Реферати українською » Журналистика » Роль засобів масової комунікації у формуванні свідомості


Реферат Роль засобів масової комунікації у формуванні свідомості

уній малісоціал-демократи. Проблемаполягала до того, що смердоті булиукраїнськимисоціал-демократами. Наросійськійсоціал-демократії, яквідомо,демократіязакінчувалася наукраїнськомупитанні.

У цихпідходівлежитьвикористанняметодівсоціальноїміфології, Яка активновпроваджується всуспільнусвідомість,насамперед черезЗМК.

>Наприклад,базовимиміфамикомуністичноїсистеми булитакі:

•приватнавласність якголовнеджерелосоціального зла;

•неминучість крахукапіталізму таперемогикомунізму;

•керівна рольпролетаріату та йогокомуністичної партії;

•єдинеправильнесоціальневчення —марксизм-ленінізм. Деціміфинині? Чидомінують смердоті? Крах так званогосоціалістичного табору показавши, ">хтоєхто".[10, ст. 81]

Так було взахідному світі далеко ще не всегаразд. І там более довподоби нераціональнеосмислення політики, авикористаннясоціальнихміфів.

Вісь,наприклад,базовіміфи США:

• проіндивідуальну свободу йособистийвибіргромадян;

• пронейтралітетнайважливішихполітичнихінститутів — президента,конгресу, суду,ЗМК;

пронезмінноегоїстичну природулюдини,їїагресію таспоживацтво;

• провідсутністьсоціальних чиетнічнихконфліктів;

• проплюралізмЗМК таін..

>Переконаний, мищестанемосвідкамируйнуванняцієїміфологічноїсистеми (але йцеєтемою дляокремоїрозмови).

Отжезазначимо, щоЗМК за формамиорганізаціїможуть бутиприватними,державними тасуспільно-правовими:

•приватними, колиЗМКперебувають уприватній (>корпоративній)власності іфінансуються зарахунокдоходів відреклами йпожертв (США);

•державними, колиЗМК належатидержаві, прямофінансуються таконтролюються нею (>колишній СРСР, Китай,нинішняФранція);

•суспільно-правовими, колиЗМКфінансуютьсяпереважно зарахунокспеціальногоподатку,маютьюридичні права таоргани самоврядування, але йзагаломконтролюютьсясуспільними радами (>телебачення й радіо вНімеччині) тощо.

>Зрозуміло, щоідеальних форморганізаціїЗМК неіснує. Вочевидь,раціональнимєоптимальнеспіввідношеннярізних формзалежно відособливостейпевної країни,звичайно, упоєднанні ізефективним контролюватидіяльністюЗМК,здійснюваним направових засідках.

Убільшостікраїн світуєспеціальніорганизагального контролю заЗМК, котрістежать завиконанняметичних йправових норм,прийнятих уданомусуспільстві.

>Наприклад, уФранції такоюорганізацієюєВища рада ізаудіовізуальноїкомунікації, Яка нелишеконтролюєдержавні іприватнітелерадіокомпанії, а івидаєїмдержавніліцензії на правовиходу вефір. [7, ст.75]

УВеликобританіїзагальнінапрямидіяльностітелебачення і радіовизначають уряд й парламент, а й задотриманняметичних нормстежитьспеціальнакомісія з самоконтролю.

У СШАпитаннямирегулюваннядіяльностіЗМКопікуєтьсяФедеральнакомісія ізкомунікації. [36, ст. 519]

У Україніпитаннямвидачіліцензії та контролю задотриманням умівтелерадіомовленнязаймається Національна рада ізтелебачення тарадіомовлення, [1] Яка напаритетних засідкахформуєтьсяВерховноюРадою та Президентом України й затверджується насесії парламенту. [2]

Отже, структураЗМК вкожній странеможе бутирізною.Головнеполягає до того,щобусі смердоті малірівні права, аінформаційнийпростір не бувнадмірномонополізований.Лише тоді мизможемо говорити проінформаційну уладові яксправдірівноправнучетверту уладовіпоряд ззаконодавчою,виконавчою тасудовою.

>свідомістьмасовакомунікаціясуспільна

2.2Впливзасобимасовоїкомунікації волювибору ісамовизначеннялюдини

 

>Жоднафілософська проблема немає,мабуть, такогосоціального іполітичногозвучання вісторіїсуспільства, як проблемасвободи.Особливогостроця проблемавідчувається всучаснуепоху, колитехнологіїприхованогоуправліннямасовоюсвідомістюстають ізкожним днемдосконалішими. Узв’язку ізцимвиникають запитання:наскількивільноює особа, щознаходиться подпостійнимтискомЗМК? якприхованийвпливЗМКдіє волювибору ісамовизначеннялюдини? Чиобмежують свободуманіпулятивнітехнології?

>Питання про ті, чи дійсноЗМКмаютьтакінеобмеженіможливостівпливу насвідомість людей,залишаєтьсявідкритим й тепер. Усучаснійнауцііснують двапідходи допроблемиманіпуляційнихможливостейЗМК:медіаорієнтований ймедіацентристський [11, ст. 68].Згідно ізпершимпідходом, людинарозглядається якактивний й критичноналаштованийспоживачінформації;ЗМК неможутьпідпорядковуватисобісвідомістьлюдини,навпаки, людинапристосовуєЗМК досвоїх потреб.Людинавибирає ізінформаційного потоку тихповідомлення, котрівідповідаютьїїпотребам, тім самимформуючиринокінформації. ПрианалізіЗМК якінструментувпливу намасовусвідомістьслідпам'ятати, що, впершучергу, смердотієзасобомкомунікації.Людина непростомеханічнопереробляєотримануінформацію, вонавідсіваєнепотрібну,індивідуальносортуєінформацію заступенемважливості, самавстановлюєчерговістьсприйняття.Масовааудиторія –це,перш на,індивіди іособистості, а чи непасивнамаса дляспоживаннядуховноїпродукції.Будь-яка людинасамостійноінтерпретуєінформацію, щонадходить,фільтруючи іоцінюючиїїзалежно відвласноїкартини світу, свогосоціального статусу, культурногорозвитку,віросповідання,віку,статі тощо.СпробиЗМКнав'язатикардинальністереотипи частостикаються ізактивнимпсихологічнимопором, щоє результатом селективного ставленнялюдини не дуже досамоїінформації, але й і доїїджерела [5, ст. 16].Більшість людей непіддаютьсяманіпуляціїзісторониЗМК,оскількиотриманіреципієнтомповідомленнясприймаються неавтоматично, смердотіпередбачаютьпевніособово-творчіреакції.Підостаннімимається наувазісукупністьпоглядів іінтересівіндивіда чидеяківнутрішнічинники, котріінодіістотнозмінюютьрезультатиприхованоговпливу [37, ст. 54].Медіаорієнтованийпідхід широкопоширений як увітчизняній, то й взарубіжнійлітературі.

>Згідно ізмедіацентристськимпідходомаудиторіяЗМК –пасивнамаса,схильна донавіювання історонньогоуправління.ЗМКстворюють дляцієїзнеособленоїмасиновуреальність,ілюзорний світло.Представникимедіацентристськогопідходувважають, щоЗМКнівелюютьіндивідуальністьлюдини,позбавляютьїїсамостійності ісвободивибору. яквідзначає Т. Томпсон, один ізпредставників цогонапряму,ЗМКєсурогатні,лицемірні,принижуючілюдськугідністьявища,схильні доспрощення,ЗМК –масовевиробництво, щоігноруєіндивідуальнісмаки.Вонипоневолюютьрозум йруйнуютьприродну культуру [38, ст. 45-58].

На нашу думку, було б бнедоцільнимповністюзаперечуватипозитивнезначенняЗМК,оскільки смердотієефективнимінструментомпідтримкисуспільноїрівноваги ісоціальноївзаємодії. Алі, у тій годину,слідвизнати, щоманіпулятивніможливостізасобівмасовоїкомунікаціївеличезні. сучасний світло ізкожним днемстає все болееінформаційно-насиченим, а тому частонезрозумілим для таких людей.Людина нездатнасамостійноотримати іперевірити всюнеобхіднуйомуінформацію,отже,вимушена багато щосприймати як правду. Таким чином,наповнюючипотрібнимзмістомповідомлення, щопередаютьсяЗМК,можливоподаватисуспільству нелишезнання пронавколишнюдійсність, але й іцілеспрямованоформуватиемоційні таповедінковістереотипи, установки,шаблони.Можнастверджувати, щосучасна людинаформується іживе вособливій,спотворенійреальності, деЗМКстворюютьсприятливийґрунт дляприхованоговпливу насвідомістьлюдини [13, ст. 107-108].

>Міжрозглянутимивищеполярними точкамизоруіснуєдосить багатокомпроміснихпідходів, котрі, вцілому, незаперечуютьсерйозноговпливуЗМК насвідомість йповедінку населення, але йвказують й наважливіобмеженнямогутностіЗМК. Упроцесідослідження феноменаприхованоговпливузасобівмасовоїкомунікації насвідомість людейнеобхідновраховувати, що результатподібноговпливузалежить відбагатьохчинників –соціальних,культурних,політичних,економічних умів, атакож відіндивідуально-психологічнихособливостейлюдини, на якої напрямівманіпулятивнийвплив [25, ст. 145-146].

Дляпоступального рухусуспільних системнеобхідно, із одного боці,засвоєннядосвідупопередніхпоколінь, а ізіншого –ознайомлення ізідеями, котрістосуютьсямайбутнього.Реалізуватице заподіяння можна шляхомцілеспрямованого поширення іутвердження вмасовійсвідомостісоціальнозначущихвідомостей й знань. Цеодночасно іобмежує свободуособистісногосамовизначення, івідкриваєновігоризонти впізнаннінавколишньоїдійсності.Людство XXIстоліттяживе вмегаінформаційномупросторі іщохвилиниодержуєвідомості пронавколишній світло ізпреси, тілі- йрадіопередач.СамеЗМК, будучиосновнимпостачальникомінформації,впливають наформуваннявнутрішньоїкартини світу людей,своєрідноїкогнітивно-поведінковоїматриці, наосновіякоївідбуваєтьсяорієнтація в світі. І в цьомузначенні людинаінформаційногосуспільства неєвільною,оскільки немаєзмогисамостійноодержуватиповні і,головне,достовірнізнання проподії, щовідбуваються. як справедливозауважуєвідомийзахіднийполітолог І.Бехер[27], "...>ніхто некаже, щодуматизаборонено чивласні думинебажані. Алібажані думистворюються в масштабах, щовласнемислення тоні в їхньогомасі, ацібажані думи так тонковводяться всвідомість, що людисприймаютьцечужемислення за результат роботивласної думи" [6, ст. 703-711].Ця думка особливо актуальнасьогодні, в XXIстолітті, коли за масштабамивпливуЗМКдосягли континентального інавітьсвітовогорозмаху зарахунокоб'єднання вєдинумережу, щоохоплюєвеличезнумасу людей, котрі вбільшостісвоїй через шлюб години нездатні критичнооцінювати іаналізуватиотримануінформацію.

>Нерідко вЗМКвикористовуютьсяманіпулятивніприйомивпливу насвідомість людей,створюючиілюзіюсвободивибору, але й на самом делеобмежуючи свободусамовизначення особини. Зцієюметоюможуть бутизастосованітехнологіїприхованоготиску наемоційнускладовумасовоїсвідомості.Наприклад,фахівцям вобластіпропагандивідомо, щомасовийпроявпригніченості нафоніпереживанняпочуття звинувачуй,знижуєвольовийпотенціалсуспільства,створюючипередумови дляуспішногоманіпулювання [26, ст. 56-91].Залежно відемоцій йпочуттів, щопереживаютьсямасами, можнапідготуватисприятливіумови длянепомітногозалучення упевну діяльність, чи цекупівлярекламованого товару чиголосування на виборах за конкретного кандидата чипартію. При цьомубільшість людей якщовпевнена, щовчиниливчинокдобровільно іусвідомлено, беззовнішньоговпливу.

>Щеоднієюформоюприхованогообмеженнясвободивиборуєвикористання вЗМКметодівсугестивноговпливу напідсвідомість [27, ст. 100].Наразі малохтосумнівається до тогофакті, щонесвідоміпсихічніпроцесиграютьколосальну роль ужиттєдіяльностілюдини.Неусвідомлюванімотиви і установкиздатнівпливати наповедінкуіндивіда,сприятидомінуваннюпевних думок,відчуттів,бажань.Сьогодніінтерес допроблемиуправлінняповедінкоюлюдини через йогопідсвідомістьзростає в зв'язку ізновиминауковимивідкриттями профункціонуваннялюдськогомозку. Наша оперативнапам'ять, котраформує ">здоровийглузд", –цевсьоголишемаленькачастина ">сумарноїпам'яті",якоюволодіє людина.Головнийїї резерв,сховище –підсвідомість.Згідно ізданими Сучасноїпсихологічної науки, впідсвідомостіміститься від 70 до 99відсотківоб'ємунашоїпам’яті [30 ст. 89].Зрозуміло, що уразібезпосередньогоінформаційноговпливу напідсвідомістьлюдининеможливо говорити про свідомийвибір, свободуприйняттярішення.Наведемотакий приклад. Призамірахелектроенцефалографії[28] (>ЕЕГ)з'ясувалося, щолюдськиймозокможефункціонувати врізних станах: ">альфа-стадії" –пов'язаноїзі станомденноїсонливості, трансу (в цьомустанірівень критичногомисленнярізкознижується, щостворюєсприятливіумови длянавіювання); ">бета-стадії",тобтостадії нормального (>безсонного) станусвідомості, що адекватнореагує настимулизовнішнього світу; ">REM-стадії",тобто сну, щосупроводжуєтьсяшвидким рухом очей; ">тета-стадії" й ">дельта-стадії" – стану,який приходити лише под годинуглибокого сну і устаніанестезії. Отже, коли людина,знаходиться усвоїйквартирі, взвичному,затишному йбезпечномуоточенні,переглядає телепередачу (числухає радіо), вонасхильнавпадати в ">альфа-стан",навіть неусвідомлюючи цого. Уційситуаціїсвідомість буквальнозагіпнотизованапередачею, якої просто більше не под силувимкнути.Рівень критичногомисленняіндивідарізкознижується,тобто людина неаналізуєотримануінформацію так, как онацезвичайноробить убезпосередньомуміжособистісномуспілкуванні.Крім того,сучасна наукапропонує широкий, спектрзасобівкеруванняповедінкою, думками,відчуттямилюдини чигрупи людей задопомогоюпідпорогових (>неусвідомлюваних)упливів.Підпороговіаудіо- івідеосигнали (>наприклад,ефект 25-го кадруФішера[29],технологіямікшування звукового ряду ізнакладаннямсугестивноїінформації й під.),глибокоупроваджуючись упідсвідомість,непомітноорієнтуютьмислення іповедінкулюдини взаданомувекторі.

Умозок Сучасноїлюдиниімплантують все понадважелівпсихічноговпливу,починаючи віднеусвідомлюваноїакустичної ізоровоїінформації ізакінчуючизастосуваннямелектромагнітнихвипромінювань длямодифікаціїповедінкилюдини [3, ст. 34-52]. У зв'язку ізцим, частоважковідрізнити своївласні думи від тихий, що булинепомітноупроваджені,нав'язані.Людина вситуаціях дійсноможевтратитиорієнтацію,здібність до адекватногомислення йвільноговибору.

>Особливоюрисоюманіпулятивноговпливу насвідомістьлюдиниєїїприхований характер.Об'єкту неявноговпливудуже складнопротистояти ">атакуванню"подібного роду,оскільки йогоповедінка, думи інамірипрограмуютьсяззовні, щоістотнообмежує його свободувибору.Пояснимо сутьцієїтези, щобудується наприкладі простогоарифметичного фокусу. Людиноюпропонуєтьсявибратибудь-якедвозначне числопочинаючи іздвадцяти (неназиваючи йоговголос),скластикожну із двох цифр, щоутворюютьце число, йвіднятицю суму ізвибраного числа (нехайчитаючийці рядкивиконає ті жсаме).Якщоотримане до –двозначне, тообидвіцифри, щоутворили число,зновускладаються.Потім,об’єктманіпуляції винензнайтиєвропейськукраїну,назвакотроїпочинається напершулітеруцифри, якоївінотримав йпригадативеликутварину натретюлітеру ізназвицієї країни.Зрозуміло, усіціопераціївінвиконуємовчки. І тутманіпуляторздивовуєпіддослідногофразою: ">Носороги неводяться!"Ефектдосягається тім, щооб’єктманіпуляціїупевнений вможливостівільноговибору.Він нерозуміє, щоможливістьця –фіктивна, що яку б числовін невибрав, последекількохоперацій воно танеминучеперетвориться на число 9.Далі –зновуілюзіявибору: вЄвропі на Діснує лише однакраїна –Данія, а великатварина на М дляабсолютноїбільшості –саменосоріг (>дужерідкозустрічаються тих,хтоназивають нарвала).Людина,якоюманіпулювали,впевнена до того, щодіяланезалежно,вільно ісвідомо, тоді якманіпуляторсвідомопрограмувавхідїї думок. Тут добро видноголовний принципманіпуляції якприхованогоуправління:створитивидимістьвільноговибору й свідомішогоформуванняпереконання,фактичнотакоїможливості незалишаючи.

Таким чином,маніпулюванняможе матірмісцелише до тоговипадку,якщооб'єктвпливу із самого початкумаєвидимістьсвободивибору,можливістьздійсненняальтернативної дії. Упротилежномувипадку намдовелося б говорити просиловий,директивнийуплив (наказ,примушування). якзауважив Р. Шіллер, "длядосягненняуспіхуманіпуляція винназалишатисянепомітною.Успіхманіпуляціїгарантований, коли тієї, кімманіпулюють,вірить, що всевідбувається природно інеминуче ... дляманіпуляціїпотрібна фальшивадійсність, вякійїїприсутність не якщовідчуватися" [35, ст. 47].Йогопідтримує Дж.Гелбрейт[30],американськийфілософ йекономіст,зауваживши, що "дляефективногоуправління людьми їхніслідпереконати до того, що смердотінезалежні" [12, ст. 266].Самецясуперечливаособливість –видимістьсвободирішення,волі, думи,поведінкиіндивіда при їхньогоприхованій йжорсткійзумовленості чужимийомуметою,інтересами –складаєспецифічну сутьманіпуляції яксоціально-філософського феномена.Прихованийуплив можнаототожнити іздуховнимпануванням надособистістю, яку невідчувається чисприймається якпрояввласноїволі,інтересів,бажань, як актсамостійності ісвободи. Таким чином,щобефективновикористовувати,примушувати,володарювати надмасами,елітистворюютьїмілюзію,видимістьсвободи йсамостійності, активновикористовуючиЗМК.

XXстоліття сталостоліттям мас.Відкриття 3. Фрейда, У.Бехтерева[31] ібагатьохіншихдослідників вобластівивченнясоціальних йполітичнихмеханізмівупливу намаси додалиновийімпульс урозвиткусучасногосуспільства. У усічасивладніелітипрагнули максимальноефективноконтролюватимасовусвідомість.Управліннямасовиминастроямивиступала йвиступає,перш на, якзасібдосягнення,здійснення іутримання влади,спосібреалізаціїекономічних,політичних,соціальних,культурнихінтересів й завдань. Узв’язку ізциміснуютьдвістратегіїуправління народами –тоталітаризм, щобазується наоб'єднанні мас ворганізовану,контрольовану йкеровану структуру шляхомзалякування йідеологічноїобробки, йдругиймеханізм –роз’єднання людей, пропагандаіндивідуалістичнихцінностей, ">атомізаціясуспільства". Утоталітарномурежимітерор й страхфізичного (морального)знищеннявикористовуються якінструментуправліннямасами. У демократичному жсуспільствіприхованеуправліннямасовоюсвідомістю іповедінкоюзамінюємеханізмифізичногопримусу,характерні длятоталітарнихрежимів, а томуманіпулятивністратегіїстаютьщедієвішими. Усуспільствах демократичного типувиникає парадоксальнаситуація:зовні, формально населенняволодієгромадянською іполітичноюсвободою, але йфактичноманіпулюваннясуспільноюсвідомістю із боціполітичної таекономічноїелітиперетворюєвибірбільшостігромадян ізвільного свідомішогорішення уформальний акт, напередзапрограмованийфахівцями ізформуваннямасовоїсвідомості.

Проблемасвободи,самовизначення особини вумовахінформаційного іпсихологічноговпливуЗМКскладна і неоднозначна. Медальмає йзворотню бік:жертвиманіпуляційтеж несуть своючасткувідповідальності заприйняттярішень,оскільки часто людидозволяють собоюманіпулювати,перекладаючи відповідальність за своївчинки наінших.Невміння, адеколи йнебажання критично,осмисленопідходити доотриманоїінформації,уважноїїаналізувати,прагненняекономити своїінтелектуальніресурсипризводять доти, що людидобровільностаютьзаручникамиманіпулятивнихтехнологій.Виходить, щозасобимасовоїкомунікаціїнерідкостаютьзасобамимасовогосамовиправдання.Дійсно,маніпуляторстворює длясвоєї ">жертви"ілюзіюсвободиприйняттярішення, на самом делеістотнообмежуючи свободувибору. Алі, ізіншого боці,прихованийуплив напрямів настворенняспокусизробитипевним чином, а ужеоб'єктманіпуляціїприймає ті чиіншерішеннясамостійно ідобровільно, наосновііснуючоїієрархіїцінностей й результатуборотьбиконкуруючихмотивів (упротилежномувипадку ми говорили б про примус,заснований нафізичному й моральномунасильстві,погрозах, страху).Навіть под годинупроведенняполітичнихвиборів, котрівважаютьсяяскравим прикладом духовногопоневолення людей,ніхто надзмозіпозбавитилюдинуможливостіприйняттязваженого,продуманогорішення наоснові здоровогоглузду, критичногоаналізуситуації, щосклалася.Безумовно, діїманіпулятораорієнтовані наобмеженнясвободивиборужертви, але й влюдинизавждизалишаєтьсявибір: чи із двохбідвибиратименшу (>тобтовибирати ізваріантів,нав'язанихманіпулятором), чиприкладатизусилля,проявлятиактивність длязміниситуації, щосклалася.Навіть колифактично немаєальтернативи, можнауповільнитинастаннянебажанихподій чиприскоритинаближеннябажаних.Іншими словами, недивлячись тих, щосучасніЗМКволодіютьвеличезнимиможливостямивпливу наіндивідуальну імасовусвідомість,кожна людинанесе відповідальність засвійвибір: чизлитисяїй із безликимнатовпом чиприкласти максимумзусиль йвідстояти свої подивися,позиції тапереконання, невтратитисвоєїіндивідуальності, неперетворитися на жертву,об'єкт,річ.


>Розділ 3.Значеннязасобівмасовоїкомунікації впроцесіформуваннясвідомості яксоціальногоявища

 

3.1Дослідженняприродигромадської думи як станумасовоїсвідомості –джерела йспецифікаїїформування

>Сьогоднінаявноютенденцієюєшвидкезростанняроліінформації вжиттісуспільства. Цезумовленобурхливимрозвиткомвисокихтехнологій всіхгалузейвиробництва танакопиченнямдосвідуринковихвідносин.Володінняінформацією сталовизначальноюпередумовоюуспіху за умівжорсткоїринковоїконкуренції;технологічнівдосконалення,винаходи, ноу-хауперетворились уцінний товар.

>Особливогозначенняінформаційнийчинникнабув у XX ст. у зв'язку ізрозвитком тапоширеннямдемократії якформиправління, заякоїджерелом владиє жодна особа чи групаосіб, а весь народ.Перетворення народу всуб'єкт політикипотребує максимальноповного таоб'єктивногоінформування всіхгромадян прополітичне життя. Таквиникла потреба взасобахмасовоїінформації (>ЗМІ), й далеко ще неостанньою причиною їхнірозвитку сталополітичне життясуспільства.

>Мас-медіаєневід’ємноюскладовоючастиноюмеханізмуфункціонуваннядемократії, атакожїїґрунтовнихціннісних засідок, демократичногоідеалу.Нормативна модель Сучасноїдемократіїґрунтується нафундаментіуявлення пролюдину якраціональномислячої тавідповідальнодіючоїособистості, щосвідомо й компетентнобере доля вприйняттірішень. Удемократичнійдержаві, щоґрунтується наприйняттірішеньбільшістю голосів,володіти такимиякостямимає жодна людина чипривілейованаменшість –еліта, амаси, сталабільшість населення. [26, 426]

>Досягтикомпетентнихполітичнихсудженьбільшостігромадяннеможливо безЗМІ. Без радіо,телебачення, газет йжурналівнавіть доброосвічена людина неправильноорієнтуватися вскладніймозаїцісуперечливихсуспільнихпроцесів,приймативідповідальніірішення.Засобимасовоїінформаціїдозволяютьїйвийти замежівузького обріюбезпосередньогоіндивідуальногодосвіду,роблятьвидимим весь світло політики.Вільна діяльністьЗМІєреальноюзапорукоюсвободи слова., безякої усіінші правагромадяннеможливореалізувати.

Хочадемократія інеможлива безЗМІ, їхнього свобода не виннаозначатинезалежності,відірваності відсуспільства йгромадян,інтереси й думи які смердотімаютьвисловлювати. У огидноговипадку смердотіперетворюються взнаряддяполітичноговпливу їхньоговолодарів йкерівників, а усііншігромадянипозбавляютьсяреальнихможливостейпублічногосамовираження,свободи слова й думи.

>Тобто, політика вцивілізованому світіреалізується черездемократію, котрафактично неможе бутиповноцінною беззасобівмасовоїінформації,завдякияким всуспільствіформуєтьсягромадська думка, котраоб’єктивноможеіснуватилише при демократичномуладі тає оплотомгромадянських прав та свободкожноїлюдини.МіжполітикоюЗМІ тагромадськоюдумкоюнаявнийтіснийвзаємозв’язок.

Зтеоретичної точкизорувзагалі поддумкоюрозуміютьоціночнесудження, щовиражаєставленнясуб'єктів доконкретнихоб'єктівдійсності. Коли ж догромадської думи, тоцесуспільнепоняттямаєдуже багатовизначень.

Громадська думка — станмасовоїсвідомості, щомістить усобіприховане чиявнеставленнярізнихсоціальнихспільнот (>соціальних груп) до проблем,подій тафактівдійсності. [25, 9]

Громадська думка –цескладовачастинасуспільноїсвідомості, щовідображається уміркуваннях йвчинках людей із приводусоціальнозначимихфактівсуспільного життя. [14, 17]

Громадська думка –цеспецифічний стансвідомості,якийвключає у собіпотайне чиявнеставленнярізнихсоціальнихспільностей доподій,фактів чипроцесівсоціальноїдійсності, до тогочисліполітичноїдіяльності. . Громадська думкафіксуєнасампередсприйняттядійсності через призмумасовоїсвідомості. Унійвіддзеркалюються якспільні, то йспецифічніінтересикласів,національних,професійних,духовних таіншихспільностей, уціломусуб'єктівполітичногопроцесу. [24, 59]

Отже,громадська думка в всіхвизначенняхідентифікується якмасовасуспільнасвідомість, якскладненадіндивідуальнеутворення, щоіснує всуспільстві.Дослідимоцеутвореннядокладніше.

>Регулюючивідносини людей,їхнізвичаї, подивися йпочуття,громадська думкавиникає уже припервіснообщинномусуспільстві яквираженняколективної думиобщини, роду,племені.

Присвоємуфункціонуваннісуспільна думказдійснюєконкретнийвплив насуспільну діяльність.Можливі триваріантивпливу.

перший - колисуспільна думказбігається ізоб'єктивнимипотребамирозвиткусуспільства вцілому. Зацих умів вонприскорюєсоціальнийрозвиток йздійснюєпозитивнийвплив.

Інший - колигромадська думка незбігається з законамисуспільногорозвитку й несприяє нормальномуфункціонуваннюсоціальногоорганізму. У такомувипадку вон консервативна,реакційна, йцілком природно, негативновпливає напроцеси, щомаютьмісце усуспільстві.

Зтретімваріантом мизустрічаємося за умів, колигромадська думка непорушуєпитань, щомаютьзначення длясуспільногорозвитку,байдужа перед тим й томуєнейтральною. Отже,може бути якпозитивною, то йнегативною і убудь-якомуваріантівиконуєоціночну,регулятивну іаналітико-конструктивнуфункції,забезпечуючипевнуспрямованістьдіяльності людей. [8, 29-30]

>Носіями,суб'єктамигромадської думиє сус-пільство вцілому тарізнісоціальні спільноти,групи,колективи.

>Будь-якасоціальна спільнотаскладається із окремихіндивідів, тому йгромадська думка неможесформуватисяінакше, як напідставііндивідуальних думок.

Напрактицііснуєкількапідходів довиявленнягромадської думи. як правило,розрізняютьактивний йпасивний.

>Активнийпідхідзводиться довиявленнягромадської думисуб'єктами завласноюініціативою.Суб'єктсамостійновизначає мітку й заподіяннявиявленнясуспільної думи,використовуючи при цьомутакіформи, яканкетування,опитуваннягромадської думи тощо.Одне ізпровідних місць привикористанні активного методуналежитьінститутам прямогонародовладдя йнасампередзагальнонародним танароднимобговоренням,загальнимзборам (>сходам) замісцемпроживання,зборамтрудовихколективів.

Сутьпасивногопідходуполягає у босуб'єктотримуєуявлення просуспільніреакції іоцінки вмірунадходження доньоговідповідноїінформації.Використанняпасивногопідходусуб'єктомдозволяєознайомитись із листами,заявами йскаргамигромадян,іншимиматеріалами. [24, 41-43]

>Ініціатива узастосуванніпасивногопідходущодовиявленнягромадської думиналежитьрізнимсоціальнимспільнотам йокремимгромадянам, котрібезпосередньоберуть доля вуправліннісправами держави йсуспільства,голосують на виборах,заслуховуютьзвітипосадовихосіб,звертаються додержавнихорганів ізпропозиціями,заявами,скаргами,дискутують насторінкахпреси тощо.

>Громадяни, утакийспосібвиражаючипевнугромадську думку,впливають наоргани держави, місцевого самоврядування йпосадовихосіб.

>Значенняінститутівбезпосередньоїдемократії, як одного ізканаліввиявлення думи окремихіндивідуумів,загальновідоме.Наприклад,функціонуванняінститутуформуванняпредставницькихорганівздійснюється завсебічноговрахування думивиборців просвоїхкандидатів удепутати.Громадянам України,їхнімоб'єднаннямгарантованаможливістьвільногообговоренняякостейкандидатів, атакожможливістьвільноїагітації на зборахгромадян, череззасобимасовоїінформації.

>Вагомоюгарантієювираження думигромадянєконституційнозакріпленийінститутзверненьгромадян доорганів державної влади,органів місцевого самоврядування тапосадових йслужбовихосіб.Ретельнийоблік тааналізпропозицій, щонадходять відрізнихгромадян,даєуявлення, нехай незавждивичерпне йточне, про характер таспрямованістьсуспільної думи із того чиіншого запитання.Гарантієюдієвостігромадської думи, щовиражена упропозиціях йзауваженняхгромадян,стаєконституційнеположення прообов'язокзазначенихсуб'єктів увстановлений законом рядківрозглянутизверненнягромадян йдати нимиобґрунтованівідповіді У зв'язку ізцимпринциповогозначеннянабуваєгарантованеКонституцією України декларація про свободу думи й слова, навільневираженнясвоїхпоглядів йпереконань.

Громадська думкаможевраховуватисьдержавними органами та органами місцевого самоврядуваннярізними способами.Виходячи ізконституційнихвимогпостійногооблікугромадської думи, їхнього можнаподілити втричігрупи.

>Перша група -цеспособи, за якігромадська думкавиявляється уволевиявленніукраїнського народу (чиіншихсуб'єктівгромадської думи), щомаєюридичнообов'язковий характер. Такого характерунабуває,наприклад,громадська думка, щоформується вперіодфункціонуванняінститутувиборів доВерховної Заради тамісцевих радий, референдуму.

Друговігрупускладаютьспособи, колигромадську думкунеобхідновраховувати приприйняттівідповіднихрішень,оскільки вонамаєважливезначення танабуває його привсеукраїнських ймісцевихдорадчихопитуваннях.

>Третя група -цеспособи, колигромадська думкамаєвивчатися йвраховуватись уповсякденнійпрактицідержавнихорганів йорганів місцевого самоврядування.Серед них вартоназвативиявлення думигромадян, щовисловлена на зборах утрудовихколективах, сходах замісцемпроживання, узверненнях тощо. [7, 84-85]

Уумовахпобудовигромадянськогосуспільства йправової державивиявленнягромадської думи задопомогоюінститутів прямогонародовладдянабуваєдедалібільшогозначення.

>Такагромадська думка:

·формується задопомогоюінститутів, щонабулинайбільшогорозвитку за умівнезалежної,самостійної держави;

·виявляється (задопомогоюреспубліканських,місцевих,галузевихінститутівбезпосередньоїдемократії) нарізнихрівнях й врізнихсоціальних структурах.

>Пануючемісце вньомупосідаєгромадська думка широкихверств населення, щовиявляється черезвідповідніінститути нарівні країни.

Зподальшимрозвиткомсуспільстваз'являютьсяновіінститутипрямоїдемократії, щодозволяютьрозширити колосуб'єктів йоб'єктівгромадської думи. Думкагромадян,виявлена черезінститутибезпосередньогонародовладдястаєважливим чинником,якийобумовлюєполітикунезалежної держави. [25, 49-51]

>Останнім годиноюпомітнопосиливсявпливгромадської думи направотворчість.Саме у цьомудослідженнягромадської думимаєпосістиналежнемісце усистемісоціологічного забезпеченняправотворчості.

>Громадську думку можна йнеобхідноаналізувати із двохаспектів: ізпогляду предмета,рівнів йспособіввідбиття (>гносеологічний аспект), атакож ізпогляду в ролі усуспільномужитті (>соціологічний аспект). Навряд чи вартонадаватиперевагу одному чиіншому ізвищезазначенихаспектів.

>Теоретико-гносеологічнідослідження далиможливістьвстановити,наприклад,співвідношеннягромадської думи ізрізними формамигромадськоїсвідомості (до тогочисліправової); усоціологічнихдослідженняхгромадської думи,зокрема було бвизначеноїїпрактичний характер.Нині широкого поширення унауковійлітературінабулорозуміннягромадської думи як станумасовоїсвідомості.

>Проте,доцільнозазначити, що хочкатегорія ">масовасвідомість"увійшла допонятійногоапаратусоціологічноїтеоріїгромадської думи, вон доостаннього годинизалишаласярозпливчастою,невизначеною.Більш того,таке становиществорювалопередумовуототожнення цогопоняття ізпоняттямгромадської думи, що йранішевикористовувалося усоціології йсоціальнійпсихології. У зв'язку ізцимздійсненаспробааналізу феноменамасовоїсвідомості вумовахреформуваннясуспільства та йогоструктури.

Громадська думка нарівнібуденноїсвідомостіздебільшогоформується подвпливом трохи, неадекватногорозуміннячастиною населенняприроднихтруднощівсуспільногорозвитку.Іншими словами,повсякденнийрівеньмасовоїсвідомості всучаснихумовахміститьзначніелементистихійності,ілюзорності. Отже,нічого немає чудового,оскількишвидкийрозвитокполітичних таекономічнихпроцесіввипереджаєусталенізалишкистереотипів й догммасовоїсвідомості, у томучислі у сферіполітичних таправовихвідносин. [8, 254-256]

>Нині сталоочевидним, що всуспільствіформується йфункціонуєрізноріднагромадська думка, йнеабияку роль цьомувідіграютьзасобимасовоїінформації.

Громадська думка неєчимосьсталим, вонможезмінюватися подвпливомбагатьохфакторів. Одним з такихфакторівєЗМІ, котріщеназивають “>четвертоювладою” усуспільстві.Вонинерідкозачіпаютьнайболючішіжиттєвіпроблеми,звертаючи нимиувагугромадськості,формуючигромадську думку талініюповедінки окремих груп населення.Вже давно доведено напрактиці, що людисприймаютьоточуючесоціальнесередовище,спираючись напрочитане,почуте по радіо чипобачене потелебаченню, особливо нетурбуючись про ті,щобзаглибитися в проблему йсамостійноперевіритифакти таправдивістьінформації, щонадходить по каналахзасобівмасовоїінформації.

Громадська думкаформується впроцесі рухуінформації всуспільстві,відображаєлюдськебуття,суспільну практику людей йвиступає як регулятордіяльності. Будучи станомсуспільноїсвідомості,громадська думкає абипосередницеюміжсвідомістю йпрактичноюдіяльністю людей. Отже,виражаючи йформуючигромадську думку,засобимасовоїінформації, із одного боці,акумулюютьдосвід й волюмільйонів, а із іншого —впливають не так насвідомість, але ввчинки,групові дії людей.

>Демократизм,політична культуранесумісні ізнетерпимістю, колиавтори, несоромлячисьобразливихвиразів,шукають ймалюють образ ворога.Полемікащенерідкоперемішується ізвідкритоюлайкою. Безполітичноїборотьби, частогострої,принципової,демократичне сус-пільствообійтися неможе. Держава виннаконтролюватизасобимасовоїінформаціївідповідно доКонституції тачинних законів,щобнейтралізуватиможливі проявиінформаційноїшкоди длясвоїхгромадян.

>Людинаживе як громадянин,якийкористуєтьсяусіма правами, у томучислігромадянськими свободами, асамесвободою слова.Такийіндивіднемовбизаздалегідьєучасникомпублічного демократичного дискурсу. З одного боці,українське сус-пільствоще несформувалоінститутигромадянськогосуспільства, щоперешкоджаєшвидкомустановленню демократичногодіалогу, а із іншого –суспільнасвідомістьобтяжена стереотипамиминулого.Звідси йскладністьідентифікаціїгромадської думи,оскількикожнезваженевисловлювання немаєбезпосередньоїреференції із тім чи тім сегментомгромадського життя. Роль ">громадської думи",міраїївпливу навчинкиполітичнихлідерів, наметодиврядування, навладніструктуриєправдивимсвідченнямрівнядемократії у стране. [8, 215-221]

Отже,громадська думка, як ймасовасвідомістьзагалом, засвоєювнутрішньоюприродоюєскладнимутворенням, якухарактеризуєрозірваність, «>пористість»,суперечність,здатність дошвидкихнесподіванихзмін.Цяобставинаспричиняє дваважливівисновки, безурахування якісоціологіягромадської думивзагалі неіснувала б:

1. Громадська думкаможе бути якадекватною реальномустанові промов, то йможеміститипомилкові,хибніуявлення продійсність.

2. Громадська думкаможешвидко (>інколи задекількадіб,наприклад, уперіодвиборчихкампаній),рішучезмінюватись,оскільки практичнопостійноперебуває устадіїформування. У цьомуразігромадська думка —цезавждипевний «процес», але й не «результат». Тому прививченні тавикористаннігромадської думи упроцесісоціальногоуправліннянеобхідніпостійні істаранноконтрольованіобстеженняїї.

Таким чином,виражаючи йформуючигромадську думку,засобимасовоїінформації, із одного боці,акумулюютьдосвід й волюмільйонів, а із іншоговпливають не так насвідомість, але ввчинки,групові дії людей.

 

3.2Проблемисамоідентифікаціїособистості вінформаційномусуспільстві

 

>Людствоступило напоріг новогоневідомого намдосіінформаційногосуспільства.З’ясовано, щосутніснимирисамиінформаційногосуспільстває:пріоритетнезначенніінформації порівняно ізіншими ресурсами;домінуванняінформаційного сектору взагальномуобсязі валовоговнутрішнього продукту;формування івикористання новихтелекомунікаційних такомп’ютернихтехнологій. Узв’язку ізцимінформаційне сус-пільствоможе бутивизначено як сус-пільство, вякомуосновними предметами роботибільшості людейєінформація йзнання, азнаряддями роботи тауправліннясоціальнимипроцесамиєінформаційнітехнології. Однак засучаснимиінформаційнимитехнологіямистоїть болеескладнареальність –соціальніінститути,людська діяльність, ціності

Схожі реферати:

Навігація