Реферати українською » Таможенная система » Митна політика під час правління Катерини II


Реферат Митна політика під час правління Катерини II

Єфрона і збірник Г.А.Небольсина з коментарями автора[13].

Деякіделопроизводственние документиКоммерц-коллегии, які б розширенню ставлення до російсько-англійської торгівлі залізом і смолою, було опубліковано у збірнику «>Русско-британские торговельні стосунки в у вісімнадцятому сторіччі»[14].

Ретельнийисточниковедческий аналіз великої кількості різноманітних документів і майже матеріалів, дає змогу стверджувати репрезентативність і достовірність засад і висновків, які у дослідженні.

 

2. Митна політика за правління Катерини II

Протягом XVIII в. на вирішальній ролі у проведенні митної політики Росії грали державні органи. На характер митної політики надавали сильне вплив економічні та політичні погляди правлячих монархів і окремих представників дворянській бюрократії, займали вищі державницькі посади. Більшість представниківторгово- промислового стану Росії у XVIII в. відрізнялися фінансової слабкістю, тому вони дуже рідко виявляли свою активної позиції під час вироблення торгової і митної політики держави.

При виробленні тарифів російський уряд у XVIII в. ставило мети захисту вітчизняної промисловості, стимулювання її й встановлення оптимального варіанта оподаткування, яка приносила б стійкий митний прибуток і забезпечувала б розвиток і зростання зовнішньої торгівлі. Водночас верховні влади були зацікавлені у підтримці позитивного торгового балансу і за в вступі з-за кордону необхідні країни товарів. Ці завдання у цілому успішно вирішувалися, у разі потреби тарифи своєчасно переглядалися.

Тарифи та торгові договори з європейськими країнами,включавшие статті митні пільги, сприяли розвитку російської зовнішньої торгівлі. З початку 1760-х рр. й під кінець XVIII в. під впливом митних тарифів відбувалося зміцнення і дуже якісне зміна біломорської зовнішньої торгівлі. Митна політика Росії щодоостзейских (прибалтійських) портів, завойованих під час Північної війни, також сприятливо вплинула торгівлю міст призвела до поступового включенню в російську систему господарства.

Тарифна політика забезпечила збільшення з кожним десятиліттям російського експорту і стимулювала б розвиток сільського господарства, промислів і такі галузей промисловості, як гірничодобувна, металургійна, лісова, шкіряна,парусно-полотняная.

На відміну від експортної, імпортна тарифну політику Росії XVIII в. часто змінювалася під впливом економічних ідей думок керівників держави, вимог дворянства,промишленников-мануфактуристов, іноземного купецтва, пропозицій іноземних держав, торгівлі з якими Росія була зацікавлена. Нестабільність тарифної політики не дозволяла забезпечити надійний підтримку тим галузям промисловості, яким покровительствували тарифи.Недостаточним виявилося тарифне заступництво російському торговельному флоту, тим більше інші державні заходи допомоги будівництва комерційних судів були мінімальними.

Слід зазначити, що з виробленні тарифів не проводився ретельний аналіз стану промисловості, зовнішньої торгівлі, і фінансів, тарифи базувалися більшою мірою на теоретичних поглядах російських політиків, ніж реальний стан економіки. Запровадження нових тарифів який завжди супроводжувалося необхідними додатковими економічними заходами у виробничому і втрати фінансової сферах. Ці помилки, допущені урядом під час складання тарифів, призводили до з того що де вони забезпечували досягнення всіх поставлених їх цілей, надавали слабке вплив в розвитку промисловості, інколи ж викликали і небажані наслідки, такі як зростання контрабанди і погіршення торгового балансу.

Отже, протекціонізм російських тарифів XVIII в., якщо використовувати класифікацію Д.І. Менделєєва, бувзапретительно- охоронним і сягнув у її розвитку раціональної стадії, що дозволяє забезпечити як ефективне регулювання зовнішньої торгівлі, а й успішний зростання вітчизняних.

У митної політиці крім тарифних способів регулювання зовнішньої торгівлі використовувалися також торгові заборони та обмеження.Нетарифние заходи грали другорядну роль вживалися, зазвичай, в у крайньому випадку, за захистом економіки, природних ресурси та населення країни. Більшість заборон мало тимчасовість і скасовувалося при поліпшенні економічної ситуації країні. Вивчення і аналіз нетарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі показує, по закінченні Північної війни і по 1762 р. уряд активно використало митну політику у загальнодержавних цілях, але й пріоритетного розвитку нової столиці - Петербурга на шкоду економічних інтересів Російського Півночі.

Єдина система митних органів Росії до кінця XVIII в. ще остаточно не склалася. Процес формування митної системи проходив під впливом митної та торгової політики, адміністративних реформування і змін у соціальній сфері, розвитку зовнішньою і внутрішньою торгівлі країни, розширення території держави. На митні органи під час формування та розвитку абсолютизму крім традиційної фіскальної стала покладатися функція захисту економічних інтересів країни.

На початку XVIII в. у Росії було створено нові найвищих органів управління торгової і митної діяльністю -Коммерц-коллегия іКамер- колегія. Після ліквідації внутрішніх митниць загальне керівництво портовими і прикордонними митницями стала здійснюватиКоммерц-коллегия. У другій половині століття уряд у пошуках кращого варіанта митного управління створило Головну над митними зборами канцелярію, а згодом передало її функції місцеві органи влади, а остаточному підсумку, не задовольнившись результатами реформи, повернулося до початкового варіантуКоммерц-коллегии. Реорганізація управління митної системи показує, держава йшло шляхом створення центрального спеціалізованого митного органу, але політичних діячів доки остаточно усвідомлювали цю необхідність у розвиток створення та зміцнення митної служби.

Перебудова кадрової системи митної служби посіла всю першій половині XVIII в. Саме тоді здійснився перехід нового принцип комплектування митниць з урахуванням добровільного найму представників усіх вільних станів, але кадрова проблема залишалася як і однією з найбільш важливих.

Починаючи з періоду Північної війни, російський уряд звертався дооткупной системи збирання мит, передусім на рішення фінансової скрути, але у водночас, сподіваючись, що притягнення великих та досвідчених торговців до організації митного справи допоможе ліквідувати вади на митної сфері. Проте необхідного задоволення державних потреботкупная система не приносила, оскільки у умовах розвитку капіталістичних відносин перед митні органи ставилося завдання як наповнення державного бюджету, а й захисту вітчизняних, яку митного відкупу вирішити було неможливо.

Дефіцит бюджетних засобів у період державних перетворень та частих війн надавав негативний вплив на організацію та влитися діяльність митної служби: бракувало коштів на своєчасної структурної перебудови і штатів, з виплати гідного платні митним службовцям, і цього численні проблеми, пов'язані з функціонуванням митних органів, і залишалися невирішеними.

Питання контрабанді, засобах та компенсаційні заходи боротьби із нею набув у XVIII в. у Росії як ніколи актуальними у зв'язку з тим, що таємний ввезення товарів у цей час мав постійної тенденції до зростання і перешкоджав успішному здійсненню митної політики, спрямованої для поповнення державного бюджету та взагалі захист національної економіки. Швидке зростання зовнішньої торгівлі Росії при відставанні легку промисловість від рівня західноєвропейських держав і наявності постійного попиту предмети розкоші на ринку, протекціоністська спрямованість у тому чи іншою мірою характерна всіх російських тарифів XVIII в. та системні помилки тарифної політики, сприяли перетворенню контрабанди з явища випадкового характеру у масове.

Уряд часто обговорювало і приймало різноманітні заходи задля унеможливлення таємного провезення товарів - від зниження тарифних ставок і запровадження мінімальних торгових заборон до посилення охорони державного кордону. Але навіть серед урядовців не було єдність думок про рівень поширеності таємного провезення і шкоди, спричинених контрабандою державі, тому твердої лінії митної політики щодо боротьби з контрабандою вироблено був.

Недосконалість митного управління, слабка зацікавленість митних службовців боротьби з порушенням закону, низький професіоналізм і труднощі у доборі кадрів у зв'язку з переходом на систему комплектування митних органів - усе це, поруч із економічними умовами,создававшими основу в існуванні контрабанди, не дозволяло митним органам Росії справитися з зростанням незаконного товарообігу через державний кордон країни.

Особливо слід відзначити, що важливою причиною,затруднявшей діяльність російських митних органів загалом і боротьбу з контрабандою, зокрема, був криза правосвідомості у суспільстві. Руйнування в XVIII в. старої правової системи у країні й формування нової із елементами західноєвропейської правової культури зумовлювало відсутності механізмів передачі правового досвіду від однієї покоління до іншого. У XVIII в. у Росії виник розрив державної правової ідеологією і суспільною правосвідомості, що наклав серйозний відбиток на діяльність митних органів прокуратури та перешкоджало успішному виконання всіх покладених ними функцій.


Укладання

Митно-тарифна політика, що проводилася під час царювання Катерини II (1762-1796 рр.) стала більшої позитивної динаміки і наступальної. Ця обставина було з широким проникненням у країну західних ідей меркантилізму,тризнократизма,фритредерства. Вже 1763 року було заснована урядова комісія про комерції на чолі зЯ.П.Шаховским на підготовку нового тарифу. Цей митний тариф було опубліковано 1 вересня 1766 року, а набрав чинності із 1767 року. У цій тарифу з ввезених товарів мита робилися у вигляді 4, 6, 12, 15, 30 і 200 відсотків вартості і категорії товарів, встановлюванихправительством.[41]. Наступний митний тариф було ухвалено 1782 року, до 2% загалом знижував розмірпошлинного оподаткування з ввезеного у країну сировини.

На імпортовані предмети розкоші встановлювалася високе мито, але з більш 20 %. Усі вивізні мита знизилися до 2-4 %.

Одночасно проводилися заходи зі зміцнення митного кордону. Так, іменним указом Катерини Сенатові від 27 вересня 1782 р. «Про заснування особливої митної прикордонної кайдани й посадили варти для відрази затаєного провезення товарів» у кожному західної прикордонної губерніїучреждалась митна прикордонна стража. Вона з митних об'їждчиків і прикордонних наглядачів в митницях. Митні об'їждчики приймалися на службу радником казенної палати «добровільно за контрактом із належними свідоцтвами від місць, де їх службу відправляли чи проживання мали, про їхнє добром поведінці й з поручництвомнадежним».[42] Останніми роками царювання Катерини II почали знову пробиватися протекціоністські тенденції в митної політиці. За Указом Катерини II від лютого 1793 року заборонявся ввезення і вивіз будь-яких товарів із Франції й уФранцию.[43]. 14 жовтня 1797 року було опубліковано новий тариф, який мало відрізнявся від тарифу 1782 року. Особливістю було те, що цього тарифу «належить стягуватимуть мито сповна єфімками, рахуючи кожний один р .40 до, а чи не один р 25 до, як було зазначено у всіх старихтарифах».[44]

З на початку ХІХ століття система митного управління усталилася, а тарифну політику стала більш послідовною.


Список використаної літератури

 

1. Блінов М.М. Митна політика Росії XXX століть. - М., 1997.

2.ВелувенкампЯ.В. Архангельськ. Нідерландські підприємці у Росії. 1550-1785. - М., 2006

3. Марков Л. Н. Нариси з історії митної служби. - Іркутськ, 1987.

4. Митне залежить від Росії. X - початок XX ст. (Історичний нарис. Документи. Матеріали). - СПб., 1995.

5.Кисловский Ю.Г. Історія митниці держави російського. - М., 1995;

6.Кисловский Ю.Г. Контрабанда історія та сучасність. - М., 1996.

7. Козлова Н.В.Коммерц-коллегия в 20-50-х рр. XVIII в. // Державні установи Росії XVI-XVIII ст.:Сб. статей. - М., 1991;

8. Козлова Н.В. Російський абсолютизм і купецтво. -М.,1999. - З. 279-280.

9.Косминин А.В. Зовнішньоторговельна політика російського уряду під другої половини XVIII в.Автореф.дис...канд.ист. наук. - Воронеж, 1998; він також. Лібералізація тарифної політики Росії у60х-80х рр. XVIII в. // Вітчизняна історія: Люди. Події. Думка:Сб.науч. робіт. -Рязань, 1998. - З. 81.

10.Русско-британские торговельні стосунки в у вісімнадцятому сторіччі.Сб. документів. - М., 1994.

11. Семенов А. Вивчення історичних даних про російської зовнішню торгівлю та промисловості від половини XVII століття до 1858 р. Ч. 1-3. - СПб., 1859.

12. Семенова Л. Н. Контрабанда в Петербурзькому порту (XVIII в.) // Етнографія Петербурга- Ленінграда: Матеріалиежегод.науч.чтенй. - СПб., 1994;

13.Knoppers.J.V.Th.Dutchtradewith Russiafrom thetime ofPeter I toAlexander I. -Monreal, 1976;

14. Чулков М.Д. Історичний опис російської комерції попри всі портах і межах від давніх часів до нині справжнього. - СПб; М., 1781-1788;

15.Hantala K. European and Americantar in the Englishmarketduring theeighteenth andearlynineteenthcenturies. -Helsinki, 1963;

16.Attman A.Rysslandoch Europa.Enhandelshistoriskoversikt. -Goteborg, 1973.

17.HeckscherE.F.SverigesekonomiskahistoriafranGustavVasa. D. 2, B. 2. -Sthlm., 1936. - P.S. 686-687;

18.Hogberg P.S.Utrikeshandelochsjofartpa1700-talet. -Lund, 1969.

19.WennbergC.F.Berattelseomtull-arrenderne,ochhvaddertilgifwitanledning,samthuru desedanar 1726bliwitfortsatte. -Sthlm., 1765.

20.Boethius B.,Heckscher E.Svenskhandelsstatistik 1637-1737. -Sthlm., 1938;

21.Smith W.Studier іsvensktulladministration.Forstadelesn:franaldstatidtillomkring 1718. -Solvesborg, 1950.

22.Hult E.Smuggling -lurendrejeriochtullforsnillning //Ersson B.,Hult E.,SkogmanO.Smuggling.Berrattelseromlurendrejeriochvarusmuggling. -Boras, 1994;HeckscherE.F.SverigesekonomiskahistoriafranGustavVasa. D. 2. B. 2. -Sthlm., 1949;AldmanL.-A.Enmerkantelistiskborjan.Stockholmstextilaimport 1727-1738. -Uppsala, 2008.



він також. Історія російської торгівлі. - Петроград, 1923; СтрувеП.Б. Торговельна політика Росії. - Челябінськ, 2007. (Перевидання монографії, що у 1913 р.). Покровський С.А. Зовнішня торгівля й зовнішня торгова політика Росії. -М.,1947.

[2]  Марков Л. Н. Нариси з історії митної служби. - Іркутськ, 1987.

[3] Митне залежить від Росії. X - початок XX ст. (Історичний нарис. Документи.Материали). - СПб., 1995.

>Кисловский Ю.Г. Історія митниці держави російського. - М., 1995; він також. Контра банда, історія та сучасність. - М., 1996. Блінов М.М. Митна політика Росії X XX століть. - М., 1997.

[5] Козлова Н.В.Коммерц-коллегия в 20-50-х рр. XVIII в. // Державні установи Ріс ці XVI-XVIII ст.:Сб. статей. - М., 1991; вона ж: Російський абсолютизм і купецтво. -М.,1999. - З. 279-280.

[6] Косминин А.В. Зовнішньоторговельна політика російського уряду під другої половини XVIII в.Автореф.дис...канд.ист. наук. - Воронеж, 1998; він також. Лібералізація тарифної політики Росії у60х-80х рр. XVIII в. // Вітчизняна історія: Люди. Події. Думка:Сб.науч. робіт. -Рязань, 1998. - З. 81.

[7]   Семенова Л. Н. Контрабанда в Петербурзькому порту (XVIII в.) // Етнографія Петербурга- Ленінграда: Матеріалиежегод.науч.чтенй. - СПб., 1994;Кисловский Ю.Г. Контрабанда історія та сучасність. - М., 1996.

[8]ВелувенкампЯ.В. Архангельськ. Нідерландські підприємці у Росії. 1550-1785. - М., 2006;Knoppers.J.V.Th.Dutchtradewith Russiafrom thetime ofPeter I toAlexander I. -Monreal, 1976;Hantala K. European and Americantar in the Englishmarketduring theeighteenth andearlynineteenthcenturies. -Helsinki, 1963;Attman A.Rysslandoch Europa.Enhandelshistoriskoversikt. -Goteborg, 1973.

[9] HeckscherE.F.SverigesekonomiskahistoriafranGustavVasa. D. 2, B. 2. -Sthlm., 1936. - P.S. 686-687;Hogberg P.S.Utrikeshandelochsjofartpa1700-talet. -Lund, 1969.

[10] WennbergC.F.Berattelseomtull-arrenderne,ochhvaddertilgifwitanledning,samthuru desedanar 1726bliwitfortsatte. -Sthlm., 1765.

[11]Boethius B.,Heckscher E.Svenskhandelsstatistik 1637-1737. -Sthlm., 1938;Smith W.Studier іsvensktulladministration.Forstadelesn:franaldstatidtillomkring 1718. -Solvesborg, 1950.

[12]  Hult E.Smuggling -lurendrejeriochtullforsnillning

Схожі реферати:

Навігація