмінною умовою якого є скасування мит і різноманітних кількісних обмежень у торгівлі країн — їх учасників, встановлення єдиного митного тарифу і проведення єдиного митного політики щодо відношення до третіх країн.

Створення спільного ринку, у якому прибираються як бар'єри у торгівлі між державами, а й бар'єри для вільного пересування послуг, капіталів і громадян.

Створення економічних спілок, котрим характерно освіту єдиного ринку без меж упорядкування і на додачу до всьоговишеперечисленному також проведення державами — його учасниками скоординованої макроекономічної політики і системи колективного регулювання соціально-економічних процесів, що протікають у регіонах таких спілок.

Останнім етапом служить створення політичних спілок, для держав-учасників яких характерно проведення узгодженої зовнішньої політики України, і навіть узгодження дій сфері безпеки, внутрішніх справ України та юстиції.

Пріоритетність зі Співдружністю незалежних держав в зовнішній політиці Російської Федерації визначає то значне місце, яке в здійсненні міжнародного співробітництваФТС Росії взаємодію Космосу з митних служб держав близького зарубіжжя.

Результати економічної та інтеграції у межах держав-учасників СНД великою мірою залежать зокрема і зажадав від практичного використання цими державами вже накопиченого міжнародного досвіду.

Сьогодні митне співробітництвоФТС Росії у форматі СНД будується з урахуванням Концепції її подальшого розвитку Співдружності незалежних держав і Плану основних заходів із його реалізації, схвалених рішення Ради президентів СНД на Душанбе 5 жовтня 2007 року.

Відповідно до Планом основних заходів розробляється Стратегія економічного розвитку СНД, у межах якої митне співробітництво передбачається розвивати за цілою низкою напрямів.

Один із цих напрямів - інвентаризація міжнародної правова база СНД на митної сфері. Основною метою інвентаризації є аналіз ефективності діючих угод, виявлення прогалин в правовому регулюванні, і навіть усунення існуючих колізій.

Задля реалізації це завдання Радою затвердженийПлан-график проведення інвентаризації міжнародно-правової бази Співдружності незалежних держав в митної сфері на 2008-2009 роки і освічена експертна група, яка стала своєї роботи.

Важливим задля досягнення цілей економічного співробітництва в країн СНД залишатися комплекс питань, що з тарифним і нетарифного регулюванням. У цій напрямку взаємодія митних служб розвивається досить ефективно. Практично кожному засіданні Ради розглядаються питання внесення змін - у товарну номенклатуру зовнішньоекономічної діяльності СНД, і навіть практика застосування сили. З розроблених митних служб документів Економічним радою СНД внесено зміни у Перелік умов, виробничих та технологічних операцій, і під час яких товар вважається виготовленим країні, у якій мали місце. Чіткі критерії визначення країни на походження товару допомагають митним службам припиняти випадки уявлення фальсифікованих документів.

Серед основних механізмів спрощення процедур митного оформлення центральне його місце займає використання сучасних інформаційних технологій й доступу до них усіх учасників процесу міжнародної торгівлі. Актуальна дляФТС Росії тема - співробітництво у сфері інформаційного обміну - віднаходить своє втілення і у форматі СНД. Розроблено проект, й у найближчим часом очікується підписання міжвідомчого Протоколу про організацію обміну попередньою інформацією товари і транспортних засобах, переміщуваних через митні кордон держав - учасниць СНД, який буде основою

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Митні органи Російської Федерації
    Міністерство освіти і науки Російської Федерації Федеральне агентство за освітою Державне освітнє
  • Реферат на тему: Митні платежі
    Ознайомлення з визначенням платників (декларанты, брокери), особливостями обчислення (встановлення
  • Реферат на тему: Митні платежі
    Класифікація митних платежів до РФ. Митні тарифи, як основний вид митних платежів. Зарубіжний
  • Реферат на тему: Митні платежі в РФ і перспективи їх вдосконалення
    >СОДЕРЖАНИЕ ЗАПРОВАДЖЕННЯ 1. >ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ >ОСНОВЫ >ТАМОЖЕННОГО >ОБЛОЖЕНИЯ У РФ 1.1 Загальна
  • Реферат на тему: Суб'єкти митного права
    Зміст Запровадження 1. Поняття і загальну характеристику суб'єктів митного права 2. Митні

Навігація