Реферати українською » Журналистика » Способи використання сучасних інформаційних технологій в процесі журналістської творчості, шляхи їх вдосконалення


Реферат Способи використання сучасних інформаційних технологій в процесі журналістської творчості, шляхи їх вдосконалення

Страница 1 из 4 | Следующая страница

Способи використання сучасних інформаційних технологій у процесі журналістського творчості, шляху їхнього вдосконалення

>Магистрант

кафедри зарубіжної журналістики

та літератури

Петроченко ГаннаГеннадьевна

Керівники:

професор

Дасаєва Тетяна Миколаївна

професор

>Кожич Павло Павлович

Мінськ – 2010 р.


>Оглавление

>Оглавление

Список позначень до всієї випускний роботі

Запровадження

Глава 1. Сучасні інформаційні технології як складова журналістської діяльності (теоретичний аспект)

Глава 2. Методика дослідження

Глава 3. Використання сучасних інформаційних технологій власними кореспондентам білоруських ЗМІ по закордонах з прикладу власного кореспондента телеканалу ">ОНТ" США Ніни Вишньової (основні результати та його обговорення)

3.1 Особливості взаємодії власних кореспондентів білоруських у ЗМІ з головним апаратом

3.2 Специфіка збору, оброблення і передачі американським власкором білоруського телебачення

3.3 Особливості професійної діяльності власного кореспондента у період 01 січня 2009 року – 31 березня 2009 року

Укладання

>Библиографический список використовуваної літератури

>Предметний покажчик дореферату

Інтернет-ресурси в предметної області

Чинний особистий сайт в WWW

Граф наукових інтересів

Тестові питанняОИТ

Презентація магістерської дисертації

Список літератури до випускний роботі


Список позначень до всієї випускний роботі

>Видеомонтаж – це редагування відео шляхом вирізання зайвих кадрів, що дозволить записів прийняти художній, красиво оформлений вид. Процес включаєоцифровку матеріалу, накладення переходів, вирізання зайвих кадрів, накладення музичних і звукових ефектів та інші дії.

>Инвестигейтивная журналістика – від англійського слова ">investigate", журналістика розслідувань.

Новітні інформаційні технології – широкий клас дисциплін і областей діяльності, які стосуються технологіям управління і методи обробки даних, зокрема, із застосуванням обчислювальної техніки.

>ОНТ – Загальнонаціональне телебачення, другий національний телеканал Республіки Білорусь у.

Репортаж – інформаційний жанр журналістики, оперативно, з необхідними подробицями, у яскравій формі який повідомляє якесь подію, очевидцем чи учасником якого є автор. Залежно від каналу масової комунікації (печатку, радіомовлення, телебачення), котрій призначений репортаж, способи подачі матеріалу мають деякі специфічні особливості. Репортаж по телебаченню найчастіше переростає в коментування події, яке демонструють на екрані.

Власний кореспондент (власкор) – вид журналістської діяльності, коли кореспондент живе і у тій чи іншій місцевості, віддаленій від головного офісу ЗМІ, і готує матеріал із регіону. У основу професійної діяльності покладено територіальний ознака.

Спеціальний кореспондент (спецкор) – вищий рівень кореспондентської кваліфікації, журналіст спеціалізується зв певної тематиці, виїжджає цього разу місце подій, працює над інформацією у центральному офісі ЗМІ.

>Стрингер – місцевий житель, кореспондент, найнятий за невелику плату зарубіжними телекомпаніями чи інформаційними агентствами щодо фото- чи відеозйомок в зонах бойових дій в, контртерористичної операції, масових заворушень, етнічних конфліктам та інших місцях, де саме перебування іноземного журналіста, без спеціального дозволу заборонено владою, чи має високий рівень ризику життю і здоров'я. При публікації у підписи доотснятому матеріалу чи титрах репортажу прізвищестрингера, зазвичай, не вказується.

Телевізійна система NTSC – Національний комітет США по телевізійним системам, телевізійний стандарт, який використовується, переважно, біля навіть Японії.

Телевізійна системаPal (літер. ">Строка з мінливих фазою") - це телевізійна система, яка у решти світу.

ФорматDivX – це набір програм на відтворення і кодування відео, створений компанієюDivX, Inc. КодекDivX використовує технологію стискуванняMPEG-4-Part2. Крімкодека стискування компаніяDivX також розробиламедиа-контейнер (з розширеннямDIVX), дозволяє легко передавати і відтворювати відео, використовуючи серед інших програвачDivX

Формат MPEG2 – формат перетворення відеоданих іаудиоданних.Прародителем цього формату єMPEG1. Основна ідея, покладена основою цього формату, - зберігаються в повному обсязі кадри, а вибирається ключовою кадр та зміни до нього

>Фрилансер – журналіст, виконує роботу без укладання довгострокового договору з роботодавцем, найманий лише виконання певного переліку робіт (позаштатний працівник). Будучи поза постійного штату будь-якої компанії,фрилансер може водночас виконувати замовлення до різних клієнтів.

Ефективність – твір ефекту, дієвості; засіб, з допомогою якого створюється якесь враження.

 


Запровадження

Економічна ефективність засобів залежить тільки від традиційних підрахунків передплатників, телеглядачів чи слухачів. Ця категорія за останні десятиліття набирає нового розуміння й залежить від запровадження у процес виготовлення новин інформаційних технологій, які у своє чергу активно впливають рейтингам ЗМІ. Друга половина сучасності починає свій відлік у журналістиці новітнього покоління. Поступово у світ масових комунікацій приходять факс, мобільного телефона, Інтернет, GPS, протоколи миттєвою передачі тексту, звуку і відеозображення. У час, коли з'явилася можливість передавати інформацію з відривом, народилися нові види журналістської професії – власні кореспонденти і спеціальні кореспонденти. Сьогодні журналістів, що працюють у умовах віддаленого доступу, відрізняє вищого рівня (тоді як колегами "на місцях") користування новітніми інформаційними технологіями. Сучасний споживач інформації, маючи можливість спробувати продукт, де були задіяні новітні технології зприлагающимся конгломератом спецефектів, найчастіше робить вибір на користь журналістських матеріалів зі своїми використанням. Процес глобалізації, якому сприяє і міжнародний журналістика, необоротний. Власні кореспонденти білоруських ЗМІ з всьому світу збирають інформацію, щоб передати їх у прямому ефірі. Сучасний білорус не представляє випуск новин без зведення зарубіжних подій.

Актуальність теми дослідження. Зі збільшенням попиту міжнародні новини ростуть якісні ці показники використання інформаційних технологій, застосовуванихсобкорами. Ця тенденція нова, мало вивчена вітчизняної наукою. На думку автора, потрібно глибоке дослідження шляхів використаннясобкорами ЗМІ нових технологій у міжнародної журналістиці. Цей досвід дозволить визначення перспектив білоруської міжнародної журналістики, і навіть стимулюватиме рівень освіченості у сфері новітніх інформаційних технологій кореспондентський корпус у країні.

Об'єкт дослідження – процес використання сучасних інформаційних технологій кореспондентської мережею білоруських ЗМІ по закордонах.

Предмет дослідження – засоби використання сучасних інформаційних технологій у процесі журналістського творчості, шляху їхнього вдосконалення.

Мету й завдання дослідження. Метою роботи є підставою вивчення процесу освоєння і видів використання сучасних інформаційних технологій ланкою білоруської міжнародної журналістики – власними кореспондентами по закордонах.

Реалізація даної мети передбачає постановку і рішення наступних завдань:

визначити етапи розвитку техніки і технології, приділивши особливу увагу останніх розробок у сфері передачі звуку, картинки і тексту;

охарактеризувати технічні нововведення і технічні можливості Інтернету, систем стільникового зв'язку; вивчити новітні способи передачі звуку з відривом (зокрема у часі);

проаналізувати виявити основні тенденції і процеси у розвиткусобкоровской журналістики;

простежити якісні ці характеристики телемовлення з регіонів планети, дати комплексну оцінку способам передачі.

>Научно-практическая значимість роботи.Научно-практические результати можна використовувати для формування концепції розвитку засобів масової інформацією Республіці Білорусь (зокрема телеканал ">ОНТ"), в аналітичному прогнозуванні наступних якісних і кількісних змін - у системі ЗМІ (зокрема у системі власкорів), у дальшій науково-дослідної діяльності автора.

Окремі розділи можуть стати підставою упорядкування методичних і практичних рекомендацій фахівцям у сфері міжнародної журналістики,фрилансерам і позаштатним кореспондентам.

Структура роботи. Робота складається з запровадження, трьох глав, ув'язнення й бібліографічного списку використовуваних джерел, що включає 36 джерел, зокрема 14 Інтернетресурсів. Це дослідження – це зібрати актуальну практичну інформацію про сучасної діяльності власних кореспондентів білоруських ЗМІ по закордонах. Знаходячись у іншій державі, іноземні кореспонденти мають блискучу можливість користуватися останніми розробками у сфері інформаційних технологій і водночас ділитися досвідом зі своїми білоруськими колегами. Робота журналіста – цедвадцатичетирехчасовой працю, який нерідко немає часу для записів, наукової праці. Це дослідження побудовано у власному спілкуванні з представниками журналістської професії. Особливу роль зіграла інформація, надана Анатолієм ЙосиповичемШирвелем, завідувача відділу кореспондентської мережі дирекції інформаційного мовлення телеканалу ">ОНТ", і навіть розмови з Ніною Вишньової, власним кореспондентом телеканалу ">ОНТ" США. Серед теоретичних джерел відзначу "Інформаційні технології у журналістиці" В.В.Кихтана, "Сприяння доступу журналістів до інформацією Росії та інших країнах колишнього СРСР" О.Г. Ріхтера та інші.

Загальний роботи вистачить – 19 сторінок.

інформаційний журналістський кореспондент білоруський


Глава 1. Сучасні інформаційні технології як складова журналістської діяльності (теоретичний аспект)

Суспільство 21 століття прийнято називати інформаційним (вперше термін ужив професор Токійського технологічного інституту Ю.Хаяши), маючи на увазі, що виробництво і споживання інформації досягло найширшого розмаху. Той самий безпрецедентної видається і широта користування новітніми комунікаційними технологіями журналістами. Попри те що, що описові, загальнотеоретичні дослідження масових комунікацій залишаються важливими, представляється, що у сучасному розвитку суспільства найактуальніші дослідження, присвячені окремим аспектам комунікаційної діяльності, і навіть теоретичні розробки, якими можна було б скористатися в практичної діяльність у області комунікації, зокрема у журналістиці. Питання ефективності журналісткою інформації хвилює будь-який засіб масової інформації. Однак у століття комп'ютерів, супутників й можливості передавати інформацію у прямому ефірі ефектність перестає залежати лише від професіоналізму й таланту кореспондента. Умультиинформационном суспільстві проблема ефективності передачі, і навіть вибір каналів зв'язки й з кожним днем дедалі актуальнішою.

Термін "ефективність" як і, як термін "комунікація", позичений з латинської. Слово "ефект" (латів.effectus) перекладу російський мовою звучить як "виконання, дію", що пов'язані з дієсловами "діяти, виконувати" (латів.effecio). Однак у сучасному російській мові ефектом прийнято вважати й не так саме дію, скільки результат зроблених дій. Ефект виникає внаслідок будь-яких причин, вироблених зусиль. Це означає, що ефективність журналістського продукту великою мірою залежить від вибору інформаційних коштів. Під ефектом мається на увазі також засіб, з допомогою якого створюється якесь враження. Саме з цією ухвалою варто пригадати слова відомого дослідника масових комунікацій канадського соціологаХерберта Маршалла Маклюена, що у 1967 р. сказав, що засоби є повідомлення [31; з. 24].

Тема освоєння та ефективного використання інформаційних технологій у журналістської діяльність у сучасної науці досліджували фрагментарно. Вивчено окремі аспекти, пов'язані з цією проблемою. Наприклад, у сучасній науці є багато робіт, присвячених теоретичним дослідженням процесу комунікації і окремих видів комунікаційної діяльності. Зокрема, можна назвати численні західні дослідження, деякі з них важливі для аналізу аналізованої автором журналістської діяльності. Приміром, праці вже згаданого канадського соціолога, дослідника процесів масової комунікаціїХерберта Маршалла Маклюена. Різні види комунікації досить добре описані у російської літературіIO. П.Буданцевем, У. М. Березіним. Окремі функціональні і жанрові особливості журналістики також можуть добре досліджені російськими вченими: А. А.Грабельниковим, У. У. Єгоровим, І.Засурским і. іншими. Автору вдалося лише один працю російського автора – книжку "Інформаційні технології у журналістиці" В.В.Кихтана, – яка найближче відповідала б темі даної роботи. Але й та книга в загальних рисах торкається теми специфіки використання комунікаційних технологій власними кореспондентами там на підготовку інформаційного продукту. Попри велику кількість робіт, безпосередньо чи опосередковано що з особливостями передачі у журналістській діяльності, у сучасній білоруської науці єдиного дослідження цієї проблеми немає. З іншого боку, проблема оцінки ефективності журналістської діяльності (зокрема власними кореспондентами по закордонах) з погляду використання різних інформаційних технологій і програм, у сучасної науці, мало вивчена.

У межах міждисциплінарного підходи до журналістиці звертає уваги певні розробки у різних сферах знань: соціальної філософії, психолінгвістики, інформатики, маркетингу. У межах даного реферат навмисно торкаються теми особливостей журналістської діяльність у Сполучені Штати Америки, бо тут розвиток інформаційних технологій має відмітні характеристики, як дослідження теми з прикладу цього держава найяскравіше свідчить про контраст між журналістським продуктом без використання досягнень техніки і зі своїми застосуванням. Використовуючи метод компаративістики, наводяться приклади особливостей комунікаційних процесів у Білорусі та.

Новизна даного дисертаційного дослідження полягає у аналізі сучасних прикладів журналістської діяльності. Автором були самостійно зібрані, вивчені і проаналізовані особливості творчої діяльності власного кореспондентаОНТ Ніни Вишньової у період 01 січня 2009 року – 31 березня 2009 року.

Ця робота задумана як дослідження, присвячене аналізу ефективності інформаційних комунікаційних технологій у журналістської роботи і їх впливу кінцевий журналістський продукт.

 


Глава 2. Методика дослідження

Методи дослідження визначалися відповідно до етапами роботи.

Перший етап (січень-березень 2009) – підготовчий, теоретичний. Проведено дослідження теоретичного матеріалу по заданої темі, і навіть зроблено добірка і ознайомлення опублікованого і що вийшла ефірі вітчизняного телебачення матеріалу білоруських власкорів. Визначенотеоретико-методологическое підставу дослідження, сформульовані мети, завдання роботи, визначено алгоритм аналізу творчої діяльності власкорів.

Другий етап (квітень 2009) – практичний. У межах обробки друкованих копій відеосюжетів Ніни Вишньової, спираючись на теоретичну базу, проведено аналіз зібраних документів. За підсумками результатів роботи виділено особливості використання інформаційних технологій власним кореспондентом по закордонах, визначено основні характеристики підготовлених матеріалів, виділено закономірності у роботі репортера у зв'язку з принципової інший системою інформаційного оснащення робочого місця кореспондента.

Третій етап (травень 2009) – коригувальний. З урахуванням попередніхтеоретико-практических досліджень внесено корективи в висновки автора.

Четвертий етап – заключний. Було проведено серія інтерв'ю з Ніною Вишньової, у ході коригувалися і уточнювалися зроблені автором реферату висновки та укладання.

Використовуючи методи інтерв'ю, спостереження, вивчення внутрішніх документів автор цього дослідження зібрала матеріал про діяльність власкора найбільшого республіканського ЗМІ – загальнонаціонального телеканалу ">ОНТ", це модель синтезу західної та білоруської журналістики. Використовуються принципи системності, історичного аналізу, комплексного аналізу, компаративістики, і навіть критичний підхід до осмислення багатьох явищ, що з темою цього дослідження. Інші методи роботи: теоретичний аналіз стану та узагальнення; емпіричні методи дослідження (обсерваційний); метод оцінювання.

 


Глава 3. Використання сучасних інформаційних технологій власними кореспондентам білоруських ЗМІ по закордонах з прикладу власного кореспондента телеканалу ">ОНТ" США Ніни Вишньової (основні результати та його обговорення)

3.1 Особливості взаємодії власних кореспондентів білоруських у ЗМІ з головним апаратом

Діяльність власних кореспондентів мусить бути, насамперед, ефективної, інакше немає сенсу утримувати дорогий корпункт по закордонах. Ефективність, як зазначалося вище, – це багатошарове поняття, що містить у себе та інформативність, і оперативність, і новизну підходи до висвітлення теми, і лаконічність [6;С.218]. Досягти результативності допомагає добре налагоджена система взаємодіїредактор-журналист-информатор. Ця система за умов сучасного розвитку технологій неможлива без використання новітніх інформаційних технологій. У нашому випадку можна говорити про особливу моделі взаємодії, вона

Страница 1 из 4 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація