Реферати українською » Зарубежная литература » Герменевтичний аналіз п'єси І.П. Котляревського "Наталка Полтавка"


Реферат Герменевтичний аналіз п'єси І.П. Котляревського "Наталка Полтавка"

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>Герменевтичнийаналізп’єсиІ.П.Котляревського «Наталка-Полтавка»

За двастоліттясценічноїбіографіїп’єсаІванаКотляревського “Наталка-Полтавка” невтратилапервозданноїпритягальноїсили тагромадянськоїактуальності.

Чи усірозставлені автором знаки запитаннявідшукалодопитливе окодослідника? Чи на усі запитання дановідповіді? Чи смердотіправильні? І чиєоб’єктивнісенси їхніоприлюднювати на нашомусуперечливомуформаційномупереломіпостколоніально-квазісуверенногосуспільства?

Уційрозвідці мище разпройдемосторінкамип’єси,спробувавши ввідомомувідкритинепізнане,нове й,безперечно,цінне й в духовному, й внаціональномувимірі.

Усучаснихпідручниках длясередньої школи образ Наталкиподається водновимірномуідеалізованомусвітлі.Здається,витлумачення цого персонажа незмінювалосяупродовжстоліть ані за якічасів тарежимів.Проте й вмальованійлюдською рукоюіконієметафізичне,наприклад, -оновлення чимироточивість.Спробуємопідійти дохудожньоговитворуКотляревського як доікони.

>ВідкінцяХV докінцяХVІІІстоліттятривала на УкраїніепохаКозаччини.Самеепоха,бо так багато значила вона вісторіїнашої Батьківщини. Ми йдосі вархетипнихглибинах козацьку народ. І степунашікозацькі, йсерця, що породиликозацькі пісня,козацькужурбу й козацьку характер. Сам духукраїнства усвоємууніверсумі – козацьку.

>Захищаючирідну землю, козакивиробилиповнокровну йцілісну системуінституцій, котрізабезпечуваливиживання унайскладнішихумовах, колиукраїнці не малівласної держави йїмзагрожувалоцілковитезнищення. Це йособливавійськова організація, йефективна системауправління, йекономічнийпрогрес.

Нас,звичайно,цікавитьдуховно-моральний світлолюдинитієїепохи.Віра в Бога,любов дорідноїземлі,презирство до смерти,законикозацького побратимства, космос народноїморальності – вісь щовизначалоїхніпомисли тавчинки.

Алі негараздсталося, якгадалося.Чваригетьманів тагетьманчиків,віроломствоМосковіїспричинилистрашнудобу Руїни.Духовно-моральніредутиглибин народноїдушіпочалирозмиватисяновою –малоросійсько-манкуртськоюпошестю,якійпіддалисяспочатку верхи,еліта,потімсередняадміністративно-керівна ланкасуспільства, азгодом йпевначастина народноїмаси.

У “>НаталціПолтавці”змодельовано восновних параметрахсамецейнапівзруйнованийдвомастоліттямиімперської навалипонятійний світло людей двохстанів:місцевоїцарськоїадміністрації (>Возний таВиборний) тапересічних, як теперкажуть,представниківсуспільнихнизів.

>Колоніальнадійсністьпримушувалаукраїнцівмасовопристосовуватися до нових умів.Витворилисяцілкомновітипихарактерів.Нашігероїлишедіють воднійчасовійплощині. Направду ж смердотіживуть урізнихсвітоглядних системах.Розрізняємотакітипихарактерів за їхньогоідеаційністю:Возний таВиборний –манкуртсько-колоніальний, Наталка та Микола - козацьку , матір й Петро –хліборобський.

>Подаємо короткій нозіпояснення до шкірного типу характеру.

>Манкуртсько-колоніальнийсвітогляд – результат діїсамодержавно-імперськоїмашини,відзначаєтьсяприйняттям національноїдефективності, “>малоросійства”,духовнимвиродженням,мовнимколоніалізмом.Фактичноцей тип характеру ставшивнутрішнімукраїнськимзнаряддямборотьбипроти свого ж народу.

>Козацький тип характерупрезентуютькращіпредставники народу, котрі невтратиливисокихгромадянських таособистіснихідеалів,внутрішнього аристократизму, шляхетністюіндивідуальноїсвободи,високостіпомислів й, що особливоважливо в нашомувипадку,дій тавчинків.

>Хліборобський тип характерувтілюєзбереженняпитомихнаціональних заставу роботистародавніхоріїв –святістьчеснозаробленогошматкахліба,фізичнувитривалість,сакралізовану духомземліморальність.Протесистемнийієрархічнийустрійпатріархально-хліборобськогосвітогляду бувпідданийжахливій,катастрофічнійерозії із боцітієїсамоїколоніально-імперсько-кріпацької навали.

Уцентріконфлікту –звичайнадівчина Наталка.Проте незовсімзвичайна,босаме вон волею автораєносіємкозацькихархетипних заставу. Одна ізпитомих рис людейкозацького типу характеру –перебуваючи у світіволодіння,виборювативисокі мети світубуття.Подіїзовнішнього сюжетутвору ажніяк неспонукаютьгероїв допримноженняетнонаціональнихдуховнихцінностей. Там, деволоводитьнасильство,вигода,самоприниження,зневага доелементарних засідоклюдськоїгідності, – тамкультивується, зависловомО.Потебнімерзозапустіння душ.

Наталкамаєрідкісний талантперетворюватиподіїзовнішнього світу уявища світу духовного.Вонашукає йвіднаходитьнову їхнісутність.Змінюється самспосіб їхньогопротікання –ініціативапереростає впошук, апошуквідкриваєновіваріанти ізпозірноїбезвиходізовнішніхжиттєвихобставин. Люди далеко ще незавждиусвідомлюють, що восновісвоїйбуденне життясимволічне, бо воно тазначливе.Якбизвіра, щодрімає уВозному, можна було бзупинитипогрозою, все одне, суду чиБожоїкари, за апофеозлюдяностіслугував біпримітивний бичдресирувальника, а чи недівчина, котражертвує собою (ганьби взовсімприродний, взовсімсвятенницькийспосіб). Алі до того ймудрість, що людинаолюднилася не черезхлист, а ще черезнеосягненне:непереборністьбеззбройної істини,принадністьїї приклада.Жертвування собою зазарадиутвердження істини,спілкуваннязісмертними черездефініціюсамопожертви йєдуховне життя.Такоюобітницеюзв’язує собі Наталка,розв’язуючи нелишезовнішній,ситуативно-подієвийконфлікт, але йвирішуючивисокеморальнепокликання, якунарешті – уфіналі –виступаєтворцемжиттєвоїправди, духовногобезсмертя.

>Найвищеморальнепокликанняхристиянина –любов йборотьба занеї.Любов –>це та сила, котравстановлюєрубіконисамопожертви,створюючиметафізичнийпростірбезсмертя духу.Доречно навестимудрусентенцію, щолюбов у нассобі немаєсмислу, але йпередаєсмислвисокого. Наталка,по-перше, малацейсмисл, апо-другеусвідомленоборолася занього. Учому ж, на форумі нашу думку,особливостіНаталчиногопочуття?

Зачотири роктаочікуваннясудженогодівчинівідкриласямудрістьзрілогосерця: кохання –початковастадіявзаємин двох людей,перейшло влюбов.Любов –сутнісновищийетапетичнихстосунків. Укоханнідомінуютьбажанняплоті,фізичноїблизькості,підсвідомогопоклику допродовження собі упросторі тачасі –любоввиходить звівтарясовісті, вякомунайдорожчаікона –жертовність.Коханнялетить нагребеніпристрасті –любовкерується кодексомчесті, котраєморальноювтіхоюсовісті. Укоханнівируютьвулканиемоцій,свідківневтоленогобажання –любовосвітленасвічадомгідності,стійкоїспромогиволі,спрямованої надосягненнягармонії із предметомсимпатії.Любов переводитилюдину внайвищісфери духовногобуття, тоді як кохання –лишенеобхіднапередумова такого переходу.Коханняможе бутигріховним,егоїстичним,хворобливим,обмеженим,забобонним,гордивим,заздрісним...Любов – апофеоз духовногосамовідродження йпозбавленанедоліківгенези морального.

Уумовах, щосклалися,Наталцізалишилосятерпіти й боротися, боротися йтерпіти – безнарікань,сумнівів таспокус.Терпіння тутвживаємо взначенністраждання увідповідності добіблійної семантики. Алі слово “>страждання” впобутовомутлумаченніобтяжене “>низьким”змістом, тому увипадку ізНаталкоюточнішевжитипоняттятерпіння в його сакральноговимірі.Дівчина незамінитьважкогощастяобраного неюдушестояння наерзацоблаштування нарівніфізичнообумовленихатрибутівсім’ї, статку,навіть материнства. Світволодіннябезсилий переддівчиною,бо внійвідкрилисяовидибуття.

Учомувбачаємозапобіжниквідступу,здачіморальнихпозицій? Уповнотіархетипнихзакладинетнонаціональногокозацького типу характеру,який завкрайнестерпнихзовнішніх умівзабезпечуєзбереженнявнутрішньогосуверенітетуособистості.

>ВідчайдушнийвибірНаталкоюпозамежнихспособівборотьбипротинасильствасвідчить проїїдуховнеподолання смерти. Тому життяокремоїлюдини,соціальнорядової, безпретезій напривілеї, не ті,щоб з неюповодилисяшляхетно,стаєБожоюповістю,вічноютемоюмистецтва.

>Колоніально-бюрократична системазламаладемократичнітрадиціїкозаччини в Україні. КолипропонуютьНаталці?Обміняй свободу нарабське життя. За тобідумають, атипідкоряйся. Про тобіпіклуються, щоправда, вобмін нацепіклуваннятиприрікаєш собі нанезворотнедухопадіння. Процепрямолінійно йцинічнозаявляєВозний:вінхоче “безотсрочок,волокити,проторов йубитковполучити увічноє йпотомственноєвладініє ...>движимоє йнедвижимоєіменіє длядушімоєй – із правомвладіти тобою спокійно,безпрекословно й посвоєйволі...розпоряжать”.

Урабівтвердіпереконання.Тоталітарнасвідомість догматична й несприймає анівідступів, анівинятків.Возний –світоглядний раб свогоадміністративно-бюрократичного стану.Зрозуміло, що ізпоглядуетно-національноговолелюбна Наталка нехоче статі нарівень “рухомого й нерухомогоіменія” й несприймає порядку, заяким вона,самодостатня людина,потрапить усімейний феод Возного.І.П.Котляревський,якийвчинив шляхетно й гуманнозісвоїмикріпаками,недвозначноокреслюєвласнупозицію у такомудражливому запитання яккріпацтво. Бо управітодішньогопоміщика перифраз “>вічноє йпотомственноєвладініє”означав не щоінше, якповну,беззастережну залежність. Монолог Возногодемаскуєсправжнісимпатії автора,який нехочерозв’язуватиосновнийконфліктлише нарівніпобутовому (>звичаї-традиції) чисоціальному (>бідність-багатство), але йзалучає контекст демократичного улаштуютогочасногосуспільства,тобто контекст політичний.

>Правове “>безголосся”українського села прямоекстраполюється унерівноправністьсімейнихстосунків, аглибше – ументальну кризові ідентичність, що , якгеологічнийрозлом,розколола сампідмурівкиукраїнськогоетносу.

Коліпрогранібаталії на театрахпозиційнихнаціональних битв, полі боюпереміщується усерця у їхньогосвідомість.Саме тампролягаютьостаннілінії оборони,саме тамзводятьсяостанніредутиборотьби задемократичні права, заетнонаціональнусвідомість.НедармалогікаНаталчиного монологу вшостійявіпобудована за принципом відособистого - дозагального:

1) людина винна “завести господарство йсімейство”;

2) “житилюб’язно й дружно”;

3)бідна Наталка забагатимВозним “якщо гірше наймички..., якщокрепачкою”. “>Крепачка” – символбезправності.Бачимочіткосформульовануопозицію:кращебезпросвітнабідність наволі, ніжкріпацькеживотіття заматеріального статку.

Незайвепоміркувати прозмістовненаповнення тими смерти длялюдиникозацького типу характеру. Статистикадаєвідомості, щозі стакозаків до природногофізичногофінішу доходилолишедвадцять, авісімдесятгинули убезперервних боях.Якізапобіжники їхні берегли, котрістимули кидали їхні нагерць?

Ми, люди ХХІстоліття,захлеснутітовщею години,захоплені його потоком, унавальномуплиніднівздебільшого непомишляємо проопірчасовійзахланності – всецепроголошується якєднання із годиною.Випасти із цогорічища –немислиматрагедія. Смерть – візія залишковогознеособленнялюдини позареальним годиною.

>ДобаКиївськоїРусі,Козаччиниінтегрувалалюдину впонадчас.Позірнесьогоднішнє нашеєднання із годиною удавніепохи було бзамінюване наопірйому.Імператививисокихсуспільнихідейконцентрували усобіосягнення години,вивищувалилюдину,сакралізуючиофіруфізичноїлюдськоїсутності вім’явисокої ідеї,роблячи приматсамопожертвиідеаційним уцаринісуспільноїсвідомості.Саме томулатинськихчасівприслів’я – “>qulсе etqecorumest pro patriamorі” – “>солодко йпочесновмерти за Вітчизни” –мислиться неабстрактно-відсторонено, а конкретному,людському,особистісномунаповненні. У Наталки відусього того, щономінувалося як Вітчизна,залишився один плацдарм –їїЛюбов. Вісь томурішенняофірувати собі уім’я любові, невіддавши напоталу ворогувласнувнутрішнюгідність (>тежнезганьбленусубстанцію Вітчизни), длянеїєприйнятним.Нагадаємо, що тутйдеться продуховнеподолання смерти.Інше запитання, яксуїцид, захристиянськоюкатехізоюгріх,вмонтовано ухристиянський світло Наталки.

>Риси характерудівчини можнааналізуватилише через призмурелігійнихпереконань.Мотиви,логікаїївчинків,безумовно,сублімується намежівзаємопроникненьрелігійного тасвітського. У цьому й сила, йслабкістьїї якособистості.Спробуємоз’ясуватидеякіключовімоментиНаталчиногобогорозуміння.

>Обґрунтовуючиапологіюхристиянськогослужіння, СерафимСаровськийвисунувтезу: “>Спасися сам – й коло тобіспасутьсятисячі”. Наталкатеж служити –ідеаламвірності,любові, морального тажиттєвогостоїцизму –цілком усвітлівимогЗаповідейБожих.

Уприкладанніцієїформули до чеснот НаталкиПолтавки маємо наувазі непростовитвореннязразка чипевного феномена длянаслідування. Кожна людина, котрапотрапляє удуховне полідівчини,змушенавизначати своюжиттєвупозицію йобстоюватиїї,виходячи ізособистісноїповнотивтіленняхристиянського початку.Незаперечнийоблагороджуючийвплив наближніхНаталчиноїдуховноїаури, моментхристиянськогоочищеннядуші, центром й генераторомякогоєдівчина.

Не можна небачити, щоїїнесхибність упротистоянні зколоніально-ментальноюсистемою полягатизокрема утвердостірелігійнихпереконань. І нелишевіра у ті, що якщо так, яквизначено Богом, нелишенадія за гратиБожу тапромисел Божий. Люди, котрі насильновіддаютьїїзаміж,чинятьбогопротивні дії.Обов’язокхристиянки –обстоювати засадисправедливостілюбові, якБожоїданості, учомудівчина немає анітінівагання.

>Повнотаприйняттялюдиною Богаметафоризується черездвіпозиції.Перша: “>Якщоможеш –зціли” –виражає формулузневіри. Унійзакладеносумнів,якийєкроком дохибногосамовизначення. Друга: “Скажилише слово – йстанеться” –цілковито вводитиіндивідуальну волю та свободу у волюБожу.

>Терпилиха.Аякже!Скілько хороші люди сваталося за тобі –розумних,зажиточних йчесних, ати усімодказала; скажи, в якої надію?

Наталка. У сподіватися Бога.

>Доводиться лишедивуватисябездоганномухудожньомучуттюКотляревського,який далі, нарозвитокпопередньої думи,подає голоссерця Наталки: “Петро нетакий;серцемоє за йогоручається, й воно та Менівіщує, щовін до насвернеться. “>Серцебачення” –традиційнийнаціональний кордоцентризм -вимагаєдеякупервіснуузгодженістьміжбуттямБожественним йлюдським, Незважаючи протягом усього їхньогобезмірнувідмінність.Протецяузгодженість – результаттривалоговнутрішньогоіндивідуальногорозвиткуконкретноїособистості.Людина без цогорозвиткуперебуває узмішаннірозуму йпочуття, щоєпоєднаннямпротилежностей, й нездатна доінтуїтивногопроникнення умайбуття.Лише даний від Богадосвідрозділенняраціонального та духовного,досвідвищоїПремудростідозволяєпередбачатиприроднийрозвиток природного – Божийпромисел. Наталка непростонаділенацієюздатністю до “>серцебачення” – саму основусвоєїконцепціїдушестояння воназасновує навірі, що Петро неможе нез’явитися, щоситуаціярозв’яжеться неінакше, як черезявлене диво. Уційвірі –джерелоїїсили танезламності,оскількиНаталчиналюдськасутністьрозгортається як уБожомузадумі(а невсуперечйому), то й вісторичномупроцесі.

Захристиянськимвченням Богпосилаєлюдинівипробування задля того,щоб вонавтікала від нихбудь-якийспосіб.Страждання –запорукаочищення відскверни,бо непізнаєш духу, щовбиває, - непізнаєш й Духа життєдайного, як стверджуватихристиянськийкатехізис.Людинаслабка подгнітомтруднощівможезламатися,відступити,озлобитися,зневіритися –упасти уще понад зло.Сильний духомутверджується настезі любові. Так саме, як Бог забезмірноїлюбовіСвоєї, на усіпомилкилюдинивідповідавсамопожертвою, то й людина із Богом усерці усамопожертвіможебачитипротивагу злу, доякогосхиляються тих,хтоїїоточує.Адже сила зла – вузгодженні із нимволілюдини, щодобровільноприйнялащлях зла. Усі,викладеневище,безумовно,стосується Наталки, Яка вонтологічномуплані моглавиставити, заКотляревським,найвищуціну завідстоювання Бога усобі –своє життя.

>Надзвичайноцікавимвидаєтьсяаналізп’єси із боціархетипностісистемиобразів-персонажів.Ця тема – предметіншогоґрунтовногодослідження. Томуобмежимосяконстатацієюфактів.

УсвітліархетипнихзначеньНаталцідісталася роль... мудрого старого. Напершийпогляд,такетвердженняздаєтьсяабсурдним йневмотивованим, але йцесправді так. На вухо ХІХстоліття світлоукраїнськогоуніверсумувиявивсянастількидеформованим вумовахкріпацько-конформістськоїневолі, щодівчиназмушена був “>взяти у собі”таку невластиву дляжінки,незвичну,протезнаковуфункцію –виконуватиархетипну роль мудрого старого. Ізновуподивуємосяпровіденційності автора,який незнайшов у томухронотопічоловіка,який бі бувгідниймісії ватажка.

Уобразі українськоїдівчини показань типнаціонального характеру,загнаний унеприйнятні,невластиві,нестерпні дляньогоумовиконформізму –пристосовництва,пасивногопідкоренняпанівнимаморальнимсуспільним порядків,втратиелементарноївнутрішньої йзовнішньоїсвободи.Конформізмєвідсутністьвласноїпозиції,небажанняїївідстоювати.Конформізм –цебезпринципне йнекритичнеслідування заусталенимзразком,якиймаєнайбільшу силупсихологічноготиску (думкабільшості,визнаніавторитети,традиції, щосклалися запевнихсуспільних умів).

Чи могла Наталкадобровільно-примусовопітипротисовісті,відмовитися відборотьби длядосягненнянебесноїволісвоєїдуші?

>Дослідимоіндивідуально-особистісніфактори.

Зарівнемінтелекту Наталка непереважаєсвоїхопонетів. Аліє однасубстанція, котравивищуєдівчину надоточенням.Відприроди воннаділенатонкоюінтуїцією упоєднаннязіздоровимглуздом (неплутати ізраціо).Опонентизаперечать:хібаВозний чиТерпилихапозбавленіславнозвісного здоровогоглузду?Адже смердоті усі своїжиттєвіконцептиобґрунтовують,виходячи ізміркуваньсаме “здоровогоглузду”. Та в усіх таке однозначне іодновимірно.Глуздхарактеризується тім, що у йогомежахпоняття неперебувають упроцесіперетворення, але йзберігаютьстійку форму; смердотівиступають якготові “>теоретичнімірила” дляемпіричногоматеріалу, дляконструюваннядіяльностілюдини.

Вісь тут йвідмичка...Живучи в одномучасі, Наталка, матір йВозниймаютьрізнітипихарактерів – козацьку,хліборобський,манкуртсько-колоніальний. Томунавітьсхожі словеснооформленіконцепти їхнього “здоровогоглузду”мають абсолютнорізнігносеологічнікорені.Особливопротистоять Наталка таВозний – смердотівихідці ізрізнихсвітоглядних систем.Гравітаційноцісвітогляднісвітизмушенівзаємодіяти, але йплощини їхніорбіт далековіддалені. Ігіпотетичнезлиття їхні усімейномуколізнаменувало б катастрофу, якпадінняоднієїпланети наповерхнюіншої. Це добророзуміє Наталка. Уконтрпозиції –Терпилиха йТетерваковський.Зрозуміло, їхнього “>здоровийглузд” – продуктконформістськихстандартів. У йогомежахлюдину можназігнутихочби й вбаранячийріг –аби увідповідності доузвичаєнихміщанськихуявлень прощастя. Вже тутчіткопрокреслюютьсяескізитоталітарнозапланованогоблагополуччяепохикомуноідеології, іздрібничкою-нестиковкою, колитетерваки ізпартбілетамимільйонамизнищуватимутьносіївукраїнського світуоріїв.Злийжартутнулаісторія надоднодумцями ,матір’ю таВозним –десь через ці сто років.Хто біздогадався, щозав’язка,впершехудожньоосмислена в нашійлітературі , - навулиці уселібіля Полтави – под пером великогоКотляревського.

>Позиціязденаціоналізованої особини –облаштуватися узлі. ЦеВозний,Виборний, матір.Сім’я,побудована назлі, -апологіязвичайногобіологічного синтезу. Зацієюсім’ю, яквислідїїрозтлінноговпливу, -зруйнованаетносвідомість молодогопокоління,дітей.Тобто у “>НаталціПолтавці”І.П.Котляревськийвикрив один зактивнихспособівруйнівноговпливурозполюсованогокласовогосуспільства наосереддяукраїнського світу – напатріархальнуукраїнськусім’ю.

Наталка нехочевживатися у зло, нехочеоблаштовувати собі назлі,боце означало б длянеїзрадитипитоміморальні засади,загубивши котрі,дівчинавтрачала бсенсбуття.Пристосувати до зла –цеозначає самомусобіприщепити комплекс меншовартості, уякомусьогодні йбарбається “пересічний українець”.

Заступенемнавіюваності Наталказовсім не так назасобипсихологічноїобробки, що донеїзастосовуються.Виваженість,усвідомленнясутностісвоєїпозиції,чіткалогічнаарґументація – вісьїїприроднізаборола вобстоюваннівнутрішньої йзовнішньоїнезалежності. Контроль надпідсвідомими заставами морального – прямаознакаархетипностіїїсвітогляднихзакладин якнезіпсованоїособистості,представниціпитомоїетнонаціональної культури.Більше того, Наталкасхильнашвидше досамонавіювання: над неюгнітобов’язку передматір’ю – величина, якоїдівчина неможеігнорувати.Знаменно, щоупованняїїзвернені не дуже до світулюдського, а донайвищоїетичноїінстанції – до Бога.Котляревськийчутливодобираєлексичнівідповідники,щобнайочнішепередатипсихологічний стангероїні. “Диво” – лише у такомурозумінні Наталкавбачає сумусвоїхдушевнихперетворень надогодудомаганьматері та Возного. “(>Стає наколіна й ,піднявши рукидогорикаже ). “Боже! Колі вже воля твояєсть,щоб я завжди заВозним, товиженилюбов до Петра змогосерця й наверни душу мою до Возного, а безсього дива я пропадунавіки...”

Наталкамаєрозвиненепочуттясамоповаги. Людикозацького типу характеру гонор –властиваознакалицарської шляхетністю. Узв’язку ізцим неможемо незгадатиСвяте Лист, уякомугординявважається одним зтрьох великихгріхів,поряд ззаздрістю йжадібністю. То взапаліпротистояннялюдині легко впасти украйнощі,передавшикуті меду,поставивши собі наневигіднийщабельгордування. Ніпогордливості передматір’ю, анігордування-коверзування урозмовах зВозним небачимо.Більше того,первинне,чимнадихається духовний світло Наталки,мотивиїїповедінкивиключаютьгординю із арсеналуможливихзасобів оборони. Та йсоціальнийїї статус нетотожнийрівнюТетерваковського. А вісьприродноїчистоти удівчининіхто невідніме.

як невідніме йсталості всамооцінках,твердості упоглядах тарішеннях. Наталка –дівчина із характером. Характервиявляється у тому, як людина переносити до собі, доближніх, до роботи та промов тощо. Характермаєсуспільно-психологічну природу,тобтозалежить відсвітоглядуособистості,її знань,досвіду, відзасвоєнихморальнихпринципів тавзаємодії ізіншими людьми.

>Випробування нерозхитуютьпідвалинжиттєвоїпозиціїдівчини.Навпаки, вонастає духовносильнішою: “>Скреплюсерцесвоє, перестанужуритися, осушусльози й буду весела”. Про силуїї характерусвідчить й ті, що вона у горі невтрачаєздатностівідчуватинещастяінших : “Я одвсьогосерцяжалію продівках, котрі втакійбіді, як ятепер”.Наскількинесхожі двахарактери – Петро й Наталка, коли у Першіхвилинизустрічі письменниквиставляє , як смердотіоцінюютьситуацію, щосклалася .

Петро.Наталко! О першій годині тобі явстрічаю!.. І у тому тількипобачились,щоб >навікирозлучитись.

Наталка. Недовго із нимрозв’язаться: не хочу, не піду, та ікінці в воду!

Налюдинувеликі,інколивирішальнівпливимаютьмікросоціальніфактори. Для Наталкимікросоціальна група –цеїїсім’я.Віртуально уколіїїсімейнихуявленьперебуває й Петро.Вже впершійявідівчиназаявляє: “Я тобі любила йтепер люблю. І стала такабідна, як йти”.Цікаво, що нежалкування із приводубідності, але й аргумент:нічоготепер не так назаваді їхнішлюбу. Улюдиникозацького типу характерудомінуючимиє нематеріальні, адуховно-моральні засади.

Наталка “>поважаєматір свою”, “собі йматір свою на світідержить”. Маті рада бвисватити дочку за Возного, а й за Петра батько, “>умираючи, позбавити її свогоблагословенія”, тому й матір недає. Алі усірозуміють, щоголовна причина убідності парубка. Авторитетбатьківськогозаповітупотрібен длянаданнябільшоїкатегоричностіматериному слову. Дочканаполягає насвоєму,отже, формальнопорушуєбатьківпередсмертнийзаповіт, що за нормамиієрархічноїсистемисімейнихвідносинукраїнського селянства вважалось за великийгріх. як моглависокоморальна Наталка такчинити?Розглянемоцюколізіюдетальніше.

>Терпило –міщанин.Сімейністосункибудував ажніяк не було за скрижалямипредків.Спочаткупо-християнськибере “>якогось сироту Петра загодованця”.Зазначимо, що вдобуКозаччини, коли, як вжезгадувалося, із десятидорослих чоловіківлишедвоє доживали доприродноїстарості,діти частовтрачалибатьків.Народнатрадиціявиробилаінститутгодованства,завдякиякому у томумілітаризованомусуспільстві не було бявищадитячогобродяжництва, навідміну від Сучасної України.

І тутКотляревськийпоказуєрозтліннийвплив наміщан,учорашніхкозаків чи селян, нових “>малоросійських”порядків, колиманіязбагачення,зневажання свого простогогромадянського чину,бажаннявипнутисяпоближче дококардоносіїв правили заеталонповедінки,еталонуспіху длятодішніх “новихукраїнців”.Терпило “зачавшизнайомитися не ізрівнею..., ізповітчиками, із канцеляристами,купцями йцехмистрами..., помалурозточивсвоє добро,розпився, зачавшигримати за Наталку на доброго Петра йвигнав його з свого дому...”

Зпозиціїгромадянської, й морально, й захристиянськоїетики –Терпилоскоїв великийгріх.Заборона нашлюб із Петромвчиненабатьком упереступіморальних законівколишнього години.Колишнього,підкреслюємо, а чи не нового континенту вякомуживуть Наталка та матір, коликапіталізмось-осьвилупиться зшкаралущіімперськогофеодально-кріпосницькогояйця.

Наталкиніде,навітьнапівнатяком, непіддаєкритицібатьківськерішення.Навпаки, вон, уповнійвідповідності дохристиянськоїтрадиції все, щоскоїлося,виводить зволіБожої.

Маті. ...>Покойнийтвій батькодовів нас досього (>бідності).

Наталка. І,мамо! ...Такйому на роду написано,щоб житибагатим достарості, аумертибідним;він не винен.

>Проте...мертві неповиннітримати за ногиживих уситуаціях, колиживимзаповідається нестигріхимертвих.Християнська практиказнаєіншеположення:обов’язокживих –відкуплятигріхипредків – чизамовляючилітургію вцеркві, чидаючиподаяння, чиставлячисвічку заупокійдуші, чи –дією,реальноюдією,аджеживим, навідміну віднебіжчиків, праводобродійності.

Маті, Якащойнокарталапокійного,заявляє: “Ті незабула, як... батько... незлюбив Петра й ... позбавити її свогоблагословення натвоє із ним заміжжя; то ймогоніколи не якщо”.

>Чомуосуд йпотвердження йдуть сьогодніпоряд?Зрозуміло: матірхоче будь-щовидати дочку за Возного. Алі захвилинувідбуваєтьсяще одназнаменнаодміна –звучить пісня Наталки “Ой матір, матір!” ІвраженаТерпилихакаже: “Щоправда, Петродобрий парубок, та де жвін?...Він не лежень,трудящий, із нимобідніти дозлиднів не можна”. якбачимо,якби Петроотутз’явився, матір непроти бназвати його зятем. (>Запам’ятаймоцейепізод. як жзновузмінитьсяпозиціяматері уфінальнійсцені, коли Петро такиз’явиться!)Протеодразу матірвисуваєще однуконтрпозицію: “...>Хтовідає –може, дезапропастився, аможе, йодруживсяде...Тепер такбуває, що однунібито любити, йдеться продругійдумає”. Наталка –заручницясерця,відповідає, щоїїсерцеручається закоханого йвіщує, щовінповернеться.

якбачимо,новічаси – нова мораль.Невірність,порушенняданого слова матірпов’язує зсуспільнимизмінами:якби нестрашнемайноверозшарування,молоді люди й нешукали бзаробіткудеінде й Петро був бі под боком.

>Четверта явазакінчується тім, що Наталкаупокорюється. Алі як! “Я скоряюся вашої >волі й вам за першого нареченого, вам бажаного, піду заміж ...”.Приреченість,неминучість, фатум,блюзнірство,лицемірство – усіпохідні відконформізмусконденсовано у цьомувимушеномузізнанні.Напрошуєтьсяприродне запитання: чиздатнаособистістькозацького типу характеру наконформізм? ( Неплутати ізпоняттямкомпромісу яктактичної догоди зазарадистратегічноговиграшу). Іоберненетвердження:якщоособистістьдопускаєможливістьбезповоротноїздачіпозиційборотьби духу таморалі – чиє вонобстоювачемвисоких чесноткозацького чину?

>Можнаприпустити двашляхирозвиткувнутрішнього світу Наталки: чи вонасправді,прирікши собі наповільну йнеминучудуховнупогубу,зрадитьімперативичесті, чи... чи щосьмаєстатися –екстраординарне, щовиходить замежіміщанськоїпсихіки й непіддається методамлогічногообрахунку.Можливо,координатнасітка морального такимвипадкахперестаєвиконуватиабсолютнурегулятивнуфункцію: коли живаістота загнана углухий кутїїреакція-розпач,реакція-афект,реакція-відчай,реакція-вибух нанасильствонабуваєнепередбачуваних форм.

>Ще укінцічетвертої яви Наталкакаже: “Промамо,мамо! Не погуби донькисвоєй!” >Терпилихавідчутнореагує на крикдуші доньки : “>Наталко,схаменись! Ті у мене одна,ти притулок моя: чи захочу я тобіпогубити?”

>Залишаєтьсягадати, якоїпогубу мала наувазідівчина –духовну чифізичну? Зматір’ю ясно – вона переводитирозмову вматеріальнуплощину, йз’ясуванняможливоїдвозначностіНаталчиноїрепліки невідбувається.

Ушостійяві под годинурозмови ізВиборнимдівчинамимохідьзауважує: “Чи вже ж віхочете >спихнути мене з мосту та в воду?”Виборний незреагував –вінпродовжуєрозмірковувати просенсзаміжжя. Іцяневипадковарепліка Наталки “>списується” нафразеологізм – народнуприказку.

Усьомійявізвучить пісня “>Чого водаколомітна...” .Кінець пісня :

Занелюбом коли буду, то >мушу прірви.

>Проте й у раз думка “>мушу прірви” сюжетно нерозвинена, неувиразнена,хоча поставлена укінці тексту.Принагіднохочемослушнозауважити, що жанрп’єсивизначенийКотляревським як “операмалоросійська у двохдіях”. Уоперіголовнахудожняідеяпередається черезмузику таспів,хоча невиключається йговоріння-декламація. Тому,виходячи ізавторськоїпозиції,значенняпісеннихтекстів уп’єсі мирозглядаємо нарівні іздраматичноюпрозою, а чи не як щосьдругорядне,супровідно-розважальне.

Удесятійяві Наталка вбесіді із Миколоюзаявляє: “Колити Менізгадав! Тіроздираєшмоєсерце. Про, ябідна! (>Помовчавши ,показує нарічку).Бачиш ,Ворскло?...Або там, чи ані із кім”. Тут однозначнорозставлені усіакценти.Дівчиназамислиласамогубство. І Миколаїїзрозумів. Цепідтверджує, що,по-перше,репліка Наталкизовсім невипадкова, й,по-друге,оприлюднюєавторськінамірисвідомо провести черезтвірлініюсамогубствагероїні. Миколапарирує: “>Бачиш той бік? Отже й вВорсклі небудеш, йжуритисьперестанеш”.Віннатякає, щоз’явився Петро.

>Наступназгадка

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація