Реферат Меріме та Росія

Страница 1 из 3 | Следующая страница

>Познайомившись ізПросперомМеріме І.Тургєнєвзазначав: "Схожий на свої твори:холодний,витончений,вишуканий, з сильнорозвиненимпочуттямкраси іміри й ізцілковитоювідсутністю нелишеякої - якбивіри, але йнавітьентузіазму"

>Мерімезвертається до жанруновели, вякомудосягаєнайбільшоїглибини тавиразності.Новела, якдужединамічний жанрдозволяєпроводитиексперимент, випробуватиновішляхи умистецтві. УновеліМерімевирішуєскладне заподіяння: черезодиничнуподіюрозкрити характеріншихнародів,іншихепох. Улисті до І.Тургєніва (10.12.1868)Меріме так пояснившисвій метод: " Для мене немаєцікавого заподіяння, а ніжякнайдетальнішийаналізісторичного персонажеві.Меніздається, можнадобитисявідтвореннялюдиниминулихепох способом,аналогічним доти,якийскориставсяКюв`є длявідновленнямегатерія табагатьохвідмерлихтварин. Закон, як й длязовнішньої."Відтак,Мерімеособливуувагузвертає натипізаціюпсихології.

">Взяттяредуту" (1829) - короткановела,побудована якоповідьочевидця (>можливо, Стендаля) проопірросіян приштурмінаполеонівськимивійськамиШевардінськогоредутунапередодніБородінського бою.Об`єктомдослідження тутєнезрозуміла для французазагадковастійкістьросіян, якої можназбагнутилишень через призму ріс.націон.свідомості.Новела і написана в простодушно -оповідний, хоч йдужестриманійманері, щовипередила ">непарадні"описбоїв у ">Парськомумонастирі" Стендаля та ">Війні ймирі" Л. Толстого. Та встиліновелиє своязагадковість: простота й ">прозорість"мовиприховуютьвишуканийзвукопис,якийперетворюєновелу насвоєріднупоезію впрозі.

>Мерімеприхильноставився в Україну. Процесвідчать,зокрема,листиписьменники, атакож йогорозвідки:нарис "Українські козаки тїхніостаннігетьмани" (1854), дейдеться про життя,звичаї тапобутзапорожців,їхнюборотьбу за Визволення України,характеризуєтьсясуспільно-політичний ладнаЗапоріжцю Сич,якийМерімекваліфікує яквійськовудемократію:дослідження "Б.Хмельницький" (1863) ізрозгорнутоюкартиноюбуттяукраїнського народу в сірий. XVIII ст.Окремімоментиісторії України таїї козацтварозглянув у роботи ">Епізод ізросійськоїісторіїЛжедмитро" (1853),також у сюжетнопов’язаних із неюп’єсі ">Першікрокиавантюрник" (1852), девідтворив життяЗапорізькоїСічі.Творчість М. Гоголя,приятелював із нимсполукамиМеріме довивчення української,російської тпольськоїмов:вінперекладавп’єсу ">Ревізор", написавши низку статей, у яківисокооцінив талантписьменника.ЦікавивсятворчістюМарна Вовчка, ізякою був уприязнихстосунках,робивспробиперекладуїїтворів,зокремаоповідання ">Козачка".

РядтворівМерімепереклали М.Константинопольський, У.Підмогильний, І.Рильський, М.Рудницький, З. Буда, М. Терещенко, Я.Кравець, М.Гордієнко-Андріанова.

>Починаючи із 1848 року ПросперМеріме ">літературноемігрував в Україну".Знайомство ізісторією,творамиписьменниківцихкраїнспонукало його довивченняїхньоїмови,бо письменникпрагнувчитати твори мовоюоригіналу.

>ОсобливоМерімезахоплювавсяУкраїною, йогоприваблювало минуле йгероїчнаборотьбаукраїнського народу занаціональнунезалежність.Найбільше йогозацікавилаепохаукраїнського козацтва,гетьманування,їхнізвичаї таобряди. Проісторію народувиданітакі роботи, як "Українське козацтво таїхніостаннігетьмани", "Б.Хмельницький", у яківиклавсвоєзахопленняМазепою йХмельницьким.

>Підвпливом йогодосліджень у 1868 р.французький сенат ухвалив:вивчити у школахФранції курсісторії України.Цим самимМерімесприяввзаєморозуміння йповазі одного народу доіншого.

>Також письменникзахоплювавсяукраїнськими таросійськимиписьменниками: написавшистаті про Гоголя,мріявперекладатифранцузською. М. Вовчка,переклавПушкіна, Гоголя,Тургенєвафранцузькою мовою. ПротворчістьцихписьменниківМеріме написавши з статтею, давшивисокуоцінкуросійськійлітературі.

5>0-е й60-і роктапроходять дляМеріме под знаком всезростаючогоінтересу долітературислов'янськихкраїн, йперш на доросійськоїлітератури.Інтерес доросійськоїлітературивиник вМеріме уже в20-і рокта.Вінзнайомитися ізпредставникамиосвіченихкілросійськогосуспільства не далекихлітературі, - ізК.К.Лабенської, Н.А.Мельгунова,А.І. йН.І.Тургенєвими, С.А.Соболевський.Соболевський пробудивши уньомуінтерес до творчостиПушкіна. У20-ті й30-і роктаМеріме ужевиявляєнепоганезнанняросійськоїлітератури, ізякоювінзнайомитися як зафранцузькими перекладам, то й воригіналі булиК.К.Лебенскій й С.А.Соболевський, але йголовним чином ВарвараІванівнаДубенська,знайомаПушкіна, уякоїМеріме ізсередини 40-х роківпочинаєбратисистематичні уроки.Він читавшиДержавіна,Крилова,Жуковського,Карамзіна,Грибоєдова, Лермонтова, Гоголя. Аліособливезахопленнявикликає уньогоПушкін,творчістьякоговінзаймавсяблизько сорока років.

>ЦіросійськіінтересиМерімерозвиваються натлізростаючого критичногоставленняписьменника до Сучасноїйомуфранцузькійлітературі, прозанепадякоївін неодноразово писавши уприватних аркушах йдеякихстаттях. І цьомумовчанню тімсюжетів,падіннялітературноїмайстерностіМерімепротиставляєдосвідкращихпредставниківросійськоїлітератури.Вінперекладає творидеяких із них, проіншихпише з статтею. Улипні1849рМерімедрукуєсвій перекладпушкінської ">Піковоїдами". Через 2 роктаз'являється йогостаття "Микола Гоголь", более ніж наполовинускладається ізуривків йпереказів ">Мертвих душ" й ">Ревізора" (Задеякимивідомостями,Меріме бувособистознайомий із Гоголем, -вінзустрівся із ним саме в 1837 р. всалоні А.О.Смирнової).ОднакаМерімепобачив у Гоголялишесатиріка ("Гоголь, - писавшиМеріме, -перш наяскравий сатирик.Вінбезжалісний дозлості йдурості, але й в йогорозпорядженнімає лише одназброя").Погано знаючиросійську життя,Мерімепобачив у книгах Гоголялише злу карикатуру нанеї.ПеребільшивМеріме йвплив на Гоголя рядуіноземнихписьменників (Рабле,Стерна, Гофмана, Бальзак). Характерно, щоцюодностороннюоцінку Гоголя ізрадістюпідхопив

Ф.Бумарін,розвинувшиїї у двастаттях у ">Північноїбджолі".І.С.Тургенєв улистіПоліні такоцінивстаттюМеріме про Гоголя: ">Надзвичайнопроникливірозуми із числаіноземців, як,наприклад,Меріме,побачать у Гоголя лишегумориста наанглійський лад.Йогоісторичнізначення абсолютновислизає від них". Разом із тімМеріме одним ізперших уФранціїзвернувувагу на Гоголя, ставшипропагувати його твори. Улипні1853г.вінпублікуєповний переклад ">Ревізора.

У50-і й60-і роктаМерімезнайомиться ізО.О.Баратинським, П.О.Вяземським, М.М.Лонгинова,І.С.Тургенєвим: йогозаняттяросійською мовою йлітературоюрозширюються йпоглиблюються.ВінчитаєЗагоскіна,Аксанова, О.К. Толстого,Тургенєва, Л. Н. Толстого,Достоєвського.З'являються йогоновіперекладитворівПушкіна (">Цигани", ">Гусар", ">Постріл") й,нарешті,стаття про великогоросійськоюспіваєте.СамеПушкінзмусивМерімеполюбитиросійськумову,оцінити йогобагатство й силу.Він неодноразово писавши проце своїмкореспондентам,наприклад,К.Н.Леонтьєву (11.04.1860): "Яглибокозахоплююсявашою мовою. Цеєдина моватепер уЄвропі,якийщепридатний дляпоезії". І далі проПушкіна: ">Володіючичудовимінструментом йвміючичудово наньомуграти,він усе ж такиніколи нерозмінювався наваріації, але йзавждишукавсправжнюмелодію. У цьому йогоперевага надБайроном.Пушкін у 30віршахстворив "Пророка", в [36] - ">Анчар". Лорд Байронзробив бі із цого 2 млой. УПушкіна йросійськихписьменників його годиниМерімеприваблювалаВисокагромадянськість їхньоготворів,сміливість й прямота упостановцінайгострішихпитаньросійського життя,реалізм,прекрасневолодіння ловом.ЦікавісудженняМеріме проросійськулітературуІ.С.Тургенєва. "Ваша поєзія, - сказавши нам одного разуМеріме,відомийфранцузький письменник йшанувальникПушкіна,якоговін, невагаючись,називавнайбільшим поетомсвоєїепохи, котріледь надприсутності самогоВіктора Гюго, - ваша поєзіяшукає,перш направди, а красапотімє сама собі:нашіпоети,навпаки,йдезовсімпротилежноїдорогою: смердотіклопочутьнасамперед проефект,дотепності,красі, йякщо повсьому цьомуїмпостанеможливість неображатиправдоподібності, так смердоті йце,мабуть,візьмуть на додачу".

У з статтею проПушкіна (якоїміжіншим,ТургенєвнастійнорекомендувавП.В. Анненкова),Меріме неуникнувдеякихпомилок й неточностей:він,наприклад, явноперебільшувавступіньвпливу Байрона наросійськогопоета, непомітив цензурногогніту, подякимзнемагавПушкін,побачив вМиколілишем'якого й справедливого критикатворівпоета.Проте роботаМеріме бувкращоюстаттею проПушкіна уфранцузькійпресі.

ЗТургенєвимМерімезнайомився в лютому1857р. вПарижі й із того годинипостійнолистувався йзустрічався. Аліще дознайомства, в1854г,вінпублікуєвеликурецензію нафранцузький перекладтургенєвських "Нотатокмисливця", назвавшиїї ">Кріпосне право йросійськалітература". Уцій з статтею, давшидужевисокуоцінку творчостиТургенєва,Меріме допустивши рядпомилок втлумаченнідеяких рисросійського життя: його думи прокріпосне правовідрізняютьсянаївністю.

У 1863 р. ізпередмовоюМерімевиходитьфранцузький переклад романуТургенєва "бацьки йдіти", у 1868Мерімепублікуєсвійетюд ">ІванТургенєв". Уці ж роктавіндрукує своїперекладитворівросійськогороманіста -повістей йоповідань ">Привиди" (1866), "Жид" (1869), ">Петушков" (1869), "Собака" (1869), ">Дивнаісторія" (1870).Вінпереглядає таредагуєперекладиіншихтворівТургенєва, щоз'являються вці рокта уФранції: запорадоюТургенєва переводитирозповідь Марка Вовчка ">Козачка",переказує разом із ним ">Мцирі" Лермонтова.60-і роктаТургенєвставати дляМерімеєдинимлітературним однодумцем й іншому, тому їхнівзаєминистановлятьособливийінтерес.Доситьсказати, що віддеякихнездійсненихзадумівТургенєва мидізнається лише із їхнілистування.

Великачастинацих пісень взято мною із книжкивийшла вПарижі вкінці1837г, подназвою LaGuzla,auchoix dePoesied IHyriques,recueilliesdans laDalmatie, laBosnie, laCroatie et l `>Hersegowine.Невідомийвидавець мовивши усвоїйпередмові, щозбираючи колисяприродність піснянапівдикогоплемені,він не думавши їхніобнародувать, ну щопотім,помітивши смак дотвороміноземним, особливо до тихий, котрісвоїх формахвіддаляються відкласичних образах,згадаввін прозборисвоєму й, запорадоюдрузів,переклавдеякі ізїхніхпоеми, й геть.Цейневідомийзбирач був нехтоінший,Меріме,гострий йоригінальний письменник, автор Театру КларіГазюль,ХронікичасівКарлаIX,Подвійнийпомилки таіншихтворів,надзвичайночудовий вглибокому йжалюгідномузанепадінинішньоїфранцузькоїлітератури. СпіваєМіцкевич, критик пильні й тонкий йзнавецьСлавенськоїпоезії, незасумнівався вдостовірностіцих пісень, аякийсьучений-німець написавши про нихрозлогудисертацію.Менідужехотілося знаті, начомугрунтуєтьсявинахід стране сил пісень [.]. (Роман М.М.Загоскіна, свою думку проякийВяземськийвисловив улисті доПушкіну24.08.1831г.)

>Протягомдовгого годиниПушкіна знали за кордоном особливо вслов'янському світі, як родоначальника русич.літерат., але й такимзахоплюються,близьким,потрібним, як,скажімо,Достоєвський, Лев Толстой, апізніш Чехов, ГорокМаяковський,він не був.

Упередмові доодноактноїдрамі ">Двісесри"Тургенєв писавши: ">Розумні людикажуть, що драма виннавідтворюватисучаснебуття,відоме,певне сус-пільство.вибачте,іншого непам'ятаю. Зрозумними людьмиприємнопогоджуватися, але й незавждиможливодотримуватисяїхніхпорад".Закінчуєтьсяцяпередмова словами "" Театр КларіГазуль",відометвірдотепногоМеріме, подавши Мені думкунаписатибезделкі в йогороді". Цепрограмне дляТургенєва - драматурга тихий років заявупотребуєпояснення:якимп'єсамиТургенєвпротівопоставляє свою драму й якому жанру можнавіднести його Першідраматургічнідосліди?

Стендаль писавши, що в ">Театрі КларіГазуль"Меріме ">слідував лише голосуприроди йспонукань свогосердца2, що"твірцеближче доприроди йорігінальніше, ніжбудь-яке із щоз'явилися уФранціїпротягомбагатьох років", щогерої його" ізплоті йкрові,правдиві йповні життя". Посуті про ті ж писавши йТургенєв, колизізнавався, щослідМеріме: йогодійові особини не так нареальнихіспанців, але йсхожі наіспанців "Театру КларіГазуль" (Г.Б. Муратов.Романтична драмаТургенєва ">Неосторожность")

>Майже усілітературнізіставлення,вважаєдослідник,висловлюють "не скількитворчублизькістьміжписьменниками, стількитипологічнісходження,зумовленіспорідненістьшляхіврозвитку франц.Літератури 19століттяРозглядаючилітературнізв'язкиТургенєва із франц.Романтиками:Віктором Гюго, Санд, Альфреда деМюссе, Шарлем,Бодлером,ПросперомМеріме,Ладарія,добросовесноспираючись насвоїхпопередником,завждиобгрунтованопогоджується чи несоглашається із їхньоготрактуваннями, вносити своїкорективи,творчорозвиває тими.Крітікобібліографічна справностає унеїобов'язковимиелементами прививченнілітературних йжиттєвихвідносинросійськогописьменника із французами.

>Тургенєвськаконцепція франц.літератури ізрокамипоглиблювалася йставала болееправдивої танеупередженої.Цьому багато вчомусприявМеріме Авт.Ладаріяспілкуєтьсяувагасвоєрідністьособистих йтворчихзв'язків двохписьменників,знаходитьтипологічні йгенетичнірисиподібності втворах, якновели ">Подвійнапомилка", "Карлик", "ВенераІльськая" таповісті ">Вєшніє води", ">Степовий корольЛір", "КлараМіліч",бачитьпродуктивністьспілкуванняписьменників успільнійроботі надперекладами, а й улітературно -критичнихроздумів.СлідзазначитивпливМеріме - драматурга й автораісторичниххронік,якийнаполегливохотівбачитиТургенєватворцемсаметворівісторичного плану; яквідомо,вінзакликав йоговзятися завеликеісторичне полотно із життяросійськихрозкольників 17століття.Вибір плануісторіюрозкольникаМикитиПустосвята:соціальних протест вумовахросійського феодальногосуспільства частонаділявся врелігійніформи.Він писавшиМеріме: "Так, віправі,розкольники 17століття вРосії =цереволюціонери". Усередині 50-х рр.Тургенєвзвертаєувагу не схожеявище уФранціїнапередодніпадінняфеодалізму. (>Г.Б.Курляндська,Л.А.Баликава, І. ЗТургенєв йвсесвітнєзначенняросійськоїлітератури)

>Творча дружбапов'язувалаТургенєва й ізчоловікомПоліниВіардо,відомим тоділітература,знавцівмистецтва,кращимперекладачем "ДонКіхотом нафранцузька мова.Завдяки своїмпоїздкам аРосію йдружбі ізТургенєвим,ЛунВіардопрагнеглибшеознайомиться ізкультурою тасуспільно -політичним ладомРоссі.ВіндопомагаєТургенєвупереводити нафранцузька мова Гоголя,Пушкіна, Лермонтова, його в коло видаців талітераторів, де тієїневдовзінабуваєзаслужений авторитет й якмайстер слова й як пропагандистросійськоїлітератури наЗаходіросійський письменникстає іншому йлітературнимпорадникомМеріме й Р. Флобера,братівГонкур, Є. Золя й Мопассана.

>Тургенєв незнайшов вже уПарижі (>переїхав в 1871 свого великоголітературного одного, ПроспераМеріме, талантякого йписьменницький почерк багато вчомузбігалися ізтургенєвским.Цей письменник, щопознайомивфранцузькупубліку ізросійським автором своїмблискучимпередмовою доперекладу роману "бацьки йдіти", помер в 1870році,незабаром послепадінняімперії. (>ЛюдвігПіч. З "Спогадів)

>Ім'яТургенєватіснопов'язане ізісторією культурифранціїдругійполовині19ст. "УособіТургенєвавперше вісторіїфранко-російськихлітературнихвідносин великих письменникоднієї країни активно йбезпосередньо бравши доля встворенніцілоголітературного руху віншій стране."Узагальненнярадянськогодослідника як не можна более точновизначає характервідносинТургенєва ізписьменникамиФранції.Ця думкапроникаєспогади й з статтею проТургенєва йогофранцузькихсучасників - Мопассана, А. Доде, П.Меріме, Поля Берже таін. (>Гі де Мопассан.ІванТургенєв)

Усі ж таки влітературних кілках пронього булидужевисокої думи. "Коли зачолов'яга,цейскіф", - писавши Флобер Жорж Санд,Гізо,Меріме, Санд,Тен,захоплювалися ним. (БатістФорм. Спогадів проТургенєва)

">ПопулярністьТургенєва уФранціїпочалася із" Нотатокмисливця", -згадувавМеріме в1868году. -Йогопершийтвір, щоєпоручоповідань чи,скоріше, маленьких,повниморигінальностіескізів, було б для нс як біодкровеннямросійськихзвичаїв йвідразу дало намвідчутирозміри таланту цого автора".

>Серед всіхцих статей тарецензій, котрі вціломусприялипопулярності доуспіху книжкиТургенєва уФранціївпродовждекількохмісяців, але й навряд чи моглисприятизміцненню йогодійсноїпопулярності уфранцузькійлітературі, було б,однак,кількакритичних робот, що здобули понадтривалезначення.Однією із них бувстаттяМеріме, відомогописьменника, вмайбутньому і стала однієюТургенєва.

>Деякіновідані проМеріме,нещодавноопубліковані,даютькількацікавихштрихів доти, був написанацяперша йогостаття проТургенєва.Цікавовідзначити, щоініціаторомїї бувсамеШаррьер (>першимпереклав "Запискимисливця"І.С.Тургенєв нафранцузькумову).Випустившисвій переклад "Запискимисливця",вінодразу жвідправивекземпляр книжкиМеріме ізпроханнямвідгукнутися нанеї упресі;такустаттюШаррьервважав для собі не є лишесхвальною, але й і особливоважливою дляуспіху йоговидання:Меріме ужекористувавсяширокоюпопулярністю уФранції не лишекЯ письменник, але й й якперекладач.Пушкіна й Гоголя. Увідповідь листМеріме до Є.Шаррьерудатована20.05.1854г "Я прочитавши із великимінтересом Ваш переклад" Нотатокмисливців ", - писавшиМеріме, - йдякую вам свої, що ві дали Меніможливістьпознайомитися ізнастількичудовимтвором. Іякщо язможурозташовувати невеликимдозвіллям, я припускаюнаписати йогокритичнийрозбір для "ревю деМонд" йсказати усе тіхороше, що гадаю процейтвір".Стримати своюобіцянкуМерімезміглише черезмісяць: уномері1.08.1854г. зазначеного журналуз'явилася йогостаття про "Запискимисливця", названа ">Література йкріпосне право вРосії".Статтяця належалаписьменникові,ім'яякого говорила сама за собі не є могла непривернути до собісамеширокеувагу. Щоправда й вона не вільнаще віддеякихтенденційнихперебільшень військового року,оскільки авторхотівзробитиїїгострої йполітичноактуальною длясучаснихйомуфранцузькихписьменників. Накритичниханалізах низькіоповідань "Запискимисливців"статтяцяпрагнутипоказати,перш на,ознакирозкладаннякріпосницького ладу вРосіїнапередодніКримськоївійни;цеоднак незавадилоМерімедативисокуоцінкукнизіТургенєва, як пам'яткихудожньоїлітератури, й,навпаки,попередило,певноюмірою,пізнішеставленняфранцузькихчитачів до "Нотатокмисливців" як долітературноготвору, щоє у тій годинуяскравим документомросійськоїгромадської думи. Зперших жрядківМерімепопереджає читача що "Запискимисливця" - ">цікаве йповчальнетвір, щорозповідає про багато присвоєму маломуобсязіМерімепише далі: "Ці 22жанрові картинки,майжеоднаковообрамлені,позначенімайстернимрізноманітнимкомпозиції й тонурозповіді.Вониретельнооброблені,інодінавіть іззайвоюкопіткість йдають уціломудужеточнепоняття просоціальний станРосії". УвисновкуМерімевисловлювавнадію, щолітературна діяльність автора" Запискимисливця "неперерветься на цьомувдаломудосвіді. "Явважаю, -додававМеріме, - щоТургенєв,якого я - не травнячесті знатіособисто -молодий письменник, й що його" Запискимисливця ">єлишепрелюдією до болеесерйозного й болеезначноготвору".

>СтаттяМеріменадаліпередруковуваласянеодноразово й незагубилася,подібно доіншихфейлетоном,згаданимвище;опублікована вона був всерйозному йвпливовомужурналі,який нелегкомарнувавлюб'язностііноземним автором;нарешті, похвали, щовиходили відМеріме, були особливоавторитетними. КоліТургенєвпізньоїосені1856рприїхав до Парижа, його уже тут зналисаме як автора "Запискимисливця"; допевноїмірицепояснювалосятакожсхвальноюоцінкоюкнизі,даної такимвимогливим критиком,яким бувМеріме.Особистадружняблизькістьобохписьменників, яквідомо,виникламіж нимизначнопізніше; під час їхньогодружбиМерімеще разповернувся до "Нотатокмисливця" увеликій з статтею проТургенєва у 1868, але йцястаття лишерозвинула його Першівраження від цоготвору,впершевисловленіМеріме у1854р., йпідкріпила їхнінебагатьмановимиміркуваннями усправедливості які у тому годину уже було неможливосумніватисячисленніфранцузькішанувальникиТургенєва.

У1954рМеріме немавще под рукамиросійськогооригінал книжкиТургенєва:вінсудив пронеї лише ізперекладуШаррьера.ПротестиТургенєващодо цогоперекладу моглидійти доМерімезначнопізніше, того жголовним чином ізвуст самогоТургенєва. Усвоїйпершій з статтеюМерімедорікнувШаррьера лише засвавільне змінуїм заголовок книжки. Алі уженаприкінці 50-х роківМерімеповністюприйняв бікТургенєва впитанні про ті, якповинні бутипереведені "Запискимисливця". Дляісторіїперекладів ізросійськоїмову уФранціїцейспірмавдеякезначення.Завдання, яку стояло передфранцузькимиперекладачами "Нотатокмисливця",певнаріч, був не із легких.Датичитачамтакий переклад,який був бі взмозіпередатиросійськийоригіналцієї книжки,повноїпоетичноїпринади,багатьохтруднопередаваємих набудь-якомуіншому мовоюособливостіусного,сказовоймови, ізїїдиалектальні формами йсвоєрідністюїї синтаксису, було б особливо складно вумовифранцузькоїперекладацькійпрактиці XIXстоліття.

>ПерекладШаррьера, у кожномуразі, невідрізнявсяточністю, якцевідзначав й самТургенєв.Незадовільнимиякостями цогообьясняєтьсяперш на,рішенняТургенєвапідтриматиіншогоперекладачасвоїх "записок" - І.Ділового йнадатийомудопомогу увипуску в світло новогоперекладу того жтвору (перекладтривав із листопаду 1956 р,грудня1957р).Меріме,може бути, подвпливомТургенєва,такожзасуджувавтеперперший переклад ізтієї ж заподій. Це видно,зокрема, із того аркуша (від 20.04.1859), якуМеріме написавшиШаррьеру із приводупостановиїмперекладу ">Мертвих душ" Гоголя. "З великимінтересом читавши я вашупередмову до"Мертвих душ", - писавши в цьомулистіМеріме, - але йзізнаюся вамвідверто, я - неможусхвалити вашу системуперекладу.Меніздається, що вівитрачаєтезанадто багатодотепності на захист неправого справ.Французькапубліка негараздзакосніла усвоїхзвичках,щоб вона не моглазрозумітигідностііноземнійформи".Цікаво, що вційсамій з статтею, якоїзасуджуєМеріме,Шаррьер вельмиображенозгадуєпротестиТургенєвапроти йогоперекладу "Нотатокмисливця",випущеного зап'ять років перед тім.Зауваживши, що ">жоден письменникніколи небуваєзадоволеним перекладом йоготворів,Шаррьер прямопосилався тих, щоТургенєвнібитозводив із ним"особистірахунки".

Упізніх ">Спогадах проІ.С.Тургенєва" М.М.Ковалевський писавши: "Зрозмов ізІваномСергійовичем ядізнався, яксклалася йоголітературнарепутація вПарижі.НайбільшесприявїйМеріме, а й за нимЛамартін".

1) Злиста-відповідіМерімевипливає, щонадіїШаррьера, коливінпосилавйомусвій переклад "Нотатокмисливців",сягали й далі; знаючи проблизькістьМеріме до дворуфранцузькогоімператора,Шаррьерпросивйому ">подяку" Наполеона III завиданняцієї книжки але йМерімеухилився відяких-небудьКлопіт із цого приводу.

2)ПершезнайомствоТургенєва ізМерімевідбулося удругійполовині лютого1857р.

МивіддаємоналежнеМеріме,якийперейнявсявеличчюнашогонайбільшогонаціональногогенія -Пушкіна,зрозумів силу Гоголя. Однак,відчуваючи силуросійськихписьменників,Меріме за методоманалогій.Він ж мовивши про Гоголя: ">Тількимову, наякомувінпише,заважаєйомудосягти вЄвропіславикращиханглійськихгумористів." Алі справа був надперекладах.Російськимписьменникам не всезнаходилосявільноївакансії всистемісвітових величин.ЯкщоПушкін йБайрон-"обидва", а Байрон ужеволодієсвітовимвизнанням, тонавіщо жще один претендент тихсамемісце? (>Д.М. Урнов,Тургенєв якпредставникРосії йросійськоїлітератури наЗаході)

У 1827році,вінвипускає,також невиставляючи свогоімена,другийтвір, щомаєособливезначення дляросійськоїлітератури. Цезбіркабалад, назв ">Гюзла" йвиданийМеріме зазбіркуслов'янськихбалад. Направду там не було б жадноїбалади, Яка був б записана вслов'янськихкраїнах, смердоті булискладеніМеріме, але йнастількивдало, щочитачі, й до тогочислі багато великих дітератори,повірили в їхнього справжність

>Пізніше в з статтею проПушкіна ("Про.Пушкін" 1869) мерині писавши,скаржачись часткуписьменника:справді, дітераторизнаходяться вположеннідоситьскрутному.Малюйте пороки,слабкості,людськіпристрасті-васзвинувачують убажаннірозбестити вашихсучасників. Невіддавайтеніколи хорошихякостей героя,якийгрішитьпроти десятизаповідей, -скажуть, що віпідриваєтесуспільну базу.Особливо ж нездумайтевисміюватилицемірів йлісефілантропов - ві наживете багатоворогів".Ці словаговорять про ті, якболісновідчувавМерімегнітючий презумовноїбуржуазноїморалі, щообмежуєтворчість художника рамками "десятизаповідей"загальновизнаним чеснот. Цедасть ключрозуміннябагатьох "загадок" вособистості якМеріме, то й йогогероїв.

50-ті й60-і рокта в творчостиМерімецікавіперш на із точкизору йоговідносин доруської йслов'янськоюкультурі та зв'язку із нею.

>ЗверненняМеріме дослов'янською тимимає своюісторію.ЙогоПеровізвернення до тими -це 1827рік,ріквиходу йогозбірки ">Гюзла"

перший,хтовикривмістифікаціюМеріме, бивши Гете,котромуМеріме відправивши одинекземплярсвоєї ">Гюзал". Гетевідразу сказавши, що авторїх-Меріме.Полноеназвазбірки такого: ">Гюзал, чи Вибранііллерійскойпоезії,збори вДалмації,Боснії,Хорватії таГерцеговині".ЗбірникомПушкін; на йогопроханняСоболевській,особистознайомий ізМеріме,запрсиостаннього. ВідповідаючиСоболевському,Меріме про ті, як булиствореніцібалади. Вінпишенаступне:

"У 1827році ми із одних ізмоїхдрузівсклали проектподорожі доІталії. Ми стояли передкартою,викреслюючиолівцями планнашогопуті.Прибув вВенецію (накартізрозуміло) йскучившисереданглійців йНємцов, язапропонувавпоїхати вТрієст, а остуда вРагузу. але й вкишені ми було бдуже легко. тога язапропонував напередописати нашемандрівка,продатиописвидавцеві, але ввирученігрошіподивитися, насколько мипомилилися в українськихописах".ДаліМерімерозповідає, яквінскладав своїбалади уселі: "Близько полудняснідали, а явставав про 10годині ранку й, одну чидвіцигарки, віднічимробити, в дам, писавшибаладу. Урезультатівиник маленький томик,котрийввів воману двох читрьохосіб "

>Повірив чиПушкін у справжністьцихбалад?КрімсвідоцтваСоболєвої,якийстверджував, щоПушкін ">піддавсямістифікаціїМеріме",єжартівливезауваження самогоПушкіна,який сказавши: "Уусякомуразі, я бувобдурений угарнійкомпанії",Пушкінмав наувазі, що, то йвін, удостовірністьзбіркиповіривпольський співаєМіцкевич.

>Після короткогопередмовизбирачапоміщенадужецікавабіографіяслов'янськогоспівакаІакінфаМаглановіча.Пушкін,познайомившись ізпам'ятником,звернувособливуувагу нацюбіографію й писавши пронеїнаступне: ">Мерімепомістив на початкусвоєї"Гюзля ">звістки про старого гусляраІакінфМаглановіче;невідомо, чиіснуваввінколи-небудь, але йстаття йогобіографамаєнезвичайнупринадністьоригінальності йправдоподібності. КнижкаМерімерідкісна йчитачі, гадаю, ззадоволеннямзнайдуть тутжиттєписслов'янина-поета". У одному ізвидань цогозбірникапоміщений портретІакінфаМаглановіча роботиневідомого художника;вінзображенийграючим насвоїйгюзле.Всьогобалад узбірникутридцять два.Пізніше (>1842г.) в новомувиданніМеріме перед тимприєднавщечотири.Їх можнапідрозділити але й темами, втричіцикли.По-перше,значначастинабаладприсвяченатеміборотьбислов'янськихкраїн ззагарбникамиголовним чином із турками й французами ("Смерть Томаса II, короляБоснії", ">Кінь", "Битва приЗеніці-Великої", ">Чорногорці" таінші). Ценайбільшцікавібалади, ізособливоюмайстерністювиконаніМеріме.Далі циклсімейно-побутових пісень (">ПрекраснаЄлена", ">Боярішнік Велике", ">Сумна пісня проблагороднудружиніАсанАги" й рядінших).

>Нарешті,слід особливовиділити циклліричнихбалад (">ПохороннаПісня", ">ІмпровізаціїІакінфаМаглановіча" таінші)

Зсправжнімислов'янськимибаладамиМеріме не бувзнайомий, але йвінмав усвоємурозпорядженніцілу низкуджерел, із якімігскластиуявлення про життя, іпобутслов'янськихнародів. Одним ізосновнихджерел був книгаіталійськогомандрівникаабатаФортіс, якуназивалося ">Подорож вДалмацію", щовийшла 70-хроках XVIIIстоліття. Унійдавалисявідомості пропобут,вдачу,піснях, обрядах,навітьпоміщена однаслов'янська пісня, якоїМерімепереніс усвійзбірник -це ">Жалобна пісняблагородноїдружиниАсанАги".

>ЗізбіркиМеріме.Пушкінпереклаводинадцятьбалад.

Упередмові до ">Піснямзагадкових слав'ян" 1835 року,куди буливключеніперекладенібалади,Пушкінвідгукується проМеріме як про ">гострому йоригінальномуписьменника, авторатворівнадзвичайночудових углибокому йжалюгідномузанепадінинішньоїфранцузькоїлітератури"Середцих ">черезвичайночудовихтворівМеріме.Пушкінназиває ">Подвійнупомилку", "Театр КларіГазюль", ">Хронікучасів Карла IX".

>ТяжінняМеріме до народного

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація