Реферати українською » Журналистика » Практика застосування Теорії и методики журналістської творчості (на прікладі Публікації газети "Ярмарок" і "В двух словах")


Реферат Практика застосування Теорії и методики журналістської творчості (на прікладі Публікації газети "Ярмарок" і "В двух словах")

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>МІНІСТРЕСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

>СУМСЬКИЙДЕРЖАВНИЙУНІВЕРСИТЕТ

Практиказастосуваннятеорії й методикижурналістської творчости

(наприкладіпублікації газета “Ярмарків” й “Двома словами”)


>Зміст

>Вступ

І.Журналістика – видтворчоїдіяльності

1.1Ісотріографіяпроблеми

1.2Методинауковихдосліджень

ІІ.Творчий процес

2.1Пізнавальнастадіятворчогопроцесу

2.2Інформаційнийпривід

2.3Ідея.Зміст.Задум-тема-концепція-ідеяжурналістськоготвору.

2.4 Факт.Фактичність.Ситуація.Джерела таспособинагромадженняфактів.

2.5Методизбиранняінформації

ІІІ.Журналістськийтвір:зміст й форма,елементи й структура

3.1Відзадуму до тими.Вибір жанру. Системажанрівжурналістики.

3.2Діалектиказмісту йформи

3.3Композиція. Фабула. Сюжет.Композиційніформи (>інформаційних,аналітичних,художньо-публіцистичнихжанрів)

3.4Художняумовність ужурналістськомуматеріалі

>Висновки

Списоквикористаноїлітератури


>Вступ

>Журналістика за характеромтворча робота. Длялюдиниважливо задопомогою творчостиздійснитизамислене,виконатисвоєсакральне заподіянняіснування на цьому світі.Творчістьвиступає якголовнаумоваопануваннялюдиноюсвободи.

>Слідзазначити, щожурналістика, якніякаінша сфера,надаєіндивідовіможливість статіособистістю,реалізувати собіцілком,виявитиусіприродні таланту,якими брозмаїтими смердоті не були.

>Написання з статтею –це фундаментальна,кропіткапраця, якоївиконуєжурналіст. Це роботапов’язана ізбезперервнимствореннямтекстів.Журналіст –цефактичний письменник. Алі відпредставникацієївільноїпрофесіївінрізниться тім, щопишезавжди, практичнощодня, й забудь-яких умів йобставин. Длящоденної газети практичнокоженїїкореспондент винен податі 200-250рядків тексту в номер.Такийщільний режим йстворюєголовніособливості роботижурналіста, уякій насаменаписаннятворувідводиться негаразд вже і багато години, анатомість йоголевинучастку займ-єпошук тими,віднайденняджерелінформації дляїївисвітлення,ознайомлення із документами іджерелами.

>Переліченіаспектискладають парадигмутворчоїдіяльності шкірногожурналіста. Аліслід матіртакож наувазі, що призбиранніматеріалуйому доводитисяздійснювати ісамостійніжурналістськірозслідування. Ацепередбачаєвиконаннярольовихфункційіншихпрофесій тихий, котрімаютьвиразнутворчудомінанту.

>Актуальність >розглянутої тимиполягає уобґрунтуваннінеобхідностідослідження практичногозастосуваннятеорії й методикижурналістської творчости.

>Метоюдослідженняєжанровий,змістовий татематичнийаналізпублікацій.

>Враховуючи міткудослідження булипоставленінаступні заподіяння:

-розкритипоняття –журналістики як видутворчоїдіяльності;

-заглибитися доісторіїжурналістики в Україні тапрослідкувати заїїрозвитком,зробившипевнийаналіз;

-висвітлитиметодинауковихдосліджень;

-теоретичновисвітлити та практичнопроаналізувати тему,ідею,зміст,концепціюжурналістськоготвору наприкладіпублікаційподаних удодатках;

-визначити уматеріалах факт тажанровийподіл.

>Об’єктом >дослідженняєгазетніпублікації. Предметом структура,стилістичні тафункціональніякостіпублікацій.

>Наукова новизна роботивизначається предметом таоб’єктом йполягає до того, щоіноді впрацях ізжурналістикознавства можназустріти думку про ті, щожурналістика —це ізовсім нетворчість, а ремесло, щоелементвласне творчостиістотнодевальвований вмасово-інформаційнійдіяльності. Зцим навряд чи вартопогоджуватися.Адже,зрештою, і ремесло —цеспецифічна, але й усе ж таки такитворчість.Крім того,журналістськийтвір то йлітературний,єнаслідкомдуховноїдіяльності особини,є способомоприявненнябуття. Дожурналістської творчостимаютьзастосовуватисяусіфілософськіположення ікатегорії, щовикористовуютьсянаукою дляосягнення творчости яктакої.


І.Журналістика – видтворчоїдіяльності

 

1.1Ісотріографіяпроблеми

На початку ХХстоліттяукраїнськажурналістика був представленамісячником “Київська старовина” такількомастудентськимичасописами. діяВалуєвського циркуляру (1863) таЕмського указу (1876)призвели доти, що російською мовою невиходило не лишежодногополітичноговидання, а іспеціалізованого,скажімо,хліборобських,медичнихжурналів чибюлетенів.

1904 року від активу Києва було б спрямованеделегацію до графаВітта,якийобіцяврозглянути разом із губернатором України запитання провикористання українськоїмови.Останнійвідповів, що так, “>требачинністьвідмінити”.Булонавіть уПетербурзі бачено книжку на захист українськоїмови.Наростанняневдоволення народних масзмусили Миколу ІІпогодитися надемократичні вчинки.Маніфестом 17жовтнявінобіцявнадати народамРосії “свободу особини, слова,сумління,зібрання тасоюзів”.24листопада –нові правила продрук. Українськагромадськістьсприйнялаце якновийетап.

>Ще гірше стало ізпочаткомПершоїСвітовоївійни,колиусі укра-їнськівидання булизакриті. Українськапубліцистикалокалізувалася за кордоном й утаборовихчасописах.

Зпочаткомреволюції 1917 року танаціонально-визвольнихзмагань в Українізапочаткувавсяновий типжурналістики —українськадержавотворчапреса.Газетисоціалістичнихпартій “Нова рада”, “>Робітнича газета”, “>Народна воля”свідчать, щобезцензурнапресаперіодуЦентральної Зарадиусіможливості довсебічноїдиференціації.

>Першідесятиліття XXст.длярозвитку українськоїпубліцистикихарактернінеоднозначноюміроюсвободи слова.Аджепреса був топідцензурною, товільною,змушена буввдаватися доезоповоїмови, то моглавідкрито вестиусісуспільніпроблеми,аценеминучевизначало тематику йстильовіособливості.

>Преса ІСвітовоїВійни.Виникаєукраїнськавоєннапреса ізпочаткомвоєннихдій. 11грудня1914рокувиходить уКиєві заредакцієюАндрія АвраменкоЛітературнийтижневик “>Згода”. Іншийвипуск бувзаборонений. Журнал “Основа”— вОдесі, заредакцієюІллі Гаврилюка. Натретьомувипускуприпиняєсвоєіснування.

>Лютнева революція1917року вРосії принесла свободудрукованого слова.Протягом вжепершихмісяцівукраїнськапреса стала на шлях широкогорозвитку.Відроджується в українськихмістах,з’являється врізнихпровінційнихосередках. Зкожним днемрозширюєтьсяїїмережа. З 6органів, щовиходилинапередодніреволюції,зростає вон до 106органів,досягаючи на1918р. 212пресовихорганів.

Курс надиференціацію такоренізацію українськоїпреси 20-х років З1923р.кількістьпреси російською мовоюзбільшується.Цядобавизначаєтьсянаціональноюполітикоюрадянської влади,відомою подназвою ">українізації".Преса вперіодперебудови –підпільна.Почиинаютьписати промузику – рок, піп, -наркоманію,проституцію,ціматеріалиподіяли як реклама.Читабельними сталивиступиполітиків.Основна рису –дезорієнтованість.Журналістиканезалежної України. На 2000рік – 6тисячвидань, 791 патент наелектронніЗМІ,забезпечуєтьсяпопит населенняпресою (>лише 20% немаєможливостічитатиперіодику), маємозакуплену,переважноросійськупресу.Можнапрослідкувати прошарки населення заматеріальнимстановищем,розгалуженістьпреси, багато політики,питанясвободи слова тощо.

>Характернірисиісторії українськоїжурналістики ХХ ст.Наявністьчисленнихутисків тазаборон (>цензкра),самозаснованість укр.преси,швидкітемпирозвитку йрізнобічнадиференціація,загальнонароднийхарактер,регіональний характерорганівпреси,заполітизованість,слабкафінансованість,цнотливістьпреси,партійна.


1.2Методинауковихдосліджень

>Методологіянауковоїдіяльності –це процес,якийпередбачаєсукупністьконкретнихприйомів,підходів,способів,дій,спрямованих наотримання новихнауковихрезультатів,досягненняпоставленої мети тавиконаннязапланованихзавдань.Методологія –сукупністьметодівдослідження, щозастосовується внауцівідповідно доспецифікиоб’єктаїїпізнання.

Метод –спосібпізнанняявищприроди чисуспільного життя,прийом чи системаприйомів, щозастосовуються вякій-небудьгалузідіяльності (>науці,виробництві тощо) [6; 31].Існує багатометодівнауковихдосліджень.Середнайголовніших можнаназватитакі:описові,аналізудокументальноїінформації,дослідженнятекстів.

>Описовіметоди.

>Історичний методпередбачаєвивченнярозвиткуоб’єктівдослідження вхронологічнійпослідовності.Вирізняютьпорівняльно-історичний такомпаративнийметоди, коли шляхомпорівняннявиявляютьзагальне іособливе, атакож заподійцихподібностей йрозходжень,зміни, щовідбулися;зіставляютьрівнірозвиткудосліджуваногооб’єкта,визначаютьтенденціїрозвитку.

>Біографічний методпередбачаєдослідженняподій наосновісвідченьочевидців.Йоговикористанняможливе заумови, щозібранаінформація якщодостатньою іпанорамною.

>Методианалізудокументальноїінформації.Будь-якаінформація,зафіксована вдрукованому чи рукописномутексті, на фото- чикіноплівці, нацифровихносіях тощо – документальнаінформація.Класифікаціядокументів.

>Залежно від статусудокументиподіляються наофіційні (>протоколи,урядовіматеріали,постанови, заяви,комюніке,стенограмиофіційнихзасідань,дані державної тавідомчої статистики,архіви,звітність тощо) йнеофіційні (>особистідокументи, атакожскладеніприватними громадянина мибезособовідокументи,наприклад,статистичніузагальнення,виконаніякимсьдослідником наосновівласнихспостережень).

Заджереломінформаціїдокументиподіляються напервинні йвторинні. Допервинних належати,наприклад, записи прямогоспостереження. Довторинних –обробкаданих прямогоспостереження,узагальнення чиопис наосновіпервиннихджерел.

Зпоявоютекстів велектронномувиглядірозвиваєтьсяконтент-аналізінформації великихобсягів – базданих таінтерактивнихмедіа-засобів. Дляавтоматизованогопошукуінформації вІнтернетізастосовуютьмоніторингресурсів,якийґрунтується наконтент-аналізі імаєназвуконтент-моніторинг.Контент-моніторинг –цезмістовийаналізінформаційнихпотоків,якийвідбуваєтьсяпостійнопротягомтривалого години імає наметіотриманняпевнихякісних йкількіснихзрізів. При цьомусучасніметодиконтент-аналізудаютьзмогуздійснювати нелишеаналіззначеннятекстів (>статистична семантика), а іаналіззначеннясимволів (>семіотика), у томучисліконтент-аналіззображень.

>Спостереження –це прямареєстраціяподій очевидцем.Спостерігач чисамостійноспостерігаєподії, щовідбуваються, чикористуєтьсяданимиспостереженьіншихосіб (чиприладів).

>Під годинуспостереженнявиникаютьтруднощі якоб’єктивного, то йсуб’єктивного характеру.Об’єктивні –це ті, ужурналістикознавствідослідник частомаєсправу зситуаціями чиявищамисоціального життя, котрі не можна точновідтворити.Суб’єктивніпов’язані ізлюдським чинником,оскількидослідникзіштовхується іземоціями.Якістьотриманоїпервинноїінформаціїзалежить відсуб’єктивноїоцінки людей,їхніхцінніснихорієнтацій,інтересів,стереотипів тощо. Доти ж людиможутьзмінити своюповедінку,довідавшись, що по нихспостерігають.

>Слідзазначити, щоспостереження яксамостійний методкращезастосовувати вдослідженнях, котрі невимагаютьрепрезентативностіданих (>наприклад, упопередніхнауковихрозвідках), атакож тоді, колиінформацію не можнаотриматиніякимиіншими методами.

>Систематичнеспостереженняпередбачаєвизначення години,періоду,ситуаціїдослідження, анесистематичнехарактеризуєтьсяспонтанністю.

>Стимулюючеспостереженняпередбачаєвпливдослідника наподії, котрівінспостерігає.Дослідникстворюєпевнуситуацію іоцінюєреакцію натакевтручання.

>Науковеспостереженняпередбачаєчіткеформулювання заподіяння,конкретнудослідницьку мітку, проходитипланомірно, систематично,постійноконтролюється, йогоданіфіксуються в протоколах (>щоденниках) зазаздалегідьвизначеноюсистемою.Науковеспостереженнядаєможливість нелишезбиратифакти, а іробитиузагальнення.

>Середосновних групопитуваньвирізняютьінтерв’ю таанкетніопитування, котрімають засну іписемну форму.

>Багаторазовеопитування (панель)характеризується такимиознаками:постійністю предмета і тимидослідження;постійноюперіодичністюпроведення тапостійноюсукупністюреспондентів.

 >Опитуванняможе матіррізні заподіяння:соціометричні –спрямовані наотриманняінформації провзаємовідносини вмалихгрупах;стандартизовані –призначені дляотриманнястатистичноїінформації;глибинні –спрямовані наотриманняпошуковоїінформації;фокусовані –збираннявідомостей проконкретнуситуацію.

>Запитання неміститькількохзапитань,вимагаєоднозначноївідповіді і не носитиобразливогозабарвлення, непринижує респондента.Кількістьзапитань неперевтомлює респондента, але йєдостатньою дляодержаннянеобхідноїінформації.

>Інтерв’юєр поводитись нейтрально й недемонструєсвоєставлення ані дозапитань, ані довідповідей.

>Требапам’ятати, щодані,отримані шляхомопитування,носятьсуб’єктивний характер.


ІІ.Творчий процес

 

2.1Пізнавальнастадіятворчогопроцесу

>Першоюдієювиступаєзародженнязадуму, акт, вякомуголовнимдіячемєінтуїтивнемислення,пов'язане ізінтуїтивниммисленням, ізпевнимибажанням, стимулом. Дляжурналіста таким стимуломслугуєредакційне заподіяння, чивласневідкриття, якуспричинилозародженнязадуму,хочавчені –журналістикознавців незавждипогоджуються іздумкою, щопочаткомтворчоїдіяльностіжурналіста надматеріаломєзадум,інколипершоюз'являється тема, особливо,якщоцередакційне заподіяння,інколи –концепція, аінколи реальна конкретнаситуація. (Аліцестосуєтьсяжурналістики, наразірозглядаєтьсяспільнірисиетапівтворчогопроцесу всіхгалузейтворчоїдіяльності.) Іншийетап –цедискурсивнемислення,логіка,міркування таемпіричнедослідження. Ззадуму,якийсвідчитьлише про ті, чого людинахоче,виробляється ті, що вонможе. Натретьомуетапірозглядаєтьсябудь-якийвинахід яктричлен: принцип, схема (система, план) йконструкція.

Р.Лазутіна укнизі Основитворчоїдіяльностіжурналістакаже, щотворчий процес улюдини убудь-якомувиглядідіяльностібезперервний.Йоговнутрішня,протікаюча нарівніпсихіки сторона –прихована від очейлабораторіяпереробкиінформації, що незнаєпередиху. Алізовнівінвиявляєтьсяпереривистим,дискретним:продукціявидаєтьсяпорціями –окремимитворами. Цедозволяє нам роботу надокремимтворомузяти заодиницюспостереженнятворчогопроцесу ,визначившиїї яктворчий акт.Особливостітворчогопроцесувідбиваються внім, як море вкрапліморської води [6; 145].

Алі так чиінакше,журналістнеодмінно проходитидеякітиповіетапитворчогопроцесу іпершим,зрозуміло,є вуходіяльності.Початокбудь-якоготворчогопроцесупов'язаний ізнакопиченнямінформації.Освоєннядійсності –обов'язковаумоваподоланнятієїпроблемноїситуації, якоїєпочатковий моменттворчого акту:єтворча потреба,єорієнтовне заподіяння, але йвідповіді на запитання проїїрішення увигляді конкретногозадумутвору немає [6; 67].Накопиченняінформаціїєдужевідповідальним дляжурналістапроцесом,адже відправдивості,інформативноїнасиченості йяскравостіфактівзалежитьподальша часткаматеріалу.Тож,першийетап –збірінформації: процеспізнання частопочинається принедостатньомурівнікомпетентності,нетривалий за годиною, аголовне –невід'ємній відспілкування,зв'язаній ізактивнимемоційнимпереживаннямситуації [6].

>Журналіст –це неодноманітнапрофесіяписаннячогось, запотребоюжурналістстає тім кімзобов'язує його темамайбутньоїпублікації іполітологом, іекономістом, і психологом, іекологом. Протягомпершоїстадіїжурналістрозв'язуєнаступні заподіяння :

1)виявити (чиуточнити) адресоюшуканоїреальноїситуації -конкретнийоб'єктдійсності, проякийжурналістписатиме (томуінодіцюоперацію то йназивають - “>вибіроб'єкту”);

2)визначити тихмасштабніпроблеми, вконтексті якіможе бутизначуща данаситуація, йрозглянутиможливіваріанти їхнього зв'язку;

3)спланувати йорганізуватипрактичне забезпечення ходу роботи.

>Наступначастина роботи –написання самогожурналістськоготвору. І тутдослідницявиділяєтакіоперації, котріпроробляєжурналіст пристворенні тексту,називаючи їхнісходинками надробинці, котра Веде доуспішногожурналістськоготвору.

>Зрозуміло, що усістадіїтворчогопроцесумаютьумовний характер,аджеце неєчіткорегламентованоюдією, более того,творчий процесдоволіабстрактне йбагатоплановепоняття у всіх сферахдіяльностілюдини до тогочислі й вжурналістиці.

Длянаписанняматеріалу “>Рядки,написанісерцем” (>Додаток А)пізнавальноюстадією буввласназацікавленість доїї творчости, тавихід “У світло”черговоїзбіркипоезій.Далівідбуласябезпосереднябесіда ізпоетесою, проїї життя татворчість,нотування у блокнот таприблизна схемамайбутньоїпублікації.

2.2Інформаційнийпривід

>Етапстворенняінформаційного приводу. якінформаційнийпривід можназастосовувати практичнобудь-якуподію, про щосвідчитьвідомийісторичний анекдотстосовносинцяалжирського бея. Суть цого анекдотуполягає внаступному:французькийжурналіст,перебуваючи вАлжирі,побачив наобличчі беясинець та передавшиповідомлення вЄвропу про ті, що под годинузбройноїсутички бея побили вороги. Бий був союзникомФранції, тому газетанадрукувалаповідомлення проантифранцузькузмову вАлжирі, под годинуякоїпостраждав бий.Німецька газетапередрукувалацеповідомлення ізкоментарем профранцузькізагарбницькіплани уПівнічнійАфриці ізакликалапідтримативолелюбнихарабів.МЗСФранції послеотриманнянімецької газетавикликало послаНімеччини дляпоясненьщодопідтримкиантифранцузькоїзмови.

>Втімнабагатокраще, колиінформаційнийпривід дійсноєважливоюподією яктакий. Цеподії, щоякосьспіввідносяться (>чіткопротирічать)наявним,актуальним стереотипамиаудиторії,порушуютьпевнізаповіти:акти святотатства,надзвичайненасильство тощо.Дослідженнястереотипів –цікава проблема,проте длярозв`язання вонпотребуєчіткогонауковогопідходу.

>Відомо, щобудь-яка системастереотипів, тім понаднаціональна, усвоїйоснові,змінюєтьсядужеповільно. В частности, "Кодексбудівельникакомунізму" багато вчомунаслідує ">Нагірнупроповідь"Ісуса Христа.Звідси можнадійтиважливого й далеко ще не очевидноговисновку:базовіструктуримасовоїсвідомості впострадянській Україні усвоїх характеристиках малозмінилися ізчасів застою.Наприклад, заоцінкамидослідників тепер, як йраніше, людидовіряютьдрукованому й, особливо,екранному слову. яксвідчатьданіІI. Р.Менова, у 1997 р. вОдесіцентральнимТБ-каналамдовіряли 58-86 %глядачіврізнихвікових груп.

Іншийваріантінформаційного приводу –події, щоздійснюютьбезпосереднійвплив наосіб, котріскладаютьпереважнубільшістьцільовоїаудиторії.Дієвим прикладомподібного приводу длямасовоїаудиторіїєнегаразди векономічномужитті, особливо упостачанніпродовольства (>відомі ">хлібнібунти",Лютнева 1917 р. революція вРосії тощо - прим. ред.),такі, якнепередбачуванарізкадевальвація,стрибокцін тощо.

Упереважнійбільшостівипадків якінформаційнийпривідвикористовуютьпевнінегативніподії, щонабагаточіткішевідбиваються усвідомостіаудиторії.

>Вибір/створенняінформаційного приводу. Наньогоповиннівпливатипередусім характеристикицільовоїаудиторії,зокремаїїнаціональні,соціальні таіншістереотипи йнастанови.

">Розкрутка"інформаційного приводу.Цейетапфактичноєпропагандистськоюкампанією.Базовісучаснітехнологіїпропагандидокладнорозглянуті далі.Протеврахуваннявимогзворотногозв`язкуважливе і под годинузвичайнихпропагандистськихкампаній, успеціальнихінформаційнихопераціях воно танабуваєщебільшого,сказати б,ключовогозначення.Приводом чиметоюнаписанняматеріалуподаному удодатку Є було бвизначеннямісця транспорту всучасномужиттігромадян таз’ясуватиситуацію, котрасклалася вмістіСумищодопасажирськихперевезень. Длярозкриття метизнадобилосябезпосереднєспілкування ізВолодимиром Дудченка, заступником начальника Головногоуправлінняпромисловості тарозвиткуінфраструктури,якийроз’яснивситуацію.

2.3Ідея.Зміст.Задум-тема-концепція-ідеяжурналістськоготвору

>Породжуюча модель творчости –цеуявлення прохудожніриситвору йсамецеуявлення йкеруєтворчоюповедінкоюлюдини.

>Розмитістьуяви прожурналістськийтвір –це результатзлиттяуяви про тривидитекстів:

-оповідання чиновели – продуктхудожньої творчости;

-художньо-публіцистичні;

-інформаційні.

>Інформаційний продукт,окрімпорівнянню поматеріалу вякому смердотівтілені:тексти, фото, кадр, звук,порівнюютьсяще посемантиці, попрагматиці, по синтаксису.

>Основоюінформаційного продуктуєтвір. Це продуктмовноїдіяльності автора,найчастішезакріплений утексті. Текст –цеграфічно-знакова структуратвору.

>Всітексти – результатпереробкиінформації,тобтовідомостейотриманихтворцем вдійсності.Відповідносаме смердотівідображають у знакахдійсність: тієї чиінший аспектдійсності ізтією чиіншоюточністю,повнотою,глибиною.

Томутворцізнаходяться іздійсністю всемантичнихзв’язках.Формуєцізв’язки впоняття тема.

Тема – колоподій,життєвихявищ,змальованих утворі ворганізаційномузв’язку ізпроблемою, Яка із нихпостає йпотребуєосмислення.

>Всітекстибудучіпризначеним длязадоволення тихий чиінших потребсуспільствамаютьпевнесоціальне йкультурнезначення,тобтоєцінністю.Виходячи із цого чиякий текствступає впрагматичнізв’язки іздійсністю, котріреалізуються черезспоживаннятворуреципієнтами.Цізв’язкифокусуються упоняттіідея.

>Ідея –емоційно-інтелектуальна пафоснийспрямованістьтвору, Якаприблизноможе бутисхарактеризована якпровідна думка, ядрозадуму автора.Ідея в сферісправжньої творчости нажодному ізетапівтворчогопроцесу неіснує позаяскравимиуявленнямипочуттєвоївраженості,емоційноїзбудженості, котрієскладникамитворчоїуявимитця.

3типизв’язку (>семантичний,прагматичний,синтаксичний)проявляються до того, що чиякий текстмаєдоситьскладнубудову –об’єднує всобіорганізовану задопомогоюпевних правилпевним чином –упорядкованумножинністьелементіврізнихрівнів. як результат текстстаєносіємсинтаксичнихзв’язків, котрівиникаютьміж нимиєдинимцілим йокремими йогоелементами.

>Синтактикатворузавждиорієнтована насприйняттяаудиторії дляякоїтвірпризначається,тобтореалізується череззміст.

>Зміст –це:

1) ті про що говоритися,розповідаєтьсядесь;

2) ті щоописується,зображується;

3)перелікчастин,оповідань,розділів.

>Зміствизначає яквнутрішню сутьпевногоявища то й йогоідею.Він неіснуєокремо відформи –цеспосібіснування тазовнішньоговиявленняпевногоявища. Для прикладарозглянемопублікацію в газеті “Двома словами” (>додаток А) – “>Рядки,написанісерцем”.Темоюякоїєрозповідь провидатнупоетесу,уродженецюСумщинивідому подпсевдонімом – Людмилу Ромен. У з статтеюописане життя татворчий шлях,становленняїї якособистості. Темапублікаціїповністюрозкрита.Задумвтілений утемі.

>Ідея –готування додрукучерговоїзбіркиЛюдмили Ромен “>Вірую”, що й послужилопафосноїспрямованостітвору.

>Змістданогоматеріалуповністюпередається тарозкривається черезкомунікативніканали.Взагалі,концепціяпублікації –цілісна й непотребуєдодатковоговтручання.

2.4 Факт.Фактичність.Ситуація.Джерела таспособинагромадженняфактів

>Фактологічне забезпеченнятворуєматеріальноюосновою дляутворення тими,розробкаякоївласнепов’язана ізвиборомфактів,утворенняфактологічноїсистемитвору,розташуваннямфактів (>розробкоюкомпозиції).
Факт –відображені усвідомостісторонидійсностірізногорівняузагальнення йрізного предметногозмісту.

>Критеріємподілузмісту нафактиєпоняття – тема. Ос-кількибудь-якепоняттяєієрархічно-організованоюсистемоюознак – зрозуміти, то системафактівтворутежмаєієрархічнуорганізацію.Факти 1рівня –ілюструютьознаки, котрістановлять основупоняття-теми.Кожнепоняття-ознакаможе матір своїознаки, котрізабезпечуються фактами 2рівня.

>Кожен фактмаєякісну характеристику (>правдивість,типовість,соц-політичнузначимість,ідейність,точність,доречність).Важливийтакожобсяг фактажем –кожна тема - дляїїрозкриттявимагаєпевноїкількостіфактів.

Зафункціямифакти: 1)вхідні – воснові тими; 2)деталізуючі (>ілюстративні тааргументативні) –уточнюютьзміст; 3)вихідні – результатавторськихміркувань; 4)посилкові – на котрі авторпосилається впримітках.

>Логікатематичноговідборуфактівзалежить від:редакційного заподіяння,поставленого перед автором –виробничої мети вконкретнійредакційнійситуації;комунікативного заподіяння –комунікативної мети,залежної відситуації,тобтомісця й годининаписання йпоширеннятвору,потенційноїаудиторії.

>Основоюфактологічноїструктуритворуєлогіко-поняттєві іасоціативнізв’язкиміж фактами.Фактична структура –відноснаріч,оскільки ті, що для автора – факт, для читачаможе й ані.Членуваннязмісту нафактизалежить відоб’єктивнихфакторів (>видільна роль рубрики, заголовка,ахітектонічніелементи,мовнізасоби тощо), йсуб’єктивних: читачвважає фактом щосьцікаве длянього,хоча невиділено як факт.

>Критеріївиділенняфактологічноїструктури:тематичнаоднорідністьфактологічногочленуваннязмісту –виділенняфактів, котрістосуються тими;логічно-категоріальнаоднорідністьчленуванняумежахзаданої тими –фактимають бути одногорівняузагальнення.Будучівідносностійкими вчасі,фактидовготривалихпроцесів, як правило,важчевиявляються, боінтересспоживачів дотакоїсталостівтрачається.Відповідножурналіст виненпідсилюватицюцікавість –випити факт.Підживленняцікавості –даватиузагальненуінформацію.

>Факти, котріпотрапили у лоножурналістськогоспостереженняважливорозрізнятивперше заступенемсоціальноїзначимості, подякоюприйнятьрозуміти – масштабподії,співвідношенняподії ізінтересами йпотребамибільшостісоціуму.

>Розглянемо, як приклад,додаток Б. Фактцієїзаміткивизначається йогоназвою,тобто фактомвиступаєполітичнакорупція наСумщині.Розкривається задопомогоюроз’яснення читлумаченняпоняття “>політичнакорупція” .

Удодатку У ізінтригуючоюназвоюпублікації “якпотрапити вПечеру” фактомвиступаєвихід “у світло”нової книжкиАркадіяПоважного - “>Печера”. Процеповідомляєтьсяще уліді.

>Додаток Р. Фактомцієїпублікації послужилавиставкадекоративно-ужитковогомистецтва (>вишивка,бісероплетіння), наякій булипредставленітворчі роботиучнів 6-9класівЗагальноосвітньої школи № 7.

Унаступномудодатку Д факттакожпередається уназві, як й вдодатку У. Отже – бюджетміста Сум на 2007ріксформований, але й незатверджений.

2.5Методизбиранняінформації

як було б ужевстановлено,журналістика —цепередусімзбиранняінформації.Лише набазізібраноїзовнішньоїінформаціїможливевиготовленнявнутрішньоїінформації,тобтоствореннявласноїконцепціїподій. Упереважнійбільшостівипадківжурналістиказаймаєтьсяпошукомновин таінформаційнихджерел,оприлюдненням тапублікацієютобто,донесенням допублікиповідомлень.

>Існуєлише триметодизбираннязовнішньоїінформації:

1)спостереження,

2)вивченнядокументів йджерел,

3) інтерв'ю.

>Спостереження —пасивний методзбиранняінформації.Сутність його

>полягає до того,щоб,дивлячись,помічатикогось чи щось.Журналістмусить бутипильним,уважним детальноспостерігачем. Убагатьохвипадкахспостереженняєпочатковиметапомпідготовкиматеріалу,єпоштовхом,якийнароджуєпотімобширниизадум з статтею чинарису,призводить дожурналістськогорозслідування. Алі, як правило,завжди взначномужурналістськомуматеріалінаявніелементи,джереломякогоє методспостереження. Це всі ті, щопобаченевласнимиочимажурналіста:портрети,інтер'єри,пейзажі тощо.

>Існуютьтакітиписпостережень, яквідкрите йприховане,включене йневключене.Сутність їхньогополягає до того, щожурналістстає одну годину членомякого-небудь колективу,організації, заставі,установи,щобдосконаловивчити їхнього діяльність.

>Відкритеспостереженняпередбачаєобізнаністьнавколишніх із тім, що їхньоговивчають,приховане –даєавторовімайбутньогожурналістськоготвору понадможливостей дляознайомлення іздійсним станомсправ,гарантуєнеупередженеставлення доньогочленів колективу.

>Включенеспостереженняпередбачаєзарахуванняжурналіста наштатну посаду івиконання них самихпевнихслужбових обовязків.Невключенедаєможливістьвивченняситуаціїззовні, але йзабезпечує болееширокеознайомленняжурналіста ізоб'єктомвивчення,можливістьпобувати врізнихструктурнихпідрозділахвеликоїфірми чиустанови.

>Вивченнядокументів йджерел —важливийетапроботожурналіста надскладними, нерепортерськими, ааналітичнимиматеріалами. яквідомо,однією ізнайважливішихознакжурналістики якмасово-інформаційноїдіяльностієдокументалізм.Якщоспостереження (то й інтерв'ю)постачаєжурналістовісуб'єктивнізнання, тодокументи,навпаки,даютьточну,об'єктивнуінформацію.

>Під документомсьогоднірозумієтьсяусякийматеріальнийносій,якийстворенийлюдиною длязакріпленнябудь-яким способомсоціальноїінформації ізметоюпередаванняїї впросторі ічасі.

>Матеріальниминосіямиінформаціїсьогодніє папір,магнітофоннастрічка,кіноплівка,фотографія,електроннийнакопичувачінформації тощо. З цогопоглядуджерела —церізновидидокументів, асаме:письмовітексти,рукописні чидруковані,аудіо - тавідеозаписирозмов таподій,фотографії,дискети ізцифровими,текстовимиматеріалами, наоснові якістворюютьсяжурналістські (атакожнаукові) твори.

>Насампередслідсказати, що,працюючи вмежахпевної тими,журналістмусить раз в разїївивчати,поглиблювати своїзнання ізпевноїгалузі життя,ознайомлюватися із новинкамилітератури іперіодики,бувати вбібліотеках, знаті правилабібліографічногопошуку,звертатися до необходимихджерел уразіпотреби.

>Головна засідка прироботіжурналіста із документами іджерелами –неупередженість.Він не виненшукати у якихпідтвердження напередпридуманоїконцепції, а,навпаки,концепцію будувати на документальнопідтверджених фактах.Буваютьвипадки, коли уже послезавершенняформуванняконцепціївиявляєтьсяновий факт, щоконцепціюруйнує; тодіпідлягає невідкиданнюновийнезручний факт, апереглядові іуточненню сама уже готоваконцепція.

>Важливимджерелом тим й проблем дляжурналістаєлистичитачів. Через нихнадходитьважливаінформація просуспільнісуперечності,назріванняконфліктнихситуацій, рухгромадської думи до того чиіншому напрямі.

>Інтерв'ю. Цеголовний методзбиранняінформації вжурналістиці,сутністьякогополягає вздобуттіновин йповідомлені шляхомусногоспілкуваннясуб'єкта (>журналіста) ізоб'єктом (>політичнимдіячем,науковцем,митцем чи простоцікавимспіврозмовником).Вважається, щоцей методдає від80до 90відсотківпотрібноїжурналістовіінформації.Зрозуміло, що метод інтерв'юслідвідрізняти віджурналістського жанру под такою жназвою,сутністьякогополягає вдраматургічній (>діалогічній)побудовіматеріалу заформою:запитання —відповідь. Жанр інтерв'ю невідіграєтакоївагомоїролі вжурналістиці, як метод,хоча йогопитома ваги нашпальтахсучасних газетзростає.

>Типи інтерв'ю:

1.Інтерв'ю наробочомумісці.

2.Інтерв'ювдома воб'єкта.

3.Інтерв'ю вредакції

4.Інтерв'ю телефоном.

5.Інтерв'ю вінтер-ситуаціях.

6.Інтерв'ю задлязапису.

Методомзбиранняінформації длянаписаннязамітки (>додаток У) було бспостереження,присутність назасіданніпрес-клубу із приводуполітичноїкорупції наСумщині.

>Додаток Р. У цьомувипадку було бзадіяно усі триметодизбиранняінформації:спостереження,вивченняджерел,інтерв’ю.Спостереженняпроявлялося уперебуванні навиставцітворчихробіт;вивченняджерел –перегляд грамотнагородженихпереможців;інтерв’ю –комунікативний акт ізвчителямистосовновиставки,учнями та директором школи.

>вмісттворчістьжурналістикапублікація


ІІІ.Журналістськийтвір:зміст й форма,елементи й структура

 

3.1Відзадуму до тими.Вибір жанру. Системажанрівжурналістики

Жанр –усталений типтвору,якийсклавсяісторично йвідзначаєтьсяособливими способомосвоєнняжиттєвогоматеріалу.Традиційнакласифікаціяжанрів:

1)Інформаційніжанри:

а)замітка (>повідомлення,відгук,полемічна, критична,подяка,фотозамітка,рекламна).Лаконічнеповідомлення проактуальні,новіподії йявищасоціальної практики, котрізачіпаютьсуспільніінтереси.Цільова установка –орієнтувати читача шляхом латентногооцінюванняподій.Змістдосягається шляхомконтамінаціїаналітичного, репродуктивного чиописовогостилів. Структура тексту:лід (зачин) ізосновним фактомповідомлення, далі –факти, щорозкриваютьголовний факт йвисновок. Мовазрозуміла, ненасичена спец.термінами тапоняттями.

б)звіт (>хронікальний,прямий,аналітичний) –детальнийвиклад ходудебатів под годинунаради чиконференції.Поясненнясуспільногозначенняприйнятого конкретногорішення йвизначеннякомпетентностіобговорення;

в)інтерв’ю (>звіт,протокольне,сутоінформаційне,портретне,проблемне) –розгорнутеповідомлення, яку вдраматургічнійформіпередає процесспільногопошукужурналістом йспівбесідникомпоясненнясутіявища,події тощо;

р) репортаж (>замальовка,звітний,роздум,проблемний) –розгорнутеповідомленняінформаційного характеру, вякомувідтворюютьсяподії в їхньогопросторово-часовійпослідовності,чимстворюєтьсяефектприсутності читача.Динамічна образнарозповідь, Яка непозбавленаліт-стиліст.засобів
(>епітети,метафори,порівняння тощо).Даєоцінкуподіям.

буд)кореспонденція (>інформаційна,аналітична) –розгорнутеповідомлення проподії ізаналізом. Мета –корекціядеякихчастковихмоментівсоц. практики шляхомпоясненнясуспільногозначенняаналізованоїситуації йпропозиціяспособівїїрішення.Літературно-стилістичніприйоми:пейзажні опису,діалоги,авторські ремарки,яскравіфакти.

2)Інформаційно-аналітичніжанри:

а)стаття – врозгорнутійформіаналізуютьсяявищасоціальної практики, наоснові чоговиділяютьсятенденціїрозвиткуреальнихпроцесів.

б)огляд –оцінкисукупностіодноріднихфактів ізпевноїсферижиттєдіяльності людейпротягомпевного години. Уоснові –осмислення,зіставлення,оцінкафактів упросторово-часових рамках.Рисипубліцистичності.

в)рецензія –кваліфікованийаналіз конкретного мистецькоготвору й показ йогомісця всистемідуховнихцінностей народу.Міститьпозитивні танегативнізауваженя.

>Додаток Б, Є за жанром –інтерв’ю. Б: ЗлітераторомАркадіємПоважним; Є – із ДудченкаВолодимиромВасильовичем, заступником начальника Головногоуправлінняінфраструктури.Додаток У, Д –замітка “Чиє наСумщиніполітичнакорупція”, “Бюджетміста Сумсформований але й незатверджений” .Додаток А, Р –замітка.

3.2Діалектиказмісту йформи

Теоретики й практикижурналістики широкооперують такимипоняттями, якзміст й форма. >Змістжурналістського тексту невичерпуютьжиттєвіявища йфакти.Зібрані іосмислені, смердотівідтворюються авторомвідповідно до йогозадуму,обумовленої ним тими,досліджуваноїпроблеми,ідейноїпозиції йпринциповоїконцепції. Отже, нелишевідібранажурналістомінформація (>різноманітнівідомості,факти,свідчення,докази,документи), але й ізадум, тема, проблема,ідея,концепціятворувиступають якскладові йогозмісту. Ті жсамевідбувається й ізформою.Їїелементами – нарівні конкретного тексту –є мова й стиль,жанрова структура, сюжет,композиція,архітектоніка,мелодія, ритм, тонвикладу тощо [3; 105]

>Взаємодіюзмісту іформинеправомірнозводити допасивноїформалізаціїзмісту. Хоча форма йзавершуєтворчий процес, ">цезовсім неозначає, що вонанерівноправний йогоучасник" [5; 28].Безпідставнимиєтвердженнядеякихтеоретиків йпрактиків провторинність чинавітьнеобов'язковістьформи, про ті, що вонанібито ">підключається" вже востаннійстадіїтворчогопроцесу [6; 31]. Невпадаючи украйнощі тапам'ятаючи провідноснусамостійністьформи, вартоакцентувати на бовідноснасамостійністьформи, як йелементизмістуокреслюються автором вже в початку йоготворчої роботи надвиступом. Іякщовін не якщо ізперших жкроківвизначатися вплані їхньоговзаємодії,цеускладнить завісьсяподальшийхід справ. Бо коливідсутня такавзаємодіяміжелементамизмісту, -порушуєтьсясмислова,логічнаєдність тексту. Завідсутностіїїміжелементамиформи –матеріал просторозпадається,порушуєтьсяструктурнацілісністьтвору.

>Діалектикузмісту іформи не можназрозуміти позарозглядомцих збагнути вконтекстірізноманітнихвзаємовпливів:об'єктивних,зовнішніх йвнутрішніх. Теоретикижурналістикивважають, щовизначеннюзмісту йформи - черезодночасноспрямований нимивплив - активносприяютьтаківажливічинники [7; 106]:

-об'єктивнареальність уїїзагальних йконкретнихвиявах.Інакшекажучи,саме життя,повсякденнадійсність,впливякоїможе бути якбезпосереднім, то йопосередкованим. (>Такий приклад. У Перші роктанашоїнезалежності, зпроголошенням курсу наринковівідносини, усуспільствіпомітно впавшиінтерес доаналітичноїжурналістики. Цепояснюється тім, що самадинамікаподій,стрімкізміни у всіх сферахжиттєдіяльностівимагали такого ждинамічного, моментальноговідгуку. Свою рольвідіграло йтакеявище, якпоявазначноїкількостісутоінформаційнихвидань, деаналітикапоступиласямісцемінформаційнимвиступам -заміткам,звітам, інтерв'ю, репортажам.Нині, коли мизрозуміли, що безаналізу вдержавотворчих процесівніяк необійтися, балансміжаналітичними таінформаційними жанрами уЗМІпочаввирівнюватися.Хібаце непереконливий прикладзалежностізмісту іформижурналістськихматеріалів від потреб життя?);

- автор, йогосвітогляд,творчаіндивідуальність,смаки,уподобання,компетентність (>згадаймо у цьому зв'язку тихийжурналістів, що узадушливійатмосферібрежнєвського застоюзмушені буливдаватися доезоповоїмови,аби донести її до читачанебезпечний дляіснуючого режимузмістсвоїхтворів.Або ж тихий, котрі, - коли їхньоговидання переходило наінформаційну "крупу", -взагалівідмовлялисяписати,боїхнім жанром

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація