Реферати українською » Зарубежная литература » Проблема модернізму в сучасному Українському літературознавстві


Реферат Проблема модернізму в сучасному Українському літературознавстві

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Проблемамодернізму всучасномуукраїнськомулітературознавстві


>ЗМІСТ

>Вступ

>Розділ І.Поняттямодернізму вукраїнськомулітературознавстві

>Розділ ІІ.Визначенняхронологічних рамок тафактографіямодернізму

>Розділ ІІІ. ">Авторськіверсії"модернізму

>Висновки

Списоклітератури


>ВСТУП

>Більшестоліття уже минуло із того години, як умистецтві йзокрема влітературівиникмодернізм. Нема занесприятливіумови,українськалітературатакожприєдналася досвітовоголітературногопроцесу й у тому чиіншийспосібпрагнула не бутисамодостатньою, азалучалась доєвропейського руху.Історичніумовигальмували процеснаближення українськоїлітератури довідповідногоєвропейськогорівня.Булостворенозалізнузавісу, по однійстримувалисьбудь-якітенденції, щовиявлялимодерністскістьукраїнськогомистецтва.Пізніше внауковихдослідженняхбудь-яківиявимодернізму умистецтвітаврувались зпосиланнями накласиківмарксизму-ленінізму. Та ідотепер ушкільномукурсілітератури неприйнятовизнаватипевні твори іавторівмодерністськими.Ще неподолано комплекс меншовартості українськоїлітератури.

>Подекуди всучасномуукраїнськомулітературознавствіз’являютьсяспробианалізуукраїнськогомодернізму.Вартовіддатиналежне тімдослідникам,хтобереться завивченняцієї тими,адже смердотієпершими й частовикликаютьобурення вмасахприхильниківтрадиційності йшароварності українськоїлітератури.Прагнемопідтриматицінечисленнідослідження, томупроведемоаналізкритичнихпраць про Українськиймодернізм, яківиходили внезалежній Україні,тобтопочинаючи від 1991 року.

Отже,метоюнашої роботиєспробапрослідкуватирозвитокмодернізму наукраїнськомуґрунті,з’ясувати, котріявищазараховують домодернізму,встановитихронологічнімежімодернізму,окреслитиметодологію шкірного ізавторів дляаналізумодерноїлітератури.

Отже,об’єктомдослідженняєпоняттямодернізму всучасномуукраїнськомулітературознавстві, предметоманалізуєокремі з статтею тамонографії українськихлітературознавців1991-2002-рр., у які смердотірозглядаютьпроблемимодерністськоїлітератури. Усвоїйроботі мипроведемопорівняльнийаналізцих статей ймонографій,з’ясуємовідмінності утрактуваннісучаснимидослідникамипоняття ">модернізм". Для цого будемо послуговуватись методомзіставлення йпорівняльногоаналізурізнихпраць, методомметакритичногоаналізу,тобтопроведемоаналітичну роботу наоснові уженаписанихдосліджень промодернізм.

>Відповідно до методудослідження йпоставленихзавдань структура роботипередбачає трирозділи. Упершомурозділі миз’ясуємопоняття ">модернізм" утрактуваннірізнихдослідників,аджеєдиногочіткоговизначення цогопоняття улітературознавствіще немає. У іншомурозділі миокреслимохронологічні рамкиукраїнськогомодернізму йз’ясуємо йогофактографію,тобтовизначимоявища, щотакожвідносять домодернізму. Утретьомурозділі мирозглянемо ">авторськіверсії"модернізму,тобтозробимооглядконцепцій йпідходів домодернізму.

Дорозглядувізьмемостудіїсучасних українськихлітературознавців:СоломіїПавличко "Дискурсмодернізму вукраїнськійлітературі", ЯрославаПоліщука ">Міфологічний обрійукраїнськогомодернізму",ВолодимираМоренця ">Національнішляхипоетичного модернупершоїполовини ХХ ст.: Україна йПольща",КостянтинаМоскальця ">Людина накрижині",ТамариГундорової ">Про-Явлення Слова.Дискурсіяранньогоукраїнськогомодернізму.Постмодернаінтерпретація",ВіриАгеєвої "Українськаімпресіоністична проза", МиколиІльницького ">Від ">МолодоїМузи" до ">Празької школи"".


>РОЗДІЛ І. >Поняттямодернізму вукраїнськомулітературознавстві

якподаєСловникіншомовнихслів, ">модернізм [франц.modernise] –загальнаназватечій умистецтві ХХстоліття,якимвластивізапереченняреалізму,традиційних форм,естетики,пошук новихестетичнихпринципів". Великийтлумачнийсловник українськоїмовидаєтакепоясненнятерміну >модернізм: 1.Авангардизм. 2. Один знапрямів усучаснійрелігійно-ідеалістичнійфілософії,якийпроповідуєоновленнякатолицьких догм удусіінтуїтивізму, волюнтаризму й т.ін.Термін "авангардизм"цейсловникпояснює так: ">загальнаназварізнихнапрямів умистецтві ХХстоліття, для якіхарактернірозрив зтрадицієюреалістичногохудожнього образу,пошуки новихзасобіввираження йформальноїструктуритвору". Українськалітературнаенциклопедіяподаєрозвідку промодернізм усвітовій йукраїнськійлітературі,трактуючицеявище так: ">філософсько-естетична іхудожня система, щосклалася в Першідесятиліття ХХстоліття іоб’єдналарізнорідні,інодіістотновідміннінапрями ітечії, для якіпритаманні новасуб’єктивно-індивідуалістськаконцепціялюдини (здомінуваннямдезінтеграційного початку) тапов’язане ізцимпротиставлення новихвиражальних йзображальнихзасобівкласичним формаммистецтва ХІХстоліття.Досімодернізм –термін неусталений:інколитлумачиться яксинонім авангардизму; якявище, що за годинузародженняінтегрувало всобі занепад і авангардизм; якхудожній рух, щовідмежовується від декадентства ймає авангардизм своїмнайрадикальнішимвиявом тощо.Передумовивиникненнямодернізмуз’явилися у XIXстоліття.Саме тодіхудожнясвідомістьфіксує кризовісвітоуявлень, котріскладалися відепохиПросвітительства йнабулипереважнораціоналістичних,головним чиномпозитивістських форм уфілософському йхудожньомумисленні ХІХстоліття.Стаютьочевиднимиїхняневідповідністьісторичнійдійсності початку ХХстоліття,недостатність дляповнотистворення образулюдини,художньогорозкриття тихийвидівсоціальної,біологічної,моральноїдетермінованостіїї життя, на якіґрунтувалисятиповізразкикласичнихреалізму йнатуралізму.З’ясовуєтьсянедосяжність йнекоректністьбагатьохсуспільнихідеалів,неспроможність жадних напередвизначених формсуспільного улаштуюзнятисуперечливість йвнутрішнюконфліктністьлюдськогобуття.Піддаютьсяскептичнійпереоцінціпросвітницькіідеалинародно-духовноївсеєдності,соціальногобратерства,евдемоністськогозмісту життя, рядіншихморальних йкультурнихцінностей.Окреслюються…значноглибшіпсихологічнівимірилюдини,невичерпність йбагатоликість (аж допротилежності)їїіндивідуальнихякостей,життєвоважливе, частовирішальне,значенняїїпозасвідомих йпідсвідомихімпульсів,їхнійзв’язок ізпервісними формамиколективного таіндивідуальногобуття".

>Літературознавчийсловник-довідникдаєтакевизначеннямодернізму: ">загальнаназвалітературно-мистецькихтенденційнеміметичногоґатунку намежі ХІХ – ХХстоліття, щовиникли якзапереченняілюзіоністсько-натуралістичної практики вхудожнійцарині,обґрунтованоїфілософієюпозитивізму.Цяфілософіяобстоювалаемпіричні,жорстковерифікованіданієдинимджереломдостеменногознання припринциповомунехтуваннііншими,зокрема,ірраціональними,джерелами тапосталою напідвалинахцієїфілософії ">соціально-реалістичноюкритикою",схильноювзалежнювати талант відутилітарних потребсуспільства,ігноруватифундаментальноюкатегорієюмистецтва –прекрасним,красою.Модернізм намісцепозаестетичноїутилітарно-раціональноїметодологіїхудожнього чинувводивіманентнуйому (чину)творчуінтуїцію,втаємничення утрансцендентнусутністьбуття тощо,власне,спирався назасадничіаспекти ">філософії життя".Вищимзнаннямпроголошувалася недискретна наука, а поєзія,зважаючи наїїфеноменальнуздатністьодуховнювати світло,проникати внайінтимнішіонтологічніглибини.Модернізм якконкретно-історичнеявищевиник уФранції,невдовзіпоширився уєвропейськихлітературах,найяскравішереалізувався у творчостиписьменниківмежі ХІХ - ХХстоліть,передовсімсимволістів йнеоромантиків. Будучивизначенимперіодомісторіїлітератури,модернізмрізнитьсяцим від ">модерності", щоасоціюється іздинамічнимпоняттям ">сучасність",запровадженим умистецтвоХVІстоліття якномінальнаможливість шкірногоісторичного моментупоставатигенетичнимпродовженням "всіхпопередніхсучасностей" (М.Ігнатенко). На превеликий шкода, справаусвідомленнямодернізмуускладнена тім, щовінпоціновувався надіманентнихйому, апозаестетичнихкатегоріях, зпоглядупозитивістськоїестетики.Водночастермін ">модернізм" недістав адекватного,якомогаточнішоговизначення.Категоріальнанедосконалістьлітературознавства (>мистецтвознавства)неминучепризводить допонятійноїдифузії, колимодернізмототожнюється ізпевноюстильовоютечією, щоєчастковимпроявомцілогоявища, чи жпереплутується (>аберується) із декадансом, зякимвінмавспільнеджерело – ">філософію життя", але й не бувсхильним догіпертрофування ">присмеркової доби" таестетизаціїпотворного. Разом із тіммодернізмвідмінний й від своговідгалуження – авангардизму,перейнятогодеструктивним пафосом,епатаційнимпуерилізмом,деестетизацієюмистецтва,прагненнямрозмити його "бережи".Натомістьконцепціямодернізму малаконструктивний характер,окресленіестетичнікритерії увиразнихмежахмистецтва якновоїреальності,рівновеликоїдовколишнійдійсності,актуалізуваланеміметичніформихудожньогомислення, котрі у творчостиписьменників-модерністівспівіснували разом ізтрадиційнимиміметичними, щозазналиглибокоїпереоцінки".

Умонографії ">Національнішляхипоетичного модернупершоїполовини ХХ ст.: Україна йПольща" У.Моренецьпосилається настудію РічардаШеппарда "Проблематикаєвропейськогомодернізму", укотрій тієївиділяє трипровідністратегіїосмисленняданого предмета. ">Перша із них,подосінайпоширеніша (>хоча і, на думку Р.Шеппарда, ненайпродуктивніша)полягала успробідефініювати його наосновівиявлення ">однієї чикількохключовихознак, проблем чи ж ">спільних рис". Ос-кільки ">остаточнадефініція" (заШеппардом, возначеномупланінеможлива) неєнашоюметою, арозгорнута автором ">дефінітивна картина"відзначаєтьсянеабиякоюповнотою й,своєючергою,зіперта надобрий десятокґрунтовнихнауковихпраць,є резонпроцитуватицемісце йогодослідження (безподанняпершоджерел, на котріпосилається Шеппард,оскількице забрала б багатомісця…

Отже, заспостереженнямиШеппарда,реєстри ">спільних рис"європейськогомодернізмувміщують,зазвичай, ">безкомпроміснийінтелектуалізм" (>Беебе), ">абсорбаціюнігілізмом", ">нетяглість", потяг додіонісійськогоелементу, ">формалізм", ">позиціюдистанційованості",використанняміфу "якдовільногозасобувпорядкуваннямистецтва" нарівні із ">рефлексійністю", ">антидемократичніпереконання", ">наголошення насуб’єктивності", ">відчуттяалієнації іосамітнення",відчуття ">постійнонаявноїзагрози хаосу… впоєднанні ізнастроєністю напошук", атакож ">досвідпанічноївраженості",особлива формаіронії,виведена із ">розривуміжуявою йсвітом", ">свідомість,спостереження ідистанціювання", ащепереконаність, що метафорає "самоюсуттюпоезії"".

У.Моренецьзвертаєувагу, що усвоїхміркуваннях промодернізм Р. Шеппардсолідаризується ізпозицією тихийучених (>передовсім Ф.Джеймсона), котрітрактуютьмодернізм не як ">одноразову іуніфікованувідповідь, а якпевний корпусвідповідей наспостережену кризові", йвслід заДжеймсономвважає, що ">оскількимодернізм був продуктомепохи, котразазнаваларадикальнихзмін, йогообличчя непросто, абагаторазовоЯнусовим…Відтакбудь-яке йоговисвітленнямає бутизверненимводночас в два, а багатонапрямків. Івласнецеподвійнерозуміння, щомодернізм –активнийвідгук насейсмічнийструс, аводночас йявищегетерогенне,становить один знайсильнішихмоментівголовнихесеїв,вміщених востаннійкнижціХ’юсена йБетріка".

>Проводячианаліз з статтею Р.Шеппарда, У.Моренецьнаголошує, що авторпереконливо доводитининішнюактуальність проблематикимодернізму (">бентегамодерністівможевиявитися болеевідповідноюреакцією" насучаснісвітогляднізсуви, ніж ">простацькаакцептаціяпостмодерністів"),лишаючи, таким чином, сам проект упевномусенсі ">відкритим".Остання теза нам особливоважлива,оскількиможеслугуватиоднією ізпідвалин длятрактуваннямодернізму ХХстоліття якпроцесу, що і далірозгортається вбагатьохєвропейськихлітературах,зокрема іукраїнській, девінщедуже далекий відстадіївичерпаності тафілософсько-естетичної ">втоми",ознаки які давнопомітні внайрозвинутішихлітературах світу.

>СоломіяПавличко умонографії "Дискурсмодернізму вукраїнськійлітературі",намагаючисьз’ясуватипоняттямодернізму,пише: ">Якщооглянутиукраїнськулітературу ХХстоліття, томожездатися, що маємосправу ізлітературою безмодернізму.Або ізнемодерноюлітературоюнемодерноїнації. Уній немаєпостатей,співмірних за масштабом з Джеймсом Джойсом чи Альбером Камю, чи руху,аналогічного ">МолодійПольщі" не було заназвою, а й завнеском унаціональнулітературу".

>Дослідницявисловлюєсумнівищодоіснуванняукраїнськогомодернізму,оскільки учисленнихпрацях словом ">модерніст" (тім самимтерміном,якимозначають й Джойса, й Камю, й "МолодуПольщу")називають десятки українськихавторів, плюсщебільшійкількостіприписують ">елементимодернізму". Зазвичай,ціозначення нетлумачаться. З.Павличкообурюється тім,аджездається, аби вуявікритиківіснуєпевнаконцепція читеоріямодернізму,котранастільки очевидна, щонавіть говорити пронеї не варто. Удослідниці невиникаєсумнівів, щоміжмодернізмом Джойса імодернізмом ">МолодоїПольщі"небагатоспільного.Ще меншеспільногоміж ними іукраїнськиммодернізмом,якщоприпустити, щовінсправдііснував".

На думку З.Павличко, ">модернізм умистецтвіозначавпередовсімсимволізм,який можнарозуміти в широкому івузькомусенсі. Увузькомусенсі –цетворчістьгрупифранцузькихпоетів –Мореаса,Лафорга таінших, у широкому –цеестетика, котрабудується напостулаті про ті, щореальний світлоєсимволічнимвідображеннямпевнихідей, й в цьомусенсі йогопредставниками чи предтечамиєтакож Бодлер, Малларме, Рембо, Верлен.Окрімсимволізму,модернізм якмистецтвонової,антипозитивістичноїорієнтаціїскладали усіхудожнітечії, котрістверджувалипріоритетимистецтва надмораллю,історією чиреальністювзагалі (>естетизм, декаданс,імпресіонізм, неоромантизм)".

З.Павличковважає, щомодернізм вукраїнськійлітературі ХХстоліття такиіснував, але й то ми не був Єдиниймодернізм, їхні було бкілька, йкоженмавсвійзміст. "Вочевидь, щомодернізми 10-х, 20-х, 40-х й 60-х малі своїспецифічнідискурси.Водночас їхніоб’єднуєпевнатяглістьестетичнихзавдань,художньої практики ітеоретичної риторики, що можна довести нарівніінтертекстуальності".

>Дослідницядає своюдефініцію: ">Модернізм – не група, неперіод, не школа, й тім понад нехудожнійнапрям, як-отсимволізм, неоромантизм,імпресіонізм, щоостаннім годиноюпрагнутьдоводити.Аджецімодернізми булинастількислабкими інерозвинутими вгалузітеоретичногообґрунтуваннявласноїхудожньої практики, такоюобмеженою був сама практика, таканавколо самих ">ізмів"існувалаплутанина, щойти шляхомтеоретичної розбудові одного із них post factum малоперспективно".

З.Павличкоз’ясовуєпоняттямодернізму так: ">Терміном ">модернізм" вукраїнськійлітературнійісторіїпозначенірізніявищарізнихперіодів, частодіаметральнопротилежногозмісту.Модернізм рубежувіківмавінші заподіяння іформи, ніжмодернізм 10-х років.Модернізм 40-х, ізякимпов’язанііменакількохписьменниківеміграції,досить критичнонастроєнийщодопопередніхмодернізмів. Апоетинью-йоркськоїгрупивзагаліпрагнуливідмежуватися від всіх, у томучислімодерних, українськихдосвідів йтрадицій".

На думкудослідниці, упоняття ">модернізм"закладенорозуміннямодерності іестетичнеставлення донеї.Вонапогоджується іздумкоюдослідників, що ">модерністьвключаєпевніінтелектуальнірухи,політичнінапрями ісоціоекономічнітенденції тапередбачає постановкуоптимістичнихсоціальнихцілей.Модерність, якої можнарозпізнати уже на серединуХVІІстоліття,будується напевності, щотеперішнєвідкриваєбезпрецедентнуеру. Нова формалюдськоїсамосвідомостімаєвплинути наісторію…Людськараціональністьдомінуватиме,підкоряючиірраціональність,традицію ізабобон, й, якнаслідок,плануватиме ідосягатимепрогресивнихзмін у всіхсоціальнихінституціях шляхомвільноговолевияву…"

>Філософськимпідґрунтяммодернізмує подивися Ф.Ніцше, й З.Павличко такокреслює йогоконцепцію: ">Модерністьіснує уформібажаннязнищити ті, що було браніше, внадіїнарештідійти до точки, Якаможеназиватисясправжнєтеперішнє, точкинародження,якоюпозначається новаподорож. …У такомувизначеннімодерністськаісторія втекстіНіцшеєдіаметральнимипротилежностями". Однакце лишечастинаконцепціїНіцше. Направдувзаємозв’язокміжмодерністю іісторієюнабагатоскладніший.Запереченняминулогоє не скільки актомзабування, стількикритичноїоцінки себе. "Люди іепохи, – писавшиНіцше, – котріслужатьжиттю втакийспосіб,судячи ізнищуючи минуле,завждистановлятьнебезпеку й самперебувають подзагрозою"".

"Отже, сутьантитези ">модерність –історія"Ніцшебачить укласичномупарадоксі:слабший сінубиваєсильнішого батька.Ніцшерозуміє, що відісторії немаєвтечі, ймодерність таким чиномстає обріємісторичногопроцесу.Йоговласний текстможе бутихіба щочерговимісторичним документом".

З.Павличкоузагальнюєрисимодернізму усвітовійлітературі йфілософії: ">Пошуклітературоюмодерності у ХХстоліттіозначавзагостренуалієнацію відмодерності, Якаскладається із "культурозуму,ідеалусвободи,визначеного у межах абстрактногогуманізму, а так самеорієнтації на прагматизм, культ дії іуспіх… –ключові ціностітріумфальноїцивілізації,заснованоїсереднімкласом".Самецяалієнаціялягла основоюпевного типумистецтва, що йогоназиваютьмодернізмом, заякимстоїтьвизначенафілософія життя і творчости.Воно було бзасадничонеміметичним. ">Фундаментальний принципестетики домодерноїериполягав у бомистецтвоімітує життя, акінцевомупідсумку проти ньогопідзвітне:мистецтвомає говорити правду про життя,докладатизусиль,щоб воно та сталокращим чипринаймні болеестерпним.Звичайно,завждиіснувалирізноманітні думи про те,якого родуімітаціювважатинайбільшвідповідною, про ті,відображатиреальне чиідеальне, але йбазовий постулат, щомистецтвовідображає життя,превалював наЗаході відкласичнихчасів докінцявісімнадцятогостоліття, колийомузавдавали ударуромантичнітеоріїуяви". Умодернізмінаративні ілогічнімоделіпоезіїзмінилисясугестивними,амбівалентними образами і символами.Тоді жтрадиційнінаративніструктури іпричинно-наслідковімоделіоповіді впрозівідступили передзображеннямхаотичної іпроблематичноїприродисуб’єктивногодосвіду".

З.Павличко стверджувати, щомодернізмом, як правило,називаютьлітературуперіодуміждвомасвітовимивійнами. Алі не всю, алише ту, щовписується впевнуфілософсько-художню схему.Літературамодернізмувиникла як така, що бувміцнопов’язаназі своїм годиною йчітковідповідала реальномужиттю.

Упрагненнізбагнутиновуреальність митцівідмовилися відпринципівреалізму, що в новихобставинахвиявивсянеадекватним методом.Почалисячисленніексперименти ізформою. Т. З.Еліотзамістьнаративного методузапропонував для модерногомистецтваміфологічний, що, на його думку,здійснив Джеймс Джойс.Міфмав статіосновоюєдностіхудожнього тексту, якоїмодерністськийтвір частовтрачав упошукуглибшого іширшоговідображенняскладності життя.Деякі критикимодернізмувважали, щомодернізм такніколи й недосягцієїєдності.

>Ще одна рисумодернізму –небаченаранішесамосвідомістьлітератури.Модернізм породившиколосальнукількістькритичнихсамопоясненьписьменників,журналів, котрі стоялиокресленихартистичних платформах, мистецьких груп, новихнапрямів,естетичнихтеорій.Усі "батьки"англомовногомодернізму – Т. З.Еліот,ЕзраПавнд, Джеймс Джойс,Вірджинія Вулф буливодночасвідомими критиками.Багато із них маліпретензії напрофесійнезаняттяфілософією.

На думку Теодора Адорно, одного ізнайчільнішихтеоретиківмодернізму в широкомуфілософськомуплані,модернізмслідрозглядати якдіалектику нового.Якщораніше усіновістилі іхудожні практикизаперечувалисяновими стилями іхудожніми практиками, томодернізм якестетикадисонансузаперечуєтрадицію всуті. Однакнове вмодернізмієскорішевічнимпотягом,устремлінням до нового, ніжновим упевнійвизначенійформі.Адженове зразустаєтеперішнім,новоютрадицією, якої можназновузаперечуватиідеєю нового.Модернізмєпостійнимоновленнямдисонансу і неможе бутиявищемокресленого годинниковоговідрізка.Він непередбачаєтяглості вчасі,суперечитьїй.

Отже, зсвоєїприроди (">об’єктивневираженняактуальності духу години")модернізмніколи неможереалізуватися івивершитися докінця.Модернізмзавждипостає ізконфлікту,заперечення,деструкції старого,попереднього, якувиниклораніше, але йіснує паралельно вчасі.

Устудії "Українськаімпресіоністична проза"ВіраАгеєватакожробитьспробуз’ясуватипоняття ">модернізм". Наїї думку, "самтермін ">модернізм"вживаєтьсящодоукраїнськогописьменстванепослідовно,різніавтори частовкладають уньогорізнийзміст. Цепояснюється,зокрема, і тім, що в Українімодернізмтривалий годинумайже непривертавувагидослідників,перш на ізполітичних причин.Цейперіодтрактувавсяшвидше якприкрийепізод, ніж якхудожньозначимеявище вісторіїнашої культури.Невизначенимзалишаєтьсянавіть й колоавторів, якібільш-меншодностайновизнаютьмодерністами. Хочаподібніпроблемиіснують й віншихєвропейськихлітературах, та усе ж такипевний консенсусщодо цого насьогодні ужездебільшоговироблений".Дослідницяокреслюєкількаважливих рисукраїнськогомодернізму. "Це,по-перше,переважнаувага довласнеестетичних,художніхвартостей, а чи не досуспільних потреб,рішучавимоганезаангажованостімистецтва,звільнення його відслужінняпозаестетичнимпотребам (народу,нації,трудящим тощо), авідтак йствердження правамитцятворити за законамикраси іхудожньоїдовершеності.По-друге, молодагенераціярішучевисловилавимогуєвропеїзаціїукраїнськогописьменства,взорування нановітенденції вусьомутогочасномусвітовомумистецтві. Концепціюлітератури "длядомашньоговжитку" ужевидаваласяанахронізмом. Авідтакнаголошувалося напотребірозвитку нових мистецькихстилів,заперечувавсяреалізм з його культом ">розумноїправди",загаломпозитивізм йраціоналізм якспособиосягнення світу". У.Агеєвавиокремлюємодернізм увужчому іширшомурозуміннях. "Колібрати доувагилише йперш надекларації, томусимо,справді,обмежитися ">Молодоюмузою" і ">Українськоюхатою".Протеякщокеруватисякритеріємстильового,технічного новаторства,художньогоантитрадиціоналізму тощо, то,скажімо,творчість М.Коцюбинського, Про.Кобилянської, У. Стефаника, М.Черемшини можнавважатимодерністською ізбільшимипідставами, ніжнезрідкасентиментально-наївнупоезію М. Вороного чи П.Карманського. якслушнозауважує М.Тарнавський,найвиразнішецю проблему можнапроілюструвати наприкладінашоїпрози.Якщопідходити ізформально-програмовоюміркою, тодоведетьсявважатимодерністамилише двох українськихпрозаїків – М.Яцкова й Р. Хоткевича. Алі ">важковстановитиякісьінтелектуальні чилітературнікритерії, щовідрізняютьцих двохписьменників відбагатьохїхніхсучасників".

Таким чином, вширшомурозуміннітерміноммодернізм можнасхарактеризувати тієїзначнийестетичний,художній перелом, щовідбувся вукраїнськійлітературі нарубежістоліть. І тутважать нелишедекларації окремихлітературних груп, анезворотнізміни вусійестетичнійсвідомості, у творчостипровіднихмитців доби, усі тихноваторськіхудожніздобутки, що івизначили характерновоїлітературноїепохи.Модернізм,зрозуміло, не можнарозглядати позапевноюсумоюпрограмних йогоідей. Аліводночас не можна іобмежитисясутоідеологічними параметрами".

>Естетикамодернізмупротягомкількохісторичнихперіодівзащеплювалася наукраїнськомуґрунті.Проте чи ненайбільшяскраво іпослідовно вон бувреалізовананаприкінці ХІХ та на початку ХХстоліття. Це годинубурхливогооновлення нелишелітературного, але й ізагаломкультурно-національного життяукраїнців, що,звісно, були непозначитися насвоєріднійінтенціональностіранньогоукраїнськогомодернізму. Разом з тімцейперіодлітературного життявиявляєпобутуванняспецифічних формавторськоїсвідомості влітературі, котрінедвозначнозасвідчуютьзмінуестетичних парадигм творчости ірецепції.

>Модернізмактуалізує унаціональномумистецтві культурувізії,міфів,фіктивнихсвітів.Ламаючистереотипиреалістичногомистецтва,вінапелює долюдськоїуяви, до культурногоспадкуминулихепох, доіндивідуалістичногомислення тасвітосприйняття.Самецізасадничічинникизумовлюютьхарактерністьвізійногопросторуранньогоукраїнськогомодернізму. Модернутворчістьзаперечувалапозірнооб’єктивний світлолітератури ХІХстоліття.Натомість укожнійминулійепосі,кожнійнаціональнійкультурі,кожнійлюдськійіндивідуальності вонсхильна буввбачати негараздпроявзагальнихоб’єктивнихзакономірностей, якнеповторну "душу",особливувізію світу.Звідси –адораціятворенняфіктивнихкультурнихсвітівмайстрамиранньогомодернізму.

Улітературознавчихпрацяхостанніхліт Українськиймодернізм –визначнеявищенашого культурного життянаприкінці ХІХ тапершихдесятиліть ХХсторіччя –нарештіздобувається нареабілітацію тасерйозні,неупередженіоцінки.Тривалий годинуцейоригінальнийестетичний феномензалишався уроліпопелюшки вісторії українськоїлітератури тамистецтва.Річ над бооцінкилітератури безбожнопрофанувалися, а творипідлягалиголобельнійсоціологічнійкритиці.Нерідкоблизькі,суголосніписьменникиопинялися врізних,антагоністичних "таборах", а їхнітворчідискусії переносилися урічище "категоричногоімперативу"ідеології.Прийнято було б говорити іписати про ">мерзеннепаплюження трудящих мас устаттях будь-якогополітичного й морального хамства в грязнихписанняхВинниченка,клерикалізм,містику йпорнографіюгалицькихпоетів-декадентів згуртка "молода Муза" й т. п.".Можливо,нині і неслід було б бакцентувати наподібнихсмутнихтрадиціяхнашоїісторико-літературної науки, апроте їхнінаслідки, ганьби ввідкритій, азавуальованійформі,поширюються насьогодення.Принаймні, дляповноцінноїреабілітаціїмодернізму якестетичноїсистемипотрібні нелишеновімонографії ізцієї проблематики, а і – неменшоюмірою –видання великого ірізножанрового корпусутекстів, щоозначував бісвоєріднудискусіюцієїепохи. Тім годиною проектвиданняцихтекстівлишерозгортається.

>Явищеранньогомодернізму, щообіймаєостанні роктаминулого та Першідесятиліттянинішньогосторіччя,є нелишесвоєрідним, а й убагатьохвідношенняхунікальним предметомнауковогоаналізу.По-перше, Українськиймодернізмнароджувався непросто,надтосуперечливо,важкоторуючисобі шлях доутвердження новихестетичнихцінностей. У цьому не можнавинуватитилишетворцівмодернізму.Звичайно, самі із них маліскромний талант (МиколаВороний;молодомузівці) дляздійсненнязавданьтакоївеликої ваги,іншізмушені булизважати напанівні вукраїнськомусередовищіанахронічнісмаки,зокрема влітературнійкритиці, як-от ЛесяУкраїнка чи ОльгаКобилянська.Слідвизнати, що далеко ще не всі у цьомупроцесізалежало відбажання чиміри талантуадептів модерногомистецтва.Назагалукраїнське сус-пільство намежівіківзалишалосядосить-такиконсервативним, воно та невиробилоскільки-небудьзначущихновітніхкультурнихінституцій, на котрі могла бспертисяєвропейськаестетикамодернізму.Протенаявністьцих таіншихоб’єктивнихчинниківзовсім незаперечуєсміливості та новаторства тихий ">першиххоробрих", котрі заявили про потребутворення новогоестетичного дискурсу вукраїнськійкультурі –національноговідповідникаєвропейськогомодернізму.

>По-друге,ранній Українськиймодернізм, на шкода, то йзалишивсянезавершеним,незреалізованим проектом.Справдівизначну рольпершихпоколінь українськихмодерністівсьогодні можна було б боцінити до тогоразі,якщо б на їхнідосягнення бувопертатворчістьнаступнихлітературнихпоколінь. Алі негараздсталося. У 1920-хроках вумовахпідрадянської Українимодернізм ставшифактичнозабороненимявищем, щопідлягалоідеологічно-цензурномупереслідуванню.Відтак,замістьоб’єктивнихоцінок тапереосмисленнядосвіду, Українськиймодернізмзазнавшельмувань таогуд, щотяжіли з ньогодовгідесятиліття,залишавсяпротягомтривалого години ">заблокованим простором" (>термінЛіни Костенко) українськоїкультурноїсвідомості. Чиправомірнотеперприписуватийомуусігріхиземні?Власне, тихгріхи, в якігодилося бзвинуватити непершихмодерністів, котрі і було неможливо статіабсолютними новаторами вконкретно-історичнихумовах своговіку, аумови таспадкоємців, які мусіли брозвинути іудосконалитимодерністичні засадиукраїнськогомистецтва тавивести їхнього намагістралінашої національної культури ХХвіку.

>Справді, вбагатьохвідношенняхранній Українськиймодернізмрозвивався якнетиповий (зпоглядузахідноєвропейськихуявлень)варіантновоїестетики,зазнаючивпливусоціокультурнихобставинпровінційної України (>суттєвовідмінних,одначе, вавстро-угорськійГаличині тапідросійськійСхідній Україні).Єпідстави говорити про йогочасовуспізненість йпевнурозволокість учасі (>знову-такищодозахідногоеталона!),аджеєвропейський >fin desicle вумовах Україниперетворився на >comment desicle,тобто ставши реальнорозвиватися як дискурс вже в початку ХХстоліття, йцейрозвиток (зперервами)продовжувався в 1910-х та 1920-хроках.Головне ж – Українськиймодернізмтрансформувавпопулярнінастроїсхилкувіку (>утома,безсилля,відчай), котрі не вельмиприщепилися на наших теренах, убадьоро-оптимістичнімотиви,співзвучні початку новогостоліття йстановікультурноїемансипаціїукраїнства, романтикикультурноїінституалізаціїнації.

Другавразливаознакаранньогоукраїнськогомодернізму –непослідовна йогоконфронтація ізнародницько-громадівськоюфілософією творчости, бо іінтеграція ізостанньою. Туттребазважити наспецифічніумовиукраїнськогонаціонального життя, що ставило значноденний як одну зпершочерговихвимогувизнаннянаціональнихцінностей,вимогупатріотичногозмагання до Ukrainairredenta.Цейчинникпояснюєпоєднання модерногоіндивідуалізму таестетизму ізнародницькимисимпатіями іпатріотизмом вукраїнськомудискурсі. Тім не меншезгаданепоєднання, яку було б бнеможливим уфранцузькому,німецькому чианглійськомумистецтві переломувіків, не так націлковитуєресь, авказує насвоєріднінаціональніобставинирозвиткумодерноїфілософії культури. Вжезгадано, щоподібнеспостерігалося над Україні, але й і уПольщі,Болгарії,Ірландії,Чехії тощо.

>Звідсиочевидніперверсіїранньогоукраїнськогомодернізму.Звичайно,вінпрограв у томувідношенні, що бувпозбавленийрізкогозбурення іконфронтаціїпозицій увигляді "бунтумолодих".Нерідко новаестетиказнаходиласобіадекватніформи у,сказати б,розчиненій,латентніймодерністичності,заміняючипринциповідекларації такритичніманіфестивартіснимимистецькимидосягненнями, як-отдраматичніпоемиЛесіУкраїнки,новели ОльгиКобилянської, МихайлаКоцюбинського і Василя Стефаника,поезії упрозі МихайлаЯцкова та Гната Хоткевича.

>Модернізмуніскардинальнізміни усвітовідчування таестетичніорієнтації нового години. І хоч як бі скромно ми неоцінювализначення йогоукраїнськогоінваріанта,вказуючи на ">недокрівність" (М.Неврлий) чириторичність (З.Павличко),слідвизнати його тувеличезну заслугу, щоїї можна було б бкваліфікувати якестетичнуреволюцію. Цеутвердженнясимволізмухудожньогомислення,символічноїобразності,індивідуально-неповторноївізії світу якнадзавданнямистецтва.Йшлося прорадикальнеоновленнямоделі національної культури вцілому,починаючи відїїпідвалин. Проперспективимодерної українськоїлітератури один знайглибшихкритиківцієї добиМикитаСріблянський (Шаповал) писавши так: "…Перед намияскравостоїтьглибока проблема культури: чийтистарим шляхомукраїнофільщини, чи облишититрадиціїхутірськогосвітогляду й варварства ташукати культурногосамоозначення? Так,шукати культурногосамоозначення,боце означативизволятись відзалежності одчужої культури,маючипідставу й поживу увласній сферімишлення йсвітовідчування… Так новалітературарішаєосновну проблемуукраїнства –культурнуемансипацію його, йтрагедіюзалежності,історичноконечну до цого годинитрагедію рабства".Звичайно,програматакоїреволюції бувскерована в перспективу, набурхливий йтривалийефект,українське ж сус-пільство (ащебільшоюмірою тутпричетніобставини, в які воно та на тихчасиопинилося) неспромоглося ані тих, ані наінше.

Отже,узагальнюючиміркуваннялітературознавців,можемотвердити, щомодернізм вукраїнськійлітературі такиіснував,навітьякщовін не бувтотожнийсвітовому.Українськіймодернізм не бувмонолітнимявищем,вінскладався ізкількохмодернізмів,розмежованиххронологічно таідейно.Модернізм в Україніпротистоявнародницькій,хутірськійлітературі,заперечувавїїтрадиційність йканонічність, згідно ізкращимизразкамисвітовогомодернізму.Українськиймодернізммаєпевні своїриси, котрі хоч йвідрізняються відіншихлітератур,проте несуперечатьїм.Тож ізупевненістюможемотвердити, щомодернізм –цесвітоглядна,філософськаконцепція,певнаестетика, ізякої ужевипливаєлітературнийнапрям.

 

>РОЗДІЛ ІІ. >Визначенняхронологічних рамок тафактографіямодернізму

>Згідно ізтвердженнямлітературознавчогословника-довідника, ">модернізм якконкретно-історичнеявищевиник уФранції,невдовзіпоширився уєвропейськихлітературах,найяскравішереалізувався у творчостиписьменниківмежі ХІХ - ХХстоліть,передовсімсимволістів йнеоромантиків".

Українськалітературнаенциклопедія стверджувати, щомодернізм – ">філософсько-естетична іхудожня система, щосклалася в Першідесятиліття ХХстоліття іоб’єдналарізнорідні,інодіістотновідміннінапрями ітечії, для якіпритаманні новасуб’єктивно-індивідуалістськаконцепціялюдини (здомінуваннямдезінтеграційного початку) тапов’язане ізцимпротиставлення новихвиражальних йзображальнихзасобівкласичним формаммистецтва ХІХстоліття".

Отже,хронологічнимпочаткоммодернізмуєкінець ХІХстоліття. М.Ільницькийвважаєпочаткомукраїнськогомодернізму 1896рік.Саме тодіз’явилисязнакові для українськоїлітератури твори: ">Блакитнатроянда"ЛесіУкраїнки, ">Зів’ялелистя"Івана Франка, ">Царівна" ОльгиКобилянської.

З.Павличко умонографії "Дискурсмодернізму вукраїнськійлітературі"починаєоглядлітературногопроцесу від 1898 року. "Про те року уЛьвові бувзаснованаВидавничаСпілка іпочаввиходити "Літературно-науковийвісник". Про те рокуукраїнська інтелі-генціявідсвяткуваластоліття "Енеїди"".

якпопередньо було бзазначено, Я.Поліщуквважає, що ">естетикамодернізмупротягомкількохісторичнихперіодівзащеплювалася наукраїнськомуґрунті.Проте чи ненайбільшяскраво іпослідовно вона бувреалізовананаприкінці ХІХ та на початку ХХстоліття".Дослідниктакожзазначає, що "улітературознавчихпрацяхостанніхліт Українськиймодернізм –визначнеявищенашого культурного життянаприкінці ХІХ тапершихдесятиліть ХХсторіччя –нарештіздобувається нареабілітацію тасерйозні,неупередженіоцінки".

Отже,початковийвідлікукраїнськогомодернізмубільш-меншздаєтьсязрозумілим. З.Павличко в ">Дискурсімодернізму вукраїнськійлітературі"закінчуєоглядукраїнськогомодернізмунью-йоркськоюгрупою,тобто 60 – 70роками ХХстоліття. Наїї думку,діаспорні укра-їнськіпоетипродовжувалирозвитокмодернізму, навідміну відшістдесятників,якимзаважала ">патріотичназаангажованість".Зрештою,датикінцяукраїнськогомодернізмуще невстановлено.Проте З.Павличко стверджувати, що ">українськалітература ХХстоліттязазналакількохспробмодерністичногооновлення.Хронологічно їхні можнапозначитирокамиfin desicle,десятиліттямнапередодніпершоїсвітовоївійни,десятиліттям поній,кінцем 40-х,нарешті,60-ми й 80-мироками.Кожного разуоновленнявиявлялосячастковим й неохоплювалохудожньої культури вцілому.Жодного разумодернізмові невдалосяповністюздолатистереотипи імовутрадиційної культури,відтакневдоволенаіманентна потребамодернізаціїуспадковуваласянаступнимипоколіннями".

Умонографії ">Національнішляхипоетичного модернупершоїполовини ХХ ст.: Україна йПольща" У.Моренецьпропонуєвідмовитись віддіахронноговивченнямодернізму,оскільки з самогопоняття ">modernis" ">проминулівікививітрили завісьсяпершороднийсенс,лишаючизвуковуоболонкувільною для новихнаповнень".Дослідниквважає, щоєпідстави для ">перенесення центрууваги іздіахронного плану (>який, доречі, ажніяк нескасовується), насинхронніплощини,динамічнамножина які…складаєдіахронічнийвимірісторико-літературногопроцесу".Серед такихпідстав авторубачає ті, "щосамепривласненнятерміну ">модернізм"літературно-критичноюпрактикоюкінця ХІХ –першихдесятиліть ХХстоліття (>обмежуємосяцим моментом якбезсумнівно ">модерністським" в очахєвропейської критики, таким, що самтермін ">модернізм" ставши його >власноюназвою) було б актомарбітральним.Упродовж чи невсього Першогодесятиліття ХХстоліттяфактичносинонімічнимийому булиприсутні вкритичномуобіговітерміни ">декадентизм", ">символізм", ">імпресіонізм", "неоромантизм" таінші".Дослідникпропонує "">увільнити"цепоняття відвиключноїприналежності допершоїполовини ХХстоліття йспробуватипоглянути нанього ізтривалішоїчасовоїперспективи,себтопобачити вньому щось

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація