Реферати українською » Зарубежная литература » Аналіз епічного твору: І.П. Котляревський та Його поема "Енеїда"


Реферат Аналіз епічного твору: І.П. Котляревський та Його поема "Енеїда"

1. Автор, йогомісце влітературі

2007рік -церік209-літтявиходу «Енеїди» І. П.Котляревського. І. П.Котляревськийувійшов вісторію української культури як учредительнової українськоїлітератури, щозаклав фундаментлітературноїмови нанароднійоснові.Його «Енеїда» –першийтвірнової українськоїлітератури.

2.Автобіографічні табіографічнівідомості,пов’язані ізжиттєвоюосновоютвору

І. П.Котляревськомусудилося жити намежі двохстоліть -ХVІІІ й ХІХ, котрі булибагаті нарізніісторичніподії, що малівеликезначення длярозвитку українськоїнації.Перш нацезруйнуванняцарицеюКатериною ІІЗапорізькоїСічі,позбавлення влади гетьмани йскасуваннягетьманства, аце означало, що насталичасипідкорення УкраїниРосійськоюімперією,періодколоніальногопідданства,занепаду української культури.

УлітературіХVІІІ ст.триваєрозвитокбарокового напрямі,широкоїпопулярностінабуває бурлеск [відітал.burla -жарт,сміховина]. Абурлескніжанрипов'язані ізпародіюваннямвисокої,урочистої тематики. УХVІІ-ХVІІІ ст. вєвропейськійлітepaтypiз'являється багатоподібнихтворів.Особливозручною для бурлескногопародіюваннявиявилась «Енеїда»давньоримськогопоетаВергілія. У 1633 р. вІталіївийшла «>Перелицьована Енеїда»Лaллi, уФранцiї – «>ПерелицьованийВергілій»Скаррона (1648-1653), уНімеччині – «>Вергілієва Енеїда, чиПригоди благочестивого герояЕнея»Блюмауера (1784), уРосії – «>ВергилиеваяЭнейда,вивороченная навиворіт»М.Осипова (1791-1796).

І. П.Котляревський,який вшкiльні рокта детально вивчав твориВергілія, знавши пробурлескно-травестійніпaродіюваннятвору цогомитця вєвропейськійлітературі, ставити собі за заподіяння –переосмислитипатетичну проблематикуримськогооригіналу,наблизититвір до українськоїдійсності,надатийомународно-національного колориту,наповнитизовсіміншим,новимзмістом.Письменник живий уперіодзруйнування у 1775році3апорізькоїСічі,мандрівкозаків за Дунай, на Кубань й знавши ставлення простого народу доцихподій,усвідомлювавнеобхідністьпротистоятиімперськійполітиці,піднятисамоповагуукраїнського народу. Тому в основі своготвору І. П.Котляревський узявши реальніше життя,побут йзвичаїукраїнців.

3.Назватвору (>алегорична,символічна,метафорична, сюжетна,влучна (чи ані), образна (чи ані) й т.ін.)

>Назватворупов'язана ізім'ям головного героя –Енея. Загрецько-римськоюміфологією,Еней – сіндарданського царяАнхіза йбогиніАфродіти, один згероївТроянськоївійни, оспіваної Гомером (>VIII-VII ст. до зв. е.) в «>Іліаді» і «>Одіссеї».

 

4.Жанровіособливості

За жанром «Енеїда» І.Котляревського -цеепїчна,бурлескнотравестійна поема:

поема - боцевіршований великогорозмірутвір, вякомузмaльовуютьсязначніподії,яскраворозкриваютьсялюдськіхарактери;

>епічзва -бо вній говоритися про людей, їхнівчинки,переживання,боротьбу врозповіднійформі;

>травестійна -бо авторпереодягантичнихгероївВергілієвої «Енеїди» вукраїнськевбрання,переніс їхнього вісторичніумовиукраїнського життяХVІІІ ст. (>побуткозаків-запорожців,українського панства,чиновників тапpостих людей);

бурлескзва -боподії й людизмальовуються вжартівливому,зни-жувальномутоні.

 Сутьтравестії табурлеску - врізкомуконтрастіміж,темою і характеромїїрозкриття.Попереднітравестії «Енеїди» так чиінакшезаперечували своюпершооснову йцимзв'язували собі із нею.Котляревський поставивши собі заіншу мітку: невисміяти чипринизитиоригінал, а й увідомому для всіхсюжетідатиописзовсім нового,маловідомогодосі для світу життяукраїнського народу. «Енеїда»Котляревського -травестія, недотримано всіх правил жанру,швидшецегероїко-комічна поема.

 >Протегумор «Енеїди» - нерозважальний.Нібижартуючи,Котляревськийвідтворив минуле України,сучасне (другу половину XVIII ст. й вухо ХІХ ст.) й зазирнувши умайбутнє.

5. Тема йідея

Тема:Засудженняжорстокостіпанів, паразитизму й моральногозвиродніння,хабарництво йлицемірствочиновників.3атхлості життя вРосійськійімперіїКотляревськийпротиставивволелюбних йнезалежних,веселих йбуйнихтроянців-запорожців.

>Ідея:Розв’язаннясуперечки:самобутній Український народ чи ані.

6.Композиція (сюжет та йогоелементи, позасюжетніелементи)

Уоснові сюжетулежитьвідомийантичнийміф: надесятийріквійниміж греками татроянцями зачарівну Олену грекизруйнували Трою, аЕней ззалишкамитроянців завеліннямбогівСередземним моремпоплив доЛатинськоїземлі,щоб тамзаснуватинове царство. МандриЕнея описавшиВергілій уепопеї «Енеїда», а І.Котляревський в образахтроянців йцарівзобразивмешканців Українидругоїполовини XVIII - початку ХІХ ст.Хоч козацтво і було бзображено под маскамитроянців, але й анігрецькііменаrepoїв «Енеїди»Котляревського, ані ті, що Сич названаТроєю, не запровадилочитачів воману - усірозуміли, про що й про кого,йдеться:

>Еней був парубокмоторний

Іхлопець хочкуди козак ...

Арозділи, детроянціспіваютьзапорізькі пісня, де звучатизгадки прогетьманщину - всенагадуваннянародові прославне минуле йзаклик до йоговідновлення. Отже, утворі мибачиморозгортання двохсюжетнихліній:перша -реальнімандризапорізькихкозаків послескасуванняСічі; друга - канва самого сюжетуВергілія.

«Енеїда»Вергіліярозповідає упіднесеному йурочистомутоні про доблесть ймужністьЕнея - предка родуЮлїїв,прославляєзавойовницькуполітику Риму, а поема І. П.Котляревськогоєпародією нацейтвір йуславлюєволелюбніпрагненняукраїнського народу. І якбачимо,виходячизізміступоеми,перша сюжетналініядомінyє наддругою, щодозволяєзробитивисновок про ті, щогерої «Енеїди» І. П.Котляревського --цетипинаціональниххарактерів, аконкретніше -запорізькихкозаків:

Такславнїї полкикозацькі

>Лубенський,Гадяцький,Полтавський

У шапках, було б, як мак,цвітуть.

>Котляревський згідно ізвимогами жанрудотримується сюжету,запозиченого уВергілія.

якбачимо,змістобохтворів схожий. І все-таки «Енеїда»оригінальнанасамперед закомпозицією: уримського автора 12 >частин, аКотляревського - лише 6. Рядепізодів (>наприклад,розповідьЕнея про зазагибельТрої) Український письменникзовсімвипускає, адеякі,навпаки,розгортає уширшікартини (>наприклад, сценузустрічітроянців ізДідоною), пекло й райописуєпо-своєму,іншікартинитежоригінальні,бо смердоті вдусіукраїнського фольклору, та ідіявідбувається в Україні (названо ряд міст йсілПолтавщини,наприкладЛубни, Гадяч,Вудища).Котляревський часто в полотнотворувплітаєепізоди із життя українськихкозаків,старшини, селянства,міщан,священиків,учнів.Прийоми гостей,полювання,готування довійни, «>субітки» тощо уВергіліявідсутні. Доти ж описупобутуукраїнськогосуспільства уКотляревського частотаківеликі, щозабуваєш пропершоосновупоеми.

7. Щоправда тахудожнійвимисел

>Правдиві імальовничікартини життя Українивідтіснилиантичний світло надругий план.3авдяки такомусамостійномупідходу до справ «Енеїда» й назапозичений сюжетвийшлаоригінальнимтвором. Посуті,кріміменгероїв таосновної ниткиподій, відВергілієвоготворунічого незалишилося,бо минуле тутсучасним,сучасне -минулим,героїчне -побутовим, апобутове -піднесено-урочистим.

8. Проблематикатвору

>Засуджуючисоціальнунесправедливість,Котляревськиймріяв протаке сус-пільство, вякомупануватимутьвисокіблагородніморальнізаповіді, людижитимуть за законами добра йправди, а томувінвиступивзісвоєюморальноюпрограмою. У пеклоКотляревськийпомістивскупих,брехунів,гульвіс,самогубців,лжевчених,графоманів,пияків,балакунів,модниць, перекуповувань,паліїв,ворожбитів,злодіїв,картярів,лікарів-партачів – всіх,чиї дії народтрактував якаморальні, за котрі людина после смертипотрапляє в пекло, дезазнає тяжких мук.

Співаєзвинувачує і тихий,хто недбає про честь сім'ї:дівчат, щозабули продівочугідність;звідниць;парубків, котрі «>ізроду не одружилися», апідбивали налюбощізаміжніхмолодиць, щозраджуютьсвоїх чоловіків.Осуд упоетавикликаютьсвятенниці, котрі на людях «>молилися безупинно» й «били сотень по п' ятьпоклін», апоховавшимолитовники, «>казились,бігали, скакали й гіршедещо втемноті».

>Ченці; попі йкрутопопи

>Мирянщоб знали навчати;

>Щоб неганялись за гривнями,

>Щоб не морочилися ізпопадями,

Та зналицерквущоб одну;

>Ксьондзи до бабщоб неіржали ...

Аякою ж винна бути людина?Котляревський процемав своювласну думку. Вісь,наприклад, як, зауявленнями автора «Енеїди»,живуть праведники в раю:

Ні чванились, ані величалися,

>Ніхто не знавши тутмудровать,

>Крий Боже,щоб не здогадалися

Брат із брата вчімпокепковать;

Нісердилися, анігнівились,

Нілаялися й не билися,

А усі жили тутлюб'язно ...

>Котляревський-педагог неоминув й тимивиховання.Вінкартаєбатьків, «котрісинів невчили, а гладили по головах, й лише знай що їхнього хвалили».Такепотаканняпримхамдітей,сліпалюбов давалипротилежнийнаслідок: із нихвиросталиледарі, сині «>чубилибатьків» й лишеочікувалиїхньої смерти,щоб самимзаволодітимаєтками.Осудливо говорити співає й про тихий,хто лише ілаєдітей,б'є їхні.

>Важливозазначити, щоописаніКотляревськимаморальніявищастосуються невсьогосуспільства, апереважнопанівнихкласів. Народненавидитьпанів не було заїхнюексплуататорську суть, а й зарозпусту,моральневиродження. Авторпоеми івідобразивці подивися. якпоет-громадянин,вінвикривтакожнаціональнівадиукраїнців:нерішучість,надмірнудобродушність,легковірність тощо. Отже, йдуховнебагатство народу, й ті, щозаважаєиомууспішнорозвинутися, показано в «Енеїди»однаково правдиво.

>9.Аналізхудожніхобразів

>Усіобразипоеми можнаподілити втричівеликігрупи.Перша -цеЕней йтроянці. Уцих образах І.Котляревськийзмалював українськихкозаків-запорожців із їхніхоробрістю,веселимизвичаями,завзяттям.

ДруговігрупудійовихосібскладаютЬ боги. У образах Зевса,Юнони,Венери, Нептуна,Еола, Плутона таіншихзмальованофеодально-поміщицькуверхівку ізусімаїїнегативнимирисами -хабарництвом,інтриганством,зневажливимставленням людям. Богивтручаються вЕнеєвумандрівку: самі -допомагаютьйому,інші -перешкоджають.

>Третя група -це усіземнігерої,царі. Уцих образах письменникзобразив українськихпоміщиків-феодалів, їхнівзаємини йпобут.

>ГоловнимгероємпоемиєЕней,іменемякого й названотвір. АліЕней не сам, із нимусюди йзавжди йоговірніпобратими-троянці.

>Еней -відважний,хоробрийватажок,якийповівсвоєвійсько доЛатинськоїземлі. Автор злюбов'юзмальовує його:

>Еней був парубокмоторний

Іхлопець хочкуди козак,

>Удавсь навсеє злопроворний

>Завзятіший од всіх бурлака.

>Енейздатний й набійку, й нарозваги, й надипломатичністосунки ізЛатином,Aцecтом,Евандром таіншими царями;вміємайстернотанцювати, любитивипити йпогуляти.

>Портретний образЕнеязустрічаємо насторінкахпоеми багаторазів. Автор томилується ним:

>Прямий, як сосна,величавий,

>Бувалий,здатний,тертий,жвавий,

>Такий, як бувНечеса-князь,

Нанього усі лазнички п'ялили,

І самі вороги хвалили,

>Його любити кожен - небоявсь.

Бозмальовує удосить-такинепривабливомувигляді:

>Напали із хмелюперелоги,

>Опухлиочі, як всови,

І ввесьобдувся, якбарило,

>Було попри всі немило ...

ОднакмужністьЕнеязахоплює авторапротягомусієїпоеми. Наполі боюЕней -мудрий,завзятийполководець:

>Енейсовавсь, якнавіжений,

>Кричав,скакав,моввілскажений,

Ісупротивнихпотрошив:

>Махне мечем -врагів десятки

Лежати,повиставлявши п'ятки;

Так було вгніві сильно їхнілокшив!

>ДотепністьЕнея, цогокозака-веселуна особливоімпонуєписьменникові,бо що то "за козак, коливін нежартує іможевчаснокинутивлучне слово?

Алі колиситуаціяскладна,Енейзвертається запорадою досвоїх вояків - означати,поважаєЇх.Вінтепер не чванитись йвизнає, щоперемоги над ворогом -це заслуганасампередхороброїдружини.

У боюЕнейодчайдушний йвеликодушний: «лежачих незаймає», але й честь козакизахищає.Він – «>правдивий Чоловік»,зразоквитримки йвзагалі «Чи на добро ізнатурисклонний»,щедрий: «якбува ми,хотівостаннімподілиться».Користуєтьсялюбов'ю таповагоютроянців.

>Розкриттю тимипатріотизмуукраїнського козацтва, йоговолелюбностіслужатьтакожобразиіншихтроянців. Щоправда,спочаткуїхнівчинкивикликають мирішучий протест йосуд:

>Щодень було б вонипохмілля;

>Пиласьгорілка, як вода;

>Щоденьбенкети,мов весілля,

>Всіп'яні, хочпосуньсь куди.

>Проте востанніхчастинахпоемитроянцівначепідмінили.Цібурлаки-побратими,раніше «>моторні ...швидкі,проворні» лише длявласноївигоди,стаютьхоробрими,великодушними йнавітьдисциплінованимивоїнами,незламними вприсязі,вірними іволелюбнимисинамивітчизни, щоготові доостанньоїкраплікрові «свою свободуборонити».Вониперемагають й внайбезвихіднішихситуаціях.Їхніодчайдушність йлицарствотеперпроявляються надгулянках, але вполі бою. НазакликЕнея: «Козацтво!Рицарі!Храбруйте! - смердотівідповілиділом, анавчанні смердоті булизразкомретельності ітямущості.Відчувається, що автор саммилуєтьсясвоїмитроянцями-козарлюгами,жартує із них, але йглуму до тогосміху немає.

Отже,троянці -цежиттєрадісні,сміливі люди, котрілюблять добропоїсти,попити,погуляти,розважитись, але йвміють йміцностиснути до рукзброю,постояти упродовж свого честь ймужньозахищативітчизну, аякщопотрібно, то йвіддати життя занеї.Загартовані в походах й боях,троянці над усеставлятьвійськову доблесть,бойоветовариство, побратимство,вірністьобов'язку йдружбі.Середтроянцівнайяскравішевиділяються два друга,Низ йЕвріал.

Одна ізнайхвилюючихподійпоеми,героїчнийвчинокНиза йЕвріала,вилазка до лав ворога -свідченняглибокогоусвідомлення ними свогопатріотичногообов'язку,вірностіприсязі.Низ йЕвріал - нетроянці запоходженням, але й були наслужбі, смердотізавербувалися доЕнейовоговійська йсумлінно несуть службу. УЕвріалаєвдомастаренька матір, а й уНиза немаєнікого:

Від я так суто сиротина,

Зростанню, як при шляху горох:

Безнені, безотцядитина,

>Еней -отець, аненя - бог.

>Низвмовлявтовариша,щоб тієїзалишився наварті, а й у стан ворога, де можназагинути,Низпіде сам.НизнагадуєЕвріалові, щовін винен жити зазарадиматері. Алібойова дружбаміжгероями-патріотами такаміцна, щонічого неможе статіїм назаваді.Евріалвідповідаєтоваришеві:

... Деобщеє добро вyпадку,

Забудьотця, забудь й матку,

>Лети повинністьісправлять;

як миЕнею присягали,

Для йогослужби життяоддали,

>Тепер не вільна вжизні мати.

як клятвавірностісвоємупобратимові звучати словаЕвріала:


>Від неодстанузроду,

З тобою радий до вогню й в воду

На сто смертей піду із тобою.

>Друзіпішли уворожийтабірвночі,щобвирізативорогів йцимдопомогтитроянцямздобутиперемогу. АліЕвріалпотрапив до рукворогів, й смертьтоваришавикликаласмертельну ненависть уНиза до йоговбивць, йвін одинкинувсяпротиозброєнихворогів. Автор подчеркивает:

>Любов доотчизні дегероїть,

Там силавража неустоїть,

Там грудисильніша відгармат.

Таким чином, в образахНиза йЕвріала І. П.Котляревськийзма-лювавмужніхпатріотів,вірнихкозацькійприсязі йбойовійдружбі.

НависокомуОлімпіживуть боги, котріоглядаютьземний світло й вір-шатьдоліпростих людей. Ценаймогутнiший ізбогів -3евс, Венера, Юнона, бог моря Нептун, богвітрівЕол, бог вогню йковальської справ Вулкан.Життябогів проходити упостійнихбенкетуваннях,інтригах,сварках.ВорогуванняміжЮноною йВенероювідбивається надоліЕнея: Юнона -намагаєтьсязаподіятийому смерть, увсьомуперешкоджає, а Венерадопомагає де лише можна.

У образахбогів авторзмальовуєчиновне панство,вельмож-феодалівХVІІІ ст. ізїхнімсвітоглядом й манерами.Численнісценипереконують нас, що боги -продажні чиновники,хабарники, мова їхніпереповненалайливими словами,вульгаризмами. Вісь мова Зевса, щогримає набогів:

Тацитьте,чортові сороки! --

>Юпітергрізно закричавши. --

>Обом вамобіб'ю ящоки;

>Щоб вас,бублейниць, ворогпобрав!

>3анишкніть, вуха наставляйте

Іслухайте, що я скажу;

>Мовчіть!Ротипороззявляйте,

>Хтопискне, - мордурозміжжу!

Заповедінкубогівнавіть Зевсусоромно:

Чидовго будетеказитись

ІстидОлімповіробить?

……

Вчинкиваші усі не Божі;

Ві насутяжниківпохожі

Ірадімордувать людей;

……

А вам,олімпські зубоскалки,

>Морчухи,дзиги,фіглярки,

>Березової дам припарки,

Колидовго якщо вамвтямки.

>Саме такогозображення відКотляревськоговимагавбурлескний стиль.Доброзичливийгумор узображеннібогів часто переходити у сатиру -висміюютьсятакіриси їхнього характеру, якгрубість,заздрощі, самодурство,сварливість.

Автор задопомогоюмовної характеристикистворюєхарактериперсонажів,розкриває їхнівнутрішній світло,звички,манериповедінки.

Юнона «сукаючи дочка», Венера «>плюгава,невірна,пакосна, халява»,Еол -хабарник, Нептун - «>іздавна бувдряпічка» (>хабарник) - такимпостає передчитачами «>високийОлімп» узображенні уКотляревського.Енеєвірозтлумачують:

 

Тізнаєш - Дурень небере:

В Україні хочтрохихтотямущий,

>Уміє жити заправдісущій,

Те тієї хоч із батька, тоздере.

>Такою, на думку автора, бувверхівкатогочасногосуспільства. На образахцаріввтілюютьсяриси українськихпоміщиківфеодалів;їхнє життятеж вперше іде унескінченнихбенкетах,розвагах,сварках,інтригах. ВісьякийбенкетвлаштувалаДідона на честьЕнея:

Тутїлирознії потруй,

І все ізполив'яних мисок ...

І кубками пилислив'янку,

>Мед, пиво, брагу,сирівець,

>Горілкупросту йкалганку.

СамаДідоназображена автором так:

>Спідницю йкарсетшовковий

Іначепилаланцюжок;

>Червонічоботи взула,

Та й запаски незабула,

На руки ізвибійки хустку.

Істрави набенкеті укра-їнські, йнапої, йодяг на царів йтроянцях,тож йгерої -тежукраїнці.Згадаймо ж й даруй,якимицарЛатин передавши черезпослівЕнею:


>Лубенського шмат короваю,

>Коритоопішнянських слив,

>Горіхівкиївськихсмажених,

>Полтавськихпундиківпряжених

Ігусячихп’ятькіпяєць ...

Не ізберегівТібру, а із українських міст йсіл були даруй. Усіукраїнське!Тожцеще разпідтверджує, що Незважаючи наназву «Енеїда»твір про Українучасів І. П.Котляревського, тому ігероїїі -українці.

10. Мова автора яксвоєрідність йогоіндивідуального почерку, опису таліричнівідступи

>Є така легенда: коли богиділилиміж людьмиталанти, то одна людинаобраласобісміх, наякий дотиніхто незвернувуваги,бо ненадававсміховісерйозногозначення. І лишепотім богисхаменулися іжахнулися,побачивши, що людина,озброєнасміхом,може бутисильнішоюнавіть від них.Розповівшицю легенду,білоруський письменникАндрійМакайонокдодає: «>Цієюлюдиною бувгеніальнийполтавецьІванКотляревський».

>Ця легендапригадується шкірного разу, коли заходити мова про стиль «Енеїди».Бурлескнимє стильтворузагалом, бурлескпроймає усіхудожнізасобитвору,наприкладепітет: богиня Юнона - «сукаючи дочка», метафора: «й загріхиїм носавтруть»,уособлення: «з небазлізланіч»,порівняння:Еней «гукнувши, як на пуп».Порівняннями, й частонесподіваними для читача,пересипана вся поема -це одна ізхарактернихознак стилю автора;скажімо, сорочка в Харона «замазана був напалець,засалена, ажкапавсмалець».

Упоемічималовульгарнихслів,лайок: «>гадів сін», «>полізеш рачки» тощо.Місцямитрапляютьсяцілікаскадицихвульгаризмів. Цетежзумовленебурлескним стилем.Протецівульгарні слова, як правило, вмежаххудожнього такту.

 Зіншихлексичнихприйомівгуморуслідназватицерковніслов'янізми (й паки»), >макаронізми,бурсацький талатино-український жаргон:

>Рогамус,домінеЛатине,

>Нехай наш капут незагине.

>Перміте жити уземлі своєї ...

Уміру (ідоречно)наслідуючинародніжарти,вживає співаєзашифрованумову: «>борщів як три неподенькуєш, намоторошнізасердчить».Комічнийефектсправляютьпрофесіоналізми.Наприклад:

Люблю, люблю, божусякліщами,

>Ковадлом, молотом,міхами.

Часто авторвдається доіронії.Наприклад,описавши портретжахливопотворноїСівілли (ІІІ >частина),він зразу ж после цогопише: «>Еней,такууздрівшицяцю ...»

>Відповідно довимог бурлескного стилю авторвніс багатоелементіврозмовно-побутовоїселянської лексики,образів із фольклору:казковускатертину-самобранку,сап'янці-самоходи,килим-самоліт, хатинку накурячійніжці.Народнимивитворамиєтакожказковігерої «Енеїди».Телесик, Котигорошку,Кощій, Дуреньзіступоюзображені нащитіЕнея. З фольклору йказковізвороти,наприклад: «Не такдіється всехутко, якшвидкокажутьсяКазки».Розказане автором часто можнасприйняти занародний анекдот,жарт,переказ,бувальщину.

З української народноїпоезіїзапозичивКотляревський йпостійніепітети (>чисте полі,білетіло,гіркісльози). >Народнимимагічними обрядамиє йвиливанняСівіллою переполоху, йворожіннядівчат на вечорницях, йзабави вДідони.Фольклорну основумаєтужіння-плачматеріЕвріала: «Просину! світломоїх очей!»

>Народнопоетичніобрази «Енеїди»тежздебільшогогумористичні. Це видно й ізприслів'їв («не іди в дорогу без запасу,бохвіст од голодунадмеш,»), й ізприказок: («>Пропав, якСірко набазарі,»), й ізідіоматичнихфразеологічнихзворотів («>слухатичмелів, «>взятичвирк», «>точитибаляси», «>хрін його не узявши,»), й ізсинонімів додієслівбігти,тікати - тягудати,п'ятаминакивати,чухрати,дати дерла тощо.

А відряснота, прямо-такизливаодноріднихчленівречення (>ще однапомітна рису стилюКотляревського)йде відтрадиційкнижноїмови. Співаєзахопленийрозмаїттям українськоїмови, аби неможестриматися відвикористаннямайжебезмежнихможливостейїївиражальнихзасобів.

>Ремнями дерла,мовбиків,

>Кусала,гризла,бичувала,

>Кришила,шкварила, щипала,

>Топтала,дряпала,пекла,

>Порола,корчила,пиляла,

>Вертіла, рвала,шпигувала

І притулок зтіла їхнього пила.

Колі жоднорідні члениреченняєще ісинонімами чи хочблизькими перед тим, як унаведеномущойноуривку,-сміхдужчає ізкожнимновим словом. «Енеїда»нагадуєсловниксинонімів українськоїмови. Вісьсиноніми додієсловабити:датипрочухана,датиберезової припарки,ляща,перечосу,потиличника,перцю,ляпаса,хльору й т. п.,всього 60 (!).

>Проте невсюдидотепиКотляревськогодобродушні. Частогумор переходити ув'їдливу сатиру, йценадає «Енеїди»виразногосоціальногозвучання.Дошкульнозображеніпризвідцісоціальноїневолі народу –боги-чиновники тацарі-поміщики:Латиновівельможі «найолопів булипохожі», Зевс відгорілки «ажобдувся» тощо. Цесміхзлий,нищівний.Котляревський так зарядивши «>Енеїду»сміхом, що воназвеселяєчитачів уже багатопоколінь.Сміх в «Енеїди»євиявомсили народу,якийсміявся нелише ізінших, а і із собі.

Та вбагатьох картинахКотляревськийвідходить відбурлеску,найчастіше там, дейдеться провисокопатріотичні чиліричнімотиви.Майже немаєелементівбурлескухарактеристиціЕвріала, атакожЕнея йтроянців уIV-VІчастинах, вописувтечіНиза таЕвріала ізрутульського стану, узгадках прогетьманщину тощо.

 І там, де співаєоспівуєнайсвятіші для народупочуттялюбові дорідного краю, бурлескзникає,розповідьстаєповажною тоурочистою, тозворушливою.Наприклад:

На ті ймісяцьвкрилахмара,

І полівкривгустий туман ...

>11.Рольтвору всуспільномужитті свого години

>Значення «Енеїди» у боцимбезсмертнимтворомКотляревськиипоєднавукраїнськехудожнє словозісвітовоюкультурою, впобуті України показавшизагальнолюдське.Своїмтвороммитець-новатордовів, що і у рамках бурлескного жанру можна правдивопоказати життя народу йвисміяти йоговорогів.

«Енеїда» - чи не Єдинийтравестійнийтвір уЄвропі, що ставшинародним,боцяпершависокохудожня поеманової українськоїлітературизігріває читачавласним, а чи непозиченим теплом.

«Енеїда»відповідаєпринциповінародності,бо вон написананародною мовою, нанароднійоснові; впоемівисвітленоособливостінаціонального характеруукраїнців,глибоко перейнято в сутьописанихявищ,відбитомрії прокращежиття,оспівановисокігромадянськічесноти, подивися, мораль народу.


12.Актуальність (чи ані) його длясучасників

«Енеїда» своїмжиттєстверджуючимсміхом мала великийвплив на наш народ,пробуджуваланаціональнусвідомість, асвітовірозкрила характерукраїнців.Ця, зависловом Олеся Гончара, «>наіскренасонцем,розпашіла одземнихпристрастеи» поема йнинімаєсуспільнезначення.

«Енеїда»також далапоштовх донаписанняподібнихтворів урізнихнародів,наприкладбілоруської «>Енеидинавиварат»,Сатирично-гумористичнітрадиціїКотляревськоготалановитопродовжено втворах ОстапаВишні,ВалеріяПронози, ВасиляЧечвянського, СтепанаОлійника,ОлександраІльченка,СергіяВоскрекасенка табагатьохінших. Отже, длянаступнихпоколіньмитців образного слова стиль «Енеїди» -справжняджерельнакриниця.

13.Відгукикритиків таіншихдіячівмистецтва

«І. П.КОТJIЯРЕВСЬКОМУ»

як деньгорить, яквітерхилитьвіти,

як тобі й маєш світі далеч й годину,

>Між настобі, співаєте, жити,

як йміж тихий, щоприйдуть после нас.

>Пройдутьвіки,настаневічнеліто.

І так, як ми, як із намице було б,

Надкнижкоютвоєї «Енеїди»

>Нащадоксхилитьpaдіснeчоло.

як деньгорить, яквітерхилитьвіти,

якзорі тих, щосвітять для очей,

>3емля так само якщо в далечлетіти

>Йтвоєім'ясіятиміж людей.

>Володимир Сосюра

«Двастоліттяживе на світібезсмертний автор «Енеїди» і «НаталкиПолтавки», співає, веселощмудрець, вякомумовбиуособивсяоптимізм народу, йогодужий, непідвладнийсмуткові дух,патріотичнечуття,обдарованість, моральна чистота».

Олесь Гончар

 

 «...>ПоемаКотляревського -самобутній йглибоконаціональнийтвір, дестародавніхтроянців й латинянпереодягнено вжупани ікобенякиукраїнського козацтваХVІІІ ст., вкаптани імундиритодішньогочиновництва, упідрясники іряси «>хаптурного роду» –духівництва, де широкимпензлемзмальованопобуттогочасного панства, щозамінило собоюВергілієвих олімпійцям».

МaксuмРильський

 

«>Комізм його «Енеїди»незрівнянний:всюдидихаєневимушена сатира, Якавиблискуєщироювеселістю йдотепамиспостережливогoрозуму. 3особливоюмайстерністю авторперемішуєміфологічні ііншіімена ізмалоросійськими. Ценадає живого місцевого колоритувсійпоемі».

З. П.Сmебліn-Каміпський

 

14.Екранізації тасценічні постановки (>якщоє)

>Видатнийшведський навчань АльфредЄнсен поставивши «>Енеїду» заїїзмістом й стилем до кількохнайкращихтворівсвітовоїлітератури;ця поема, наиого думку, «>маєсамостійну іоригінальнувартість». «>Енеїду»високоцінували Антарктика, Павло Шафарик, Микола Гоголь,Іван Франко, МихайлоКоцюбинський.

Друга життяпоемі дала опера «Енеїда» (>музика МиколиЛисенка,лібрето МиколиСадовського), опера «>Еней намандрівці» (>музика йлібрето ЯрославаЛопатинського),оперетаГригоріяАшкаренка (>лібрето МаркаКропивницького) таіншімузичні твори. У 1971роцівперше - насценіПолтавського народного театру -здійсненоінсценізацію «Енеїди»,бурлескна опера «Енеїда»йде уНаціональномуакадемічномудраматичномутеатрі ім.Івана Франка.

Зхудожників «>Енеїду»проілюструвалиПорфирійМартинович, ВасильКорнієнко,Григорій Нарбут,ІванЇжакевич, Михайло Дерегус, Олександр Данченка, анайкращеАнатолій Базилевич.Зробленопершуспробуекранізувати «>Енеїду» методоммультиплікації.

15.Мої думи із приводупрочитаног

Автор української «Енеїди» ставити рядсуспільноважливих длянашого народу проблем:соціальноїнерівності,захистурідноїземлі відворогів,громадянськогообов'язку,честі сім'ї,вихованнядітей,дружби, кохання таінші –цевічніпроблеминашогосуспільства, тому «Енеїда»завжди якщопривертатиувагу людей.

>Поемамає івеликевиховнезначення, щополягає упробудженні учитачівлюбові дорідного краю, до свого народу;виховуєтакіриси, якпатріотизм,гуманізм,чесність,доброзичливість людям;викликаєнегативне ставлення довадлюдського характеру (>підлабузництво,хабарництво,егоїзм таінші).


Схожі реферати:

Навігація