МІНІСТЕРСТВО ПОЧРЕЗВЫЧАЙНЫМСИТУАЦИЯМ РЕСПУБЛІКИ БІЛОРУСЬ
>КОМАНДНО -ИНЖЕНЕРНЫЙ ІНСТИТУТ
Кафедра загальноосвітніх дисциплін
Контрольна робота № 1
з дисципліни: «Радіаційна безпеку»
Варіант 03
Номер залікової книжки: 06/123
>Виполнил: слухач65А взводу
сержант внутрішньої служби
>Телица Олександре Васильовичу
Мінськ – 2010
Варіант 03
Номери завдань: 4, 14, 24, 34, 44, 51, 52, 53.
Завдання № 4
Хоч ядро перетвориться ядро плутонію 239>Pu, випустивши – частку? Записати рівняння реакції.
Рішення.
>Альфа-распад залежить від мимовільному випущенні ядром – частки (ядра гелію 42He). Схема – розпаду:
AZX A-4Z-2Y + 42He
Означимо невідоме ядро символом АZХ. Бо за – розпаді атомний номер змінюється на 2, а масове число на виборах 4, то Z = 94 - 2 = 92, A = 239 – 4 = 235
Елемент з порядковим номером 92 в періодичної системі – уран. Отже, ядро 239>Pu перетвориться на ядро 235U.
>Уравнение реакції має вигляд:
239>Pu 235U + 42He
Завдання № 14
За який час від початкового кількості ядер 137>Cs залишиться 10 %?
Рішення.
Відповідно до Закону радіоактивного розпаду
N = N0 е ->t чи >dN = – > Ndt, (14.1)
де:
N0 – число ядер в початковий час (>t = 0),
N – число ядер, решти на момент часу >t,
>dN – число ядер,распавшихся за малий інтервал часу >dt,
> – стала радіоактивного розпаду (ймовірність розпаду ядра в одиницю часу).
Кількість ядер,распавшихся під час >t
∆N = N0 – N = N0 (1– e – > >t) (14.2)
З (14.2) маємо:
∆N / N0 = 1– e – > >t (14.3)
Зв'язок між періодом піврозпаду Т> і голову постійної розпаду
l = >ln 2 ⁄ Т> (14.4)
>Подставив (14.4) в (14.3), одержимо
∆N / N0 = 1– e - ( >ln 2 /Т ) >t = 1– 2 - ( >t /Т ) (14.5)
Означимо величину >t /Т = >k , З урахуванням цього (14.5) перепишемо як
∆N / N0 =1– 2 – >k, звідки
>k = (>ln 1 – >ln(∆N / N0)) / >ln 2
Часткараспавшихся атомів ∆N / N0 = 0,90 (за завданням).
>Произведем обчислення
>k =(>ln 1 – >ln 0,90) / >ln 2 = (0 – (- 0,1054)) / 0,6931 = 0,1521
Період піврозпаду Т> 137>Cs приймаємо рівним 30 років ([1]прил. табл. 3)
Знаходимо час >t протягом якогораспадется 90% початкового кількості 137>Cs
>t =Т ∙ >k = 30 ∙ 0, 1521 4,6 років.
Завдання № 24
Інтенсивність вузького пучка – квантів після проходження через шар свинцю, завтовшки 4 див зменшилася увосьмеро. Визначити товщину шару половинного ослаблення.
Рішення.
>Слоем половинного ослаблення називається шар речовини, товщина >Х якого така, що потік що пропливали нього – квантів зменшується вдвічі. Зв'язок між завтовшки шару половинного ослаблення і лінійним коефіцієнтом ослаблення:
ln 2 0,693
>Х = --------- = ----------(24,1)
µµ
Для свинцевій плити x = 4 див, n0 / n = 8 (за умовою)
З рівняння n = n0e ->µx висловимо лінійний коефіцієнт ослаблення.
>µсвинцю = (ln ( n0 / n ) ) / x =ln 8 / 4 = 0,52
Товщину половинного шару ослаблення обчислимо за такою формулою (24,1)
ln 2 0,693
>Х = --------- = ---------- = 1,33 див
>µ 0,52
Завдання № 34
Визначити масу ізотопу 131>J, має активність А = 37кБк. Період піврозпаду вважати відомим.
Рішення.
Активність А радіоактивного джерела – число радіоактивнихраспадов, які у джерелі за одиницю часу. Якщо джерелі під час >dt >распадется >dN атомів, то
А = >dN / >dt =N (34.1)
де
> – стала розпаду,
N – число атомів радіоактивного ізотопу.
N =mNA / M, (34.2)
де
>m – маса ізотопу,
M - його молекулярна маса,
NA – числоАвогадро.
>Подставим вираз (34.2) в вираз (34.1), одержимо:
А = (>mNA / M ) (34.3)
звідси
M А
>m = ----------(34.4)
NA
Виконуємо обчислення, враховуючи, що
ln 2 0,693
> = --------- = ------------- = 1,004 ∙ 10 - 6
Т 6,9 ∙ 105
>Т = 8 діб ([1]прил. табл. 3) = 8 24 3600 = 6,9 105 з
131 ∙ 103 ∙ 37 ∙ 103
>m = ------------------------------- = 0.805 ∙ 10 – 8 кг = 0,00805 мг
6.022 ∙ 1023 ∙ 1,004 ∙ 10 - 6
Завдання № 44
Оцінити еквівалентну дозу, отримувану рахунок зовнішнього – опромінення протягом місяця перебування біля з потужністю експозиційної дозою 1мР / годину
Рішення.
>Переходной коефіцієнт від рівня експозиційної дози до еквівалентній дозі рахунок зовнішнього – опромінення – 0,05 мЗв/рік на 1мкР / годину. Отже, еквівалентна доза протягом місяця становитиме
0,05 1000 / 12 = 4,17мЗв.
Завдання № 51
Яка з радіоактивних випромінювань (> –, –, –) представляє найбільшу небезпека у разі: а) внутрішнього б) зовнішнього опромінення?
Відповідь.
а) Найбільшу небезпека у разі внутрішнього опромінення представляють – активні радіонукліди. Внутрішнє опромінення ділиться, своєю чергою, напероральное потрапляючи радіоактивні речовини всередину з їжею чи водою іингаляционной при подиху з повітрям. І тут – випромінювання Тут основне вплив на людини надають – радіонукліди, зі свого шкідливому впливу вони значно перевершують –, і – випромінювання ядер. – активні радіонукліди мають високоїионизационной здатністю, вражають внутрішніх органів людини, прискорюючи поява первинних реакцій радіаційної поразки (запаморочення, блювота тощо.).
Щоб запобігти внутрішнього опромінення – активними радіонуклідами використовують кошти індивідуальної захисту органів дихання, шлунково-кишкового тракту і шкірних покровів.
б) Найбільшу небезпека у разі зовнішнього опромінення представляють – активні радіонукліди. Це пов'язано з електромагнітної природою випромінювання, інакше кажучи, це електромагнітні коливання дуже великі частоти, що ширяться у просторі зі швидкістю світла генеровані при ядерних перетвореннях. Основними процесами взаємодії з речовиною є фотоефект,комптоновское розсіювання (комптон-ефект) й освітуелектронно-позитронних пар. Отже, внаслідок всіх процесів уповільнення і захоплення – квантів відбувається іонізація речовини. Це досить важлива річ: якщо йдеться про тканини людського тіла, то іонізація і обумовлює шкідливе біологічне вплив випромінювання на живий організм.
Розрізняють такі основні засоби захисту від впливу – випромінювання:
- зменшення тривалості роботи з територіях чи приміщеннях, де є джерела – випромінювання;
- збільшення відстані від працюючого до джерела;
- зменшення до мінімально можливої активності використовуваного радіоактивного препарату;
- спорудження захисних огороджень (стінок, екранів, контейнерів тощо. буд.) з поглинаючих матеріалів між джерелом і зоною розміщення персоналу. Для стислості ці можливі засоби захисту називають відповідно захист часом, відстанню, кількістю іекранировкой.
Завдання № 52
Охарактеризуйте радіоактивну обстановку в Вашем районі та в Вашої області.
Відповідь. Відповідно до Постанови Ради Міністрів Республіки Білорусь у від 23 грудня 2004 р. № 1623 «Про затвердження переліку населених пунктів та, що у зонах радіоактивного забруднення» перелік населених пунктів та, що у зонах радіоактивного забруднення по Вітебської області виглядає так: >Населенние пункти
Зона проживання з періодичним радіаційним контролем - територія з щільністю забруднення грунтів цезієм-137 від 1 до 5Ки/кв.км або стронцієм-90 від 0,15 до 0,5Ки/кв.км чиплутонием-238, 239, 240 від 0,01 до 0,02Ки/кв.км, де середньорічна ефективна доза опромінення населення повинна перевищувати 1мЗв на рік:
-Толочинский район:Толочинский сільський Рада:д.НоваяБудовка,д.Сани.Глубокский район до згаданого переліку не входить, отже можна говорити, що радіоактивна обстановка у районі вбирається у припустимі норми.
Завдання № 53
Сформулюйте практичні рекомендації, дотримання яких за перебування назагрязненних територіях дозволяє істотно зменшити ризик несприятливих радіаційних наслідків.
Відповідь.
Для зменшення ризику несприятливих радіаційних наслідків під час перебування назагрязненних територіях необхідно:
1. За можливості скоротити час перебування у радіоактивної зони.
2. Тримаються якнайдалі джерела радіаційного зараження.
3. Використовувати необхідні захисту:
- тримати вікна закритими;
- щоденна волога прибирання приміщень, видалення пилу;
- використовувати маску, перебувають у запилюженому місці;
- вдягати захисні рукавички під час роботи ззараженними матеріалами;
- регулярно проходити медичні обстеження, навіть якщо ознак і симптомів радіаційної хвороби немає.
Необхідно чітко розділяти поняття «всередині» і «зовні». Верхню одяг і взуття слід зберігати окремо від тієї, яка носиться вдома, оскільки верхній одяг має як високий рівень радіоактивного забруднення. Не давати у будинок ніяких предметів, які можназараженними. Старанно митися (приймати душ) після кожного повернення на вулиці і прати одяг, яку носили а поза домом.
Після закінчення впливу радіації необхідно позбудеться одягу, яку взагрязненной зоні, чи відправити її в знезаражування.
Поруч із проникненням радіоактивних частинок у організм з повітрям при подиху, другим основним шляхом внутрішнього радіаційного зараження є потрапляння через травний тракт. Тому необхідно дотримуватися такі основні правила:
- брати воду з джерела, який піддавався радіаційного зараженню;
- уникати місцевих продуктів. Якщо всі інші продукти не доступні,Лечебно – профілактичні і санітарно – гігієнічні заходи щодо зменшенню надходження радіонуклідів у організм людини з забрудненими продуктами харчування зводяться ось до чого:
1) проведення наскільки можна радіаційної кулінарній обробки продуктів харчування, яка передбачає, зокрема, приготування не смажених читушенних, аотварних продуктів;
2) приготування «вторинних» бульйонів і відвару, т. е. м'ясо чи рибу протягом 2 – 3 годин спочатку вимочують у холодній воді, потім вода зливається, продукти заливають нової порцією води, доводять до кипіння і воду знову зливають, варіння закінчують нової порцією води;
3) повне очищення коренів та овочів від частинок землі, ретельна їх промивання і зняття шкірки, широке використання засолювання чимаринования овочів і фруктів;
- необхідно використовувати йодовану сіль замість звичайній кухонної, якщо може бути, приймати йод в таблетках;
- раціон харчування мусить мати продукти, що підвищують опірність організму до радіації (морська капуста, кальмари тощо. буд.) і містять метіонін і які б виведенню радіонуклідів з організму (молочнокислі продукти, сир, яйця, риба). Для прискорення виведення цезію з організму бажано вживати продукти, багаті калієм (буряк, горіхи, урюк, курага). Продукти, містять було багато кальцій, сприяють виведення з організму стронцію (молочних продуктів, квасоля, горох, геркулес, моркву, капуста та інших.);
- вітаміни надають такожпротиволучевой ефект. Дія вітамінів зводиться забезпечувати оптимальної життєдіяльності організму, до зростання йогорадиоустойчивости. Тож у раціон харчування добре включати овочі й фрукти, багаті вітаміном З (капуста, лимони, цитрусові, чорна смородина та інших.), вітаміном Є (сливи, зелений горошок та інших.). Сприятливе вплив надає вживання овочевих іфруктово-ягодних соків, особливо з м'якоттю. Соки з м'якоттю добре сорбують радіонукліди. Для прискореного виведення радіонуклідів з організму вживають продукти, що прискорюють моторну функцію кишечника. Це продукти, містять дуже багато клітковини:перловая крупа, пшоно,белково-отрубний хліб, ягоди і.
Немає особливих підстав залишатися у ізоляції, потрібно більше іншими людьми. Не слід драматизувати ситуацію, представляючи її гірше ніж насправді. Необхідно пам'ятати у тому, що час жити у радіаційної зоні у принципі можливо (це від рівня радіоактивності), але цього потрібно певна самодисципліна.
плутоній розпад опромінення радіація обстановка
ЛІТЕРАТУРА
1. Радіаційна безпеку. Методичні вказівки і контрольна робота слухачам заочного навчання / А.В.Ильюшонок – Мінськ:ВПТУ МВС РБ, 1997
2.Багатирев В.А., Бусел А.В.,Дорожко С.В. Методичне посібник з основ радіаційній безпеці і радіаційної екології для студентів технічних вузів республіки. Частина 1.Мн.:БГПА, 1992.
3.Асаенок І.С.,Лубашев Л. П.,Навоша А.І. Радіаційна безпеку. Навчальний посібник.Мн.: БДУ, 2000.
4. ІльїнЛ.А., Кирилов В.Ф., Коренков І. П. Радіаційна гігієна. М.: «Медицина», 1999.
5. Постанова Ради Міністрів Республіки Білорусь у від 23 грудня 2004 р. № 1623 «Про затвердження переліку населених пунктів та, що у зонах радіоактивного забруднення».
Нові надходження
Реклама
Контакти