Реферати українською » Журналистика » Типові випадка порушеннях Видавничий стандартів у сучасности українських виданнях


Реферат Типові випадка порушеннях Видавничий стандартів у сучасности українських виданнях

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>ЗМІСТ

>ВСТУП

>РОЗДІЛ 1.ОСНОВИСТАНДАРТИЗАЦІЇ

1.1Місцестандартизації всуспільстві

1.2 Зісторіїстандартизації

1.3Основніпоняттястандартизації

1.4Міжнародніорганізаціїзістандартизації

>РОЗДІЛ 2.ПРОБЛЕМИРОЗВИТКУСТАНДАРТИЗАЦІЇБІБЛІОТЕЧНОЇ ТАВИДАВНИЧОЇСПРАВИ УУКРАЇНІ

>РОДІЛ 3.ПРАВОВІЗАСАДИ ІМЕТОДИЧНІВАДИСТАНДАРТИЗАЦІЇ

>РОЗДІЛ 4.ТИПОВІВИПАДКИПОРУШЕНЬВИДАВНИЧИХСТАНДАРТІВ УСУЧАСНИХУКРАЇНСЬКИХВИДАННЯХ

4.1Газетнівидання

4.2Журнальнівидання

СПИСОКВИКОРИСТАННИХДЖЕРЕЛ

>ДОДАТОК 1

>ДОДАТОК 2


>ВСТУП

>Створенняпершихрукописних книжок на нашійпланеті, щорозпочалосяслідом завинайденнямкожним народом свого листи,сягаєсивоїдавнини іоповитезахоплюючими легендами. Навряд чивдастьсякомусь ізнинішніх чимайбутніхпоколіньоб’єктивнодослідити запитання про ті,який ізнародів, чикотра ізособистостей бувпершопрохідцем уційсправі.Аджетакийдивовижнийнабутоклюдської культури як книгастворився невідразу й незавдякичиємусьгенію, а ставши результатомдовготривалогопоступуцілихнародівтрудним шляхомвиживання іпізнаннясутностідарованого Богомлюдськогобуття.

>Кожненовепоколіннянамагалось внестисвій внесок уцейрозвиток. Такз’являлисьновітехнології дляствореннярукописів, аподальшомурозвитку й книжок. Та Перші книжки хоч йнабувалисхожості ізсучаснимидужерізнилисьпоміж собою.Вони буливиготовленірізними способами, малірізну величину,розмір шрифту та томуподібне. Людямстаєзрозуміло, щоспільніриси книжокполегшать не лише їхністворення, а ічитання.Аджедеякіформати книжок булизанадтовеликі. Такпочинаєтьсястворюватись Першістандарти. Цезначнополегшуєполіграфічний процес для тихий,хтостворював книжки.

>Людствозрозуміло, що йєдинаміра ваги,довжини ,години й т. п.полегше життя.Стародавніхеттище 40століть томубудувалиоднаковіміста. То в 2700 р. до зв. е. уКитаї буввідома «Системап’ятимір». УстародавньомуЄгиптітакож малі своїстандарти що дорозміруцегли. У Україні стандартом був «>золотий пояс» Святослава,який бувпевноюміроюдовжини.

У 1875 р.представники 17 державприйняли «>Міжнароднуметричнуконвенцію» йзаснували «>Міжнародне бюроМір йВаг». УкомуністичномуРадянськомуСоюзі 15вересня 1925 р. було бстворено «>Комітетзістандартизації при радіПраці іОборони»,якиймавзатверджуватиобов’язкові для всіхгалузейгосподарства. Це далопоштовх урозвиткурадянськоїстандартизації. Так черезрік послерозпадуРадянського Союзу, у 1992 р. бувстворенийнауково-дослідницькийінститутстандартизації,сертифікації таінформації.Більшістьстандартівзалишилась як «>спадок» відрадянського Союзу. Та із годиноюприймалисьнові, ужевинятково укра-їнськістандарти. Та мидосікористуємосьтими стандартами, котрі булизапровадженіуколись.Можливо через багато роківнаступніпокоління будутькористуватисьтими ж стандартами, що й ми тепер. Аможливо й ані.Адже ізрозвиткомтехнологійз’являютьсястандарти,спеціально їм.Багатостандартівзабуто у наше годину,бо ті, для чого смердоті булизапроваджені уже немає.Хтознає, як якщорозвиватисьтехнологія далі.Стандартимаютьзмінюватись.Адже у наш годину немаєтакоїміридовжини, як «>золотий пояс»


1. Основистандартизації

1.1Місцестандартизації всуспільстві

>Ниністандартизаціїнамагаютьсянадатирівеньтеорії та науки,оскільки вонє не лишенаслідкомдіяльності людей, а і діїсамоїПрироди (рух планет поорбітах, пори року,чергування дня й ночі,періодична системахімічнихелементів,зовнішнійвигляд людей (>наприклад, два ока, двавуха),біоритмиживихістот тощо).Стандартизаціяусуваєвипадковість йневпевненість люди, вондаєзмогузахистити сус-пільство віддодатковихвитрат інераціональноговикористаннярізнихвидівресурсів.Вонаспрощуєрозв'язаннявиробничих проблем,оскількибільшість із нихтипові. Зстандартизаціївипливаєтакеважливепоняття, якдовіра,оскільки воназакладаєміцніосновиповторюваності ічіткого порядкудій.

>Всуперечуявленню простандарти, як про щосьшаблонне,консервативне,обмежене,стандартизаціясприяєвільномурозвиткусуспільства,оскількиобмежує рух угірший бік, вносити порядок у дії і думилюдини,спрощує іроз'яснюєскладніситуації,забезпечуєумови для їхньоговзаєморозуміння та безпеки.

До початку 20 - 30-х роківнашогостоліттястандартизацієюзаймалисяпереважноінженери йтехніки,причому вон не бувосновнимїхнім
>заняттям.Ниніця діяльність убільшостікраїн світу поставлена напланову,державну основу, вонаєпрофесійноюсправою, виглядом зайняти,прямимобов'язкомспеціалістів.Стандартизація сталадієвоюпідоймоювдосконаленняорганізаціїсуспільноговиробництва,прискореннянауково-технічногопрогресу. Отже,сьогодністандартизація -цеодне ізвагомихпідтвердженьєдностілюдськоїцивілізації.

>Щороку 14жовтнясвітованауково-технічнагромадськістьвідзначаєМіжнародник деньстандартизації.

Уумовахдецентралізаціїзв'язків йуправліннягосподарством, переходу праваприйманнянайважливішихтехніко-економічнихрішень відміністерств (>відомств) допідприємствстандартизаціястаєнайважливішим йєдиним чинником забезпеченнятехнічноїєдності тавзаємозв'язку у процесівстворення йзастосуванняпродукції,їїсумісності йвзаємозамінності,механізмомвпровадженнядосягненьнауково-технічногопрогресу.

1.2 Зісторіїстандартизації

>Справжнійфахівець винен знатіісторію йпроблемитієїгалузі, вякійвінбажаєвдосконалюватись. На шкода,історієюстандартизаціїніхто в Україні до цого години незаймався,єлишеокремівідомості проїївиникнення йрозвиток.

Люди давнозрозумілиперевагинаправленогообмеження, щозабезпечуєєдністьметодів йзручністьвиготовлення тазастосуваннявиробів.Наприклад, археологивиявили, щостародавніхетти сорокстоліть томузастосовувалиєдинізразки узабудовісвоїх міст. За 2700 р. доН.е. вКитаї буввідома "системап'ятимір".Одиницеюцієїсистеми буввідстаньміждвомавузламибамбуковоїжердини, Яка привикористанніїї якстріливидавалапевнийзвуковий тон.

УСтародавньомуЄгипті за фараонаТутмоса длябудівництвазастосовувалистандартнуцеглу (410 x 200 x 130 мм). Задодержаннямвизначенихрозмірівцеглинстежилиспеціальні чиновники.

>Стародавніримлянитакожзастосовувалицеглустандартнихрозмірів; смердотівстановили Єдинийдіаметр труб дляводопроводів -п'ятьпальців (95 мм).

У XV ст. уВенеціїбудували судна ізоднаковимоснащенням Це даваломожливістьплисти ізоднаковоюшвидкістю, а под годину боютриматися разом.

">Золотий пояс" великого князякиївського Святослава Ярославовича (XI ст.)правив зазразковумірудовжини.

>Першівідомості простандартизацію усхіднослов'янськихнародівдатуються 1555 р. УРосії заІвана Грозногоспеціальним указом було бвстановленопостійнірозміригарматних ядер й введенокалібри (кружала) дляперевіркицихрозмірів.

>Метрологічноюреформою Петра І вРосії було б введенаанглійськіміри, щонабулинайбільшогопоширення нафлоті й вкораблебудуванні, -фути,дюйми.

У 1845 р. вНімеччиніуніфіковано ширинузалізничноїколії, а 1870 р.визначено Єдинийрозмірцеглин длявсієї країни. У 1875 р. вПарижіпредставники 17 державприйнялиМіжнароднуметричнуконвенцію йзаснувалиМіжнародне бюромір й ваги.

15вересня 1925 р. вколишньому СРСРствореноКомітет зстандартизації при радіПраці іОборони,якиймавзатверджуватистандарти,обов'язкові для всіхгалузей народногогосподарства.

Уповоєнні роктастандартизаціяпоступовопочинаєвідставати відвимог народногогосподарства. Привидів удію арсеналбюрократичнихметодівуправління позитивногоефекту позбавити її:застійніявища в народномугосподарствіпосилювались,економіка країнидійшлакризового стану.Розпад СРСРсприяввиникненнюпотреби новогопідходу дорозвиткустандартизації внезалежних державах, щоутворилися.

>Державнимкомітетом Українизістандартизації,метрології тасертифікації у 1992 р.створеноУкраїнськийнауково-досліднийінститутстандартизації,сертифікації таінформатики (>УкрНДІССІ). З 1992 р. працюєМіждержавна рада зстандартизації,метрології тасертифікації.

1.3Основніпоняттястандартизації

>Визначеннятерміна ">стандартизація"пройшлодовгийеволюційний шлях.Ранішецепоняттяназивалось ">нормалізацією", відлатинського ">погта" -взірець.

>Протягомкількохстоліть ">нормальним", ">стандартним"здебільшоговизначалисіре,буденне,нецікаве. Томутермін ">стандартизація"тривалий годинумавподвійнийзміст.Ниністандартизаціювизначають як діяльність ізметоюдосягнення оптимальногостуленаупорядкування впевнійгалузі шляхомвстановленняположень длязагального йбагаторазовоговикористаннящодо реальноіснуючих чиможливихзавдань.

>Робота зстандартизаціїпровадиться вміжнародномумасштабі, умежах СНР, України,галузі народногогосподарства,об'єднання, підприємства.

>Міжнароднастандартизація —стандартизація, доля вякійєвідкритою длявідповіднихорганів всіхкраїн. Результатомїїєміжнародністандарти, щовикористовуютьсякраїнами-партнерами урозв'язанніпитань національноїстандартизації дляполегшеннянауково-технічних йторговельнихзв'язків.

>Міждержавнастандартизація —цезагальна системастандартизації (умежахкраїнколишнього СРСР),застосовувананезалежними державами, щопровадятьузгодженуполітику яційгалузі.

Національнастандартизація —стандартизація, щоздійснюється нарівніоднієїконкретноїдержаки.

>Досягнення науки йтехніки в основномуфіксують унормативних документах.Нормативний документ — документ, щоустановлює правила,загальніпринципи чи характеристикищодорізнихвидівдіяльності чи їхнірезультатів.

Донормативнихдокументів зстандартизації належати:стандарти,технічніумови,керівнідокументи.

Стандарт —нормативний документ,розроблений, як правило, на засідкахвідсутностіпротиріч ізістотнихпитань із боцібільшостізацікавленихсторін йзатвердженийвизнаним органом, вякомувстановлені длязагального табагаторазовоговикористання правила, .>вимоги,загальніпринципи чи характеристики, щостосуютьсярізнихвидівдіяльності чи їхнірезультатів длядосягнення оптимальногоступеняупорядкування впевнійгалузі.

>Галузевий стандарт - стандарт,затвердженийміністерством (>відомством).

>Технічніумови -нормативний документ,якийрозробляють длявстановленнявимог, щорегулюютьстосункиміжпостачальником (>розробником,виробником) йспоживачем (>замовником)продукції, дляякоївідсутні держави) чигалузевістандарти (чи вразінеобхідностіконкретизаціївимогзазначенихдокументів).

Стандарт підприємства — стандарт,який затверджується йзастосовується лише на конкретномупідприємстві.

>Міжнародний стандарт — стандарт,прийнятийміжнародноюорганізацією ізстандартизації.

>Міждержавний стандарт (ГОСТ) — стандарт.прийнятийкраїнами, щоприєдналися доУгоди пропроведенняпогодженої політики вгалузістандартизації,метрології тасертифікації йзастосовуваний нимибезпосередньо.

>Національний стандарт — стандарт,прийнятийнаціональним органом зстандартизаціїоднієї держави.Державний стандарт України дляіншоїсторони (>будь-якої держави світу)єнаціональним стандартом,затвердженимДержавнимкомітетом України постандартизації,метрології тасертифікації, чи вгалузібудівництваДержавнимкомітетом України усправахмістобудування й архітектури.

Комплекс (система)стандартів —сукупністьвзаємопов'язанихстандартів, що належати допевноїгалузістандартизації йвстановлюютьвзаємопогодженівимоги дооб'єктівстандартизації напідставізагальної мети.

Додержавнихстандартівприрівнюютьсядержавнібудівельнінорми та правила, атакождержавнікласифікаторитехніко-економічної тасоціальноїінформації.


1.4Міжнародніорганізації зстандартизації

>Ниніпитаннямистандартизаціїзаймаються понад 450міжнародних тарегіональнихорганізацій (>майже 10% від всіхдіючих у світі наміжнародному ірегіональномурівнях). Уїхньомускладідвіспеціалізовані -Міжнародна організація зстандартизації таМіжнароднаелектротехнічнакомісія -охоплюють практично усісферидіяльностілюдини:науково-технічнийпрогрес йпередовутехнологію,раціональневикористаннясировини йматеріалів,взаємозамінність йтехнічнусумісністьпродукції, безпечуексплуатаціївиробів й захистнавколишнього природногосередовища. Заоцінкоюекспертів, доля в роботівцихорганізаційдаєзмогуодержатиефект, що у 7 - 8разівперевищуєвитрати.

>Міжнародна організація зстандартизації (ISO)заснована 1946 р. вЛондоні наспільномузасіданніКоординаційногокомітету ООН угалузістандартизації (ККС) йделегатів від 25країн.Ниніценайбільшасередміжнароднихорганізацій, щозаймаютьсяпитаннямистандартизації; членами ISOє понад 90країн світу. ISOзатверджено понад 9 тис.міжнароднихстандартів.Офіційнимимовами ISOєанглійська,французька іросійська.

>Міжнародністандарти ірекомендації, щоприймаються ISO, неєюридичнеобов'язковими длякраїн-членівПроте смердоті,встановлюючивимоги іпоказники, щовідповідаютьсвітовомутехнічномурівню,впливають нанаціональністандарти, а ще через нихзумовлюють йпопит на чиІншупродукцію наміжнародномуринку.Іншими .словами,кожнакраїнамає правозастосовувати їхньогоцілком,окремимирозділами чивзагалі неприймати.

>Міжнароднаелектротехнічнакомісія (IEC)заснована наконференціїпредставників 13країн уЛондоні в 1906 р.Нині вонаєоднією ізпровіднихорганізацій ізпитаньстандартизації вгалузіелектротехніки,радіоелектроніки і зв'язку.КількістьчленівІЕС (понад 40)менша, ніжчленів ISO;цепояснюється тім, щопередовуелектротехніку,електроніку йзв'язокмають лишепромисловерозвинуті країни світу. ЧленамиІЕСєнаціональнікомітети зстандартизації.

>Нинірозроблено понад 2 тис.міжнароднихстандартівІЕС,причомустандартиІЕС занаявністю у якихтехнічнихвимог допродукції,методіввипробуванняїїєповнішими застандарти ISO. Цепояснюється, із одного боці, тім, щовимоги із безпекипревалюють увимогах допродукції, що входити у сферудіяльностіІЕС, а із іншого —досвід роботи,накопиченийпротягомбагатьохдесятиліть,даєзмогуповнішерозв'язувати запитаннястандартизації.

>Враховуючиспільністьзавдань ISO таІЕС, атакожможливістьдублювання роботиокремимитехнічними органами,між нимиукладено угоду, щорозмежовуєсферидіяльностіобохміжнароднихорганізацій тавстановлює порядоккоординуваннятехнічноїдіяльності.

З 1 января 1993 р. Українуприйнятоповноправним членомМіжнародноїорганізації зстандартизації, а із 14 лютого 1993 р. - доМіжнародноїелектротехнічноїкомісії.

>Серед широковідомихміжнароднихорганізаційслідвідзначитиМіжнароднуорганізаціюзаконодавчоїметрології (>МОЗМ),створену в 1956 р.;Міжнародне агентство ізатомноїенергії (>МАГАТЕ),створене в 1957 р.;Міжнароднуорганізаціюцивільноїавіації (>ІКАО),створену в 1944 р. (>діє із 1947 р.).

У Перші роктаспівробітництвакраїн —членів ЗарадиЕкономічноїВзаємодопомоги (1962 - 1974 рр.) було бприйнято понад 4 тис.рекомендаційРЕВ зстандартизації. З 1975 по 1990рікдіялистандартиРЕВ.Булозатверджено понад 6 тиснайменувань.Деякі із нихдіяли якдержавністандартиколишнього СРСР, аокремідержавністандартивідповідалиїмповністю чи упевнійчастині. Тому інині упозначенняхдеякихміждержавнихстандартівзберегласявказівка напевний стандартРЕВ. Упосиланнях наміждержавністандарти написань у дужках номер стандартуРЕВ,ІSО,ІЕС можна незазначати.


2. Проблемрозвиткустандартизаціїбібліотечної тавидавничої справ в Україні

Системастандартів ізвидавничої табібліотечної справдіє ізкінця 70- x років ХХ ст.,хочастворитистандартинамагалисяще 20-хроках. Збезперервнимрозвиткомсуспільства, науки йвиробництва в $60 – 70-хрокахпризвело дозміщенняіндустріальногосуспільства.Традиційна діяльністьбібліотек незадовольняла його. Системупотрібно було бпокращувати, йцесприялопоявірізноїформианалітико-синтетичноїпереробкидокументів.Цітенденціїспричинилипоявуінформаційних службрізнихрівнів, котріввійшли доДержавноїсистеминауково-технічноїінформації (>ДСНТІ)

>Крімцихорганів у СРСРдіялибібліотекирізних систем йвідомств.Тільки в Україні їхнього було б понад 50 тис. Передбібліотечно-інформаційноюсистемою ставилосяскладне заподіяння.Розв’язати проблему можна було б шляхом комплексноговпорядкування ужеіснуючихтеоретичних йпрактичних основугалузібібліотекознавства,бібліографознавства,інформації йвидавничої справ.

>Вдосконаленняцих системстимулювалиствореннюСІБВС.УЦ 1978 р.Державний стандарт СРСРпочинаєїїзапроваджувати. Мета й заподіяння –забезпечуватикоординацію нормативного та методичногокерівництванауково-інформаційною йвидавничоюдіяльністю.

СистемаСІБВСскладаєтьсяпідсистем:бібліотечна справа табібліографічна діяльність.Науково-технічнаінформація (>НТІ),видавнича справа.

>КеруваврозробкоюцієїсистемиДержстандарт СРСР, діяльність уціломукоординувавпідвідомчийголовнийінститут –Всеросійськийнауково-дослідницькийінституткласифікації,термінології та таінформаціїзістандартизації йякостіДержстандартуРосії (>ВНДІКІ).ПідсистемоюНТІкерувавДержавнийкомітет науки йтехніки СРСР (>ДКНТ СРСР),підсистемоюбібліотечної справ йбібліографічноїдіяльності –Міністерство культури СРСР,підсистемоювидавничої справ –Державнийкомітет СРСР усправахвидавництв,поліграфії йкнижковоїторгівлі (>Держкомвидав СРСР).Координацією,організаційно –>методичним танауково-технічнекерівництво було бпокладене наголовніорганізаціїзістандартизації:ВІНІТІДКНТ СРСР й АН СРСР;Державнубібліотеку СРСР ім.В.І. ленінаМінкультури СРСР;науково-виробничеоб’єднання «>Всесоюзнакнижкова палата»Держкомвидаву СРСР.Республіканськістандартирозроблялисьпереважномовні.Розробканормативно-технічнихдокументів (>НТД)визначаласяпрограмами йреалізуваласьлише завстановленим порядком.СтворенняСІБВСсприялоприскореннюоптимізаціїпроцесівінтеграціїдіяльності ізНТІ,бібліотечної тавидавничої справ шляхом розробкивзаємопов’язанихнормативнихдокументів, щооб’єднувалиціпідсистеми.

СистемаСІБСВпокращилавіддачу службінформації,бібліотек йвидавництв,об’єднавши їхньогоінформаційнусутність йчіткоокреслила Єдинийкомплекснийоб’єктстандартизації.

ЗрозпадомДСНТІ в Україніпочалаформуватисьнаціональна системастандартизаціїбібліотечної,інформаційної тавидавничої справ. Так, як процес розробкистандартівскладний йтривалий країни СНР,Балтії та Україниуклали угоду пропроведенняузгодженої політики в сферістандартизації,метрології тасертифікації. , згідно ізякоюстандартисистемиСІБВСнамули статусуміжнародних. Заразстандартизаціянабуваєбільшогозначення.Воназабезпечуєтехнічну йтермінологічнуєдність івзаємозамінність.

>Раніше 70%НТДстворювалось вМоскві, а Україні лише 30%.Цейдосвід ставши базою для розробкиДержавноїсистемистандартизації України. ДекретКабінету міністрів України «Простандартизацію йсертифікацію» (>1993рік)визначивправові йекономічніоснови системстандартизації тасертифікаціївстановиворганізаційніформи їхнізастосування на територїнашої держави.Керівництво ізпитаньстандартизаціїпокладено наДержавнийкомітет України постандартизаціїметрологіїсертифікації (>Держстандарт України).Вінзобов`язанийзайматисяорганізацієюфундаментальнихдосліджень угалузістандартизаціїщобсприятиекономічномурозвитку державипідвищуватиконкурентоспроможністьнауково-технічних тадослідно-конструкторськихрозробоктехнологій йвиробів. МетаКомітету вгалузістандартизації –застосовуватисистемнийпідхід до розробки комплексустандартів ізголовнихнапрямківекономічноїдіяльностінаціональнихНТД ізміжнародними стандартами для забезпеченнявідповідностівимогамринковоїекономіки.Держстандартупідпорядковано 118технічнихкомітетів (ТК).Частина із нихспівпрацює із ТК йпідкомітетами ISO IEC йкраїнами СНР. УсистеміДССУфункціонуєУкраїнськийнауково-досліднийінститутстандартизаціїсертифікації таінформатики (>УкрНДІССІ),Міжнародна радазістандартизації,метрології тасертифікації .НТДстворюються напідставіузагальненнядосягнень науки,техніки і практичногодосвіду. «>Державна системастандартизації України.Основніположення» нормативнозакріпив структуру державноїсистемистандартизації,вказав мітку,об’єктистандартизації,категорії тавидиНТД. Порядок розробки йзатвердженняпроектівстандартів передбачене ДСТУ 1.2-93 «>Державна системастандартизації України. Порядок розробкадержавнихстандартів».Держстандарт Українивидавтакіпокажчики: «Міждержавні стандарти» й «>Державністандарти України» (із 1995 р. – «Каталогнормативнихдокументів»),щомісячнийпокажчик «>Стандарти.Інформаційнийпокажчик (>додаток,щомісячно)», «>Технічніумови України» (>щоквартально).Розроблені тавидані «КаталогІSО» (>англо-українськаверсія в двохчастинах) йсумісний ізМіжнародноюкласифікацієюстандартів (>ІСS),прийнятоюМіжнародноюорганізацією постандартизації (>ІS0) «>Класифікаторнормативнихдокументів»,якийдаєзмогукласифікуватистандарти танормативнідокументи.

>Упродовж 1992—1996 р. в Українідіючістандарти (>приблизно 60%)гармонізовано ізвідповіднимиміжнародними. Вочевидь,цедосягнення, але й лише яккількіснийпоказник.Аналізвиданихстандартів ізбібліотечної,інформаційної тавидавничої справвиявив їхньогонедосконалість.ПричиноюнедоліківвітчизнянихНТДєнескоординованістьбібліотечної політики, щозгубно дляінформатизаціїбібліотек.Нинініхто некеруєпроцесомприйняттярішень уключовихнапрямахствореннявласної національноїінформаційноїбази, до тогочислі істандартизаціїінформаційного талінгвістичного забезпеченняавтоматизованоїбібліотечно-інфорнаційноїсистеми країни (101-Міністерство культури й мистецтв Українитільки-норозглядає запитанняформування державної політики та розробкиміждержавноїбібліотечно-інформашйноїпрограми «>Елібр».

>Держстандарт України недотримується комплексногопідходу пригрупуванніНТД.Держстандарти належати довизначених систем чикомплексівстандартів,зокремаЙ таких, як «>документація», «>інформація тадокументація», «захистінформації», «>коди ікодуванняінформації» тощо, Однак ДСТУ 3017-95 «>Видання.Основнівиди.Терміни тавизначення», ДСТУ 2732-94 «>Діловодство іархівна справа.Терміни тавизначення» невіднесено ані доякого комплексу. Номернадаєтьсялише комплексустандартівДержавноїсистемистандартизаціїУкраїни (ДСТУ 1.0-93... ДСТУІ.5-93).Міждержавністандартицієїсистемипочинаються ізцифри «7» ізкрапкою посленеї, авітчизнянідержстандартни немають єдиноїнумерації та єдиноїназвисистеми.ДеякимНТДприсвоєно лишеназву комплексу безномерний. Уразі, колиДержстандарт УкраїнинаближуєгрупуванняНЇД доякоїсьміжнародноїсистеми чирозробляєсвій принципгрупуваннястандартів йпозначеннякомплексів, тослідпідготуватиметодичнийпосібник, що пояснивши бі принцип їхніпозначення йгрупування.

>Розробленіпроектистандартів часто вже неапробуються увідповіднихголовнихустановах. Однак згідно із ДСТУ 1.2-93 «Порядок розробкадержавнихстандартів» їхніпроектиобов'язково дорозгляду на ТКвідправляються навідзивпровідниморганізаціям (п. 3. 3. 2)цієїгалузі знань. Напідставіодержанихзауважень йпропозиційпроектистандартів (п. 3.4. 2)доопрацьовуються. Напрактиціцей порядокпорушується.Наприклад,тексти ДСТУ 3008-95 «>Документація.Звіти у сфері науки йтехніки», ДСТУ 2394-94 «>Інформація тадокументація.Комплектування фонду,бібліографічнийопис,аналіздокументів.Терміни тавизначення», ДСТУ 2395-94 «>Інформація тадокументація.Обстеження документа,встановлення його предмета тавідбіртермінівіндексування.Загальнівимоги», неапробувалися ані великібібліотеках, ані вКнижковійпалаті України, ані навідповіднійкафедріКиївськогонаціональногоуніверситету культури та мистецтв, ані увидавництвах, томудеяківизначеннятермінівнекоректні .

>Недоліки,допущені прирозробціНТД ізбібліотечної,інформаційної тавидавничої справ,пояснюються тім, щогармонізаціянаціональнихстандартів ізміжнароднимиІнколизводиться до їхніповногодослівногоперекладу.Перекладміжнародних йміждержавнихстандартів російською мовоюпризводить до їхнього формальноговведення .

>Загальноприйнятийтермін «>галузьбібліографічногоопису» в ДСТУ 2394-94 «>Інформація тадокументація.Комплектування фонду,бібліографічнийопис,аналіздокументів.Терміни тавизначення» подано як «зонабібліографічногоопису».Термін «>обов'язковийпримірник»визначено як «>обов’язковийпримірник» документа (>безплатний чиплатний),якийнадсилаєтьсявідповіднимдержавнимбібліотекам таінформаційним центрам згідно ізправочиннимдепонуванням». Цевизначеннядезорієнтуєфахівців,борозумієтьсяінколидослівно.Виникаєколізія, згідно ізякоюдепонованінаукові роботи,дисертації,звіти із НДР тапояснювальні записки доДКРтежобов'язкові дорозсипки. Уданомуразіслід було б б неперекладатидослівноміждержавний стандарт, адоопрацювативизначеннятерміна,сформулювати йогочіткіше.

>Розробники недотримуютьсяповнотисистеми зрозуміти.УДСТУ 2394-94 подановизначеннятерміна «>реєстраціясеріальноговидання», але йвідсутнівизначення,наприклад,термінів:облікперіодичних,неперіодичних таіншихвидань. ДСТУ 3017-95 «>Видання.Основнівиди.Терміни тавизначення» невключаютьтакий вив документа, якпатенти (описувинаходів).Розробкатермінологічнихстандартів не виннавестися хаотично, астановити систему зрозуміти. Структуратермінологічнихстандартівмаєбудуватися залогіко-понятійноюсистемою.Терміниповинні бутивзаємодоповнюючими,різночитаннянеприпустимі. ПрирозробціпроектівдержавнихНТДнеобхідновраховуватитеоретичний йпрактичнийдосвід,національніособливостімови .

У стандартах для шкірногоокремогопоняттявстановлюється одинтермін,який недопускаєвживатитерміни-синоніми ізпозначкою «>Нд» -недозволений.Стандартипотребуютьоднозначностіміжтермінами іпоняттями вмежаходноїтерміносистеми.

>РозробляючиНТД,слідобережнішепідходити довизначеньпоширенихтермінів.Скажімо, у ДСТУ 3017-95 «>Видання.Основнівиди.Терміни тавизначення», ДСТУ 3018-95 «>Видання.Поліграфічневиконання.Терміни тавизначення»,термін «>видання» упершомувипадкувизначається як «документ», а іншому - «>виріб». Зтерміну «документ», можназрозуміти, щовінвживається длявизначенняпоширеногопоняття,котреохоплюєджерелаінформації,зафіксовані нарізнихносіях.Цейтермін у ДСТУ 2392-94 «>Інформація тадокументація.Базовіпоняття.Терміни тавизначення»окреслюється так: «записанаінформація, Якаможерозглядатися якодиниця уходіздійсненняінформаційноїдіяльності», а ДСТУ 2732-94 «>Інформація тадокументація.Діловодство іархівна справа.Терміни тавизначення» - як «>матеріальнийоб'єкт, щомістить узафіксованомувиглядіінформацію, оформлень узведеному порядку ймає увідповідності ізчиннимзаконодавствомюридичну силу».Неузгодженістьтермінів у стандартахускладнюєрозв'язаннятеоретичних йпрактичних проблемфункціонуваннясистемиінформаційнихдокументів.

>Кардинальнізміни вНТДінколивикликаютьнеадекватнуреакціюспеціалістів.Наприклад, у ДСТУ 3008-95 «>Документація.Звіти у сфері науки йтехніки. Структура й правилаоформлення»фахівцізнаходятьгрубупомилку в пунктах 3. 1. 3; 3. 2, 2 (в); 7. 13. 14, дейдеться проприсвоєннязвітам по НДРміжнародного стандартного номери книжки (ISBN) йміжнародного стандартного номерисеріальнихвидань (>ISSN),однак непояснюється,якийідентифікаторякому документаприсвоюється, немаєпосилання надіючіміждержавні ГОСТ 7.53-86, ГОСТ 7.56-89.Аналогічніпункти по ISBN таISSN не передбачене аніміждержавним стандартом ГОСТ 7.32-91, аніміжнародним стандартом ISO 5966-82. Алі,зауважимо, ГОСТ7.32-91єпрямим перекладом ISO 5966-82, азвіт по НДР згідно з ДСТУ 3017-95 невизначається якосновний вид відання. У новомустандарті, коливідійти від стереотипу,простежуєтьсяеволюційна зміну.Вонадаєзмогу беззатримокпублікуватинауковізвіти зсуспільних наук,мистецтвознавства,мовознавства,педагогіки,літературознавства, якістановлятьінтерес для широкого колагромадськості, але йрозробники стандартумаютьконкретизувати, із якісамегалузей знаньрезультатинауковихдослідженьпідлягаютьпублікації безобмеженнятермінів.

>Аналізвиданих новихвітчизнянихстандартіввикликає удеякихспеціалістівсумнівщододоцільностіпідготовки вмайбутньомувзагалітермінологічнихНТД.Цістандарти нерегламентуютьфаховутермінологію, анавпакизагрожуютьповноюдеструкцією.Цю проблему нерозв'яженавітьствореннясловниківспеціальнихтермінів та зрозуміти.Їхскладаннялише один ізетапів на шляху допідготовкидержавнихстандартів.Причомусловники ідовідники неможутьзамінитистандарти,бо немають правового статусу,Вониузагальнюютьтеоретичнідосягнення й таким чиномформують базу длянаступноїфази розробкиНТД.

>Розробкатермінологічнихстандартівжиттєвонеобхідна дляусуненнятермінологічнихбар'єрів.Уніфікація,подальшастандартизаціятермінологіїпотрібна,щобналагодитивзаєморозумінняміжфахівцямиоднієїгалузі знань.Затвердженняточних йоднозначнихтермінів, щовідповідаютьсучасному стану науки ітехніки, стало ще одним знайважливішихзавданьміжнародної науки. Для йоговирішення в 1982 р.заснованоМіжнароднуасоціацію ізтермінології -ТЕРМІА, у 1987 -ЄВРОТЕРМ -незалежнуорганізацію дляпроведеннянауковихдосліджень угалузітермінології таавтоматизованогоперекладу.

>Створення новихавтоматизованихтехнологійнеможливе без розробкиузгодженихтерміносистем, якідаютьзмогуякіснополіпшитимеханізмформуванняІР й їхньогопередачі в режимах локального тавіддаленого доступу.Автоматизаціябібліотечнихпроцесів,перехід відорганізаціїокремоїбазиданих долокальноїмережі, апотім догіперканалів зв'язкупотребуєвпорядкування,уніфікації,стандартизації .

>Розроблюванавідповідно в Україну «ПроНаціональнупрограмуІнформатизації» й «Проконцепцію Національноїпрограмиінформатизації»Державнапрограмаавтоматизаціїбібліотек Україниєї xскладником йбачиться як комплексвзаємопов'язанихзавдань, щозабезпечуютьІнформаційно-бібліотечну діяльність ззалученнямкомп'ютернихтехнологій, якізумовлюютьрозвитокелектроннихдержавних,регіональнихзведенихкаталогів наосновінаціональних таміжнароднихстандартів . Вжерозроблено і введено вдію ДСТУ 3578-97 «>Документація. Формат дляобмінубібліографічнимиданими намагнітнихносіях» й ДСТУ 3579-97 «>Документація. Формат дляобмінутермінологічнимиі/аболексикографічнимиданими намагнітнихносіях», їхніузгодженозі стандартамиміжнародноїсистемиІSО.

>Фахівцями НБУВ у 1998 р.розроблено і баченовнутрішньосистемнийкаталогізаційний «Форматбібліографічногозапису (книжки тасеріальнівидання). Структура».Йогоможутьвикористовувати яккомунікативнийбібліотеки іінформаційніслужби,видавництва таорганівації дляотриманнякаталогізаційнихданих умашиночитанійформі.Вінміститьперелікполів йпідполів, необходимих дляідентифікаціїдокументів, якіскладають структурубібліографічногозапису. Полявизначені за ГОСТ 7.1-84 та форматомUNIMARK.Останнійгармонізовано ізНТД, ДСТУ 3578-97,міждержавними, ISO, з форматом «>UNIMARKMANAL» ізметоюдосягненняінформаційноїсумісностіелектроннихкаталогів ізбібліографічнимивітчизняними ізарубіжнимиБД. НБУВ йнадалірозроблятимеспеціалізованічастини формату заіншими видамидокументів. «Форматбібліографічногозапису»безперечносприятимествореннюнаціонального формату України «>UkrMARC».Розробка івпровадженнястандартів йкомунікативного форматуполегшить передачуінформаціїміжокремими таколективнимикористувачами іпідвищитьоперативністьінформаційного забезпечення.

Системастандартизації в странепродовжуєформуватися, як й діяльністьзістворенняНТД.УкрІНТЕІпрагне статіголовним органом уНаціональнійсистеміНТІ ізпитанькоординації та методичного забезпеченнястандартизації йзаснуватитехнічнийкомітет «>Науково-технічна таекономічнаінформація йдокументація» ізпокладанням нанього обовязків розробкидержавнихстандартів України ігармонізації їхнього ізміжнародними таміждержавними стандартами,адже ТК 20 й ТК 40 неохоплюють уціломуінформаційно-бібліотечні івидавничіпроцеси.

>Підкомітет «>Видавничоїдіяльності»Книжковоїпалати України ускладі ТК 101 «>Поліграфічнітехнології»плануєрозробитипроекти:державнихНТД длядокументів ізміжнародноїстандартноїнумераціїсеріальнихвидань; проектміждержавного стандартуміжнародноїстандартноїнумерації нот ізметоюстандартизаціїнумераційнихкодів, котрізабезпечуютьідентифікацію таоперативнийпошукдокументів усвітовому документальномупотоці.Даніпроектиузгоджуютьсязі стандартами ISO.Книжкова палата України разом з великимибібліотекамипланує статі одним зрозробників стандарту ізбібліографічногоописудокументів. Алідосягненняпозитивнихрезультатів у цьомуможливе заумовиствореннязагальнодержавного стандарту ізпроектування тавпровадження основбудь-якихінформаційних систем -БД,оскільки неіснує єдиної школищодовиробництва йвпровадженняБД.

>Інформатикадаєдужебагатийвибіррізноманітних, частопротилежних, методик ізпроектуванняБД. Цепризведе доповного краху Національноїпрограмиінформатизації.Щобзапобігти цьому,треба провестизагальнодержавний конкурс ізпитань розробки тавпровадженняДержстандарту із методикипроектування йвпровадженнясамеБД.

>Держстандарти Українитакожслідобов'язковогармонізувати ізміждержавними стандартами ТК 191 йміжнародними - 180,іншиминаціональними стандартами, якізнаходяться в сферідержавнихінтересівстосовнообмінунауковотехнічною іекономічноюінформацією тадокументацією.

Отже,розробкастандартівнеобхідна,передусім, для нормативноговпорядкування йвдосконаленнябібліотечних таінформаційнихтехнологічнихпроцесів, щозабезпечуютьоперативний доступ довітчизняних йзарубіжнихІР. УНТДмає бутизакладенаузгодженість тавзаємозв'язокміж нимитсрміносистемахбібліотекознавства,бібліографознавства і усуміжнихгалузях знань - унауково-інформаційній тавидавничійдіяльності,книгознавстві,інформатиці,архівознавстві таін.

>ПлануючирозробкустандартівДержстандарту України,необхіднозважати натенденціїрозвитку новихбібліотечно-інформашйнихтехнологій,спрямованихпередусім наоперативнийпошук йобмінвнутрісистемної,міжвідомчої,вітчизняної іміжнародноїінформації, щоможливодосягти заумовисумісностібібліографічнихданих,БД таін.

>Позитивнірезультатизістандартизаціїможливоотримати не при формальному, а реальномукерівництвіДержстандартом Українидіяльністютехнічнихкомітетів тапідкомітетів.Розробникистандартівмаютьпроводитипоглибленуекспертизупроектівстандартів передзатвердженням.


3.Правові засади йметодичнівадистандартизації

книгавидавничійобкладинкабібліотечний

>Розглядаючиявищестандартизаціїдетальніше можнапобачитиїїправові засади йметодичнівади. УРадянськомуСоюзістандартизаціявиконувалафункціїтехнічногозаконодавства і одного ізважелівуправліннянароднимгосподарством,зокрема бувзасобомвпливу наякістьпродукції.Загальніфондистандартизації тодіналічували понад 20 тисдержавних, 40 тис.галузевих й 7 тисреспубліканськихстандартів, атакож 100 тис.технічних умів.Вонистворювалися под патронажем понад 200головнихорганізаційзістандартизації, до70 % якіперебували вМоскві та вМосковськійобласті, а ізрешти -третина в Україні. Усяцяспадщина сталаосновоювпершестворюваної українськоїстандартизації. Ми зазвичкоювважаємоцідокументисвоїми йкористуємося нимизамислюючисьщодо права наце, - йвірноробимо:адже їхнірозробкафінансувалася зспільного

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація