МІНІСТЕРСТВО ПОЧРЕЗВЫЧАЙНЫМСИТУАЦИЯМ РЕСПУБЛІКИ БІЛОРУСЬ

>КОМАНДНО -ИНЖЕНЕРНЫЙ ІНСТИТУТ

Кафедра загальноосвітніх дисциплін

Контрольна робота № 1

з дисципліни: «Радіаційна безпеку»

Варіант 03

Номер залікової книжки: 06/123

>Виполнил: слухач65А взводу

сержант внутрішньої служби

>Телица Олександре Васильовичу

Мінськ – 2010

Варіант 03

Номери завдань: 4, 14, 24, 34, 44, 51, 52, 53.

Завдання № 4

Хоч ядро перетвориться ядро плутонію ²³⁹>Pu, випустивши – частку? Записати рівняння реакції.

Рішення.

>Альфа-распад залежить від мимовільному випущенні ядром – частки (ядра гелію ⁴₂He). Схема – розпаду:

^A_ZX ^A-4_Z-2Y + ⁴₂He

Означимо невідоме ядро символом ^А_ZХ. Бо за – розпаді атомний номер змінюється на 2, а масове число на виборах 4, то Z = 94 - 2 = 92, A = 239 – 4 = 235

Елемент з порядковим номером 92 в періодичної системі – уран. Отже, ядро ²³⁹>Pu перетвориться на ядро ²³⁵U.

>Уравнение реакції має вигляд:

²³⁹>Pu ²³⁵U + ⁴₂He

Завдання № 14

За який час від початкового кількості ядер ¹³⁷>Cs залишиться 10 %?

Рішення.

Відповідно до Закону радіоактивного розпаду

N = N₀ е ^->t чи >dN = – > Ndt, (14.1)

де:

N₀ – число ядер в початковий час (>t = 0),

N – число ядер, решти на момент часу >t,

 >dN – число ядер,распавшихся за малий інтервал часу >dt,

 > – стала радіоактивного розпаду (ймовірність розпаду ядра в одиницю часу).

Кількість ядер,распавшихся під час >t

∆N = N₀ – N = N₀ (1– e ^{– > >t}) (14.2)

З (14.2) маємо:

∆N / N₀ = 1– e ^{– > >t} (14.3)

Зв'язок між періодом піврозпаду Т_> і голову постійної розпаду

l = >ln 2 ⁄ Т_> (14.4)

>Подставив (14.4) в (14.3), одержимо

 ∆N / N₀ = 1– e ^{- ( >ln 2 /Т ) >t} = 1– 2 ^{- ( >t /Т )} (14.5)

Означимо величину >t /Т = >k , З урахуванням цього (14.5) перепишемо як

∆N / N₀ =1– 2 ^{– >k}, звідки

>k = (>ln 1 – >ln(∆N / N₀)) / >ln 2

Часткараспавшихся атомів ∆N / N₀ = 0,90 (за завданням).

>Произведем обчислення

>k =(>ln 1 – >ln 0,90) / >ln 2 = (0 – (- 0,1054)) / 0,6931 = 0,1521

Період піврозпаду Т_> ¹³⁷>Cs приймаємо рівним 30 років ([1]прил. табл. 3)

Знаходимо час >t протягом якогораспадется 90% початкового кількості ¹³⁷>Cs

>t =Т ∙ >k = 30 ∙ 0, 1521 4,6 років.

Завдання № 24

Інтенсивність вузького пучка – квантів після проходження через шар свинцю, завтовшки 4 див зменшилася увосьмеро. Визначити товщину шару половинного ослаблення.

Рішення.

>Слоем половинного ослаблення називається шар речовини, товщина >Х якого така, що потік що пропливали нього – квантів зменшується вдвічі. Зв'язок між завтовшки шару половинного ослаблення і лінійним коефіцієнтом ослаблення:

        ln 2 0,693

>Х = --------- = ----------(24,1)

          µµ

Для свинцевій плити x = 4 див, n₀ / n = 8 (за умовою)

З рівняння n = n₀e ^->µx висловимо лінійний коефіцієнт ослаблення.

>µ_свинцю = (ln ( n₀ / n ) ) / x =ln 8 / 4 = 0,52

Товщину половинного шару ослаблення обчислимо за такою формулою (24,1)

        ln 2 0,693

 >Х = --------- = ---------- = 1,33 див

          >µ 0,52

Завдання № 34

Визначити масу ізотопу ¹³¹>J, має активність А = 37кБк. Період піврозпаду вважати відомим.

Рішення.

Активність А радіоактивного джерела – число радіоактивнихраспадов, які у джерелі за одиницю часу. Якщо джерелі під час >dt >распадется >dN атомів, то

А = >dN / >dt =N (34.1)

де

> – стала розпаду,

N – число атомів радіоактивного ізотопу.

N =mN_A / M, (34.2)

де

>m – маса ізотопу,

M - його молекулярна маса,

N_A – числоАвогадро.

>Подставим вираз (34.2) в вираз (34.1), одержимо:

А = (>mN_A / M ) (34.3)

звідси

M А

>m = ----------(34.4)

N_A

Виконуємо обчислення, враховуючи, що

        ln 2 0,693

> = --------- = ------------- = 1,004 ∙ 10 ^{- 6}

        Т 6,9 ∙ 10⁵

>Т = 8 діб ([1]прил. табл. 3) = 8 24 3600 = 6,9 10⁵ з

131 ∙ 10³ ∙ 37 ∙ 10³

>m = ------------------------------- = 0.805 ∙ 10 ^{– 8} кг = 0,00805 мг

6.022 ∙ 10²³ ∙ 1,004 ∙ 10 ^{- 6}

Завдання № 44

Оцінити еквівалентну дозу, отримувану рахунок зовнішнього – опромінення протягом місяця перебування біля з потужністю експозиційної дозою 1мР / годину

Рішення.

>Переходной коефіцієнт від рівня експозиційної дози до еквівалентній дозі рахунок зовнішнього – опромінення – 0,05 мЗв/рік на 1мкР / годину. Отже, еквівалентна доза протягом місяця становитиме

0,05 1000 / 12 = 4,17мЗв.

Завдання № 51

Яка з радіоактивних випромінювань (> –, –, –) представляє найбільшу небезпека у разі: а) внутрішнього б) зовнішнього опромінення?

Відповідь.

а) Найбільшу небезпека у разі внутрішнього опромінення представляють – активні радіонукліди. Внутрішнє опромінення ділиться, своєю чергою, напероральное потрапляючи радіоактивні речовини всередину з їжею чи водою іингаляционной при подиху з повітрям. І тут – випромінювання Тут основне вплив на людини надають – радіонукліди, зі свого шкідливому впливу вони значно перевершують –, і – випромінювання ядер. – активні радіонукліди мають високоїионизационной здатністю, вражають внутрішніх органів людини, прискорюючи поява первинних реакцій радіаційної поразки (запаморочення, блювота тощо.).

Щоб запобігти внутрішнього опромінення – активними радіонуклідами використовують кошти індивідуальної захисту органів дихання, шлунково-кишкового тракту і шкірних покровів.

б) Найбільшу небезпека у разі зовнішнього опромінення представляють – активні радіонукліди. Це пов'язано з електромагнітної природою випромінювання, інакше кажучи, це електромагнітні коливання дуже великі частоти, що ширяться у просторі зі швидкістю світла генеровані при ядерних перетвореннях. Основними процесами взаємодії з речовиною є фотоефект,комптоновское розсіювання (комптон-ефект) й освітуелектронно-позитронних пар. Отже, внаслідок всіх процесів уповільнення і захоплення – квантів відбувається іонізація речовини. Це досить важлива річ: якщо йдеться про тканини людського тіла, то іонізація і обумовлює шкідливе біологічне вплив випромінювання на живий організм.

Розрізняють такі основні засоби захисту від впливу – випромінювання:

- зменшення тривалості роботи з територіях чи приміщеннях, де є джерела – випромінювання;

- збільшення відстані від працюючого до джерела;

- зменшення до мінімально можливої активності використовуваного радіоактивного препарату;

- спорудження захисних огороджень (стінок, екранів, контейнерів тощо. буд.) з поглинаючих матеріалів між джерелом і зоною розміщення персоналу. Для стислості ці можливі засоби захисту називають відповідно захист часом, відстанню, кількістю іекранировкой.

Завдання № 52

Охарактеризуйте радіоактивну обстановку в Вашем районі та в Вашої області.

Відповідь. Відповідно до Постанови Ради Міністрів Республіки Білорусь у від 23 грудня 2004 р. № 1623 «Про затвердження переліку населених пунктів та, що у зонах радіоактивного забруднення» перелік населених пунктів та, що у зонах радіоактивного забруднення по Вітебської області виглядає так: >Населенние пункти

Зона проживання з періодичним радіаційним контролем - територія з щільністю забруднення грунтів цезієм-137 від 1 до 5Ки/кв.км або стронцієм-90 від 0,15 до 0,5Ки/кв.км чиплутонием-238, 239, 240 від 0,01 до 0,02Ки/кв.км, де середньорічна ефективна доза опромінення населення повинна перевищувати 1мЗв на рік:

-Толочинский район:Толочинский сільський Рада:д.НоваяБудовка,д.Сани.Глубокский район до згаданого переліку не входить, отже можна говорити, що радіоактивна обстановка у районі вбирається у припустимі норми.

Завдання № 53

Сформулюйте практичні рекомендації, дотримання яких за перебування назагрязненних територіях дозволяє істотно зменшити ризик несприятливих радіаційних наслідків.

Відповідь.

Для зменшення ризику несприятливих радіаційних наслідків під час перебування назагрязненних територіях необхідно:

1. За можливості скоротити час перебування у радіоактивної зони.

2. Тримаються якнайдалі джерела радіаційного зараження.

3. Використовувати необхідні захисту:

- тримати вікна закритими;

- щоденна волога прибирання приміщень, видалення пилу;

- використовувати маску, перебувають у запилюженому місці;

- вдягати захисні рукавички під час роботи ззараженними матеріалами;

- регулярно проходити медичні обстеження, навіть якщо ознак і симптомів радіаційної хвороби немає.

Необхідно чітко розділяти поняття «всередині» і «зовні». Верхню одяг і взуття слід зберігати окремо від тієї, яка носиться вдома, оскільки верхній одяг має як високий рівень радіоактивного забруднення. Не давати у будинок ніяких предметів, які можназараженними. Старанно митися (приймати душ) після кожного повернення на вулиці і прати одяг, яку носили а поза домом.

Після закінчення впливу радіації необхідно позбудеться одягу, яку взагрязненной зоні, чи відправити її в знезаражування.

Поруч із проникненням радіоактивних частинок у організм з повітрям при подиху, другим основним шляхом внутрішнього радіаційного зараження є потрапляння через травний тракт. Тому необхідно дотримуватися такі основні правила:

- брати воду з джерела, який піддавався радіаційного зараженню;

- уникати місцевих продуктів. Якщо всі інші продукти не доступні,Лечебно – профілактичні і санітарно – гігієнічні заходи щодо зменшенню надходження радіонуклідів у організм людини з забрудненими продуктами харчування зводяться ось до чого:

1) проведення наскільки можна радіаційної кулінарній обробки продуктів харчування, яка передбачає, зокрема, приготування не смажених читушенних, аотварних продуктів;

2) приготування «вторинних» бульйонів і відвару, т. е. м'ясо чи рибу протягом 2 – 3 годин спочатку вимочують у холодній воді, потім вода зливається, продукти заливають нової порцією води, доводять до кипіння і воду знову зливають, варіння закінчують нової порцією води;

3) повне очищення коренів та овочів від частинок землі, ретельна їх промивання і зняття шкірки, широке використання засолювання чимаринования овочів і фруктів;

- необхідно використовувати йодовану сіль замість звичайній кухонної, якщо може бути, приймати йод в таблетках;

- раціон харчування мусить мати продукти, що підвищують опірність організму до радіації (морська капуста, кальмари тощо. буд.) і містять метіонін і які б виведенню радіонуклідів з організму (молочнокислі продукти, сир, яйця, риба). Для прискорення виведення цезію з організму бажано вживати продукти, багаті калієм (буряк, горіхи, урюк, курага). Продукти, містять було багато кальцій, сприяють виведення з організму стронцію (молочних продуктів, квасоля, горох, геркулес, моркву, капуста та інших.);

- вітаміни надають такожпротиволучевой ефект. Дія вітамінів зводиться забезпечувати оптимальної життєдіяльності організму, до зростання йогорадиоустойчивости. Тож у раціон харчування добре включати овочі й фрукти, багаті вітаміном З (капуста, лимони, цитрусові, чорна смородина та інших.), вітаміном Є (сливи, зелений горошок та інших.). Сприятливе вплив надає вживання овочевих іфруктово-ягодних соків, особливо з м'якоттю. Соки з м'якоттю добре сорбують радіонукліди. Для прискореного виведення радіонуклідів з організму вживають продукти, що прискорюють моторну функцію кишечника. Це продукти, містять дуже багато клітковини:перловая крупа, пшоно,белково-отрубний хліб, ягоди і.

Немає особливих підстав залишатися у ізоляції, потрібно більше іншими людьми. Не слід драматизувати ситуацію, представляючи її гірше ніж насправді. Необхідно пам'ятати у тому, що час жити у радіаційної зоні у принципі можливо (це від рівня радіоактивності), але цього потрібно певна самодисципліна.

плутоній розпад опромінення радіація обстановка

ЛІТЕРАТУРА

1. Радіаційна безпеку. Методичні вказівки і контрольна робота слухачам заочного навчання / А.В.Ильюшонок – Мінськ:ВПТУ МВС РБ, 1997

2.Багатирев В.А., Бусел А.В.,Дорожко С.В. Методичне посібник з основ радіаційній безпеці і радіаційної екології для студентів технічних вузів республіки. Частина 1.Мн.:БГПА, 1992.

3.Асаенок І.С.,Лубашев Л. П.,Навоша А.І. Радіаційна безпеку. Навчальний посібник.Мн.: БДУ, 2000.

4. ІльїнЛ.А., Кирилов В.Ф., Коренков І. П. Радіаційна гігієна. М.: «Медицина», 1999.

5. Постанова Ради Міністрів Республіки Білорусь у від 23 грудня 2004 р. № 1623 «Про затвердження переліку населених пунктів та, що у зонах радіоактивного забруднення».